Інтернет-мовлення України як механізм інтеграції у світову систему соціальних комунікацій

Анотація

медіакомунікація інтернет мовлення інформаційний

Інтернет-мовлення - новий формат обробки, подачі й поширення інформаційних повідомлень за допомогою новітніх засобів масової комунікації на початку ХХІ ст. Інтернет-мовлення змінює традиційні форми виробництва та поширення інформаційного продукту, стимулює як інформаційне суспільство, так і професійне середовище журналістів до пошуку інноваційних онлайн-моделей. Теоретико-практичну концепцію створення телерадіомовлення України в мережі Інтернет запропоновано в дослідженні як основу розвитку міжнародних медіакомунікацій.

Ключові слова: інтерактивність, інтернет-мовлення, мультимедіа, міжнародні медіакомунікації.

Аннотация

Гресько О. В. Интернет-вещание Украины как механизм интеграции в мировую систему социальных коммуникаций

Інтернет-вещание - новый формат обработки, подачи и распространения информационных сообщений с помощью новейших средств массовой коммуникации в начале ХХІ в. Интернет-вещание меняет традиционные формы производства и распространения информационного продукта, стимулирует как информационное общество, так и профессиональную среду журналистов к поиску инновационных онлайн-моделей. Теоретико-практическую концепцию создания телерадиовещания Украины в сети Интернет предложено в исследовании как основу развития международных медиакоммуникаций.

Ключевые слова: интерактивность, интернет-вещание, мультимедиа, международные медиакоммуникации.

Annotation

Gresko O. Internet Broadcasting as a Mechanism of Integration to the World System of Social Communication

Internet broadcasting is a new format of information processing, presentation and distribution of videoand radiopackages by means of new media communication at the beginning of ХХІ century.

Background of the Internet-broadcasting appearance depends on the situation with freedom of speech and press in the country, financial capacity, general informatization of society and other factors. Appearance of internet-broadcasting on editorial team level changes traditional forms of production and spreading the information product stimulates both information society and professional journalistic environment to search innovative online models. There is an opportunity to realize creative potential of human being on individual level by means of creation video blogs, video columns and other types of multimedia oriented to wide range of Internet users.

Advantages of Internet broadcasting create the opportunity for new format of social communication which is between blogosphere and traditional mass media. There are some advantages such as innovation, minimum of ads, possibility to choose the package of information service, interaction, etc. Besides some disadvantages of Internet broadcasting interest of the audience is growing up in Ukraine.

All Ukrainian television channels broadcast online now. But there are many challenges connected with the integration into the world system of media communication. The creation of unique common media platform online, Internet broadcasting could be used as a mechanism of successful integration.

Theoretic-practical conception of the creation of television and radio broadcasting of Ukraine in Internet is provided in research as a base of the development of international media communication.

Key words: interactive, internet-broadcasting, multimedia, international media communication.

Вступ

У ХХІ ст. тенденція використовувати Інтернет як найбільш зручний канал передачі даних притаманна більшості ЗМК в Україні та світі. Розвиток інтернет-мовлення залежить не лише від технологічної зрілості інформаційного суспільства, а й рівня свободи слова та преси певної країни. Наприклад, у державах із високим рівнем цензури доступ до правдивої інформації можливий переважено за допомогою альтернативних джерел на кшталт новітніх медіа. Тому в політичних системах із низьким рівнем свободи преси існує висока ймовірність створення й розвитку інтернет-телебачення. Важливого значення набувають інтернет-джерела під час загострення ситуації в інформаційній площині, наприклад, під час інформаційної війни, застосування інструменту пропаганди та маніпуляції громадською думкою.

Інтернет-телебачення - це телебачення ХХІ ст., адже воно надає людині максимальну свободу при виборі інформації, часу й тривалості перегляду. Наразі всі українські телевізійні канали можна переглядати через Інтернет.

Велике значення в контексті розвитку інтернет-телебачення має взаємодія із соціальними мережами. На відміну від традиційного телемовлення, рейтинг інтернет-телебачення залежить від кількості позитивних відгуків, тобто порад і коментарів інтернеткористувачів. Індикатором якості мультимедійного продукту є також так звана лайкограма, що відображає рівень зацікавленості аудиторії. Людина моделює свою власну (унікальну з її погляду) щоденну телепрограму на основі рекомендацій друзів із соціальних мереж і авторитетних особистостей, популярності продукту, прямопропорційну кількості переглядів, а також анонсів.

Наразі в Україні актуальним є створення онлайн-мовника, котрий професійно висвітлюватиме події в Україні, поширюватиме якісний мультимедійний продукт інтелектуального змістового наповнення не лише для внутрішнього, а й зарубіжного інформаційного споживача. Серед основних завдань інтернетмовлення України є надання інформації крізь призму офіційного Києва в умовах інформаційної війни з боку Росії, захист національного простору України, створення позитивного іміджу за допомогою популяризації України в світі тощо. Зазвичай такі функції покладено на суспільного мовника з розгалуженою системою регіональних і зарубіжних корпунктів, а також потужного інструменту іномовлення.

Вивченню сучасного стану й перспектив розвитку комунікаційних інтернет-технологій, онлайн-мовлення в Україні та світі присвячено чимало праць вітчизняних і зарубіжних науковців, таких як: О. Я. Гоян [1], В. Ф. Іванов [2], Б. В. Потятиник [4], Г. Г. Почепцов [б], О. Г. Старіш [7], Л. П. Федорчук [6], А. А. Чічановський [7], J. V. Pavlik [3] та ін.

Постановка завдання

Мета дослідження - проаналізувати переваги й недоліки інтернет-мовлення як інструменту соціальних комунікацій на індивідуальному та колективному рівнях; на прикладі різних видів мультимедійних інформаційних пакетів дослідити ефективність і перспективи застосування інтернет-мовлення в Україні як механізму інтеграції українських ЗМК у світову систему соціальних комунікацій.

Результати

Перспектива інтернет-мовлення зумовлена такими перевагами. По-перше, новаторство. По-друге, зручність у користуванні, адже потрібну телеабо радіопередачу можна завантажити відразу після її виходу в ефір. По-третє, мінімум реклами, котра не нав'язується так, як, наприклад, на традиційних телевізійних каналах, що глядачеві доводиться перемикати на інші або чекати її закінчення. Реклама в мережі Інтернет має свою філософію, в основі котрої насамперед, свобода вибору в часі та просторі.

Саме можливість вільно обирати є найбільшою перевагою онлайн-телебачення. Користувач самостійно керує не лише пакетом інформаційних послуг, котрі може переглянути в зручний для нього час, а й рекламою. За допомогою лише одного кліку, тобто натискання на екрані монітора, глядач може скористатися традиційною для мультимедіа функцією “Пропустити рекламу” або “Повторити”. Традиційний перегляд ефіру українських телеканалів не надає такої можливості, натомість онлайн-реклама постійно рясніє на сайтах.

Онлайн-медіа також експериментують з більш нав'язливою інтернет-рекламою, такою, як вікна оголошень, що раптово виникають, зникають автоматично й повністю змінюють зображення на екрані [3, с. 81].

Серед найбільших переваг мультимедіа, котрі активно використовують інтернет-мовники, є інтерактивний зв'язок з аудиторією. Користувач має можливість не лише переглядати передачі з коментарями, а й долучатися до процесу обговорення онлайн, коментувати відеоролики, переглядати коментарі інших, вивішувати рейтинги передач і надавати контенту теги. Телеглядачеві, який звик одразу реагувати, наприклад, на новини або репліки героїв передач усно, тобто вголос у домашній комфортній атмосфері, онлайн-телебачення пропонує одразу написати свій коментар і зробити його публічним. Особливість онлайн-трансляцій полягає в можливості двосторонньої комунікації на рівні телевиробник - глядач або учасник програми (герой) - глядач.

Модель двоступінчастого потоку комунікації, розроблена П. Лазарсфельдом наприкінці 1940-х рр., підтверджує, що прямого впливу на аудиторію не відбувається, оскільки такий вплив опосередкований міжособовою комунікацією, тобто від ЗМК ідеї поширюються до “лідерів думок” і лише від них - до всієї аудиторії. Реальний вплив ЗМК на аудиторію відбувається лише внаслідок двохетапної комунікації. П. Лазарсфельд показав, що ЗМК на рівні індивіда неефективні, тому що не змінюють ні його думок, ні його установок. Лише проникаючи до первинних груп сусідів, сім'ї, друзів завдяки міжособовим і масовим комунікаціям, вони впливають на індивіда й змінюють його думку. Так звані чинники-посередники розхитують і трансформують сталий інформаційний образ середовища, спричиняючи зміну типу поведінки аудиторії [7, с. 162].

Інтерактивність медійного простору породжує поняття “новин на замовлення”: сьогодні кожен бажаючий може отримати електронною поштою або іншим способом новини потрібної тематичної спрямованості, тим самим оминаючи редакційний вплив на формування пакета новин. Можна підписатися на новини-онлайн, до того ж, більшість телеканалів пропонують версію для стільникових телефонів, різноманітних гаджетів.

Практично всі телеканали пропонують приєднатися до них у соціальних мережах, де, як правило, один одному - друг. Отже, філософія популяризувати свій інформаційний продукт, а також розвивати комунікації за допомогою соціальних мереж збільшує довіру, а, відповідно, і кількість підписаних (або зареєстрованих) послідовників. Хоча, за твердженням науковця Г. Г. Почепцова, “збільшення кількості споживачів автоматично призводить до уніфікації споживацького продукту в усіх сферах. Більше того, можна навіть сказати, що сумарне збільшення інтелектуалізації призводить до зменшення інтелектуального рівня кожного окремого з численних сьогоднішніх продуктів” [5, с. 172].

Взаємодія виробника інформації зі споживачем відбувається на різних рівнях комунікації, що дає можливість:

- ставити запитання онлайн-гостям програми;

- спілкуватися безпосередньо з виробниками продукту;

- ділитися своїми міркуваннями щодо побаченого й почутого в плані творчості тощо.

Інтернет дає змогу створювати віртуальні фан-клуби радіостанцій. Слухачі можуть спілкуватися між собою, а також зі співробітниками компаній: ділитися враженнями від програмної продукції, обговорювати, радити, рекомендувати, критикувати. Тобто радіо має можливість постійно підтримувати зворотний зв'язок із тими, хто поділяє їхні смаки й переконання [1, с. 232].

Перевагою системи інтернет-телебачення є можливість обирати, що дає змогу реалізувати:

- захист змісту телебачення на будь-якому рівні;

- індивідуальний пакет телеканалів для кожного користувача;

- керування пакетом підписки кожного користувача;

- подання телевізійних програм;

- пошук минулих телевізійних передач для перегляду;

- функції паузи для телеканалу в режимі реального часу;

- функції реєстрації телевізійних передач тощо.

До незначних недоліків онлайн-телебачення зараховують затримку в передачі даних (у деяких випадках до 30 секунд), хоча це може залежати від швидкості і якості послуг постачальника Інтернету. Аудіосупровід онлайн також може відбуватися із затримкою. Відсутність синхронності звуку й відеоряду іноді дратує користувача, і він, як правило, одразу апелює до телеканалу, хоча причина може бути зовсім інша.

Особливість онлайн-телебачення також полягає в тому, що телевізійники використовують комунікаційні можливості інтернет-технологій, а потім передають їх онлайн. Тому трансляцію відео із записаним коментарем експерта через Skype, що також впливає на якість зображення, інтернет-користувач може вважати вторинною з технічного погляду.

Інтернет-радіомовлення має певні недоліки: воно доступне не всім користувачам, і, як правило, потокове радіо не можна завантажувати на мобільні пристрої - плеєри та кишенькові комп'ютери. Тому з 2000 р. з'явилася нова технологія - індивідуальне інтернет-мовлення, подкастинг, що базується на списках RSS і дає змогу автоматично завантажувати звукові файли на мобільний пристрій споживача. Зрештою, саме від назви такого приймача - iPod - і пішла назва технології подкастингу, яка є результатом поєднання функціональних особливостей радіомовлення та Інтернету [1, с. 232].

На індивідуальному рівні інформаційного споживача інтернет-мовлення не лише об'єднує в спільноти за інтересами, а й надає можливість реалізувати творчий потенціал. Аматорське відео часом навіть може потрапити до професійного випуску новин, а блоги все частіше стають джерелом інформації.

Перші так звані журнали онлайн (веблоги або блоги) з'явилися у 1994 р. До 2008 р. на планеті їх було вже 184 млн. Блоги з'являлися щохвилини, хоча не всі були варті читання. Тому серед новинарів побутує вислів: “Всі журналісти - блогери, але не всі блогери - журналісти”.

Термін “блог” веде свій родовід від 17 грудня 1997 р., коли Дж. Бергер вжив слово weblog (пізніше воно трансформувалося в іменник blog) стосовно свого мережевого журналу Robot Wisdom. Спочатку було дієслівне словосполучення logging the Web, що можна перекласти як “вести в мережі щоденник”. Це власне й відображено в перших визначеннях блогу: сайт, на якому автор публікує приватний щоденник зі своїми роздумами й коментарями і, поміж іншого, подає гіперпосилання на інші сайти. Проте з того часу поняття “блог” значно розширило своє значення й увійшло в широкий вжиток. Свого часу редакція Merriam-Webster назвала “блог” найпопулярнішим (за пошуковими запитами) словом 2004 р. [4].

Інтернет-користувачам блоги дають змогу розміщувати свої короткі повідомлення, створювати інформаційний потік, пропонувати лінки на інших сайтах тощо. Журналістам блоги допомагають встановити діалог з аудиторією, а саме: обговорювати їхні матеріали, реагувати на чутки, отримувати ідеї тощо. Отже, користувачі запрошені до відкритих обговорень щодо правдивості фактів, іноді навіть забезпечують зміст майбутніх матеріалів.

Професійні телеі радіорепортери часто використовують соціальні мережі або створення відеоблогів і відеоколонок для популяризації та просування власних матеріалів. Стиль написання для блогів значно відрізняється від традиційного висвітлення новин. По-перше, блоги коротші, їх легше читати. По-друге, манера зазвичай більш розмовна, неформальна й невимушена. По-третє, наявність сленгу, що не притаманно традиційним ЗМІ, невідредагованих текстів тощо. Отже, через інтеграцію із соціальними мережами відбувається спрощення стилю подачі новин і в інтернетмовленні.

Проаналізовані вище переваги й недоліки інтернет-мовлення варто врахувати при створенні регіонального, національного, зарубіжного ЗМК з онлайн-трансляцією. Крім необмеженого обсягу трафіку та швидкого доступу до мережі Інтернет, необхідно забезпечувати якісне змістове наповнення, що вирізнятиметься певною персоналізацією, підтримувати комунікацію й формувати медіа нового типу, які перебувають на межі блогспільноти і ЗМІ.

Зміни, динамічний розвиток подій зумовлюють створення додаткових інформаційно-комунікаційних каналів. Одного разу під час пояснення стратегії закриття деяких національних служб мовлення Бі-Бі-Сі в Лондоні одна із засновниць української служби сказала: “Для того, щоб не закрити службу, потрібна хоч маленька війна”. Підтвердженням такого (на перший погляд цинічного) вислову стала діяльність Espresso.TV. Це - єдиний інтернет-телеканал, котрий забезпечив трансляцію прямого включення під час висвітлення подій Євромайдану в Києві 2014 р., коли вночі під час потужного супротиву протестувальників і представників владних силових структур було вимкнуто сигнали інших телеканалів. На той час рейтинг Espresso.TV був найвищим серед усіх світових інтернет-мовників.

Теоретико-практична концепція створення телерадіомовлення України в мережі Інтернет може стати основою розвитку міжнародних медіакомунікацій, що так необхідні не лише для популяризації країни в світі, а й з огляду на захист національного інформаційного простору. Одним із шляхів реалізації цієї концепції може бути створення в системі суспільного мовлення України іномовлення онлайн як потужного інструменту інтеграції в світову систему соціальних комунікацій.

Успіх інтернет-мовлення України залежить від чітко визначеної місії, тобто філософії діяльності, побудови довготривалих комунікаційних стратегій входження країни в європейський, а згодом і світовий інформаційних простір, а також застосування принципів сучасного менеджменту міжнародної інформаційної діяльності. По-перше, потенційна цільова аудиторія подібної мовленнєвої структури - весь світ. По-друге, комунікацінні можливості технологічного прогресу дають змогу забезпечувати трансляцію різними мовами. По-третє, створення зовнішніх потоків з України набуває все більшої актуальності завдяки природному інтересу світу до України, спричиненому подіями 2014 р.

Висновки

Попри переваги й недоліки інтерес аудиторії до інтернет-мовлення в Україні зростає. Цей процес стимулює медіавиробників до пошуку інноваційних форм подачі та поширення інформаційного продукуту онлайн як для внутрішньої, так і зовнішньої аудиторії.

Інтеграція інтернет-мовлення із соціальними мережами забезпечує можливість двосторонньої комунікації на рівні виробник - споживач, змінює філософію подачі новин, коли користувач залучений не лише до процесу обговорення, а й творення контенту.

Інтерактивність ЗМК у системі соціальних комунікацій найкраще представлено за допомогою мультимедіа, що надають можливість для реалізації творчого потенціалу людини як на індивідуальному, так і колективному рівні. Ідеться про створення відеоблогів, відеоколонок та інших видів інтернет-мовлення, що зорієнтовані на широке коло інтернет-користувачів.

Розвиток інтернет-мовлення, активна інформаційно-комунікаційна діяльність користувачів зумовлюють формування медіа нового типу, що перебувають на межі блог-спільноти і ЗМІ.

Наявність українських телерадіоканалів у мережі Інтернет не забезпечує їх автоматичну популяризацію в світі. Однією з умов успіху може стати об'єднання в єдину комунікаційну систему за допомогою спільних інтернет-платформ. Одним із найдієвіших механізмів інтеграції українських ЗМК у світову систему соціальних комунікацій є інтернет-мовлення.

Перспектива наукових досліджень у галузі інтернет-мовлення може бути досить непередбачуваною як для теоретиків, так і для практиків, адже такою є природа технологічного прогресу інформаційного суспільства ХХІ ст. Новаторство сьогодні миттєво стає традицією завтра. Практичне застосування теоретичних розробок щодо інтернет-мовлення можливе не лише в контексті розвитку комерційного телерадіопростору, а й створення суспільного мовлення в Україні у 2015 р.

Список використаної літератури

1. Гоян О. Я. Основи радіожурналістики і радіоменеджменту: підручник / О. Я. Гоян. 3-тє вид., допов. Київ: Київ. ун-т, 2008. 272 с.

2. Іванов В. Ф. Сьогодення українських медіа / В. Ф. Іванов // Наукові записки Інституту журналістики. Київ, 2002. Т. 7. С. 45-51.

3. Pavlik John V. (John Vernon) Coverging media: a new introduction to mass communication / John V. Pavlik, Shawn McIntosh. 2^nd ed. 480 p.

4. Потятиник Б. Інтернет-журналістика: межі професії / Б. Потятиник [Електронний ресурс] // МедіаКритика. Режим доступу: http://www.mediakrytyka.info/za-schokrytykuyut-media/internet-zhurnalistykamezhi-profesiyi.html.

5. Почепцов Г. Г. Будущее: стратегии, сценарии комуникации: учеб. пособ. / Г. Г. Почепцов. Киев: Альтерпресс, 2010. 380 с. (Серія “АКАДЕМИЯ БУДУЩЕГО”).

6. Федорчук Л. Перспективні напрямки розвитку телебачення: інтернет-ТБ / Л. Федорчук // Наукові записки Інституту журналістики. Київ, 2006. Т. 24. С. 193196.

7. Чічановський А. А. Інформаційні процеси в структурі світових комунікаційних систем: підручник / А. А. Чічановський, О. Г. Старіш. Київ: Грамота, 2010. 568 с.

Размещено на Allbest.ru