Своєрідність гумору у творах Григорія Квітки-Основ’яненка та специфіка його вивчення у школі

- опрацювання літературно-критичних статей, написання рефератів і повідомлень на матеріалі вивченого твору

Вироблення у процесі самостійної роботи над окремим твором, збіркою або всією творчістю письменника критеріїв оцінки художнього твору ? це той літературно-критичний набуток, який потрібний учням для правильного і глибокого розуміння художньої літератури як мистецтва слова.

3.3 Позакласна робота вчителя-словесника

Естетичне і художнє виховання учнів засобами художньої літератури здійснюється у процесі найрізноманітніших позакласних заходів з літератури. Мета їх: розширити літературну освіту учнів, поглибити читацьку культуру школярів, розвинути літературні творчі здібності учнів, виховати естетичні смаки юних літераторів, закріпити громадянські та моральні світоглядні позиції школярів на матеріалі творів художньої літератури тощо. Головний їх принцип ? це добровільність в організації проведення. В. О. Сухомлинський називав позакласні заходи “другою програмою розумової праці” учнів. Далі він зазначав, що “кожен крок до знань був гордим злетом птаха, а не втомлена хода знесиленого мандрівника, що знемагає від непосильного тягаря за спиною”. Система позакласної роботи з літератури: повсякденна (керівництво позакласним читанням), епізодична (читацькі конференції, літературні ранки і вечори, культпоходи і літературні екскурсії); циклічна (робота літературних гуртків, факультативів, літературних об'єднань і клубів). Форма проведення таких занять: індивідуальна, групова і масова. Тісний зв'язок класних і позакласних занять спрямовує учнів на самостійну роботу з твором, виробляє потребу в читанні. Програма з української літератури дає багатий матеріал для зв'язку класних занять із самостійним позакласним читанням. Цей зв'язок може здійснюватись на оглядових лекціях, під час вивчення біографії письменника, в процесі вивчення окремих творів письменника, під час різноманітних літературних позакласних заходів.

Передові вчителі-словесники практикують такі типи уроків з позакласного читання, які можна використати для більш глибшого вивчення творчості Г. Ф. Квітки-Основ`яненка:

-- Урок-анонс - “Позакласне читання в 9 класі”.

-- Урок-композиція - “Г. Ф. Квітка-Основ`яненко -- батько української прози. ”

-- Урок-дослідження - “Своєрідність гумору у повісті повісті Г. Ф. Квітки-Основ'яненка «Конотопська відьма» (Додаток Е)

-- Урок з елементами інсценізації - “Бой-жінка ” (за п'єсою Г. Ф. Квітки-Основ`яненка)

--Урок-конференція - “Нова українська література ”.

--Урок-бесіда

-- Урок-диспут

-- Урок-роздум -- Урок-заочна літературна екскурсія

-- Урок - брейн-ринг - “Позакласне читання в 9 класі”.

-- Урок-вікторина - “Чи знаєш ти твори Г. Ф. Квітки-Основ`яненка?”

-- Урок-літературна гра (пропонуємо цікаві завдання: літературну задачу, загадковий запис, прочитайте чайнворд, кросворд, головоломку, східці, ходом шахового коня та ін. ).

До масових позакласних заходів з літератури відносимо: проведення Тижня літератури, відзначення ювілею письменника, вечори поезії в школі, літературні ранки та вечори, літературні конкурси та олімпіади, ін.

Сприяють літературній освіті школярів літературні свята для 9-11 класів. Так, наприклад, літературне свято учитель літератури і шкільний бібліотекар можуть провести за таким планом: вступне слово вчителя і виступи учнів, вступне слово-бесіду з дітьми можна супроводити показом малюнків з епізодами життя і діяльності Г.Ф. Квітки-Основ`яненка, використавши інтернет-ресурси, організувати виставку творів митця і творів про нього.

Широко практикуються літературні вечори (або літературно-музичні вечори) для старшокласників. Основою програми є літературний монтаж (літературно-музична композиція), готуються доповіді й повідомлення учнів, вокальні номери, драматичні сцени, вікторини, конкурси та інші розваги. Успіх вечора залежить від оформлення приміщення (сцени і залу). Для кожного вечора бажано виготовити відповідний лозунг, портрет письменника, випустити бюлетень або літературну газету, оформити фотомонтаж, літературну виставку, стенд, тематичний альбом тощо.

Більш широко розкрити значення творчості Г.Ф. Квітки-Основ`яненка можливо на літературному гуртку чи факультативному занятті. Шкільні літературні гуртки покликані задовольняти зростаючі інтереси учнівської молоді до літератури. Різновиди гуртків у школі: виразного читання, фольклорний гурток, літературно-творчий, літературно-музичний, літературно-драматичний, літературно-краєзнавчий, синтетичний (комбінований) літературний гурток. Головна мета факультативних курсів для учнів 7-11 класів - сприяти розвиткові здібностей і нахилів учнів, поглибити знання з окремих літературних розділів або тем, збагатити усне і писемне мовлення учнів, продовжити виховання навичок аналізу літературних творів.

Висновки

Григорій Квітка-Основ'яненкомайстерно володіє засобами комічного, прийомами гумору й сатири в художніх творах. Комічне у Квітки постійно збільшує функцію боріння зі злом. Переборення традицій народної сміхової культури досягається шляхом притлумлення бурлеску. Квітка послідовно підпорядковує залучені з народної сміхової культури засоби цілям пропаганди своєї просвітницької концепції життя. Намагаючись впливати на селянську масу освіченим словом, він прагне знищити пияцтво, лінощі, забобонність та ін. Народна сміхова культура, яка розумілась ним як груба і вульгарна, позбавлена світоглядного ґрунту, власне, не культура, бо перетворюється на джерело примітивних комізмів, над якими автор зводить каскад повчань.

Оскільки комічне у Квітки має бурлескне походження (а не запозичене з європейської літератури, не натягнене штучно на національний матеріал), то все воно і втілює якесь зло, з яким є потреба боротися (у Квітки немає позитивного комічного героя, тотожного Енею). Відвертий авторський дидактизм на тлі комікування, усвідомленого чи не усвідомленого дивними смішними героями, одержує моральну санкцію. На думку М. Костомарова, Квітка взагалі «далекий от того, чтобы понимать язык малороссийский за орудие к возбуждению смеха». Комічне у нього виконує функцію, так би мовити, як наочність негативного у житті, щоб викликати у читача відразу. Комічне втрачає амбівалентність і всезагальність, які притаманні йому в системі сміхового світу, а набуває дидактичної спрямованості.

Разом з тим комічне у Квітки втрачає і те позитивне, що було йому властиве в народному сміховому світі, а саме - пафос свободи й рівності кожного, розімкненість у всесвіт, як і кожного відносно всіх, торжество олюднення сутнісного. Таким чином, комічне у Квітки більш консервативне, його здорова народна сміхова природа трансформована. Повість «Конотопська відьма» можна вважати зразком для практичного засвоєння цих понять учнями в школі. Бурлескні картини життя козацької старшини, гіперболізовані, карикатурні, гротескні портрети, іронічні діалоги, мистецьке поєднання реалістичних і фантастичних картин, багата народна фразеологія, експресивна лексика -- усе це створює неповторний світ героїв й самого автора.

Прозаїк застосовує в творах й інші сатиричні зображально-виражальні прийоми: пряма авторська характеристика, самовикриття, шарж, уведення персонажів в анекдотичні ситуації з українського фольклору, індивідуалізована мова персонажів, найрізноманітнішімовнізасоби. Як бачимо, удаючись до сатири, гумору, бурлеску, Г. Квітка-Основ'яненко майстерно викриває й засуджує духовне, моральне, фізичне виродження козацької старшини, хабарництво,аморальність та інші вади людей. Сучасник Г. Квітки-Основ'яненка, Й. Бодянський, у рецензії на перше видання «Малороссийских повестей» підкреслював визначальну роль письменника в створенні прозиукраїнською мовою:«До цього малоросіяни не мали жодного твору суто літературного, писаного прозою, своєю рідною мовою... Хвала панові Грицькові, що перший так сміливо і так живописно увірвався на баскому коні в царину нині всіма любимого розповідного роду». З появою повістей Г. Квітки-Основ'яненка починається розвиток української художньої прози.

Іван Франко зазначав особливе, перше місце Г. Квітки-Основ'яненка у світовій прозі, героями якої стали вихідці з народу: «Аж коло 1840 р. починають майже в усіх літературах Європи появлятися твори, у котрих мужик є героєм, життя його стається головним предметом, канвою талановитих творів літературних».

Значення його творчості можна визначити такими тезами:

* Григорій Квітка-Основ'яненко відобразив багато типових рис історичної епохи, життя майже всіх прошарків українського суспільства: кріпосницький лад, панщину, чиновництво, бюрократію, корупцію, хабарництво, суспільну аморальність;

* збагатив українську літературу суспільною та морально-етичною проблематикою, яскравими характерами;

* головним героєм часу вивів вихідця з народу, морально стійку, духовно багату особистість, показав людину праці;

* утвердив просвітительський реалізм вукраїнській літературі;

* репрезентував у вітчизняній літературі сентименталізм як літературний напрям;

* збагатив українську літературу новими жанрами (сентиментально-реалістична повість, бурлескно-реалістична повість), розширив рамки комедії, української опери, водевілю;

* наблизив літературу до широких народних мас;

* широко використав скарби усної народної творчості українців;

* збагатив українську літературну мову;

* виробив свій індивідуальний художній стиль.

Григорія Квітку-Основ'яненка по праву вважають першим класиком нової української прози, її зачинателем, який був, за словами І. Франка, «повістярем у сентиментальнім і сатиричнім тоні». О. Гончар писав, що продовжуючи розпочату І. Котляревським лінію розробки проблеми народно-національного характеру, Квітка зумів побачити під сірою свитою селянина і в його нужденному бутті багату розумом,моральною красою і справжнім душевним благородством людину, головного героя часу, ставив завдання розбуджувати й виховувати в трудареві почуття людської гідності. Квітка-Основ'яненко має почесне ім'я «батька української прози». Його повісті, сюжети яких розгортаються поза соціальними конфліктами, з ідеально-побожними героями, є типовим зразком українського сентименталізму. Творчість Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко залишив по собі значну літературну спадщину, написану російською та українською мовами: це комедії «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик», «Шельменко -- волостной писарь»; літературно-публіцистичні статті «Супліка до пана іздателя», «Лист до видавців «Русского вестника»; історико-художній нарис «Головатый»; фейлетон «Письма Фалалея Повинухина»; жартівливі вірші «Шпигачки»; романи «Панхалявский», «Жизнь и похождения Петра Степанова, сына Столбикова», повісті «Ганнуся», «Панна сотниковна», «Конотопська відьма», «Маруся», оповідання «Салдацький патрет», «Купований розум», «Пархімове снідання», «Перекотиполе», «Малоросійська биль» та інші. Його спадщина нараховує близько 80 прозових і драматичних творів.

Список використаної літератури

1. Iсторiя української культури /За загал. ред. I. Крип'якевича. - Донецьк: „Либiдь”, 1994. - 656.

2. АвраменкоО. М. Літературна творчість учнів/ О. М. Авраменко. ? К. : Знання, 1968.

3. Алексюк А. М. Загальні методи навчання в школі / А. М. Алексюк. -- 2-е вид. , перероб. і доп. -- К. : Рад. школа, 1981. -- 206 с.

4. Білецький О. Зібрання праць у 5-ти т. , т. 2/ О. Білецький. - К. ,1965, с. 158.

5. Білецький О. Зібрання праць у 5-ти томах, т. 2/ О. Білецький. - с. 29.

6. Білецький О. Зібрання праць у 5-ти томах, т. 2 / О. Білецький. - с. 6.

7. Бугайко Т.Ф. Навчання і виховання засобами літератури / Т.Ф. Бугайко, Ф. Ф. Бугайко. -- К. : Рад. школа, 1973. -- 176 с.

8. Бугайко Т. Ф. , Бугайко Ф.Ф. Українська література в середній школі: Курс методики. / Т.Ф. Бугайко, Ф.Ф. Бугайко. - К. : Рад. школа, 1962. - 391 с.

9. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід (Дидактичний аспект) / Ю.В. Васьков. -- Харків : „Скорпіон”, 2000. -- 120 с.

10. Вербицька Є.Г. Г.Ф. Квітка-Основ'яненко: Життя і творчість /Є.Г. Вербицька. - Харків, 1968. - С. 97.

11. Вербицька Є.Г. Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко. /Є.Г. Вербицька. - Харків: 1957.

12. Вивчення прозових творів української літератури в середній школі : посіб. для вчителів 8--10-х класів / упоряд. і відп. ред. к. філол. н. Н. І. Падалка. -- К. : Рад. школа, 1958. -- 276 с.

13. Возняк М. Історія української літератури / М. Возняк. - Львів, 1994.

14. Войнова О.Г. Шевченківські дні в школі / О.Г. Войнова. ? К. : Рад. школа, 1963.

15. Волинський П.К. Теоретична боротьба в українській літературі. (Перша половина ХІХ ст. ) / П.К. Волинський . - К. ,1959, с. 107.

16. Волошина Н.Й. Уроки позакласного читання в старших класах / Н. Й. Волошина. -- К. : Рад. школа, 1988. -- 174 с.

17. Волошина Н.Й., Бандура О.М. Шляхи аналізу художніх творів // Українська література в загальноосвітній школі / Н.Й. Волошина, О.М. Бандура. -- К., 2003. -- № 6.

18. Волощук Е. Теория и практика анализа литературного произведения / Е. Волощук, Б. Бегун Снєжкова // Тема. -- 1997. -- № 1--2. -- 248 с.

19. Г.Ф. Квітка-Основ`яненко. Зібрання творів: У 7 томах / Г.Ф. Квітка-Основ`яненко. - Т. 1. - К. , 1979. - 329 с.

20. Г.Ф. Квітка-Основ`яненко. Зібрання творів: У 7 томах / Г.Ф. Квітка-Основ`яненко. - Т. 2. - К. , 1981. - 349 с.

21. Глухова П.А. Позакласна робота як засіб підвищення ефективності уроку / П.А. Глухова. ? К. : Рад. школа, 1983.

22. Гончар О.І. Григорій Квітка-Основ'яненко. Семінарій / О.І. Гончар. - К. , 1978.

23. Гончар О.1. Григорій Квітка-Основ'яненко. Життя і творчість / О.І. Гончар. - К. , 1969.

24. Гончар О.І. Просвітительський реалізм в українській літературі. Жанри та стилі / О.І. Гончар. - К. , 1989.

25. Горб О.А. Форма уроку як засіб його ефективності (уроки з неусталеною структурою) // Матеріали Всеукраїнської міжвузівської науково-практичної конференції (17-18 листопада 1999 р.). / О.А. Горб. - К. : Знання, 2000. - С. 141-146.

26. Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко. Бібліографічний покажчик / Г.Ф. Квітка-Основ`яненко. - Харків, 1978.

27. Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори / Г.Ф. Квітка-Основ`яненко. - К. : Дніпро, 1987. - С. 28.

28. Грінченко Б. Перед широким світом. / Б. Гринченко. - К. , 1907, с. 71-72.

29. Демчук О. Програма спецкурсу для старшокласників «Види аналізу художніх текстів» // Українська мова і література в середній школі, ліцеях та гімназіях /О. Демчук. -- 2003. -- № 4.

30. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Проект // Дивослово. -- 2011. -- № 8. -- С. 20--27.

31. Дмитренко Т. Функції комічного у творчості Г. Ф. Квітки-Основ'яненка // Рад. літературознавство/Т. Дмитрієнко. - 1986, № 10.

32. Дорошкевич О.К. Г.Ф. Квітка-Основ'яненко //О.К. Дорошкевич. Реалізм і народність української літератури XIX ст. К. , 1986.

33. Єфремов С. Квітка : Історія українського письменства / С. Єфремов -- К. , 1995.

34. Жулинський М. Квітка-Осяов'яненко // Слово і доля /М. Жулинський. -- К. , 2002.

35. В. Шевчук «Із вершин та низин» / В. Шевчук-- К. : Дніпро, 1990.

36. Захарчук Д.В, Пізнавальні ігри з літератури у 4 і 5 класах / Д. В. Захарчук. ? К. : Рад. школа, 1985.

37. Зубков С. Григорій Квітка-Основ'яненко. Життя і творчість / Сергій Зубков. - К. , 1978.

38. Зубков С.Д. Перший класик української художньої прози // Квітка-Основ'яненко Г.Ф. Твори: У 8 т. / Сергій Зубков. - К. , 1968. Т. 1.

39. Зубков С.Д. Русская проза Г.Ф. Квитки и Е.П. Гребенки в контексте русско-украинских литературных связей. / Сергій Зубков. - К. , 1979.

40. Ільєнко І.Г. Квітка-Основ'яненко. Серія біографічних творів. Життя славетних. Випуск 21/І. Ільєнко. -К:1973.

41. Історія української літератури, т. 1. К. ,1954,440с.

42. Кант Э. Сочинения: В 6 т. /Э. Кант. - М.: Мысль, 1966. - Т. 6. - 352 с.

43. Капська А.Й. Педагогіка живого слова. /А.Й. Капська. ? К. , 1997.

44. Квітка-Основяненко Г.Ф. Листи// Зібрання творів у 7т. / Г. Ф. Квітка-Основ`яненко. - К.: Наукова думка, 1981. - т. 7. - с. 163-360.

45. Квітка-Основ`яненко Г.Ф. Зібрання творів у 7-ми тт / Г. Ф. Квітка-Основ`яненко. - К. , 1981. - Т. 3. - С. 10.

46. Квітка-Основ'яненко Г. Твори. У 8 т. / Г.Ф. Квітка-Основ`яненко. - К. , 1968-1970.

47. Квітка-Основ'яненко Г.Ф. Зібрання творів у семи томах, т. 4. / Г.Ф. Квітка-Основ`яненко. - К: 1979

48. Квітка-Основ'яненко Г. Повісті та оповідання. Драматичні твори / Г.Ф. Квітка-Основ`яненко. - К. , 1982.

49. Квітка-Основ'яненко Г.Ф. Мемуары Евстратия Мякушкина // Зібр. тв. : У 7 т. / Г.Ф. Квітка-Основ`яненко. - К. : Наук. думка, 1981. - С. 379-417.

50. Кичигін В.П. Від народнопоетичних форм до художнього цілого повісті: «Салдацький патрет» Г. Квітки-Основ`яненка // Розвиток жанрів в українській літературі ХІХ - початку ХХ ст. / В.П. Кичигін. - К. , 1986. - С. 55.

51. Костомаров М.І. Твори /М.І. Костомаров. - К.: Дніпро, 1967. - Т. 2. - 544с.

52. Крутікова Н.Є. Гоголь та українська література /Н.Є. Крутікова . - К. , 1957, с. 115.

53. Куліш П. Взгляд на малороссийскую словесность по случаю выхода в свет книги "Народні оповідання" Марка Вовчка // Зібр. тв. : У 2 т. / П. Куліш. - К. : Дніпро, 1989. - Т. 2. - С. 458-486.

54. Куліш П. Григорій Квітка-Основ'яненко та його повісті / П. Куліш. -- Спб. , 1858.

55. Куліш П. Об отношении малороссийской словесности к общерусской // Там же. С. 467, 469.

56. Ладоня І.О., Злотник Й.С. Позакласне читання в 5-8 класах /І.О. Ладоня, Й.С. Злотник. ? К. : Рад. школа, 1968.

57. Лист до Ф.О. Коні від 18 травня 1840 р.

58. Литвин М. Думайте, читайте / М. Литвин. ? К.: Молодь, 1961.

59. Ломонос Є.О. Позакласне читання у 4-7 класах /Є.О. Ломонос. ? К. : Рад. школа, 1983.

60. Луцький Ю.Д. Драматургія Г.Ф. Квітки-Основ'яненка і театр /Ю.Д. Луцький. - К. , 1978.

61. Львова Ю.Л. Республіка МУЗ (посібник для учителя) /Ю.Л. Львова. ? К. : Рад. школа, 1984.

62. Майстерність словесника (збірник статей). ? К. : Рад. школа, 1978.

63. Миклашевський Й. Музична й театральна культура Харкова кінця ХVIII - першої половини ХІХ ст. /Й. Миклашевський . - К. ,1967.

64. Оліфіренко В.В., Оліфіренко С.М. Інтернет на уроках української літератури: посібник-довідник для вчителів та учнів 9-11 класів / В.В. Оліфіренко, С.М. Оліфіренко. - К. :Грамота, 2007. - с. 52-54.

65. Пасічник Є.А. Літературне краєзнавство в школі / Є. Пасічник. ? К. : Рад. школа, 1965.

66. Пасічник Є.А. Українська література в школі / Є. Пасічник . ? К. : Рад. школа, 1983.

67. Позакласна робота з літератури (посібник для вчителів). Упор. В. Я. Неділько. ? К. : Рад. школа, 1986.

68. Покальчук Є. Системний підхід до організації уроків позакласного читання у старших класах загальноосвітніх шкіл (автореферат кандидатської дисертації). ? К. : 1998.

69. Походзіло М.І. Г.Ф. Квітка-Основ'яненко. Життя і творчість / М.І. Походзіло. - К: 1968.

70. Програма для середньої загальноосвітньої школи. Українська література. Факультативні курси 7-11 кл. ? К. : Перун, 1996.

71. Програма роботи літературно-творчого гуртка в школах і позакласних закладах. ? К. : Рад. школа, 1971.

72. Рева Н.М. Учитель-словесник і шкільна бібліотека / Н.М. Рева. ? К. : Рад. школа, 1969.

73. Слюсар А.О. Фантастична повість в українській літературі 30-х років XIX ст. // Розвиток жанрів в українській літературі XIX -- початку XX ст. / А.О. Слюсар. - К. , 1986.

74. Степанишин Б.І. Література - вчитель - учень / Б.І. Степашин. ? К.: Освіта, 1993.

75. Сумцов Г.Ф. Квітка как этнограф / Г. Ф. Сумцов. - К. , 1898.

76. Гончар О.І. Г.Ф. Квітка-Основ'яненко і народна творчість // Українська література передшевченківського періоду і фольклор/О. І. Гончар. - К. , 1982.

77. Сучков Б. Исторические судьбы реализма/Б. Сучков. - М. , 1967, с. 63.

78. Турчин М. Філософська повість на Україні: Про творчість Г. Квітки-Основ'яненка //Дивослово. -- 1993. -- № 11.

79. Українська література. 10--11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль -- іноземна філологія). Академічний рівень / уклад. М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк -- керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан, Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк; за заг. ред. Р.В. Мовчан. -- К. : Грамота, 2011. -- 112 с.

80. Українська література. 10--11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям (профіль української філології). Профільний рівень / уклад. М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк -- керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан, Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. -- К. : Грамота, 2011. -- 112 с.

81. Українська література. 5--12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / уклад. Р.В. Мовчан, Н. В. Левчик, О.А. Камінчук, М.П. Бондар, О.Б. Поліщук, М.М. Сулима, Л.П. Шабельникова, В.М. Садівська; керівник проекту М.Г. Жулинський; за заг. ред. Р.В. Мовчан. -- К. ; Ірпінь : Перун, 2005. -- 201 с.

82. Федькович Ю. Твори в 2-х т. , т. 2. / Ю. Федькович. - К. , 1960.

83. Франко І. "У нас нема літератури!" // Зібр. тв. : У 50 т. / І. Франко. - К. : Наук. думка, 1980. - Т. 17.

84. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 року / І. Франко. - Львів, 1910.

85. Франко І. Українсько-руська (малоруська) література // Зібр. тв. : У 50 т. / І. Франко. - К. : Наук. думка, 1984. - Т. 41. - С. 74-100.

86. Фролова К.П. Аналіз художнього твору. Деякі методи вивчення тексту художнього твору: посіб. для вчителів / К. П. Фролова. -- К. : Рад. школа, 1975. -- 175 с.

87. Ходосов К.О. Літературно-творчий гурток у школі / К. О. Ходоносов. ? К. : Рад. школа, 1963.

88. Чалий Д.В. Г.Ф. Квітка-Основ'яненко / Д. В. Чалий - К: 1962.

89. Чалий Д.В. Художня проза // У кн. : Історія української літератури, т. 2 / Д.В. Чалий. - К: 1967.

90. Чижевський Д. Історія української літератури / Д. Чижевський - К. , 2003

91. Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів у 6-ти т. , т. 6. / Т. Г. Шевченко. -К. ,1964, с. 13.

92. Яценко М. Просвітительський реалізм // Історія української літератури ХІХ століття: У 3 кн. /М. Яценко. - К. : Либідь, 1995. - Кн. 1. - С. 91-137.

93. Яценко М. Т. Питання реалізму і позитивний герой в українській літературно-естетичній думці першої половини ХІХ ст. /М. Яценко. - К. , 1979. - С. 88.

Додаток А

Витяг з Програми української літератури для 9 класу.

Зміст
Григорій Квітка-Основ'яненко. «Маруся» Батько української прози, один із перших у Європі «творців людової повісті» (І. Франко). Гуманістичний пафос, християнські ідеали, етнографічне тло творів. «Маруся» як демонстрація спромог українського прозового слова. Художнє розкриття письменником традиційних народних моральних уявлень. Утілення морального й естетичного ідеалу в образі головної героїні твору. Інші персонажі повісті: розважливість, батьківське піклування (Наум Дрот), вірність у коханні (Василь). Композиція повісті. Трагічний злам усталеного ходу подій як нагадування про стихійний плин людського життя. П. Куліш про Г. Квітку. ТЛ: сентименталізм.	Знати основне з життя і творчості письменника. Розуміти причини написання перших творів російською мовою і необхідність його виступів на захист рідної мови. Мати уявлення про художні засоби сентименталізму, християнські ідеали повісті «Маруся». Уміти охарактеризувати образи персонажів твору, визначати його композиційні особливості та проблематику. Висловлювати міркування про поведінку та моральні пріоритети героїв твору. Дискутувати про сенс людського життя, справжнє кохання й вірність. Оцінити значення Г. Квітки-Основ'яненка для розвитку української культури і духовності. Усвідомлення необхідності соціально активної позиції в житті.

Додаток Б

Розробки уроків української літератури в 9 класі

Урок № 1 Григорій Квітка-Основ'яненко. Життєвий та творчий шлях

Мета: дати учням уявлення про життя та творчість Г. Квітки-Основ'яненка та його місце в українській літературі; розвивати навички самостійної роботи

Очікувані результати: учні знають основні віхи життя та творчості письменника; розуміють причини написання перших творів російською мовою і необхідність виступів письменника на захист рідної мови; мають уявлення про художні засоби сентименталізму.

Теорія літератури: літературний напрям, течія; поняття про сентименталізм, реалізм.

Обладнання: підручник, портрет письменника, ілюстративний матеріал до його життєвого та творчого шляху, книжкова виставка різних видань творів Г. Квітки-Основ'яненка, словник літературознавчих термінів, таблиця «Характеристика письменника»

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Орг. момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Його називають батьком української прози, він за словами І. Франка, є одним із перших в Європі «творців людової повісті». Його п'єси постійно в репертуарі провідних українських театрів. Йдеться про Григорія Квітку-Основ'яненка, котрий як письменник, видавець, літературний критик і публіцист виступав в оборону художніх можливостей української літературної мови.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда.

-- Хто є засновником нової української літератури?

-- Поясніть, у чому полягає новаторство творчості І. Котляревського.

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Розповідь учителя (учнів).

Григорій Квітка-Основ'яненко народився в селищі Основа (тепер -- у межах Харкова) 18 листопада 1778 року в сім'ї харківського дворянина Федора Івановича Квітки. З дитинства хлопець був слабким та хворобливим. До п'ятирічного віку хлопчик був сліпим, причиною цього було ускладнення після золотухи. Зір знов повернувся до нього після відвідання Озерянського храму, що й нині знаходиться на Холодній горі Харкова. Маленький Квітка побачив світло, що йде від образу Озерянської Божої Матері і прозрів. Випадок цей настільки вплинув на нього, що на двадцять третьому році життя він вирішив стати послушником монастиря.

Походив письменник із козацько-старшинського роду. Навчався вдома. Початкову освіту Григорій здобув під наглядом свого дядька, священика Паладія Квітки, а згодом закінчив Ку­рязьку монастирську школу.

У родині панувала глибока шана до рідної мови, історії, фольклору, мистецтва. Звичаї в родині відзначалися простотою, тут багато читали, постійними були вистави самодіяльного те­атру, натхненником яких став Григорій; він же виконував і головні ролі. Усе це формувало мистецькі смаки юного Квітки, його суспільні погляди, прищеплювало любов до народної поезії, виховувало повагу до простолюду.

Предки Г. Квітки обіймали високі старшинські посади в українських козацьких полках Слобожанщини. Батько служив харківським городничим, був у дружніх стосунках із кошовим отаманом Чорноморського козацького війська Антоном Головатим. У родині Федора Квітки любив бувати Григорій Сковорода. А відомо, що він відвідував лише однодумців. Може, через те Григорій Квітка вивчає напам'ять вірші Сковороди, байки Гулака-Артемовського, цілі уривки з «Енеїди», читає Ломоносова і Мольєра, Жуковського, Сервантеса, Вольтера, Дідро, Руссо, Дюма, Гюґо, Бальзака -- взагалі все, що потрапляло йому на очі, любить слухати легенди, повір'я та розповіді про героїчні битви козаків супроти нападників.

Батько хотів, щоб син став військовим, тому 1793 року юнака записали на військову службу в кінний полк, проте Григорія не вабила така кар'єра. Згодом Квітка йде у відставку в чині капітана, що він його здобув як дворянин. 1804 року подав заяву до Старо-Харківського Преображенського монастиря, але, розчарувавшись у чернецтві, через півроку покинув його, нікого не попередивши про своє рішення.

1812-го Г. Квітка починає свою громадську діяльність. У Харкові відкривається постійний суспільний театр, директором якого призначають Григорія Федоровича. Маючи звичку гаряче і з пристрастю братися за будь-яке діло, він до того захопився театром, що мало не одружився з однією з актрис. І хоча директорську посаду в театрі йому довелося залишити через свою актив­ну благодійну й освітню діяльність, любов до сцени Основ'яненко проніс через усе життя.

Пізніше це почуття спонукало його до створення драматичних творів для театру. 1841 року він надрукував цікаву й дотепну «Історію театру в м. Харкові».

Під час головування Благодійною спілкою Григорій Федорович став ініціатором відкриття в Харкові Інституту шляхетних дівчат 1812 року. Завдяки його зусиллям згодом також було від­крито Кадетський корпус і Публічну бібліотеку при університеті. Свою публіцистичну діяльність Квітка почав 1816 року статтею про інститут шляхетних дівчат в «Українському віснику», після цього він був однім з редакторів журналу до 1817 року.

Інститут, у становленні та пропаганді якого Квітка брав живу участь, зіграв, у свою чергу, велику роль у його житті. 1821 року письменник одружився з однією з класних дам цього Інституту. 1817-го отримав на виборах посаду проводиря дворянства й виконував свої обов'язки до 1829-го. Згодом цю посаду зайняв його брат, Андрій Федорович.

Приблизно з 20-х років починається літературна діяльність Г. Квітки. У кінці 20-х на початку 30-х pоків написані шість російських сатиричних комедій, серед яких:

1827 р. «Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе» (опублікована 1840 року; за сюжетом і складом персонажів передує «Ревізору» Гоголя);

1828 р. «Дворянские выборы» (стала сенсацією (понад тисячу примірників у Москві розкупили за два місяці), після прочитання Миколою І була заборонена цензурою);

1829 р. «Шельменко -- волостной писарь»;

1830 р. «Ясновидящая» (твір не був опублікований через цензурну заборону);

1832 р. повість «Маруся» українською мовою;

1834 р. книга перша «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком», збірки прозових творів (повістей та оповідань) українською мовою;

1836-1837 рр. книга друга збірки «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком».

Ще низка повістей та оповідань письменника публікується в журналах та альманахах, повість «Козир-дівка» виходить окремим виданням у Петербурзі.

Прозові твори Квітки-Основ'яненка українською мовою поділяються на дві основні групи: бурлескно-реалістичні оповідання і повість та сентиментально-реалістичні повісті.

До першої групи належать, зокрема, гумористичні оповідання «Салдацький патрет» (1833), «Мертвецький Великдень», «От тобі і скарб», «Пархімове снідання», «Підбрехач», а також гумористично-сатирична повість «Конотопська відьма» (1833).

Серед сентиментально-реалістичних творів Квітки-Основ'яненка -- повісті «Маруся» (1832), «Козир-дівка» (1836), «Сердешна Оксана» (1838), «Щира любов» (1839). Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина.

1835 року написано соціально-побутову комедію «Сватання на Гончарівці», а 1838-го -- соціально-побутову комедію «Шельменко-денщик» (російською мовою, центральний персонаж -- Шельменко -- говорить по-українськи), що вважається найвищим досягненням Квітки в драматургії.

Серед численних прозових творів Г. Квітки-Основ'яненка, написаних російською мовою, виділяються сатиричні романи «Пан Халявский» (1840) та «Жизнь и похождения Петра Степанова, сына Столбикова» (1841, перший варіант -- 1833, твір зазнав переслідування цензури), повісті «Ганнуся», «Панна сотниковна», «1812 год в провинции», оповідання «Званый вечер» із задуманого циклу «Губернские сцены», історично-художній нарис «Головатый», близька за жанром до фізіологічного нарису повість «Ярмарка», фізіологічний нарис «Знахарь».

Кращі твори Г. Квітки-Основ'яненка одними з перших представляли українську літературу загальноросійському та європейському читачеві: починаючи з 1837 року низка його оповідань і повістей друкується в російських перекладах у Петербурзі та Москві; 1854 року в Парижі виходить французькою мовою «Сердешна Оксана». Трохи пізніше його твори перекладаються польською та болгарською.

Письменник усе життя любив театр, влаштовував домашні спектаклі, у яких і сам брав участь, неперевершено грав на флейті, був непоганим композитором. І разом із цим не залишав громадської діяльності на благо рідного міста. 1832 року Квітка-Основ'яненко був призначений на посаду судді, а пізніше обраний головою Харківської палати головного суду. Ця посада була останньою в його громадському житті.

Громадська, службова і благодійна діяльність Г. Квітки була відзначена багатьма нагородами, однак широке визнання принесли йому літературні здібності. Співпрацюючи з популярними столичними журналами, він листувався з відомими літературними діячами того часу: С. Аксаковим, М. Погодіним, П. Плетньовим, В. Далем, Ф. Коні, Є. Гребінкою, підтримував дружні стосунки з В. Жуковським.

Життя Квітки-Основ'яненка, людини незвичайної щирості й доброти, самовідданого й прихильного до всього рідного (далі Харкова й губернії він не виїжджав) минало в атмосфері родинного щастя, в оточенні коханої дружини та дітей. Довгий час вони мешкали в невеличкому селищі в південній частині Харкова під назвою Основа.

Письменник жив скромно й розважливо, писав здебільшого після обіду, а ввечері читав написане дружині, Ганні Григорівні, яка, за його словами, була першим критиком і власним цензором. Із вдячністю за щирість і любов письменник присвятив дружині свої найкращі повісті -- «Маруся» й «Сердешна Оксана».

Про любов письменника до рідних місць свідчить і його літературний псевдонім -- Основ'яненко. Уже будучи достатньо відомим, Григорій Федорович служив старостою Основ'янської церкви, відрізняючись доброзичливістю та щирістю. Ось уривок зі спогадів М. Костомарова: «Садибу складали сосновий гай, ботанічний сад з оранжереями.

Тут був величезний панський будинок його брата -- губернського проводиря А. Квітки, а сам Григорій Федорович жив у низенькому будиночку з кам'яною огорожею. При розділі батьківського майна він все передав брату, а собі залишив невеличкий капітал, на який жив небагато». Коли родина Квітки покинула Основу, розташовану біля цілющого соснового лісу, й оселилася в місті, це істотно підірвало і так слабке здоров'я Григорія Федоровича.

У липні 1843 року він занедужав на запалення легенів і через одинадцять днів, приготувавшись до смерті, тихо помер на руках дружини, рідних і близьких, серед яких були Н. Квітка і П. Гулак-Артемовський. Коли тіло небіжчика виносили з Благовіщенського собору, ціла Єкатеринославська вулиця (нині -- Полтавський Шлях) була запруджена народом. Поховано письменника на Холодногірському кладовищі, з якого відкривався чудовий краєвид на рідне місто, котрому він присвятив усе своє життя.

Квітка був видатною людиною: мав надзвичайну пам'ять навіть на старості, відчував постійну любов до вогню, про що просив не забути своїх біографів.

Ніколи не розлучався він із прадідівським золотим ланцюгом, з яким, за легендою, була зв'язана пам'ятна подія в житті його родини. До письменницької праці він ставився з великою ретельністю -- скрізь у будинку Григорія Федоровича стояли чорнильниці, щоб у будь-яку хвилину письменник мав можливість зафіксувати думки, які щойно з'явились.

Квітка-Основ'яненко носить почесне ім'я «батька української прози». Його повісті, сюжети яких розгортаються поза соціальними конфліктами, з ідеально-побожними героями, є типовим зразком українського сентименталізму. Творчість Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи.

Цікаво!

Одного дня 1604 року до Києва прибився звідкись дід з онуком-сиротою Григорієм. Невдовзі дід помер, а внук прижився. За ніжну вдачу і незвичайну вроду підлітка прозвали Квіточ­кою, а коли підріс -- Квіткою. Згодом у нього закохується горда красуня, дочка київського воєводи, і парубок відповідає палкою взаємністю. Вони потай вінчаються, підмовляють гурт козаків і тікають на вільні, дикі тоді, землі Лівобережжя. На березі річки Уди засновують поселення -- початок майбутнього Харкова й усієї Слобожанщини. Це був прапрадід Григорія Федоровича, що заснував рід Квіток.

2) Поняття про сентименталізм.

Бажання довести недоброзичливцям можливість творити українською мовою «і звичайне, і ніжненьке, і розумне, і полезне», щоб розчулити читача, спонукало Г. Квітку-Основ'яненка звернутися до сентименталізму як мистецького напряму.

У світовій літературі сентименталізм виник у другій половині XVIII ст. і замінив класицизм як його заперечення: замість королів, рицарів, імператорів героями творів стали вихідці з низів -- селяни, ремісники, поглибився зв'язок з усною народною творчістю.

Сентименталізм (від фр. sentiment -- почуття) -- це літературний напрям, що виник у Європі в другій половині ХVІІІ -- першій половині ХІХ ст. У центрі зображення творів сентименталізму -- чутлива людина, герой із демократичних низів.

Характерним для сентименталізму є намагання показати особистість у її душевних порухах, почуттях, прагненнях; утвердження багатства духовного світу представників нижчих станів; утвердження народних морально-етичних цінностей; збереження класицистичного поділу на позитивних та негативних героїв.

Отже, можна виділити такі характерні ознаки сентименталізму:

-- підвищений інтерес до людських почуттів, співчутливий тон розповіді, який змушує читача розчулитися й плакати над долею героїв;

-- послідовне розгортання сюжету;

-- ідеальні герої наділені зовнішньою та внутрішньою красою, позбавлені негативних рис;

-- герої творів -- вихідці з низів -- селяни, ремісники;

-- основна увага звертається на моральну вищість простих людей над панами, змальовуються їхній побут і звичаї;

-- обов'язковою є наявність нездоланних перешкод на шляху закоханих;

-- увага до описів природи та пророчої деталі чи епізоду, що натякає на трагічний кінець;

-- причиною смерті головного героя є стихійне лихо, хвороба чи нещасний випадок.

В українській літературі сентименталізм представлено більшою чи меншою мірою повістями Г. Квітки-Основ'яненка «Маруся», «Щира любов», «Сердешна Оксана», «Добре роби, добре й буде», «Козир-дівка», «Перекотиполе», «Божі діти»; романом Є. Гребінки «Чайковський»; п'єсою І. Котляревського «Наталка Полтавка».

3. Складання таблиці «Характеристика письменника».

Характеристика письменника

Сфера діяльності

Риси характеру

Захоплення

Улюблені

письменники

Театр

Освіта

Засновник Інституту шляхетних дівчат;

видавець і редактор перших в Україні журналів «Украинский вестник» та «Харьковский демокрит»;

організатор театру в Харкові;

директор театру;

предводитель дворянства;

голова цивільного суду

Енергійний, допитливий, володів дотепним словом, гуманний, наївний

Музика (грав на клавесині, флейті, писав музику до духовних творів).

Читання

Г. Сковорода

І. Котляревський

Вольтер

Дідро

Руссо

Дюма

Гюґо

Бальзак

Захоплювався ярмарковими виставками;

грав у домашніх виставах

Вищої освіти не здобув через хворобу, займався самоосвітою

4. Гра «Одним словом».

Одним словом дайте відповідь на питання.

-- Що ви можете сказати про інтереси та захоплення письменника?

-- Яку позицію в житті займав Григорій Квітка-Основ'яненко?

5. Завдання учням.

Розкажіть про громадську діяльність письменника.

6. Самостійна робота з підручником.

Знайдіть відповідь на таке питання: «Якими літературними жанрами представлений творчий доробок письменника?»

V. Систематизація й узагальнення вивченого

Проблемні завдання.

1) Прокоментуйте слова Т. Шевченка про Григорія Квітку-Основ'яненка.

А ти, батьку,

Як сам здоров знаєш;

Тебе люде поважають;

Добрий голос маєш;

Співай же їм, мій голубе...

2) Висловіть власну думку з приводу того, чим повчальне життя письменника.

VІ. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Завдання для всього класу.

1) Вивчити теоретичний матеріал

2) Прочитати повість «Конотопська відьма».

2. Індивідуальні завдання.

Підготувати повідомлення «"Маруся” -- перша україномовна повість нової української літератури, взірець сентименталізму», «Головні персонажі твору -- уособлення високих морально-етичних якостей простої людини».

3. Творче завдання.

Скласти сенкан «Відкриваю для себе Г. Квітку-Основ'яненка».

VІІ. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

-- Ніколи не думав (не думала), що...

-- Цікавим мені видалося те, що...

-- Г. Квітка-Основ'яненко -- особистість...

Урок №2

Тема: Г.Ф. Квітка-Основ'яненко. Іронія та сатира, поєднання реалізму й фантастики у повісті «Конотопська відьма»

Г.Ф. Квітка-Основ'яненко. «Конотопська відьма». Картини життя українського суспільства за часів Великої Руїни

Зображення селян у повісті Г. Квітки-Основ'яненки «Маруся»

Етап вивчення художнього твору -- підсумкові заняття, або підсумки

Мета: допомогти учням з'ясувати секрети художньої майстерності автора, ідейну спрямованість твору, природу сміху письменника; розвивати навички аналізу сатиричних прозових творів, уміння висловлювати власну думку з приводу зображуваних явищ, визначати засоби комічного; виховувати активну громадянську позицію, почуття гумору, естетичний смак.

Обладнання:портрет письменника, різні видання твору,

Ілюстрації до твору, відеоматеріали, словники літературознавчих термінів.

Теорія літератури:комічне, сатира, іронія, художній образ, художні засоби.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок.

Хід уроку

І. Орг. момент

IІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.

Давно відомо, що сміх -- це велика сила. Доброзичливий гумор, самоіронія допомагають по-новому побачити проблему, навіть вирішити її; подивитися на себе збоку. Сатира ж б'є досить боляче й влучно по негараздах та недоліках людей і суспільства, допомагає очищатися від усього, що суперечить здоровому глуздові, заважає жити. Г. Ф. Квітка-Основ'яненко, використавши у повісті «Конотопська відьма» зброю сатири й додавши до неї велику частку фантазії, створив непереверпіену картину життя, яка, до того ж, не пригнічує читача нудним моралізаторством. У секретах художньої майстерності письменника ми й спробуємо розібратися на сьогоднішньому уроці.

IIІ. Оголошення теми й мети уроку

«Хвилинка мудрості».

IV. Актуалізація опорних знань учнів

1. Роботазісловникомлітературознавчихтермінів.

* Пригадайте, що таке комічне, іронія та сатира.

Комічне-- естетична категорія, що характеризує той аспект суспільного життя, який викликає сміх.

Іронія-- іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли сказане у контексті мовлення набуває протилежного значення; прихована насмішка, часто навіть під виглядом похвали.

Сатира-- висміювання вад суспільства, недоліків людей у різній формі, яке виражає негативне ставлення автора до зображуваного.

V. Формування вмінь та навичок

2. Роботавгрупах(абозаваріантами).

І групаДосліджує засоби комічного в повісті, виписує їх та класифікує (можна дати готову частину таблиці).

Орієнтовні відповіді

Забрьоха посаду сотника не заслужив, а успадкував. Він не дотримується козацьких звичаїв. Малоосвічений, грубий, лінивий, тільки їсть, п'є та відпочиває. Жадібний (хоче одружитися на багатій); нерозумний (слухає, що радить писар), не виконує наказів начальства. Разом із тим пихатий, зарозумілий: «Хоч і підійшов до людей, що перед ним усі шапки познімали і поклоняються йому, а він іде собі, надувшись, і ні на кого і не дивиться, тільки щоки роздува, щоб усі знали, що він тут-здесь є старший» і т. ін.

Писар Пістряк -- дурисвіт і крутій, який використовує дурного сотника й своє службове становище у власних інтересах. Хитрий та підступний, мріє сам стати сотником; разом із тим нерозумний у простих речах -- рахуванні козаків із хворостиною. Писар пишається своєю вченістю, але говорить незрозумілою мовою і не до ладу. Жорстокий у визначенні та виведенні «відьом».

Судденко Дем'ян Халявський здається розумнішим, кращим за сотника й писаря. Він Пістряка відразу ж розкусив, «та в потилицю і вигнав його з хати, і змінив його з писарства». Але й сам швидко «щось процвиндрив, і його з сотенства змінили». Не вдався і його шлюб з Оленою хорунжівною, бо склався «не через Божу волю, а через Явдоху», «через чаклування та ворожіння».

Слід зазначити, що в повісті немає позитивних персонажів, і це говорить про її сатирично-гумористичне спрямування, бурлескний стиль.

II група Визначає, що в повісті є реалістичним, а що фантастичним.

Таблица 2

Реалістичне	Фантастичне
Спосіб життя, служба козацької старшини: об'їдання, пиття без міри, неробство; чванливість і погорда до простих козаків. Звичай топити відьом у посуху і т. ін.	Причарування, ворожіння відьми Зубихи; вкрадені двері; політ сотника на хутір Безверхий; перетворення Зубихи на молоду дівчину, стару бабу чи колоду і т. ін.

3. Презентація досліджень групами, коментарівчителя.

VІ. Закріплення знань, умінь та навичок

1завдання

- Схарактеризуйте Г. Ф. Квітку-Основ'яненка на основі спогадів про нього сучасників.

«Ще юнаком, граючи на флейті, він висиджував в основ'янів-ському саду цілі ночі. В 1816 році написав кадриль для зустрічі військ, що поверталися з Парижа в Харків. Складав також п'єси для фортепіано, пізніше керував сільським хором свого брата».

«їздячи з хутора Основи в Харків на службу, любив бесідувати зі старим кучером Лук'яном, від якого взяв сюжети багатьох своїх оповідань».

«Листи його до літературних знайомих пересипано скаргами та наріканнями на власне невміння висловлюватися як слід, проханнями виправляти та впорядковувати надіслані рукописи».

«Не маючи власних дітей, Г. Квітка-Основ'яненко спілкувався з селянськими, часто закликав їх до себе і розповідав казки, втручався не раз у дитячі забавки на вулиці... »

«Міські гості заїздили до нього зрідка, бо навколишня суспільність дивилася на письменника з недовірою, навіть неприязно,-- всяк пізнавав себе в його гумористичних нарисах».

«Дружина Ганна Григорівна брала жваву участь у працях свого чоловіка, читала й поправляла його писання, давала чоловікові теми... Письменник присвятив дружині дві найкращі свої повісті "Маруся" й "Сердешна Оксана"».

(З книги В. Шевчука «Із вершин та низин». --К. : Дніпро, 1990).

VIІ. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжіть речення:

«Найбільше мені сподобалася робота... »

«Найцікавіша відповідь... »

«Письменник відкрився нам як... »

VIІI. Домашнє завдання

Скласти план-тези статті підручника про значення творчості письменника (або визначити це значення самостійно); вміти аналізувати повість (образи, художні засоби); визначити особливості використання письменником фольклорних мотивів (повідомлення окремих учнів).

Урок №3

Тема: Г. Квітка-Основ'яненко. «Конотопська відьма». Картини життя українського суспільства за часів великої руїни

Мета: ознайомити школярів з наступним програмовимтвором Г. Квітки-Основ'яненка, розкрити його ідейно-тематичне спрямування, особливості зображенняжиття українців за часів Великої Руїни в «Конотопській відьмі»; розвивати пам'ять, увагу, спостережливість, культуру зв'язного мовлення, творчу уяву, логічне мислення; вміння грамотно висловлювативласну думку, робити висновки; виховувати почуттяповаги до творчості Г. Квітки, інтерес до читання художньої літератури, історичного минулого рідного краю, наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Г. Квітки-Основ'яненка, підручник, текст твору та фотоілюстрації до нього, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), історична карта «Україна в добу Великої Руїни».

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Конкурс «Найуважніший читач повісті Г. Квітки“Маруся”»

Завдання. Правильно відповівши на запитання, за першими літерами відповіді прочитайте прізвище автора цих рядків: «Читаючи повісті й оповідання Г. Квітки-Основ'яненка, я не раз плакав від щирого серця або реготав як той козак, до знемоги».

1. Подарунок Василя Марусі. (Горішки)

2. Творчий метод у літературі та мистецтві, що полягає в об'єктивному і всебічному відображенні дійсності. (Реалізм)

3. Літературний рід, до якого належить жанр повісті. (Епос)

4. Милосердним у творі «Маруся» письменник називає... (Бога)

5. Думка Г. Квітки, що виражена у творі, його ставлення до подій, явищ і людей -- це... (Ідея)

6. Риса, яка притаманна всій родині Дротів. (Набожність)

7. Прізвище подруги головної героїні повісті. (Кубраківна)

8. Назва книги, яку читав Василь у церкві на Великдень. (Апостол) Відповідь:

2. Мозкова атака. Відповідь на запитання

Як ви розумієте поняття «нечиста сила»?

З якою метою у творах художньої літератури письменники застосовують елементи фантастики, казки?

Що вам відомо про бурлеск як гумористичний жанр? Наведіть приклад.

У чому, на ваш погляд, полягає спорідненість творів І. Котляревського «Енеїда» і Г. Квітки «Конотопська відьма»?

Згадайте козацькі літописи, в яких розповідалося про події, що відбувалися після смерті Б. Хмельницького. Яким чином вони вплинули на художню літературу кінця ХVІІ -- початку ХІХ ст. ?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

«Конотопська відьма» -- майстерний малюнок старих козацьких порядків... у новочаснім сатиричнім освітленні.

І. Франко

Якщо вчуєш жарт, шукай в ньому приховану правду.

О. Довженко

1. Вступне слово вчителя про життя українського суспільства за часів Великої Руїни (історична довідка із застосуванням карти України цієї доби)

Після смерті Б. Хмельницького, коли гетьманом вдруге булообрано Юрася Хмельниченка, на Україні настала лиха година. Було безладдя, внаслідок чого кожний робив, що хотів. Із заходучинили утиски на Україну польські війська; з півночі й від сходумосковські, а з півдня турки й татари. До того ще Україна розділилася на дві частини: Лівобережну й Правобережну (від рікиДніпро). На Лівобережній вибрали одного гетьмана, на Правобережній другого. Доходило до того що гетьмани воювали міжсобою. І так брати билися з братами, Україна спливала кров'юі щораз більше занепадала. Недарма народ та історія назвали тічаси «Руїною».

2. Робота над твором Г. Квітки-Основ'яненка «Конотопська відьма»

2.1. Джерела для написання твору.

Реальна дійсність життя українського народу, історична епоха кінця ХVІІІ ст.

Автор точно і детально описує життя в Конотопі, стосунки між людьми, правдиво змальовує психологічні мотиви їх учинків.

Широко використано приказки, народні повір'я, перекази, яскраво зображено побут, змальовано реалістичні картини селянського життя.

Зв'язок з творчістю М. Гоголя.

Розправа над відьмами -- дійсна подія, яка свідчить про неймовірну темряву, забобонність і дикість деяких представників дворянства.

Поміщиця одного повіту, щоб позбутися посухи, викликати дощ, звеліла топити в ставку старих жінок, маючи надію виявити відьму (вона не тоне), яка нібито «вкрала дощ». У такому разі керувалися переконанням, що вода як елемент, освячений актом Божого хрещення, не приймає до себе нечистого, грішного.