Відвідування Ліною Костенко в шкільні роки літературної студії при Спілці письменників України. Творче становлення і зростання у воєнні і повоєнні роки. Заборона цензурою та отримання Державної премії імені Т. Шевченка за роман у віршах "Маруся Чурай".

Поетична діяльність Ліни Костенко під час заборони друку її творів. Особливості української літератури в період "шістдесятників". Переклад творів Ліни Костенко на різні мови світу. Особливості творчої манери поетеси та політичне забарвлення її віршів.

Життєвий та творчій шлях Ліни Костенко. Творчість Л. Костенко як визначне явище в українській літературі новітнього часу. Філософські підтексти, єдність етичних та естетичних начал. Історичний роман у віршах "Маруся Чурай". Незвичайність любовного сюжету.

Вплив невербальних засобів на позначення емоційного стану мовця в художніх текстах сучасних українських письменників (І. Карпи, С. Жадана, Ю. Андруховича, Ю. Іздрика, І. Байдака, А. Любки, Н. Мориквас). Засоби вербалізації невербальної поведінки героїв.

Об’єктом дослідження вибрано загальні назви осіб жіночого роду, які виражають статус дружини в українській мові та відображають чимало давніх і теперішніх процесів лінгвалізації образу дружини. За джерело взято творчість письменника Василя Стефаника.

Наративний аналіз текстів абсурдного й містичного змісту. Формування теоретичних засад і дослідницьких прийомів "неприродної наратології". Виявлення семантичних і прагматичних чинників формування оповідей головних героїв повісті В. Шевчука "Початок жаху".

Розгляд проблеми профілювання особистості в аспекті її вербальної об’єктивізації в художньому тексті. Дослідження індивідуальних особливостей віртуальних персонажів роману Д. Лоджа "Хороша робота" з точки зору гендерної та соціальної приналежності.

Засоби адаптації термінолексики в англійській мові. Твори Томаса Еліота етичного характеру. Лінгвістична адаптація термінів у роботах автора. Тлумачення семантики лексичної одиниці. Поповнення складу термінологічної лексики в системі лексикону етики.

Аналіз індивідуально-авторських новотворів, виявлених у поетичних текстах В. Стуса, розгляд лінгвістичної природи оказіональних слів як стилістичних засобів номінації позамовної дійсності. Розгляд авторських новотворів з погляду словотвірних особливостей.

Аналіз індивідуально-авторських новотворів, виявлених у поетичних текстах Василя Стуса, зокрема розглянуто лінгвістичну природу оказіональних слів як стилістичних засобів номінації позамовної дійсності. Сутність оказіональної стилістичної номінації.

Засади розуміння поетичного тексту як складної відкритої нерівноважної системи. Зовнішні та внутрішні системотворчі чинники, релевантні для функціонування системи ідіолекту письменника. Роль явищ ментальної сфери у постанні ідіостилю Є. Маланюка.

Сродкі гукапісу Ў ваеннай лірыцы П. Броўкі. Аналіз прымяняюцца тропаў і літаратурных стылістычных прыемаў Ў паэтычны твора аб Айчыннай вайне. Выяўленчая алгебры стылістычных прыемаў Ў творы: метафар, эпітэтаў, інверсіі, рытарычных фігур, параўнанняў.

Аналіз ролі лінгво-поетичної іконічності в забезпеченні образності художньої прози. Розгляд лінгвістичного та поетичного компонентів лінгво-поетичної іконічності в символічному романі Н. Готорна як первинну та вторинну асоціативну іконічність відповідно.

Засоби мовного вияву психології героя як ознаки індивідуального стилю Л. Українки. Вербалізація почуттів та емоцій персонажа у ремарках і мовленні на лексичному й морфологічному рівнях, синтаксичні й стилістичні прийоми висвітлення мотивів його поведінки.

Реконструкція глибинних смислів англомовного класичного фентезі шляхом аналізу лінгвальних, прагматичних і когнітивних особливостей реалізації уявного у творах Дж.Р.Р. Толкіна. Структура художніх концептів уявного. Інтерпретація письменником уявного.

Особливості реалізації феномена "химера" на лінгвальному та когнітивному рівнях, а також їх (химер) індивідуально-авторське представлення у творах Дж.Р.Р. Толкіна. Логічно впорядкована інформація про химеру розкриває базову ментальну візуалізацію явища.

Роль авторського мовлення в художніх текстах літературної течії "Нового роману". Гендернозалежні чинники формування художньої образності шляхом аналізу складників метафоричних утворень. Образне представлення емоційних станів у текстах романів М. Дюрас.

Визначення поняття сучасної інтерпретативної стилістики тексту та когнітивної універсалії. Закони побудови й функціонування тексту. Оновлення наукових методик та інструментарію для аналізу явищ художнього стилю. Вербалізація форми естетичної реальності.

Адаптація як перекладацька трансформація. Переклад анімаційної кінопродукції на прикладі мультиплікаційного серіалу "Сімпсони" за допомогою адаптації. Врахування мовних та культурних особливостей оригіналу. Зображення емоційного стану персонажів твору.

Творче осмислення життєвого світу. Перетворення чуттєві сторони естетичних явищ у феномен художньої культури. Аналіз лінгвокультурних кодів в поезії Єлизаветинської епохи. Використання К. Марло культурно-маркованої лексики в образі красивої жінки.

Аналіз поглядів мовознавців щодо тлумачення концепту як лінгвокультурологічного явища. Дослідження концепту біль у контексті екзистенціальної сфери буття людини в сучасній українській прозі. Особливості вияву інтенсивності болю на градаційній шкалі.

Виділення базових ізоморфних (людина) та аломорфних (флора, фауна, природні явища) концептів мовної і концептуальної картини світу художньої прози письменника. Відображення національних традицій англійців і індусів у лінгвокультурному просторі Кіплінга.

Літературознавче дослідження художнього тексту авантюрного роману. Аналіз творчості американського автора авантюрних романів Сідні Шелдона як довершеного письменника. Специфіка та особливості лінгвокультурного типажа героїні-"авантюристки" у романах.

Загальнонаукові методи спостереження, систематизації й зіставлення тексту, які дають змогу визначити специфіку творчості автора авантюрних романів Шелдона як довершеного письменника, а також особливості художнього образу створених ним авантюрних героїнь.

Лінгвістичні та культурологічні особливості української поеми-балади "Хустина". Поетична органічність фольклоризму Тараса Шевченка. Національні концепти, міфологеми, пов’язані з національною символікою, особливості вияву логоепістеми "вишита хустина".

Дослідження ролі лінгвокультурного компонента англійської порівняльної фразеологічної одиниці в романі американського письменника Д.Д. Селінджера "Над прірвою у житі". Особливості впливу культури на мову, що віддзеркалено в компаративних фразеологізмах.

Роман "Убити пересмішника" є найвідомішим твором письменниці Гарпер Лі, класикою американської літератури. Проаналізовано переклад українською мовою роману "Убити пересмішника", а також визначено та роз'яснено лінгвокультурні одиниці, наявні в тексті.

Дослідження мовного вираження топонімів Сумщини у творчості Д. Білоуса як характерної риси індивідуального мовосвіту митця. Визначення системи топонімів у поетичних текстах, їх функціональні особливості та принципи, за якими інтерпретуються власні назви.

Аналіз лінгвопоетичних, лінгвокогнітивних та прагматичних параметрів алюзії у функції очуднення. Когнітивний дисонанс і семантичні аномалії, їх кваліфікація як критеріїв. Моделі актуалізації ефекту очуднення в художньому тексті через залучення алюзій.

Потреба комплексного вивчення шляхів зображення в художньому тексті різних фрагментів дійсності, зокрема світу речей. Виявлення еволюції літературного зображення світу речей та його аналіз. Вивчення співвідношення лінгвостилістики та лінгвопоетики.