Становлення та розвиток системи забезпечення національної безпеки

Третє покоління бенчмаркінга розвивається в період 1982-1986 р., коли підприємства -- лідери якості з'ясовують можливість повчитися більш просто в підприємств поза їхнім сектором або галуззю, ніж досліджуючи конкурентів.

Четверте покоління бенчмаркінга -- це стратегічний бенчмаркінг, що розглядається як систематичний процес, спрямований на оцінку альтернатив, реалізацію стратегій і удосконалення характеристик продуктивності на основі вивчення успішних стратегій зовнішніх підприємств партнерів.

П'яте покоління -- глобальний бенчмаркінг розглядається майбутнім інструментом організації міжнародних обмінів з урахуванням культури і національних процесів організації виробництва.

Еволюція бенчмаркінгу є неминучою, з огляду, на розвиток новітніх технологій у різних сферах життєдіяльності, формування інформаційної цивілізації, а також ескалацією процесів глобалізації. Водночас знання витоків і початку виділення в окрему галузь знання дає можливість по-новому підходити до розгляду його можливостей, зокрема в сфері безпеки.

Бенчмаркінг -- планомірне вивчення кращої практики конкурентів і лідируючих компаній, порівняння власного бізнесу з еталонними зразками з метою впровадження кращих методів ділової практики. Бенчмаркінг може використовуватися у фінансах, маркетингу, при управлінні персоналом і в багатьох інших сферах діяльності компанії.

Термін "бенчмаркінг" утворився від англ. "benchmark у нашому випадку -- це систематичний пошук, оцінка, навчання на кращих прикладах діяльності підприємств, незалежно від їхнього розміру, сфери бізнесу і географічного положення, адаптація отриманого досвіду до своєї специфіки і його застосування.

Дійсною причиною здійснення бенчмаркінга і проведення досліджень у цій сфері завжди було прагнення кампаній до досягнення конкурентоздатності. Бенчмаркінг довів свою заможність як діючий процес, що дозволяє перетворити неефективне виробництво на виробництво ефективне та прибуткове.

На нашу думку, спільним для цих визначень є те, що бенчмаркінг пов'язаний: 1) із можливістю ідентифікувати успіх свого конкурента; 2) наявності проблем у власній організації і бажанні їх розв'язати; 3) успіхом та ефективністю процесів; 4) позитивними результатами. Саме це дозволяє зробити висновок про можливість і необхідність розроблення нового наукового напряму "Бенчмаркінг безпеки".

18.2 Механізм бенчмаркінгу. Цілі та завдання бенчмаркінгу

Основними елементами бенчмаркінгу є: цілі та завдання, функції, принципи та методи. Розглядові змісту цих елементів і присвячений даний розділ, який ми і назвали механізм бенчмаркінгу.

Мета бенчмаркінгу-- спростувати уявлення про неможливість навчитися чомусь у інших компаній.

Для виконання цієї мети бенчмаркінт послуговується наступними завданнями.

1. Проаналізувати діяльність. Компанії, що здійснюють БМ, мають оцінити слабкі та сильні сторони існуючих робочих процесів, проаналізувати критично важливі складові затрат, врахувати претензії клієнтів, виділити області діяльності, які мають бути вдосконалені і в яких необхідно зменшити час циклу, віднайти способи зменшити кількість помилок і недоліків або зменшити обіг активів.

2. Знати конкурентів і лідерів в певній галузі промисловості. Компанії, що здійснюють бенчмаркінг, мають вияснити, хто є кращим з кращих.

3. Підключити до проведення процесу кращих з кращих. Компанії, що зацікавлені у проведенні бенчмаркінгу, мають вчитися у лідерів, визначити точку, в якій вони перебувають і подальший напрям, дізнатися, якими є найкращі методи компаній-лідерів, визначити їх способи підвищення ефективності і перейняти такі.

4. Досягнути переваги. Компанії, які застосували бенчмаркінт, мають спромогтися досягти результатів, які б стали новими контрольними точками проведення бенчмаркінгу.

Бенчмаркінг є невід'ємною частиною планування, огляду та оцінки процесу, тобто моніторингу. Він забезпечує концентрацію на зовнішньому середовищі і сприяє використанню фактичної інформації при розробленні планів. Бенчмаркінг використовується з метою удосконалення діяльності через розуміння методів і способів дій, що вимагаються для досягнення рівня ефективності світового класу. Основним завданням бенчмаркінгу є розуміння тих методів, які забезпечують конкурентну перевагу, визначення цілей слідує за ними.

Таким чином мета бенчмаркінга -- визначення і застосування кращих методів у основних бізнес-процесах організації.

18.3 Принципи та методи бенчмаркінгу

Розглянемо принципи, об'єкти дослідження, основні правила аналізу й етапи процесу бенчмаркінгу, основні джерела інформації, контроль у системі бенчмаркінга.

Фактори успіху, що визначають цей процес, можна класифікувати в такий спосіб:

Об'єктивні фактори:

- визначення чітких границь проекту;

- точне планування часу;

- дотримання стандартів якості;

- прийняття до уваги бюджетних обмежень.

Суб'єктивні фактори:

- дружній клімат для співробітництва;

- орієнтація на досягнення результату;

- усвідомлення важливості якості;

- зацікавленість; творчий підхід;

- етика підприємництва.

Ця концепція є допоміжним засобом для збору інформації, що є необхідною підприємству, щоб постійно поліпшувати продуктивність і якість і бути попереду конкурентів. Аналіз переваги -- це погляд на внутрішні функції, діяльність і досвід з наступною метою: визначити кращі результати; проаналізувати свою роботу; виявити недоліки у функціонуванні; усунути слабкі місця; створити мотивацію до постійного поліпшення.

З аналітичної точки зору розрізняють три основних типи аналізу:

* внутрішній аналіз переваги відноситься до порівнянь усередині організацій, наприклад, між відділами, чи підрозділами товарними групами;

* зовнішній аналіз переваги порівнює подібні види діяльності в різних областях, наприклад, між конкурентами або колегами, що працюють на різних ринках;

* функціональний аналіз переваги -- це третє і, напевно, самий цікавий різновид. Тут порівнюють схожі функції або процеси в різних галузях.

Аналіз переваги дає інноваційні імпульси для процесу розробки нових методів роботи. І при цьому відбувається не реформа, а революція, що створює нові організації -- підприємства, яким по плечу вимоги конкуренції. Велике значення для одержання здатності перемагати в конкурентній боротьбі має знання особливих правил гри й умов у своїй галузі.

Визначивши основний зміст бенчмаркінга, розглянемо більш докладно його основні принципи.

Відомі наступні основні принципи бенчмаркінга:

1. Взаємність. Бенчмаркінг є діяльністю, заснованою на взаємовідносинах, згоді й обміні даними, що забезпечують "виграшну" ситуацію для обох сторін. У бенчмаркінгу будь-який партнер повинний мати гарантії щодо поведінки інших і, тільки повага правил гри всіма учасниками, гарантує усім гарний результат. Усе має бути заздалегідь встановлене і погоджено.

2. Аналогія. Оперативні процеси партнерів повинні бути схожими. Аналогія процесів і встановлення критеріїв добору партнерів по бенчмаркінгу є тим, від чого залежить успіх діяльності.

3. Вимір. Бенчмаркінг -- це порівняння характеристик, обмірюваних на декількох підприємствах; метою є встановлення того, чому існують розходження в характеристиках і як досягти їхнього найкращого значення.

4. Вірогідність. Бенчмаркінг має проводитися на основі фактичних даних, точного аналізу і вивчення процесу, а не тільки на базі інтуїції.

Передумовою оптимального використання цих даних є деталізоване і систематичне документування всіх зведень по аналізу переваги.

18.4 Перспективи бенчмаркінгу безпеки. Поняття та зміст бенчмаркінгу безпеки

Бенчмаркінг безпеки -- збір, аналіз оцінка інформації про діяльність найкращих підприємств в галузі забезпечення безпеки, а також про методи управління, що ними використовуються.

Мета бенчмаркінгу безпеки -- підвищення ефективності власної діяльності і завоювання переваг у конкурентній боротьбі. Зокрема, невикористання бенчмаркінгу українськими фірмами, що пропонують свої послуги на ринку безпеки, має прямий наслідок: в Україні нині не існує жодної структури недержавної форми власності, яка б могла забезпечити безпеку об'єкта по усіх напрямках на однаково високому рівні, і при цьому зберігати рівень загальної безпеки на високому рівні.

Бенчмаркінг безпеки дозволяє швидко і з малими витратами виявити проблемні ситуації в алгоритмах забезпечення безпеки, починаючи від оцінки можливостей і потреб самого клієнта у забезпеченні безпеки, закінчуючи кінцевим результатом, тобто обумовленим рівнем безпеки як наслідком вжитих заходів.

Бенчмаркінг безпеки допомагає керівнику підприємства в галузі безпеки, в якому виникли проблеми з витратами та якістю забезпечення безпеки. Саме тут бенчмаркінг виступає лакмусовим папірцем, який показує проблеми в роботі та конкретизує їх.

Саме відсутність бенчмаркінгу безпеки спричинила розпад одного із засновників недержавного забезпечення безпеки -- фірми "Сакура", яка перебувала під керівництвом О. Дічека.

Проблема керівництва даної компанії полягала у тому, що вони недооцінювали здатність бенчмаркінгу безпеки як постійно здійснюваного процесу, який має бути спрямованим не тільки на відповідність конкуренції, а й на перемогу над нею. У даному випадку бенчмаркінг безпеки має розглядатися як процес, що створює не лише новий товар (у нашому випадку обумовлений рівень безпеки об'єкта), а й просуває його на ринок. Доволі успішною у даному напрямі можна назвати роботу української компанії "Епос", яка посіла чільне місце у сфері забезпечення інформаційної безпеки, більше того, постійно вдосконалює власні напрацювання і рівень, що дає змогу їй впродовж тривалого часу утримувати пальму першості як беззаперечного лідера у цій сфері.

У даному випадку слід розуміти, що головним мірилом бенчмаркінгу є об'єкт. Саме його незадоволені потреби та інтереси у безпеці мають стимулювати компанії до підвищення ефективності їх функціонування. Причому увага має приділятися не лише самому результату, а й процесу.

З огляду на це, бенчмаркінг безпеки -- планомірне вивчення кращої практики конкурентів і лідируючих компаній, порівняння власного процесу забезпечення безпеки з еталонними зразками з метою впровадження кращих методів у власну діяльність.

Виділяємо наступні складові бенчмаркінгу безпеки:

* систематичний моніторинг (спостереження, оцінка і прогноз) кращої практики забезпечення безпеки;

* систематичне навчання на кращих прикладах забезпечення безпеки;

* адаптація отриманого досвіду до власної специфіки забезпечення безпеки;

* застосування отриманого досвіду у власну діяльність;

* оцінка процесу та результату застосування ефективних технологій у власній діяльності;

* вироблення стратегії подальшого бенчмаркінгу безпеки.

Дійсною і реальною причиною проведення бенчмаркінгу безпеки і передусім початком проведення досліджень саме у цій сфері, є прагнення компаній до досягнення конкурентноздатності. Бенчмаркінг безпеки є дієвим процесом, що дозволяє перетворити неефективну діяльність в ефективну та прибуткову. До предмету бенчмаркінгу безпеки належать процеси забезпечення безпеки.

Об'єктом бенчмаркінгу безпеки є компанія-конкурент, яка більш ефективно забезпечує безпеку або в цілому, або у певній сфері життєдіяльності, що обумовлено або кращими результатами, або застосуванням кращих методів забезпечення безпеки.

Суб'єктом бенчмаркінгу безпеки виступає компанія, яка вбачає необхідність у підвищенні ефективності процесів забезпечення безпеки через застосування бенчмаркінгу.

Звичайно, що голови багатьох компаній прагнуть мислити, виходячи виключно з критеріїв ефективності. Керівникам потрібен результат -- велика кількість клієнтів. Відтак, якщо у компанії конкурента кількість є більшою, вони воліють знати, що є контрольною точкою, при цьому подеколи втрачають процес, який визначає досягнення цієї контрольної точки. Отже, професіонали мають усвідомити, що при проведенні бенчмаркінгу найбільший результат забезпечує зосередження на процесах забезпечення безпеки та їх удосконаленні. У більш загальному плані при проведенні бенчмаркінгу безпеки керівник має керуватись процесно-орієнтовним, а не проблемно-орієнтовним підходом.

Отже предметом бенчмаркінга безпеки є процес і результат забезпечення безпеки однією компанією, а також процес і результат використання отриманої інформації на користь власної організації. На жаль, в Україні, дана теза ще не знайшла широко розуміння і розповсюдження, тому що здебільшого для забезпечення безпеки звертаються або до правоохоронців (чинних або колишніх), або, і це у кращому випадку, до своїх знайомих, котрі працюють на ринку безпеки. Так само, як і компанії, що працюють на даному ринку, не дуже часто використовують механізм зворотного зв'язку для підвищення ефективності власної діяльності, що напевно і є однією з причин певної недовіри пересічних громадян до недержавних компаній, що надають послуги у сфері безпеки.

Однією з головних цілей бенчмаркінгу безпеки є забезпечення можливості моніторингу адаптації та втілення кращих результатів забезпечення безпеки до власної сфери діяльності.

Завданнями бенчмаркінгу безпеки є:

1. Компанії, що здійснюють БМБ, мають оцінити слабкі та сильні сторони існуючих процесів забезпечення безпеки, проаналізувати критично важливі складові затрат, врахувати претензії та потреби клієнтів у безпеці, виділити сфери діяльності, які мають бути вдосконалені.

2. Знати конкурентів і лідерів в певній галузі безпеки. Компанії, що здійснюють бенчмаркінг, мають вияснити, хто є кращим з кращих. Насамперед, це залежить від вміння та можливості керівника тієї чи іншої компанії визнати себе у чомусь недосконалим, а відтак виявити бажання перейняти досвід інших. Керівник, який вважає діяльність свої фірми досконалою є утопістом, а незастосування методів бенчмаркінгу може призвести до розпаду і банкрутства не лише даної компанії, а й іміджу її керівника.

3. Підключити до процесу забезпечення безпеки кращих з кращих. Компанії, що зацікавлені у проведенні бенчмаркінгу, мають вчитися у лідерів, визначити точку, в якій вони перебувають і подальший напрям, дізнатися, якими є найкращі методи компаній -лідерів, визначити їх способи підвищення ефективності і перейняти такі. Саме тому для забезпечення безпеки мають залучатися найкращі, а не лише ті, хто проходив службу в правоохоронних органах.

4. Досягнути переваги. Компанії, які застосували бенчмаркінг, мають спромогтися досягти результатів, які б стали новими контрольними точками проведення бенчмаркінгу.

Отже, головним, що маємо винести з цього, є те, що бажані результати можуть бути досяжними лише через зміну процесів. Бенчмаркінг безпеки, що ґрунтується на процесі, є бенчмаркінгом результативним.

Відтак, доцільним вважаємо розглянути перспективи розвитку бенчмаркінгу безпеки в Україні.

18.5 Перспективи розвитку бенчмаркінгу безпеки в Україні

Одним із способів оцінки майбутнього бенчмаркінгу є розгляд головних позицій пізнання управління бенчмаркінгом. Зрозуміти роль бенчмаркінгу в майбутньому можливо через оцінку деяких проблем, що виникають, які, у кінцевому випадку, мають бути вирішені за допомогою бенчмаркінгу, що призведе до остаточного формування процесу як інструмента удосконалення бізнесу.

Передусім слід тверезо підходити до класифікації процесів забезпечення безпеки, ґрунтуючись на методології бенчмаркінгу. Дана класифікація має бути орієнтованою на процес, а не на діяльність або бачення організації. Система класифікації має:

* враховувати точку зору споживача послуг безпеки;

* бути простою при використанні;

* використовувати визначення, що є зрозумілими і неспеціалісту;

* володіти зрозумілою структурою;

* демонструвати природну взаємодію і зв'язок;

* бути заснованою на ієрархічному поглядові на компанію.

Система класифікація має бути гнучкою і передбачати можливість включення нової інформації. До основних чинників, що лежать в основі бенчмаркінгу безпеки належать:

* впевненість у необхідності змін;

* визначення того, що саме має бути змінено;

* уявлення про те, як ці зміни вплинуть на організацію в цілому.

Роль бенчмаркінгу безпеки:

* існуюча розбіжність між методами, що застосовуються однією компанією та методами, що застосовуються іншою, створює необхідність перетворень;

* розуміння кращих методів, що застосовуються в галузі забезпечення безпеки, визначає, що саме має бути змінено;

* методи забезпечення безпеки, які були віднайдені в інших організаціях, дають уявлення про кінцевий результат перетворень.

При цьому бенчмаркінг безпеки застосовується на постійній основі і охоплює усю компанію. Також має існувати усвідомлена необхідність пошуку і впровадження кращих методів організації процесів забезпечення безпеки.

Постає логічне запитання: як досягти досконалості бенчмаркінга безпеки? Як розпізнати його?

Для цього слід розуміти декілька чинників:

* процес управління -- комплекс заходів, спрямованих на організацію, підтримку та забезпечення діяльності по бенчмаркінгу;

* логічне обґрунтування бенчмаркінга; таким буде сам процес розвитку бізнесу;

* усвідомлення взаємозв'язку між бенчмаркінгом та удосконаленням бізнес-процесів, за нашого випадку процесів забезпечення безпеки;

* розуміння органічної єдності бенчмаркінга з іншими ініціативами, спрямованими на удосконалення діяльності організації.

Рівень проведення бенчмаркінгу залежить від того, наскільки послідовно здійснюється дослідження керівництвом компанії. БМБ має сприйматися як основний інструмент забезпечення конкурентоздатності, підтримки вимог клієнтів і ефективної діяльності компанії.

Таким чином, бенчмаркінг можна розглядати як один з найважливіших напрямків стратегічно орієнтованих маркетингових досліджень.

Бенчмаркінговий підхід приводить до істотної зміни процедури ухвалення рішення при здійсненні контролінгу. Традиційно контролінгові рішення приймалися на основі результатів контролінгових досліджень і інтуїції менеджерів щодо комплексу контролінгу. На основі цього розроблялася контрол інгова стратегія фірми. Сучасні умови бізнесу призводять до того, що для забезпечення конкурентноздатності фірми і її стійкого положення подібних дій стає недостатньо. Необхідне вивчення досвіду діяльності і поведінки на ринку лідерів бізнесу для підвищення обґрунтованості стратегій маркетингу.

Бенчмаркінг безпеки являє собою пошук і застосування на практиці найкращих методів забезпечення безпеки. Запозичення або адаптація кращих методів дозволяє організації підняти процеси забезпечення безпеки на рівень, що забезпечує лідерство. Встановлення критеріїв ефективності через бенчмаркінг є дійовим засобом ідентифікації організацій, що володіють значно більш високим рівнем і які можуть володіти кращими методами. Втім дійсна перевага бенчмаркінга полягає в розумінні таких методів, які дозволяють організації перейняти досвід.

Отже бенчмаркінг безпеки слід здійснювати щодо наступних об'єктів.

1. Продукції та послуг, що дозволить визначити властивості та функції, цінні з погляду споживача, які використовуються при плануванні заходів безпеки, проектуванні, розробленні; зазвичай вона визначається як мета розроблення тих чи інших заходів безпеки і методів визначення технологій.

2. Бізнес-процесів, що є основою для удосконалення і реінжинірінга бізнес-процесів. Це має складати невід'ємну частину ініціативи загального безперервного процесу підвищення якості, яка забезпечує досягнення цілей і задач компанії.

3. Критеріїв ефективності. Результатом проведення бенчмаркінгу продукції, послуг і процесів є визначення і обґрунтування цілей щодо декількох важливих для компанії критеріїв ефективності. Відтак, при проведенні заходів по плануванню і операційних оглядів необхідно уявляти ці контрольні точки бенчмаркінгу, причому обговорення досягнутих результатів щодо таких точок має являтися стандартним пунктом порядку денного.

Бенчмаркінг безпеки майбутнього базується на наступних постулатах:

1. Бенчмаркінг безпеки є процесом, що постійно розвивається. Так само, як безпека становить собою процес управління загрозами та небезпеками, так і бенчмаркінг є процесом вивчення та впровадження кращих методів у власну діяльність.

2. Необхідне уніфіковано розуміння бенчмаркінгу і загальновизнана класифікація бізнес-процесів, тобто процесів забезпечення безпеки.

3. Система класифікації має використовуватися в якості інструмента діагностики, який дозволяє позбутися повторних досліджень і забезпечує чіткіше визначення меж процесів.

4. Необхідно розробити еталонну модель бенчмаркінгу безпеки.

5. Спід використовувати тенета професіоналів -- антропний чинник бенчмаркінга, що включає і використання електронних мереж.

6. Бенчмаркінг відіграє вирішальну роль при застосуванні бенчмаркінгу.

7. Для збереження конкурентоздатності організації необхідно цілеспрямоване, швидке і безперервне навчання кращим методам забезпечення безпеки.

8. Досконалість у бенчмаркінгу безпеки досягається через послідовний менеджмент процесу дослідження.

Звичайно, в конспекті лекцій розглянуто далеко не повне коло питань, що стосуються бенчмаркінгу, втім продемонстровані його проблемні сторони, і особливо специфіку щодо сфери забезпечення безпеки. Важливим вважаємо подальший розвиток даної галузі знань, а також впровадження у практику теоретичних надбань бенчмаркінгу безпеки, який для України є новим напрямом безпе-кових досліджень.



Висновки

Національна безпека забезпечуються не лише силами, а й усіма наявними у країни засобами -- політичними, інформаційними, економічними, правовими, воєнними, організаційними і ресурсними на основі послідовної реалізації політики національної безпеки. Засоби забезпечення національної безпеки, тісно переплетені із ресурсами. Основні ресурси забезпечення національної безпеки, пов'язані з інтелектуальним багатством, достатньо високим науково-технічним потенціалом, можливостями її природи і надр, а також цілою низкою інших чинників.

Головним критерієм ефективності і надійності функціонування системи забезпечення національної безпеки є стійкий розвиток української нації, її національних потреб і національних інтересів, збереження духовних цінностей за різних умов функціонування даної системи, комплексного і системного використання сил та засобів. У забезпеченні національної безпеки мають бути задіяні усі засоби та сили. На підставі координації і взаємодії використовуються сили і засоби підсистем державної і недержавної підсистем забезпечення національної безпеки. Питання управління системою забезпечення національної безпеки України тісно пов'язані з якістю інформаційно-аналітичної діяльності у цій сфері. Організація такої роботи стає можливою за наявності єдиного центру, яким пропонується визнати Раду національної безпеки і оборони України, доповнивши її структурним підрозділом по організації управління підсистемою недержавного забезпечення національної безпеки України -- Центр недержавного забезпечення національної безпеки України. Важливим напрямом навчально наукового забезпечення національної безпеки є: організація підготовки кваліфікованих спеціалістів у галузі національної безпеки -- управлінців, консультантів, аналітиків; узагальнення і систематизація наукових знань у галузі теорії і практики забезпечення національної безпеки; розроблення цільових комплексних програм забезпечення національної безпеки.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Основна рекомендована література

1. Актуальні проблеми забезпечення національної безпеки України: Матеріали науково-практичної конференції (Київ, 6 грудня 2005 р.) / Київ. нац. ун-т внутр. справ. -- К.: Текст, 2005. -- 206 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).

2. Возжеников А.В. Национальная безопасность: теория, политика, стратегия. М.: НПО „МОДУЛЬ”, 2000. -- 234 с.

3.Геополитика и национальная безопасность: Словарь основных понятий и определений / Под ред. Л. Манилова. - М., 1998.

4.Глобалізація і безпека розвитку / [Білорус О. Г., Гончаренко М. О., Зленко В. А. та ін.]; НАН України, Київ. нац. екон. ун-т. - К.: КНЕУ, 2001. - 733 с.

5.Глобальные трансформации и стратегии развития: Монография. / Белорус О., Лукьяненко Д. и др. - К.: Орияне, 2000. - 424с. (Перевод с украинского издания 1998 года).

6. Ліпкан В.А. Безпекознавство: Навчальний посібник. -- К.: Вид-во Європ. ун-та, 2003. -- 208 с.

7. Ліпкан В.А. Національна безпека України: нормативно-правові аспекти забезпечення. -- К.: Текст, 2003. -- 180 с.

8. Ліпкан В.А. Національна безпека і національні інтереси України. -- К.: КНТ, 2006. -- 68 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).

9.Ліпкан В.А. Теоретико-методологічні засади управління у сфері національної безпеки України: Монографія. -- К.: Текст, 2005. -- 350 с.

10. Ліпкан В.А. Теоретичні основи та елементи національної безпеки України: Монографія. -- К.: Текст, 2003. -- 600 с.

11. Ліпкан В.А., Ліпкан О.С., Яковенко О.О. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях. -- К.: Текст, 2006. -- 256 с.

12. Ліпкан В.А. Управління системою національної безпеки України. -- К.: КНТ, 2006. -- 68 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).

13. Недержавна система безпеки підприємництва як суб'єкт національної безпеки України / Збірник матеріалів науково-практичної конференції 16 - 17 травня 2001 р., Київ.-- К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2001. -- 480 с.

14. Нижник Н.Р., Ситник Г.П., Білоус В.Т. Національна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку) : Навч. посіб. для вищих навч. закладів / Українська Академія держ. управління при Президентові України; Академія держ. податкової служби України. -- К. : Преса України, 2000. -- 304 с.

15. Проблеми національної та міжнародної безпеки України: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 27 квітня 2007 р.) / Київ. нац. ун-т внутр. справ. -- К.: Текст, 2007. (Серія: Національна і міжнародна безпека).

16. Про основи національної безпеки України: Закон України // Офіційний Вісник України. -- 2003. -- № 29. -- Ст. 1433.

17. Стратегія національної безпеки України // www.president.gov.ua

Додаткова рекомендована література

1. Абрамов В.С. Коммерческая безопасность предприятий (теория и практика). -- М.: АР-СИН ЛТД, 1998. -- 76 с.

2. Авдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. -- М., 1994.

3. Актуальні проблеми інформаційної безпеки України. Аналітична доповідь УЦЕПД / /Національна безпека і оборона. -К.: 2001. -№1. -С.2-59.

4. Арістова І.В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти / МВС України, Ун-т внут. справ, За заг. ред. О.М. Бандурки - Х., 2000. -366с.

5. Беляков К.И. Управление и право в период информатизации: Моногр. - К.: Изд.-во «КВІЦ», 2001. - 308 с.

6. Білорус О.Г., Лук'яненко Д.Г., Гончаренко М.О., Зленко В.А., Зернецька О.В. Глобалізація і безпека розвитку / О.Г. Білорус (наук. ред.). -- К.: НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин; Київський національний економічний ун-т 2001. -- 734 с.

7. Богданович В.Ю. Концептуальні підходи до вибору та затвердження в державі потрібного рівня її воєнної безпеки. - К. // Наука і оборона. - 1998. - №2.

8. Бодрук О., Гончаренко О., Лісицин Е., Горелов М. Національна безпека України: історія і сучасність: Монографія. - К.: ІСЕМВ, 1993.

9. Бодрук О.С. Структури воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти. -- К.: Нац. ін-т проблем міжнар. безпеки, 2001. -- 300 с.

10. Боков В., Лущик А. Основы экологической безопасности. -- Симферополь : Соната, 1998. -- 223 с.

11. Вандам Е.А. Геополитика и геостратегия / Научн. рук. проекта Даниленко И.С.- Минск: Кучково поле, 2002.- 272 с.

12. Видрін Д. Концепція стратегії безпеки (Україна у посттоталітарний період) // Розбудова держави. -- 1993. -- № 5. -- С. 36 - 41.

13. Гурковський В.І. Організційно-правові питання взаємодії органів державної влади у сфері національної інформаційної безпеки: Дис. … канд. юрид. наук: 25.00.02 / Нац. Акад. держ. управл. При Президенті України. -- К., 2004. -- 226 с.

14. Данільян О.Г., Дзьобань О.П., Панов М.І. Національна безпека України: структура та напрямки реалізації: Навч. посіб. -- Х.: Фоліо, 2002. -- 285 с.

15. Драчёв С.С. Основы корпоративной безопасности. -- СПб.: ООО Издательство Полигон, 2000. -- 240 с.

16. Дугин А. Основы геополитики. -- М.: Арктогея, 1997.

17. Картавцев В.С. Концепція національної безпеки України (проблеми підготовки та основні положення) // Вісник Академії правових наук України. Харків. --1995. -- Вип. 4. -- С. 25 - 34.

18. Качинський А.Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення / А. Б. Качинський. -- К.: НІСД, 2001. -- 312 с. -- (Сер. «Екологічна безпека»; Вип. 5).

19. Косевцов В.О., Бінько І.Ф. Національна безпека України: проблеми та шляхи реалізації пріоритетних національних інтересів. -- К.: Національний ін-т стратегічних досліджень, 1996. -- Вип. 1. -- 54 с.

20. Костенко Г.Ф. Теоретичні аспекти стратегії національної безпеки. Навчальний посібник. -- К.: ЗАТ Видавничий дім „ДЕМІД”, 2002. -- 144 с.

Размещено на Allbest.ru