Характеристика буржуазных преобразований в России во второй половине XIX века. Характеристика военной сферы накануне реформы. Создание окружной системы и реорганизация в сфере управления армии. План военной реформы, разработанный Д.А. Милютиным.

Предпосылки становления реформ. Задачи, стоявшие перед правительством Ивана Грозного в области внутренней и внешней политики. Учреждение стрелецкого войска. Реформы поместного ополчения. Создание опричнины и зарождение военного флота. Станичная служба.

Царствование Петра I, проведение реформ во всех областях государственной жизни страны. Предпосылки военной реформы. Значение военной реформы для императора и для народа. Войска, призванные обеспечить порядок в стране. Создание военно-морского флота.

Предпосылки и ход военной реформы Петра I, повлекшей за собой два ряда мер, одни из которых были направлены на поддержание регулярного строя преобразованной армии и новосозданного флота, а другие на обеспечение их содержания. Итоги военных реформ Петра I.

Предпосылки реформирования русской армии после поражения в Крымской войне. Важнейшие недостатки управления военно-сухопутными силами на конец 50-х годов XIX в. Реформа вооружения армии и военного образования. Изменение системы подготовки солдат.

Подробная характеристика основных военных учебных заведений России XVIII-XX в. Оценка их значимости в формировании кадрового потенциала и личного состава армии, влияние каждого заведения на армию государства. Исследование состояния армии на начало XX в.

История Аравии середины XVIII – первой четверти XIX столетия. Внутренние войны, формирование государственности и распространение протестных религиозных учений. Роль военной составляющей в образовании, существовании и падении саудовского государства.

Рассмотрение одного из эпизодов творческой деятельности военного географа и путешественника М. Венюкова. Оценка вклада исследователя в географическое, этнографическое и историческое изучение недавно присоединенных к России территорий в Закубанском крае.

Сущность и понятие военного комунизма. Характерные черты "военного коммунизма". Итоги военного комунизма. Западные характеристики "Военного коммунизма", как-то попытка большевиков воплотить свои программные идеалы. Итоги политики военных коммунистов.

Политика военного коммунизма и продовольственная диктатура. Государственная монополия на важнейшие продукты питания и товары ширпотреба как метод организационного утверждения диктатуры пролетариата. Применение командного метода в экономике, мобилизация.

Введение в оборот термина "военный коммунизм" применительно к армии выдающимся марксистским теоретиком А.А. Богдановым. Переход от чрезвычайщины к тоталитаризму: создание Красной Армии. Национализация и мобилизация экономики, установление диктатуры.

Обеспечение надежной защиты страны от возможного нападения и отражение агрессии в локальных войнах. Оценка военного потенциала в период проведения реформ и проблем национальной безопасности России. Направления повышения эффективности вооруженных сил.

Исследование содержания и тематики монографии П.П. Щербинина. Повседневная жизнь солдатских жен. Социальные, правовые, социокультурные и другие особенности формирования военного сословия, характер их изменений. Деятельность женщин в действующей армии.

Структура, значення важкої кінноти у сарматських військах. Жінки у військовій справі, використання наступальної зброї. Військове мистецтво сарматів, озброєння. Тактичні принципи, способи ведення бою, організація рейдів, майстерність сарматських вершників.

Причини, зміст, характер і наслідки війни в Кореї 1950-1953 рр. Характеристика особливостей воєнних стратегії і тактики. Узагальнення досвіду бойового застосування військ сторін. Рекомендації щодо використання воєнного мистецтва у Збройних Силах України.

Зміст та головні складові воєнного потенціалу держав Троїстого союзу і Антанти, які визначили характер майбутньої світової війни. Місце військово-промислового потенціалу ворогуючих блоків в комплексі народного господарства учасників Першої світової війни.

Реакція представників творчої інтелігенції на впровадження режиму воєнного стану та політику у різних галузях. Вивчення періоду воєнного стану для реконструкції становища опозиційної інтелігенції у Польщі. Створення незалежної профспілки "Солідарність".

Особливість англо-німецького економічного, військово-морського і колоніального антагонізму. Аналіз загострення суперечностей між Троїстим союзом і Антантою 1914 року. Розробка планів ведення Першої Світової війни. Проведення німецького наступу в Бельгії.

Початок німецької агресії проти Польщі. Політична зустріч в Абвілі голів урядів Франції та Великої Британії щодо польського питання. Радянсько-німецький договір "Про дружбу й кордон". Ліквідація Польщі як держави. Рух опору та політика окупантів.

Могутня хвиля колонізації Лівобережжя як важливий чинник економічного піднесення Гетьманщини в кінці XVII – на початку XVIII ст. Особистість Івана Мазепи, напрямки діяльності Гетьманщини під його керівництвом. Повстання під проводом Кіндрата Булавіна.

Висвітлення основних етапів формування доказової бази, яка в підсумку дозволила провести перший у світі суд над воєнними злочинцями - військовослужбовцями нацистської Німеччини на Харківщині. Найжахливіші злочини нацизму, пов’язані з масовими вбивствами.

Створення Надзвичайної державної комісії зі встановлення і розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників та їх спільників і заподіяних ними збитків громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам і установам СРСР.

Порівняльний аналіз методології приховування воєнних злочинів, здійснених РФ проти України від початку Другої світової війни до сьогоднішньої російсько-української війни, що триває; подібність дій нацистського режиму Гітлера та рашистського режиму Путіна.

Місце воєнних конфліктів в системі міжнародних відносин 1975 - 1991 років. Шляхи та методи процесу мілітаризації країн Азії, Африки та Латинської Америки, роль промислово-розвинутих країн в цьому процесі. Класифікація воєнних конфліктів 1975 - 1991 рр.

Особливості формування воєнної історії як галузі історичної науки. Аналіз внеску радянських істориків у вивчення питань реформування Російської армії та флоту другої половини ХІХ століття. Огляд процесів, що впливали на стан наукової розробки проблеми.

Союз України з Росією, зміна розстановки політичних сил в Європі в 17 столітті. Зближення Кримського ханства з Річчю Посполитою, загроза війни. Дії Б. Хмельницького, пошуки нового союзника і загострення відносин з Росією. Переяславські статті 1659 року.

Розкриття планів Кремля щодо розвитку сепаратистських настроїв серед галичан, спрямованих проти Західноукраїнської Народної Республіки, які мали реалізовуватися шляхом проголошення Галицької Соціалістичної Радянської Республіки зі столицею у Львові.

Аналіз формування бойової діяльності сухопутних військ українських армій в добу визвольних змагань 1917-1921 років. Формулювання важливих принципів стратегії війська у битвах, кампаніях і війнах взагалі. Опис воєнно-політичних концепцій урядів України.

Простежено наростання напруженості у відносинах Центральної Ради з більшовицьким урядом. Звернена увага на пошуки більшовицьким урядом приводу для зовнішньої агресії проти УНР з метою ліквідації її незалежності та насадження радянської влади в Україні.

Формування союзницьких відносин та коаліцій на початку ХХ ст. Використання механізмів колективної безпеки проти гегемонізму, дотримання балансу сил та союзницьких зобов’язань. Стан "холодної війни", посилення політико-ідеологічних суперечностей.