Листування о. Петра Білона з архієпископом Євгеном Бачинським
Розгляд листування двох видатних діячів УАПЦ, українського визвольного руху ХХ ст. о. Петра Білона і єпископа Євгена Бачинського, яке зберігається в архівосховищах Канади. Висвітлення історії українських парафій УАПЦ в Німеччині, Канаді та США.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 29.07.2024 |
Размер файла | 138,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
«В. Прокопович». В'ячеслав Костянтинович Прокопович (1881-1942) - український політичний і громадський діяч, педагог, публіцист, історик. З 1921 р. в еміграції, редактор тижневика «Тризуб». З 1924 р. в Парижі тісно співпрацював із С. Петлюрою, після трагічної загибелі якого став головою екзильного уряду УНР (1926-1939). Заснував у 1927 р. Бібліотеку ім. С. Петлюри в Парижі.
«М. Шаповал». Микита Юхимович Шаповал (1882-1932) - український політичний і громадський діяч, соціолог, публіцист, член Центральної Ради, міністр УНР, дипломат. Секретар дипломатичної місії в Будапешті (1919-1920), потім - у Празі, де став співзасновником вищих українських шкіл у Празі й Подебрадах. Видавець і редактор місячника «Нова Україна» (1922-1928).
№ 6
«precher» (англ.) - проповідник.
«beauty parlor» (англ.) - косметичний салон.
«єп[ископ] Жук». Єпископ Йосиф Жук (1872-1934) - ректор Львівської духовної семінарії. У 1924 р. виїхав до Канади. У 1932 р. перейшов у православ'я і був рукоположений у Нью-Йоркського єпископа, заснував Українську Православну Церкву Америки.
«Митр[ополит] Ів[ан] Павловський». Іван Данилович Павловський (1893-1936) - український церковний діяч, митрополит УАПЦ (1930-1936). Жертва сталінського терору.
№ 7
«о. Гундякові». о. Іван Гундяк - український православний священник, який служив в парафіях США та Канади. Автор публіцистичних робіт, як от «З Римом - чи без Риму? Чи дальша унія з Римом, чи незалежництво, чи рідна Церква» (Чікаго, 1928, 1944).
«д-ра Річинського». Арсен Річинський (1892-1956) - український громадський, політичний і церковний діяч, лікар, краєзнавець, композитор. Невтомний борець за українізацію української Церкви. У 1942 р. був репресований і засуджений на 10 років таборів. Святий УАПЦ.
№ 8
«о. Пристай». Олекса Пристай (1863-1944) - український релігійний та громадський діяч, греко-католицький священник, письменник-мемуарист, автор 4-х томних спогадів «Із Трускавця у світ хмародерів». 1907 р. емігрував до США, де служив у різних містах у греко-католицьких парафіях.
№ 9
«Митр[ополит] Михайло Борецький». Михайло Борецький (1879 - після 1935) - митрополит УАПЦ у 1927-1930 рр. Арештовувався НКВД, засуджений на 8 років таборів, був підданий тортурам в тюремних ізоляторах Ярославля та Соловецьких островів, внаслідок яких збожеволів. Переведений до психлікарні Ленінграду, після 1935 р. його сліди губляться.
«Музей Визвольної боротьби у Празі». Український музей дипломатичних документів часів УНР та Української Держави (1917-1921). Існував від травня 1925 до 1948 рр. в Празі. Музей створено зусиллями відомих українських дипломатів: Д. Антоновича, Д. Дорошенка, С. Смаль-Стоцького й А. Яковліва.
«Братства 6-й Стр[ілецької] Січ[ової] див[ізії]». Шоста січова стрілецька дивізія - піхотна дивізія Армії УНР, сформована навесні 1920 р. з полонених й інтернованих українських вояків у польських таборах Ланцута та Берестя. Командиром дивізії був полковник Марко Безручко, начальником штабу - полковник Всеволод Змієнко. Капеланом цієї дивізії був о. П. Білон.
«Коновальця». Євген Михайлович Коновалець (1891-1938) - видатний борець за незалежну Українську державу, засновник ОУН. Загинув внаслідок терористичного акту НКВД.
«про Костомарова». Микола Іванович Костомаров (1817-1885) - видатний український історик і письменник, громадський діяч.
«Григорія Сковороду». Григорій Савич Сковорода (1722-1794) - видатний український філософ і поет.
№ 12
«архієп[ископ] Шараївський». Нестор Шараївський (1865-1929) - архієпископ УАПЦ у 19211929 рр., член Центральної Ради, видатний проповідник.
«о. Гапона». о. Георгій Гапон (1870-1906) - церковний, політичний і профспілковий діяч, проповідник. Організатор демонстрації робітників у Петербурзі з петицією до царя (9.01.1905), яка закінчилася «Кривавою неділею». Загинув у березні 1906 р. внаслідок терористичного акту, влаштованого есерами.
«проф. Антоновичем». Дмитро Володимирович Антонович (1877-1945) - український політичний і культурний діяч, член Центральної Ради, міністр і дипломат УНР, син проф. Володимира Антоновича, історик мистецтва й театру, організатор Музею визвольної боротьби України у Празі.
«в Раперсвілю». Польський музей в Рапперсвілі у швейцарському кантоні Санкт-Галлен, заснований у 1870 р. польським графом В. Брюель-Платером. Цей музей існував до наших днів як форпост польської культури у Швейцарії.
«музей в Стемфорді». Мається на увазі маєток Квінтардів у Стемфорді, де у 1937 р. відкрився Український Музей і Бібліотека. З роками колекція народного мистецтва постійно доповнювалася і тепер налічує 7000 предметів. Першим куратором у 1933-1938 рр. був о. Л. Чапельський.
«Макагона». Яків Макогін (1880-1956) - українсько-американський військовий, громадський діяч, меценат, засновник «Українського пресового бюро в Лондоні» (потім з'явилися філії бюро в Женеві і Празі), котре поширювало в Європі знання про Україну, про український національно-визвольний рух.
«Микола Троцький». Микола Троцький (1883-1971) - український журналіст і публіцист (псевдо М. Данько). Член РУП-УСДРП, переїхав 1909 р. за кордон. 1914-1918 рр. у Відні, член СВУ та співробітник його друкованих органів, секретар посольства УНР у Відні, співробітник численних українських і чужомовних газет. Згодом у Женеві співробітник Українського Інформаційного Бюро.
«п. Кисилівський в Лондоні». Володимир Юліянович Кайє-Кисілевський (1896-1976) - український історик, журналіст, видавець, науковець і державний службовець ЗУНР, Канади, професор Оттавського університету, керівник Українського Бюро в Лондоні, дійсний член НТШ (з 1958 р.), УВАН, Інституту цивілізацій (Бельгія).
«Лівицькі (син гол[овного] отамана)». Микола Андрійович Лівицький (1907-1989) - український громадський та політичний діяч, голова уряду УНР в екзилі (1957-1967), президент УНР в екзилі (1967-1967). Хельїа Лівицька (Вайнцирль) - українська громадська діячка, благодійниця, активістка українського жіночого руху. Дружина М. Лівицького.
«Ніжанківські». Омелян Петрович Нижанківський (1895-1973) - український органіст і композитор. Навчався у Музичній Академії Відня. Професор філії Лондонської консерваторії у Каїрі. З 1928 р. - професор класів фортепіано та органа у Берні (Швейцарія). Автор музики до Маршу українських націоналістів.
«д-р Качалуба». Качалуба Михайло Олексійович (1908-1993) - доктор медицини, прозаїк, поет, громадський діяч. Бувший в'язень комуністичних тюрем, член ОУН.
«Єремієви». Єреміїв Михайло Михайлович (1889-1975) - український громадський і політичний діяч, дипломат, журналіст. За доби Директорії УНР долучився до творення української дипломатичної служби: працював секретарем Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Італії. Викладав в Українській господарській академії в Подєбрадах (1924-1927). Від 1928-го (з деякими перервами) до смерті 16 вересня 1975 р. мешкав у Женеві.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Изучение детских и юношеских лет царя Петра I. Характеристика его взаимоотношений с женой Софьей. Участие в государственных делах и правительство молодого Петра. Обзор предпосылок преобразований Петра. Эпоха "активного" царствования Петра и его реформ.
реферат [59,3 K], добавлен 05.10.2010Детство Петра. Венчание Петра на царство. "Хованщина". Петр в Преображенском. Нововведения Петра. Петр-дипломат.Инженерные интересы Петра. Место и роль России в международных отношениях. Император, сотканный из противоречий.
реферат [20,2 K], добавлен 28.11.2006В истории русского государства период, обычно именуемый Петровской эпохой, занимает особое место. Становление Петра царем. Его детство. Образ Петра-Великого. Царь-мастеровой. Нравы Петра. Обращение с людьми. Семья. Достижения Петра в развитии России.
реферат [12,0 K], добавлен 08.07.2008Оцінка національного аспекту, культурної та церковної діяльності Петра Могили та його ставлення до інших віровизнань. Контакт українського народу з молдавським. Київський обласний собор 1640 року. Ідея церковної єдності в творчості Петра Могили.
научная работа [624,0 K], добавлен 15.07.2009История восхождения Петра на трон. Стрелецкий бунт и борьба с царевной Софьей. Военная реформа как первоочередное преобразовательное дело Петра I. Создание регулярного военно-морского флота. Значение реформ Петра, противоречия его преобразований.
реферат [30,7 K], добавлен 26.10.2011Международное положение Московского государства в XVII веке. Дипломатия до Петра. Основные предпосылки и истоки внешней политики Петра I. Великое посольство и подготовка к войне. Внешняя политика Петра в годы Северной войны и после Ништадского мира.
реферат [53,7 K], добавлен 01.05.2016Вивчення Петра Великого в розрізі поглядів сучасників і істориків. Порівняльний аналіз ходу і суті реформ Петра I на підставі досліджень і поглядів істориків. Вплив Петра на зовнішню політику держави, дослідження дебатів про суть російського абсолютизму.
курсовая работа [57,6 K], добавлен 25.01.2011Предпосылки преобразований Петра I в области экономики и его социальная политика. Сущность административных и церковных реформ, ломка старых традиций и зарождение новой культуры. Итоги внешнеполитической деятельности Петра I и оценка его переустройств.
контрольная работа [28,6 K], добавлен 27.07.2011Процес територіального нищення Гетьманщини російським урядом під егідою Петра І. Насильницьке перетворення українського автономного утворення на одну з імперських периферійних областей. Динаміка відчуження етнічних земель українців, приєднання їх до РФ.
статья [39,9 K], добавлен 18.08.2017Ідеологічні та історичні засади українського націоналізму. Аналіз причин та передумов виникнення націоналістичного руху. Особливості пацифікації та спроб компромісу. Український націоналізм до 1929р. Конгрес Українських Націоналістів та створення ОУН.
дипломная работа [79,4 K], добавлен 12.06.2010