Особенность поэтического языка художественных текстов Л.М. Леонова. Насыщенность романа "Русский лес", разнообразие внешних и скрытых, глубинных литературных реминисценций, аллюзивно-экфрастических элементов, возводящих Леонова к определенной традиции.

Исследование аллюзии в первых пяти частях романа "Хроники Эмбера" Роджера Желязны. Анализ отсылок к художественным текстам и произведениям классиков английской литературы. Раскрытие внутреннего мира центрального персонажа, его психологической эволюции.

Изучение современной лингвистикой текста в его взаимосвязях с другими текстами внутри единого интертекстуального пространства. Изучение книги К. Хедфилда с точки зрения лингвистики и перевода интертекстуальных включений в научно-популярной литературе.

Рассмотрение аллюзий из романа американского автора, представителя бит-поколения Р. Бротигана "So the wind won't blow it all away". Использование аллюзий для раскрытия значимых исторических событий США и понимания лингвокультурных особенностей страны.

Разнообразие и вариативность игрового модуса в романе В. Набокова "Король, дама, валет". Аллюзии на произведения Х.-К. Андерсена и Г. Флобера (роман "Госпожа Бовари"). Формы вторичной художественной условности. Роль игры в смыслообразовании произведения.

Обзор интерпретаций образа ночлежки в драме Горького "На дне". Анализ использования аллюзий инфернального при изображении обстановки действий в произведении. Мифологическое представление бытия и художественная ассоциация ночлежки с образом преисподней.

Аллюзия - отсылка к известному высказыванию, факту литературной, исторической, политической жизни либо художественному произведению. Использование сходных приемов портретизации как особенность литературного творчества Ф.М. Достоевского и Г. Бёлля.

Исторические и библейские аллюзии, антропонимы, известные произведения в философском романе Д. Куинна "Измаил". Интертекстуальные включения в изображение разрушительного влияния цивилизации на экологию, мизантропии, моральной ответственности человека.

Исследование автором стихии феминизма в сравнении с фашизмом. Проявление мужского "Я" в романе как фундаментального антитезиса женскому - "Телу". Переход мужского образа из сферы действующего героя в созерцателя, через раскрытие художественного образа.

Изучение обзора алтайских эпизодов биографии В.Я. Шишкова и мнений писателя о роли Алтая в его жизни и творческой судьбе. Реконструкция образа Алтая, созданного в рассказе "Алые сугробы" с опорой на ближайший претекст - роман А.Е. Новоселова "Беловодье".

Обзор алтайских эпизодов биографии В.Я. Шишкова и мнений писателя о роли Алтая в его жизни и судьбе, высказанных в эгодокументах. Реконструируется образ Алтая, созданный в рассказе "Алые сугробы" с опорой на претекст - роман А.Е. Новоселова "Беловодь".

Описание влияния на героев пребывания на Алтае в романе С.П. Залыгина "Тропы Алтая". Присвоение пространству Алтая в культурологическом аспекте семантики архетипического идеального места. Стремление героев романа к обретению счастья и покоя на Алтае.

Место алтайских сказок в системе древних обрядов: в похоронно-поминальном обряде, в обряде почитания хозяина тайги, в ритуалах очищения и противостояния негативным стихиям, в обращении к духам гор. Сюжетный состав, стилевые механизмы передачи текста.

Мотивы, раскрывающие взаимоисключающие взгляды писателей И. Шмелёва и А. Малышкина на завоевание Крыма Красной армией в произведениях "Солнце мертвых" и "Падении Даира". Крымский катаклизм начала 1920-х годов. Экзистенциальные вопросы в произведениях.

Особливості використання жанрових атрибуцій альтернативної історії в романі Бердника "Камертон Дажбога". Всебічний розгляд роману для з’ясування особливостей використання в ньому альтернативної фантастики. Визначення функцій альтернативної історії в роман

Висвітлення основних проблем, порушених в романі О. Ірванця, аналіз головних і другорядних образів та їхніх прототипів. Жанрові особливості відображення в романі альтернативної історії України, де фантазія автора тісно переплітається з реальністю.

Стислий огляд роману С. Равича "Довгий шлях". Виявлені розбіжності між реальними історичними подіями й описаними у творі. Дослідження рецепції роману читачами Європи і Росії показало, що тільки англомовна аудиторія вважає твір суто документальним.

Феномен распространения альтернативной литературы во всех литературных жанрах, стилях и направлениях. Интегральный признак всех альтернативных произведений – выражение точки зрения автора, отличной от общепринятой на библейские, субкультурные темы.

Досліджуються альтернативи минулого і майбутнього на тлі української історії у романі "Дефіляда в Москві" і розглядаються функції стилізації. Описана тенденція змалювання письменниками у своїх художніх творах різних варіантів історичного розвитку країн.

Створення комплексної візії специфіки художньої організації роману О. Чупи "Бомжі Донбасу", який залишається маловивченим. Загальна оцінка праць учених щодо твору. Головні постмодерністські риси роману, висвітлення психологічної майстерності автора.

Альтернативное прочтение сатиры В. Маяковского а также рассмотрение специфики современных интерпретаций сатирических произведений поэта. Сатирический пафос как неотъемлемая часть творчества В. Маяковского, направленный на создание нового общества.

Исследование двух вариантов переводов произведения Бориса Акунина "Статский советник", рассматриваемых в качестве интертекстов оригинала в целях достижения правильного понимания и оценки перевода-интертекста в целом и вариативности переводов в частности.

Рецепція брехтівського жанру Lehrstuck (навчальної або повчальної п’єси) в драматургії А. Дьобліна. Порівняльно-зіставний аналіз п’єси "Шлюб", представлення естетико-типологічних ознак в контексті концептуального наслідування авторського жанру Б. Брехта.

Аналіз проблеми інтертекстуальності у новітньому періоді розвитку британської літератури. Визначення діалогічної взаємодії текстів різних епох та специфіки індивідуально-авторського світогляду, що формує особливості використання алюзивних вкраплень.

Проблеми комунікативної гри автора з реципієнтом завдяки алюзивному заголовку фейлетону. Фейлетони О. Вишні як еталонний історично визначений ілюстративний матеріал. Функціональна і системно-утворювальна роль заголовка у структурі публіцистичного тексту.

Розкриття інтертекстуальності як текстотвірного механізму постмодерністського роману. Дослідження алюзії й цитації як лінгвостилістичних засобів вираження інтертекстуальності. Стилістику художнього тексту, що створює пародійно-ігрову модальність.

У статті розглядається стилістичний прийом алюзії з точки зору лінгвокультурної парадигми, що дозволяє наблизитися до розуміння інформації культурологічного плану художнього твору. Проводиться дослідження її вираження у художньому дискурсі Дж. Фаулза.

Дослідження рис постмодернізму в романі російського письменника А. Леонтьева "Варшава, Елохім!". Уточнення понять "інтертекстуальність", "алюзія", "ремінісценція" в загальнокультурному контексті. Визначення механізму дії та функцій алюзивних засобів.

Цитата як форма вияву інтертекстуальності. Аналіз особливостей творчої взаємодії алюзивних та ремінісцентних компонентів як найбільш продуктивних виявів цитатної інтертекстуальності на матеріалі художньо-документальної прози українських шістдесятників.

Аналіз художньої специфіки алюзії в поезії О. Вайльда. Вивчення поем "Сад Ероса", "Сфінкс", "Балада Редінгської в'язниці" та поетичної збірки "Eleuteria". Класифікація специфіки використання алюзії у поетичному доробку О. Вайльда за джерелами алюзії.