Країни Близького Сходу в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

Концептуальні погляди арабських і західних дослідників щодо окремих аспектів формування близькосхідного медіа- та кіберпростору дотичні у багатьох точках, хоча не всі загальнотеоретичні західні концепції, особливо американської військово-стратегічної школи, успішно верифікуються у контексті близькосхідного інформаційного середовища.

Більшість дослідників вказує на стратегічну роль близькосхідної інформаційної сфери у підвищенні ефективності ідеологічно-пропагандистської діяльності держав регіону і на важливість ролі глобальних, передовсім західних, інформаційних потоків у формуванні громадської думки на Близькому Сході. Інформаційна революція сприяє виходу на близькосхідну арену нових акторів, насамперед, недержавних, що спричиняє зростання ерозії суверенітету традиційних близькосхідних урядів та фрагментації регіональних структур.

Концептуальний аналіз впливу інформаційної революції на держави Близького Сходу та формування глокалізованого інформаційного простору на основі “материнської” близькосхідної та діаспорної складової у контексті формування глобальної віртуальної мусульманської спільноти має стратегічне значення для запровадження нових принципів української зовнішньої політики у близькосхідному регіоні.

РОЗДІЛ 2. МІЖНАРОДНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ВІДНОСИНИ НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ В ІСТОРИЧНІЙ РЕТРОСПЕКТИВІ ТА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

2.1 Ідеологічні та політичні засади формування близькосхідного інформаційного середовища

Близькосхідному інформаційному простору притаманна релігійна та етнолінгвістична детермінованість. Сучасний етап розвитку регіонального інформаційного простору на Близькому Сході та формування інформаційного суспільства тісно пов'язані з поступом мусульманської цивілізації. Формування нового близькосхідного публічного простору, який містить не тільки національні публічні сфери, але й інформаційні кластери мусульманських релігійних напрямів, знаходиться під впливом двох визначальних тенденцій: інформаційної глобалізації і локалізації.

На архітектуру міжнародних відносин у регіоні впливає конфліктогенність, що підсилюється інформаційним протиборством та значною пропагандистською активністю сторін, що можна простежити на прикладі палестинсько-ізраїльського конфлікту. Ймовірне розв'язання близькосхідних конфліктів знаходиться у пропагандистсько-психологічній площині, зокрема, у переході від інформаційного протистояння до інформаційного партнерства.

Функціонування інформаційного простору мусульманського світу відмінне від домінуючого у сучасному світі. Визначальною ознакою є те, що він переважно консервативний за змістом, але прогресивний за формою. Сучасні інформаційні технології сприяють донесенню до глобальної аудиторії інформації з домішкою історичної ностальгії, оскільки „мусульмани самозакохані у власній історії”. Тойнбі А. Дослідження історії. - К.: Основи, 1995. - Т. 2. - С. 162.

Етнолінгвістична і релігійна складові виступають такими ж важливими чинниками інформаційної політики на Близькому Сході, як і стан розвитку інформаційних технологій. Ігнорування цих чинників може спричинити поразку публічної дипломатії у цьому регіоні, прикладом чого є близькосхідна політика США.

2.2 Релігійна складова інформаційної політики близькосхідних держав

Арабомовні країни складають шосту частину мусульманського світу, однак саме арабський світ спричинив конфесійний поділ мусульман, який і на сучасному етапі здійснює вирішальний вплив на розвиток процесів суспільно-політичного життя. Суніти становлять майже 90% населення мусульманського світу, шиїти - 10%, хариджити - 0,5%. Тойнбі А. Дослідження історії. - К.: Основи, 1995. - Т. 1. - С. 28-29. Серед сунітів прихильники ханафітського мазхабу складають понад третину мусульман, шафіїтського і малікітського - 1/7, ханбалітського - 1% Сурдель Д. Ислам. - М.: Астрель, АСТ, 2004. - С. 59..

Ліберальний ханафізм виступає опонентом ісламізму, яскравим представником ханафійї вважається арабський улем Абд аль-Хамід Махмуд Тахмаз Малашенко А. Исламская альтернатива и исламистский проект. - М: Весь Мир, 2006. - С. 135, 136.. З іншого боку, до ханафітського мазхабу належить ортодоксальний рух “Талібан”. До малікітського мазхабу звертається один з найвідоміших реформаторів ісламу директор Міжнародного інституту вивчення ісламу Мухамад Халід Масуд (Пакистан).

Ханбалійя, що є найортодоксальнішою течією ісламу, проявляє суворість лише щодо дотримання релігійних обрядів, з решти питань займає ліберальну позицію “Дозволено незаборонене”. Политические системы и политические культуры Востока. - М: Восток-Запад, 2007. - Изд. 2. - С. 199. Зокрема, саудівські улеми погодились з аргументом короля Абд аль-Азіза, що радіо прийнятне, оскільки радіопередачі поширюють інформацію про іслам як серед мусульман, так і послідовників інших релігій. Аналогічно була підтримана ініціатива короля Фейсала щодо запровадження телебачення (1958) Политические системы и политические культуры Востока. - М: Восток-Запад, 2007. - Изд. 2. - С. 200..

Суніти, як представники панівної релігії на Близькому Сході, не здійснювали активний прозелітизм і пропаганду. Єдиним прикладом офіційного прозелітизму на Близькому Сході є епоха халіфа Омара ІІ (717-720), який вважав за необхідне поширювати іслам лише шляхом пропаганди. Алиев А. Иран vs Ирак: история и современность. - М.: Изд-во МГУ, 2002. - С. 228.

Державний прозелітизм більш притаманний для Магрібу. Марокканська держава Альморавідів (1049-1149) поширювала іслам з допомогою рібат (прикордонних фортець), Али-заде А.. Хроника мусульманских государств (І-VІІ вв. Хиджры). - М.: Умма, 2004. - С. 273, 276. і саме на честь їх ідеолога шейха Абдулли ібн Ясина взяв псевдонім ідеолог палестинського руху ООП шейх Ясин. Інша марокканська держава Альмохадів (1145-1269) - єдина в мусульманській історії, що керувалась радою з десяти пропагандистів і асамблеєю п'ятдесяти найактивніших місіонерів. Сурдель Д., Сурдель Ж. Цивилизация классического ислама. - Екатеринбург: У-Фактория, 2006. - С. 121.

Однією з найефективніших у сунізмі виявилась пропаганда течії ханбалійї - вакхабізму. Завдяки їй у вакхабізм перейшов індонезійський принц Дипонегоро, чільник джихаду проти Голандії (1825-30) История Индонезии. М.: МГУ, 1992. - Ч. 1. -С. 244. і малайзійського джихаду, який сформував орієнтацію малайців на Близький Схід. Парникель Б. Проблемы разграничения традиционной и новой малайской литературы. // Малайцы: этногенез, государственность, традиционная культура (малайско-индонезийские исследования, IV). - М., 1991. - С. 85. Пропаганда вакхабізму спричинила антибританський рух в Індії (1824-57), антиіталійський джихад лівійського братства Сенусійя (1843). Тарик Али. Столкновение цивилизаций: крестовые походы, джихад и современность. - М: АСТ, Астрель, 2006. - С. 76. На сучасному етапі на ісламістських сайтах найчастіше публікують фетви вакхабітських улемів Хаммуда бен Укла аш-Шуайбі, Алі аль-Худейра, Хасана Айюба, Салмана аль-Ода, Сулеймана аль-Альвана. Петухов В. Интернет и информационный терроризм // Свободная мысль. - 2008. - № 1. - C. 170.

З 2006 р. у інформаційному просторі активізувався салафізм. Незважаючи на саудівський вплив, салафізм є єгипетською тенденцією і пов'язаний з вестернізованими містами. Якщо поширення салафізму серед бідних обумовлене економічним чинником, то вестернізація ЗМІ обумовлює салафітський заклик до багатих єгиптян. Салафіти виступають ворогами Заходу за визначенням, у той час як “Брати-мусульмани” обмежуються критикою “імперіалістичної ідеології”. У грудні 2008 р. чільник “Братів” Мохамед Хабіб висловився щодо президента Б. Обами, що “ми почекаємо і подивимось на його політику”. Для салафітів з їх буквальним застосуванням Корану діалог з ”іншими” малоймовірний. Однак ця течія не аполітична, про що свідчать процеси у Лівані, Бахрейні, Ємені і Кувейті. В Інтернеті салафіти особливо активні після американського вторгнення до Іраку, проте напрям їх діяльності швидше політичний і спрямований на опір “американським хрестоносцям”. Під час подій у секторі Газа група “Аль-Гама'а аль-Ісламійя”, яка трактується як частина салафітського тренду, на веб-сайті заявила, що готова долучитись до військових дій.

Єгипетський культуролог Алаа Асвані стверджує, що уряд Єгипту культивує салафізм как противагу політично активним “Братам-мусульманам”, а також наближеним до них незалежним ісламістам: шейху аль-Кардаві, інтелектуалам Фахмі Ховеді і Таріку аль-Бішрі, телепроповіднику Амр Халіду, які самоідентифікуються як прихильники ісламського центризму “васатійя”. Дана теза стає зрозумілою після інтерв'ю аль-Кардаві основній єгипетській газеті “Al-Masri al-Youm” щодо правонаступництва сина президента Єгипту Гамаля Мубарака. Аль-Кардаві виступав не як приватна особа, а у рамках свого комплексного підходу до релігійної реформи, тому політична дискусія виявилась релігійно легітимною для єгипетських мусульман Field N., Hamam A. Salafi satellite TV in Egypt // Arab Media and Society. - Spring 2009. - Issue 8. .

Неосалафітські модератори аль-Aлбані і aль-Шаукані активно критикуються впливовим саудівським сайтом Allaahuakbar.net. Anonimus. Imperial Hubris. Why the West Is Losing the War on Terror. - Wash. (DC): Brassty's Inc., 2004. - P. 83.

Сунізм наблизився до апробації інформаційної сфери завдяки працям члена єгипетських “Братів-мусульман” Сеїда Кутба, який вважав корисним для мусульман запозичувати наукові і особливо технічні досягнення іновірців, оскільки вони засновані на експериментальному методі і базуються на об'єктивних законах природи, створених Аллахом Исламская интеллектуальная инициатива в ХХ веке. - М.: UMMAH, СП Мысль, 2005. - С. 56.. Hа відміну від більшості сунітських улемів, колишній учасник “Братів-мусульман” шейх Ю. аль-Кардаві з метою пропаганди здійснює чисельні світові турне, зокрема, у немусульманські країни Кардави шейх Юсуф - Дозволенное и запретное в исламе. - М.: Андалус, 2004. - С. 5, 8.. У програмі “Шаріат ва Хайят”, яку веде Ю. аль-Кардаві на каналі “Al-Jazeera”, крім релігійних, обговорюються регіональні проблеми - іракська війна, палестинська криза, ізраїльське питання. Conte D. The influence of satellite television on freedom of the press and global flows of information // Ninth annual conference on “Al-Jazeera and the new Arab media”. - 2007. - May 4-5. - P. 13. Погляди аль-Кардаві стали об'єктом критики сунітських сайтів, зокрема, IslamQ&A щодо фетв по Палестині і Allaahuakbar.net щодо модернізації ісламу. Bunt G. Islam in the Digital Age. E-Jihad, Onlines Fatwas and Cyber Environments. - London-Sterling, Virginia: Pluto Press, 2003. - P. 159. Згідно з рейтингом найвпливовіших інтелектуалів сучасності за версією британського видання “Prospect” та американського “Foreign policy”, до чільної десятки потрапили сунітські улеми - аль-Кардаві та єгипетський телепроповідник Амр Халід. Ф. Гюлен назван самым влиятельным интеллектуалом современности // IIIC - ISLAM.RU. - 2008. - 23 июня. Останньому належить найпопулярніший серед єгипетської молоді веб-сайт www.amrkhalid.net., який охоплює глобальну аудиторію. Omayma Abdel-Latif. Cyber-Struggle: Islamist Websites versus the Egyptian State // Arab Reform Bulletin. - December 2004. - Volume 2. - Issue 11. - P. 26. Кілька років тому Амр Халід перебував на вершині слави в арабському світі, проте сучасний рейтинг, понижений завдяки салафітській критиці його прагнення до слави, не змогли підняти ні фото на обкладці журналу “Time”, ні роль у посредництві “карикатурного конфлікту”.

На сучасному етапі основними трансляторами релігійних знань серед сунітів виступають не мечеті, а електронні ЗМІ та держава. Малашенко А. Исламская альтернатива и исламистский проект. - М.: Весь мир, 2006. - C. 75, 76. Враховуючи цей фактор, улеми мусульманського університету Аль-Азхар (Каїр) розпочали реалізацію Інтернет-проекту AlАzharOnline (2003). Мамед-заде П. Египет. К вершинам информационных технологий // Проблемы Ближнего Востока. Аналитические записки Института изучения Израиля и Ближнего Востока. - М., 2004. - C. 156-157.The library includes thousands of images, including manuscripts from the 10th Century along with contemporary pictures of people and architecture. У 2008 р. в Інтернет вийшли головні сунітські мечеті у Мецці і Медині, чий сайт дозволяє слідкувати за онлайн-молитвами і проповідями арабською, англійською мовами і урду, тлумаченням Корану мовами світу. На даний час здійснюється другий етап проекту щодо веб-презентації освітніх програм. Мечети в Мекке и Медине вышли в интернет // ISLAMONLINE.RU. - 2008. - 24 апреля.

Шиїзм не є національною релігією іранців, що доводить приклад іракських арабів. На увагу заслуговує факт, що аравійська династія Мазіядидів (1012-1150) поєднала шиїзм з арабським націоналізмом, впровадивши титул “цар арабів” Бартольд В. Иран. Исторический обзор. - Ташкент, 1926. - C. 32.. Бахрейнські, кувейтські і саудівські арабські шиїти вирізняються більшою релігійністю і консервативністю, ніж іранські одновірці Страны и народы. Том Зарубежная Азия. Общий обзор. Юго-Западная Азия. - М.: Мысль, 1979. - C. 291, 294, 296, 304, 325, 334, 337.. Саме виступ тулабів тегеранських медресе, очолений бахрейнським шейхом Ахметом ібн Зайн ад-дін аль Ахса'ї, спричинив іранську революцію 1905 р. Алиев А. Иран vs Ирак: история и современность. - М.: Изд-во МГУ, 2002. - C. 488., на підвалинах якої базувалась ісламська революція 1979 р.

Салафіти на даному етапі ставляться до шиїзму з позитивною увагою. Исламская интеллектуальная инициатива в ХХ веке. - М.: UMMAH, СП Мысль, 2005. - C. 105, 106. Hа противагу сунізму, шиїтська формула заклику до молитви вказує на перевагу молитви над джихадом. Співробітник дослідного центру Jamestown Foundation С. Ульф у доповіді про поширення ідеології ісламізму в Інтернеті стверджує, що кіберджихад проти Заходу та Ізраїлю ведуть суніти, а шиїти практично не представлені. Джихад онлайн // Washington ProFile. - 2005. - 21 июля.

На думку Алі Шаріаті, шиїзм, який протягом восьми століть боровся з офіційним сунізмом, вирізняється добре організованою і інформованою структурою Исламская интеллектуальная инициатива в ХХ веке. - М.: UMMAH, СП Мысль, 2005. - C. 24.. Шиїти зазвичай не очолювали держави, однак утримували фіскальну податкову владу, були основними фінансистами і банкірами Фильштинский И. История арабов и Халифата (750-1517). - М.: Муравей, 2001. - C. 134., що давало змогу забезпечувати власну інформаційну політику. Вищезгаданий чинник не втрачає актуальності і на даному етапі - бюджет “Хизбалли” поповнюється не тільки Іраном, але й за рахунок спонсорської допомоги приватних осіб-резидентів країн Перської затоки. Таровский Н. Кто “строит” новый Ближний Восток? // Главред. - 2008. - 26 июня.

Аятола Хомейні вперше в мусульманському світі застосував потужну інформаційну технологію у вигляді безплатних аудіокасет. Незважаючи на еміграцію у Франції, його проповіді поширювались в Ірані і стали ефективним засобом опору шахському режиму. Закария Ф. Будущее свободы: нелиберальная демократия в США и за их пределами. - М.: Ладомир, 2004. - С. 152. На противагу цьому касети з сирійськими сатиричними п'єсами щодо девальвації арабської політичної системи, які продавались на арабських ринках, успіху не мали. Дещо ефективнішими виявились касети в Ємені, які містили не лише виступи на духовні і політичні теми , а також дискусії і діалоги Ulrich B. Historicizing Arab blogs: Reflections on the transmission of ideas and information in Middle Eastern history // Arab Media & Society. - Spring 2009. - Issue 8. .

Наприкінці 1990-х рр. іранські аятоли інструктували мечеті у Великобританії щодо підключення до Інтернету, створення локальних мереж та реалізації проекту “Кафе Медина” у мусульманських школах. У 2005 р. шиїтський лідер Іраку аятола ас-Сістані здійснив революційний в ісламі хід - закликав жінок голосувати через електронні ЗМІ, незважаючи на реакцію чоловіків, що дало позитивний результат на виборах. Олбрайт М. Религия и мировая политика. - М: Альпина Бизнес Букс, 2007. - С. 204.

Внутрішньошиїтська полеміка також здійснюється у Мережі - аятола-дисидент Монтазері на сайті http://www.montazeri.соm оприлюднив 600-сторінкову критику політики духовного лідера Ірану аятоли Хаменеї (2000). Rahimi B. Internet and the State: The Rise of Cyberdemocracy in Revolutionary Iran. // ISA Conference, Brisbane. - January 2003.

У той час, як сунітські інституції ігнорують шиїтські тексти, шиїтські центри переводять в е-формат тисячі сунітських джерел для охоплення глобальної мусульманської аудиторії. Директор комп'ютерного центру аятоли Гюльпайбахан (Кум) Алі Корані наводить наступний аргумент на користь сучасних Інтернет-технологій: “Ви можете використати ніж на кухні або для криміналу. Багато речей мають подвійну природу, і ці технології не є винятком. Головна мета полягає у використанні їх для добра” Walters T., Walters L. Cyberspace and the United Arab Emirates: Searching for Tunes in the Air // Communication Technology and Policy Division, AEJM. - August 2002.. На думку сунітського улема Абу Сулеймана, шиїти активніші в Інтернет-дискусіях, особливо на сайтах “Шиїтська енциклопедія”, “Тіджані”, “Пешаварські ночі”. Шиїтські пропагандистські матеріали, на відміну від сунітських арабомовних джерел, здебільшого перекладені англійською мовою. Абу Сулейман. Шииты и шиизм // ksunne.ru. - октябрь 2007. Єдиною шиїтською спільнотою, не представленою в Інтернеті, виступають зейдити. Шиїтський сайт AalimNetwork висвітлював зейдитську тематику Zaydis - An Ithna'ashari view // Aalim Network. - 1997. - 7 August., проте їх власної точки зору в Інтернеті немає.

Шиїтським ноу-хау стало онлайн-відвідання могил, на думку шиїтського духовенства, цілком легітимне, Базаров Р. Духовные сферы сетевого бытия // Компьютерра. - 2005. - 20 декабря. - №12. однак прийняття ісламу через Інтернет, на відміну від сунітів, заперечується.

У інформаційно розвинених країнах Перської затоки шиїти становлять значний відсоток населення: у Кувейті - 30%, Бахрейні - 60% СІА. Центральное разведывательное управление. Информационно-аналитические справочники для Правительства США. Том Страны мира. - Екатеринбург: У-Фактория, 2001. - С. 62, 277, 387. , Катарі - 28% Бодянский В. Восточная Аравия. - М.: Наука, 1986. - С. 148., в Омані і ОАЕ кількість шиїтів незначна, проте вони досить впливові. Большой словарь географических названий. - Свердловск: У-Фактория, 2003. - С. 469, 477. Інформаційним феноменом Перської затоки вважається бахрейнський блогінг шиїтської більшості, замовчуваної державними сунітськими ЗМІ. Schleusener L. From Blog to street: The Bahraini public sphere in transition // Arab Media & Society. - May 2007.

Гілка шиїзму - ісмаїлізм є родоначальником підпільної політичної мережі, принципи якої покладені в основу ісламістських груп та мережевої зовнішньої пропаганди. Дафтари Ф. Краткая история исмаилизма. Традиции мусульманской общины. - М.: АСТ-Ладомир, 2004. - C. 15-19, 56. Єгипетський фатимідський халіф ал-Муїз (953-75) відіграв вирішальну роль у перетворенні держави з регіонального лідера у велику імперію, запровадивши прозелітизм ісмаїлізму за межами держави Дафтари Ф. Краткая история исмаилизма. Традиции мусульманской общины. - М.: АСТ-Ладомир, 2004. - C. 62.. Да'ї (проповідник) переворився на неофіційного агента держави, таємно сприяючи поширенню фатимідської місії, зокрема, у Магрібі. Від зразкового да'ї вимагалось знання кількох мов і положень основних релігій. Для да'ава (пропаганди) світ поділявся на 12 джазіра (островів) - Рум (Візантія), Дайлам (Персія), Сінд і Хінд (Індія), Сін (Китай), регіони, населені арабами, нубійцями, слов'янами і зінджами. Да'ї на джазіра зберігали контакти з центром у Каїрі, звідки отримували літературу та інструкції. Дафтари Ф. Краткая история исмаилизма. Традиции мусульманской общины. - М.: АСТ-Ладомир, 2004. - C. 85-89, 102 , 108-110. Тому не дивно, що саме Єгипет на сучасному етапі здійснює потужну місіонерську діяльність в Африці під прикриттям панарабізму.

Найбільш революційна гілка ісмаїлізму - кармати заснували пропагандистський центр для Південного Іраку, Сирії і Бахрейну, завдяки якому виникла держава Бахрейн (899). Да'ї концентрувались у великих містах (Рей, Кум), причому здійснювали агітацію з врахуванням цільової аудиторії - в Іраку серед плебсу, а в Ірані серед еліти Фильштинский И. История арабов и Халифата (750-1517). - М.: Муравей, 2001. - C. 185-186..

Нова епоха розвитку ісмаїлізму розпочалась в ХІХ ст. Нізаритський імам Ага Хан ІІІ, відомий як засновник Індійської мусульманської ліги, у 1937 р. обраний президентом сесії Ліги Націй у Женеві. Головна мета його діяльності полягала у формуванні сучасної умми з високим рівнем освіти, Дафтари Ф. Краткая история исмаилизма. Традиции мусульманской общины. - М.: АСТ-Ладомир, 2004. - C. 202, 205, 207, 214. підвалиною якої став Мусульманський англосхідний коледж (1877). Плешов О. В. Традиционное общество и политическая культура в Исламской Республике Пакистан // Ислам на современном Востоке. - М.: Институт востоковедения РАН, Крафт +, 2004. - C. 160. Його наступник Ага Хан IV вручив у Берліні золоту Квадригу за видатні досягнення у сфері політики Президенту В. Ющенку (2006). Україна молода. -- 2006. - 5 жовтня.

Ісмаїліти складають спільноту з високим рівнем використання ІКТ. У 1994 р. виникли ісмаїлітські Інтернет-ресурси - ISN, Ummah-net, Ilmnet, у 1995 р. задіяний перший ісмаїлітський сайт, пізніше відомий як FIELD. Ага Хан ІV розпочав публічну підтримку Інтернету з допомогою фундації Aga Khan Development Network (1996), мережеві ресурси використовують англійську, фарсі і арабську мови, протягом останнього періоду - французьку і урду. Mawani Rizwan. The Nizari Ismaili community and the Internet: a snapshot, 1990-2003 // ISIM Newsletter. - June 2003. - №12. Фонд культури Ага Хана запровадив цільовий проект ArchNet на факультеті архітектури Масачусетського технологічного інституту (2002), метою діяльності якого є пропаганда архітектури, міського дизайну, розвитку міст мусульманського світу через е-бібліотеку. Beamish A. New Islamic Garden Web Sites // ArchNet. - 2008. - July 9.

Ісмаїлітський чинник є досить вагомим в інформаційному бумі країн Затоки. На сучасному етапі основну частку шиїтського населення складають ісмаїліти іранського і пакистанського походження у Бахрейні Бодянский В. Современный Бахрейн. Справочник. - М.: Наука, 1976. - С. 78., Кувейті, Исаев В., Филоник А., Шагаль В. Кувейт и кувейтцы в современном мире. - М.: Восточная литература, 2003. - C. 53. Катарі Бодянский В. Восточная Аравия. - М.: Наука, 1986. - C. 148, 155. .

Хариджизм (самоназва “мадхаліти”), що є першим відгалуженням ісламу (657), зберігся, крім Оману, у Лівії і Алжирі Биро П., Дреш Ж. Средиземноморье. - М.: Издательство иностранной литературы, 1962. Т. 2. Восточное Средиземноморье. - C. 245, 247., де довший час існував хариджитський Септімаполіс як союз теократичних республік. Сурдель Д. Ислам. - М.: Астрель, АСТ, 2004. - C. 93. На відміну від решти Магрібу, більшість лівійських берберів є ібадитами, проте не мають власних мечетей і шейхів.Тому окремі представники налагоджують зв'язки з ібадитським Оманом.

Хариджитський клан Мокрані очолив антифранцузьке кабільське повстання 1857 р., а також антиколоніальний рух 1954 р. Хариджити детонували ісламістський рух в Алжирі (1979) Родригес А. История стран Азии и Африки в новейшее время. - М.: Проспект, 2006. - C. 114., у якому, згідно з традицією, беруть участь жінки Страны и народы. Том Африка. Общий обзор. Северная Африка. - М.: Мысль, 1982. - C. 252, 253, 254.. Сунітські ісламістські угрупування запозичили рух шахідок саме у них. З алжирськими хариджитами був пов'язаний один з керівників арабського відродження лівійський бербер Сулейман аль-Баруні. Прошин Н. История Ливии в новое время (середина 16-начало 20 вв.). - М.: Наука, 1981. - C. 253-254. Проте хариджити відсутні у ісламістських сунітських рухах. Член ісламістського форуму Ekhlaas аль-Сухайль зазначає, що джихадисти критикують КСА, Кувейт, Катар за співробітництво з США, але не згадують про відсутність оманського джихаду. Oman, the Land of No Jihad // Jihadica. - 2008. - 18 July // http://www.jihadica.com/category/oman/

Лідери сучасного хариджизму у Великобританії і Франції активно використовують Інтернет для боротьби проти влади арабських країн. Хариджитський рух фактично молодіжний, що свідчить про ефективність інформаційно-пропагандистської діяльності. У ісламі хариджити вважаються віровідступниками, проте полемічну боротьбу з ними ведуть тільки суніти. Сурдель Д. Ислам. - М.: Астрель, АСТ, 2004. - C. 93.

На сайті берберського лівійського тамазіг конгресу (Agraw a'Libi n'Tmazight, ALT), що базується у Великобританії (2000), містяться вимоги щодо визнання мови тамазіг як національної і офіційної. Низка берберських сайтів проводить кампанію на захист ібадитського імама і випускника Кембриджского університету Умру аль-Намі, ув'язненого у 1981 р. До відміни лівійського закону про заборону берберських імен (2007) дані веб-сайти були ефективнішими щодо інформування про берберське питання. al-Rumi A. Libyan Berbers struggle to assert their identity online // Arab Media & Society. - Spring 2009. - Issue 8.

Незважаючи на домінуючу роль мусульманського чинника, необхідно враховувати, що Близький Схід на всіх історичних етапах відзначався поліконфесійністю населення. На сучасному етапі сприятливим фактором для здійснення мусульманської інформаційної політики є те, що корінне християнське населення Близького Сходу зменшилось від 26% (1914) до 5% (2007). У 1970-х рр. християни в Іраку становили 5,8%, нині - 3%; у Сирії на початку ХХ ст. налічувалось понад 30%, тепер - 10%; в Йорданії чисельність християн за 100 років зменшилась на 10%. Війна в Іраку завдала серйозного удару по регіональній християнській спільноті, яка зазнала нових переслідувань у вересні 2006 р. після антиісламських висловлювань папи Бенедикта XVI Косач Г. Катар: первая церковь // Институт Ближнего Востока. - 2008. - 18 марта.

Скопич О. Дехристианизация Ближнего Востока в контексте глобализационных процессов // Институт Ближнего Востока. - 2007. - 24 декабря..

Одночасно у країнах Затоки набирає силу зворотна тенденція, пов'язана з іммігрантським рухом та розміщенням військового контингенту Заходу. Зокрема, у Катарі християнська спільнота налічує близько 100 тис. осіб, у всіх країнах Затоки відкриті храми християнських конфесій Скопич О. Дехристианизация Ближнего Востока в контексте глобализационных процессов // Институт Ближнего Востока. - 2007. - 24 декабря.. Відкриття християнських храмів інтенсифікує антихристиянські виступи і створює сильний інформаційний привід для ісламістських угрупувань регіону.

Виявом зростання плюралізму близькосхідного телепростору можна вважати започаткування першого коптського каналу в Єгипті (грудень 2007 р.). Серед коптів, які складають About 10 per cent of Egypt's population are Christian while Copts make up 85 per cent of that figure.Копти складаю10% населення країни, християни становлять 85%. Оскільки єдиним виразником інтересів громади дотепер виступав сайт Coptunited.com, канал CTV має переважно релігійну спрямованість Media and advertising daily news // AME Info. - 2007. - 13 December // http://www.ameinfo.com/news/Media_and_Advertising/. У той же час коптський християнський блогінг (http://copts-united.com) переслідується, зокрема, після публікації матеріалів про коптсько-мусульманську конфронтацію в Олександрії був заарештований чільний блогер Абделькарім Набіл Сулейман (2005). The Middle East Media Research Institute // http://www.memri.org

Визначною для мусульманських ЗМІ Близького Сходу є візія місії християнства на землях ісламу. Згідно з висловом М. Олбрайт, Близький Схід - це місце, де рани рідко загоюються, а образи ніколи не забуваються Олбрайт М. Религия и мировая политика. - М: Альпина Бизнес Букс, 2007. - С. 167.. Мусульманська медіа-сфера доволі упереджена у висвітленні даного питання. Зокрема, звинувачуючи Францію у найкривавішому придушенні мусульманського руху в Алжирі, мусульманські медіа замовчують факт, що у французькій армії налічувалось 30% мусульман-добровольців. З іншого боку, антиколоніальний рух ФНВ знищив вдев'ятеро більше мусульман, ніж європейців. Мир ислама. - М.: АСТ- Астрель, 2004. - С. 112.

Виступаючи проти європейського колоніалізму, мусульманські медіа обходять мовчанкою факт, що трансатлантична работоргівля виникла як масове явище в Африці під час ісламського Mіленіуму (1622) і тривала сто років саме завдяки магрібському “Руху за джихад”. Материалы библиотеки Конгресса США выложили в интернет // Newsland. - 2008. - 25 марта. Арабські ЗМІ, крім “Al-Jazeera”, яка підготувала документальний фільм “Вогонь”, ще неготові публічно визнати факт, що мусульмани здійснюють у Дарфурі акт геноциду проти християн. Hauslohner A. The Arab Broadcast Forum 2007: Self-criticism surfaces despite some sidestepping // Arab Media& Society. - June 2007.

У регіональних ЗМІ не знаходить відображення дисбаланс культових споруд на Заході і Близькому Сході - мусульмани давно побудували мечеті у Римі, Лондоні і Вашингтоні, але перший храм у Катарі зведено тільки у 2006 р., у КСА- у 2007 р. Schleifer A. Media and Religion in the Arab-Islamic World // Arab Media & Society. - September 2006. Іншим видом міфологем є замовчування історичних фактів щодо ролі християн в уммі. Зокрема, навернутий в іслам іспанець Умар Ібрагім Вадільо розробляє проекти ”ісламської економіки”, його ідея „золотого динара” втілилась у план переходу на єдину ісламську валюту Исламская интеллектуальная инициатива в ХХ веке. - М.: UMMAH, СП Мысль, 2005. - С. 255..

Недостатня ефективність західної публічної дипломатії на Близькому Сході спонукала провідних глобальних гравців переглянути основні засади її проведення. США, Великобританія, Франція, Німеччина, врахувавши етнолінгвістичний чинник, протягом останніх років запровадили арабомовні і фарсі ЗМІ, однак релігійний фактор не взято до уваги. Зокрема, у західних ЗМІ, орієнтованих на Близький Схід, відсутні дискусії щодо міжконфесійного діалогу. Західна публічна дипломатія ігнорує зростання кількості ісламських радіо- і телеканалів, а також порталів, які часто ототожнюють з ісламістськими, не розроблено диференційований підхід щодо сунітських і шиїтських громад. На противагу цьому, мусульманська спільнота регіону чітко артикулює політику щодо християнських спільнот, здійснюючи міжконфесійний діалог переважно з католицькою церквою.

2.3 Етнолінгвістична складова інформаційної політики

На початку ісламської ери інформаційна складова вирізнялась відцентровим спрямуванням, на сучасному етапі фіксуються як відцентрові, так і доцентрові тенденції, що наочно демонструє Південно-Східна Азія. Ісламізацію Південно-Східної Азії (Нусантари) в основному здійснили китайські мусульмани История Индонезии.- М.:МГУ, 1992. - Ч. 1. - С. 145., і на даний час арабський вплив на регіон не надто значний. Понад те, в Індонезії і Малайзії активно пропагується думка, що володіння Меккою і Мединою, аравійське походження Корану не повинні вважатись підставою лідерства КСА в ісламському світі. Формою відходу від арабоцентризму стало запровадження у мечетях індонезійської мови Гусев М. Усилия Индонезии по снижению имиджа арабських стран в мусульманском мире // Институт Ближнего Востока. - 2007. - 16 апреля. .

Незважаючи на те, що в Індії живе більше мусульман, ніж в арабському світі, інтенсивного інформаційного впливу, крім діаспорного телебачення у країнах Затоки, дана спільнота на Близький Схід не здійснює, хоча індійський ІТ-експорт у регіон становить 1млрд. дол. Telecoms and IT daily news // AME Info. - 2007. - 21 May // http://www.ameinfo.com/news/Telecoms_and_IT/

Набирає обертів зворотній процес, коли телекомунікаційні компанії країн Затоки намагаються проникнути в Індостан, однак причиною даного явища є не да'ава, а бізнес. Зокрема, телекомунікаційні компанії Batelco (Бахрейн), Etisalat (ОАЕ) і Saudi Telecom Company запропонували відзначати Дні незалежності Пакистану, Індії, Індонезії, запровадивши дисконтні знижки (2007). Telecoms and IT daily news // AME Info. - 2007. - 13 August // http://www.ameinfo.com/news/Telecoms_and_IT/ Оман, як колишня метрополія, здійснює інформаційний вплив на басейн Індійського океану, у контексті чого оманський оператор Omantel викупив контрольний пакет акцій пакистанської компанії Worldcall Telecom, що стало найбільшою оманською інвестицією за кордоном. Telecoms and IT daily news // AME Info. - 2008. - 20 February // http://www.ameinfo.com/news/Telecoms_and_IT/

Незважаючи на те, що в Африці мешкає більше арабів, ніж в Азії, інформаційний вплив Магрібу на Близький Схід фактично відсутній. Як стверджує відомий дослідник Х. Амін, магрібські країни використовують мало зрозумілі діалекти, тому їх інформаційні ресурси на Близькому Сході не присутні. Amin H. The Current Situation of Satellite Broadcasting in the Middle East // Transnational Broadcasting Studies. - Fall / Winter 2000. - No. 5. Проте, очевидно, причина цього явища є глибшою. Незважаючи на вкорінену міфологему щодо єдності умми, бербери сприймаються мешканцями Машрику як прихильники мусульманських неканонічних течій. Лэн-Пуль С. Мусульманские династии. - М.: Восточная литература РАН, Муравей, 2004. - С. 32. Антиберберські виступи у Лівії у грудні 2008 р. схвально висвітлювались більшістю арабських сателітарних каналів. Лівійський дослідник Фахмі аль-Хшім на спеціальному розділі сайту “Al-Jazeera”, присвяченому амазиг (берберам), відкидає існування берберів у Лівії al-Rumi A. Libyan Berbers struggle to assert their identity online // Arab Media & Society. - Spring 2009. - Issue 8. .

Повстання Тунісу проти Османської імперії (1590) ослабило зв'язки Магрібу з Стамбулом, Бродель Ф. Средиземное море и средиземноморский мир в эпоху Филиппа ІІ. Ч.3. События. Политика. Люди. - М.: Языки славянской культуры, 2004. - С. 369. з цього часу “Машрик і Магріб відвертаються один від одного”. Хорри К., Чиппиндейл П. Что такое ислам: история и действительность. - С.-П.: Амфора, 2008. - С. 291. Магріб зблизився з єдиною країною на Близькому Сході - Сирією, яка історично підтримує стосунки з цим регіоном. Ибн Джубайр. Путешествие (1183-85). - М.: Наука, 1984. - С. 205, 222. У ХХ ст. Машрик виступав проти Османської імперії у рамках арабського націоналізму, а Магріб проголосив співробітництво з нею у рамках антиєвропейського ісламського союзу. Прошин Н. История Ливии в новое время (середина 16-начало 20 вв.). - М.: Наука, 1981. - С. 253-254. Із введенням обов'язкової арабської мови в Алжирі (1998) загострилось берберське питання, що стало додатковим подразником для Близького Сходу. Родригес А. История стран Азии и Африки в новейшее время. - М.: Проспект, 2006. - С. 445. На даному етапі можна зауважити тісніші відносини Магрібу з Африканським Союзом чи ЄС порівняно з РСАДПЗ. З іншого боку, арабські ЗМІ з задоволенням згадують, що Тріполі отримував данину від Данії, Швеції, Голандії (1800-1810), а Юсуф-паша Караманлі вимагав збільшення податків від консулів Австрії та Іспанії. Прошин Н. История Ливии в новое время (середина 16-начало 20 вв.). - М.: Наука, 1981. - С. 45, 75, 91, 111, 148

Країни Магрібу довший час ігнорувались арабськими телекомпаніями, у регіоні були присутні тільки французькі телеканали “France-2” і “France-5”. Щойно у 2006 р. арабські супутникові канали у порядку, в якому почали мовлення на Захід (МВС, DTV, “Al-Jazeera”, LBC), вийшли на аудиторію у Північній Африці. Проте лише “Аl-Maghreb аl-Аrаbі”, заснований ліванським телеканалом LBC, став дійсно регіональним каналом. About Us // LBC Group // http://www.lbcgroup.tv/LBC/Templates/AboutUs.aspx Аналогічно аравійський Інтернет-оператор MSN створив перший новинний портал Магрібу тільки у 2008 р. Telecoms and IT daily news // AME Info. - 2008. - 4 May // http://www.ameinfo.com/news/Telecoms_and_IT/ Генеральний секретар Національного союзу марокканських ЗМІ Ю. Муджахід зазначив, що зацікавлення панарабських каналів Магрібом має політичний підтекст, особливо з урахуванням конкуренції між “Al-Jazeera” і “Al-Arabiya”. Крім цього, близькосхідні ЗМІ відчули важливість Магрібу у зв'язку із створенням Середземноморського Союзу. Akoum C. Arabic Media in North Africa // Asharq Al Awsat. - 2006. - 9 September.

Лінгвістична складова, що відіграє визначальну роль у здійсненні інформаційної політики на Близькому Сході, має вагоме підґрунтя. Арабська мова в ісламському світі відіграла роль латини, а фарсі - французької мови Бартольд В. Иран. Исторический обзор. - Ташкент, 1926. - C. 8, 34.. Однак, якщо сфера вжитку арабської мови постійно зростає, то фарсі з ХІХ ст. інтенсивно скорочується. В Африці спостерігається розповсюдження арабської lingua franca, що просувається на захід від узбережжя Індійського океану та на південь від Сахари. Якщо фізичний натиск арабів в Африці було зупинено внаслідок європейської експансії на континент, то лінгвістичний наступ арабської мови, на думку відомого дослідника ісламу Ф. Сурделя, дістав поштовх у процесі європейської колонізації. Арабська мова отримала офіційну підтримку колоніальних адміністрацій, зацікавлених у розвитку змішаних мов, які виникли на культурних узбережжях арабської мови. Французький колоніалізм у верхів'ях Нігеру, британський на Нижньому Нігері, німецький у Східній Африці посприяли успішному розвитку і поширенню відповідно фулані, хауса та суахілі - лінгвістичних сплавів африканської основи з арабською домішкою, Сурдель Д. Ислам. - М.: Астрель, АСТ, 2004. - C. 459. які виступають вагомим чинником поширення ісламу на континенті. На противагу цьому, у Магрібі арабська мова донедавна перебувала у не найкращому стані, пересічні магрібінці послуговувались французькою мовою. На сучасному етапі арабська літературна мова є панівною у ЗМІ усіх без винятку арабських країн. На міжнародній арені її престижу сприяє застосування у якості однієї з п'яти офіційних мов ООН.

Ісламісти проповідують класичною арабською мовою, що знаходить підтримку аудиторії. Однак телепроповідник Амр Халід використовує розмовний діалект для охоплення ширшої аудиторії, що змусило аль-Кардаві заявити в ефірі на “Al-Jazeera” про “загрозу для арабської мови.” Два кліпи на YouTube у кінці 2008 р. проілюстрували, що коли мовні засоби не адекватні, то месидж не доноситься. Під час військових дій у секторі Газа (2009) “Брати-мусульмани” на єгипетському діалекті критикували зацікавленість Єгипту футболом у такий критичний період. Проте це послання не досягло мети, на відміну від салафітського кліпу, де шейх Мохамед Хассан подав те ж повідомлення, але класичною арабською мовою Field N., Hamam A. Salafi satellite TV in Egypt // Arab Media & Society. - Spring 2009. - Issue 8. .

Перська мова виступала як lingua franca в басейні Індійського океану, Алиев А. Иран vs Ирак: история и современность. - М.: Изд-во МГУ, 2002. - C. 284. тому у цьому регіоні стала початковою мовою ісламу. Бартольд В. Работы по истории ислама и Арабского халифата. - М.: Восточная литература РАН, Мусульманский мир, 2002. - C. 250. В Індонезії і Малайзії перси до Х ст. контролювали торгівлю через головний порт Східної Аравії Сохар, однак з часом їх витіснили єменці з Хадрамауту. Згодом плацдармом для ісламізації Південно-Східної Азії став Коромандельський берег Індії з перевагою фарсі, Болдырева М. Малайская традиция и стихи Субато Састровардойо. // Малайцы: этногенез, государственность, традиционная культура (малайско-индонезийские исследования, IV). - М., 1991. - C. 91. яка використовувалась від Стамбулу (до перських поетів належав турецький султан Селім ІІ) до Калькутти і Синьцзяну. До англійського завоювання фарсі вважалась державною мовою на Середньому Сході і в Південній Азії (Белуджистан, Пенджаб, Афганістан), а офіційною мовою Сінду (Пакистан) залишалась до 1843 р. Худудад-хан “Сущность истории Синда” (Лубб-и тарих-и Синд). - М.: Наука, 1989. - C. 5, 25. “Есперанто” мусульманського Сходу від часу Великих Моголів залишається урду, основою якої є арабська графіка, лексика фарсі і граматична структура хінді. Хорри К., Чиппиндейл П. Что такое ислам: история и действительность. - С.-П.: Амфора, 2008. - C. 120.

У зв'язку з глобалізацією мовне питання в ісламському світі набуло особливої актуальності. Один з чільних сунітських улемів, директор міжнародного Інституту ісламської думки шейх аль-Газалі висунув визначальну для мусульманського інформаційного простору тезу, що “вивчення іноземних мов належить до числа сунан (заохочуваних дій), а розуміння мов народів світу - до дарура (необхідного) в ісламі, адже місія ісламу звернена до всіх людей, яких звести до одної мови неможливо. Відмінність мов - знамення Аллаха, тому передача ісламського вчення мовами народів світу доцільніша і реальніша, ніж звернення людства до арабської мови. Мусульманин зобов'язаний відвідувати найвіддаленіші країни для отримання знань з будь-яких рук, у будь-яких державах” Аль-Газали шейх Мухаммад. Нравственность мусульманина. - Киев: Ансар Фаундейшн, 2005. - C. 58, 344. .

Індостанські маудудисти перетворили володіння англійською мовою у важливий чинник пропаганди ідей ісламізму у світі, отримавши перевагу над арабомовними “Братами-мусульманами”. За такого підходу англійська мова виступила як універсальний, а отже, корисний для да'ава засіб, незважаючи на сприйняття як мови американського “Великого сатани”. У ісламістському середовищі вона має нейтральний статус, а з 1990-х рр. стала мовою да'ава в Інтернеті. Цікавим фактом є те, що кожен день лідер “Аль-Каїди в Іраку” аль-Заркаві починав з ранкового намазу та британських газет “Daily Telegraph ” і “Guardian”. Один з лідерів “Аль-Каїди” Айман аз-Завахірі, який походить з родини першого генерального секретаря ЛАД А. Р. Аззама, вільно володіє англійською мовою. al Mawari Munir. Interview with Al Arabiya's Washington Bureau-Chief S. Abdullah Schleifer // Asharq Al Awsat. - 2006. - 23 December. У серпневому (2008) зверненні аз-Завахірі закликав до джихаду у Пакистані не арабською, а англійською мовою. Використання англійської мови належить до стратегії диверсифікації ЗМІ, яку аз-Завахірі постійно намагається здійснювати. Youns Mohammed Al-Zawahiri Latest Message: Experts Sound Off // Asharq Al Awsat. - 2008. - 14 August.

При цьому ставлення до англомовних ЗМІ не надто прихильне. Наприклад, британська ВВС - одна з найстаріших радіостанцій в регіоні (1938), однак її традиційно не слухають в Ірані та Південній Аравії. El Qudsy Heba. Q & A with BBC Arabic's Salah Najm // Asharq Al Awsat. - 2006. - 07 October.

На думку відомого французького ісламознавця Ж. Кепеля, французька мова відзначається не надто позитивним іміджем, оскільки асоціюється з відкинутими ісламським суспільством цінностями. Франкофонні ісламістські автори не користуються особливою увагою Кепель Ж. Джихад. Экспансия и закат исламизма. - М.: Ладомир, 2004. - С. 386. . Винятком є “Меморандум того, хто має право”, спрямований марокканським ісламістським лідером А. Ясіном молодому монарху Мухамаду VІ (1999). Написаний французькою мовою з застосуванням молодіжного сленгу, документ закликав монарха роздати награбоване батьком майно і відмовитись від “іудеократії”. Letters // Abdessalam Yassine // http://www.yassine.net/en/mishkate/pages/YOBooksListPage.aspx

Лідер “Хизбалли” шейх Насралла регулярно читає на івриті ізраїльську газету “Haeretz”, Хизбаллах // ХРОНОС // http://www.hrono.info/organ/hizballah.html і на порядку денному стоїть запровадження мовлення “Al-Manar” даною мовою. Слід зазначити, що в ліванських газетах, зокрема, у виданнях “Хизбалли” подається багато статей ізраїльських авторів в арабському перекладі.

Очевидно, що у майбутньому використання інших мов зросте, причому дедалі більша увага надаватиметься мовам Східної, Південної і Південно-Східної Азії, що пов'язано не тільки з релігійним, але й економічним чинником.

Для розуміння процесу розвитку інформаційного поступу на Близькому Сході важливим є етнонаціональний чинник. Формування ідейно-духовного сегменту мусульманського світу притаманне червономорському узбережжю - Єгипту та Ємену. Серед найвизначніших ісламських ідеологів можна назвати єгиптян С. Кутба і шейха аль-Кардаві. До найвідоміших єменців сучасності належать Усама бін Ладен та ректор Університету Іман шейх Абдель Маджид аз-Зіндані, який входить до п'ятірки найавторитетніших ісламських улемів Современная мысль. - март 2006. - №3. . Саме єменські улеми запропонували ув'язненим членам “Аль-Каїди” взяти участь у дебатах з питань терористичної тактики боротьби (2002), розглянувши її з позиції Корану, у результаті чого 350 терористів погодились співпрацювати з владою. Автор ідеї дебатів суддя Хаму аль-Хітар вважає, що “в основі тероризму лежить певна інтелектуальна теорія, а будь-яку інтелектуальну ідею можна перемогти з допомогою інтелекту”. Hamoud al-Hitar. Koranic Duels Ease Terror // Interfaith Cooperation blog. - 2005. - 7 March.

Водночас технологічний аспект інформаційного поступу притаманний узбережжю Перської затоки. Згідно досліджень дослідного центру Madar (ОАЕ), понад 40% користувачів Інтернету арабських країн складають мешканці держав Затоки, хоча тут мешкає тільки 11% населення арабського світу. Hanouz D., Yousef T. Assessing Competitiveness in the Arab World: Strategies for Sustaining the Growth Momentum // Arab World Competitiveness Report. - World Economic Forum, 2008. Показник інформаційної активності, очевидно, зумовлений впливом неарабських іммігрантів - індійців, пакистанців, іранців. Іноземці складають до 20% населення Оману, до 30% - КСА і Бахрейну, понад 50% - Кувейту, до 80% - Катару і ОАЕ. Підтвердженням тези про етнолінгвістичну детермінованість інформаційної сфери у Затоці є підписаний між Іраном і Катаром меморандум (2008) щодо скерування іранських спеціалістів у сфері ІКТ. Иран и Катар подписали меморандум по вопросам сотрудничества в области труда // Российское Информационное Агентство Iran News. - 2008. - 13 мая.

Корені індійсько-пакистанського впливу у регіоні доволі глибокі. Позиції Індії на Близькому Сході зміцніли внаслідок бабідського руху в Ірані (1848-52) та Кримської війни (1853-56) Бодянский В. Бахрейн (к истории стран Персидского залива). - М.: Издательство восточной литературы, 1962. - С. 67. . У 1901 р. прокладено підводний кабель від Маскату до індійсько-європейської телеграфної лінії, у 1920-х рр. Великобританія передала Індії керівництво системою зв'язку Перської затоки. Бондаревский Г. Английская политика и международные отношения в бассейне Персидского залива (конец 19-начало 20 вв.). - М.: Наука, 1968. - С. 20-21, 32. Бомбей, який у кінці ХІХ ст. став фінансово-економічним центром Кувейту і Перської затоки загалом, до 1937 р. контролював територію Південної Аравії.

На сучасному етапі серед азійців, які становлять 65% іммігрантів країн Затоки, переважають індійці (4,5-5,0 млн.) та пакистанці (2 млн.). Скопич О. Проблемы трудовой иммиграции в монархиях Персидского залива // Институт Ближнего Востока. - 2007. - 10 сентября. У інформатизованому Дубаї еміратці становлять 16%, інші араби та іранці - 23%, вихідці з Південної Азії - 50%. Кадрову основу Дубай Інтернет Сіті склали вихідці з Індостану, а також йорданські палестинці і єгиптяни. У той же час в еміраті Умм-ель-Кайван з автохтонним населенням інформаційного буму немає. Большой словарь географических названий. - Свердловск: У-Фактория, 2003. - С. 671, 758. Підтвердженням вищенаведеної тези є факт, що підрозділ ІТ-підтримки ісламського сайту IslamOnline у Катарі складений індійськими програмістами-мусульманами. Graf B. IslamOnline.net: Independent, interactive, popular // Arab Media & Society. - January, 2008. Серед арабів найбільш інформаційно заангажовані палестинці, що наочно демонструє інформаційний кластер Йорданії, який виник після депортації палестинців з Кувейту.

Значення арабської мови збільшуватиметься не тільки у зв'язку із зростанням чисельності населення в регіоні, але й застосуванням як робочої мови в організаціях на кшталт ООН чи Руху неприєднання. З цієї причини арабські країни, переважно регіону Затоки, докладатимуть значних зусиль для її популяризації через мережу спеціальних видань, а також перекладацької діяльності. Даний фактор потрібно враховувати при проведенні книжкових ярмарків, виставок. Для здійснення ефективної медіа-політики у регіоні також слід звернути увагу на зростаюче значення хінді і урду у країнах Перської затоки.

2.4 Історична традиція панарабізму в ідеологічно-пропагандистському контексті

Розширення регіональної електронної публічної сфери сприяло зростанню панарабської єдності та інтенсифікації політичної мобілізації. Транснаціональні соціальні та політичні ідентичності становлять потенційну загрозу існуючим державоцентричним політичним структурам, однак істотно впливають на формування та реалізацію концепцій мусульманської влади. Поряд з культурним детермінізмом регіональними інформаційно-пропагандистськими факторами виступають арабський націоналізм (арабізм) та політизація ісламу (ісламізм). У той час, як арабський націоналізм переживає занепад, ісламізм може становити ідеологічну альтернативу західним проектам “Розширеного Близького Сходу”.