Характеристика и возбудитель эхинококкоза. Определение изменений количественного и качественного состава органов и тканей сельскохозяйственных животных при этом паразитарном заболевании. Исследование туш, легких и печени крупного рогатого скота.

Факторы, влияющие на жизнедеятельность микроорганизмов. Главные возбудители порчи рыбных продуктов при холодильном хранении. Бактерии группы кишечной палочки. Характерные для рыбы представители анаэробных спорообразующих. Типичные штаммы стафилококков.

Основная цель ветеринарно-санитарной экспертизы. Характеристика бруцеллеза у животных. Предубойная и послеубойная диагностика. Санитарная оценка туши и продуктов убоя. Ветеринарно-санитарные мероприятия. Необходимые меры личной профилактики заболеваний.

Характеристика ветеринарно-санитарной экспертизы как науки, изучающей методы санитарно-гигиенического исследования пищевых и сырьевых продуктов животного происхождения. Изучение ветеринарно-санитарной экспертизы мяса, молока, рыбы, яиц, консервов.

Відгодівля великої рогатої худоби. Вивчення впливу підгодівлі бугайців гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту і йоду на інтенсивність перебігу фізіологічних процесів в організмі тварин, їх продуктивність та якість одержаної від них прод

Мероприятия по санитарному благоустройству животноводческих ферм. Санитарно-технические устройства в животноводческих зданиях. Система канализации для содержания животных. Системы вентиляционных устройств. Тепловой баланс помещения для животных.

Изучение этиологии, эпидемиологии и патогенеза ветряной оспы. Описание клинической картины, осложнений и лечения заболевания, особенностей типичной и атипичной ее форм. Рассмотрение течения ветряной оспы у новорожденных и детей раннего возраста.

Ветряная оспа, ветрянка – исторические сведения и характеристика заболевания. Основные эпидемиологические признаки, патогенез, клиническая картина, причины возникновения и возможные осложнения. Методы диагностики, лечения и профилактики ветряной оспы.

Определение основных причин восприимчивости к вирусу ветряной оспы (ветрянки). Ознакомление с механизмом заражения и инкубационным периодом вируса. Изучение периода появления сыпи. Рассмотрение основных методов профилактики инфицирования высыпаний.

Симптомы и признаки ветряной оспы. Источник инфекции, инкубационный период ее распространения, возрастные особенности заболевших пациентов. Первая медицинская помощь при ветрянке. Специфические и бактериальные осложнения этой инфекционной болезни.

Лечение ветрянки как инфекционного заболевания. Отличительные ее особенности, образование на коже специфической сыпи в виде мелких пузырьков. Причины, симптомы и лечение ветряной оспы. Признаки заболевания у детей и скрытый его инкубационный период.

Признаки и течение инфекционного заболевания у детей. Отличительные особенности ветряной оспы. Скрытый инкубационный период заболевания. Разработка специфической профилактики ветряной оспы в России. Защитное действие вакцины. Лечение сыпи у детей.

История жизни больного, его настоящее заболевания. Характеристика состояния кожаных покровов. Состояние системы органов кровообращения. Дифференциальный диагноз, поставленный пациенту. Подтверждение заболевания ветряной оспой, ее протекание и осложнения.

Увеличение риска сердечно-сосудистых осложнений в пожилом возрасте при наличии запора. Анализ наиболее распространенных лекарственных средств, вызывающих недостаточной дефекации. Особенность идиопатического расширения или удлинения ободочной кишки.

Понятие пульмонотоксичности и пульмонотоксикантов. Клинические формы поражений, принципы профилактики и лечения поражений пульмонотоксикантами. Эффект хлора, фтора, фтороводорода, аммиака, оксидов азота, параквата, фосгена как удушающих агентов.

Местные анестетики как химические вещества, способные при соприкосновении с тканями, вызывать анестезию данной области или определенной зоны иннервации при сохранении сознания. Распространение нервного импульса вдоль миелинизированных нервных волокон.

Общая характеристика системы кроветворения и лекарственных средств, влияющих на процесс гемопоэза. Фармакологическая характеристика лекарственных средств, содержащих железо, фолиевую кислоту и цианокобаламин. Эритропоэтин и колониестимулирующие факторы.

Классификация аналептиков. Фармакодинамика, побочные эффекты, показания и противопоказания к применению веществ, стимулирующих центральную нервную систему. Механизм действия и эффект влияния на организм препаратов группы кофеина, камфоры и стрихнина.

Субстанция Р (англ. substance P) – нейропептид, состоящий из 11 аминокислотных остатков. Места локализации: головной мозг и спинной мозг, щитовидная железа, кожа и мышцы, клетки и нейроны желудочно-кишечного тракта. Спектр биологической активности.

Исследование зависимости оптимального терапевтического эффекта лекарственных средств от адекватности их назначения, времени приема медикаментов, характера питания и состояния больного. Изучение взаимодействия лекарств с пищей и пищеварительными соками.

Вплив вагітності на еволюцію та метастазування злоякісної пухлини в залежності від строків її перещеплення та ступеня генетичних відмінностей між матір'ю та плодом. Особливості дії хоріонічного гонадотропіну на ріст та метастазування карциноми Льюїс.

Виявлення впливу гіпофункції інсулярного апарату підшлункової залози при інсулінозалежному цукровому діабеті на стан функціональної системи дихання та кисневих режимів організму. Дослідження впливу порушень функції гіпоталамуса, гіпофіза, яєчників.

Вплив іммобілізації полірибонуклеотидних індукторів на нерозчинних гранулярних носіях на індукцію інтерферонів І типу. Динаміка структурних перебудов зовнішніх клітинних мембран в умовах індукції інтерферонів під дією вірусів та полірибонуклеотидів.

Глаукома як причина сліпоти. Аспекти взаємодії протиглаукомних засобів та містиків як актуальне питання фармації та медицини. Взаємодія лікарських засобів, яка приводить до підвищення ефективності фармакотерапії. Небезпечні комбінації препаратів.

Взаємозв’язки рівню ангіотензину ІІ у крові з показниками клініко-лабораторного перебігу ревматоїдного артриту у обстежених хворих. Регресійний аналіз залежності варіабельності рівню FGF від експресії альдостерону у крові, значення множинної кореляції.

Розгляд зв'язку змін мікрофлори кишківника, як кількісних так і якісних, при таких захворюваннях щитоподібної залози, як хвороба Грейвса та тиреоїдит Хашимото. Вплив та наявність в мікрофлорі мікроорганізмів, які можуть впливати на перебіг захворювань.

Особливості співвідношення процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантної системи (АОС) та деструкції легеневої тканини на експериментальній моделі гострої пневмонії. Порушення проникності судин мікроциркуляторного русла та стінки альвеол.

Дослідження рівня фібротичних на підставі визначення моноцитарного хемоатрактатного протеїну-1 і антифібротичних маркерів на підставі визначення матриксної металопротеїнази-9 у хворих з кардіоренальним синдромом 2 типу на тлі серцевої недостатності.

Морфологічний і клінічний взаємозв'язок між хронічним гастритом, пептичною виразкою і раком шлунка. Роль атрофії, відповідно і хронічного атрофічного гастриту, у формуванні перебудовних процесів слизової оболонки шлунка, чинники їх прогресування.

Роль порушень в регуляції гомеостазу у патогенетичних механізмах розвитку остеопорозу. Взаємозв’язок між вмістом цитокінів IЛ­4 і 6 та активністю тромбоцитів у щурів із поєднаним впливом імобілізаційного стресу і запалення на обмін кісткової тканини.