Запровадження інноваційних неінвазивних методів в археологічну науку на пострадянському просторі. Використання цифрових засобів у польовій археології. Створення бази даних артефактів. Застосування обчислювальної техніки під час обробки знахідок розкопок.

Концептуальні зміни в організації досліджень. Інтерпретація подій та явищ, які розглядалися крізь призму радянської ідеології. Історія становлення та розвитку археологічної науки у Львові у контексті діяльності музейних, науково-освітніх установ міста.

Аналіз процесу зародження та розвитку археології в стінах Харківського університету від часу його виникнення (1805 р.) і до 1920 р.: внесок окремих учених ВНЗ у цей період в археологічну науку, зв’язок їх досліджень з розвитком музейної справи у Харкові.

Формування археології як науки. Фактори, які вплинули на її розвиток. Загальна археологічна періодизація стародавньої історії. Практика застосування типологічного методу в хронологічних побудовах і картографуванні локальних груп пам'яток культури.

Характеристика археологічних матеріалів раннього залізного віку, празько-корчацької культури, що були знайдені в околицях села Баговиця Кам’янець-Подільського району у 2019 році. Дослідження фрагментів вінець горщиків та мисок черняхівської культури.

Характеристика археологічного матеріалу виявленого під час нагляду за будівельними земляними роботами на означеній ділянці. Визначення його хронологічних меж, розгляд стратиграфічного зрізу на території даного об’єкту дослідження старовинного міста.

У статті розглянуті та проаналізовані публікації переяславських археологів та краєзнавців, надруковані у районній газеті "Комуністична праця" протягом 1970-1979 рр. В процесі розкопок було виявлено багато важливих, невідомих раніше археологічних об’єктів.

Відбиття суспільної ролі в матеріалах преси, яку відігравали музеї у громадському житті краю у 1954-1970 роки. Роль археологічних досліджень у формуванні музейної мережі та історичної свідомості переяславців. Особливості, характерні для музейної справи.

Реабілітація археологічних матеріалів з фонду Чернігівського державного музею. Історія діяльності музеїв Чернігова у галузі археології в період з 1896 по 1948 рр. Комплектування, музейне і наукове використання археологічного зібрання державного музею.

Дослідження тенденцій загальноєвропейської культури і цивілізації стародавньої й середньовічної Європи на прикладі території Західного Поділля. Зміст фортифікаційного планування пам’ятки. Рекомендації до проведення майбутніх археологічних розкопок.

Верифікація результатів археомагнітного датування жител Волинцевської культури з поселення Ходосівка-Козаків яр за допомогою програмного додатку Matlab tool for archaeomagnetic dating. Житлові та господарські об'єкти слов'янських археологічних культур.

Побудова еволюційно-типологічних схем розвитку керамічного посуду - один з основних засобів хронологізації поселенських комплексів. Археомагнітні датування: перспективи та засоби вдосконалення. Визначення археологічної дати волинцевських комплексів.

Дослідження багатошарового городища в м. Малині на Житомирщині. Відкриття раніше невідомого горизонту слов’янських старожитностей. Виділення стратиграфічних горизонтів, які відображають різні періоди розвитку городища, та декілька археологічних об’єктів.

Аналіз польових досліджень давнього Галича (Крилоського городища), проведених у липні-вересні 1995 р. археологічною експедицією Галицького національного заповідника під керівництвом В. Барана і Б. Томенчука. Розкопки оборонних валів всіх частин городища.

Результати дослідження давнього Галича (Крилоського городища), проведеного у червні - жовтні 1996 році археологічною експедицією Галицького національного заповідника. Розкопки залишків оборонних стін та палацової дерев’яної будівлі ХІІ-ХІІІ століть.

Дослідження на території центрального майданчика Крилоського городища (с. Крилос, Галицький р-н, Івано-Франківська обл.), проведені у червні–жовтні 1997 р. археологічною експедицією під керівництвом В. Барана і Б. Томенчука. Оборонні конструкції Х–ХІ ст.

Внесок в розвиток археологічної науки Є. Трифільєва і О. Покровського. Проведення археологічних досліджень за клопотанням Харківського попереднього комітету. Результати розкопок курганів скіфської доби біля с. Дергачі, на території Маріупольського повіту.

Науковий пооб’єктний аналіз основних археологічних досліджень та визначення найбільш проблемних аспектів історико-археологічного вивчення збережених замкових комплексів Івано-Франківської області в часовий період 1991-2016 рр. Способи збереження замків.

Дослідження пам’ятки двошарової в зольнику Вікторівка-І розташованому на правому високому прірвистому корінному березі Березанського лиману, що фіксує архітектурні залишки і культурні нашарування піздньоархаїчного та ранньоелліністичного періодів.

Аналіз результатів досліджень експедицією Кам'янець-Подільського педінституту під керівництвом І.С. Винокура археологічних пам'яток на території Вінницької області. Розгляд результатів розкопок багатошарового поселення і могильників I тис.нашої ери.

Процес створення та діяльності Науково-дослідної лабораторії археології та краєзнавства на історичному факультеті Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка з 2000 по 2013 роки. Особливості вивчених археологічних об’єктів.

Історія заснування та функції міста Бірки у Швеції в епоху вікінгів. Хрещення перших скандинавів с приходом Ансгара (XI ст.). Фактори, що спричинили занепад Бірки. Археологічні розкопки: поселення, предмети озброєння, прикраси; характеристика поховань.

Науковий внесок у розвиток археологічної науки Кіровоградщини дослідниці старожитностей Центральної України Н.М. Бокій. Огляд наукових здобутків дослідниці у археології енеоліту, бронзового віку, скіфській археології та середньовічних пам'яток регіону.

Характеристика основних причин, які спонукали до проведення масштабних археологічних досліджень об’єктів культурної спадщини в епоху російсько-української війни. Особливість уточнення культурно-хронологічних позицій досліджених поселенських пам’яток.

Розкопки оселі знаті та прилеглої території на острові Байда. Топографія острова у межах укріплень. Великий плоский камінь як природня трибуна для виступів ватажка. План розкопок напівземлянки шляхти, залишки майстерні, чимало бойової зброї та костилів.

Вивчення неолітичного поселення силами Археологічного загону імені Сергія Локтюшева. Особливість знаходження залишків кремнієвих та кістяних знарядь праці, орнаментованої кераміки, великих скупчень залишків ракушок місцевих річних молюсків-беззубок.

Висвітлення наукових результатів археологічних досліджень неолітичного поселення "Старобільськ-1", розташованого поблизу міста Старобільськ Луганської області. З'ясування особливостей активного господарського обміну технологіями між поселеннями краю.

Проведення археологічних розкопок Царевського городища у 1852-1854 роках. Дослідження Олександропільського кургану на Катеринославщині, насипних могильників Південної Росії та пам’яток скіфського періоду в Криму. Розселення гусарських полків 1767 року.

Аналіз археологічних джерел з розкопок м. Острог у 2004-2013 рр. Особливості топографії замку князів Острозьких. Характер забудови території у різні історичні періоди. Дослідження матеріальної культури населення на різних етапах розвитку поселення.

Археологічне вивчення палацового комплексу в Бакоті у 1961 та 1963-1965 роки. Розгляд залишків будівлі, які датовані XIV-XV століттям та інтерпретація їх як палацу Немирі Бакотського. Необхідність подальшого археологічного вивчення палацового комплексу.