Изучение народов, проживающих на территории России, обозначение территорий их проживания, характеристика внешнего облика представителей нации, языка, хозяйства, жилищных условий, одежды. Изучение удмуртских имен, названий богов, духов, праздников.

Г.Е. Верещагин - многогранный исследователь жизни (этнограф, фольклорист, лингвист). Роль Г.Е. Верещагина в обучении и нравственном воспитании удмуртов. Вклад в развитие этнографии и фольклористики. Значение художественного творчества Г.Е. Верещагина.

Аналіз матеріальної культури, етномистецьких традицій і технологій етнографічного текстилю Західної України і Литви. Характерні особливості орнаментальних композицій західноукраїнських і литовських узорнотканих поясів, їх обрядове та практичне значення.

Народный костюм. Особенности мужской украинской рубахи. Этнографические особенности историко-культурных районов Украины в одежде. Верхняя одежда. Геометрические (абстрактные), зооморфные (животные) орнаменты. Техника вышивания. Вышивальные швы.

Анализ истории и нынешнего состояния усадебного комплекса украинских переселенцев рубежа XIX-XX вв. на территории современной Томской обл. Исследование строительных традиций пунктов компактного проживания украинцев. Особенности интерьера жилого дома.

Лингвистическая и антропологическая характеристика украинцев. Субэтнические группы, причины их образования. Традиционные занятия, особенности украинских поселений, жилищ, орудий труда. Символика одежды, головных уборов, оберегов, украшений и вышивки.

Причини і наслідки занепаду українознавства як науки. Необхідність вивчення і розвитку традицій наукового українознавства. Особливості праукраїнського етносу. Висвітлення проблеми "Україна-епос" різними дослідниками язикознавства. Поняття етногенезу.

Поняття і основні риси української ментальності. Фактори, що лягли в основу формування рис характеру праукраїнців. Найдавніші згадки про самобутність давніх слов'ян. Формування етнонаціональної ідентичності. Найвидатніші представники українського народу.

Розгляд протилежних моделей харчування, притаманних давній європейській культурі: хлібної і м’ясної. Дослідження в писемних і археологічних джерелах місця культури харчування України у європейському контексті. Напрями господарства українського населення.

До початку 20 століття Україну як незалежну державу визнали понад 150 країн світу та встановили дипломатичні відносини. Виважена, прагматична, раціональна і далекоглядна зовнішня політика прискорює політичний, економічний і соціальний розвиток країни.

Культура є мірою розвитку й окремих людей і суспільства, держави, а міра прогресу визначається мірою розвитку людської сутності, як і тип держави — типом людини. Україна - серцевина всесвіту за геополітичним розташуванням і характером розвитку культури.

Будування та експлуатація Чорнобильської АЕС як причина заснування міста Прип'ять. Чорнобиль - покинуте місто районного значення. Погром у єврейському містечку Юстінград. Стратегічне значення Перекопу. Історичне значення інших загублених місць в Україні.

Життєвий шлях і наукова діяльність українського вченого-енциклопедиста, антрополога Федора Вовка (1847-1918). Еміграційна діяльність ученого. Українознавчі публікації на сторінках бельгійського фольклорного журналу. Взаємини Ф. Вовка із Іваном Франком.

Етнодемографічна та етнополітична ситуація в Криму. Національна та культурна ідентичність домінуючих в Криму національно-етнічних груп. Сучасна мовно-культурна ситуація поліетнічного середовища. Тенденції розвитку мережі культурно-освітніх закладів.

Характерні риси української демонології як сфери духовної культури дохристиянського походження. Роль міфоретуальних традицій та демонологічних персонажів у житті слов’ян. Функції та поведінка міфологічних створінь. Вірування українського народу.

Еміграція з України як культурно-історичний феномен, особливості. Соціально-економічні причини та політичні мотиви переміщення населення. Джерела інформації про місця майбутнього поселення. Розвиток розмовної української мови в діаспорі. Періодична преса.

Три великі періоди в історії розвитку української етнографії. Основні відмінності у формуванні двох провідних наукових осередків в Україні у Києві та Львові. Вплив тенденцій розвитку української радянської етнографії на дослідження Полісся України.

Дослідження етнографічної діяльності Наукового Товариства ім. Шевченка від створення Етнографічної комісії - 1898 р. до 1939 р. Аналіз наукової, музейно-збирацької роботи Етнографічної комісії. Визначення внеску вчених НТШ у розвиток народознавства.

Етнографія як галузь гуманітарних наук. Основні етнографічні проблеми: вивчення етнічного складу окремих країн і всього світу, етногенез і етнічна історія народів, ін. Джерела етнографії: письмові свідчення, образотворчі та графічні матеріали, карти, ін.

Розвиток основних типів персонажної системи та сюжетних ліній апокрифічної легенди в контексті національної оповідальної традиції. Видозміни сюжетів, мотивів, образів, їх асиміляція під впливом культурних та історичних перетворень сучасного суспільства.

Астрономічні знання та уявлення українського народу та їх відображення у фольклорі та матеріальній культурі. Вплив астрономічних знань на господарську діяльність. Астральна символіка в народній творчості та обрядовості. Традиційні календарні уявлення.

Визначення поняття національної свідомості, національної ідентичності та української національної ідеї. Дослідження та характеристика впливу історичних процесів радянського та пострадянського періоду на збереження національної ідентичності українців.

Весняний цикл календарних обрядів українців. Весняні мотиви у день Віднайдення голови Івана Хрестителя, Обретіння. День преподобної мучениці Євдокії. Сирний тиждень або Масляна. Перша неділя Великого посту. Виготовлення писанок і крашанок на Великодень.

Розгляд лемківської весільної обрядовості, як невід'ємної частини загальноукраїнського обрядопісенного фонду, що має свої специфічні особливості, збережені багатьма архаїчними формами і елементами та зумовленими сусідством лемків з поляками та словаками.

Оцінка сутнісних якостей ідеї українського соборництва як основоположної ідеї національного державотворення. Визначення впливу на зміст і характер документів національного соборництва завдань єднання етнічних земель, згуртування українського народу.

Традиції української весільної обрядовості і її особливості на Одещині в 20-80 роки ХХ століття. Структура дошлюбного спілкування молоді, обрядові дійства і звичаї вечорниць. Весілля українців як система шлюбних обрядодій, весільні атрибути і символіка.

Витоки формування стилю українського одягу. Класифікаційні ознаки національного вбрання. Розгляд елементів декорування весільних нарядів етносу на різних територіях країни. Ілюстрація сучасних вишиванок та спідниць, пошитих в традиційному дизайні.

У науковій статті розглянуто український календарний рік з обрядами й святкуваннями. Проаналізовано важливість танців в обрядовому циклі українців. Висвітлено українські унікальні звичаї і традиції, їхній духовний зміст і значення в житті народу.

Роль традиційного костюма у сучасній культурі та пізнанні духовного світу народу, його історичне та художнє значення. Традиційний одяг українців Поліського регіону, східної, центральної і західної частин. Основні елементи буденного та святкового вбрання.

Історія походження традиційного українського одягу - яскравого й самобутнього культурного явища. Чоловічий костюм та жіноче вбрання різних регіонів країни. Спільний одяг для чоловіків та жінок. Оздоблення одягу, вишивка. Сценарій свята українського одягу.