Клінічна лікворологія

З огляду на перевірені дані експериментів та декількох клінічних досліджень, що показують шкідливий вплив підвищення температури тіла на пацієнтів із ушкодженням мозку, однією з терапевтичних цілей стає відновлення нормальної температури тіла пацієнта. Помірна гіпотермія (32 °С) протягом 12-24 годин демонструє зменшення показників смертності та покращання функціональних результатів.

На практиці для зниження температури тіла частіше за все використовують зовнішні охолоджувальні пристрої та процедури (такі, як охолоджувальні ковдри з циркулюючим повітрям, промивання шлунка льодом і прикладання до тіла пузирів із льодом), хоча сьогодні активно досліджується ефективність застосування ендоваскулярних пристроїв. На сьогодні не існує єдиної точки зору щодо тривалості проведення гіпотермії для пацієнтів, які перенесли інсульт; методу, який слід обирати (активний чи пасивний); та проміжку часу, після якого потрібно проводити зігрівання.

Негативна побічна дія індукованої гіпотермії є суттєвою та вимагає ретельного контролю. Вона характеризується підвищеною частотою виникнення сепсису, коагулопатії та дисбалансу електролітів. Тремтіння - звичний супутній симптом лікування - можна контролювати за допомогою фармакологічної нейром'язової блокади чи використання мепередину в поєднанні з ентеральним прийманням буспірону.

На сьогодні залишається ще надто багато питань щодо корекції ВЧГ при різних патологічних станах ЦНС, які потребують подальшого вивчення.

У цьому розділі ми спробували узагальнити дані сучасної вітчизняної та іноземної літератури з боротьби з одним із найнебезпечніших ускладнень гострих мозкових катастроф - набряком мозку.

ЛЮМБАЛЬНИЙ ДРЕНАЖ

Це система, що забезпечує тривалий відтік мозкової рідини за межі лікворної системи.

Люмбальний дренаж (ЛД) показаний у випадках, коли необхідне тимчасове контрольоване зниження ВЧТ шляхом виведення частини ліквору через субарахноїдальний простір спинного мозку.

Першим тривалий зовнішній ЛД описав Вурч у 1960 році.

Показання для ЛД:

1. Лікування ліквореї різного ґенезу, зокрема посттравматичної, що триває більше 48 годин після травми.

2. Профілактика ліквореї після нейрохірургічних операцій із високим ризиком ліквореї (при пухлинах основи черепа, спинного мозку).

3. Лікування ліквореї після нейрохірургічних операцій, що ускладнені менінгітом.

4. Діагностика нормотензивної гідроцефалії.

5. Субарахноїдальний крововилив.

6. Ендолюмбальне введення хіміопрепаратів.

Протипоказаннями є патологія спинного мозку та хребетного каналу, якщо вона перешкоджає встановленню дренажу або нормальному струму ліквору. Решта протипоказань такі ж, як для ЛП.

Ускладнення ЛД такі самі, як і при ЛП, а також:

1. Нейроінфекція (бактерійний менінгіт і/або вентрикуліт).

2. Лікворна гіпотензія, колапс шлуночків, аж до формування субдуральної гематоми, як наслідок надмірного дренування.

Техніка ЛД. Основними компонентами одноразових наборів для ЛД є окремо упакована пункційна голка та люмбальний катетер. Довжина голки
9 см. Довжина катетера від 45 до 80 см. Катетер має рентгенконтрастну лінію. На кінці катетера розміщено 3 бічні отвори. На проксимальній частині катетера нанесені 3 риски з інтервалом 5 см. Мінімальний набір для зовнішнього дренажу містить замковий кран, У-подібний рукав і дренажну сумку з клапаном, що виключає зворотний струм ліквору. Під час роботи системи ліквор можна брати на дослідження в різних місцях, де розміщуються напівпрозорі гумові мембрани.

Для установлення ЛД використовується одноразовий стерильний набір. Усі компоненти системи з'єднуються між собою. Зібрану систему необхідно заздалегідь заповнити фізіологічним розчином і перевірити на наявність у ній повітря. Потім усі крани системи перекриваються.

Положення хворого під час пункції - лежачи на боці. Обробка поля, знеболення і техніка пункції такі самі, як і під час звичайної ЛП. Бажано щоб зріз на кінці голки був розміщений паралельно напряму ходу волокон твердої мозкової оболонки, а під час введення дренажу - обернений у бік грудного відділу хребетного каналу (поворот на 90 градусів), тобто в оральному напрямі.

Якщо немає стандартного набору, то для пункції використовується голка з мандреном чи троакаром відповідного діаметра. Проколювання шкіри троакаром може мати утруднення, тому заздалегідь проводиться невеликий
(3 мм) надріз скальпелем. Ліквор беруть на дослідження і вимірюють лікворний тиск. Потім слід видалити мандрен і ввести в просвіт голки дренаж. За відсутності стандартного набору як дренажна трубка використовується тонкий підключичний катетер, діаметр якого відповідає просвіту троакара (зовнішній діаметр катетера - 1 мм, внутрішній - 0,6 мм).

Перш ніж пунктувати, потрібно визначити довжину голки, відміряти її на дренажі і додати відстань, на яку планується занурити дренаж у спинномозковий канал. Зазвичай достатньо 4-5 см. Введений дренаж добре фіксується навколишніми тканинами. Потім видаляють голку (троакар), зберігаючи положення дренажу. При цьому медсестра або помічник притримують пінцетом шкіру, яка потягнеться за голкою. Місце виходу дренажу на шкірі обкладається стерильною серветкою. Дренаж сполучають із іншими компонентами системи і додатково фіксують до шкіри спини пластиром. Відкривають крани затворів у системи і регулюють необхідний струм ліквору.

У лежачому положенні дренажна сумка встановлюється на рівні вуха. При визначенні показань для шунтування у хворих із нормотензивною гідроцефалією хворий може ходити, дренажна сумка фіксується на рівні плеча та закріплюється до стійки на колесах, яку хворий пересуває за собою.

У середньому за добу по дренажу виділяється 300-370 мл ліквору. За пацієнтами, у яких установлений ЛД, необхідне щоденне спостереження, що передбачає контроль за неврологічним статусом, щоденне дослідження ліквору, а також посівів ліквору в перший день і при підозрі на нейроінфекцію.

З огляду на високий ризик інфікування проводиться антибіотикопрофілактика з урахуванням чутливості збудників. Як правило, використовуються нові покоління антибіотиків широкого спектра дії.

При погіршенні стану негайно слід припинити дренування - перекрити систему, покласти хворого горизонтально або в положення з опущеним головним кінцем, дати кисень, виконати КТ, ЯМРТ для виявлення напруженої гідроцефалії.

Дренажний пакет або флакон міняють один раз на добу. Дренаж рекомендується видаляти через 5 діб у разі діагностики нормотензивної гідроцефалії, в решті випадків тривалість дренування може становити 10-14 діб. Перед видаленням дренажу протягом декількох годин поступово піднімають рівень дренажної сумки, що запобігає різкому підвищенню ВЧТ.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Ендотелій церебральних судин відрізняється від ендотелію інших органів:

a. великим ядром;

b. щільними міжклітинними контактами;

c. базофільною цитоплазмою;

d. відсутністю мітохондрій.

2. Концентрація калію в ЦСР коливається в межах:

a. 10-15 ммоль/л;

b. 100-120 ммоль/л;

c. 2-4 ммоль/л;

d. 25-50 ммоль/л.

3. Глюкоза потрапляє в ліквор шляхом:

a. полегшеної дифузії;

b. активного транспорту;

c. осмосу;

d. електрохімічного градієнта.

4. Резорбція ліквору відбувається за участі:

a. ендоплазматичного ретикулуму ендотеліоцитів;

b. арахноїдальних ворсин;

c. кінського хвоста;

d. електрохімічного градієнта.

5. Оболонки головного мозку походять із:

a. мезодерми;

b. ектодерми;

c. ендодерми.

6. До вентрикулярної системи належать:

a. бічні, ІІІ і ІV шлуночки;

b. лише бічні шлуночки;

c. лише ІІІ і ІV шлуночки;

d. мозочок.

7. Швидкість утворення ліквору:

a. 5-6 мл/хв;

b. 0,2-0,8 мл/хв;

c. 100-120 мл/хв;

d. 25-32 мл/хв;

e. 60-80 мл/хв.

8. Причиною руху ЦСР не є:

a. скорочення серця;

b. дихання;

c. положення та рухи тіла;

d. артеріальний тиск;

e. рухи війкового епітелію судинних сплетень.

9. Судинні сплетення ІІІ шлуночка забезпечуються кров'ю через:

a. передні ворсинчасті артерії;

b. задні мозкові артерії;

c. задні спінальні артерії;

d. задні хребетні артерії.

10. Венозний відтік із ІV шлуночка відбувається через:

a. вену таламуса;

b. вену смугастого тіла;

c. основну вену;

d. у внутрішні вени головного мозку.

11. Тверда оболонка спинного мозку закінчується на рівні:

a. ІІІ-IV поперекового хребця;

b. ІІ-ІІІ грудного хребця;

c. І-ІІ поперекового хребця;

d. ІІ-ІІІ крижового хребця.

12. До структурно-функціональних елементів ГЕБ не відносить:

a. двомембранний шар ендотеліоцитів;

b. макрофаги;

c. базальну мембрану;

d. астроцити.

13. Періцити виконують функцію:

a. скоротливу;

b. трофічну;

c. аутоімунну;

d. транспортну.

14. Проникність ГЕБ підвищена в:

a. корі мозку;

b. прецентральній звивині;

c. гіпофізі;

d. мозочку;

e. стовбурі мозку.

15. Проникність ГЕБ не залежить від:

a. пасивної дифузії;

b. активного транспорту;

c. везикулярного транспорту;

d. рівня магнію;

e. полегшеної дифузіі.

16. На проникність ГЕБ не впливає:

a. ліпідорозчинність речовини;

b. іонізованість речовини;

c. молекулярна маса молекули;

d. плазмолікворний градієнт;

e. рівень тромбіну в крові.

17. Ендотеліальні нуклеозидфосфатази пов'язані з транспортом:

a. іонів;

b. глюкози;

c. цАМФ;

d. нуклеотидів.

18. г-Глутамілтранспептидаза регулює транспорт:

a. іонів;

b. глюкози;

c. протеїнів;

d. нуклеотидів;

e. фосфоліпідів.

19. Поява постпункційного синдрому пов'язана з:

a. підвищенням ЦПТ;

b. проколом твердої мозкової оболонки;

c. тимчасовою лікворною гіпертензією;

d. тимчасовою лікворною гіпотензією.

20. Для оцінки прохідності лікворних шляхів застосовується проба:

a. Монро;

b. Бора;

c. Стукея;

d. Царенка.

21. Цитотоксичний церебральний набряк формується через:

a. 24-48 годин;

b. 3 доби;

c. 5-7 діб;

d. декілька хвилин після дії патогенного фактора.

22. Межі ауторегуляції мозкового кровотоку становлять:

a. 50-150 мм рт. ст.;

b. 20-30 мм рт. ст.;

c. 160-220 мм рт. ст.;

d. 5-10 мм рт. ст.

23. Нормальний ЦПТ становить:

a. 10-20 мм рт. ст.;

b. 20-30 мм рт. ст.;

c. 30-40 мм рт. ст.;

d. 75-80 мм рт. ст.

24. «Три Г-терапія» для підтримки внутрішньочерепного гомеостазу не включає:

a. гіперволемію;

b. гіпотензію;

c. гіпертензію;

d. гемодилюцію.

25. Ксантохромію дає:

a. гемоглобін;

b. фактор Вілебранта;

c. оксигемоглобін;

d. гемосидерин.

26. Темно-жовтий колір ЦСР при інсульт-гематомах обумовлений наявністю:

a. метгемоглобіну;

b. гемоглобіну;

c. гемосидерину;

d. альбуміну.

27. Фізіологічна ксантохромія у новонароджених зникає:

a. на 2-3-й тиждень;

b. на 2-3-тю добу;

c. наприкінці 1-го тижня;

d. триває більше місяця.

28. Ознаки ксантохромії зазвичай зникають через:

a. 10-12 діб;

b. 20-30 діб;

c. 3-4 доби;

d. 2-3 місяці.

29. Справжня еритроцитрахія відрізняється від артефактної наявністю в лікворі:

a. гемосидерину;

b. продуктів розпаду фібриногену;

c. метальбуміну;

d. гемоглобіну.

30. Ефект Тіндаля - це:

a. зміна прозорості ЦСР;

b. згортання ЦСР;

c. витікання ЦСР через місце проколу;

d. наявність у ЦСР гемосидерину.

31. Поява фібринової сітки обумовлена:

a. ушкодженням тромбоцитів;

b. підвищеним згортанням ЦСР;

c. тромбофілією;

d. наявністю фібриногену.

32. Синдром Фройна свідчить про:

a. повний блок пухлиною;

b. витікання ЦСР через місце проколу;

c. розширення ІІІ шлуночка;

d. супратенторіальне вклинення.

33. У нормальному лікворі не зустрічаються:

a. лімфоцити;

b. макрофаги;

c. клітини ендотелію;

d. базофіли.

34. Різко виражений лімфоцитоз не спостерігається при:

a. розсіяному склерозі;

b. поперековому остеохондрозі;

c. вірусному менінгіті;

d. нейросифілісі.

35. Підвищений вміст плазмоцитів у лікворі не спостерігається при:

a. розсіяному склерозі;

b. гіперкінетичному прогресуючому паненцефаліті;

c. спінальній травмі;

d. нейросифілісі.

36. Тривалість життя макрофагів становить:

a. 2-3 доби;

b. 2-3 місяці;

c. 2-3 роки.

37. До вільних макрофагів ЦСР належать:

a. базофіли;

b. еритроцити;

c. гістіоцити;

d. атипові клітини.

38. Недиференційовані моноцити у великих кількостях виявляються при:

a. ВМК;

b. розсіяному склерозі;

c. нейросифілісі;

d. остеохондрозі.

39. Макрофаги при ВМК з'являються в лікворі через:

a. 30-40 хвилин;

b. 2-4 години;

c. 12-18 годин;

d. 2-3 доби.

40. Еозинофіли присутні в лікворі при:

a. цистецеркозі;

b. розсіяному склерозі;

c. лейшманіозі;

d. ботулізмі.

41. Правило Шилінга не містить такої клітинної реакції:

a. нейтрофільної;

b. базофільної;

c. фагоцитарної;

d. лімфоцитарної.

42. В якому з просторів лікворної системи концентрація загального білка в лікворі більша:

a. субокципітальному;

b. вентрикулярному;

c. люмбальному

43. У недоношених дітей кількість білка в ЦСР:

a. вища;

b. однакова;

c. нижча.

44. Значна гіперпротеїнрахія спостерігається при:

a. компресії спинного мозку;

b. ІМ;

c. поліневриті;

d. розсіяному склерозі;

e. лейкемії.

45. Зменшення кількості преальбумінів у ЦСР не характерне для:

a. полірадікуліту Гієна-Баре;

b. ІМ;

c. компресії спинного мозку;

d. пухлин.

46. Індикатором проникності ГЕБ є:

a. преальбумін;

b. імуноглобуліни;

c. альбумін;

d. сфінгомієлін.

47. Альбуміновий коефіцієнт при тяжкому ураженні ГЕБ становить:

a. 14-30;

b. 2-3;

c. 400-500;

d. 30-200.

48. З віком концентрація альбуміну:

a. підвищується;

b. знижується;

c. не змінюється.

49. Альбумін синтезується в:

a. головному мозку;

b. легенях;

c. печінці;

d. селезінці.

50. Альбумін потрапляє в ЦСР шляхом:

a. везикулярного транспорту;

b. фагоцитозу;

c. піноцитозу.

51. Прозапальні цитокіни синтез альбуміну:

a. стимулюють;

b. гальмують;

c. не впливають.

52. Нормальна концентрація альбуміну в ЦСР становить:

a. 70-350 мг/л;

b. 20-40 мг/л;

c. 1-2 г/л;

d. 500-700 мг/л.

53. На альбуміновий коефіцієнт не впливає:

a. маса тіла;

b. гіпертиреоз;

c. зловживання алкоголем;

d. паратиреоз.

54. Альбумін реагує з оксидом азоту з утворенням:

a. глутатіону;

b. пероксинітриту;

c. S-нітрозотолуолу;

d. нітрозолів.

55. Підвищений вміст б2-глобулінів не спостерігається при:

a. метастазах;

b. полірадикулоневриті Гієна-Баре;

c. бічному аміотрофічному склерозі;

d. ІМ.

56. Збільшення рівнів г-глобулінів олігоклонального типу характерне для:

a. розсіяного склерозу;

b. ВМК;

c. остеохондрозі;

d. ІМ.

57. Збільшення рівнів г-глобулінів моноклонального типу характерне для:

a. менінгітів;

b. ІМ;

c. мієломної хвороби;

d. цистецеркозу.

58. При гнійних менінгітах у лікворі спостерігається:

a. зменшення б1-глобулінів;

b. зменшення преальбумінів;

c. зменшення б2-глобулінів;

d. зменшення загального білка.

59. При енцефалітах у ЦСР відбувається:

a. збільшення б-глобулінів;

b. зменшення альбуміну;

c. зменшення г-глобулінів;

d. зменшення загального білка.

60. Для розсіяного склерозу характерне:

a. збільшення в-/г-глобулінів;

b. збільшення альбуміну;

c. збільшення г-глобулінів;

d. зменшення загального білка.

61. Для полірадикулоневриту Гієна-Баре характерне:

a. зменшення преальбумінів;

b. збільшення ф-глобулінів;

c. зниження г-глобулінів;

d. зменшення загального білка.

62. Коефіцієнт альбумін/трансферин не змінюється при:

a. полірадикулоневритах;

b. розсіяному склерозі;

c. лімфомі;

d. менінгітах.

63. Рівні в2-мікроглобуліну в лікворі підвищені при:

a. ІМ;

b. розсіяному склерозі;

c. хворобі Кушинга;

d. метастазах.

64. Наявність у лікворі астропротеїну є ознакою:

a. гліальних пухлин;

b. ВМК;

c. лімфом;

d. мієломної хвороби.

65. Збільшення рівнів фібринопектину характерне для:

a. хвороби Бехтерєва;

b. ІМ;

c. астроцитом;

d. лейкозів.

66. IgЕ в лікворі виявляється при:

a. алергічних захворюваннях;

b. судинних катастрофах;

c. пухлинах;

d. запальних процесах.

67. При розсіяному склерозі підвищується вміст:

a. IgG;

b. IgМ;

c. IgА;

d. IgЕ.

68. Концентрація С-реактивного протеїну в ЦСР збільшується при:

a. ІМ;

b. розсіяному склерозі;

c. склеродермії;

d. мієломній хворобі.

69. Активність аденілациклази підвищується при:

a. гострих запальних процесах;

b. хронічних запальних процесах;

c. дегенеративних процесах;

d. судинних катастрофах.

70. Збільшення концентрації аргінази в лікворі характерне для:

a. ІМ;

b. епілепсії;

c. склеродермії;

d. лейкозів.

71. Вміст в-глюкуронідази зменшено при:

a. розсіяному склерозі;

b. епілепсії;

c. гліомах;

d. деменції.

72. Підвищення концентрації глюкозофосфатізомерази в лікворі є ознакою:

a. туберкульозного менінгіту;

b. епілепсії;

c. лімфом;

d. бічного аміотрофічного склерозу.

73. Різке збільшення вмісту г-глютамілтранспептидази характерне для:

a. енцефалітів;

b. розсіяного склерозу;

c. ВМК;

d. остеохондрозу.

74. Патогномонічною ознакою на ранніх стадіях розвитку пухлин мозку є підвищення вмісту в лікворі:

a. енолази;

b. креатинінфосокінази;

c. альдолази;

d. АТФ-ази.

75. Підвищення активності естерази характерне для:

a. судинних катастроф;

b. демієлінізуючих процесів;

c. пухлин;

d. запальних процесів.

76. Виявлення підвищення ЛДГ-активності надважливе у хворих із:

a. ІМ;

b. розсіяним склерозом;

c. метастазами;

d. менінгітами.

77. Підвищення ЛФ-активності в ЦСР показове для:

a. ІМ;

b. демієлінізуючих процесів;

c. пухлин;

d. енцефалітів.

78. Активність істинної ХЕ підвищена при:

a. ВМК;

b. розсіяному склерозі;

c. лімфомах;

d. міастенії.

79. Концентрація всіх амінокислот у лікворі збільшується при:

a. ІМ;

b. туберкульозному менінгіті;

c. розсіяному склерозі;

d. метастазах.

80. Збільшення концентрації глутаміну є ознакою:

a. патології печінки;

b. менінгіту;

c. демієлінізуючих процесів;

d. пухлин.

81. Різке зменшення глутаміну в ЦСР характерне для:

a. САК;

b. мієлопатій;

c. шизофренії;

d. пухлин.

82. Зменшення вмісту глюкози в лікворі є патогномонічною ознакою:

a. бактерійних менінгітів;

b. розсіяного склерозу;

c. ІМ;

d. остеохондрозу.

83. Значне збільшення рівнів ліпідів ліквору не характерне для:

a. мікседеми;

b. лейкодистрофії;

c. хвороби Німана-Піка;

d. лейкозів.

84. Характерним для РС у лікворі є:

a. підвищення кефаліну;

b. зниження сфінгомієліну.

c. підвищення загальних фосфоліпідів.

85. Метаболічний ацидоз ЦСР найчастіше зустрічається при:

a. лімфомі;

b. уремії;

c. хвороби Німана-Піка;

d. РС.

86. Гіпоглікорахія супроводжується:

a. зниженням калію;

b. підвищенням калію;

c. нормальними рівнями калію.

87. При збільшенні рівня білка вміст хлору в ЦСР завжди:

a. залишається без змін;

b. зменшується;

c. збільшується.

88. Гіперхлоррахія не зустрічається при:

a. нирковій недостатності;

b. серцевій декомпенсації;

c. епілепсії;

d. туберкульозному менінгіті.

89. Низький рівень цинку в ЦСР не спостерігається при:

a. РС;

b. алкоголізмі;

c. епілепсії;

d. САК.

90. При хворобі Альцгеймера в лікворі характерне зниження концентрації:

a. алюмінію;

b. магнію;

c. хлору;

d. натрію.

91. З вітамінів у лікворі виявляється лише:

a. ретинол;

b. тіамін;

c. рибофлавін;

d. токоферолу ацетат.

92. Зменшення концентрації аскорбінової кислоти в ЦСР не характерне для:

a. менінгіту;

b. дифузного токсичного зобу;

c. енцефаліту;

d. ВМК.

93. Кількість норадреналіну в ЦСР зменшується при:

a. БАС;

b. ІМ;

c. хореї Гентінгтона;

d. САК.

94. Підвищений вміст дофаміну в ЦСР не характерний для:

a. паркінсонізму;

b. менінгіту;

c. шизофренії;

d. гідроцефалії.

95. Зниження рівнів серотоніну в ЦСР не виявляється при:

a. депресії;

b. паркінсонізмі;

c. деменції;

d. ВМК.

96. Зниження рівнів ГАМК у лікворі не характерне для:

a. хореї Гентінгтона;

b. маніакально-депресивних психозів;

c. мігрені;

d. шизофренії.

97. Підвищення рівнів ацетилхоліну в ЦСР не спостерігається при:

a. епілепсії;

b. ІМ;

c. ЧМТ;

d. паркінсонізмі.

98. Збільшення рівня гістаміну в ЦСР є прогностичним показником для:

a. ГПМК;

b. менінгіту;

c. ЧМТ;

d. РС.

99. Збільшення вмісту соматостатину в ЦСР не характерне для:

a. ІМ;

b. травматичної мієлопатії;

c. кили міжхребцевого диска;

d. РС.

100. Підвищення рівня циклічних нуклеотидів у ЦСР не характерне для:

a. менінгітів;

b. пухлин;

c. системного червоного вовчака;

d. БАС.

ВИСНОВКИ

Детально аналізуючи власні та літературні дані з питань про складові нормальної ЦСР і її зміни при різних патологічних станах ЦНС, можна зробити висновок, що головними компонентами лікворної системи є: клітинні елементи, протеїни, гормони, нейромедіатори й інші органічні та неорганічні сполуки.

ЦСР є не тільки транспортером гормонів і нейропептидів, а й місцем синтезу різноманітних біологічно активних речовин, що беруть участь у регуляції функцій організму.

Особливий інтерес мають накопичені дотепер свідчення про білкові компоненти ліквору, їх походження та метаболізм. Це надскладні процеси, унікальні явища, що залежать від функціонування ГЕБ і, найчастіше визначають його роботу. Бар'єр є особливим контрольно-захисним механізмом, який перешкоджає проникненню високомолекулярних білків і клітинних елементів із крові у ЦНС, підтримуючи внутрішньочерепний гомеостаз.

Багато різноманітних патологічних станів супроводжуються дисфункцією ГЕБ, що обумовлює розвиток ВЧГ. Констатація клінічних ознак останньої потребує моніторингу ВЧТ і негайної терапії, в яких повинні брати участь неврологи і нейрохірурги.

ДОДАТОК А

Таблиця А.1 - Референтні значення показників ЦСР

Компонент	Референтні значення
Тиск ліквору, мм вод. ст.	70-200
Температура, °С	37,0-37,5
Відносна щільність	1,005-1,009
Вміст води, %	98,9-99,0
Сухий залишок, %	1,0-1,1
Осмотичний тиск, мОсм/л	295-300
Клітини
Лейкоцити, 106/л	0,0-6,0
Еритроцити, 106/л	0,0-5,0
Лімфоцити, %	60-80
Моноцити, %	20-40
Протеїни
Загальний білок, г/л	0,12-0,45
Преальбуміни, %	1,8-11,0
Альбумін, %	40,0-70,0
б1-глобуліни, %	2,5-8,5
б2-глобуліни, %	5,0-12,0
в-глобуліни, %	7,0-13,0
ф-глобуліни, %	3,0-7,0
г-глобуліни, %	8,0-14,0
Індивідуальні протеїни
Альбумін, мг/л	70,0-350,0
Астропротеїн, мкг/л	До 25,0
б1-антитрипсин, мг/л	5,0-15,0
б1-кислий глікопротеїн, мг/л	1,0-12,0
б2-макроглобулін, мг/л	0,84
б1-мікроглобулін, мкг/л	30,0-40,0
б1-ліпопротеїн, мг/л	1,0-2,5
в2-мікроглобулін, мкг/л	1,0-2,0
в-ліпопротеїн, мг/л	0,0
в-trace, мкг/л	0,0-1,0
IgA, мг/л	1,0-5,0
IgD, мг/л	0,0
IgE, мг/л	0,0
IgG, мг/л	5,0-50,0
IgM, мг/л	0,5-0,6
С-реактивний протеїн, мг/л	0,0
Мієлін основний протеїн, г/л	До 20,0
Преальбумін, мг/л	10,0-26,0
Компонент	Референтні значення
Трансферин, мг/л	5,0-17,0
Фібриноген, мг/л	0,0
Фібринопектин, мкг/л	1,0-5,0
Гаптоглобін, мг/л	0,5-2,5
Гемопексин, мг/л	0,5-1,5
Церулоплазмін, мг/л	0,5-2,5
Ензими
Аденілаткіназа, МЕ/л	0,0-0,26
Альдолаза, МЕ/л	0,0-0,7
Амілаза, МЕ/л	0,0-3,0
Аргіназа, МЕ/л	0,0-0,5
Арилсульфатаза, МЕ/л	0,0-4,0
АСТ, МЕ/л	0,0-8,0
АЛТ, МЕ/л	0,0-3,0
в-галактозидаза, МЕ/л	0,0-0,6
в-глюкуронідаза, МЕ/л	10,0-30,0
г-глютамілтранспептидаза, МЕ/л	0,0-5,0
Глюкозофосфатізомераза, МЕ/л	1,0-11,0
Ізоцитратдегідрогеназа, МЕ/л	0,0-12,0
Креатинкіназа, МЕ/л	0,0-11,0
ЛДГ, МЕ/л	0,0-30,0
Лейцинамінопептидаза, МЕ/л	0,0-3,0
Піруваткіназа, МЕ/л	0,0-8,0
Лужна фосфатаза, МЕ/л	0,0-6,0
Електроліти
Залізо, мкмоль/л	0,58-4,33
Калій, ммоль/л	2,6-2,9
Кальцій, ммоль/л	0,9-1,35
Магній, ммоль/л	1,05-1,7
Мідь, мкмоль/л	2,36-2,5
Натрій, ммоль/л	135,0-155,0
Неорганічний фосфор, ммоль/л	0,4-0,8
Хлор, ммоль/л	115,0-125,0
Кислотно-лужний стан
Бікарбонат, ммоль/л	22,0-25,0
рСО2, мм рт. ст.	40,0-52,0
рН	7,3-7,4
рО2, мм рт. ст.	40,0-53,0
Глюкоза, ммоль/л	2,5-4,4
Лактат, ммоль/л	1,0-2,8
Компонент	Референтні значення
Піруват, мкмоль/л	65,0-150,0
Загальні ліпіди, г/л	10,0-20,0
Холестерол, мкмоль/л	12,0-14,0
Загальні вільні амінокислоти, мкмоль/л	750,0-850,0
Креатинін, мкмоль/л	44,0-95,0
Молочна кислота, мкмоль/л	6,0-18,0
Сечовина, ммоль/л	1,0-5,5
Азот сечовини, ммоль/л	1,0-5,5
Аміак, мкмоль/л	11,86-20,0

ДОДАТОК Б

Таблиця Б.1 - Вміст вільних амінокислот у лікворі, мкмоль/л

Амінокислота	Кількість
б-Аміномасляна кислота	-
г-Аміномасляна кислота	4,85±2,9
Аланін	7,85±5,6
Аргінін	5,17±4,59
Аспарагінова кислота	6,01±5,26
Валін	4,27±3,41
Глутамін	-
Глутамінова кислота	57,09±32,63
Гліцин	-
Гістидин	1,29±0,64
Ізолейцин	-
Лейцин	3,05±3,05
Лізин	7,52±4,1
Метіонін	10,72±8,7
Орнітин	-
Пролін	-
Серин	5,7±4,76
Треонін	14,27±6,7
Тирозин	6,07±4,95
Цистин	4,49±2,9
Цитрулін	-

ДОДАТОК В

Таблиця В.1 - Вміст фізіологічних речовин у лікворі

Речовина	Концентрація
Ацетилхолін	0,103±0,03 мкмоль/л
Норадреналін	0,59 нмоль/л
Дофамін	Сліди
Серотонін	<0,0057 мкмоль/л
в-Ендорфіни	22,2±1,3 нмоль/л
Кініни	Сліди
Простагландин F2	0,189 нмоль/л
цАМФ	17,0±1,5 нмоль/л
цГМФ	3,0±0,7 нмоль/л

ДОДАТОК Г

Таблиця Г.1 - Клітини ЦСР

За нормальних умов
Малі лімфоцити	Т-лімфоцити В-лімфоцити «Нульові» лімфоцити
Моноцити
Клітини сплетень
Епендимальні клітини
Клітини м'якої та павутинової оболонок
За патологічних умов
Лімфоцити	Великі стимульовані (лімфоїди) Плазмоцити Т-лімфоцити В-лімфоцити «Нульові» лімфоцити
Мононуклеарні фагоцити	Моноцити Активовані моноцити (гістіоцити) Макрофаги
Сегментоядерні гранулоцити	Нейтрофіли Еозинофіли Базофіли
Еритроцити
Тромбоцити
Пухлинні клітини
Лейкозні клітини
Інші клітинні елементи

ДОДАТОК Д

Таблиця Д.1 - Клітини в нормальному лікворі

Ліквор	Загальна кількість, 106/л	Лімфоцити	Моноцити	Інші
Вентрикулярний	0,0-1,0	0,95-1,0	0,0-0,05	-
Субокципітальний	0,0-2,0	0,85-0,95	0,85-0,95	-
Люмбальний	2,0-4,0	0,7-0,9	0,1-0,3	0,0-0,03 (клітини сплетень) 0,0-0,09 (макрофаги) 0,0-0,03 (гранулоцити)

ДОДАТОК Е

Таблиця Е.1 - Концентрація загального білка ліквору при захворюваннях ЦНС (г/л)

Захворювання	Середня	Референтні межі
Гнійний менінгіт	4,18	0,21-22,0
Туберкульозний менінгіт	2,0	0,25-11,4
Поліомієліт	0,7	0,12-3,66
Нейросифіліс	0,68	0,15-42,0
Мозкові пухлини	1,15	0,15-19,2
Спінальні пухлини	4,25	0,4-36,0
Мозковий абсцес	0,69	0,16-2,88
Асептичний менінгіт	0,77	0,11-4,0
Розсіяний склероз	0,43	0,13-1,33
Поліневрит	0,74	0,15-14,3
Епілепсія	0,31	0,07-2,0
ІМ	0,46	0,17-2,67
ВМК	2,7	0,19-21,0
Уремія	0,57	0,19-1,43
Мікседема	0,71	0,3-2,42
ЧМТ	1,0	0,1-18,2
Гостра алкогольна інтоксикація	0,32	0,13-0,88

ДОДАТОК Ж

Таблиця Ж.1 - Імуноглобуліни ЦСР при різних неврологічних захворюваннях (мг/л)

Захворювання	Загальний білок, г/л	IgG	IgA	IgM	в-Ліпопротеїни
Гострі запальні захворювання	1,69±0,36	113,0±25,0	14,0±7,5	6,3±3,5	4,5±2,7
Хронічні запальні захворювання	0,744±0,268	62,0±22,0	4,0±22,0	4,0±3,6	2,8±2,2
Туберкульозний менінгіт	0,718±0,142	97,0±31,0	6,0±2,6	7,5±4,2	4,0±3,1
Розсіяний склероз	0,392±0,171	57,0±14,0	4,0±2,5	1,0±2,2	0,0
ТІА	0,387±0,149	48,0±37,0	2,1±4,1	0,0	-
ІМ	0,531±0,351	63,0±44,0	4,0±7,0	0,2±1,8	2,5±3,1
Інсульт-гематома	0,879±0,850	104,0±57,0	9,2±15,0	1,5±4,0	-
ВМК із проривом крові у шлуночки	6,213±6,63	200,0±123,0	29,0±20,0	1860±17,0	31,0±2,5
САК	1,542±2,049	85,0±69,0	11,1±12,0	1,1±5,0	-
Нейросифіліс	0,425±0,102	53,0±38,0	5,0±2,5	0,0	1,5±2,0
Злоякісні пухлини	0,914±0,205	62,0±36,0	4,2±3,4	9,6±4,1	7,2±3,6
Доброякісні пухлини	0,773±0,168	42,2±17,0	3,2±2,4	6,1±3,2	3,2±2,7
Епілепсія	0,312±0,069	13,0±7,2	1,0±2,0	0,0	0,0
Кила міжхребцевого диска	0,460±0,150	17,0±5,0	4,0±2,0	5,0±2,0	4,0±2,0

ДОДАТОК И

Таблиця И.1 - Індивідуальні білки в лікворі та плазмі крові

Білок	Молекулярна маса	Концентрація в плазмі, мг/л	Концентрація в лікворі, мг/л	Плазма/ліквор
Преальбумін	61000	238	17,3	14
Альбумін	69000	366000	155,0	236
Трансферин	81000	2040	14,4	142
Церулоплазмін	152000	366	1,0	366
Фібриноген	340000	2964	0,6	4940
Ліпопротеїн	2239000	3728	0,6	6213
IgG	150000	9870	12,3	802
IgA	150000	1750	1,3	1346
IgM	798000	2200	2,0	1111

ДОДАТОК К

Таблиця К.1 - Індивідуальні білки в ЦСР

Показник	Розсіяний склероз	Полірадикулоневрит Гієна-Баре	Туберкульозний менінгіт	Дегенеративні захворювання
Загальний білок, г/л	0,353±0,179	1,353±1,71	3,67±8,306	0,351±0,128
Преальбумін, мг/л	19,12±3,48	23,56±10,6	42,91±69,18	19,16±5,68
Альбумін, мг/л	182±81,9	581±616	2,13±5,176	176±58,14
Трансферин, мг/л	9,86±3,78	45,57±92,69	72,97±164,59	15,13±8,83
Церулоплазмін, мг/л	1,36±0,69	3,24±2,43	21,92±48,6	1,27±0,69
IgG	60,34±35,35	149,5±204,06	586,09±1274	55,15±125,29
IgA	4,88±6,03	12,24±8,85	199,03±674,98	3,77±4,51
IgM	0,3±1,53	2,29±3,83	61,62±225,05	0,0

ДОДАТОК Л

Таблиця Л.1 - Ензимна активність у ЦСР при різних захворюваннях (МЕ/л)

Захворювання	АЛД	АСТ	КК	ЛДГ	ГФІ
Вірусний менінгіт	0,5±0,35	3,5±1,2	4,2±3,1	18,5±8,9	4,9±3,8
Гнійний менінгіт	0,9±0,72	25,9±8,8	5,2±3,2	55,5±12,3	56,7±18,2
Туберкульозний менінгіт	3,2±2,3	16,8±4,2	4,6±3,2	35,4±10,5	38,5±6,8
Сифіліс	0,7±0,45	10,5±1,6	5,3±2,1	25,5±9,2	5,5±4,1
ІМ	0,9±0,83	9,7±2,8	6,8±4,5	37,2±10,3	8,3±2,5
ВМК	1,2±0,85	12,5±3,2	7,5±3,5	25,4±9,5	8,5±3,5
САК	1,6±1,0	16,2±8,7	8,9±6,3	40,5±14,3	8,9±6,3
Арахноїдити	0,3±0,32	3,2±2,5	6,5±5,3	13,8±8,2	6,9±5,3
Доброякісні пухлини	0,5±0,38	8,9±3,2	6,2±3,8	20,2±11,3	9,8±3,8
Злоякісні пухлини	1,6±2,3	15,5±6,3	12,5±6,6	38,9±14,5	35,5±6,6
Розсіяний склероз	0,3±0,22	3,1±1,3	3,9±3,1	10,1±2,2	2,2±3,1
Епілепсія	0,5±0,32	3,6±1,5	4,6±2,7	14,6±8,2	4,8±3,3
Кила міжхребцевого диска	0,4±0,31	2,5±1,0	5,8±4,1	15,3±5,5	5,8±5,1

ДОДАТОК М

Таблиця М.1 - Рівні глюкози в лікворі при різних захворюваннях ЦНС (ммоль/л)

Захворювання	Глюкоза
Серозні менінгіти	2,94±0,44
Гнійні менінгіти	1,38±0,58
Туберкульозний менінгіт	2,51±0,36
Розсіяний склероз	3,43±0,39
Арахноїдит	3,19±0,48
Доброякісні пухлини	3,08±0,46
Злоякісні пухлини	1,91±0,66
ТІА	4,05±0,81
ІМ	4,47±1,12
Інсульт-гематома	3,33±0,42
ВМК із проривом крові у шлуночки	3,71±1,2
САК	3,11±0,66
Кила міжхребцевого диска	3,38±0,41
Цереброспінальний сифіліс	3,58±0,61
Епілепсія	3,16±0,47

ДОДАТОК Н

Таблиця Н.1 - Вміст ліпідів та їх фракцій в нормальній ЦСР

Ліпідна фракція	Концентрація
Загальні ліпіди, мг/л	-
Загальні фосфоліпіди, мг/л лізолецитин, % сфінгомієлін, % лецитин, % кефалін, %	6,0 6,7 20,3 54,0 20,7
Холінфосфогліцерин, мг/л	-
Загальний холестерол, мг/л вільний, % естерифікований, %	5,4 35,0 65,0

ДОДАТОК П

Таблиця П.1 - Пухлинні маркери в ЦСР

Маркер	Первинна мозкова пухлина	Паренхіматозні метастази	Метастази в оболонки мозку
Людський хоріогонічний	-	так	-
Канцероембріональний антиген	-	так	так
б-фетопротеїн	так	-	-
Поліаміни	-	-	-
ЛДГ-ізоензими	-	-	так
в-глюкуронідаза	-	-	так
Примітка: «так» - як показник росту пухлини

Размещено на Allbest.ru