Проектування як спосіб організації творчої діяльності першокласників

Висновки до розділу П

1. Умовами ефективної реалізації творчого проектування шестирічок є:

а) педагогічні умови :визначення загальної мети групової роботи,належна організація навчального простору, формування навчальних груп; знайомство з правилами навчального співробітництва, вироблення системи оцінювання, що закріплює інтерактивні вміння і навички, формування готовності до інтерактивного навчання, розвиток навичок взаємодії в навчально - виховних ситуаціях, оптимізація системи оцінювання процесу і результатів спільної діяльності, підвищення пізнавальної активності, формування колективу.

б) психологічні умови: формування мотиваційної готовності до міжособистісної взаємодії, прийняття моральних норм і правил спільної єдності та наступних внутрішніх завдань: особистісної готовності до роботи в групі, усвідомлення прав і обов'язків члена групи, вироблення навичок міжособистісної взаємодії, розвитку особистісної рефлексії, становлення особистості як суб'єкта діяльності.

2.Всі етапи проектної діяльності учнів початкових класів повинні ретельно контролюватися вчителями, бо і теоретичних, і практичних знань та вмінь в учнів - молодших школярів ще мало. Проекти для початкової школи у більшості випадків мають бути короткотривалі. Але все ж таки вчителі мають чудову можливість залучити до пошукової, творчої діяльності практично всіх учнів і в першу чергу - дітей з підвищеною навчальною мотивацією.

3.Участь у роботі над колективними або індивідуальними проектами сприяє формуванню у молодших школярів вміння відбирати і аналізувати інформацію, працювати з енциклопедіями, довідниками, спеціальною літературою, присвяченою різним формам життя і діяльності людини, галузям техніки, науковим відкриттям, використовувати можливості інформаційних технологій.

4. Учні молодшої школи вчаться проводити спостереження, брати інтерв'ю , систематизувати і узагальнювати отриману інформацію, висувати гіпотези, робити аргументовані висновки.

5. Результати пошуків можна широко використовувати в процесі навчальної та позаурочної діяльності, що приносить ще більше задоволення молодшим школярам.

6. Теми учнівських проектів дуже різноманітні,і в початкових класах їх не слід регламентувати, визначати та виділяти більше значущі. В одних випадках вчитель може підвести дітей до вибору теми, яка пов'язана з навчальним змістом предмету, який вивчається. У інших - теми можуть бути запропоновані самими учнями. А частіше за все тема проекту - колективний вибір вчителя і учнів.

7.Робота над проектом у початкових класах не повинна бути вимушеною або надто зарегламентованою. Адже результат може бути негативним: і до того перевантажена дитина, яка має багато обов'язків, може цю діяльність зненавидіти, цього не може допускати вчитель. Але певні вимоги до даної роботи в початковій школі висуваються (структурування змістової частини проекту, прагматична спрямованість проекту на результат).У кожному конкретному випадку це питання розв'язується індивідуально.

8. Результатами творчого проектування можуть бути:

- випуск збірок, задачників, буклетів тощо;

- наукова доповідь;

- альманах;

- макет;

- відкриття експозицій та ін.

9. Обов'язкове оформлення, презентація результатів, захист проектів.

Метод проектів дозволяє працювати з учнями молодшої школи з різним рівнем підготовленості. Обдаровані учні, які випереджають у своєму розвитку однолітків, можуть з успіхом розробляти довготривалі проекти. Захист проекту - кульмінація всієї дослідницької роботи. Проводиться він за участю всіх співавторів проектів. Запрошуються гості: учні інших класів, батьки, вчителі.

10.У ході захисту проектів "учні вчаться чітко і переконливо викладати інформацію, захищати свою точку зору, ставити питання, слухати один одного.Отже метод проектів допомагає маленьким школярам набувати ключових компетентностей, без яких їм не обійтись в житті, незалежно від обраної в майбутньому професії.

11.Особливі вимоги висуваються до вчителя. Основною метою педагога є не передача знань, а організація пошукової діяльності учнів. Вчитель сам повинен володіти методами досліджень, вміти висувати гіпотези, шукати розв'язання проблем, він повинен бути зацікавлений у інтелектуальній діяльності, мати високу культуру мислення, бути терплячим. У ході роботи над проектом вчителі підказують лише загальний напрямок і головні орієнтири маршруту пошуків. Вони стають ініціаторами цікавих починань, винахідливості і творчої фантазії.

Висновки

Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, а також результати проведеної нами науково-дослідної роботи дали змогу зробити такі висновки:

1. Проектування являє собою сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють розв'язати ту чи іншу проблему внаслідок самостійних дій учня з обов'зковою кінцевою презентацією результатів.

2. В молодшому шкільному вважаємо доцільним впровадження творчих проектів, які ми визначаємо як особистий чи колективний продукт спеціально організованої творчої діяльності, в основі якої лежить суб'єкт-суб'єктна взаємодія учасників педагогічного процесу.

3. Творчі проекти класифікуються за певними типологічними ознаками:

за характером домінуючої діяльності: дослідницькі, пошукові, рольові, прикладні; за предметно-змістовними галузями - моно-проекти (в межах однієї предметної галузі), міжпредметні; за кількістю учасників та характером контактів в проекті:індивідуальні, групові, колективні,шкільні, міські,всеукраїнські, міжнародні.

4 . Метод проектів - педагогічна технологія, зорієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових (часто шляхом самоосвіти). Активне включення учнів у зміст тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі.

5.Метод проектів є однією з педагогічних технологій, яка відображає реалізацію особистісно зорієнтованого підходу в освіті і сприяє формуванню уміння адаптуватися до швидкозмінних умов життя людини постіндустріального суспільства.

6.Метод проектів містить у собі сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних, творчих за самою своєю сутністю підходів, сприяє творчому розвитку учнів, використанню ними певних навчально-пізнавальних прийомів, які в результаті самостійних дій дозволяють вирішувати ту чи іншу проблему.

7. Основні вимоги щодо використання методу проектів: формулювання значущої у дослідницькому і творчому аспектах проблеми (задачі), вирішення якої потребує інтегрованого знання, дослідницького пошуку;практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів; структуризація змістовної частини проекту із визначенням результатів окремих етапів;використання дослідницьких методів, що передбачає певну послідовність дій: обговорення методів дослідження, способів оформлення кінцевих результатів, збір, систематизація, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, оформлення результатів, їхня презентація, висновки, висування нових проблем для дослідження

8. Нами було проаналізовано наступні моделі: традиційного навчання, педагогіки співробітництва (в межах особистісно-орієнтованих технологій навчання), проблемного навчання (в межах технологій на основі інтенсифікації діяльності учнів), розвивального навчання. Порівняльний аналіз означених технологій дозволив нам зробити висновок про найбільш повну реалізацію позитивних умов у рамках розвивального навчання. Означена технологія поєднує в собі проблемні методи навчання, методи розвитку креативності та підхід до учня, реалізований у педагогіці співробітництва.

9. У роботі з дітьми шестирічного віку ми виходили з того,що творче проектування як форма організації діяльності дітей знаходиться в тісному взаємозв'язку з інтерактивними методами навчання, причому послідовність їх впровадження корелює з послідовністю впровадження творчих проектів

10. У процесі творчого проектування шестирічки:

- набувають навичок пошукової роботи через практичну , самостійну та колективну роботу з додатковою довідниковою літературою;

- мають можливість розв'язати безліч проблемних ситуацій та набути навички застосування отриманих знань;

-набувають позитивного досвіду групової роботи, бачать значимість діяльності кожного для результату загальної справи;

- отримують позитивний емоційний настрій, можливість розвитку

комунікативних навичок, особистісних якостей кожного.

11. Проектний підхід можна застосувати у початкових класах для вивчення будь - якої складної дисципліни. Він дозволяє наблизити навчальний процес до життя, до потреб дітей, навчальний матеріал адаптувати до реальних життєвих ситуацій, а головне - робить навчання молодших школярів цікавим і змістовним, а процес набуття знань простим і доступним.

12. Проектне навчання іноді розглядають як альтернативу класно-урочної системи навчання. Однак деякі науковці вважають, що його варто використовувати як доповнення до інших видів навчання.

13. Проектні технології навчання відтворюють процеси дослідницької діяльності, оскільки містять цикл і мають на меті процеси руху від незнання до знання (на відміну від традиційних лінійних технологій навчання).

14. Проекти складні вже по самій своїй суті. Вони містять у собі виконання численних взаємозалежних дій. В окремих випадках ці взаємозв'язки досить очевидні, в інших випадках вони мають більш тонку природу. Деякі проміжні завдання не можуть бути реалізовані, доки не будуть завершені інші завдання; деякі завдання можуть здійснюватись тільки паралельно, і так далі. Якщо порушується синхронізація виконання різних завдань, весь проект може бути поставлений під погрозу. Стає очевидним, що проект-- це система, тобто єдине ціле, що складається із взаємозалежних частин, причому система є динамічною і, отже, це вимагає особливих підходів до управління.

15. Аналіз результативності навчально-виховного процесу за принципом проектно-тематичного навчання виявив позитивні зрушення в особистісному розвитку молодших школярів, особливо в їхній мотиваційній сфері. За результатами аналізу матеріалів педагогічного дослідження засвідчено фундаментальність засвоєння базового змісту початкової освіти, знань, умінь і навичок з усіх предметних дисциплін.

16. Результати, отримані у ході проведення дослідження, засвідчили, що навчально-виховний процес за проектно-тематичним принципом зберігає високі освітні стандарти та стає важливим елементом розвитку демократичних практик. Проектно-тематичний підхід до навчання, у центрі якого стоїть особистість дитини, дає можливість учителям працювати за програмами, які відповідають індивідуальним потребам учнів.

Список використаних джерел

1. Абасов З.А. Проектирование и совершенствование контрольно-оценочного компонента учебной деятельности школьников // Завуч для администрации школ. - 2004. - №8. -С.21-45.

2. Абасов З.А. Системный подход при проектировании целей урока // Завуч. - 2003. - №2. - С.68-75.

3. Андреев Г.П. К столетию метода проектов // Школьные технологии. - 2005. - №4. - С.28-30.

4. Андреєва В.М. Проектування уроку як важлива складова діяльності вчителя // Географія. - 2006. - №18 (вкладка). - С.34-38.

5. Анісімова Т. Оцінювання проектної діяльності учнів // Школа (Шкільний світ). - 2006. -№7. - С.50-53.

6. Афанасьев В. Проектирование педтехнологий // Лучшие страницы педагогической прессы. - 2002. - №1. - С.35-39.

7. Афанасьева Т.Н. Особенности использования метода проектов в современной школе // Наука и школа. - 2003. - №6. - С.56.

8. Башинська Т. Проектувальна діяльність - основа взаємодії вчителя та учнів: Історія методу проектів // Початкова школа. - 2003. - № 6-7. - С.59-62. 9. Башинська Т. Проектувальна діяльність // Початкова школа. - 2003. - № 8. - 2003.

10. Бершадский М.Е. Когнитивная образовательная технология: Построение когнитивной модели учащегося и ее использование для проектирования учебного процесса // Школьные технологии. - 2005. - №5. - С.73-83.

11. Бершадский М.Е. Когнитивная технология обучения: последовательность процедур проектирования учебного процесса // Педагогические технологии. - 2006. - №2. - С.57-75.

12. Береговая И. Арбитр, эксперт, консультант: [Проектное обучение] // Первое сентября. - 2003 .- №18. - С.З.

13. Бєлкіна Т. Метод проектів з використанням мультимедійних технологій // Школа (Шкільний світ). - 2006. - №7. - С.54-58.

14. Бєлєвцева Т., Лобас Т. Застосування методу проектів при формуванні пізнавальної активності учнів // Відкритий урок. - 2004. - №5-6. - С.24-25.

15. Бондаренко А.И. Проект как одна из форм организации образовательно-воспитательного процесса в начальной школе // Начальная школа: плюс до и после. - 2004. - №5. - С.9-13.

16. Браташ Н. Метод проектів у програмі сприяння науковій творчості учнів // Завуч (Шкільний світ). - 2004. - №34. - С.2-5.

17. Волковська Т, Коляда Т., Овчаренко Л., Хіхловський Л. Систематизація педагогічної інновації // Рідна школа. - 2002. - № 11. - С. 46-47.

18. Жубрид С. Цікаві завдання до уроків читання // Початкова школа. - 2004. - № 1. - С. 23-25. .

19. Жуковська С.В. Впровадження проектної діяльності в роботі вчителя початкових класів // Початкове навчання та виховання. - 2006.- № 8. - С. 2-5.

20. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. -М., 1996.

21. Зинченко В.П. Аффект и интеллект в образовании.- М., 1995.

22. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы.- Спб, 2000.

23. Кабан Л. До проблеми створення авторських навчальних програм // Початкова школа. - 2003.- №11,- С. 15-20.

24. Качеровська Т.В. Методи та форми ігрового проектування як технологія навчання // Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України. - Одеса, 2004.- № 4-5. - С. 137-142.

25. Киричук О. Принципи розбудови інноваційної педагогічної системи освітнього закладу // Рідна школа. - 2000. - № 10. - С. 3-4.

26.Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Основания синергетики: Режимы с обострением, самоорганизация, темпомиры. -М., 2002.

27. Корсак К. Педагогіка нового століття // Рідна школа. - 2001. - № 10. - С.13-17.

28. Корсак К., Яновський А. Нові аспекти сучасної освітньої політики провідних країн Заходу// Шлях освіти. - 2000. - № 2. - С. 16-18.

29. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К., 1989.

30. Крайг Г. Психология развития.- 7-е межд. изд.- Спб, 2000.

31. Красовицький М. Сучасні проблеми педагогічної науки в Україні // Шлях освіти. - 2003. - № 1. - С. 2-7.

32. Кремень В. Особистісно-розвивальне навчання як науковий пріоритет // Рідна школа. - 1998. - № 11. - С. 53-58.

33. Крупнов А. И. Психологические проблемы целостности анализа личности и ее базовых свойств // Психолого-педагогические проблемы формирования личности в учебной деятельности.- М., 1988.- С. 28-39.

34. Крутецкий В.А. Любознательность // Педагогическая энциклопедия: В 4т.- М., 1965.- Т.2.

35. Крутецкий В.А. Основы педагогической психологии.- М., 1968.

36. Крутецкий В.А. Психология математических способностей. - М., 1968.

37. Ксензова Г.Ю. Перспективные школьные технологии: Учебно-методическое пособие.- М., 2000.

38. Кудинов С. И. Половозрастные аспекты проявления любознательности школьников и студентов // Педагог.- 1997.- № 3.

39. Леонтьев В.Г. Психологические механизмы мотивации учебной деятельности: Учебное пособие.- Новосибирск, 1987.

40. Лівандовська Л. Використання інтерактивних освітніх технологій у навчально-виховному процесі // Директор школи. - 2004. - № 33-34. - С. 42-45.

41. Липман М. Философия для детей. Курс начальной школы: I ступень обучения.- Екатеринбург, 1993.

42. Литвиненко С.А. До проблеми соціального розвитку молодших школярів // Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України. - Одеса, 2001.- № 6. - С.113-115.

43. Логачевська С. Критичне мислення і диференціація на уроках читання // Початкова школа. - № 7. - 2004. - С. 26-29.

44. Лозова В.І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів. - Харків, 2000.

45. Лопатина А., Скребцова М. 600 творческих игр для больших и маленьких.- М., 2002.

46. Лопатина А., Скребцова М. Начала мудрости: 50 уроков о добрых качествах ( Для занятий с детьми дошкольного возраста).- М., 2002.

47. Лопатинська В. Морально-гуманістичний зміст спілкування // Шлях освіти. - 2003. -№ 1. - С.27-30.

48. Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української педагогіки - К., 1998.

49. Люблинская А.А. Детская психология.- М., 1971.

50. Мар'яненко Л. Розвивальне навчання // Директор школи. - 2003. - № 5-6. - С. 5-6.

51. Матюшкин А.М. Раннее выявление талантов и их развитие // Вопросы психологии. - 1984.- №3 .- С. 166.

52. Матяш Н. В., Семенова Н.В. Подготовка будущих учителей технологии к обучению школьников проектировочной деятельности.- Брянск, 2000.

53. Машбиц Е.И. Диалог в обучающей системе.- К., 1989.

54. Миловидів Л. Метода проектів в шкільному краєзнавстві // Радянська освіта. - 1928. - №2 .- С. 81-87.

55. Монке О.С. Формування оцінно-естетичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку: Дис…канд. пед. наук: 13.00.02. / ПНУ. - О., 2002.

56. Моргун В.Ф. Психологические условия воспитания познавательного интереса учащихся к учебному предмету: Дис…канд. псих.наук: 13.00.01./ М., 1979.

57. Мышление: процесс, деятельность, общение / Под ред. А.В. Брушлинского. -М.,1982.

58. Нижегородцева Н.В., Шадриков В.Д. Психолого-педагогическая готовность ребенка к школе.- М., 2001.

59. Новикова Т.А. Проектные технологии на уроках и во внеурочный деятельности // Школьные технологии. - 2000. - №2 .- С.43-52.

60. Новолодская Е.Г. Валеологические проекты // Начальная школа.- 2002.-№11.-С.27-35.

61. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учебное пособие для студентов педагогических вузов и системы повышения квалификации педагогических кадров/ Е.С. Полат, М.Ю. Петров; под ред. Е.С. Полат.- М., 2001.

62. Овчинникова А. Технология: Проектная деятельность в учебном процессе// Лицейское и гимназическое образование.- 1999.- №2.- С. 17-19.

63.Олійник В. Система педагогічної освіти та педагогічні інновації // Директор школи. - 2001. - № 4. - С. 61-70.

64. Олійник О. Про трактування поняття «педагогічна технологія»// Рідна школа. - 2004. - № 2. - С. 16-19.

65. Онищук Л. Гуманістична спрямованість інноваційної діяльності // Освіта і управління. - Т.6. - Ч. 2. - 2003. - С. 92.

66. Онопрієнко О.В. Управління проектною діяльністю молодших школярів // Навчання і виховання учнів четвертого класу. -- К.: Початкова школа. -- 2005. -- С. 53-64.

67. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / за ред. О.М. Пєхоти. - К., 2003.

68. Остапчук О. Інноваційний розвиток педагогічних систем в умовах модернізації освіти // Директор школи. - 2003. - № 5-6. - С. 149-153.

69. Остапчук О. Розвиток педагогічних систем в умовах модернізації освіти // Шлях освіти. - 2004. - № 1. - С. 6-11.

70. Остапчук О. Шляхи підвищення інноваційного потенціалу методичної роботи // Шлях освіти. - 2002. - № . - С. 9-16.

71. Петрова В.Н. Педагогическое сотрудничество, или когда нравится учиться и учить.- М., 1999.

72. Петрович А. Методи проектів// Радянська освіта.-1928.-№12.-С.71-76.

73. Пилипчук В.В. Інтерактивне навчання -важливий чинник розвитку педагогічної творчості// Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: Проблеми теорії і практики підготовки вчителя-вихователя-викладача: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 29 березня-1 квітня 2005 р.). - К., 2005. - С. 126-128.

74. Платонов К.К. Структура и развитие личности/ АН СССР и др.- М., 1986.

75. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. -К., 2003.

76. Пєхота О.М. Освітні технології. -- К.: А.С.К., 2001. - С. 27-44.

77. Пуховська Л. Сучасні підходи до професіоналізму вчителя в різних освітніх системах // Шлях освіти. - 2001. -№ 1. - С. 20-26.

78. Савенко А.И. Маленький исследователь. Как научить младшего школьника приобретать знания.- Ярославль,2002.

79.Савенков А.И. Путь к одаренности: исследовательское поведение дошкольников.- СПб., 2004.

80. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студенів педагогічних факультетів. - К., 1999.

81. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий. - Т. 1. - М.: НИИ школьных технологий, 2006.

82. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие.- М., 1998.

83. Современный словарь по педагогике / сост. Рацевевич Е.С.- М., 2001.

84.Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням технології критичного мислення // Упоряд. Г.О. Ярош, Н.М. Седова. - Х., 2005.

85. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям, 1980.

72. Тестов В.А. “Жесткие” и “мягкие” модели обучения // Педагогика.- 2004. - № 8. - С. 35-39.

86. Ткачук Т. Радість пізнання // Дошкільне виховання. - 2002. - №9. - С.10-11.

87. Федорова Н. Філософія інноваційних закладів освіти // Рідна школа. - 2000. - № 12. - С. 19-22.

88. Фисюк О. Про навчальний процес в школах нового типу // Шлях освіти. - 2000. - № 1. - С. 25-27.

89. Хлєбнікова Т.М. Ділова гра як метод активного навчання педагога. - Харків, 2003.

90. Цукерман Г.А., Поливанова К.Н. Введение в школьную жизнь: Программа адаптации детей к школе. - М., 2003.

91. Чечель И. Метод проектов, или Попытка избавить учителя от обязанности всезнающего оракула // Директор. - 2002. - №3.- С.11.

92.Чорна Л.Г. Обдарованість і творчість у життєвих ситуаціях: теорія та практика їх взаємодії // Практична психологія. - 2002. - № 9-10.

93. Шацкий С.Т. Пед. соч.: в 4 т. - М., 1965. - Т.2.

94. Шавандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности.- М., 1999.

95. Школа диалога культур. Основы программы / Под общей ред. В.С. Библера.- Кемерово, 1992.

96. Эльконин Д.Б.Избранные психологические труды. - М., 1989.

97. Эпштейн М. Метод проектов: немного истории // Первое сентября.-2000. - № 85. - С. 87-89.

98. Якиманская И.С. Личностно-ориентированное обучение в современной школе. -М., 1996.

99. Ящук С. Розвиток творчого потенціалу учнів у процесі проектно-технологічної діяльності // Рідна школа.-2004.- №4.-с. 9-11.

ДОДАТКИ

Додаток А

РОЗРОБКИ ІНТЕГРОВАНИХ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

Інтегроване інтелектуальне заняття № 1

Тема:Імена.

Мета: знайомство, розвиток комунікативних здібностей, розвиток акторських здібностей, пропедевтика розвитку проблемного мислення; вивчення властивостей математичних відносин, навчання грамоти через читання та письмо власного імені; виховання культури стосунків.

Обладнання: малюнки тварин, пелюстки квітки з написаними свічкою іменами дітей.

Хід заняття.

І. Знайомство (діти з учителем устають або сідають у коло).

- Здраствуйте, діти! Ми з вами сьогодні зустрілися вперше, але я сподіваюсь ми будемо дружити? Тоді давайте познайомимось. Мене звуть Олена Олегівна, але мені подобається, коли близькі люди звуть мене Оленкою. Ви, будь ласка, теж скажіть, як вас можна називати пестливо. (Діти разом почали називати свої імена: нічого не зрозуміти, окрім галасу. Учитель їх підвів до висновку: якщо всі говорять разом, їх відповіді незрозумілі, тому він запропонував дітям по черзі називати свої імена).

ІІ. Полілог.

- Звідки ви дізнались, що вас саме так звуть?

- Для чого людині ім'я?

ІІІ. Робота з малюнками.

Учитель роздав дітям малюнки різноманітних тварин та запитав, чи є в них імена. Діти назвали імена тварин, зображених на малюнках.

-А в кого є ще імена? ( діти дійшли висновку, що імена мають всі живі та неживі предмети)

- Хто може називати предмети по іменах? ( прийшли до висновку, що тільки людина має дар розмовляти).

- А як розмовляють тварини? (артикуляція звуків).

ІV. Гра “Спілкування без слів”.

- Уявіть собі, що люди не мають дару мови (до речі, у стародавні часи так і було: люди не вміли розмовляти). Як без слів можна передати інформацію? (діти здогадались, що можна показувати слова жестами або малювати їх).

Правила гри: ведучий загадує дитині слово, вона має без слів показати його або намалювати на дошці так, щоб інші діти його відгадали.

V. Штрихування пелюстків.

Учитель роздав дітям пелюстки квітки.

- Діти, це - пелюстки чарівної квітки. Коли ви розфарбуєте пелюсток, відбудеться справжнє диво.

Коли діти розфарбували пелюстки, на них з'явилися їх імена

VI. Читання та написання свого імені.

Учні обвели кожну букву свого імені пальчиком, проговорюючи звук (учням, що не читали, допомагав вчитель), а потім на зворотному боці пелюстки написали своє ім'я власноруч).

VII. Гра “Потяг”.

Для цієї гри учні шикувалися у потяг особливим чином. Діти отримували такі завдання:

Першим вагончиком буде той, в чиєму імені 6 букв. За ним стане той, чиє ім'я закінчується звуком “а”. Між ними учень, в імені якого є звук “н”. Передостаннім буде той, в якого найкоротше ім'я (і так далі).

Коли всі вагончики зібралися в потяг, він вирушив у подорож, виконуючи під музичний супровід ритмічні рухи.

VIII. Логічна вправа.

- Якщо Сашко вийшов з дому раніше за Сергія, то Сергій…

- Якщо Маша старша за Мишка, то Мишко…

- Якщо Олена вища за Марину, то Марина…

ІХ. Підсумок уроку

Учні об'єднали пелюстки в чарівні квіти. Ці квітки стали символом нашої дружби.

Інтегроване інтелектуальне заняття № 2

Тема: Родина.

Мета: дослідження свого коріння, пропедевтика навичок класифікації, узагальнення; формування граматичних та обчислювальних умінь, знайомство з поняттями “попередній”, “наступний”; розвиток комунікативних умінь; виховання поваги до товаришів, пошани до сім'ї.

Обладнання: предметні малюнки, каси складів; роздавальний матеріал: моделі генеалогічного дерева.

Хід заняття.

І. Організація початку заняття.

ІІ. Полілог ( Уведення правила піднятої руки).

- Що таке “сім'я?”

- Чи може людина існувати без сім'ї? Що дає людині сім'я?

- Як називаються члени сім'ї? ( по черзі діти промовляють відомі їм назви: мама, тато, дочка, бабуся і т.д.)

ІІІ. Гра “Незвичайні сімейки”.

1. “Броунівський рух”.

Учням були роздані малюнки із зображенням предметів, які можна було об'єднати в такі групи: меблі, тварини, рослини, техніка, транспорт, птахи, навчальні речі, знаряддя праці, одяг, взуття. У кожній групі було 2-3 предмети. Учням було запропоновано, вільно рухаючись, знайти “родичів” своєї речі.

2. Аргументація кожної мікрогрупи

- Чому ви вважаєте, що вони є родичами?

3. Складання зі складів слова, що позначає предмет, зображений на малюнку в кожної дитини.

4. Бесіда.

- Чи можна назвати групи предметів, які ви щойно створили, сімейками?

- Що в них незвичайного?

- Що спільного між цими сімейками та вашими родинами?

IV. Музична гра “Ми з тобою одна сім'я”.

V. Створення генеалогічного дерева (заповнення готової моделі).

Запис у віконцях членів родини, їх імена (для дітей, що володіють граматичними вміннями).

VI. Лічба.

1. Порахуй членів вашої родини.

VII. Знайомство з поняттями “між”, “попередній” та “наступний”

1.Гра в колі.

- Ми з вами як одна сім'я. Погляньте уважно один на одного.

Ведучий заплющує очі і відповідає на запитання:

- Хто стоїть між Настею та Іваном? Між Аліною та Юлею?

2. Гра у потязі

5 дітей утворюють “потяг”, виконуючи завдання вчителя: першим буде Микита, другою - Маша…

Інші діти відповідають на запитання:

- Хто є попереднім до Маші? (значить, стоїть попереду)?

- Хто є наступним за Микитою? (тобто, “наступає” йому на п'яти, стоїть за ним)?

VII. Підсумки

Гра “Ланцюжок сімейок” (діти по черзі, ланцюжком, називають сімейки, про які вони сьогодні дізналися).

Інтегроване Інтелектуальне заняття № 3.

Тема: Великі і маленькі.

Мета: формування поняття про те, що кожен вік має свої переваги: знайомство з поняттям “речення”; зображення схем речень; знайомство зі грою “Танграм”; розвиток логічного мислення, уміння класифікувати; виховання дбайливого ставлення до маленьких та поваги до дорослих.

Обладнання: роздатковий матеріал: аркуші з написаними словами різних предметів ( великих та маленьких); надруковані тексти, невеликі за обсягом; гра “Танграм”.

Хід заняття.

І. Організація початку заняття.

ІІ. Дискусія “Ким краще бути: великим чи маленьким”.

Які переваги надає низький (високий) зріст?

Чого не може зробити великий?

Чого не може зробити маленький?

ІІІ. Класифікація предметів ( написані назви на аркушах)

У кожного 2 слова. Їх треба покласти в один з ящиків: великий чи маленький.

IV. Гра “Най-най”

Визначення найменшого, найбільшого предмету, тварин, рослини, водойми.

V. Гімнастичні вправи ( у колі).

Визначення самого низького на зріст учня, самого високого.

- Як вони самий маленький може швидко стати великим?

Коли великий може здаватися маленьким? Самим низьким?

Самим високим?

Зробити широке коло, вузьке коло.

VI. Знайомство з поняттям “речення” ( спостереження за текстом).

- Що ви помічаєте? Чи всі букви однакові?

Продовження додатку А

Кожне нове речення починається з великої букви. А закінчується?

- З чого складається?

- Що більше: слово чи речення?

Створення схеми речення:

Великі повинні допомагати маленьким.

VIII. Гра “Танграм”.

1. Лічба фігур.

2. Класифікація фігур.

3. Порівняння фігур.

4. Складання фігур за власним задумом.

ІХ. Підсумок.

Додаток Б

ПРИКЛАДИ МІКРОПРОЕКТІВ

Мікропроект “Моє ім'я”.

Форма проведення: творче заняття.

Форма організації роботи: колективна, елементи самостійної роботи.

Мета: створення моделі свого імені; розширення словникового запасу, вправляння у підборі рим; розвиток творчої уяви, асоціативного мислення; виховання позитивного відношення до себе.

Обладнання: предмети: дзеркальце, лінійка, зелена хустинка, гребінь, ножиці, стакан: аркушики паперу, ватман.

Об'єкт моделювання: власне ім'я.

Система оцінювання: вербальна оцінка педагога, стимулювання до самооцінювання.

Організація проектної діяльності.

1. Підготовчий етап.

1. Комунікативна гра “Я радий тебе бачити”

Кожна дитина називає ім'я того, хто сидить поряд із нею та говорить: “Я радий тебе бачити, тому що…”. Першим гру починає вчитель, надаючи зразок дії. В разі утруднення, вчитель допомагає дітям.

2. Гра “Рима до мого імені”.

- Ви знаєте, що таке дражнилки? Вони бувають образливі, а ми з вами зараз спробуємо придумати добру дражнилку до свого імені. Для цього треба підібрати риму: це коли виходить складно. Хто хоче першим спробувати, а ми всі допоможемо.

Примітка: вчитель задає початок, а діти намагаються продовжити. Наприклад: У Надюшки… (гарні вушка), Алінка, Алінка дай нам … (калинки), Іванко, Іванко - сорочка (вишиванка).

3.Фізична розминка.

Діти отримують завдання зобразити літери І, М, Я.

- Хто був уважний і запам'ятав, які літери ми зображували?

- Яке слово в нас вийшло?

4.Мотивація діяльності.

- Уявіть, що ми потрапили в казку, де все несправжнє, зачароване, але утворене зі звичайних речей . Дивіться,це дзеркальце у нашій казці стало озером, а ось ця зелена хустинка вкрила землю та стала травою.

ІІ. Дослідно-творчий етап

1. Вправа на розвиток асоціативного мислення.

- На що можуть перетворитися ці предмети?

(вчитель демонструє лінійку, стакан, гребінь, ножиці).

Можливі відповіді дітей: лінійка-міст, бумеранг, шабля; стакан-криштальний замок, колодязь; гребінь-ліс, паркан; ножиці-чудовисько, тигр)

- І в цій казці сталося диво - ваші імена раптом ожили і перетворились на різні предмети.

2. Організація творчої діяльності.

- Намалюйте той предмет, на яке перетворилось ваше ім'я.

- Щоб твоє ім'я можна було впізнати, напиши одне слово про себе, щоб воно починалося з букви твого імені: який ти?

(Примітка: прикметники допомагає підібрати вчитель; артистичний, бадьорий, веселий, гарний, дивний. Поряд з позитивними словами, можна пропонувати й негативні, щоб дитина самостійно обирала собі характеристику, а не просто відтворювала почуте. Наприклад організовувати діалог таким чином:

- Може ти жадібний? Ні? То може - життєрадісний?

Якщо дитині не зрозуміле значення слова, необхідно його пояснити.

ІІІ. Заключний етап.

Презентація роботи (створення поля зачарованих імен: приклеюємо свої роботи на ватман, створюючи єдину композицію).

Мікропроект “Моя сім'я”.

Форма проведення: творче заняття.

Форма організації роботи: колективна, елементи самостійної роботи.

Мета: створити першу книжку; виховувати дбайливе ставлення до своєї родини; розвивати творче мислення; формувати вміння будувати власні висловлювання: розвивати вміння співпрацювати.

Стимулюючий матеріал: заготовленні моделі для книжок, що містять основу розповіді про сім'ю: незакінчені речення:

Моя родина схожа на…

У моїй родині є…

Найкраще готує…

Найвеселіший у нас…

Грати мені подобається з…

Моя мама така…

Мій тато самий…

Об'єкт моделювання: родинні відносини.

Система оцінювання: критерії оцінювання в даному проекті є упізнання батьками моделі власної родини.

Організація проектної діяльності.

І. Підготовчий етап.

1. Бесіда.

- Що таке “сім'я?” ( Уведення правила піднятої руки)

- Чи може людина існувати без сім'ї?

- Як називаються члени сім'ї ? ( по черзі діти промовляли відомі їм назви: мама, тато, дочка, бабуся тощо).

2. Гра “Аукціон казок”.

- Пригадайте, в яких казках зустрічаються члени сім'ї?

3. Організація полілогу.

- Що було б, якби у казці “Ріпка” не було внучки?

- Як би назвали Снігуроньку баба з дідом, якщо б зробили її не зі снігу, а з глини?

4. Музична гра “У нашому залі тільки друзі”.

ІІ. Дослідно-творчий етап.

1. Малюємо свою сім'ю на порожньому аркуші книжкової моделі.

2. Складаємо про неї розповідь, закінчуючи речення.

Примітка: Розповіді дітям, які не мають граматичних умінь, допомагають записувати батьки, вчитель, або учні 2-4 класів (за умови організації самостійної роботи, можна обмежитись 1-3 реченнями).

ІІІ. Заключний етап.

Виставка робіт ( батькам пропонується вгадати, де зображено саме їх родину.

Мікропроект “Моє дорослішання”

Форма проведення: творче заняття.

Форма організації роботи: колективна з елементами самостійної роботи.

Мета: створити проект свого майбутнього, розвивати вміння планувати.

Обладнання: аркуші паперу формату А3, фломастери, малюнки, що зображують людей різного віку немовля, школяр, дорослий, старий).

Об'єкт моделювання: власне “Я” у минулому, теперішньому, майбутньому.

Система оцінювання: рефлексія власної діяльності.

Організація проектної діяльності.

І. Підготовчий етап.

1. Робота з малюнками, що зображують людей різного віку.

- Розташуйте в правильному порядку малюнки.

- Як їх можна назвати одним словом?

- Як назвемо людину, коли вона тільки народилася? Коли пішла у школу? Коли вже може працювати? Коли виходить на пенсію?

2. Полілог.

- Як ви вважаєте, в якому віці людині живеться найкраще?

ІІ. Дослідно-творчий проект.

1. Малювання (обводимо на аркуші паперу долоньку фламастером).

- Подивіться на свою долоньку. Уявіть, якою вона була, коли ви народилися. Намалюйте її ліворуч. А тепер уявіть, якою вона буде, коли ви виростете. Намалюйте її праворуч.

2. Проектування “Яким я був, коли народився”.

На маленькій долоньці малюємо себе маленьким, а на пальчиках пишемо назви або малюємо речі, які були необхідні дитині у віці немовляти.

3.Проектування “Яким я є зараз”.

На своїй долоньці малюємо себе теперішнього, а на пальчиках пишемо якості негативні та позитивні, які маємо зараз.

3. Проектування “Яким я стану, коли виросту”.

Малюємо свій майбутній образ на великій долоні. А на пальцях пишемо все, чого хочемо досягти у майбутньому.

ІІІ Заключний етап.

Порівняння свого минулого, теперішнього та майбутнього образу, прийняття рішення, що робити щоб стати таким, як мріємо.

Примітка: якщо діти не вміють писати, їм допомагає вчитель або діти, які володіють грамотою.

Бажано, щоб на заключному етапі вчитель приділив індивідуальну увагу кожному учню та обговорив з кожним його роботу.

Мікропроект “Створення збірки ігор “Політ фантазії”.

Форма проведення: творче заняття.

Форма організації роботи : колективна, елементи колективно-групової роботи.

Мета: створити збірку ігор; систематизувати та розширювати знання про навколишній світ; стимулювати до письма; розвиток творчої уяви, нестандартного мислення; розвиток дрібної моторики; виховання навичок співробітництва.

Обладнання: обгортки від цукерок; аркушики картону.

Об'єкт моделювання: ігрові дії.

Система оцінювання: взаємооцінювання.

Організація проектної діяльності

І. Підготовчий етап.

Організація творчої гри з обгортками цукерок “Політ фантазії”.

Заздалегідь вчитель пригощає дітей цукерками та просить зберегти обгортку як перепустку для гри.

- Кожен з вас має перепустку для гри: це обгортка від цукерки. Покажіть мені, будь ласка, ваші квитки на гру. Якщо ви помітили, вони різного кольору. Об'єднайтесь у спільні команди згідно з кольором ваших квитків. Добре, отже в нас вийшло три команди: з червоними, синіми та зеленими квитками. А зараз ми з вами будемо грати з нашими обгортками: вони будуть перевтілюватись у різноманітні речі. Готові? Починаймо!

1. Гра “Рупор”.

Вчитель згортає обгортку так, щоб вийшов рупор.

- Подивіться, що це? Зробіть, будь ласка, рупор зі своїх обгорток.

- Навіщо він потрібен? ( Відповіді дітей: “ Щоб голосно кричати!”)

- Чи можуть вас почути на далекій відстані без рупора? ( Діти: “Можуть, якщо крикнути усі разом”)

- Тобто хором? Давайте спробуємо хором привітатися: спочатку дівчатка, а потім хлопці!

- Молодці! Бачите, якщо говорити дружно, вас обов'язково почують!

Продовження додатку Б

2. Гра “Мішечок для насіння”.

- А тепер наш рупор перетворюється на мішечок. Для чого його можна використовувати? (Для насіння! Для горіхів! Солодощів!)

- Добре! Ми з вами зараз візьмемо мішечок та підемо в зоопарк! А що ми в нього покладемо, якщо підемо до мавпи? До ведмедя? До слона? До жирафа?

- А тепер давайте згадаємо, як поводять себе ці звірі? (імітація рухів під музику).

3. Підзорна труба.

- Продовжуємо грати і перетворюємо мішечок на підзорну трубу!

- Подивимось крізь неї! Здається, я бачу море! Яке море я можу бачити на Україні? Які річки?

- Якщо ми згадали моря, давайте пограємо в гру «Море хвилюється» (організація рухливої гри під музику).

10.Гра «Метелик»

- Погляньте, нащо тепер перетворилася моя обгортка! (Діти: «На метелика»)

- Створіть зі своїх обгорток метеликів. Якого вони кольору?

- Придумайте їм назви. Давайте політаємо з ними!

-А коли метелики не літають? (очікувана відповідь: Коли вони з елементом одягу чоловіків)

-В яких випадках вони їх одягають? (Діти: в урочистих! Коли виступають на сцені).

-А хто бажає виступити? (Організація виступів дітей: від кожного кольору - по одному).

11.Творча робота

-А тепер спробуйте самі придумати ігри з обгортками (пропозиції дітей виносіться та обговорюються колективно).

Серед ігор запропонованих дітьми: «Як можна тримати обгортку без допомоги рук». «Прикраса для зачіски дівчат (бантик)». Віяло, Гармошка, Квітка, Кораблик, Панорама.

ІІ. Дослідно-творчий етап.

Створення збірки ігор (робота за трьома мікрогрупами які були створені на початку заняття).

- Діти, вам сподобались сьогоднішня гра? Давайте зробимо збірку ігор з обгорткою. Для цього згадайте, які речі ми робили.

Після пригадування кожної речі вчитель призначив в кожній групі, яка робить її зі своєї обгортки. Потім кожна річ кріпиться до окремого аркушика стиплером та робиться підпис з назвою цієї речі, з якої ми грали.

Наприкінці аркушики зшиваються в спільні книжки:кожна група свою збірку та оформлює її власний смак.

ІІІ. Заключний етап

Презентація збірок для дружньої команди.

Мікропроект зі створення газети «Мій перший тиждень у школі»

Форма проведення: творче заняття.

Форма організації діяльності: колективна

Мета: дізнатись при дитячі враження від першого навчального тижня; Стимулювати письмову діяльність; розвивати творчу уяву; виховувати вміння співпрацювати.

Об'єкт моделювання: шкільне життя першокласників протягом першого тижня.

Стимулюючий матеріал: незакінчені рішення «Найбільш мені сподобалось у школі…», «Наша вчителька схожа на …», «Наша школа - це»; «Я б хотів, щоб у школі не було…»

Система оцінювання: вербальна оцінка педагога, стимулювання до самооцінювання.

Організація проектної діяльності

І. Підготовчий етап

Організація полілогу

- Ми прожили з вами перший тиждень у школі. Спробуймо одним словом сказати про те, яким був цей тиждень. Наприклад, для мене він був дивовижним, тому що… (відповіді дітей по колу).

-А сьогодні ми з вами створимо ще одне диво: нашу власну першу газету про те, яким був наш перший тиждень.

- На вашу думку, навіщо існують газети?

- Що звичайно пишуть у газетах?

- Як називаються люди, які пишуть статті для газети? Що необхідно вміти робити, щоб бути журналістом?

- Отже, сьогодні ми всі будемо грати в журналістів і створимо свою газету? Готові спробувати?

ІІ. Дослідно-творчий етап.

Діти отримали аркушики паперу у формі казкових істот та інструкцію: «Діти, ви прожили перший тиждень у школі. Подумайте, що вам сподобалося найбільше, і напишіть на аркушику. Кому потрібна допомога, підніміть руку. Якщо хочете, можете свої аркушики прикрасити: розфарбувати, розмалювати». Поступово дітям видаються інші три аркушики та надаються аналогічні інструкції. Вчитель допомагає дітям, які вміють писати шляхом фонетичного аналізу слів та показу зразків букв за необхідності; залучає до допомоги дітей, які мають первинні граматичні вмінні.

ІІІ. Заключний етап

Відповіді дітей наклеюються на загальний великий аркуш відповідним початком речення, звертається увага на композицію.

Мікропроект «Створення моделі «Моя планета Земля»

Форма організації роботи: колективна, елементи колективно-групової роботи.

Мета: змоделювати планету Земля, формувати цілісне уявлення про навколишній світ; розрізняти поняття «жива природа», «нежива природа»; розвивати пізнавальний інтерес; виховувати любов та турботливе ставлення до рідної планети.

Обладнання: основа для створення моделі; коло, вирізане з міцного паперу, з нанесеними контурами материків: фарби, малюнки із зображенням різноманітних тварин і рослин.

Об'єкт моделювання: планета Земля.

Хід заняття

1.Підготовчий етап

1.Робота з глобусом (знайомство з глобусом як моделлю планети Земля)

2.Формування поняття «природа»

3.Класифікація об'єктів природи на об'єкти живої та неживої природи (розподіл предметних картинок, виділення істотних ознак).

ІІ. Дослідно-творчий етап

1.Мотивація діяльності.

2.Розподіл обов'язків: група, яка розфарбовує планету; група, яка малює або вирізає рослин; дерева, кущі , трави; тварин; риб, земноводних, комах, птахів; об'єкти неживої природи: хмари, гори. Примітка: групи виділяємо умовно з метою класифікації об'єктів. Завдання кожна дитина отримує окремо.

3.Виконання творчої діяльності.

ІІ. Заключний етап.

Мікропроект «Створення мультфільму-казки»

Форма проведення: творче заняття.

Форма організації роботи: колективна, елементи самостійної роботи.

Мета: скласти казку колективно; записати її за допомогою схематичного моделювання; розвивати творче мислення, зв'язне мовлення, виховати навички продуктивної взаємодії.

Стимулюючий матеріал: іграшки: лялька, заєць, хатинка; предмети: кільце, вазочка, клубок; матеріал, розданий дітям: набори карток двох типів; слова та їх схематичне позначення.

Об'єкти моделювання: казка складена дітьми.

Система оцінювання: самооцінювання.

Організація проектної діяльності

І. Підготовчий етап

1. Робота з наборами карток

Діти отримують набори карток (див. додаток 1) та завдання добрати до кожної картинки відповідне слово.

2. Кодування слів за допомогою схем

Уявіть собі, що ми з вами чарівники та можемо перетворювати усі слова у схеми.

Вчитель пропонує різноманітні слова, а діти пропонують свій варіант їх схематичного позначення та замальовують їх на дошці.

ІІ. Дослідно-творчий етап

1. Складання казки з опорою на іграшки та предмети

У складанні казки беруть участь 6 учнів, інші виконують роль спостерігачів.

6 учнів стають навколо стола з іграшками та предметами таким чином, щоб іншим дітям було їх добре видно. Кожен обирає собі будь-який предмет. З опорою на предмети складається казка. однак, оскільки у казках завжди відбуваються чудеса, то предмети також можуть перетворюватись, наприклад клубок - на їжака тощо. Діти складають по одному реченню казки по черзі та отримують інструкцію: "Скласти одне речення казки з участю героя чи предмета, який обрала дитина, таким чином, щоб воно було продовженням попереднього ". бажано, щоб остання дитина у колі казку завершила.

Примітка: Оскільки це перша казка, створена дітьми, вчитель корегує та направляє дітей, пропонуючи початок нового речення в разі утруднення тощо.

2. Поелементний переказ казки з подальшим кодуванням за допомогою символів:

а) мотивація діяльності

Дітям роздаються аркушики паперу, поділені на 6 квадратів.

- Зараз ми з вами створимо мультфільм до тієї казки, що склали діти. Знаєте, як створюються мультфільми?

- Кожен кадр мультфільму малюється художниками окремо. А коли нам їх швидко показують, нам здається, що відбувається дія.

- А ми з вами створимо мультфільм лише з шести кадрів, як у коміксах. Тільки це будуть не звичайні малюнки, а зачаровані, схематичні, подібні до тих, з якими ми працювали на початку уроку.

б) оформлення результатів творчої діяльності.

ІІІ. Заключний етап

Вербальне відтворення казки з опорою на символічне зображення.

Заповнення моделі«4 кроки до мети»:

Рис.1.Модель для виконання проекту

(Модель заповнюється зверху)

ІІІ. Заключний етап

Порівняння та виставка робіт.

Мікропроект №9. Створення книжки "Казки за хвилинку"

Форма проведення: творче заняття.

Форма організації роботи: колективна, елементи самостійної роботи.

Мета: складання казки за малюнком.

Стимулюючий матеріал: малюнок.

Об'єкт моделювання: казка.

Система оцінювання: самооцінювання.

Організація проектної діяльності

І. Підготовчий етап.

1. Бесіда

- З яких частин складається книжка?

- Що обов'язково повинно бути у книжці?

- Чим дитячі книжки відрізняються від дорослих?

ІІ. Дослідно-творчий етап.

1. Малюнок "під диктовку"

- Намалюйте місце, де ви любите відпочивати (ліс, озеро, море, поле, гори).

- Додайте чарівний будинок з будь-якої казки.

- Намалюйте дорогу, по якій можна потрапити в цей будинок.

- На дорозі намалюйте того, хто там живе.

2. Створення казки за власним малюнком.

Учні диктують казки вчителю (до роботи можна залучати батьків). У разі утруднення, вчитель допомагає дітям, надаючи початок речення.

ІІІ. Заключний етап

Створення спільної книжки "казки за хвилину" з ілюстраціями.

Мікропроект «Школа майбутнього»

Форма проведення: творче занняття

Форма організації роботи: колективна.

Мета: Створити модель школи майбутнього шляхом перетворення моделі сучасної школи; розвивати прогностичні мислення ; виховувати.

Обладнання: 2 ватмана формату АІ, розліновані на ячейки (додаток 2); маркери.

Стимулюючий матеріал: алгоритм (формулюються вчителем поетапно): 1) назва школи; 2) хто там навчається; 3) хто навчає; 4) які уроки; 5) гуртки, клуби; 6) режим дня; 7) які приміщення (план).

Назва
Хто навчається	Хто навчає
Уроки	Гуртки	Режим
План

Рис. 5. Модель для створення проекту«Школа майбутнього»

Об'єкт моделювання: наша школа

Система оцінювання: оцінювання батьками.

Організація проектної діяльності

1.Підготовчий етап.

1. Організація полілогу.

- Ви стали справжніми учнями. Спробуймо сказати по одному реченні про нашу школу. Умова: не повторювати думку, яка була висловлена раніше.

- Як на вашу думку, що найважливіше у школі?

ІІ. Дослідно-творчий етап

1. Створення моделі «Наша школа»

Заповнення моделі за алгоритмом (обговорення відбувається колективно; колективне рішення записує на загальній схемі маркером учня, якого призначає вчитель).

2. Перетвотрення моделі:

а) мотивація діяльності:

- Уявіть що в нас є Машина часу, на якій можна подорожувати в часі. Отже, ми зараз відправимось у подорож на 100 років у перед.

б).рухлива гра «До польоту готові»;

в) створення моделі школи майбутнього

- Довайте пофантазуємо: як буде виглядати наша школа через 100 років.

(Створення моделі з аналогічним алгоритмом на іншому аркуші, спираючись на модель нашої сучасної школи).

ІІІ. Заключний етап

Додаток В

ПРИКЛАДИ МАКРОПРОЕКТІВ

Макропроект №1

Тема: Робінзонада

Форма проведення: організація ігрової діяльності на уроках курсу "Я і Україна" та образотворчого мистецтва або у позакласній діяльності (протягом 7-9 уроків).

Форма організації дітей: колективно-групова.

Мета: створити щоденник Робінзона як творче відображення гри "Робінзонада": формувати вміння визначати пріоритетні цінності: вчити розв'язувати життєві задачі у процесі стратегічної гри.

Обладнання: олівці, фломастери, аркуші паперу формату А4.

Об'єкт моделювання: ігрова діяльність.

Система оцінювання: самооцінювання.

Організація проектної діяльності.

І. Підготовчий етап (перший урок)

1. Розповідь про Робінзона, який був вимушений житиодин на острові.

2.Організація гри “збираємося на острів”:

а) збираємо речі на острів.