Клінічна ефективність пункційної склеротерапії парапельвикальних кіст нирок, ускладнених артеріальної гіпертензією

Перша (I) - пацієнти з наявністю симптомної (клінічно активної) ППКН, яким була виконана пункційна склеротерапія - 33 особи (основна група).

Друга (ІІ) - пацієнти з ППКН та невираженими клінічними проявами захворювання (мало- або безсимптомні ППКН), яким проведений аналогічний обсяг обстеження та динамічний моніторинг (група порівняння).

Третя (ІІІ) - 30 здорових осіб відповідного віку, обстежених для визначення референсних значень окремих показників (контрольна група).

Основними критеріями включення були: наявність ППКН категорії І за класифікацією Bosniak, розмірами більше 3,0 см в діаметрі; присутність явно вираженої клінічної симптоматики для I групи (не обов'язково для групи ІІ); попередня оцінка можливості безпечного виконання пункції кісти за даними УЗД; повнолітній вік пацієнтів; відсутність психічних захворювань; інформована згода пацієнтів.

Основними критеріями виключення були: кісти категорії ІІ-ІV за класифікацією Bosniak; невпевненість у безпечному виконанні пункції; полікістоз нирок; єдина нирка; термінальна ниркова недостатність і хронічний гемодіаліз; СКХ; запальний процес в нирці на боці ураження; неоплазії сечостатевого тракту; важкі (декомпенсовані) супутні хронічні соматичні, ендокринні, неврологічні та психічні захворювання; гіпертонічна хвороба; інфравезікальна обструкція; надлишкова маса тіла; відмова в інформованій згоді.

За результатами клініко-анамнестичного обстеження було встановлено, що ППКН в основному зустрічається у людей старших за 50 років (71,1-78,8%), практично рівномірно серед чоловіків і жінок, в 3,8±0,2 рази частіше серед осіб з епізодами пієлонефриту в анамнезі (ч²=4,78; p<0,05). Щорічний темп приросту розмірів кіст склав близько 6% (5,73±0,45%). Причому ініціація клінічних проявів була пов'язана з розмірами ППКН. Встановлено, що по досягненні ППКН >5 см в діаметрі (optimal cut-off value - 5,3 см) є висока ймовірність розвитку клінічних проявів захворювання (ч2= 17,92; p<0,001) і кісти такого розміру вимагають особливо ретельного моніторингу навіть за відсутності явних скарг, що важливо в плані визначення показань до пункційного лікування.

Принциповими моментами при формуванні дизайну досліджень служили інформативність, достовірність і безпека діагностичної методики. Базовий діагностичний мінімум, крім стандартного клінічного обстеження, включав: динамічний контроль показників артеріального тиску (тонометрія); проведення проби з реактивною гіперемією плечової артерії; УЗД; дослідження кровотоку в судинах нирок (кольорова доплерометрія); визначення рівнів гормонів ренін-ангіотензинової системи, нирок і кори надниркових залоз (ренін, альдостерон), а також окремих гуморальних факторів крові, асоційованих з функціонуванням ендотелію (NO, Ендотелін-1, цГМФ, цАМФ) як при традиційному заборі матеріалу, так і в умовах проведення ішемічної проби.

Якщо в контрольній групі середній показник дилатації артерії, викликаної потоком, через одну і дві хвилини становив 28,1±4,7 і 26,2±5,8% відповідно (варіації від 23,4 до 36,2%), то серед пацієнтів групи І, він виявився явно меншим - 18,5±7,3 і 14,8±5,5% відповідно (р <0,05); варіації від 6,9 до 28,9%). В 5 спостереженнях приріст діаметру артерії був нижче 10% рівня норми - від 6,9 до 9,5% і ще у трьох спостереженнях знаходився в межовій зоні - від 10,1 до 11,15%, тобто чітко виявлялася схильність до пресорних судинних реакцій.

Що стосується пацієнтів з малосимптомними і безсимптомними ППКН (група ІІ), то, незважаючи на більш виражений індивідуальний розкид показників (варіації від 8,9 до 32,5%), у цілому спостерігалася динаміка, наближена до такої в контролі (p>0,05).

З урахуванням, що провідним клінічним проявом у групі І служила артеріальна гіпертензія, було простежено взаємозв'язок показників реактивної гіперемії в залежності від медіани добового систолічного артеріального тиску (САД), а також роздільні порівняння параметрів ЕЗВД всередині ІІ групи пацієнтів, окремо, в залежності від наявності або відсутності епізодів АГ в анамнезі. Виявилося, що у випадках, де були присутні спорадичні періоди підвищення артеріального тиску (7 осіб з ІІ групи; 15,6%), параметри ЕЗВД були більш наближені до таких у групі І, де артеріальна гіпертензія була провідним клінічним проявом.

Аналіз взаємозв'язку медіани САТ, реєстрація якого проводилася протягом доби напередодні дослідження (щогодини, крім часу сну) і параметрами ЕЗВД в перші 2 хвилини після усунення оклюзії виявив наявність достовірної негативної кореляції між цими показниками (коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона = -0,358; коефіцієнт рангової кореляції Спірмена = -0,332; p <0,05). Це свідчило про важливість функціонального стану ендотелію у механізмах регуляції АТ (чим вище рівень САТ, тим менше виражена реактивна гіперемія і навпаки).

Крім того, у пацієнтів з І і ІІ груп була простежено взаємозв'язок між параметрами ЕЗВД і морфометричними розмірами ППКН. В результаті встановлено, що між цими явищами існує негативна кореляційна залежність, але достовірна лише щодо показників першої клінічної групи (коефіцієнти лінійної кореляції Пірсона = -0,306 і -0,189; коефіцієнти рангової кореляції Спірмена = -0,386 і 0,030; p <0,05 і p >0,05 відповідно).

Це підтвердило положення про те, що ініціація патогенетичних механізмів, що спричиняють виникнення клінічних проявів захворювання, багато в чому визначається величиною ППКН. Причому, саме серед пацієнтів із симптомними ППКН (група I), були сконцентровані великі кісти (>5 см), у той час як у II групі основна частина кіст (55,6%) були невеликих розмірів (<5 см) і подібної закономірності не спостерігалося.

Аналіз взаємозв'язків між параметрами ЕЗВД і змістом окремих гуморальних факторів, асоційованих з функціонуванням ендотелію і регуляції артеріального тиску (NO, ЕТ-1, цАМФ, цГМФ) встановив виразні міжгрупові відмінності показників, але що проявляються лише в стресових умовах ішемічної проби (заборі крові після 3-х хвилинної компресії плечової артерії манжетою сфігмоманометра). При традиційному заборі крові ці відмінності не були виражені настільки виразно.

У першу чергу це торкнулося ЕТ-1 у пацієнтів із симптомними ППКН (група І), зміст якого зріс на 52,4% від вихідного рівня, склавши 6,5±1,7 (Мо 6,4) проти 4,7±1,4 нг/л (Мо 4,2) відповідно (р <0,05). Причому це підвищення виявилося достовірно вище (р<0,05) від аналогічного збільшення концентрацій ЕТ-1, як у групі II, так і в контролі, де подібні показники стали стабільнішими, а зростання середніх рівнів ЕТ-1 склало 11,6 і 2,6% ? до 4,8±1,2 (Мо 4,5) і 4,3±1,1 нг/л (4,0 Мо) відповідно.

З позиції оптимального порогу відсікання (optimal cut-off value), прикордонна концентрація ET-1 у відповідь на ішемічну пробу перебувала на рівні 5,0 нг/л. Більш високі концентрації явно асоціювалася з наявністю клінічної симптоматики (АГ) при ППКН (ч2=4,62; p<0,05) і епізодами пієлонефриту в анамнезі (p <0,05).

На відміну від ЕТ-1, динаміка решти вивчених гуморальних факторів мала більш схожі характеристики. Зокрема, компресія плечової артерії манжетою сфігмоманометра на 3 хвилини призводила до цілком певного підвищення середніх концентрацій NO і цГМФ у крові спостережуваних пацієнтів, і практично не відбилася на вмісті цАМФ. Тим не менш, саме серед пацієнтів з ППКН амплітуда осциляцій NO і цГМФ була відчутнішою.

В цілому пацієнтів з ППКН відрізняли від здорових осіб менш стабільний стан показників, що відображають функціональний стан ендотелію, непропорційність і більш виражений розмах їх осциляцій у відповідь на стресові умови ішемії.

Це переконливо свідчило, що механізми клінічних проявів при ППКН тісно пов'язані з розвитком дисфункції ендотелію, яка проявляється переважною активацією вазоконстрикторів (ЕТ-1) і переважанням їх впливу над вазодилататорами (NO і цГМФ), та ймовірно має мультифакторне походження.

Патогенетичними тригерами захворювання можуть слугувати ? розміри кіст більше 5 см (optimal cut-off value - 5,3 см; ч2= 17,92; p<0,001) і хронічні запальні процеси нирок (зустрічальність в 3,8±0,2 рази частіше; ч2=4,78; p<0,05), а маркерами ? збільшення концентрації ЕТ-1 більше 5,0 нг/л у відповідь на ішемічну пробу (ч2=4,62; p<0,05) на тлі наближення параметрів ЕЗВД до мінімально допустимої межі ? 10% (15,2±5,5 проти 23,4±4,7%; р<0,05).

Пацієнти з подібними характеристиками вимагають особливо ретельного моніторингу, навіть у відсутності явних скарг (субклінічна стадія захворювання), і обґрунтовано можуть розглядатися в якості кандидатів, яким показано пункційне лікування.

Результати дослідження допплерометричних параметрів кровообігу в нирках встановили, що для пацієнтів з ППКН характерна гемодинамічна асиметрія нирок на рівні стовбурових і сегментарних артерій, а також локальна венозна гіпертензія (підвищення артеріальних індексів резистентності RI та PI і Vmax ниркової вени на боці ураження більше 20%). Подібні зміни, найбільш ймовірно, обумовлені поступово зростаючою компресією судинного апарату ниркового синуса в процесі росту кісти (коефіцієнти кореляції = 0,386 і 0,405 відповідно; p<0,05). При цьому гемодинамічні зміни проявлялися раніше, ніж клінічні (субклінічна стадія).

Подібні процеси здатні провокувати надмірну стимуляцію продукції гормонів РААС (підвищення вмісту реніну і альдостерону в крові) і в комплексі з ендотеліальною дисфункцією, наступні системні патологічні судинні зміни і клінічну симптоматику захворювання (АГ). Секреторні і екскреторні здатності нирки при ППКН в основному зберігають прийнятний функціональний потенціал, що підтвердили результати вивчення біохімічних констант крові і дані ДНСГ.

На підставі багатофакторного аналізу отриманих у ході дослідження даних були визначені основні показання та умови застосування пункційного лікування при ППКН:

* наявність вираженої клінічної симптоматики;

* попередня оцінка можливості безпечного виконання пункції (за даними УЗД, КТ) без ризику пошкодження великих судин, порожнинної системи нирок і суміжних органів;

* розміри ППКН більше 5 см (optimal cut-off value - 5,3 см) ? висока ймовірність розвитку клінічних проявів захворювання (ч2= 17,92; p <0,001), особливо у разі поєднання з хронічними запальними захворюваннями нирок (зустрічальність в 3,8±0,2 рази частіше; ч2=4,78; p<0,05);

* гемодинамічна асиметрія нирок і локальна венозна гіпертензія на боці ураження ? підвищення артеріальних індексів резистентності та Vmax ниркової вени на боці ППКН більш ніж 20%) на тлі стабільного перебування констант гормонів РААС (ренін, альдостерон) поблизу верхніх меж фізіологічної норми (субклінічна стадія захворювання);

* збільшення концентрації ЕТ-1 більше 5,0 нг/л у відповідь на ішемічну пробу (ч2=4,62; p<0,05) на тлі наближення параметрів ЕЗВД до мінімально допустимої межі ? 10% (15,2±5,5 проти 23,4±4,7%; р <0,05), що маркує формування ендотеліальної дисфункції та високий ризик розвитку клінічних проявів (субклінічна стадія захворювання).

У процесі застосування пункційної склеротерапії ППКН були визначені її ключові патогенетичні ефекти та їх послідовність:

* ліквідація компресійного впливу зростаючої кісти на судини синуса нирки;

* поліпшення гемодинаміки нирки (зниження індексів резистентності артерій, нівелювання гемодинамічної асиметрії нирок та локальної венозної гіпертензії на боці ураження);

* зменшення стимуляції РААС (зниження продукції реніну та альдостерону);

* нівелювання ендотеліальної дисфункції (зменшення надлишкового вироблення ЕТ-1 у відповідь на стресові умови, підвищення параметрів ЕЗВД);

* нормалізація системної гемодинаміки і АТ.

У ході дослідження встановлено, що пункційна склеротерапія ППКН технологічно застосовна в 75,0% випадків; відносно безпечна (9,1% ? небажані реакції минущого характеру); забезпечує високу ефективність ліквідації кіст і найбільш оптимальна при кістах до 10 см (88,9% ? повна регресія; 7,4% ? невелика клінічно інертна резидуальна порожнина до 30%; 3,7% ? рецидив); нівелює основні патогенетичні механізми розвитку клінічної симптоматики захворювання і, в кінцевому рахунку, сприяє нормалізації системної гемодинаміки і АТ (57,6% ? стійка нормалізація АТ (одужання); 30,3% ? зниження і стабілізація АТ на більш низькому рівні (поліпшення); 12,1% ? недостатня ефективність).

Клінічна ефективність пункційної склеротерапії ППКН в основному відповідала морфометричній динаміці регресії резидуальних порожнин кіст за даними ультразвукового моніторингу.

Ефективність пункційної склеротерапії суттєво знижується при ППКН більше 10 см (50,0% ? повна регресія; 16,7% ? невелика клінічно інертна резидуальна порожнина до 30%; 33,3% ? рецидив), що обумовлює преференсність застосування ендовідеохірургичних посібників.

Темпи регресії ППКН після пункційної склеротерапії неоднорідні (найбільш високі протягом перших 6 місяців) і залежать від початкових розмірів новоутворень (більш дрібні кісти регресують швидше і повноцінніше, ніж великі). Якщо протягом 6 місяців після пункції не спостерігається тенденції до регресії резидуальної порожнини кісти і вона перевищує 50% початкового об'єму, то ймовірність її подальшої регресії украй низька і подібні випадки слід відносити до рецидиву захворювання.

Таким чином, пункційну склеротерапію можна позиціонувати як ефективну і безпечну методику вибору при ППКН до 10 см за умови попередньої оцінки ризиків (УЗД, КТ).

Висновки

У роботі наведено теоретичне обґрунтування і варіант вирішення наукової задачі, яка полягає у підвищенні ефективності лікування хворих з парапельвікальними кістами нирок за рахунок вивчення етіопатогенетичних факторів, що обумовлюють розвиток артеріальної гіпертензії і патогенетично обгрунтованого впливу на гемодинамічні прояви захворювання шляхом застосування пункційної склеротерапії.

1. Парапельвікальні кісти нирок переважно зустрічаються у людей старше 50 років (71,1-78,8%), практично рівномірно серед чоловіків і жінок, у 3,8±0,2 рази частіше серед осіб з епізодами пієлонефриту в анамнезі (ч2=4,78; p <0,05). Щорічний темп приросту розмірів кіст складає 6% (5,73±0,45%). По досягненню ППКН >5 см в діаметрі (optimal cut-off value - 5,3 см) є висока ймовірність розвитку клінічних проявів захворювання (ч2= 17,92; p<0,001).

2. Розвиток клінічних проявів при ППКН тісно пов'язаний з прогресуванням гемодинамічних порушень внаслідок посилення компресійного впливу зростаючою кістою на судинний апарат ниркового синусу (коефіцієнти кореляції Пірсона і Спірмена = 0,386 і 0,405 відповідно; p<0,05), що провокує надлишкову продукцію гормонів РААС (ренін, альдостерон), системні патологічні судинні зміни та ендотеліальну дисфункцію. При цьому секреторні і екскреторні здатності нирки в основному зберігають прийнятний функціональний потенціал.

3. Маркером субклінічної стадії захворювання може служити гемодинамічна асиметрія нирок на рівні стовбурових і сегментарних артерій і локальна венозна гіпертензія, що проявляються підвищенням артеріальних індексів резистентності (RI та PI) і Vmax ниркової вени на стороні ураження більш ніж на 20% на тлі стабільного перебування констант гормонів РААС поблизу верхніх меж фізіологічної норми.

4. Дисфункція ендотелію є одним з патогенетичних тригерів симптоматики при ППКН, виявляється переважною активацією вазоконстрикторів (ЕТ-1) і переважанням їх впливу над вазодилататорами (NO і цГМФ), характеризується надмірним збільшенням концентрації ЕТ-1 (більш 5,0 нг/л) у відповідь на стресові умови ішемічної проби (ч2=4,62; p<0,05) та наближенням параметрів ЕЗВД до мінімально припустимої межі норми ? 10% (15,2±5,5 проти 23,4±4,7%; р<0,05). Наявність пієлонефриту в анамнезі є фактором, що провокує і збільшує ендотеліальну дисфункцію при ППКН.

5. Пункційна склеротерапія ППКН технологічно застосовна в 75,0% випадків; відносно безпечна (9,1% ? небажані реакції минущого характеру); забезпечує високу ефективність ліквідації кіст і оптимальна при кістах до 10 см ? ч2 =5,85; p<0,05 (88,9% ? повна регресія; 7,4% ? невелика клінічно інертна резидуальна порожнина до 30%; 3,7% ? рецидив); нівелює основні патогенетичні механізми розвитку клінічної симптоматики (декомпресія нирки > поліпшення її гемодинаміки > зниження продукції гормонів РААС > нівелювання ендотеліальної дисфункції > підвищення ЕЗВД), що в комплексі сприяє нормалізації системної гемодинаміки і АТ (57,6% ? стійка нормалізація АТ (одужання); 30,3% ? зниження і стабілізація АТ на більш низькому рівні (поліпшення); 12,1% ? низька клінічна ефективність). Це дозволяє позиціонувати пункційну склеротерапію в якості методики вибору при ППКН до 10 см за умови попередньої оцінки ризиків (УЗД, КТ).

6. Основні показання та умови для застосування пункційної склеротерапії ППКН: наявність вираженої клінічної симптоматики; попередня оцінка безпеки виконання пункції (УЗД, КТ); розміри ППКН більше 5 см, особливо при поєднанні з хронічним пієлонефритом; гемодинамічна асиметрія нирок і локальна венозна гіпертензія на боці ураження (субклінічна стадія); підвищення змісту гормонів РААС (ренін, альдостерон); збільшення концентрації ЕТ-1 більше 5,0 нг/л у відповідь на ішемічну пробу на тлі наближення ЕЗВД до 10% (ендотеліальна дисфункція).

7. Темпи регресії ППКН після пункційної склеротерапії неоднорідні (найбільш високі протягом перших 6 місяців) і залежать від початкових розмірів новоутворень (більш дрібні кісти регресують швидше і повноцінніше, ніж великі). Якщо протягом 6 місяців після пункції не спостерігається тенденції до регресії резидуальної порожнини кісти і вона перевищує 50% початкового об'єму, то ймовірність її подальшої регресії вкрай низька і подібні випадки слід відносити до рецидиву захворювання.

8.Терміни нормалізації системної гемодинаміки і АТ не співпадають з морфометричними темпами регресії ППКН, що відбувається більш поступово. Максимальна оптимізація АТ наступає в друге півріччя після пункції на тлі стабілізації рівня гормонів РААС і нівелювання ендотеліальної дисфункції. Середні показники систолічного АТ після застосування пункційної склеротерапії у 87,9% хворих на ППКН достовірно знижуютья з 145,4±12,5 до 125,8±10,5 мм рт.ст. (p<0,05).

9. Ефективність пункційної склеротерапії суттєво знижується при ППКН більших за 10 см (50,0% ? повна регресія; 16,7% ? невелика клінічно інертна резидуальна порожнина до 30%; 33,3% ? рецидив), що обумовлює преференсність застосування ендовідеохірургічних посібників.

Список викорситаних джерел

1. Акберов Р.Ф. Лучевые методы исследования в диагностике кистозных опухолей почек и осложненных почечных кист [Текст] / Р.Ф. Акберов, С.С. Шлыков, Е.В. Пузакин, Л.Р. Сафиуллина //Казанский медицинский журнал. 2010. Т.91. № 2. С.232-237.

2. Акберов Р.Ф. Об алгоритме лучевой диагностики новообразований почек малых размеров [Текст] / Р.Ф. Акберов, С.С. Шлыков, Е.В. Пузакин, Л.Р. Сафиуллина // Казан. мед. журнал. 2010. Т.91. №3. С. 374-378.

3. Алмазов В.А. Артериальная гипертензия и почки [Текст] / В.А. Алмазов, Е.В. Шляхто. //СПб.: Изд-во СПбГМУ им. акад.И.П. Павлова. СПб., 1999. 296 с.

4. Аль-Шукри С.Х. К вопросу о выборе метода лечения кист почек [Текст] / С.Х. Аль-Шукри, А.В. Антонов, Ю.А. Радомский, Е.Ю. Ишутин //Нефрология. 2005. Т. 9. № 1. С. 75-78.

5. Аляев Ю.Г. Диагностика и лечение жидкостных образований почек и забрюшинного пространства [Текст] / Ю.Г. Аляев, В.А. Григорян, Т.Г. Маркосян //Смоленск: Манджента. 2007. 160 с.

6. Аляев Ю.Г. Магнитно-резонансная томография в урологии [Текст] /Ю.Г.Аляев, В.Е.Синицин, Н.А. Григорьев //Практическая медицина. М.: 2005. С.79-88.

7. Аляев Ю.Г. Маленькая опухоль почки [Текст] / Ю.Г. Аляев, А.А. Крапивин, Н.И. Аль-Агбар // Урология. 2002. № 2. С. 3-7.

8. Антонов А.В. Выбор рационального алгоритма при лечении кист почек [Текст] / А.В.Антонов, Е.Ю.Ишутин, Р.Н. Гулиев //Вестник хирургии им. И.И.Грекова. 2012. №6.С.86-88.

9. Антонов А.В. Жидкостные образования забрюшинного пространства: диагностика и лечение [Текст] /А.В. Антонов //Урологические ведомости. 2012. Т.2. № 4. С. 32-41.

10. Аристархов В.Г. Взаимосвязь артериального давления, уровня надпочечниковых гормонов и локализации кист почек [Текст] / В.Г. Аристархов, С.В. Бирюков, А.А. Черенков // Современные аспекты хирургической эндокринологии: материалы ХХ Российского симпозиума с Международным участием. Казань. М.: 2012. С. 22-26.

11. Беловол А.Н. Склеротерапия солитарных кист почек под ультразвуковым контролем [Текст] / А.Н.Беловол, Н.В.Ситников, В.И.Мичурин, Е.М. Зорин //Военно-медицинский журнал. 2005. №10.С.57-58.

12. Белякин С.А. Оперативное лечение простых кист почек в многопрофильном госпитале [Текст] / С.А. Белякин, М.И. Царев, А.Г. Кочетов [и др.] //Военно-медицинский журнал. 2011.№7.С.35-38.

13. Большев Л.Н. Таблицы математической статистики [Текст] /Л.Н. Большев, Н.В. Смирнов //М.: Наука, 1983. 416 с.

14. Борисанов A.B. Рациональное использование многофазовой спиральной компьютерной томографии в выявлении и диагностике опухолей почек: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук: спец. 14.00.19 «Лучевая диагностика, лучевая терапия» [Текст] / А.В. Борисанов. М., 2006. 24 с.

15. Буркин А.Г. Радионуклидная оценка мочеточникового транзита мочи у детей с обструктивными уропатиями [Текст] / А.Г. Буркин, С.П. Яцык, Д.К.Фомин //Педиатрическая фармакология. 2012. №2. Том 9. С.116-120.

16. Бурцев С.А. Выбор оперативного метода лечения кист почек [Текст] / С.А.Бурцев //Автореф. дисс....к. мед. н. (14.00.40 - урология). Саратов. 2007. 25 с.

17. Варвашеня М.В. Современные аспекты выбора тактики лечения простых кист почек [Текст] / М.В. Варвашеня // Вісник проблем біології і медицини - 2015. Випуск 3 том 2 (123) - С.251 - 246.

18. Варвашеня М.В. Оценка эффективности лечения простых кист почек с использованием малоинвазивных методов на основании анализа рецидива кистообразования [Текст] / М.В. Варвашеня //Патологія. 2015. №2(34). С. 92-97.

19. Варвашеня М.В. Оценка малоинвазивных эндовидеохирургических методов лечения простых кист почек: обзор литературы и результаты собственных исследований [Текст] / М.В. Варвашеня //Український науково - практичний журнал - Україна. Здоров'я нації. 2015.№2(34) - С.116-123.

20. Возіанов С.О. Лапароскопічне оперативне лікування кіст нирок [Текст] /С.О. Возіанов, О.О. Підмурняк //Урологія.2014.Т.18.№4 - С.5-8.

21. Возіанов С.О. Малі ниркові новоутворення: активне спостереження чи хірургічне лікування? [Текст] / С.О. Возіанов, О.Б. Банира, О.О.Строй, О.В. Шуляк // Укр. мед. часопис. 2012. №3 (89). С. 33-41.

22. Возіанов О.Ф. Діагностика та лікування поєднання кіст із пухлинами нирок [Текст] / О.Ф.Возіанов, О.Ю. Щербак, С.О. Возіанов та ін. //Урологія.2002.№2.С.7-10

23. Врублевская Е.Н. Диагностика и тактика хирургического лечения кортикальных кистозных поражений почек у детей [Текст]: Автореф. дис.... доктора мед. наук: 14.01.19 / Е.Н. Врублевская - М., 2010. 24 с.

24. Врублевская Е.Н. Современные представления об этиологии, патогенезе, клинике, диагностике и методах лечения солитарной кисты почки у детей [Текст] / С.Л. Коварский, С.Г. Врублевский [и др.] // Детская хирургия. 2010. № 2. С. 39-43.

25. Врублевский С.Г., Коварский С.Л. Анализ оперативного лечения простых кист почек у детей [Текст] / С.Г.Врублевский, С.Л. Коварский // Урология. 2008. № 1. С. 60-63.

26. Громов А.И. Диагностический подход к случайно выявленным мелким патологическим образованиям в почках [Текст] / А.И. Громов // Современная лучевая диагностика в многопрофильном лечебном учреждении. СПб., 2004. С. 87-88.

27. Гублер Е.В. Математические методы анализа и распознавания патологических процессов [Текст] /Е.В.Гублер. Л.: Медицина.1978.294 с.

28. Дыкан И.Н. Мультидетекторная компьютерная томография в управлении инцидентальными новообразованиями почек [Текст] / И.Н. Дыкан, Н.А. Степаненко // Здоровье мужчины. 2014. №2. С.35-40.

29. Дыкан И.Н. Мультиспиральная компьютерная томография в диагностике и верификации псевдоопухолей почки [Текст] / И.Н. Дыкан, Н.А. Степаненко, А.В. Хоревин [и др.] //Лучевая диагностика, лучевая терапия.2012.№ 3.С.43-51.

30. Габуния Р.И. Клиническая рентгенорадиология [Текст] /Р.И.Габуния, Г.А.Зубовский //Под ред. акад. Г.А. Зедгенидзе (в 5 томах).М.:Медицина. 1985.Т.4.С.137-163.

31. Глыбочко П.В. Комплексная лучевая диагностика объемных новообразований почечной паренхимы [Текст] /П.В. Глыбочко, О.В. Масина, М.Л. Чехонацкая //Саратовский научно-медицинский Журнал. 2008.№1(19). С.20-25.

32. Елисеева Ю.Е. Ангиотензин-превращающий фермент, его физиологическая роль [Текст] /Ю.Е. Елисеева // Вопр. мед. химии. 2001. № 1. С.43-54.

33. Жлоба А.А. Лабораторная диагностика нарушений свободнорадикального метаболизма. Методическое пособие [Текст] / А.А. Жлоба //СПб.: Изд-во СПбГМУ им. И.П.Павлова. 2001. 85 с.

34. Жолобов В.Е. Место эндовидеохирургии в лечении больных с простыми и парапельвикальными кистами почек [Текст] / В.Е. Жолобов, Ю.А. Иогансен, С.К. Сыздыков // Эндоскопическая хирургия. 2004. № 2. С. 33-35.

35. Звягина Т.В. Метаболиты оксида азота в крови и моче здоровых людей: их связь с цитокинами и гормонами [Текст] / Т.В. Звягина //Вестник неотложной и восстановительной медицины. 2002. Т. 3, № 2. С. 302-304

36. Зенков С.С. Чрескожное пункционное лечение простых кист [Текст] / С.С. Зенков, Ю.М. Захматов, К.С. Трофимов // Рус. мед. журнал. 2003. №1. С. 37-40.

37. Зимницкий С.С. Введение в функциональную диагностику болезни почек [Текст] /С.С.Зимницкий //Клин. медицина. 1927. № 1. С.1-12.

38. Зубарев А.В. Применение эхоконтрастных препаратов в клинике и перспективы синхронизации УЗИ, КТ- и МРТ-изображений (собственный опыт и обзор литературы) [Текст] / А.В.Зубарев, А.А.Фёдорова, В.В.Чернышев и др. //Медицинская визуализация 2015. №1. С.94-114.

39. Зубарев А.В. Новые компьютерные технологии: первый опыт сочетания данных УЗИ, КТ, МРТ [Текст] / А.В. Зубарев, С.О.Чуркина, Н.А. Фёдорова //Вестник Российского научного центра рентгенорадиологии МЗ России. 2012. № 12. Том 4. С.1-13.

40. Зубарев А.В. Является ли ультразвук конкурентом КТ/МРТ? [Текст] /А.В. Зубарев, Н.А. Федорова //Вестник МЕДСИ. 2011. №10. С. 22-27.

41. Зубарев А.В. Современная ультразвуковая диагностика: теория и практика [Текст] / Зубарев А.В. //Радиология- практика. 2008. №5. С. 1-14.

42. Иванов Ю.В. Опыт лапароскопического лечения кист почек [Текст] / Ю.В. Иванов, В.Ю. Оболонков, Н.А. Соловьев, В.Н. Ширшов //Вестник новых медицинских технологий - 2007 - Т. ХIV. №2. С. 193-195.

43. Иванов Ю.В. Опыт лапароскопического лечения кист почек [Текст] / Ю.В. Иванов, В.Ю. Оболонков, Н.А. Соловьев, В.Н. Ширшов //Вестник новых медицинских технологий - 2006 - Т. ХIII. № 1 - С. 82-84.

44. Иванова О. В. Определение чувствительности плечевой артерии к напряжению сдвига на эндотелии как метод оценки состояния эндотелий-зависимой вазодилятации с помощью ультразвука высокого разрешения у беременных с артериальной гипертонией [Текст] / О.В. Иванова, А.Н. Рогоза, Т.В. Балахонова и др. //Кардиология. 1998. № 3. С. 37-41.

45. Игнашин Н.С. Инвазивные ультразвуковые вмешательства в диагностике и лечении урологических заболеваний [Текст] / Н.С. Игнашин //Автореф. дис. … д-ра. мед. наук. Москва. 1989. 44 с.

46. Имамвердиев С.Б. Лапароскопическое удаление гигантской кисты почки [Текст] / С.Б. Имамвердиев., Р.Н. Нагиев, Ю.М. Астанов //?Фундаментальные исследования. 2012. №5. С.31-35.

47. Кадыров З.А. Эндовидеохирургические методы иссечения простых кист почек [Текст] / З.А. Кадыров, А.А. Самко, Ш.Ш. Гурбанов, И.И. Нусратуллоев, М.В. Фаниев //Экспериментальная и клиническая урология. 2010. № 3. С. 62-65.

48. Квятковський Є.А., Квятковська Т.О. Ультрасонографія i допплерографія в діагностиці захворювань нирок [Текст] / Є.А. Квятковський, Т.О. Квятковська //Дніпропетровськ: Нова ідеологія, 2005.318 с.

49. Кендалл М. Статистические выводы и связи [Текст] /М. Кендалл, А.. Стьюарт. М.: Наука. 1973. 900 с.

50. Кирнус Н.И. Оксид азота и хронические болезни пищеварительного тракта у детей [Текст] / Н.И. Кирнус, Р.Г. Артамонов, И.Е. Смирнов //Педиатрия.2007.Том 86.№5.С.113-116.

51. Клиническая онкоурология. Под ред. Б.П. Матвеева. М.: Вердана [Текст]: 2003. С. 40?41.

52. Клинические рекомендации, основанные на доказательной медицине [Текст] Пер. с англ. /Под ред. Ю.Л. Шевченко, И.Н. Денисова, В.И. Кулакова, Р.М. Хаитова., 2-е изд., испр. //М.: Гэотар. Медицина.2002.1248 с.

53. Комяков Б.К. Артериальная гипертензия, вызванная кистой почки небольших размеров [Текст] / Б.К. Комяков, Б.Г. Гулиев // Урология. 2009. №1. С. 66-67.

54. Крамер А.А. Медицинская радиология [Текст] /А.А.Крамер, О.Н.Ефимов, А.З.Эвентов //М.:Медицина. 1972. №4. С.34-38.

55. Кристофер С. Реноваскулярная гипертензия в 2000 году: выявление, диагноз и лечение [Текст] / С. Кристофер //Нефрология и диализ. 2000. Т.2. №4. С.230-236.

56. Кулаков Ю.А. Функциональное состояние почек у больных с единичными кистами почек [Текст] / Ю.А. Кулаков, Н.Н. Сединкина, В.В. Алабовский и др //Вестник ВГУ. Серия: Химия, Биология, Фармация. 2005. №2. С.188-191.

57. Кундін В.Ю., Новерко І.В. Сцинтиграфічна оцінка кількості функціонуючої паренхіми при пухлинних ураженнях нирок [Текст] / В.Ю. Кундін, І.В. Новерко //Український радіологічний журнал. 2014. Т. ХХІІ. Вип. 3. С.89-91.

58. Кундин В.Ю. Динамическая реносцинтиграфия в урологической практике [Текст] / В.Ю. Кундин, С.В. Поспелов //Урологія.-- 2012. -- № 4. Т.16.С. 5-24.

59. Кундин В.Ю. Радиофармацевтические препараты для визуализации и оценки функционального состояния мочевыделительной системы [Текст] / В.Ю. Кундин, С.В. Поспелов //Урологія - 2012.№2. Т.16. С.58-64.

60. Кундін В.Ю. Особливості оцінки геометричних розмірів нирок з нефроторопними радиофармпрепаратами [Текст] /В.Ю.Кундін, Н.М.Степанова, М.О.Ніколов, С.П.Тихолоз //Променева діагностика, променева терапія. 2005.№2.С. 43-48.

61. Кунцевич Г.И. Оценка состояния артериального русла у больных сахарным диабетом с помощью цветового допплеровского картирования и импульсной допплерографии: Методич. рекомендации [Текст] / Г.И. Кунцевич, А.В. Барабашкина //М. 1998. 35 с.

62. Курзанцева О.М. Лучевая диагностика кистозного рака почки [Текст] / О.М. Курзанцева // Sonoace International. 2012. Вып. 23. С. 65-74.

63. Курзанцева О.М. Уточненная лучевая диагностика кистовидных образований почек [Текст]: Автореф. дисс. …канд. мед. наук. М., 2002. 22 с.

64. Лавренчик А.И. Анализ методов исследования и лечения простых кист почек у детей [Текст] / А.И. Лавренчик, В.В. Альбот, А.С. Горина //Сибирский медицинский журнал. 2000. №3.Том.22. С.67-70.

65. Лебедев А.А. Система ренин-ангиотензин [Текст] / А.А. Лебедев //Соросовский образовательный журнал: Биология. 1998. №3. С.35-40.

66. Лесовой В.Н. Особенности выполнения современного функционального радионуклидного исследования почек [Текст] /В.Н.Лесовой, В.Г.Нестеров, Н.И.Пилипенко //Актуальные проблемы урологии и нефрологии: Сб. науч. тр. Харьков. Харьк. мед. ин-т. 1986.С.16-19

67. Лісовий В.М. Оптимізація лікування пацієнтів із простими кістами нирок на основі морфофункціонального підходу до оцінки ефективності пункційної склеротерапії простих кіст нирок [Текст] / В.М. Лісовий, Айсар Ю. М. Хассун, С.В. Андрєєв //Урологія. 2004. № 1. с.76-80.

68. Ли О.А. Оценка эндотелий-зависимой вазодилятации у беременных с метаболическим синдромом [Текст] / О.А. Ли //Вестник Санкт-Петербургского университета. 2009.Сер.11.Вып.2. С.183-192.

69. Лопаткин Н.А., Мазо Е.Б. Простая киста почки [Текст] / Н.А. Лопаткин, Е.Б. Мазо //М.:Медицина, 1982. 128 c.

70. Люлько А.А. Морфологическое исследование критериев возможного рецидивирования простой кисты почки после проведения склеротерапии 96° этиловым спиртом [Текст] / А.А. Люлько, Н.А. Волошин, М.В.Варвашеня //Буковинський медичний вісник.2015. Том 19, № 3 (75). С.98-104.

71. Люлько А.А. Выбор метода эндовидеохирургического оперативного лечения кист почек [Текст] / А.А. Люлько, А.О. Бурназ, И.Н. Никитюк, А.С. Сагань, М.В.Варвашеня //Сучаснi медичнi технології. 2013. № 4. С.9-13.

72. Максимов М.Л. Лабораторная диагностика активности ренин-ангиотензин-альдостероновой системы [Текст] / М.Л. Максимов, О.В. Дралова, В.Л. Купрейчик, И.А. Мочкин //Креативная кардиология, № 1, 2010. С.54-61.

73. Модифицированный метод определения NO₃ и NO₂ с помощью цинковой пыли в присутствии аммиачного комплекса сульфата меди [Текст] / И.С. Веремей [и др.] //Дисфункция эндотелия: экспериментальные и клинические исследования: сб. тр. республиканской научно-практической конференции /Витебск. гос. мед. ун-т. Витебск. 2000. С.112-115.

74. Моисеева И.В. Ультразвуковой способ исследования функции эндотелия в диагностике позднего гестоза [Текст] / И.В. Моисеева, И.А. Краснова //Вестн. Самарск. гос. ун-та. 2006. № 6 (2). С.149-152.

75. Нусратуллоев И.И. Видеоэндоскопические методы лечения кист почек [Текст]: автореф. дис.... канд. мед. наук: 14.01.23 / И.И. Нусратуллоев. М., 2011. 25 с.

76. Петров С.Б. Чрескожная пункционная склеротерапия простых кист почек [Текст] / С.Б. Петров, А.В. Кукушкин, В.Д. Король, А.Б. Саматыго //Амбулаторная хирургия. 2003. № 4. С. 28-29.

77. Підмурняк О.О. Діагностика та ендовідеохірургічне лікування кіст нирок [Текст] / О.О. Підмурняк //Шппитальна хірургія. 2014. № 3. С.73-75.

78. Пилипенко Н.И. Количественный анализ транспорта радиофармпрепаратов при заболеваниях почек [Текст]: Автореф. дис. на соискание науч. степени доктора мед. наук /Н.И.Пилипенко - Л. 1986.36с

79. Пилипенко Н.И. Определение эффективного почечного плазмотока по клиренсу гиппурана - ¹³¹I [Текст] /Н.И.Пилипенко // Мед.радиол.1980.№6.С.85.

80. Поддубный И.В. Лапароскопические операции при простых кистах почек у детей [Текст] / И.В.Поддубный, А.К.Файзуллин, А.Н. Сазонов [и др.] //Хирургия.2007. №6.С. 47-52.

81. Радионуклидная диагностика для практических врачей [Текст] /Под ред. Ю.Б. Лишманова, В.И. Чернова. Томск: STT, 2004. 394 с.

82. Расуль-Заде Ю.Г. Циклические нуклеотиды в плазме крови и тромбоцитах у беременных с гипертонической болезнью и сочетанным поздним токсикозом [Текст] / Ю.Г. Расуль-Заде, М.М. Шехтман, К.М. Хайдарова //Акушерство и гинекология. 1997. №6. С.28-31.

83. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ Statistica [Текст] /О.Ю. Реброва. М.:«Медиа Сфера». 2003.312 с.

84. Романовская Г.А. Перспективы медикаментозного лечения эндотелиальной дисфункции [Текст] / Г.А. Романовская, Е.В. Акатова, Г.Н. Гороховская [и др.] //Фарматека. 2005. №9. С.31-37.

85. Северина И.С. История реналазы от аминоксидазы до a-NAD(P)H-оксидазы/аномеразы [Текст] / И.С. Северина, В.И. Федченко, А.В. Веселовский, А.Е. Медведев //Биомедицинская химия.2015. том 61. вып. 6. С.667-679.

86. Сединкина Н.Н. Кисты почек в клинике внутренних болезней [Текст]: автореф. дис.... канд. мед. наук: 14.00.05 /Сединкина Нина Николаевна. М., 2006. 24 с.

87. Серегин А.В., Борзецовская В.В. Дифференциальная диагностика жидкостных образований почек (обзор литературы) [Текст] / А.В. Серегин, В.В. Борзецовская //Онкоурология. 2012.№1. С.102-108.

88. Сиренко Ю.Н. Симптоматические формы артериальной гипертензии [Текст] / Ю.Н. Сиренко //Укр. мед. часопис, 3 (65) - V/VI 2008. С.48-79

89. Соловьева А.В. Симптоматические артериальные гипертензии при болезнях почек [Текст] / А.В. Соловьева // Сочетанная патология в клинической практике: сборник научных трудов, посвященный юбилею Заслуженного деятеля науки РФ проф. Гармаша В.Я. Рязань, 2011. С. 10-11.

90. Степаненко Н.А. Мультидетекторная компьютерная томография в диагностике и диагностическом сопровождении больных малыми инцидентальными объемными образованиями почек [Текст] / Н.А. Степаненко //Дис....канд. мед. наук (14.01.23 - лучевая диагностика, лучевая терапия). Киев-2015. 215 с.

91. Степаненко Н.А. Роль мультидетекторной компьютерной томографии в диагностике и дифференциальной диагностике кистозных образований почек [Текст] / Н. А. Степаненко // Молодой ученый. -- 2013. -- №9. -- С. 91-97.

92. Степаненко Н.А. Возможности мультиспиральной компьютерной томографии в диагностике урологической патологии [Текст] / Н.А. Степаненко, А.В. Хоревин // Наук.практ. конференція «Інноваційні аспекти технологій в урології», 22-23 берез. 2012р.: тези доп. К., 2012. С.62-63.

93. Строй О.О. Малі ниркові новоутвори: сучасний погляд на проблему [Текст] / О.О. Строй, О.Б. Банира, Ю.П. Дійчук [та ін.] // Експерим. та клініч. фізіологія та біохімія. 2011. № 4. С. 84-90.

94. Суконко О.Г. Мультисрезовая компъютерная томография в диагностике и стадировании опухолей почки [Текст] / О.Г. Суконко, А.И. Ролевич, П.Д. Демешко //Онкологичский журнал. 2009. Т.3. №2. С.69-81.

95. Тареев Е.М. Болезни почек [Текст] /Е.М.Тареев //М. Л.: Гос. изд-во биол. и мед. лит-ры. 1936. 692 с.

96. Ташкинов Н.В. Пути оптимизации оперативного лечения простых кист почки [Текст] / Н. В. Ташкинов, А. Г. Антонов, А. В. Воронов, А. М. Миллер, В. П. Ярошенко // Дальневост. мед. журн. 2009. № 4. С. 37-40.

97. Тимончик К.В. Диагностика кистозных заболеваний почек и выбор метода лечения простых кист почки [Текст] / К.В. Тимончик, Е.В. Шаблинский, Е.И. Юшко //Материалы Республиканской научно-практической конференции “Актуальные вопросы специализированной медицинской помощи, новые направления в медицине“- БГМУ: Минск. 2010. С.273-278.

98. Труфанов Г.Е. Лучевая диагностика опухолей почек, мочеточников и мочевого пузыря [Текст]: монографія / Г.Е. Труфанов, С.Б. Петров, А.В. Мищенко, В.В. Рязанов, А.М. Опекунова. СПб.: Элби-СПб, 2006. 196 с.

99. Труфанов Г.Е. Магнитно-резонансная томография [Текст]: рук. для врачей /авт. колл.: С.С. Багненко [и др.]; под ред. Г.Е. Труфанова, В.А. Фокина. СПб.: Фолиант, 2007. 687 с.

100. Урология [Текст] /С.П.Пасечников, С.А.. Возианов, В.Н. Лесовой [и др.] / под ред. С.П.Пасечникова. Винница: Нова Книга, 2014. 2014 с.

101. Фаниев М.В. Анализ осложнений после видеоэндоскопических методов иссечения простых кист почек [Текст] / М.В. Фаниев, И.И. Нусратуллоев, Н.С. Александров, З.А. Кадыров //Медицинский вестник Башкортостана. 2011. №2. Том 6. С.146-148.

102. Фомина С.В. Контрастные препараты для ультразвукового исследования [Текст] / С.В. Фомина, В.Д. Завадовская, М.С. Юсубов [и др.] //Бюллетень сибирской медицины. 2011.№6. С.137-141.

103. Фомин Д.К. К вопросу о выборе радиофармпрепарата для динамической сцинтиграфии почек с функциональными пробами [Текст] / Д.К.Фомин, Т.В.Лепаева, Е.Г.Агапов [и др. ] //Педиатрическая фармакология. 2008.т.5.№ 5.С 57-59.

104. Фридберг А.М., Светличный Э.А. Современные аспекты в вопросах лечения простых кист почек [Текст] / А.М. Фридберг, Э.А. Светличный //Урологія.2012.№4.С.25-28.

105. Хассун Айсар Ю. М. Оптимізація перкутанної пункційної склеротерапії простих кіст нирок з урахуванням їх Функціонального стану [Текст]: автореф. дис.... канд. мед. наук: 14.01.06 / Айсар Ю.М. Хассун - Киів., 2004. 22 с.

106. Хассун Айсар Ю.М. Перспективы превентивной перкутанной пункции простых кист почек в профилактике развития нарушения их функции [Текст] / Айсар Ю.М. Хассун //Медицина сьогодні і завтра. 2003. № 2. с.93-95.

107. Хитрова А.Н. Дифференциальная диагностика кист почечного синуса и гидронефрозов методом комплексного ультразвукового исследования [Текст]: Автореф. дис....канд.мед.наук / А.Н. Хитрова. М., 1995. 27 с.

108. Ходюкова А.Б. Лабораторное исследование выпотных жидкостей [Текст] / А.Б. Ходюкова, Л.В. Батуревич // Медицинские новости. 2011. №10. С. 17-19.

109. Черенков А.А., Аристархов В.Г. Динамика уровней гормонов ренин-ангиотензиновой системы почки и коры надпочечников у больных простыми солитарными кистами почки, осложненными симптоматической артериальной гипертензией [Текст] / А.А. Черенков, В.Г. Аристархов //Российский медико-биологический вестник имени академика И.П. Павлова. 2012. №2. С.209-215.

110. Черенков А.А. Хирургическое лечение простых кист почечной паренхимы: обзор литературы [Текст] /А.А. Черенков //Российский медико-биологический вестник имени академика И.П. Павлова. 2012. №3. С.148-153.

111. Черенков А.А. Выбор метода лечения при простой симптоматической кисте почки [Текст] / А.А. Черенков // Автореф. дис....канд. мед.наук, 14.01.23 - урология. М., 2013. 24 с.

112. Щербань Н.А. Ренин-ангиотензин-альдостероновая система: ее роль в развитии микрогемоциркуляторных нарушений в респираторной системе у нефрологических больных [Текст] / Н.А. Щербань, С.С. Целуйко, Ю.С. Ландышев //Тихоокеанский медицинский журнал. 2014. №1. С.78-81.

113. Шимановский Н.Л. Применение магнитно-резонансной визуализации с контрастным усилением для диагностики заболеваний мочевыделительной системы [Текст] / Н.Л. Шимановский, Ю.К. Наполов //Урология. 2006.№6. С.93-95.

114. Шкондин Л.А. Комплексная лучевая диагностика заболеваний почек [Текст]: автореф. дисc. … докт. мед. наук / Л.А. Шкондин //Обнинск: Рос. акад. мед. наук, Радиол. мед. центр. 2005. 35с.

115. Шкондін Л.О. Комплексна променева діагностика простих кіст синуса нирки [Текст] / Л. О. Шкондін // Укр. радіол. журн. 2004. 12. № 4. С.374-381.

116. Шмидт Г. Ультразвуковая диагностика. Практическое руководство [Текст] / Гюнтер Шмидт; пер. с англ.; под общ. ред. проф. А.В.Зубарева. М.: МЕДпресс-информ, 2009. 560 с.

117. Юнкеров В.И. Математико-статистическая обработка данных медицинских исследований [Текст] /В.И. Юнкеров, С.Г. Григорьев. СПб.: ВМедА. 2002. С.266.

118. Ярошенко В.П. Пути улучшения результатов оперативного лечения простых кист почек [Текст]: автореф. дисс.... к. мед. н. (14.01.17- хирургия; 14.01.23-урология) / Ярошенко В.П //Хабаровск. 2010. 18 с.

119. Agarwal M.M. Surgical management of renal cystic disease / Agarwal M.M., Hemal A.K. // Curr. Urol. Rep. 2011. Vol. 12 (1).P. 3-10.

120. Afsar B. Simple renal cysts and circadian blood pressure: Are they related to each other in patients with hypertension? / Afsar B., Afsar R.E., Sen S.T. [et al.] //International Urology and Nephrology..March 2011.Vol.43, Issue 1.P.157-165.

121. Akinci D.. Long-term results of single-session percutaneous drainage and ethanol sclerotherapy in simple renal cysts / Akinci D., Akhan O., Ozmen M. [et al.] //Eur. J. Radiol. 2005. Vol.54. P.298-302.

122. Al-Said J. Reduced renal function in patients with simple renal cysts / Al-Said J., Brumback M.A., Moghazi S. [et al.] //Kidney Int. 2004. Vol.65. P.2303-2308.

123. Altarac S. Simple renal cysts / Altarac S. //Lijec Vjesn. 2004, Sep-Oct;126 (9-10).P.260-263.

124. Amis E.S.Jr. Cysts of the renal sinus. In: Pollack HM, McClennan BL, eds. Clinical urography. 2nd ed. Philadelphia, Pa: Saunders. 2000. P.1404-1412.

125. Andre Ignee. Contrast enhanced ultrasound of renal masses / Andre Ignee, Bernd Straub, Gudrun Schuessler, Christoph Frank Dietrich //World J.Radiol. 2010, January 28. Vol. 2(1). P.15-31.

126. Andrews P.A. Summary of the British Transplantation Society/Renal Association U.K. guidelines for living donor kidney transplantation / Andrews P.A., Burnapp L., Manas D. [et al.] //Transplantation. 2012. Vol.93. P.666-673.

127. Anupam Lal, What's new in urologic ultrasound? / Anupam Lal, Priyanka Naranje, Santhosh Kumar Pavunesan //Indian J. Urol. 2015, Jul-Sep; 31(3). P.176-184

128. Ascenti G. Complex cystic renal masses: characterization with contrast-enhanced US / Ascenti G., Mazziotti S., Zimbaro G. [et al.] //Radiology. 2007. Vol.243(1). P.158?165.

129. Ascenti G. Contrast - enhanced second-harmonic sonography in the detection of pseudocapsule in renal cell carcinoma / Ascenti G., Gaeta M., Magno C. [et al.] //AJR Am. J. Roentgenol. 2004. Vol.182(6). P.1525-1530.

130. Atug F. Long-term durability of laparoscopic decortication of symptomatic renal cysts / Atug F., Burgess S.V., Ruiz-Deya G. [et al.] //Urology. 2006. Vol.68. P.272-275.

131. Basiri A. Ureteroscopic management of symptomatic, simple parapelvic renal cyst / Basiri A., Hosseini S.R., Tousi V.N., Sichani M.M..//J. Endourol.. 2010. Vol.24. P.537-540: doi: 10.1089/end.2009.0326.

132. Battaglia M. Long-term follow-up of peripelvic renal multicystic lymphangiectasia /Battaglia M., Ditonno P., Mancini V. [et al.] //Arch. Ital. Urol. Androl. 2002. Vol.74.P.200-205.

133. Bean W.J. Renal cysts: Treatment with alcohol / Bean W.J. //Radiology.1981. Vol.138. P.329-331.

134. Bergey's manual of determinative bacteriology - 9th ed-Baltimore: The Williams, Wilkins Company, 1994 - 1268 p.

135. Bosniak M.A. The Bosniak renal cyst classification: 25 years later / Bosniak M.A. // Radiology. 2012. Vol. 262(3). P. 781-785.

136. Bosniak M.A. Problems in the radiologic diagnosis of renal parenchymal tumors / Bosniak M.A.//Urol. Clm. North Am. 1993. Vol.20. P.217.

137. Bryniarski P. Ten-year treatment outcomes including blood cell count disturbances in patients with simple renal cysts / Bryniarski P., Kaletka Z., Zyczkowski M. [et al] // A. Med Sci Monit. 2013.Vol.19.P.518-523.

138. Buraczynska M. Renalase gene polymorphisms in patients with type 2 diabetes, hypertension and stroke / Buraczynska M., Zukowski P., Buraczynska K. [et al.] //A. Neuromol Med. 2011. Vol.13(4). P.321-327.

139. Camacho M.F. Ureteropelvic junction obstruction resulting from percutaneous cyst puncture and intracystic isophendylate injection: an unusual complications / Camacho M.F., Bondhus M.J., Carrion H.M., Lockhart J.L., Politano V.A. //J. Urol.1980. Vol.124. P.713-714.

140. Caproni N. Contrast-enhanced ultrasound in the characterization of breast masses: utility of quantitative analysis in comparison with MRI / Caproni N., Marchisio F., Pecchi A. [et al.] //Eur. Radiol. 2010. Vol.20. P.1384-1395.

141. Carrim Z.I., Murchison J.T. The prevalence of simple renal and hepatic cysts detected by spiral computed tomography / Carrim Z.I., Murchison J.T. //Clin Radiol. 2003.Vol.58.P.626-629.

142. Chang C.C. Prevalence and clinical characteristics of simple renal cyst / Chang C.C., Kuo J.Y., Chan W.L., Chen K.K., Chang L.S. //J Chin Med Assoc.. 2007. Vol.70 (11).P.486-491.

143. Castillo O.A. Laparoscopic treatment of symptomatic simple renal cysts / Castillo O.A., DeGiovanni D., Sбnchez-Salas R. [et al.] // Arch. Esp. Urol. 2008. Apr; 61 (3). P.397-400.

144. Celermajer D.S. Noninvasive detection of endothelial disfunction in children and adults at risk of atherosclerosis / Celermajer D.S., Sorensen K.E., Gooch V.M. [et al.] // Lancet. 1992. Vol.285. Р.1111-1115.

145. Chan M.G. Delayed imaging in routine CT examinations of the abdomen and pelvis: is it worth the additional cost of radiation and time? / Chan M.G., Cassidy F.H., Andre M.P., Chu P., Aganovic L.. //AJR Am J Roentgenol. 2014, Feb;202 (2). P.329-335.

146. Chin H.J. The clinical significances of simple renal cyst: Is it related to hypertension or renal dysfunction? / Chin H.J., Ro H., Lee H.J.[et al.] // Kidney International. 2006. Vol.70. P.1468-1473.

147. Choi J.D. Clinical characteristics and long-term observation of simple renal cysts in a healthy Korean population / Choi J.D. //International Urology and Nephrology.2015. Dec 19. P.1-6: PMID: 26685889.

148. Claudon M. Guidelines and good clinical practice recommendations for contrast enhanced ultrasound (CEUS) - update 2008 / Claudon M., Cosgrove D., Albrecht T. [et al.] //Ultraschall Med. 2008. Vol.29. P.28-44.

149. Clevert D.A. Multislice computed tomography versus contrast-enhanced ultrasound in evaluation of complex cystic renal masses using the Bosniak classification system. / Clevert D.A., Minaifar N., Weckbach S. [et al.] //Clin Hemorheol Microcirc. 2008.Vol.39.P.171-178.

150. Compйrat E. Expression of epidermal growth factor receptor and proliferative activity of cyst epithelium in human renal cystic diseases / Compйrat E., Ferlicot S., Camparo P. [et al.] //Urol Int. 2006. Vol.76(3). P.269-273.

151. Corbetta S. High prevalence of simple kidney cysts in patients with primary hyperparathyroidism / Corbetta S., Eller-Vainicher C., Vicentini L., [et al.] //J Endocrinol Invest. 2009. Vol.32(8). P.690-694.

152. Davidson A.J. Renal sinus and periureteral abnormalities. In: Davidson A.J., Hartman D.S., Choyke P.L., Wagner B.J., eds. Davidson's radiology of the kidney and genitourinary tract. 3rd ed. Philadelphia, Pa: Saunders. 1999. P.431-455.

153. Dedola G. Sulle cisti sierose / Dedola G. // Arch. Urol. 1961. Vol.34. № 6.P.471-485.

154. Demir E. Comparison of ethanol and sodium tetradecyl sulfate in the sclerotherapy of renal cyst / Demir E., Alan C., Kilciler M., Bedir S. //J Endourol. 2007. Vol.21. P.903-905.

155. Demosthenes D. Contrast Enhanced Ultrasound of the Kidneys: What Is It Capable of? / Demosthenes D. Cokkinos, Eleni G. Antypa, Maria Skilakaki, Despoina Kriketou, Ekaterini Tavernaraki, Ploutarchos N. Piperopoulos //Biomed Res Int.2013. doi: 10.1155/2013/595873/

156. Desir G.V. Human renalase: a review of its biology, function, and implications for hypertension / Desir G.V., Wang L., Peixoto A.J. //J Am Soc Hypertens. 2012. Vol.6(6). P.417-426.

157. Durand E. International Scientific Committee of Radionuclides in Nephrourology (ISCORN) Consensus on Renal Transit Time Measurements / Durand E., Blaufox M.D., Britton K.E. [et al.] // Seminars in Nuclear Medicine: Radionu-clides in Nephrourology. / Ed. by Freeman L.M., Blaufox M.D. 2008.Vol. 38. №1. P.82-102.

158. Dzau V. The relevance of tissue angiotensin-converting enzyme: manifestations in mechanistic and endpoint data. / Dzau V., Bernstein K., Celermaier D. [et al.] //Am J Cardiol. 2001. Vol.88(suppl. L). P.1-20.

159. Eknoyan G.A Сlinical view of simple and complex renal cysts / Eknoyan G.A //J Am Soc Nephrol. 2009. Vol.20. P.1874-1876.

160. Eknoyan G.A. Progress and promise in the management of chronic kidney disease / Eknoyan G.A. //CMAJ. 2008. Nov 18. Vol.179(11). P.1107-1108.

161. Elcioglu O.C. Renalase: Another puzzle piece between hypertension and simple renal cysts? / Elcioglu O.C., Afsar B., Takir M. [et al.] //Int Urol Nephrol. 2015. Vol.47(7). P.1181-1186.

162. Essential procedures for clinical microbiology //Ed. Isenberg H.D. ASM Press., Washington, D.C. 1998. Р.95-101.

163. Esther C.R.Jr. The critical role of tissue angiotensin-converting enzyme as revealed by gene targeting in mice / Esther C.R.Jr., Marino E.M., Howard Т.Е. [et al.] // J. Clin. Invest. 1997. Vol.99. P.2375-2385.

164. Falci-Jъnior R. Treatment of simple renal cysts with single-session percutaneous ethanol sclerotherapy without drainage of the sclerosing agent / Falci-Jъnior R., Lucon A.M., Cerri L.M., Danilovic A., Da Rocha P.C., Arap S. //J Endourol. 2005. Vol.19. P.834 -838.

165. Fedchenko V. Renalase mRNA levels in the brain, heart, and kidneys of spontaneously hypertensive rats with moderate and high hypertension / Fedchenko V., Globa A., Buneeva O., Medvedev A. //Med Sci Monit Basic Res.. 2013. Oct 11. Vol.19. P.267-270.