Розглядається надання Україні гуманітарної допомоги урядом і громадянами Італії, в тому числі українською громадою, у 2014-2018 рр. в умовах російської збройної агресії. Надання допомоги Україні розглядається в контексті зовнішньополітичного курсу Італії.

Поняття, принципи, об’єкти і суб’єкти гуманітарної політики в Україні. Аналіз сучасного стану головних напрямків гуманітарної політики держави. Методика втілення особистісно-зорієнтованої освітньої парадигми. Шляхи покращення стану гуманітарної політики.

Розгляд гуманітарної сфери життя суспільства як об’єкта політики національної безпеки. Аналіз підходів до проблеми, представлених в науковій літературі та законодавчій базі. Реалізація теоретичних підходів до гуманітарних проблем українського суспільства.

Аналіз гуманітарного виміру солідарності Євросоюзу з Україною, дослідження змісту понять та основні механізми гуманітарної підтримки нашої країни у протидії повномасштабній російській збройній агресії. Механізми солідарності ЄС з нашою державою.

На прикладі Донбаського регіону проаналізовано феномен регіональної ідентичності, яка моделюється на прорадянській "класовій" ідеології. Йдеться про експансію її носіїв, щодо підпорядкування гуманітарного простору України. Процес сепарації Донбасу.

Представлено новітні пропагандистські наративи росії, пов’язані з Тендерною тематикою, що використовуються країною-агресоркою у веденні інформаційної війни і є частиною широкої російської пропаганди проти України та країн західної ліберальної демократії.

Аналіз рівня тендерної збалансованості та тендерної політики Луганської області. Розгляд ґендерної рівності як показника демократизації суспільства. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, виникнення ґендерного дисбалансу у країні.

Соціологічно-політичний аналіз проблем ґендерної рівності у світі і в Україні. Дослідження можливості подолання ґендерної нерівності в українському суспільстві. Розробка практичної ґендерної моделі співпраці представників чоловічої та жіночої статі.

Ґендерний аналіз в структурах органів влади незалежного Тунісу. Характеристика проблеми жіночого руху в контексті демократизації туніського суспільства, а також визначення різночитань в оцінці цього руху. Аналіз політики в жіночому питанні в Тунісі.

Гендерна проблематика дослідження паритетної демократії, що має велике значення. Принцип паритетної демократії як обов’язковий компонент у системі принципів демократії. Ґендерна рівність як один із фундаментальних принципів розвитку правової держави.

Політологічне розуміння поняття "політична система" та специфіка застосування постмодернізму. Лінійна та мережева системи з урахуванням постмодерного знання. Аналіз меж ґендерних механізмів, розроблених і впроваджених Швецією, Швейцарією та Україною.

Трактування німецької політичної культури початку ХХ ст. Методологія дослідження фашизму і націонал-соціалізму. Визначення специфіки методів зовнішньополітичної діяльності А. Гітлера. Расова теорія, принципи та структурні елементи доктрини "Mein Kampf".

Багатопартійність - інструмент, який дозоляє індивідам і суспільним групам виразити свої інтереси та домагатися їх реалізації на державному рівні. Ідейна нелегітимність - причина неврегульованості діяльності політичних партій у період їх виникнення.

Соціокультурні чинники формування політичної репутації в контексті демократичного розвитку українського суспільства. Етико-правові аспекти становлення та розвитку інституту репутації парламентаря. Закордонний досвід публічної діяльності депутатів.

Досліджено ґенезу європейської комунікаційної політики, зокрема правові документи, що передували її виробленню. Затвердження однієї з перших комунікаційних програм ЄС – Програми PRINCE. Показано шляхи підвищення ефективності євроінтеграційного процесу.

Відродження матеріалістичного напряму, який опонував ідеалістичній символічній антропології. Оригінальна концепція культурного матеріалізму М. Гарріса. Суперечливі тенденції, породжені, реакційною політикою маккартизму та прогресивними суспільними рухами.

Історичні події та поява саботажу як соціально-економічного явища. Різниця в інтелектуальній та політичній традиції політологічної науки. Розбіжності у використанні терміну у західному та вітчизняному дискурсах. Саботаж в теоріях політичної участі.

Розгорнутий аналіз поняття "лідер" у контексті філософської та політологічної думки. Специфіка феномену політичного лідерства як суми індивідуальних якостей особистості, інтелектуальних здібностей та практичних навичок, а також ситуаційних обставин.

Дагестан как уникальная северокавказская республика, как с этнической точки зрения, так и с точки зрения организации политического управления, способного обеспечивать баланс интересов этносов. Обоснование его близости к модели консоциативной демократии.

Исследование истории возникновения и развития процесса анклавизации территорий Дальнего Востока как специфического социально-экономического состояния. Определение условий его формирования, причин возникновения, моделей развития и мер преодоления.

Роль и место российского Дальнего Востока в современной и будущей геополитике. Проблема геополитической безопасности российского Дальнего Востока как одна из важнейших в стратегии развития России. Программа вывода Дальневосточного региона из кризиса.

Исследование политической логики множества, анализ классового подхода к его осмыслению в работах Негри и М. Хардта. Идея множества как инструмент для анализа политической философии. Хаотическая материя амбивалетного единства. Множество против народа.

Биография Аристотеля и Платона, сравнительный анализ их философских систем. Прообраз идеального государственного строя по Платону (правление, где совмещены начала демократии и монархии). Аристотель о политических и правовых учениях аристократии.

Этапы развития отечественной политологии. Проблемы политической историософии и геополитики. Рассмотрение политики как науки в работах Р. Челлена. Раскрытие понятия саморефлексии политической науки. Сущность государства как территориальной формы власти.

Диалектическое противоречие марксизма. Теория классовой борьбы в марксистской идеологии. Механистическая и гуманистическая интерпретации теории социализма как будущего общества. Экономические и этические причины преобразования общественного устройства.

Проблема гражданского общества, его социально-политическая роль, основное содержание понятия: структура, признаки, современное понимание. Соотношение правового государства и гражданского общества, перспективы его развития, политическая культура.

Анализ антитеррористического опыта России и Индии. Нормативно-правовые акты, регулирующие вопросы противодействия терроризму. Органы государственной и муниципальной властей, занятые борьбой, и ликвидацией последствий террористической активности.

Европейская политология как носитель традиционных направлений развития западной общественной мысли — философской, юридической и исторической. Особенности американской политической науки, которая формировалась как реакция на политические проблемы.

Анализ генезиса движения исламских фундаменталистов в советской и постсоветской Центральной Азии. Идейно-политические платформы и практическая деятельность партий и группировок, их социальная база. Сотрудничество в целях противодействия фундаменталистам.

Оценка влияние левы политических идеологий на современную российскую молодежь. Анализ содержания основных форс-идей левых политических партий и общественных движений. Основные формы работы с молодежью левых партий, реакция молодежи на либеральные идеи.