Археологічні дослідження збережених замків Івано-Франківської області в 1991-2016 роках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Археологічні дослідження збережених замків Івано-Франківської області в 1991-2016 роках

Ігор Лисий

Анотація

Ключові слова: замок, замковий комплекс, Івано-Франківська область, археологія.

Аннотация

В данной статье в хронологической последовательности проводится научный пообъектный анализ основных археологических исследований и определяются наиболее проблемные аспекты археологического изучения сохранившихся замковых комплексов Ивано-Франковской области в период 1991--2016 гг.

Ключевые слова: замок, замковый комплекс, Ивано-Франковская область, археология.

Annotation

In this article was made in chronological order a scientificanaiysis of the main archaeological researches of preserved castles in the Ivano-Frankivsk region during the years 1991--2016 and wasidentified the most problematic aspects of archaeological studies. The archaeological excavations allow spilling additional light on the little known historical period of defensive structures and giving a chance to explorethe lost elements from original buildings of fortifications. The conducted archaeological studies were unstructured and selective, that didn't allow forming a coherent archaeological and historical picture of the development of castle constructions in the region. The archaeological excavations in the territory of existing castle complexes in Ivano-Frankivsk region haven't a long history and are quite small in volume.

The most thorough archaeological works were carried out in the 1990s and the beginning of the XXI century was characterized by the decline of scientific interest. There were tendencies of selective scientific archaeological researches of castles during this period. The study of some castle structures (castles in Halych, Mariiampil and Nadvirna) has had extremely great attention of researchers and specialized scientific research of other objects (fortifications in Pniv, Rakovets and Chernelytsia) actually hasn't taken place. The systematicity was one of the most positive aspects of archaeological investigations in the castle objects, which has allowed collecting unique informative material and identifying valuable historical artifacts.

Keywords: castle, castle complex, IvanoFrankivsk region,archeology.

Здобуття Україною незалежності дало абсолютно новий імпульс для наукових досліджень матеріальної та духовної історико-культурної спадщини, одним з видів якої є споруди замково-оборонної архітектури. А останніх, доволі нерівномірно розміщених по території держави пам'яток, збереглося декілька сотень. У кількісному порівнянні з загальновідомими областями замків і фортець (наприклад, Львівською чи Тернопільською) Івано-Франківщина не володіє потужним замковим потенціалом (збереглося лише шість замків -- в Галичі, Маріямполі, Надвірній, Пневі, Раківцю та Чернелиці), але розвиток оборонного будівництва в її сучасних межах має давню історію, виділяючись архітектурно-планувальними, інженерно-будівельними й геоморфологічними рисами побудови об'єктів. Логічно, що, починаючи з 1991 р., велика кількість місцевих науковців присвятила свою дослідницьку увагу вивченню замків регіону, серед яких були й археологи. Археологічні розкопки дозволяють пролити додаткове світло на маловідомі періоди функціонування оборонних споруд, а також дають змогу дослідити втрачені елементи оборонних систем, первісних відміток та втрачених корпусів замків. Але проведені в період 1991--2016 рр. археологічні дослідження були малоструктурованими та носили вибірковий характер, що не дозволило сформувати цілісну археологічно-історичну картину про розвиток оборонного зодчества області. Тому, на суб'єктивну думку автора, актуальним дослідницьким завданням є комплексний аналіз археологічних досліджень замкових споруд Івано-Франківської області в період незалежності з метою виділення невирішених попередниками питань, розставлення акцентів та спрямування векторів майбутніх наукових пошуків.

Метою даного дослідження являється здійснення аналізу археологічних досліджень на території збережених замків Івано-Франківської області протягом 1991-- 2016 рр. Об'єктом є археологічні дослідження замків краю, а предметом -- хронологічні аспекти археологічного вивчення замкових пам'яток Івано-Франківщини.

Теоретичною основою та інформаційним базисом написання статті стали доробки й напрацювання українських дослідників-археологів, серед яких найбільшої уваги заслуговують наукові праці І. Креховецького [5], Ю. Лукомського [6; 7; 8], О. Мельничука [10], В. Оприска [12], М. Рожка [13], В. Романця [14; 15], В. Рубана [16], Б. Томенчука [19; 20], З. Федунківа [9; 21; 22; 23] та ін. Для початку слід відмітити, що археологічні дослідження на території існуючих замкових комплексів Івано-Франківщини у період незалежності не мають довгої історії та досить незначні за обсягом. Найбільш ґрунтовні археологічні роботи були проведені в 90-х рр. ХХ ст., а початок ХХІ ст. ознаменувався спадом наукового інтересу. При цьому одним з позитивних моментів ранніх археологічних розвідок на об'єктах замкової архітектури була систематичність проведення, яка дозволила вже за перше десятиліття зібрати унікальний інформативний матеріал та виявити цінні історичні артефакти. археологічний замковий збереження

Початок археологічних досліджень замкових пам'яток Івано-Франківської області доби незалежної України припадає на 1991 р. та тісно пов'язаний з львівським науковцем Ю. Лукомським, який близько десяти років присвятив дослідженню Старостинського замку в Г аличі. Вже в перший рік незалежності під його керівництвом, а також за участі відомих археологів В. Оприска та В. Петрика було проведено базові підготовчі розвідкові розкопки на Замковій і орі (спершу знято докладний геодезичний план місцевості, зроблено натурні обстеження в терені та намічено програму стаціонарних шурфів), які пізніше вилилися в повноцінну археологічну експедицію. В результаті обстежень замкової території в діапазоні глибин 5,6--6,6 м вченими було виявлено культурний шар ХП--ХШ ст. з напластуваннями археологічних комплексів фракійського гальштату, княжої доби та пізнього середньовіччя. Під час цих розкопок археологи також виявили горизонт із залишками та слідами укріплень княжої доби, який на площі 4 га мав потужність до 1 м. Це дало змогу зробити припущення, що прототип первісних оборонних споруд на місці сучасного замку існував ще в давньоруський період, адже оборонна фортифікація займала дуже вигідну стратегічну позицію на перетині давньоруських й середньовічних торгівельних шляхів, що пізніше підтвердилося знахідками біля замкової каплиці Св. Катерини ХУІ--ХУІІ ст. (вченим вдалося віднайти укріплення періоду Галицько-Волинського князівства) [8, с. 3].

У 1993--1994 рр. Ю. Лукомським проведено розвідкові дослідження на інших елементах Галицького замку, в результаті яких простежено складну стратиграфічну картину напластувань у місці замкового оборонного рову та виявлено підземні сліди замкових стін ХІУ--ХУШ ст. Крім того, дослідником відкрито залишки подвійного дерев'яного частоколу-стіни, а також багатий археологічний матеріал (кераміка, кахлі, монети, наконечники стріл, вироби з кості та скла та ін.), який хронологічно відноситься до епохи фракійського гальштату, княжої доби, пізнього середньовіччя, а також нового та новітнього періодів ХУІІ--ХХ ст.

У 1995 р. археологом було закладено 25 розвідкових траншей-зондажів з метою вияснення планувальної структури Галицького замку у 2-й половині ХУП ст. та стану фізичного збереження цегляно-кам'яних конструкцій оборонних укріплень. Зусиллями Ю. Лукомського вдалося на 80% з'ясувати планувальну структуру зовнішніх оборонних мурів замку та локалізувати дві оборонні вежі та місце одної в'їзної брами [7, с. 7].

У 1997 р. Національний заповідник «Давній Галич» та Галицька райдержадміністрація замовили в науково-дослідному центрі «Рятівна археологічна служба», що в той період діяла при Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича (з 1998 р. -- при Інституті археології НАНУ), проведення попередніх рятувальних досліджень замку в Галичі. Керівниками проекту стали Ю. Лукомський та В. Оприск. Цього разу ними були проведені стаціонарні архітектурно-археологічні дослідження фрагментів Шляхетської вежі, для чого було проведено повні розкопки внутрішньої частини вежі та закладено розвідкові шурфи при зовнішніх контурах об'єкта, які дали змогу встановити планувальні та будівельно-технічні особливості, а також етапи функціонування вежі в системі замку, відкрити зрубні конструкції валу фортеці XIV-- XVI ст., частину глинобитної печі XII ст. та напівземляного житла XI ст. [1, с. 40 -41].

Цікаве археологічне відкриття у 1998 р. здійснили історик В. Оприск та кастеолог М. Рожко, які виявили залишки майстерні, де плавили бронзу. Серед артефактів дослідниками було також знайдено керамічні плитки, бронзові злитки, залізні наконечники стріл, ножі, що за своєю хронологічною глибиною (XIII ст.) є значно давнішими від сучасного замку [12, с. 12].

У 2004 р. Ю. Лукомський здійснював архітектурно-археологічний нагляд за земляними роботами, що проводилися з метою реконструкції каплиці Св. Катерини XVI ст. на Старостинському замку.

Вартими наукової уваги є розкопки археологічного відділу Національного заповідника «Давній Галич». Так, у 2004 і 2006 рр. заповідною установою було організовано та проведено Галицьку середньовічну археологічну експедицію під керівництвом співробітника відділу археології заповідника О. Мельничука. У 2004 р. розпочато перший етап робіт з дослідження Замкової гори. За допомогою закладеного шурфа (розміром 1,5 на 2,5 м) простежено частину фундаменту західної оборонної стіни Галицького замку та зафіксовано стратиграфічні нашарування (товщина культурного шару становить до 2,6 м), які датуються широким хронологічним діапазоном (XII-- XIX ст.). На другому етапі досліджено нижній горизонт, де було виявлено сліди частково заглибленого в материк давньоруського об'єкта [20, с. 41].

У 2010 р. проводилися розвідкові археологічні роботи, якими керував молодший співробітник археологічного відділу Національного заповідника «Давній Галич» В. Януш. Метою досліджень було виявлення та локалізація залишків оборонної стіни, яка знаходиться в західній частині замку. В результаті чого було встановлено, що стіна була побудована з великих квадрів каменю, поставлених на вапняно-піщаний розчин, а її фундамент складається з різної величини квадрів мергелю. Шурф було доведено до глибини 2,5 м [5, с. 219].

У 2014 р. на території Галицького замкового комплексу працювала ще одна археологічна експедиція Національного заповідника «Давній Галич», яку очолював науковий співробітник відділу археології I. Креховецький. У планах роботи експедиції було дослідження укріплень нижньої тераси західної сторони Галицького замку, в якій, найвірогідніше, і проходили перші укріплення протобастіонного типу. У закладеній траншеї знайдено залишки оборонних рубежів з рештками будівельного каменю, цегли, кераміки, скла, а також інші речі, які належать до різних часових періодів [2, с. 11].

Дослідження, проведені на території Галицького замку дали нові цікаві матеріали до подальшого вивчення його планувальної структури, визначення будівельно-інженерної та технологічної специфіки.

На відміну від Галицького замку, науковий інтерес до археологічного дослідження інших замків області був значно меншим. Як наслідок, протягом 1991-- 2016 рр. на окремих пам'ятках проводилися поодинокі, несистематичні розкопки, а інші взагалі залишилися без уваги археологів.

Перші ґрунтовні археологічні обстеження Маріямпільського замково-палацового комплексу розпочала в 2003 р. група прикарпатських науковців в складі З. Федунківа, В. Боцюрка, В. Рубана та В. Тихоня. На території замку, окрім давньоруської кераміки, знайдено також матеріали ХУП--ХУШ ст., тобто початкових часів функціонування Маріямпільського замку в період коронного гетьмана Яблоновського Станіслав-Ян Яблоновський гербу Прус ІІІ (пол. Stanislaw Jan Jabtonowski, 3 квітня 1634 р., Яблунів або Люча (тепер Косівського району Івано-Франківської області) -- 3 квітня 1702 р., Львів) -- польський державний і військовий діяч. Представник магнатського роду Яблоновських. Стражник великий коронний (1660 р.), обозний великий коронний (1661 р.), воєвода руський (1664 р.), польний гетьман коронний (з 1676 р.), великий коронний гетьман (з 1682 р.), каштелян краківський (з 1692 р.). [9, с. 89-91].

У 2006 р. істориками Б. Томенчуком та М. Кугутяком було проведено початкові охоронні розвідкові археологічні дослідження на території Надвірнянського міського замку. Вчені виявили сліди східних оборонних стін з двома шарами -- дерев'яним, більш раннім (XV ст.), який стояв на невисокій кам'яній підоснові (шириною 0,35--0,60 м), та цегляним, пізньосередньовічним (XVI--XVП ст.), що стояв на потужних кам'яних фундаментах, складених з окремих великих кам'яних блоків-фундаментів, шириною 1 м та висотою 1,3 м [19, с. 50]. Проведені розкопки дали змогу висунути гіпотезу про можливість походження міського замку з XV ст.

Системні археологічні дослідження на території Надвірнянського міського замку були розпочаті у липні 2007 р. дочірнім підприємством «Культурна спадщина Прикарпаття» охоронної археологічної служби України Інституту археології НАНУ під керівництвом В. Романця. У 2009 р. були продовжені охоронні роботи на пам'ятці у співпраці з Надвірнянським загоном Карпатської археологічної експедиції Інституту історії, етнології і археології Карпат Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (керівники -- професор М. Кугутяк та старший викладач І. Кочкін).

Під час проведення робіт було закладено чотири шурфи й здійснено п'ять поверхневих зачисток кам'яного мощення. Експедицією були обстежені залишки веж (виявлено три вежі: одна зберегла лише свою підземну частину, друга -- стіни й рельєфи, але вона розміщена під сучасними житловими будинками, третя, що походить з XVIII ст., зберегла фрагменти стін) й мури замку, рештки інших споруд. У ході розкопок також було знайдено понад 270 артефактів. Найбільш численну колекцію знахідок, зібраних під час робіт на території Надвірнянського замку становили керамічні вироби, зокрема фрагменти скляного посуду, виробів з гутного прозорого, безколірного з патинізованою поверхнею скла, пічні кахлі, мідні та срібні монети, керамічні люльки й вироби з чорного металу. Найціннішою знахідкою стала срібна монета шилінг (або солід) шведського короля Густава Адольфа Густав II Адольф Ваза (швед. Gustav II Adolf, 9 грудня 1594, Стокгольм -- 6 листопада 1632, Лютцен поблизу Ляйпціга) -- шведський король (1611--1632) і полководець. Його часто називали «Сніговий король» і «Лев Півночі». Його двадцятирічне правління стало однією з найблискучіших сторінок в історії Швеції. Був одним з найбільш освічених правителів свого часу: вільно говорив німецькою, голландською, французькою, італійською та латиною., карбована в прибалтійських провінціях Швеції в 1621-- 1632 рр., яка показує, що замок уже існував як мінімум у 30-х рр. XVII ст. [14, с. 186-187].

Слід відмітити, що в період незалежності дослідницька увага оминула інші збережені замки регіону -- Пнівський, Раковецький та Чернелицький, що, на думку автора, бачиться значним негативом, враховуючи хронологічні аспекти функціонування замкових пам'яток і перспективність відкриття нових аспектів з історії та архітектури вказаних споруд. Тому вищезгадані об'єкти потребують подальших археологічних досліджень для встановлення чітких меж замкової території, специфіки внутрішньо-дворової житлово-господарської забудови та точного датування походження пам'яток. Також з метою більш повного вивчення існуючих замкових комплексів необхідно провести археологічні дослідження підземних частин пам'яток для виявлення інших вцілілих залишків мілітарних (фортифікаційно-оборонних) та утилітарних (житлово-господарських, інженерно-комунікаційних) системних елементів.

Отже, проведене в хронологічній послідовності пооб'єктне дослідження пам'яток замкової архітектури Івано-Франківської області дало змогу виявити значний дисбаланс стосовно археологічного вивчення об'єктів. В цей період існували тенденції вибіркових науково-археологічних досліджень замків регіону, при яких вивченню одних споруд (Галицький, Маріямпільський та Надвірнянський замки) приділялася надзвичайно велика увага дослідників, а спеціалізоване наукове дослідження інших пам'яток (Пнівський, Раковецький і Чернелицький замки) фактично не проводилося. Проведення подальших розвідок та розкопок показують перспективність дослідження, що повинно пролити світло не тільки на історію існуючих замків, але й визначити способи ефективного збереження та охорони, а також шляхи сучасного пристосування та використання.

Список використаних джерел та літератури

1. Г рабовецький В. Літопис Г алицького замку та середньовічна фортифікація Г алича / В. Грабовецький. -- Івано-Франківськ, 2009. -- 67 с.

2. Драбчук І. Археологи зі Львова досліджують територію Галицького замку / Іван Драбчук // Г алицьке слово. -- 2014. -- № 29 (1820). -- С. 11.

3. Драбчук І. Підземелля Г алицького замку / Іван Драбчук // Г алицьке слово. -- 2014. № 28 (1819). - С. 10.

4. Клюба Я. Галицький замок. Проблеми збереження реставрації та рекреаційного використання / Я. Клюба // Збереження та використання культурної спадщини України: проблеми та перспективи : матеріали Міжн. ювіл. наук. конф., (м. Галич, 4-- 6 лист. 2004 р.) ; Національний заповідник «Давній Галич». -- Галич : Інформаційно- видавничий відділ Національного заповідника «Давній Галич», 2004. -- С. 83--89.

5. Креховецький І. Деякі питання історико-археологічних досліджень Галицького замку: історія і перспективи / І. Креховецький, Ю. Мусякевич // Замки України: дослідження,збереження, використання : матеріали Міжн. наук.-практ. конф., (м. Галич, 3 листопада 2001 р.) ; Національний заповідник «Давній Галич». -- Галич : Інформаційно-видавничий відділ Національного заповідника «Давній Галич», 2011. - с. 216-220.

6. Лукомський Ю. Звіт архітектурного загону про польові дослідження у 19931994 рр. / Ю. Лукомський. -- Л. : [б.в.], 1995. -- Ч. 1. -- 58 с.

7. Лукомський Ю. Таємниці Галич-гори / Юрій Лукомський // Галичина. - 1996. - № 89 (1239). -- С. 7--8; № 91 (1241). -- С. 7--8.

8. Лукомський Ю. Таємниці Галицького замку / Юрій Лукомський // Галицьке слово. 1994. -- № 88. -- С. 3.

9. Маріямпіль -- місто Марії / З. Федунків, В. Боцюрко, В. Рубан, В. Тихонь. -- Івано- Франківськ : Нова Зоря, 2003. -- 144 с.Мельничук О. Археологічні дослідження на території Галицького замку у 2004, 2006 рр. / О. Мельничук // Замки України: дослідження,збереження, використання : матеріали Міжн. наук.-практ. конф., (м. Галич, 3 листопада 2001 р.) ; Національний заповідник «Давній Галич». -- Галич : Інформаційно-видавничий відділ Національного заповідника «Давній Г алич», 2011. -- С. 182--185.

10. І. Нагірний В. Наукові дослідження Чернелицького замку в другій половині ХХ -- на початку ХХІ ст. / В. Нагірний // Вісник Прикарпатського університету. Сер. «Історія». -- 2014. -- Вип. 26. -- С. 9--13.

12. Оприск В. Галицька твердиня над Дністром / Василь Оприск // Галицька брама. -- 1998. - № 9 (45). - С. 12.

13. Рожко М. Карпатські шляхи та їх оборона / М. Рожко // Український історичний журнал. -- 1990. -- Вип. 10. -- С. 86-97.

14. Романець В. Дослідження Надвірнянського міського замку у 2009 р. / В. Романець, М. Кугутяк, І. Кочкін // Карпати : людина, етнос, цивілізація. -- 2010. -- Вип. 2. -- С. 186--196.

15. Романець В. Розкопки біля Надвірнянської цитаделі / Василь Романець // Галичина. -- 2008. -- № 150 (3722). -- С. 4.

16. Рубан В. Таємниці Маріямпільського замку / Володимир Рубан // Прикарпатська правда. -- 2003. -- № 21 (13272). -- С. 3, 8.

17. Сіреджук П. Надвірнянський замок / Петро Сіреджук // Грегіт. -- 2014. -- № 10. -- С. 45--46.

18. Соколовський З. Краса і злиденність свідків минулого (замків) / З. Соколовський // Замки України: дослідження,збереження, використання : матеріали Міжн. наук.- практ. конф., (м. Галич, 3 листопада 2001 р.) ; Національний заповідник «Давній Галич». -- Галич : Інформаційно-видавничий відділ Національного заповідника «Давній Галич», 2011. -- С. 222--228.

19. Томенчук Б. Дослідження Галицької археологічної експедиції у 2006 році / Б. Томенчук, М. Кугутяк, О. Мельничук // Всеукраїнський науковий і культурно- просвітній краєзнавчий часопис «Галичина». -- 2006--2007. -- № 12--13. -- С. 47--50.

20. Томенчук Б. Археологічні дослідження давнього Галича у 2003--2005 рр. / Б. Томенчук, О. Мельничук, М. Вуянко // Всеукраїнський науковий і культурно- просвітній краєзнавчий часопис «Галичина». -- 2005. -- № 11. -- С. 37--44.

21. Федунків З. Б. Галицький замок / З. Б. Федунків // Пам'ятки України: історія та культура. -- 2013. -- № 6 (189). -- С. 44--53.

22. Федунків З. Замок та палац у Маріямполі / З. Федунків // Краєзнавець Прикарпаття. -- 2005. -- № 5. -- С. 38--40.

23. Федунків З. Таємниці Маріямпільської твердині / Зеновій Федунків // Галичина. -- 2008. -- № 57--58 (3629--3630). -- С. 17.

Размещено на Allbest.ru