Діагностика та диференційована корекція вагінального дисбіозу у дівчаток препубертатного та пубертатного віку

1,28±0,01 ^{ІІо, ІІІо}

63,5±0,1 ^{ІІо, ІІІо}

ІП, n=30

33,3±1,0 ^{ІІп, ІІІп}

1,28±0,01 ^{ІІп, ІІп}

64,0±0,2 ^{ІІп, ІІІп}

КІ, n=30

33,0±0,7

1,27±0,01

63,5±0,1

ІІ, n=88

45,2±0,9 ^І,ІІІ

1,46±0,01 ^І,ІІІ

73,8±0,5 ^І,ІІІ

ІІО, n=42

44,6±1,3 ^{Іо,ІІІо}

1,45±0,01 ^{Іо, ІІІо}

73,8±0,6 ^{Іо, ІІІо}

ІІП, n=46

45,8±1,1 ^{Іп,ІІІп}

1,47±0,01 ^{Іп, ІІІп}

73,8±0,8 ^{Іп, ІІІп}

КІІ, n=30

44,0±1,6

1,46±0,02

73,4±1,1

ІІІ, n=109

56,1±0,8 ^І,ІІ

1,63±0,01 ^І,ІІ

80,8±0,1 ^І,ІІ

ІІІО, n=56

56,0±1,1 ^{Іо, ІІо}

1,64±0,01 ^{Іо, ІІо}

80,8±0,1 ^{Іп, ІІп}

ІІІП, n=53

56,2±1,1 ^{Іп, ІІп}

1,63±0,01 ^{Іп, ІІп}

80,7±0,1 ^{Іп, ІІп}

КІІІ, n=30

54,4±1,1

1,63±0,01

80,7±0,2

Примітка. ^{І, Іо, Іп, ІІ, ІІо, ІІп, ІІІ, ІІІо, ІІІп, кІ, кІІ, кІІІ} - статистична вірогідність з показниками груп І, ІО, ІП, ІІ, ІІО, ІІП, ІІІ, ІІІО, ІІІП, КІ, КІІ, КІІІ (р<0,05).

Середні масо-ростові показники обстежених дівчат відповідали віковій нормі. Середня маса тіла дівчаток в групі І була 34,0±0,8 кг, середній зріст - 1,28±0,01 м, середній периметр грудної клітини - 65,0±0,1 см; в групі ІІ відповідно - 45,2±0,9 кг, 1,46±0,01 м і 73,8±0,5 см; в групі ІІІ - 56,1±0,8 кг, 1,63±0,01 м і 80,8±0,1 см.

Як видно з табл. 3.3, середній ІМТ в групі І склав 20,8±0,4 проти 20,4±0,4 кг/м² у групі КІ (p>0,05); в групі ІІ - 20,7±0,3 проти 20,7±0,6 кг/м² у групі КІІ (p>0,05); в групі ІІІ - 21,0±0,3 проти 20,5±0,4 кг/м² у групі КІІ (p>0,05). 23,6 % обстежених дівчаток були астенічної статури, 67,2 % - нормостенічної, 9,3 % - гіперстенічної. Звертає на себе увагу, що серед дівчаток препубертатного віку частіше в 1,7 раза зустрічалися пацієнтки астенічної статури (p>0,05) і в 1,5 рідше - нормостенічної (p<0,02). Розподіл статури в групах ІІО і ІІП, ІІІО і ІІІП був гомогенним (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 ІМТ та розподіл статури обстежених дівчаток

Примітка. ^{І, ІО, ІП, ІІ, ІІО, ІІП, ІІІ, ІІІО, ІІІП, кІ, кІІ, кІІІ} - статистична вірогідність з показниками груп І, ІО, ІП, ІІ, ІІО, ІІП, ІІІ, ІІІО, ІІІП, КІ, КІІ, КІІІ (р<0,05).

За ступенем розвитку окремих вторинних статевих ознак, таких як волосистості на лобку і в пахвовій ділянці, розвитку молочних залоз і характеру менструацій за J.M. Tanner, досліджувані групи ІО і ІП, ІІО і ІІП, ІІІО і ІІІП були однорідними (табл. 3.4). Усі пацієнтки контрольних груп мали гармонійний статевий розвиток. 11,3 % дівчаток препубертатного віку з вагінальним дисбіозом мали випереджаючий статевий розвиток з появою початкових ознак розвитку молочних залоз, волосистості на лобку і в пахвовій ділянці (див. табл. 3.4). Тому середній бал статевого розвитку у групі І (0,55±0,10) був більший за такий у групі КІ (0,20±0,08) в 2,8 раза (p<0,01) (рис. 3.1).

Таблиця 3.4 Середній ступінь розвитку окремих ознак статевого розвитку обстежених дівчаток за J.M. Tanner, M±m

Примітка. ^{кІ, кІІ, кІІІ} - статистична вірогідність з показниками груп КІ, КІІ, КІІІ (р<0,05).

Рис. 3.1 Зміщення середнього балу статевого розвитку дівчаток з вагінальним дисбіозом відносно такого в контрольних групах.

Серед дівчаток вікової групи І фази пубертатного періоду 83,0 % (p<0,02) пацієнток мали нормальний статевий розвиток, 4,5 % (p>0,01) - його затримку, у 12,5 % (p<0,04) - випередження. Середній бал статевого розвитку в групі ІІ дорівнював 4,6±0,3 проти 3,6±0,6 в групі КІІ (p<0,04). Дівчатка вікової групи ІІ фази пубертатного періоду у 67,9 % (p<0,01) випадків мали нормальний статевий розвиток, у 32,1 % (p<0,01) - його затримку; випадків випередження статевого розвитку у хворих цієї групи не зареєстровано. Бал статевого розвитку в групі ІІІ дорівнював 11,2±0,1 проти 12,0±0,1 в групі КІІІ (p<0,04).

Таким чином, досліджувані групи дівчаток з вагінальним дисбіозом ІО і ІП; ІІО і ІІП; ІІІО і ІІІП були гомогенними за віком, показниками антропометрії та статевого розвитку.

23,6 % дівчаток з вагінальним дисбіозом мають астенічну статуру, 67,2 % - нормостенічну, 9,2 % - гіперстенічну. Серед дівчаток препубертатного віку в 1,5 раза рідше зустрічаються пацієнтки нормостенічної статури (p<0,02). 78,0 % пацієнток з вагінальним дисбіозом мають нормальний статевий розвиток, 15,1 % - його затримку та 6,9 % - його випередження. Середній бал статевого розвитку у дівчаток препубертатного віку і І фази пубертатного періоду більший за такий в контрольних групах відповідно в 2,8 (p<0,01) і 1,3 (p<0,04) раза, а у пацієнток ІІ фази пубертатного періоду нижче в 1,1 раза (p<0,04).

3.2 Особливості стану соматичного та гінекологічного здоров'я, перебігу вагітності та пологів у матерів дівчаток досліджуваних груп

Аналіз особливостей стану соматичного матерів дівчаток досліджуваних груп з вагінальним дисбіозом та без такого показав відсутність будь-яких відмінностей за частотою захворювань органів травлення, дихання, серцево-судинної системи, наявності ожиріння (табл. 3.5). Відмінною рисою була частіша в 3,4 (p<0,03) раза наявність у матерів дівчаток з вагінальним дисбіозом захворювань сечовидільної системи (ВШ=3,7±0,6; 95 % ДІ: 1,1-12,3).

Таблиця 3.5 Соматичний статус матерів обстежених дівчаток, n (P, %)

Примітка. ^к - статистична вірогідність з показниками групи К (р<0,05).

Матері досліджуваних дівчаток групи Д і К з однаковою частотою страждали на лейоміому матки, генітальний ендометріоз, СПКЯ, ерозію шийки матки, але у матерів дівчаток з вагінальним дисбіозом в 3,0 (р<0,01) рази частіше в анамнезі зустрічався хронічний сальпінгоофорит (табл. 3.6) (ВШ=3,6±0,4; 95 % ДІ: 1,6-8,2).

Вагітність, від якої народилися досліджувані дівчата, у 53,7 % матерів була першою, у 46,3 % повторною проти 58,9 і 41,1 % у групі К (p>0,05). Розподіл цього показника в досліджуваних групах був гомогенним (рис. 3.2).

У матерів досліджуваних дівчаток групи Д в 2,5 раза частіше, ніж в групі К зустрічався ускладнений перебіг вагітності (р<0,01) - 78,8 проти 31,1 % (ВШ=8,2±0,3; 95 % ДІ: 4,8-14,0). Число матерів досліджуваних дівчаток групи І з ускладненим перебігом вагітності перевищувало таке у групі КІ в 3,1 раза (83,9 проти 26,7 %, p<0,01; ВШ=14,3±0,5; 95 % ДІ: 5,0-41,1), у групі ІІ таке у групі КІІ - в 2,1 (70,5 проти 33,3 %, p<0,01; ВШ=4,8±0,5; 95 % ДІ: 2,0-11,6); у групі ІІІ таке у групі КІІІ - в 2,5 (82,6 проти 33,3 %, p<0,01; ВШ=9,5±0,5; 95 % ДІ: 3,8-23,4). Розподіл перебігу вагітності в порівнюваних групах з вагінальним дисбіозом був однорідним (рис. 3.3).

Таблиця 3.6 Гінекологічні захворювання матерів обстежених дівчаток, n(P, %)

Примітка. ^{к, кІ} - статистична вірогідність з показниками груп К, КІ (р<0,05).

Як видно з табл. 3.7, під час вагітності матерів дівчаток групи Д порівняно з матерями пацієнток групи К в 2,6 раза вірогідно частіше реєструвалася ГРВІ (ВШ=3,0±0,4; 95 %ДІ:1,4-6,6); в 3,2 - анемія (ВШ=4,3±0,4; 95 %ДІ:2,1-8,8); в 2,4 - загроза переривання вагітності (ВШ=2,7±0,4; 95 %ДІ: 1,2-5,8); в 4,1 - вагініт (ВШ=4,8±0,5; 95 % ДІ: 1,7-13,6); в 2,0 - кандидоз піхви (ВШ=2,7±0,3; 95 % ДІ: 1,5-4,8); в 4,5 - прееклампсія (ВШ=4,7±1,0; 95 % ДІ: 0,6-36,5). У 13,5 % матерів дівчаток групи Д під час вагітності спостерігався пієлонефрит, тоді як в групі К таких випадків не спостерігалося (p<0,01). Розподіл ускладнень вагітності матерів у дівчаток з вагінальним дисбіозом не мав вірогідних відмінностей між порівнювальними групами.

Рис. 3.2 Розподіл паритету вагітностей у матерів обстежених дівчаток.

Рис. 3.3 Характер перебігу вагітностей у матерів обстежених дівчат.

Таблиця 3.7 Ускладнення вагітності у матерів обстежених дівчат, n (P, %)

Примітка. ^{кІ, кІІ, кІІІ, І, ІІ, ІІІ} - статистична різниця з показниками груп КІ, КІІ, КІІІ, І, ІІ, ІІІ (p<0,05).

У 23,6 % випадків у групі Д дівчатка народилися під час ускладнених пологів, у групі К - у 15,6 % (р>0,05). Характер перебігу пологів у матерів обстежених дівчат був гомогенним у всіх досліджуваних групах (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Характер перебігу пологів у матерів обстежених дівчат.

Таким чином, аналіз особливостей стану соматичного та гінекологічного здоров'я, перебігу вагітності та пологів у матерів дівчаток досліджуваних груп показав наступні вірогідності відмінності: частіша наявність у матерів дівчаток з вагінальним дисбіозом у порівнянні з контролем в анамнезі захворювань сечовидільної системи в 3,4 (p<0,03) раза (ВШ=3,7±0,6; 95 % ДІ: 1,1-12,3); в 3,0 (р<0,01) - хронічного сальпінгоофориту (ВШ=3,6±0,4; 95 % ДІ: 1,6-8,2); в 2,5 - ускладненого перебігу вагітності (р<0,01) (ВШ=8,2±0,3; 95 % ДІ: 4,8-14,0).

Число матерів досліджуваних дівчаток препубертатного віку з ускладненим перебігом вагітності перевищує таку у контролі в 3,1 раза (83,9 проти 26,7 %, p<0,01; ВШ=14,3±0,5; 95 % ДІ: 5,0-41,1), І фази пубертатного періоду - в 2,1 (70,5 проти 33,3 %, p<0,01; ВШ=4,8±0,5; 95 % ДІ: 2,0-11,6); ІІ фази пубертатного періоду - в 2,5 (82,6 проти 33,3 %, p<0,01; ВШ=9,5±0,5; 95 % ДІ: 3,8-23,4).

Під час вагітності у матерів дівчаток з вагінальним дисбіозом в 2,6 раза вірогідно частіше реєструється ГРВІ (ВШ=3,0±0,4; 95 % ДІ: 1,4-6,6); в 3,2 - анемія (ВШ=4,3±0,4; 95 % ДІ: 2,1-8,8); в 2,4 - загроза переривання вагітності (ВШ=2,7±0,4; 95 % ДІ: 1,2-5,8); в 4,1 - вагініт (ВШ=4,8±0,5; 95 % ДІ: 1,7-13,6); в 2,0 - кандидоз піхви (ВШ=2,7±0,3; 95 % ДІ: 1,5-4,8); в 4,5 раза - прееклампсія (ВШ=4,7±1,0; 95 % ДІ: 0,6-36,5). У 13,5 % матерів дівчаток з вагінальним дисбіозом під час вагітності спостерігається пієлонефрит, тоді як в контролі таких випадків немає (p<0,01).

3.3 Особливості перебігу інтранатального та раннього неонатального періоду дівчаток досліджуваних груп

Аналіз перебігу інтранатального та раннього неонатального періоду дівчаток досліджуваних груп показав, що маса тіла обстежених дівчат при народженні не мала вірогідних відмінностей між групами (табл. 3.8).

Таблиця 3.8 Загальний стан обстежених дівчат при народженні

Примітка. ^{кІ, кІІ, кІІІ, Іо, ІІо, ІІІо} - статистична різниця з показниками груп КІ, КІІ, КІІІ, ІО, ІІО, ІІІО (p<0,05).

Кількість дівчаток з оцінкою по шкалі Апгар на 5-й хвилині 5-6 балів у групі Д була в 2,6 (p<0,01) раза більше, ніж в групі К (ВШ=3,1±0,4; 95 % ДІ: 1,3-7,0). Також вірогідно меншою була загальна оцінка по шкалі Апгар - 7,8±0,1 проти 8,1±0,1 балу, p<0,01. Розподіл оцінки по шкалі Апгар на 5-й хвилині та середнього сумарного балу між досліджуваними групами з вагінальним дисбіозом не мав вірогідних відмінностей. При аналізі перебігу раннього неонатального періоду у дівчаток досліджуваних груп не виявлено відмінностей за частотою затримки росту плода, перинатального гіпоксичного враження ЦНС, анемії, дихальної недостатності, кон'югаційної жовтяниці, внутрішньоутробного інфікування (табл. 3.9).

Таблиця 3.9 Патологія раннього неонатального періоду у дівчаток, n (P, %)

Примітка. ^{кІ, кІІ, кІІІ} - статистична різниця з показниками груп КІ, КІІ, КІІІ (p<0,05).

Недоношеність серед дівчаток групи Д була у 23,6 % випадків, тоді як в групі К - лише у 5,6 % (p<0,01; ВШ=5,2±0,5; 95 % ДІ: 2,0-13,5).

Таким чином, особливостями перебігу інтранатального та раннього неонатального періоду дівчаток з вагінальним дисбіозом є те, що серед них у 23,6 % випадків спостерігається недоношеність (ВШ=5,2±0,5; 95 % ДІ: 2,0-13,5).

3.4 Інфекційна та соматична захворюваність обстежених дівчат в анамнезі

Розподіл таких перенесених дитячих інфекцій, як кір, скарлатина, паротит між досліджуваними групами був однорідним (табл. 3.10).

Таблиця 3.10 Інфекційна захворюваність обстежених дівчат, n(P±p, %)

Примітка. ^{кІ, кІІ, кІІІ, Іо, ІІо, ІІІо, ІП, ІІП, ІІІП} - статистична різниця з показниками груп ^кІ, кІІ, кІІІ, Іо, ІІо, ІІІо, ІП, ІІП, ІІІП (p<0,05).

Але на вітряну віспу дівчата в групі Д порівняно з групою К хворіли у 2,1 раза частіше (p<0,01; ВШ=3,3±0,3; 95 % ДІ: 1,9-5,6), на краснуху - у 3,3 (p<0,01; ВШ=3,7±0,5; 95 % ДІ: 1,3-10,7). Середній інфекційний індекс у дівчат групи Д перевищував такий в контролі в 2,3 (p<0,01) раза (0,76±0,03 проти 0,33±0,06). Розподіл середнього інфекційного індексу між порівнюваними групами дівчаток з вагінальним дисбіозом був гомогенним.

55,2 % дівчат групи Д і 40,0 % групи К хоча б раз на рік хворіли гострою респіраторною інфекцією (ГРВІ) (p<0,01, ВШ=1,8±0,2; 95 % ДІ: 1,1-3,6) (табл. 3.11).

Таблиця 3.11 Захворюваність ГРВІ обстежених дівчат, n(P, %)

Примітка. ^{кІ, кІІ, кІІІ} - статистична різниця з показниками груп КІ, КІІ, КІІІ (p<0,05).

Не зареєстровано вірогідних відмінностей за числом дівчат, що хворіли на ГРВІ один-три рази на рік. В той же час кількість дівчат, що хворіли на рік ГРВІ чотири й більше разів, у групі Д перевищувала таку в групі К в 9,8 раза (p<0,01, ВШ=12,1±0,7;2,9-50,8).

Серед дівчаток груп 16,2 % мали захворювання органів шлунково-кишкового тракту (p<0,01), 12,7 % - сечовивідних шляхів (p<0,01), 10,4 % - респіраторних шляхів (p<0,01), 14,7 % - хронічний тонзиліт (p<0,01), 18,9 % - алергічну хворобу (p<0,01), 7,3 % - анемію (p<0,01) (табл. 3.12).

Таблиця 3.12 Соматична захворюваність обстежених дівчат, n (P, %)

Примітка. ^{кІ, кІІ, кІІІ} - статистична різниця з показниками груп КІ, КІІ, КІІІ (p<0,05).

Серед соматичних захворювань у дівчаток з вагінальним дисбіозом в препубертатному віці найчастіше зустрічалися захворювання шлунково-кишкового тракту (24,2 %), у дівчаток І і ІІ фази пубертатного періоду - алергічна хвороба (19,3 і 17,4 %).

Певну роль у виникненні вагінального дисбіозу у дівчаток досліджуваних груп мав прийом антибактеріальної терапії з приводу інфекційних захворювань та ГРВІ (не пізніше місяця до гінекологічного огляду). 28,2 % пацієнток групи Д одержували напередодні антибіотики, p<0,01.

Таким чином, аналіз інфекційної та соматичної захворюваності обстежених дівчат препубертатного та пубертатного віку в анамнезі показав, що на вітряну віспу дівчата в групі Д порівняно з групою К хворіли у 2,1 раза частіше (p<0,01; ВШ=3,3±0,3; 95 % ДІ: 1,9-5,6), на краснуху - у 3,3 раза (p<0,01; ВШ=3,7±0,5; 95 % ДІ: 1,3-10,7). Серед соматичних захворювань у дівчаток з вагінальним дисбіозом у препубертатному віці найчастіше зустрічаються захворювання шлунково-кишкового тракту (24,2 %), у дівчаток І і ІІ фази пубертатного періоду - алергічна хвороба (19,3 і 17,4 %). 28,2 % пацієнток з вагінальним дисбіозом одержують напередодні антибіотики, p<0,01.

Групи ІО і ІП, ІІО і ІІП, ІІІО і ІІІП були однорідні за інфекційною та соматичною захворюваністю.

3.5 Гінекологічний статус дівчаток досліджуваних груп

115 (44,4 %) дівчаток з вагінальним дисбіозом не пред'являли будь-яких скарг, пов'язаних з цією патологією. 144 (55,6 %) пацієнток мали скарги на почервоніння в області зовнішніх статевих органів, патологічні виділення, свербіння, дизурію. Розподіл симптомного та безсимптомного перебігу вагінального дисбіозу в порівнюваних групах був рівномірним (рис. 3.5). Серед 69 пацієнток, які вже мали в анамнезі епізоди білей, вульвовагінітів, симптомний перебіг вагінального дисбіозу відмічався в 36 (52,1 %) випадках, безсимптомний - в 33 (47,8 %). У пацієнток з наявністю скарг відмічалася менш виражена симптоматика, ніж при попередньому епізоді вагінального дисбіозу. Виявлена зворотна кореляційна залежність між наявністю симптомного перебігу вагінального дисбіозу та наявністю в анамнезі білей і/або вульвовагініту - r=-0,31, p<0,05.

Рис. 3.5 Розподіл характеру перебігу вагінального дисбіозу в залежності від наявності скарг.

Вагінальний дисбіоз у препубертатному віці проявлявся патологічними виділеннями зі статевих шляхів та почервонінням в області зовнішніх статевих органів в 51,6 % випадків, свербінням в цій області - в 27,4 %; дизурією - в 17,7 %. Пацієнтки І фази пубертатного періоду пред'являли скарги на патологічні виділення зі статевих шляхів у 65,9 % випадків, почервоніння в області зовнішніх статевих органів - у 38,6 %, свербіння - у 23,9 %, дизурію - у 14,8 %; ІІ фази пубертатного піроду відповідно - у 35,8 %; у 10,1 %; у 8,3 %; у 36,7 %. Розподіл скарг дівчаток з вагінальним дисбіозом в порівнюваних групах не мав вірогідних відмінностей (табл. 3.13).

Таблиця 3.13 Скарги дівчаток досліджуваних груп, n (P, %)

Примітка. ^{кІ, кІІ, кІІІ, І, ІІ, ІІІ, Іо, Іп, ІІо, ІІп, ІІІо, ІІІп} - статистична різниця з показниками груп КІ, КІІ, КІІІ, І, ІІ, ІІІ, Іо, Іп, ІІо, ІІп, ІІІо, ІІІп (p<0,05).

Зовнішні геніталії у дівчаток були сформовані по жіночому типу у 100 % випадків. У всіх пацієнток отвір в дівочій пліві був одиночним. Патологічні виділення зі статевих шляхів реєструвалися в 49,8 % випадків. Аналіз характеру вагінального секрету у досліджуваних дівчаток показав, що у 21,2 % пацієнток виділення зі статевих шляхів були скудними, у 68,0 % - помірними, у 11,2 % - рясними; у 86,5 % - білуватого кольору, у 13,5 % - жовтуватого кольору, у 39,8 % - сирнисті, у 46,3 % - із запахом (табл. 3.14).

Таблиця 3.14 Характер виділень зі статевих шляхів дівчаток досліджуваних груп, n (P, %)

Примітка. ^{кІ, кІІ, кІІІ, І, ІІ, ІІІ, Іо, Іп, ІІо, ІІп, ІІІо, ІІІп} - статистична різниця з показниками груп КІ, КІІ, КІІІ, І, ІІ, ІІІ, Іо, Іп, ІІо, ІІп, ІІІо, ІІІп (p<0,05).

Як видно з табл. 3.16, у дівчаток препубертатного віку переважали скудні виділення, а в обох фазах пубертатного віку - помірні. У пацієнток ІІІ групи в 50,5 % випадків зустрічалися сирнисті виділення, в ІІ групі вони спостерігалися в 1,3 раза рідше (р>0,05), а в І групі - в 2,2 (p<0,01).

Статеві стосунки мали 24,3 % юних пацієнток групи Д і 20,0 % групи К (p<0,01).

Менструювали 11 (12,5 %) дівчаток групи ІІ, 4 дівчинки (13,3 %) групи КІІ і всі дівчата груп ІІІ і КІІІ, усього 120 пацієнток групи Д і 34 групи К. Усі досліджувані групи були однорідними за середнім віком менархе, тривалістю менструацій і МЦ (табл. 3.15). Середній вік менархе склав у групі Д 12,6±0,1 року проти 12,6±0,1 в групі К; середня тривалість менструацій - 5,1±0,1 проти 5,3±0,1 дня; середня тривалість МЦ - 28,8±0,3 проти 28,1±0,1 дня.

Таблиця 3.15 Характер МЦ у досліджуваних дівчаток, M±m

Примітка. Статистичної різниці між досліджуваними групами не виявлено (p>0,05).

Групи досліджуваних дівчат з вагінальним дисбіозом були однорідними за регулярністю менструацій, вираженістю больового синдрому і за кількістю втрачаємої крові під час менструальної кровотечі (табл. 3.16).

Серед дівчат групи Д менструації були нерегулярними у 24,2 % пацієнток, тоді як в групі К таких випадків не зареєстровано (p<0,01); болісними (дисменорея) - відповідно у 48,3 проти 29,4 % (p<0,05); рясними - у 39,2 проти 20,6 % (p<0,05).

Таблиця 3.16 Характер менструацій у досліджуваних дівчаток, n (P, %)

Примітка. Статистичної різниці між досліджуваними групами не виявлено (p>0,05).

В анамнезі дівчаток групи Д серед гінекологічних захворювань у 26,6 % вже були епізоди вульвовагінітів, у 3,9 % - сальпінгоофоритів (рис. 3.6). Число епізодів вульвовагініту у дівчаток препубертатного віку перевищувало таке у пацієнток І фази пубертатного періоду в 2,8 раза (p<0,01) і ІІ фази - в 2,7(p<0,01).

Рис. 3.6 Гінекологічна захворюваність в анамнезі обстежених дівчат, n(P, %).

Патологічних змін розмірів, структури, рухливості та консистенції матки, так само як і болючості, не відзначалося. Пальпація області придатків матки у всіх дівчаток проходила безболісно, патологічних утворень в малому тазу не виявлено. При проведенні УЗД встановлено, що розміри та інші ехографічні характеристики внутрішніх статевих органів дівчат досліджуваних груп з вагінальним дисбіозом достовірно не відрізнялися від результатів обстеження відповідних контрольних груп. Результати УЗД, як правило, підтверджували дані бімануального гінекологічного (ректо-абдомінального або піхвового) дослідження.

Проведене УЗД показало, що усі досліджувані групи статистично не відрізнялися за розмірами, яєчників, матки і М-ехо (табл. 3.17, табл. 3.18).

Таблиця 3.17 Розміри яєчників обстежених дівчат, M±m, см

Примітка. Статистичної різниці між групами не виявлено (p>0,05).

Таблиця 3.18 Розміри матки обстежених дівчат, M±m

Примітка. Статистичної різниці між групами не виявлено (p>0,05).

Таким чином, вивчення гінекологічного статусу показало, що групи ІО і ІП, ІІО і ІІП, ІІІО і ІІІП були однорідними за скаргами, середнім віком менархе, характером менструацій, гінекологічним анамнезом, за розмірами яєчників, матки і М-ехо, що дозволяє проводити подальші порівнювальні дослідження.

У 44,4 % дівчаток вагінальний дисбіоз є безсимптомним, у 55,6 % пацієнток спостерігаються скарги на почервоніння в області зовнішніх статевих органів, патологічні виділення, свербіння, дизурію. Існує зворотна кореляційна залежність між наявністю симптомного перебігу вагінального дисбіозу та наявністю в анамнезі білей і/або вульвовагініту - r=-0,31, p<0,05.

Вагінальний дисбіоз у препубертатному віці проявляється патологічними виділеннями зі статевих шляхів та почервонінням в області зовнішніх статевих органів в 51,6 % випадків, свербінням в цій області - в 27,4 %; дизурією - в 17,7 %. Пацієнтки І фази пубертатного періоду пред'являють скарги на патологічні виділення зі статевих шляхів у 65,9 % випадків, почервоніння в області зовнішніх статевих органів - у 38,6 %, свербіння - у 23,9 %, дизурію - у 14,8 %; ІІ фази пубертатного періоду відповідно - у 35,8 %; у 10,1 %; у 8,3 %; у 36,7 %.

Найбільш частою скаргою дівчаток з вагінальним дисбіозом є патологічні виділення зі статевих шляхів - в 49,8 % випадків. При вагінальному дисбіозі у 21,2 % пацієнток виділення зі статевих шляхів скудні, у 68,0 % - помірні, у 11,2 % - рясні; у 86,5 % - білуватого кольору, у 13,5 % - жовтуватого кольору, у 39,8 % - сирнисті, у 46,3 % - з запахом. У дівчаток препубертатного віку переважають скудні виділення, а в обох фазах пубертатного віку - помірні. У пацієнток ІІ фази пубертатного періоду в 50,5 % випадків зустрічаються сирнисті виділення, у дівчаток І фази пубертатного періоду вони спостерігаються в 1,3 раза рідше (р>0,05), а у пацієнток препубертатного віку - в 2,2 (p<0,01).

Середній вік менархе у пацієнток з вагінальним дисбіозом і в контролі складає 12,6±0,1 роки; середня тривалість менструацій - 5,1±0,1 проти 5,3±0,1 днів, середня тривалість МЦ - 28,8±0,3 проти 28,1±0,1 днів. Нерегулярні менструації зустрічаються серед дівчат з вагінальним дисбіозом у 24,2 % (p<0,01), болісні (дисменорея) - у 48,3 проти 29,4 % в контролі (p<0,05), рясні - у 39,2 проти 20,6 % (p<0,05).

В анамнезі дівчаток групи Д серед гінекологічних захворювань у 26,6 % реєструються епізоди вульвовагінітів, у 3,9 % - сальпінгоофоритів.

3.6 Соціальний статус сімей досліджуваних пацієнток

При оцінці соціального статусу родин досліджуваних пацієнток встановлено, що середній вік матерів та батьків на момент народження дівчаток у групі Д дорівнював 23,0±0,3 і 25,0±0,2 років проти 24,4±0,4 і 26,4±0,4 років у групі К і був у порівнюваних групах з вагінальним дисбіозом однорідним (табл. 3.19 і 3.20).

Таблиця 3.19 Розподіл віку матерів досліджуваних дівчат, при їх народженні, n (P, %)

Примітка. Статистичної різниці між групами не виявлено (p>0,05).

Таблиця 3.20 Розподіл віку батьків досліджуваних дівчат при їх народженні, n (P, %)

Примітка. Статистичної різниці між групами не виявлено (p>0,05).

10,4 % дівчаток групи Д були з неповних сімей, 62,2 % мешкали в сім'ях з зареєстрованим шлюбом, 27,4 % - в сім'ях з цивільним шлюбом (табл. 3.21)

Таблиця 3.21 Розподіл стану сімей досліджуваних дівчат, n(P, %)

Примітка. Статистичної різниці між групами не виявлено (p>0,05).

Досліджувані групи дівчаток були гомогенними за соціальним статусом матерів (табл. 3.22). 42,9 % матерів були службовцями, 7,7 % - робітницями, 32,0 % - домогосподарками, 8,5 % - реалізаторами на ринку, 8,5 % - студентками.

Таблиця 3.22 Соціальний статус матерів досліджуваних дівчат, n(P, %)

Примітка. Статистичної різниці між групами не виявлено (p>0,05).

Матері досліджуваних дівчат оцінювали матеріальний стан своїх сімей як задовільний в 63,7 % випадків, як гарний - в 15,4 % і як незадовільний - в 20,8 % (табл. 3.23). Гарний матеріальний стан в контрольній групі реєструвався в 2,2 раза частіше (р<0,01; ВШ=2,7±0,3; 95 %ДІ: 1,6-4,8). Соціально-культурний рівень сімей був низьким тільки у 2 дівчаток групи І і в однієї групи ІІ.

Як видно з табл. 3.24, в контрольних групах 50,0 % дівчат проживали в гарних житлових умовах, 43,3 % - в задовільних і 6,7 % - в незадовільних, тоді як у групі Д - відповідно у 17,8 % (р<0,01; ВШ=1,7±0,4; 95 % ДІ: 0,9-3,4); 47,1 % (р>0,05); 35,1 % (р<0,01; ВШ=1.5±0,3; 95 % ДІ: 1,0-2,5).

Таблиця 3.23 Матеріальний стан сімей досліджуваних дівчат, n(P, %)

Примітка. ^{кІ, кІІ, кІІІ, І, ІІ, ІІІ} - статистична різниця з показниками груп КІ, КІІ, КІІІ,І, ІІ, ІІІ (p<0,05).

Таблиця 3.24 Житлові умови досліджуваних дівчат, n(P, %)

Примітка. ^{кІ, кІІ, кІІІ, І, ІІ, ІІІ, Іо, Іп, ІІо, ІІп, ІІІо, ІІІп} - статистична різниця з показниками груп КІ, КІІ. КІІІ, І, ІІ, ІІІ, Іо, Іп, ІІо, ІІп, ІІІо, ІІІп (p<0,05).

Понад половини дівчаток в усіх досліджуваних групах мали домашніх тварин, але вірогідної різниці за їх наявністю в групах не спостерігалося.

У процесі дослідження проводили анкетування дівчаток та їх матерів щодо дотримання правил інтимної гігієни. За отриманим результатами встановлено, що 94 (36,3 %) дівчинки групи Д і 11(12,2 %) групи К не дотримувалися хоча б одного з правил інтимної гігієни, вказаних в анкеті (р<0,01, ВШ=4,1±0,3; 95 %ДІ:2,1-8,1).

Матері дівчаток з вагінальним дисбіозом відзначали, що щодня міняли натільну білизну 181 (69,9 %) дівчаток проти 83 (92,2 %) серед здорових дівчаток (р<0,01), 2-3 рази на тиждень - 73 (28,2 %) проти 7 (7,8 %) (р<0,01), один раз на тиждень - 5 (1,9 %). При цьому тільки 155 (59,8 %) дівчаток групи Д носили переважно натільну білизну з натуральних волокон, 87 (33,6 %) - з бавовни з синтетикою, 17 (6,6 %) - з чисто синтетичних тканин, в той час як в групі К відповідно - 82 (91,1 %, р<0,01), 7 (7,8 %, р<0,01), 1 (1,1 %) (р<0,05).

Не менше за один раз на день підмивалися 218 (84,2 %) дівчаток з вагінальним дисбіозом і 86 (95,6 %, р<0,01) здорових дівчаток. Разом з тим, 36 (13,9 %) дівчаток групи Д і 4 (4,4 % %, р<0,01) проводили туалет зовнішніх статевих органів раз на кілька днів, а 5(1,9 %) в групі Д - рідше.

Правильного напрямку підмивання дотримувалися 225 (86,9 %) дівчаток з вагінальним дисбіозом і 85 (94,4 %, р<0,05) здорових дівчаток, решта не володіли відповідними навичками - 34 (13,1 %) проти 5 (5,6 %, р<0,05). Крім того, дівчатка з вагінальним дисбіозом статистично значимо частіше, ніж здорові дівчатка підмивалися не під проточною водою (відповідно 52 (20,1 %) і 3 (3,3 %), р<0,01).

Абсолютна більшість опитаних нами матерів обох груп (201(77,6 %) і 79(87,8 %), р<0,04) змінювали своїм дочкам постільну білизну не рідше одного разу на 7-10 днів, що відповідає гігієнічним нормативам, однак 58(22,4 %) і 11(12,4 %), р<0,04) матерів вважали за можливе робити це 1-2 рази на місяць. Спали в одному ліжку зі своїми батьками 49 (18,9 %) дівчаток з вагінальним дисбіозом та 2 (2,2 %) здорових дівчинки (р<0,01), що абсолютно неприпустимо з гігієнічних позицій. Відзначався досить високий відсоток дівчаток, які не мали своїх рушників і мочалок у кожній групі: 56 (21,6 %) і 7 (7,8 %) відповідно (р<0,01).