Країни Близького Сходу в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

Панарабізм базувався на європейському націоналізмі, під впливом якого у 1870-х рр. відбулось об'єднання розрізнених держав Італії, а потім Німеччини. Зміст панарабізму полягав у тому, що люди, які розмовляють однією мовою, повинні складати єдину націю. Модератором ідеї панарабізму виступила англійська розвідниця у Месопотамії Г. Белл, проте основну роль у проголошенні цих ідей відіграли араби-християни, як чільники арабського світського націоналізму. На першому арабському конгресі (1913) у Парижі сирійці становили 80% делегатів. Лазарев М. Крушение турецкого господства на Арабском Востоке (1914-18 гг.). - М.: Издательство восточной литературы, 1960. - С. 44, 52.

Панарабізм як форма культурного націоналізму та інформаційно-культурної експансії вперше інформаційно артикульований правителем Мекки Хусейном, який прагнув створення незалежної арабської держави. Проте арабська інформаційна кампанія зазнала поразки через пакт Сайса-Піко. Більш формалізований підхід до розробки інформаційної стратегії панарабізму притаманний для сирійських ідеологів К. Зурейка, З. аль-Арсузі та М. Афлека - засновника партії БААС у Сирії та Іраку. Гасло цієї партії - ”Єдина арабська умма, яка має безсмертну місію”. Арабські лідери бачили в єдності не стільки мету, скільки засіб “наздогнати секулярний Захід”. Після другої світової війни панарабізм проявився у створенні ЛАД. Проте після проголошення Ізраїлю Близький Схід виявився розірваним, проект “Великої Сирії” (Сирія, Ліван, Ірак, Йорданія) та спроба створення держави Курдистан зазнали невдачі. Сурдель Д. Ислам. - М.: Астрель, АСТ, 2004. - С. 137-139, 141. Післявоєнний період відзначався зростанням ідеологічної фрагментації як наслідку протистояння між Єгиптом і КСА та Хашимітським блоком.

Ідеологія панарабізму створила необхідні інформаційно-пропагандистські передумови для об'єднання арабських націй-держав, що унаочнює короткочасний союз Єгипту та Сирії. Ідеологія насеризму визначала інформаційно-пропагандистську стратегію панарабізму у 1960-х рр. На початку цього періоду палким прихильником насеризму став саудівський принц Талал бін Абдул Азіз, щоправда, по матері вірменин, який організував рух “Вільні принци” і виступив за радикальні реформи у мусульманському світі, зокрема, запропонувавши концепцію модернізації Саудівської Аравії (1999). Тарик Али. Столкновение цивилизаций: крестовые походы, джихад и современность. - М: АСТ, Астрель, 2006. - С. 422.

Панарабізм зазнав поразки, коли арабські країни усвідомили національні інтереси і можливості. Це стало причиною невдач навіть у випадках, коли існували передумови для позитивного розвитку подій, зокрема, в Іраку та Йорданії, на чолі яких знаходились королі єдиної династії Хашимітів (1958), чи об'єднання Сирії та Іраку з єдиною керівною партією БААС (1963, 1979). Поразка в арабсько-ізраїльській війні (1967) і встановлення дипломатичних відносин Ізраїлю з Єгиптом, Йорданією і Марокко завдали вирішального удару по панарабізму. Закария Ф. Будущее свободы: нелиберальная демократия в США и за их пределами. - М.: Ладомир, 2004. - С. 139, 141.

У кінці ХХ ст. арабський світ прийняв кінцеву орієнтацію на багатодержавність, тому прагнення до об'єднання арабської нації вступило у колізію з реальністю - ліванські християни побоялись розчинитись в ісламському морі, йорданці без тривалої політичної історії не хотіли зведення до рівня племені, іракці потребували залагодження етнорелігійного поділу, курди вважали за гірше знаходитись в єдиній арабській державі, ніж в Іраку, сирійці, вважаючи себе найбільшими арабами, відкидали все, що нівелювало їх лідерство, а саудити не бажали розділити нафтовий добробут з бідними Єгиптом, Сирією та Йорданією. Aburish S. Nasser: The Last Arab. - N. J., 2004. - P. 195.

Дамаський саміт ЛАД (2008) довів, що палестинське і ліванське питання не можуть розглядатись як фактор об'єднання арабського світу. Коментуючи його підсумки, провідний оглядач “Asharq Аl Аwsat” А. Ар-Рашид зазначив, що арабський світ розколовся на два супротивних табори - “табір прихильників більшості у Лівані і табір прибічників меншості у цій країні, табір прихильників Абу Мазена і табір прибічників Муш'аля, табір прибічників Ірану та табір його супротивників, табір прибічників нового іракського режиму та табір його супротивників, табір прибічників збереження ролі ЛАД та табір її супротивників”. Косач Г. Саммит ЛАГ в Дамаске: развитие событий // Институт Ближнего Востока. - 2008. - 1 апреля. Дана тенденція знайшла відображення під час надзвичайного засідання міністрів закордонних справ ЛАД щодо Лівану (травень 2008 р.), що наочно демонструється інкорпорацією у делегацію з примирення країн, далеких від епіцентру подій (Джибуті, Марокко, Алжир).

Вищенаведені події засвідчили про виникнення двох центрів арабської зовнішньополітичної активності - єгипетсько-саудівського блоку, підтриманого ОАЕ, Оманом, Бахрейном і Йорданією, та сирійського, з Алжиром, Єменом і Катаром. Саудівсько-єгипетська позиція по Лівану щодо усунення зовнішнього втручання отримала підтримку Тунісу і Лівії, яка, на думку Ємену, надає підтримку повстанцям-зейдитам. Куделев В. Ситуация в Ливии: май 2007 // Институт Ближнего Востока. - 2007. - 15 июня. Позиція Катару чітко виражена на субрегіональному рівні у рамках РСАДПЗ, де країна оспорює право КСА на провідну роль в організації. Сирія на підставі тверджень про “історичну Сирію” торпедує саудівське втручання у Ліван як зону її “природного життєвого простору”, хоча виступила гарантом проголошення ліванської незалежності (1861). Косач Г. События в Ливане и Лига арабских государств: есть ли перспектива?// Институт Ближнего Востока. - 2008. - 12 мая.

На даному етапі в арабському світі відсутній харизматичний внутрішньосистемний лідер регіонального масштабу, який зміг би запропонувати ендогенний загальноарабський проект розвитку світського модернізаційного змісту. Ахмедов В. Политические императивы взаимодействия арабского национализма и исламизма на Ближнем Востоке // Институт Ближнего Востока. - 2007. - 28 июня. Незважаючи на це, ЛАД торпедує створення Середземноморського Союзу. Відповідь ЛАД на пропозицію Німеччини інкорпорувати до Союзу держави-члени ЄС, які не межують з Середземномор'ям (липень 2008 р.), була стриманою. Генеральний секретар ЛАД Амр Муса заявив про пріоритетність регіональних проблем, зокрема, ядерного роззброєння, над інтеграційними процесами із залученням ЄС Nazemroaya M. The Mediterranean Union: Dividing the Middle East and North Africa // Global Research. - 2008. - 10 February. і запропонував трансформувати рамки діалогу, створивши арабсько-європейський форум з 27 членів ЄС і 22 членів ЛАД. Головне побоювання ЛАД полягає у тому, що Союз самотужки вирішуватиме проблему арабсько-ізраїльського протистояння. Дану позицію поділяє Лівія, яка вважає, що Середземноморський Союз відсуне на задній план і ЛАД, і Африканський Союз. Амр Муса: права человека нарушают все! // Euronews. - 2008. - 12 July.

На противагу західним проектам модернізації Близького Сходу, ЛАД надає особливого значення стосункам з Китаєм. Під час візиту до Каїру Голови КНР Ху Цзиньтао (2004) генеральний секретар ЛАД Амр Муса ініціював створення Форуму китайсько-арабського співробітництва. Дегтярев Д. Китай-Африка: важные аспекты отношений // Мировая экономика и международные отношения, 2005. - №5. - C. 89. У переддень Олімпійських ігор у Пекіні (2008) під егідою секретаріату ЛАД і Управління інформації Державної ради Китаю проведено китайсько-арабський форум ЗМІ за участю представників усіх країн-членів ЛАД. Під час обговорення основна увага зверталась на роль Інтернету та значення ЗМІ в арабсько-китайських відносинах. Chinese, Arab media call for stronger co-op on Olympic Games // Xinhua. - 2008. - 23 April.

На відміну від політики, панарабізм зберігає інформаційну присутність в арабських медіа, особливо у Леванті, де інтелектуальним бастіоном панарабізму виступає Ліванський арабський університет. Страны и народы. Том Зарубежная Азия. Общий обзор. Юго-Западная Азия. - М.: Мысль, 1979. - C. 225. Арабські ЗМІ відіграли важливу роль у становленні незалежності арабських держав, виступаючи символом суверенітету поряд з офіційними атрибутами влади та інструментом сприйняття світовою спільнотою, пов'язаним з локалізацією, історією і навіть легітимністю. У результаті “мобілізації” ЗМІ в Єгипті, Алжирі, Сирії, Іраку, Ємені і Лівіі “одержавлені” у соціально-політичному аспекті видання склали арабський інформаційний ландшафт. Shteiwi M. Contribution of Arab Media to Creating Social Change and Developing Civil Society in the Arab World // Arab Media in the Information Age. - The Emirates Center for Strategic Studies and Research: Abu Dhabi, 2006. - P. 122. На фоні військово-політичних конфліктів, а також “вірусної” передачі інформації як основного джерела інформованості арабської аудиторії, арабські держави запроваджували проурядові медіа, які переважно підлягали урядовій цензурі. Musa I. Communications Revolution: Repercussions of the Stages of Development of Nationalist Arab Media // The Arab and Satellite Media. - Beirut: Center for Arab Unity Studies, 2004. - P. 46-47. Їх дискурс обмежувався географічними і соціально-демографічними кордонами відповідної держави, але намагався вплинути на перебіг політичних подій в інших державах. Bilqzeez A. Arab Satellite Channels and Issues of the Nation.// Al Mustaqbal Al Arabi. - Beirut, 2004. - № 306. - P. 124-178. Військові конфлікти стали імпульсом для розвитку перших панарабських ЗМІ - насерівського радіо “Голос арабів” (1950-і рр.).

Після арабсько-ізраїльської війни (1973) арабські ЗМІ стали поширеним явищем, Saeed M. New Trends and Forces in the Arab Media Arena // Arab Media in the Information Age. - The Emirates Center for Strategic Studies and Research: Abu Dhabi, 2006. - P. 29. а панарабська преса ознаменувала новий етап розвитку панарабських ЗМІ. Їх фінансування здійснювалось окремими державами в умовах політичної поляризації між країнами Перської затоки та владою Сирії, Лівії і Іраку. Дані видання переважно локалізувались у Бейруті, з цієї причини досупутникові ЗМІ іноді називають “ЗМІ “Palace”. Початок ліванської громадянської війни (1975) спричинив тимчасовий занепад панарабської періодики та еміграцію журналістів на Кіпр, до Парижу та Лондона. Fakhreddine J. The long March of the Pan-Arab Media: A Personal View // Arab Media & Society. - February, 2007. Проте на сучасному етапі панарабська преса досить впливова, прикладом чого є “Аl-Hayat”, “Asharq Al Awsat”, “Аl-Аhram”.

Військові конфлікти 1990-і рр. зумовили появу панарабських сателітарних ЗМІ, першочергово телеканалу “Al-Jazeera”. Проте стрімкий розвиток медіа на Близькому Сході передусім зумовлений його геополітичним значенням як нафтовидобувного центру і колиски ісламу. Внаслідок спільності мови, невеликих розмірів країн, політичної напруженості ЗМІ вийшли за національні межі. З появою супутникового телебачення більшість ЗМІ де-факто трансформувались у регіональні і навіть глобальні, щоправда, глобальне охоплення не втілилось у глобальний вплив. Сателітарне телебачення сприяло мотивації і розвитку націоналістичної інформаційно-комерційної діяльності і мовної стандартизації, глядацька аудиторія отримала право вільного вибору та відчула причетність до подій всієї арабської нації. Цей чинник відіграв вирішальну роль для консолідації близькосхідної діаспори. Наприклад, з кінця 1980-х рр. орієнтація ліванської громади в Канаді зумовлюється впливом ліванського каналу LBC, хоча арабська мережа Північної і Південної Америки (НАА) контролюється просаудівським MBC.

Згідно з твердженням відомого дослідника арабського медіа-простору М. Крайді, транснаціональні ЗМІ зумовили регіональну ідентифікацію - панарабську свідомість, якій сприяє програма “Manbar” на каналі “Al-Jazeera”. Kraidy M. Arab Satellite Television Between Regionalization and Globalization // Global Media Journal. - Fall 2002. - Volume 1. - Issue 1. - P. 30-32. Це спричинило відродження публічної концепції панарабізму, яка базується на співпраці у сфері медіа та ІТ на кшталт медіа-тренінг центру “Al-Jazeera”. Транснаціональність культурних потоків в арабському світі підтверджується відомим трюїзмом щодо арабської літератури - книги написані у Каїрі, опубліковані у Бейруті і читаються у Багдаді. Salamandra Ch. Television and the Ethnographic Endeavor: The Case of Syrian Drama // Arab Media & Society. - Spring 2005.

Ключовим інституалізованим гравцем на полі панарабізму виступає Ліга арабських держав. ЛАД долучилася до створення Арабського поштового союзу (1954), Союзу бездротової комунікації та телекомунікації (1953), Arab League // The Columbia Encyclopedia, Sixth Edition: Columbia University Press, 2001. - P. 128. а також Арабського союзу сателітарного зв'язку ARABSAT. Арабсат // Информационно-аналитический портал о космосе // http://www.spacenews.ru/live/sput.asp?id=1639 У 1967 р. сформульовані принципи телевізійної мережі, метою якої є інтеграція соціокультурної діяльності ЛАД, на підставі чого у 1976 р. створено ARABSAT, локалізований в Ер-Ріяді, Дубаї, Каїрі та Парижі. Займаючи ІХ місце у рейтингу світових супутникових операторів, ARABSAT підтримує 340 телеканалів і 160 радіостанцій у 100 державах, зокрема, володіючи аудиторією 164 млн. осіб у 21 арабській країні (IPSOS, 2007). About Us // ARABSAT // http://www.arabsat.com/ArabSat/English/AboutUS/ Супутник ARABSAT-3 (1999) охоплює всі арабські країни, більшу частину Європи і Африки, ARABSAT-3а здійснює глобальне покриття. У 2007 р. підписано контракт з компанією EADS-Astrium щодо будівництва двох супутників п'ятого покоління, а також з французькою агенцією “Аrianspace” щодо їх запуску у 2009-2010 рр. Kraidy M. Arab Satellite Television Between Regionalization and Globalization // Global Media Journal. - Fall 2002. - Volume 1. - Issue 1. - P. 34.

Арабська стратегія у сфері ІКТ затверджена в Аммані Радою міністрів інформації арабських держав (2001). Директор департаменту інформаційно-комунікаційних технологій ЛАД Абд аль-Рахман Сабрі підкреслив важливість реалізації 19 проектів, передбачених рамковим документом: розвитку арабської нормативної бази, цифрового архівування, вузлів доступу для підключення арабських Інтернет-мереж, перекладу і арабізації ІКТ-термінології. Зважаючи на їх незначну реалізацію, ООН задіяло ініціативу “Інформаційні технології і спільноти для розвитку в арабському регіоні” (ICTDAR) для допомоги арабським країнам у запровадженні ІКТ (2003), а Міжнародний союз електрозв'язку започаткував панарабський Інтернет-проект. Hanouz Dr., Yousef T. Assessing Competitiveness in the Arab World: Strategies for Sustaining the Growth Momentum // Arab World Competitiveness Report. - World Economic Forum, 2008.

Плани щодо запуску супутникового англомовного телеканалу під егідою ЛАД для Заходу і Ізраїлю “для створення належного іміджу арабів і мусульман” на даний час не реалізовані. Згідно з інформацією віце-президента ЛАД по зв'язках з ЗМІ Махмуда Абдель Азіза, ініційований у 2002 р. проект “надалі обговорюється” Abbas F. What Does It Take to Break the Language Barrier? // Asharq Al Awsat. - 2006. - 3 October. , хоча в Ізраїлі у той же рік була задіяна станція супутникового телебачення для арабської аудиторії. Kraidy M. Arab Satellite Television Between Regionalization and Globalization // Global Media Journal. - Fall 2002. - Volume 1. - Issue 1. - P. 36. У 2007 р. у рамках інтеграції арабських ЗМІ і телекомунікаційних секторів за підтримки ЛАД прийнято рішення про створення третьої, поряд з ARABSAT і NileSat, сателітарної платформи - приватного оператора NoorSat (Бахрейн), що використовуватиме іноземні супутники.

На фоні відсутності власних медіа ЛАД підтримує перший арабський медіа-холдинг МВС (1991), виявом чого стало нагородження голови правління МВС Валіда бін аль-Брахіма Щитом честі “лицаря арабських ЗМІ” (2006). Варто зазначити, що ЛАД також нагородила віце-президента ОАЕ Мохамеда бен Рашид аль-Мактума званням Першого патрона арабських медіа за внесок в активізацію ролі аудіовізуальних і друкованих медіа арабських країн. Media and advertising daily news // AME Info. - 2008. - 12 December // http://www.ameinfo.com/news/Media_and_Advertising/

Учасники VIII Форуму Дохи (2008) засвідчили виняткове значення ЗМІ в умовах трансформації арабського світу і Близького Сходу, взаємодії арабських і світових ЗМІ. Форум підкреслив роль незалежних супутникових каналів у формуванні інформаційного простору у світі “без кордонів”. Мелкумян Е. Демократический форум в Дохе // Институт Ближнего Востока. - 2008. - 16 апреля. На XXXV сесії ЛАД прийнято Статут арабської інформаційної діяльності, у статті 7 якого зазначено, що арабські держави повинні “інтенсифікувати свої зусилля на міжнародній арені з метою донесення до міжнародної громадськості інформації про арабський світ та його історію, арабську цивілізацію… людський, духовний та матеріальний потенціал, а також правові аспекти, чільне місце серед яких займає палестинська проблема та звільнення окупованих арабських земель”. League of Arab States // http://www.arableagueonline.org/las/index.jsp

У лютому 2008 р. ЛАД прийняла Статут арабських засобів сателітарного зв'язку, не підписаний тільки міністром інформації Лівану Газі Аріді. Abu-Fadil M. Arab Broadcast ForumLays Bare “Muzzling” Media Chapter // The Huffingston Post. - 2008. - 23 May. Згідно з даними єгипетського видання “Аl-Мasry Al-Youm”, ініціаторами запровадження правил для супутникового мовлення виступили Єгипет і КСА, супротивником - Катар, з території якого транслюється “Al-Jazeera”. Арабские страны хотят покончить с "анархией" на спутниковых ТВ-каналах // РИА “Новости”. - 12 февраля. При цьому варто зазначити, що саме “Al-Jazeera” утвердилась як лідер у відродженні панарабізму, продовжуючи традиції просвітницької діяльності арабських культурних діячів аль-Хілала, аль-Рісали, Умм Кульсум та Фаріда аль-Атраша Schleifer A. Al-Jazeera Update: More Datelines from Doha and a Code of Ethics // Transnational Broadcasting Studies Journal. - Fall/Winter 2004. - № 13. - Р. 5..

Незважаючи на неоднозначне сприйняття Статуту у світі, він базується на арабських ментальних цінностях і спрямований на захист засадничих інтересів арабських країн і арабського світу у цілому (ст. 5), підтримання релігійних і етичних цінностей арабського суспільства, його соціальної цілісності (ст. 6), збереження арабської самобутності в умовах глобалізації та використання новітніх технологій для поширення арабської культури і цивілізації (ст. 7). Арабські громадяни мають право на безперешкодний доступ до телерадіопродукції будь-якої країни-члена ЛАД (ст. 5), що зміцнює інтеграційну платформу панарабізму. Позитивним аспектом Статуту є засвідчення поваги до всіх релігій, конфесій і релігійних символів (ст. 6), національного суверенітету держав і їх народів (ст. 7). Arab League Satellite Broadcasting Charter // Arab Media & Society. - February 2008.

Координацію зусиль арабських країн у подоланні “цифрового розриву” здійснюють три регіональні організації у сфері ІКТ. Арабська мережа Інтернету (ARNET) створена у квітні 2003 р., на даному етапі налічує 20 членів, 2007 Annual Report // The Telecommunications Regulatory Authority. - Bahrain. - 2008. - 23 May. зокрема, телекомунікаційні регулятори ОАЕ, Кувейту, Катару, Оману, Ємену, Лівану, Іраку, Сирії, - EgypARNET comprises as well telecommunications regulators in the UМавританії. Найактивнішими учасниками організації виступають Єгипет, Йорданія, Бахрейн, Туніс, Алжир, КСА, Палестина і Марокко. У 2005 р. в організації головував Єгипет, у 2006 р. - ОАЕ, у 2007 р. - Бахрейн.. Third annual ARNET meeting highlights need for telecom liberalization and transparency in Arab region // AME Info. - 2006. - 22 March. Основними проектами, що реалізуються в рамках організації, є наступні:

- переклад арабською мовою ІКТ-термінології (Йорданія);

- індексація показників інформаційного розвитку арабських країн;

- інвестиційні портфелі у сфері ІКТ;

- стандартизація телекомунікаційного обладнання. ARNET preparatory meeting for WSIS // National Telecommunication Authority // http://www.tra.gov.eg/english/events_eventsdetails.asp?PID=25&ID=184

Група операторів мереж Близького Сходу (MENOG) створена у 2006 р. у Бахрейні як форум обміну інформацією ІТ-спеціалістів. MENOG заснована для сприяння діалогу з питань Інтернет-суспільства, співробітництва і взаємодії у сфері ІР-мереж TRA's General Director Speaks at the Middle East Network Operators Group Meeting // Telecommunications Regulatory Authority. - Bahrain. - 2008. - 17 April. . Організація провела саміти у Бахрейні, Катарі та Кувейті Meetings // MENOG // http://www.menog.net/meetings/index.php.

Арабська мережа регулювання телекомунікацій і інформаційних технологій (AREGNET) заснована з метою розвитку ІКТ (2003), Mobile International Roaming among Arab Countries // ICT Regulation Toolkit. - AREGNET. - 2008. - 07 August. обміну досвідом у сфері регулювання телекомунікаційного сектору. AREGNET Experts & Experiences Module // Autorite de Regulation de la Poste et des Telecommunications // http://www.arpt.dz/aregnet/ar/experts/index.asp

Важливу роль у координації діяльності арабських країн в інформаційному просторі відіграє Арабський союз інформації (Arabcin), заснований в Аммані (1998), який не лише видає Інтернет-журнал Areen арабською, англійською та французькою мовами, але й здійснює активну політичну діяльність. Зокрема, Дамаська асамблея Arabcin (2001) постановила повернути арабські і палестинські документи щодо Єрусалиму, конфісковані Ізраїлем. About Us // AREGNET// http://www.aregnet.net/en/?p=apropos

Окрім урядових організацій, у сфері інформаційних технологій сформовані арабські неурядові структури. У 2000 р. ЮНЕСКО підтримала створення йорданського Інтернет-радіо AmmanNet (http://www.ammannet.net) як рольової моделі електронних ЗМІ, яка допомагає арабським неурядовим організаціям у розробці веб-сайтів. Створений ним Союз арабських Інтернет-ЗМІ (АМІN, http://www.amin.org) став одним з провідних арабомовних джерел новин в Інтернеті, шлюзом у Мережу для арабської преси, а також форумом для обміну інформацією. Al Zubaidi L. Walking a Tightrope: News Media and Freedom of Expression in the Arab Middle East // Heinrich Boll Foundation. - 2004. - November 16. - P. 98.

Сайти групи “Араби -- інформація для інших країн” переважно представлені ресурсами, присвяченими внутрішньоарабським проблемам і ролі арабської нації на світовій арені. Вони фінансуються арабськими урядами і політичними партіями та викладають їх офіційну точку зору. Прикладом може бути відмінність у висвітленні палестинського питання, викладена на сайтах www.al-ahram.eg.org (єгипетська газета “Al-Ahram”), www.thawra.com (сирійська газета “As-Sawra”) та www.al-baath.com (сирійська газета “Аl-Baath ”). Фаткулин Б., Сапунов Д. Интернет на Арабском Востоке и информационный канал “Россия - Юг Юг - Россия”. // “Вестник Челябинского университета”/ Серия 10, “Востоковедение, евразийство , геополитика”. -- Челябинск, 2002. - С. 249-252.

А. Шлайфер та Дж. Альтерман стверджують, що поширення супутникових технологій та регіоналізація арабомовних медіа задіяли ринкові механізми економіки та збільшили політичний плюралізм у регіоні. На думку єгипетського дисидента С. Е. Ібрагіма, “арабські медіа зробили для арабського світу більше, ніж будь-який організований політичний рух”. Ibrahim S. Thoughts on Arab Satellite Television, Pan-Arabism and Freedom of Expression // Cambridge Arab Media Project: The Media and Political Change in the Arab World. - 2004. - 29-30 September.

2.5 Роль концепції панісламізму у формуванні осередків інформаційно-пропагандистської діяльності на Близькому Сході

Панісламізм - це політичний рух, який закликає до об'єднання мусульман у світовій ісламській державі - халіфаті. Розпад Арабського халіфату у ХІІІ ст. звільнив ідею ісламу від державних кордонів і поклав початок мамлакат аль-іслам (імперії ісламу). До кінця ХІХ ст. мусульмани різних держав юридично залишались членами єдиної умми Алиев А. Иран vs Ирак: история и современность. - М.: Изд-во МГУ, 2002. - C. 286.. У 1871 р. заснована національна партія панісламізму і халіфату, що вкорінилась у мусульманському світі з допомогою релігійних орденів бекташі і мавлеві История ХІХ века. Под редакцией профессоров Лависса и Рамбо. Т. 8. - М.: ОГИЗ, 1939. - C. 11.. Надалі ідея ісламізму була використана султаном Абдул Гамідом ІІ (1878) для встановлення османського контролю над Центральною Азією, що спричинило опір Ірану та Марокко. У зв'язку з цим султан нагородив орденами і титулами панісламістів - єгиптянина М. Каміля та афганця Дж. аль-Афгані, який, виступаючи за релігійно-політичну єдність Центральної Азії, прагнув примирити сунітів та шиїтів. Аль-Афгані і М. Абдо були першими теоретиками панісламізму, проте першими практиками стали їх непримиренні опоненти - лівійські сенусити. Прошин Н. История Ливии в новое время (середина 16-начало 20 вв.). - М.: Наука, 1981. - C. 237-240, 260. Слід зазначити, що прибічники аль-Афгані активно закликали імамів до розповсюдження новин під час проповідей.

У 1908 р. після турецької революції сирієць аль-Кавакібі висунув ідею халіфату з центром у Мецці, швидко підхоплену Магрібом. Прошин Н. История Ливии в новое время (середина 16-начало 20 вв.). - М.: Наука, 1981. - C. 259. На противагу їй “молодотурки” запропонували панісламізм на пантюркській основі, однак антитурецьке повстання у Хіджазі (1916) спричинило занепад цієї ідеї. Мусульмани перестали розглядати Османську імперію як захисницю ісламу, хоча на державному рівні Туреччина залишалась єдиним активним ісламським суб'єктом міжнародних відносин. Медведко Л. Россия, Запад, Ислам: “столкновение цицилизаций”? - Жуковский-Москва: Кучково поле, 2003. - C. 94-96, 115, 263.

Формальне анулювання Туреччиною халіфату і відмова від панісламської політики (1925) породили вакуум, який невдало спробували заповнити четверо арабських королів і засновник панісламського інформаційно-пропагандистського руху Великий муфтій Єрусалиму Хадж Амін аль-Хусейні. Льюис Б. Ислам и Запад. - М.: Библейско-богословский институт св. апостола Андрея, 2003. - C. 54, 231.

Першою ознакою ісламського відродження у післявоєнний період стала заява лівійського лідера М. Каддафі, що Лівія стане мусульманською країною (1969), другою - іранська революція. Армур Р. Ислам и христианство. Непростая история. - М: Библейско-богословский институт св. апостола Андрея, 2004. - C. 274. Ріст ісламізму спричинило безробіття мусульманської технічної інтелігенції, яка ісламізувала модернізацію, що трансформувало мечеті у політичні клуби, а політехніки - з атеїстичних в ісламістські центри. Об'єднання ісламістів у 1980-90-х рр. очолили люди з вищою технічною освітою і науковими ступенями - Аббасі Мадані і Абделькадер Хашані (Алжир), Ербакан (Туреччина), Набаві (Іран), Хекматіяр (Афганістан). Ланда Р. Причины и факторы радикализации ислама // Ислам на современном Востоке. - М.: Институт востоковедения РАН, Крафт +, 2004. - C. 195-196.

На початку 1990-х рр. відбулась глобалізація радикального ісламу, зумовлена змаганням Ірану та Саудівської Аравії. З 1992 р. ісламісти почали війну проти секулярних режимів, але певних успіхів досягли тільки в Єгипті і Алжирі. У 1999 р. після спаду активності на Близькому Сході ісламістський рух перенісся за межі регіону, зокрема, у Центральну Азію, яку саудівський король Фахд назвав “важливим актором будівництва нового ісламського світу” (1992). Системная история международных отношений в двух томах, под редакцией А. Д. Богатурова, т. 2 События 1945-2003 годов. - М.: Культурная революция, 2006. - C. 614. Саудівський рух опору виник завдяки емігрантам з Сирії та Єгипту, які імплементували панісламізм, політично активніший, ніж вакхабізм. У мусульманському світі визначились два харизматики загальноісламської місії - Хомейні і бін Ладен. Малашенко А. Исламская альтернатива и исламистский проект. - М.: Весь мир, 2006. - C. 77.

Панісламська інформаційна активність започаткована після розпаду Османської імперії “Братами-мусульманами” (Єгипет). Інформаційна діяльність суспільно-політичних та релігійних рухів детермінувалась історичними подіями, проте і офіційні особи арабських країн не уникали панісламської пропаганди, що, зокрема, простежується у виступі короля Ібн Сауда щодо ідеї мусульманської солідарності (1930). Інституційний рівень інформаційної політики простежується у резолюціях чисельних міжнародних конференцій 1926-1966 рр. Після завершення другої світової війни ісламісти програвали інформаційну війну націоналістам, проте іранська революція (1979) та військово-пропагандистська кампанія в Афганістані забезпечили панісламізму не лише регіональну, але й глобальну підтримку. Свідченням цього є розгортання діяльності “Братів-мусульман” на всій території Близького Сходу, а також ріст популярності “Хізб-ут-Тахрір” в арабському світі. Hizb-ut-Tahrir's Growing Appeal in the Arab World // Jamestown Foundation: Terrorism Monitor. - 2006. - December 14. - Volume 4. - Issue 24.

У другій половині 1990-х рр. інтелектуали-ісламісти помітили ознаки стагнації політичної ідеології руху, що спричинило налагодження контактів зі світським середнім класом. Свідченням даного процесу виступає “Хартія ісламістів” (1999), запропонована лондонським бюлетнем “Іslam ХХІ”, яка акцентує увагу на ”необхідності освіченої інтерпретації ісламу” Кепель Ж. Джихад. Экспансия и закат исламизма. - М.: Ладомир, 2004. - С. 344. .

Особливість сучасної ісламської ідеології полягає у переплетенні релігійного та ідеологічного аспектів. Релігійний аспект містить догматику, питання віри та моделі віросповідання, його мета зосереджена на збільшенні кількості адептів ісламу, що проявляється у формі місіонерсько-проповідницької діяльності. Ідеологічний аспект складається з політичних поглядів: ідеї панісламізму, концепції “ісламської держави”, вчення про джихад, ісламізації ЗМІ. Його мета полягає у створенні політичних інститутів в ісламі, а зовнішнім проявом виступає ісламська пропаганда. У той час як панарабізм акцентує увагу на єдності арабів незалежно від віросповідання, панісламізм прагне згуртувати усіх мусульман незалежно від національності.

Засновники панісламізму Дж. аль-Афгані та М. Абдо пропагували модернізацію мусульманського світу за західним зразком, а іслам розглядали як інтегративний культурний бренд. Сучасні панісламісти вважають іслам не індикатором цивілізаційної ідентичності, а релігійно-політичною доктриною. Исламская интеллектуальная инициатива в ХХ веке. - М.: UMMAH, СП Мысль, 2005. - C. 329, 330. Серед ідеологів панісламізму кінця ХХ ст. найяскравішими представниками виступають Ю. aль-Кардаві та Абд аль-Азіз бен Бааз Малашенко А. Исламская альтернатива и исламистский проект. - М.: Весь мир, 2006. - C. 53, 54.. Шейх аль-Кардаві заснував Всесвітню асоціацію мусульманських улемів (2004) з метою “зберегти культурну самобутність мусульман” і “сприяти поширенню поміркованого ісламу в якості міжнародної мережі, альтернативної до войовничого ісламізму”. Maqalat. - 2004. - 14 July. Теоретичне обґрунтування панісламізму розробляють улеми університетів Аль-Азхар (Єгипет) і Аз-Зайтун (Туніс), а також Всесвітня ісламська ліга, пропагують “Брати-мусульмани” Українська дипломатична енциклопедія. - К.: Знання України, 2004. - T. 2. - C. 251..

Аналіз діяльності єдиного інституалізованого панісламського міжнародного актора - ОІК свідчить про те, що “вона не вказала ісламського шляху зміни міжнародного територіального порядку”. Sheikh Naveed S. The New Politics of Islam. Pan-Islamic Foreign Policy in a World States. - London: Routledge Curzon, 2003. - P. 105. Проте в умовах інформаційної революції принцип джихаду у сучасних міжнародних відносинах набуває нової інтерпретації. Провідним напрямом визначена пропаганда ісламу та допомога місіонерським організаціям, переважно в Африці. Ковальчук А. Международные исламские организации. // Отечественные записки - 2003. - №5. Тому ОІК долучається до застосування сучасних ІКТ шляхом створення комісії з інформатики, Інформаційного центру та е-бібліотеки у Сирії. Спеціалізованими організаціями ОІК у сфері інформації виступають Міжнародна ісламська інформаційна агенція (IINA) і Міжнародна ісламська організація телерадіомовлення (ISBO). Завдяки країнам Південно-Східної Азії діяльність ОІК в інформаційній сфері є ефективнішою, ніж ЛАД. З метою інтенсифікації інформаційної присутності ОІК планується запуск Ісламського сателітарного каналу у Катарі, який пропагуватиме не сунітсько-шиїтський розкол, а спільні релігійні цінності. Media and advertising daily news // AME Info. - 2007. - 20 September // http://www.ameinfo.com/news/Media_and_Advertising/ Аналогічний проект готується в Ірані.

На VII сесії міністрів інформації ОІК (2006) Генеральний секретар ОІК Ікмеледдін Іхсан-огли підкреслив важливість створення багатомовних супутникових каналів у мусульманських країнах, відкриття ісламських інформаційних бюро у столицях світу, зміцнення співробітництва з провідними інформаційними агенціями (“Reuters”, АFP, AP), а також розвитку інформаційних відносин з провідними телеканалами (ВВС, “Al-Jazeera”, “Al-Arabiya”) для висвітлення позиції ОІК. Згідно рекомендацій ІІІ сесії міністрів інформації ОІК у Мецці (2005), IINA залучає африканські та азійські інформаційні агенції в якості спостерігачів. The Organisation of the Islamic Countries is promoting the initiative, which will focus on the true values of the religion rather than propagate division between Sunnis and Shiites.Неординарним кроком VII сесії можна вважати рішення про проведення щорічних телемарафонів “Телетон” для збору коштів жертвам стихійних лих. Report of the Secretary General on Information Affairs Submitted to the Thirty-Third Session of the Islamic Conference of Foreign Ministers. - Baku, Republic of Azerbaijan. - 2006. - 19 - 21 June.

У сфері міжнародних інформаційних відносин ОІК задекларувала наступні пріоритети:

- підтримка палестинської адміністрації у сфері ІКТ; проведення інформаційних семінарів щодо “Аль-Кодс аш-Шаріф” і Палестини; створення постійного сайту AlQouds;

- підтримка територіальної цілісності Іраку за допомогою ЗМІ держав-членів ОІК;

- підтримка Судану в умовах антагоністичної інформаційної кампанії;

- підтримка Фонду цифрової солідарності (2005).

У вересні 2006 р. ОІК розробила стратегію боротьби з антиісламськими випадами у ЗМІ, яка базується на стриманості і повазі до інших релігій. Anti-Islam Media Bias to Be Tackled by OIC. P.K. Abdul Ghafour // Arab News. - 2006. - 15 August.

Недержавні актори збільшують присутність у сучасному ісламському житті, зокрема, у сфері да'ава. Неурядові релігійно-політичні організації відіграють значну роль у трансформації глобалізованої світової політики, використовуючи арабську і англійську мови. Малышева Д. Религиозный экстремизм на постсоветском востоке. В кн. Ислам на современном Востоке. - М.: Институт востоковедения РАН, Крафт +, 2004. - C. 212-213. Прикладом таких організацій виступають єгипетські сунітські “Брати-мусульмани” (al-Ikhwan al-Muslimin), які послідовно відстоювали власну позицію у суперечці з улемами Єгипту, Йорданії та КСА щодо підтримки “Хизбалли” у ліванському конфлікті. Wahhabi theologians' views on Hizbollah // Al-Jazeera. - 2006. - 27 July. Лідер організації М. Акіф наголосив на арабській ідентичності “Хизбалли”, непрямо критикуючи арабські уряди за розпалювання міжконфесійної ворожнечі. Statement of the Muslim Brotherhood on “Attempts to Sow Strife and Defeat the Resistance // Al-Jazeera. - 2006. - July 27, Interview with the Supreme Guide on support of the resistance and the absence of an Arab strategy // Al-Jazeera. - 2006. - 17 July. “Брати-мусульмани” вважають, що іслам володіє культурою опору, яка звільнить Близький Схід та світ загалом від американської гегемонії, тому “Хизбалла” використовує іслам як законний інструмент поширення політичних та соціальних перетворень у регіоні, сприяючи глобальним трансформаціям міжнародних відносин. Відмова “Братів-мусульман” провокувати сунітсько-шиїтський конфлікт свідчить про їх позиціонування як актора регіонального значення та вдале інформаційне просування ідей ісламістської опозиції.

“Брати-мусульмани” в Єгипті та їх йорданська філія “Мусульманський фронт дії” (МАФ) активно використовують Інтернет. З часу закриття штаб-квартири і друкованих ЗМІ єгипетським урядом (1995) сайт www.ikhwanonline.com залишався провідним медіа-ресурсом організації до виборів 2005 р., коли і він підпав під заборону. З цієї причини виборча стратегія “Братів-мусульман” поєднала персональні сайти для кожного кандидата з Інтернет-радіостанціями. Виборча інновація полягала у використанні блогінгу як конвергентної платформи, яка, на думку головного редактора офіційного сайту “Братства” Абдель аль-Галіля Шарноубі, стала успішною складовою онлайн-стратегії. Завдяки цій ідеї, запозиченій в активістського руху “Kefaya”, до весни 2007 р. налічувалось 150 ісламістських блогів, а молоді “брати” тепер модерують блогінг серед інших верств єгипетського суспільства.

Світовою сенсацією можна вважати відеоблог “Повернення мого батька” доньки ув'язненого лідера руху Хасана Малека, розміщений на відеопорталі YouTube. З іншого боку, блоги дозволили поміркованим “братам”-технократам на кшталт М. А. Монема публічно критикувати політику консервативнішого керівництва організації.Ajemian P. The Islamist opposition online in Egypt and Jordan // Arab Media & Society. - January, 2008. З метою власної популяризації у західному суспільстві “Брати” задіяли у Лондоні англомовний промоційний сайт Iкhwanweb (2007), що підтримується волонтерами на всіх континентах. The Muslim Brotherhood (Ikhwan) Official English Website // http://www.ikhwanweb.com/Menu.asp?ID=1? За прикладом “Братів-мусульман” орган партії “Хізб aль-Амаль” газета “Аl-Shaab” після урядової заборони трансформувалась у ключового гравця Інтернет-простору.

Цензура у Йорданії спричинила запуск Інтернет-кампанії “Мусульманського фронту дії” на парламентських виборах (2007). Офіційний сайт організації http://www.jabha.net відіграв у виборчій кампанії допоміжну роль, а агітаційний http://www.ikhwan-jor.com/ - основну, висвітлюючи зовнішньополітичну стратегію МАФ у Палестині та Іраку.

Марокканський улем Абд аль-Вакхаб ат-Тазі Сауд сформулював програму покращення іміджу ісламу у сучасному світі і налагодження міжцивілізаційного діалогу. Він пропонує “заохочення діяльності з формування інформаційного суспільства на землях ісламу заради глибокого і правдивого сприйняття і вивчення сусідів по планеті”. Жантиев Д. “Хасанийские чтения” в Марокко как проявление иджтихада в современном арабо-мусульманском мире // Вестник МГУ. - Cерия 13 (востоковедение). - №4. - 2005. - C. 98. Наслідки кіберісламського дискурсу, не обов'язково на ісламських сайтах, можуть бути не настільки значними, як ефект “Al-Jazeera” Bunt G.. Islam in the Digital Age. E-Jihad, Onlines Fatwas and Cyber Environments. - London-Sterling, Virginia: Pluto Press, 2003. - P. 210., однак ісламська концепція майбутнього ймовірно міститиме поєднання електронного і політичного халіфату. Inayatullah N. Islamic Civilization in Globalization. // New Internationalist. - 2002. - №10.

Інтернет може стимулювати зростання освіченості умми, у той час як розробка програмного забезпечення (тач-скрін-технологія і система розпізнавання голосу) розширить ісламське кіберсередовище за рахунок неосвічених верств. Цей процес може пропагуватись мусульманським да'ава. Виступаючи на ІХ Міжнародній конференції “Молодь і глобалізація” генеральний секретар Міжнародної ісламської організації допомоги (IIRO) А. Х. Баша зазначив, що 88% користувачів використовували Мережу для да'ава-онлайн, Bunt G. Islam in the Digital Age. E-Jihad, Onlines Fatwas and Cyber Environments. - London-Sterling, Virginia: Pluto Press, 2003. - P. 207. тому ймовірне заохочення мусульман до вивчення онлайн-фетв в аудіовізуальній і письмовій формах або читання і навіть участі у е-джихаді. Однак повномасштабна реалізація такого сценарію нереальна у короткотерміновій перспективі через наявність гендерного і мовного бар'єрів. Bunt G. Islam in the Digital Age. E-Jihad, Onlines Fatwas and Cyber Environments. - London-Sterling, Virginia: Pluto Press, 2003. - P. 206.

РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ІНФОРОМАЦІЙНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ НА РОЗВИТОК БЛИЗЬКОСХІДНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА

3.1 Поширення інформаційно-комунікаційних технологій на Близькому Сході

Швидка акумуляція та поширення інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ), їх вплив на економічний розвиток стали предметом дослідження упродовж останнього десятиліття. Телекомунікаційна інфраструктура регіону зазнала відчутної трансформації, але ІКТ-показники більшості країн регіону залишаються нижчими, ніж загальносвітові.

Табл. 1. Узагальнені показники ІКТ країн Близькосхідного регіону

У доповіді “Rand Corporation” (2003) країни Близького Сходу розцінювались як “глобальні невдахи” інформаційної ери, Burkhart G., Older S. The Information Revolution in the Middle East and North Africa. Santa Monica, CA, Rand. 2003. - P. 48. оскільки більшість близькосхідних мереж заінстальована та обслуговувалась західними компаніями, телефонний зв'язок та Інтернет-трафік здійснювались за допомогою західних провайдерів і інфраструктури. Regulatory Developments in Egypt // European Survey on the Information Society (ESIS) Master Report. - January 2001. - P. 28. Згідно з даними ARNET (2008), Інтернет з швидкістю понад 4 Мб/с застосовується тільки у чотирьох країнах - Марокко, Сирії, ОАЕ і Тунісі, у переважній більшості країн швидкість складає 256 Кб/с. Telecoms Price Benchmarking for Arab Countries // Telecommunications Regulatory Authority

Kingdom of Bahrain, Chair of AREGNET. - 2008. - 2 June. - P. 10.

На думку генерального директора Batelco у країнах Затоки Д. Азро, послуги швидкісного Інтернету у Затоці дорожчі, ніж світові, що негативно впливає на ріст кількості користувачів і є перешкодою для “цифрового” суспільства. У 2005 р. абонентська місячна плата у країнах Затоки становила 76 дол. при тому, що світова плата складала у середньому 28 дол. Abu Taleb S. 1.8 Million Internet Users in GCC States // Asharq Al Awsat. - 2006. - 26 July. Серед арабських країн тільки у Сирії, Єгипті та Йорданії рівень цін сприяв доступності Інтернету для ширших верств користувачів. Telecoms Price Benchmarking for Arab Countries // Telecommunications Regulatory Authority

Kingdom of Bahrain, Chair of AREGNET. - 2008. - 2 June. - P. 8.

Проте за останні роки у регіоні зафіксовано відчутний “цифровий прорив”. Згідно з доповіддю IDC, у 2008 р. на Близькому Сході і в Африці видатки у сфері ІКТ склали близько 40 млрд. дол., з яких 23% припадає на країни Затоки. Telecoms and IT daily news // AME Info. - 2008. - 2 March // http://www.ameinfo.com/news/Telecoms_and_IT/ Згідно з дослідженням фірми Rnocs, вартість ІКТ-сфери ОАЕ до 2011 р. складе 2,4 млрд. дол., аналогічно зростатимуть ІКТ-ринки Катару і Кувейту. Telecoms and IT daily news // AME Info. - 2008. - 20 January // http://www.ameinfo.com/news/Telecoms_and_IT/ Проникнення Інтернету й ІР-телефонії в ОАЕ склало 329,5%, Бахрейні - 210,4%, КСА - 207,9% порівняно з регіональним показником, але в Ємені становило тільки Yemen came last with 47.2%.47,2%. Telecoms and IT daily news // AME Info. - 2008. - 2 June // http://www.ameinfo.com/news/Telecoms_and_IT/

Згідно з результатами TeleGeography, кількість Інтернет-користувачів на Близькому Сході зросла з 2005 р. на порядок Telecoms daily news // AME Info. - 2008. - 4 September // http://www.ameinfo.com/news/telecoms/, протягом п'яти останніх років збільшуючись в окремих країнах на 600% (середньосвітова - до 300%). Hanouz D., Yousef T. Assessing Competitiveness in the Arab World: Strategies for Sustaining the Growth Momentum // Arab World Competitiveness Report. - World Economic Forum, 2008. Зростання англомовної аудиторії протягом 2000-2007 рр. становило 31,2%, у той час як арабомовної - 940,5% Arab ranks tenth among the most used Internet languages // News-All. - 2007. - 21 October.. Дослідження Нільсена свідчили про 19 млн. арабських користувачів (2006), або 10% населення, Middle East Internet Usage and Populations Statistics // Internet Usage in the Middle East. - Miniwatts Marketing Group, 2004. - P. 2-8. інші дослідники оперували даними про 26 млн. Arab Internet users up 50% // AME Info. - 2006. - 18 September. Проте у 2007 р. їх кількість різко зросла, і, згідно з даними InternetWorldStats.com, становила в Ірані 23 млн. користувачів, Country profile: Iran // ВВС NEWS: Middle East. - Country Profiles. - 2008. - 27 August. Єгипті - 6 млн., Country profile: Egypt // ВВС NEWS: Middle East. - Country Profiles. - 2008. - 18 April. ОАЕ -1,7 млн., Country profile: United Arab Emirates // ВВС NEWS: Middle East. - Country Profiles. - 2008. - 12 February. Сирії - 1,5 млн., Country profile: Syria // ВВС NEWS: Middle East. - Country Profiles. - 2008. - 4 April. Лівані - 950 тис., Country profile: Yemen // ВВС NEWS: Middle East. - Country Profiles. - 2008. - 30 April. Кувейті - 816,7 тис., Country profile: Kuwait // ВВС NEWS: Middle East. - Country Profiles. - 2008. - 17 May. Ємені - 270 тис., Country profile: Lebanon // ВВС NEWS: Middle East. - Country Profiles. - 2008. - 12 July. Палестині - 243 тис. Country profile: Israel and Palestinian territories // ВВС NEWS: Middle East. - Country Profiles. - 2008. - 19 June.

Для заохочення громадян до придбання ПК в Єгипті, Йорданії, КСА з 2003 р. запроваджено різні схеми фінансування і кар'єрного росту. З метою подолання “цифрового розриву” Microsoft оголосила про створення організаційної структури в Алжирі, Йорданії, Лівані, Лівії, Марокко і Тунісі Telecoms and IT daily news // AME Info. - 2007. - 14 August // http://www.ameinfo.com/news/Telecoms_and_IT/, а також спільно з Intel і DTK Computer у серпні 2008 р. розпочала продаж дешевих ноутбуків на Близькому Сході Media and advertising daily news // AME Info. - 2008. - 26 July // http://www.ameinfo.com/news/Media_and_Advertising/ .

Крім технологічного, важливим бар'єром у використанні ІКТ виступає мовний фактор. На даний час жодна з мов, якими користуються мусульмани, не відіграє значної ролі у світі технологій Mohammed A. Islamic communications for the 21st century. // Abstract for Islam Internet Conference '99 in USA. - Islamic Society of North America: Knowledge on line (KOL). - 1999. - P. 1-3.. Нестача арабського контенту зменшує усвідомлену необхідність використання комп'ютерної техніки, оскільки арабомовними є 65% користувачів регіону (2005). Згідно з даними глобального пошуковика Google, арабські веб-сторінки складають 1% загальної кількості (2008), комерційний стимул створення яких лімітується низьким ступенем проникнення Інтернету на Близький Схід. Регіональні органи влади, визнаючи необхідність інвестицій в арабомовний контент, переважно інвестують е-уряд і урядові портали.

У 2006 р. арабська мова здійснила відчутний прорив, витіснивши навіть російську з десятки найпоширеніших мов Інтернету. O'Neill T. Arabic: Tenth Most Common Internet Language // National Geographic Magazine. - 2007. - 21 May. - P. 47 ГХИНК ЗббЫЙ ЗбЪСИнЙ гд ЗббЫЗК ЗбСЖнУнЙ Ъбм ФИЯЙ ЗбЕдКСдК ИЪП ЗСКЭЗЪ ЪПП гУКОПгнеЗ жОЗХЙ ИЪП ЗбгжЗЭЮЙ Ъбм ЗУКОПЗгеЗ Эм ЯКЗИЙ ЪдЗжнд ЗбгжЗЮЪ бКдем ИРбЯ ЗНКЯЗС ЗбНСжЭ ЗббЗКнднЙ беРЗ ЗбгМЗбЎ жгДОСЗр ЗНКбК ЗбЪСИнЙ ЗбКСКнИ ЗбЪЗФС Цгд ГЯЛС ЪФС бЫЗК ЪЗбгнЙ Эн ЗУКОПЗг ЗбЗдКСдК.Враховуючи зміну ситуації, арабські країни поставили за мету змінити доменні імена, запроваджені організацією з надання доменних імен ICANN, на арабомовні. Практичну реалізацію даного проекту здійснювали еміратський інформаційний центр (UAEnic) спільно з колегами з КСА і Катару, Julfar A. Empowering the Arab Media through the Internet. // Arab Media in the Information Age. - The Emirates Center for Strategic Studies and Research: Abu Dhabi, 2006. - P. 194. а також британська організація Minc.org, очолювана Х. Сурреєм. "There is no such thing as a global Internet today," says Mr. Fattal.На думку Суррея, “на даний час не існує глобальної мережі Інтернету. Є тільки англомовний Інтернет, розміщений у світовому масштабі. Де права і можливості мільйонів арабських громадян?” Rhoads Ch. In Threat to Internet's Clout, Some Are Starting Alternatives // The Wall Street Journal. - 2006. - 31 January. У липні 2008 р. ICANN одноголосно проголосувала за застосування арабської мови у веб-адресах. Telecoms and IT daily news // AME Info. - 2008. - 28 July // http://www.ameinfo.com/news/Telecoms_and_IT/ У контексті розвитку даного процесу ОАЕ першими у світі застосували неанглійське доменне ім'я “Emarat” замість англійського домену “.ae”. Technology daily news // AME Info. - 2009. - 2 March // http://www.ameinfo.com/news/ Technology /