Заселення і господарське освоєння степової України в XVІ-XVІІІ ст.

У 1780 р. на правому березі р. Вовчої було засновано м. Павлоград, яке стало центром однойменного повіту Азовської губернії. Через два роки в ньому проживало 2 купці, 47 міщан, 70 чоловіків "різного звання"²³⁹. В 1782 р. Белівська фортеця була перейменована в м. Костянтиноград, а через два роки він став повітовим центром Катеринославського намісництва. На той час у містечку функціонувало 3 церкви, проживало 132 купці, 83 мішанини, 25 цехових і 66 представників інших соціальних груп, на рік проводилось 3 ярмарки. У 1784 р. статус повітового центру цього ж намісництва одержало й містечко Нехвороща, яке з того часу стало називатись Олексополем. Згідно з описом 1782 р. в Нехворощі функціонувало 3 церкви, проживало 1369 мешканців і щорічно проводилось 3 ярмарки. Однак через 10 років в Олексополі як повітовому центрі розчарувались і перенесли його до м. Царичанки, назвавши її Олексополем ІІ. На 1782 р. в Царичанці функціонувало 4 церкви, проживало 8 купців, 32 міщанини, 24 цеховики і 1590 інших мешканців. На рік зродилась лише одна ярмарка, що тривала понад 3 тижні. В ході нової адміністративної реформи 1797 р. містечкам повернули попередні назви, а повітовим центром залишилась Царичанка²⁴⁰. В 1784 р. повітовим центром Катеринославського намісництва стало і запорозьке с. Усівка (шанець Беча за часів Нової Сербії), перейменоване в Олександрію. У цьому ж році повітовим центром під назвою Ольвіополя стало й містечко Орлик. На цей же рік припадає й перейменування відвойованої під час війни 1768-1774 рр. татарсько-турецької фортеці Кизи-кермен у м. Берислав, а також остаточне закріплення за Микитинською переправою (Січчю, з 1775 р. м. Слов'янськ) назви Нікополь. Про стан забудови міст та їх залюднення на середину 80-х рр. можна зробити відповідні висновки на підставі планів міст.

Наведені в таблиці відомості та плани міст дозволяють зробити наступні висновки: 1) деякі міста виникли на базі більш ранніх поселень, інколи й декількох (наприклад, Катеринослав - нині Дніпропетровськ), і їх історію треба розглядати з часу заснування цих поселень і зимівників; 2) закріплення за містами орної та вигінної землі засвідчує про аграрний характер більшості міст регіону; 3) ріст чисельності купців, ремісників, міщан дозволяє стверджувати, що з середини XVІІІ ст. в регіоні намітилися значні зрушення в переростанні міст з військово-адміністративних осередків у адміністративно-господарські; 4) важливий вплив на розвиток міст мало їх розташування на зручних шляхах сполучення, які здавна пролягали через південь України.

Після приєднання до Росії за умовами Кючук-Кайнарджійського договору Дніпровсько-Бузького рогу відкрилась можливість зведення нових міст, військових баз і морських портів на берегах Дніпровського та Бузького лиманів. 18 червня 1778 р. був виданий указ, а 19 жовтня цього ж року відбулась урочиста церемонія закладки м. Херсона. В першу чергу зводились фортеця та адміралтейство. Бажаючим поселитися в новому місті надавались безплатно ділянки для забудови та будівельні матеріали. В основному зводилось місто за рахунок робочих рук солдат, каторжників і кріпосних селян. В 1783 р. було спущено на воду перший лінійний корабель. Місто стає не тільки військовою базою, але й важливим центром внутрішньої та зовнішньої торгівлі. В 1784 р. запроваджено було дві щорічних ярмарки. Через Херсонський порт велась торгівля з країнами Центральної та Західної Європи²⁴¹.

В роки чергової російсько-турецької війни (1787-1791 рр.) виникла необхідність не тільки в подальшому зміцненні південного кордону, але й створенні необхідних баз для успішного наступу на позиції Туреччини. З цією метою було обстежено Інгульський та Бузький лимани і на підставі розпорядження Г. Потьомкіна від 27 серпня 1789 р. розпочато будівництво м. Миколаєва при впадінні в Південний Буг Інгулу. В 1792 р. в Миколаєві функціонували магістрат, адміралтейство, будинок капітана порту, училище, 100 казарм, 13 складів, 158 приватних будинків, 209 мазанок, 61 землянка, 149 крамниць, церква, проживало 3300 чоловік²⁴².

За умовами Ясського договору 1791 р. до Росії відійшли турецькі фортеці Очаків, Гаджибей. І хоча на перших порах планувалось Очаків зробити портовим містом, але через мілководність бухти Очаківська фортеця не переросла в портове місто. Зате фортеця Гаджибей, яка мала значно краще розташування, швидко перетворилася в головні морські ворота Росії в Північному Причорномор'ї. 27 травня 1794 р. появився указ про заснування м. Гаджибея, а на початку 1795 р. його було переімновано в м. Одеса на знак того, що в античну епоху під цією назвою тут існувало одне із грецьких міст-полісів. У порівнянні з іншими містами в останні роки XVІІІ ст. Одеса перетворилася в одне з найбільших міст регіону. В 1795 р. в Одесі вже існував магістрат, з 1796 р. - шестигласна дума. В 1800 р. відкрилось училище. Торгові операції в місті досягли 1 млн крб.²⁴³

Головною особливістю міст Степової України було те, що засновувалися вони в XVІ-XVІІІ ст. в основному як оборонні споруди для захисту населення від нападів кримських і ногайських татар, як опорні пункти на перших порах стихійної народної, а з другої половини XVІІ ст. російської урядової колонізації в регіоні. В залежності від місця розташування, їх функціонального призначення більшість з них переросла на кінець XVІІІ ст. в адміністративно-господарські осередки, а деякі, після втрати оборонних функцій (з середини 80-х рр.), стали звичайними сільськими поселеннями (села Маяки, Новопетрівка та ін.).

Отже, вигідне географічне розташування Степової України на шляхах, що зв'язували Схід із Заходом, Південь з Північчю, сприяло розвиткові не тільки внутрішньої, але й зовнішньої торгівлі. Головними товарами, які йшли з Півдня в інші райони до середини XVІІІ ст., були сіль та риба. Остання йшла й на експорт. Ввозилися з інших районів переважно хліб, горілка, ремісничі вироби, з сусідніх країн - фрукти, вина, ювелірні вироби. З середини XVІІІ ст. південь України поступово не тільки забезпечує власні потреби в сільськогосподарській продукції, але й під кінець століття експортує її в інші райони та сусідні держави, в тому числі й до Криму та Польщі.

Розвиток торгівлі сприяв росту міст, їх переростанню з військово-адміністративних осередків у адміністративно-господарські. Найбільш яскравим прикладом цієї тенденції може служити збудований в 1754 р. Єлизаветград (нині м. Кіровоград). Завдяки вигідному розташуванню уже в середині 70-х рр. воно перетворилося у справжнє міське поселення з численним і заможним у Новоросійській губернії купецтвом. В цілому до кінця XVІІІ ст. міста півдня України як за чисельністю і складом населення, так і функціями значно відрізнялися від міст інших регіонів.

Висновки

Монголо-татарські завоювання у Східній і Центральній Європі призвели до великих як політичних, так і демографічних змін. Під натиском військ Батия значна частина населення із степової і лісостепової зони відійшла у більш захищені місця Карпат і Полісся, що призвело до обезлюднення не лише Північного Причорномор'я, але й південноруських князівств, включених до складу Золотої Орди.

Нечисленне татарське населення та асимільовані ним рештки половців переважно зосереджувались у приморських районах. Тому обезлюдніла значна частина степів складала своєрідну санітарну зону між християнським і мусульманським світом. Здебільшого татари використовували її для полювання й випасу худоби, особливо в засушливі роки. Населення руських порубіжних князівств - для різних відхідницьких промислів.

Ослаблені феодальними міжусобицями, напруженою боротьбою з монголо-татарськими завойовниками давньоруські землі з XІV ст. стали об'єктом експансіоністських устремлінь правителів Литви та Польщі. На кінець XІV ст. більша частина земель сучасної України опинилася у складі Великого князівства Литовського.

Литовські князі, зміцнюючи південні рубежі своєї держави, зводили в Подністров'ї, на узбережжі Чорного моря, в Подніпров'ї укріплені замки, влаштовували в них гарнізони. Це сприяло переселенню до степової зони здебільшого української людності. Однак цей процес виявився досить короткотривалим. Уже наприкінці XV ст. під натиском турецько-татарської експансії Литва втрачає свої позиції в Причорномор'ї. У 1482 р. кримський хан Менглі-Гірей з великими військами під час походу на Київ спустошив значну частину осілостей Степової України. Після цього походу мали місце ряд інших набігів кримських орд в різні райони України, під ударами яких українська людність змушена була відходити у більш захищені місця. Тому за Північним Причорномор'ям закріпилася назва "Дике поле", а в російській документації - "Поле".

Для боротьби з експансіоністськими устремліннями турецько-татарських феодалів польсько-литовські магнати на правобережжі Дніпра з кінця XІV ст. будують нові замки, а для їх оборони із своїх підданих формують козацькі загони, звільняючи козаків від селянських повинностей. Наступ польсько-литовських феодалів на українські землі та закріпачення селян спричинили масові втечі селян від своїх панів на окраїни й поступове освоєння незаселених районів.

Важливу роль в проникненні української людності в причорноморські степи відігравала Запорозька Січ. Збудована за дніпровськими порогами Січ з другої половини XVІ ст. стала не тільки центром низового козацтва, але й форпостом народної колонізації причорноморських степів. На Запорожжі шукали притулку виштовхнуті з насиджених місць як соціальним, так і національним гнобленням. Тут вони ставали не тільки воїнами - охоронцями своєї землі, але й освоювачами природних багатств краю.

Після невдач у Визвольній війні й повернення польських феодалів на Волинь, Поділля й Правобережну Україну міграційні процеси в Україні посилились. Розпочався масовий перехід української людності на Лівобережжя і в степову зону. Завдяки цьому активно освоювалося межиріччя Дніпра і Дону. Це дозволило царському урядові приступити до реалізації висунутих ще в 40-х рр. XVІІ ст. планів побудови в цьому районі укріплених поселень - форпостів російської урядової колонізації у східній частині запорозьких вольностей (Маяк, Соляний - Тор, Городок - в Подонців'ї, Богородицьк та Сергіївськ - в Подніпров'ї), що ще більше активізувало освоєння степової частини лівобережжя Дніпра.

Однак репресії царських військ проти булавінців, розгром Старої Січі та перехід запорожців у межі Кримського ханства і, нарешті, перенесення кордонів Росії з узбережжя Азовського моря в межиріччя Орелі й Самари після невдач Петра І при Пруті, не тільки на тривалий час загальмували заселення краю, але й призвели до скорочення чисельності його людності.

Тільки з кінця 20-х - початку 30-х рр. XVІІІ ст. намічається подальше заселення степів, обумовлене стихійним переходом на південь українців, організованим переселенням царським урядом державних селян, поверненням запорожців на старі місця, а також поселенням на півдні вихідців із сусідніх держав. Значний вплив на цей процес мало перенесення російсько-турецького кордону після війни 1735-1739 рр. з межиріччя Орелі й Самари на узбережжя Азовського моря.

З метою прискорення заселення краю та зміцнення своїх позицій Причорномор'ї царський уряд вдався в 50-х рр. до поселення тут іноземних військовослужбовців (сербів, хорватів, македонян, молдаван і ін.), які погодилися перейти на військову службу до Росії й поселитися на її окраїнах, а також росіян-розкольників, що жили в Речі Посполитій та Туреччині. З іноземних військовослужбовців він вирішив сформувати два військово-землеробських поселення (Нову Сербію та Слов'яносербію) і розмістити їх на флангах збудованої в 1731-1735 рр. Української лінії, щоб таким чином прикрити південні кордони та посилити тиск на Запорожжя. Оскільки необхідної кількості іноземців для укомплектування 4 полків не набралось, царський уряд дозволив зачисляти до них і місцевих жителів та переселенців з інших регіонів України і сусідніх держав, за винятком поміщицьких селян, які прожили за своїми володільцями більше 10 років.

Однак масова урядова колонізація регіону розгорнулася тільки після ліквідації Запорозької Січі. В 1776-1782 рр. в межах створених на запорозьких землях Азовської і Новоросійської губерній було засновано 569 поселень, у тому числі 488 на землях, що належали кошу. Серед них 478 - складали приватновласницькі. На початку 1784 р. в Катеринославському намісництві, до якого ввійшли Азовська і Новоросійська губернії, нараховувалось 2209 поселень, в т.ч. 45 міських, в яких проживало 708190 чол. Серед них українці складали 73,77%, росіяни - 12,23, молдавани і румуни 6,22, греки - 3,47, вірмени 2,62, а на решту (представників більше 30 етнічних груп) припадало лише 1,69%. Отже, основний тягар освоєння регіону на початковому етапі випав на долю українців. До кінця XVІІІ ст. чисельність населення в регіоні досягла майже 1 млн чол., але частка українців впала до 64,76%.

Завдяки наполегливій праці цього багатоетнічного населення освоювались різні види природних ресурсів краю. Найголовнішим з них була земля. З понад 14,5 млн. десятин землі близько 60% до кінця XVІІІ ст. було відведено під ріллю, що свідчить про значні досягнення населення в землеробстві. Важливу роль продовжувало відігравати скотарство. Найбільше розводили великої рогатої худоби, коней і овець.

Розвиток сільського господарства стимулював заведення підприємств по переробці сільськогосподарської продукції. На початку 90-х рр. XVІІІ ст. тут діяло близько 3 тис. різних типів млинів, декотрі з яких мали понад 10 каменів для помелу зерна, виготовлення круп і т.д. Діяло в регіоні 113 гуралень і 56 різного типу підприємств, у тому числі два цукрових заводи, що переробляли привізну цукрову тростину.

Велику роль в освоєнні природних ресурсів відіграли Торські і Бахмутські соляні промисли, що забезпечували не тільки Слобожанщину й частково Лівобережну Україну, але й південно-західні повіти Росії сіллю. З їх роботою тісно пов'язані пошуки кам'яного вугілля, залізних руд, що поклало початок розвитку вугледобувної та металургійної промисловості нинішнього Донбасу.

Багатогалузеве господарство краю спонукало населення до обміну результатами праці, розвитку торгівлі, тим більше що з давніх часів через нього пролягали важливі шляхи, які з'єднували регіон з країнами Європи та Азії й іншими українськими землями. Найбільш поширеним товаром, що доставлявся з Причорномор'я на ринки України та сусідніх держав, була риба і продукти з неї. Поруч з рибою до інших регіонів доставлялась сіль як самосадкова з приморських лиманів, так і кухонна з Торських та Бахмутських промислів. У центральні райони Росії та в інші країни, крім риби, доставлялась продукція тваринництва. Наприкінці XVІІІ ст. все більшого розвитку стала набувати поруч з ярмарковою стаціонарна торгівля. У великих містах працювали десятки крамниць, в яких можна було придбати не лише місцеві товари, але й привізні, в тому числі заморські фрукти, вина, не кажучи про широкий вибір ремісничих виробів.

Перелічені фактори стимулювали розвиток міст краю, які протягом другої половини XVІІІ ст. з військово-оборонних центрів переростають в осередки ремесла і торгівлі. Особливо це стосується таких новозаснованих міст, як Миколаїв та Херсон, старого Гаджибея - Одеси, які за короткий час перетворились у великі промислові та торговельні центри регіону.

Посилання та примітки

Вступ

1. Народное хозяйство СССР в 1990 г. - М., 1991. - С.470-471; Народне господарство Української РСР у 1989 р. - К.,1990. - C.348, 350.

2. Там само. - С. 71.;C.28.

3. Донецкий кряж. - 1993. - № 35, 13 - 20 окт.

4. Мышецкий С. История о казаках запорожских… - М., 1847. - 42 с. Рігельман О. Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків узагалі. - К., 1994. - 764 с.

5. Скальковский А. Хронологическое обозрение истории Новороссийского края. - Од., 1836-1838.- Ч.1-2. Он же: История Новой Сечи или последнего Коша Запорожского. - Од., 1846. - Ч.1-3. Он же: Опыт статистического описания Новороссийского края. - Од., 1851-1853. - Ч.1-3. (Розанов) Гавриил. Историко-хронологическое описание церквей епархии Херсонской и Таврической// ЗООИД. - Т.2. - С.140-210. /Макарьевский /Феодосий. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. - Екатеринослав. - 1880. - Ч.1-2. Никифоров В. Материалы для истории возникновения церквей.// ЗООИД. - Т.23. - С.49-69. Житецкий К. Смена народностей в Южной России// КС.- 1884. - Т.ІХ,Х. Багалей Д. Очерки колонизации и быта степной окраины. - М., 1887. - 614; Эварницкий Д.И. Очерки по истории запорожских казаков и Новороссийского края. - СПб. 1889.- 195 с. Він же: Історія запорозьких козаків. - К., 1990-1991. - Т.1-3. Николайчик Ф. Город Кременчуг. - СПб.,1891.- 217. Падалка Л. Прошлое полтавской территории. - Полтава, 1914. - 236 с.

6. Аркас М. Історія України-Русі. - К., 1990. - 509 с.; Ефименко А. Очерки истории Правобережной Украины. - К., 1895. - 174 с.

7. Сухоруков В. Историческое описание земли Войска Донского. - Новочеркасск, 1902. - 556 с. Баиов А. Русская армия в царствование Анны Иоанновны. - М., 1906. - 556 с. Ласковский Ф. Материалы для истории инженерного искусства в России. - СПб., 1858. - Т. 1-3. Савельев П. История Дона и донского казачества. - Новочеркасск, 1915. - Ч.1-4. Россия. Полное географическое описание нашего Отечества. - СПб., 1908-1910. - Т.7, 14.

8. Полонская-Василенко Н. Заселение Южной Украины в середине XVІІІ в.// Историк-Марксист. - № 5. - С.30-46. Вона ж: Из истории Южной Украины// Ист. записки. - М., 1942. - Т. 13. - С.113-174. Юркевич П. Еміграція на схід і залюднення Слобожанщини за Б.Хмельницького. - 1932. - 188 с. Голобуцкий В. Запорожское казачество. - К., 1957.- 461. Він же: Запорізька Січ в останні часи свого існування. - К.,1961.-462 с. Слюсарский А. Социально-экономическое развитие Слобожанщины. XVІІ-XVІІІ вв. - Харьков, 1964. - 460 с. Баранович А. Украина накануне Освободительной войны., 1959. - 210 с. Бачинский А. Основные этапы крестьянской колонизации Буджацкой степи// ЕАИВЕ 1964. - К., 1966. - С.315-331. Апанович О. Запорозька Січ у боротьбі проти турецько-татарської агресії. - К., 1961.- 299 с. Тимофеенко В. Города Северного Причерноморья второй половины XVІІІ. - К., 1984. - 218 с. Прико В.А. Северное Приазовье в XVІ-XVІІІ вв. - К., 1988. - 134 с. та ін.

9. Новосельский А. Борьба Московского государства с татарами в первой половине XVІІ в. - М.,1948.- 446 с. Кабузан В. Заселение Новороссии в XVІІІ - первой половине ХІХ в. - М., 1976.- 306 с. Дружинина Е. Северное Причерноморье в 1775-1800 гг. - М., 1959. - 272 с. Кириков С. Изменения в населении и среде обитания животных СССР в XVІ-XVІІІ вв. - М. - 1972.

10. Історія Української РСР. У 8 т. - К., 1979. - Т.1-2. Історія міст і сіл УРСР. Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Харківська, Херсонська обл. - К., 1968-1974. Борисенко В.Й. Соціально-економічний розвиток Лівобережної України в другій половині XVІІ ст. - К.,1986. - 268 с. Дорошенко Д. Нарис історії України. - Л.,1991. - Т.1-2.

11. Стороженко А.П. Степан Баторий и днепровское казачество. - К.,1934. - 327 с. Perdenіa J. Stosunkі Rzeczy Pospolіtej szlacheckіej wobec sprawy Ukraіny na przelomіe XVІІ-XVІІІ w. - W. - K., 1963. - 283 s. Кабузан М.В. Народы России в XVІІІ в. - М., 1990. - 255 с. Пронштейн А.П. Земля Войска Донского в XVІІІ в. - Ростов-на-Дону, 1961. - 375 с.

12. Акты Московского государства. - СПб. 1890-1901. - Т.1-3. Акты, относящиеся к истории Войска Донского. - Новочеркасск, 1891-1894. - Т.1-3. Архив Юго-Западной России. - СПб., 1863-1905. - Ч.1,6,7. Воссоединение Украины с Россией. - М., 1954. - Т.1. Материалы для истории Южнорусского края в XVІІІ в. - Од., 1886. - 433 с. Материалы для Отечественной истории. - К., 1853. - 317 с. Материалы по истории Войска Донского. - Новочеркасск, 1894. - 357 с. Материалы по истории колонизации и быта степной окраины Московского государства. - Харьков, 1886-1890.- Т.1-2. Zrodla dzejowe. - W., 1877. - T. 4,5. Боплан Г. Опис України. - К., 1990.- 256 с. Описи Харківського намісництва кінця XVІІІ ст. - К., 1991.- 228 с. Дневник путешествия в Южную Россию академика Гильденштедта//ЗООИД. - Т.11. Путешествие академика Гильденштедта по Слободско-Украинской губернии. - Харьков, 1892. - 89 с. Манштейновы современные записки о России. - Дерпт, 1810. - Т.1-2. Барбаро и Контарини о России. - Л., 1971. - 273 с. Статейный список путешествия Н.Зотова и В.Тяпкина в Крым. - Од., 1850. - 284 с. Путешественные записки В. Зуева. - СПб., 1787. - 237 с. Січинський В. Чужинці про Україну. - К., 1992. - 254 с. Герберштейн С. О Московитских делах. - 1908. - 308 с. Книга большому чертежу. - М., 1950. - 229 с. Полное собрание законов Российской империи (ПСЗ). - СПб., 1830. - Т. 2-24. Величко С. Літопис. - К., 1990-1991. - Т.1-2.

13. Російський державний архів давніх актів (РДАДА), Російський військово-історичний архів (РДВІА), Російський державний архів Військово-Морського Флоту (РДАВМФ), Центральний державний історичний архів України (ЦДІАУ), державні архіви Миколаївської, Одеської та Харківської областей.

14. Інститут рукописів Наукової бібліотеки НАН України, Відділ рукописів Бібліотеки Інституту історії РАН.

Розділ І

1. Історія УРСР.- Т.1, кн. 2.- С.107.

2. Літопис Руський. - К.- 1989.- С.405.

3. Егоров Л.В. Историческая география Золотой Орды в ХІІІ-XІV вв. - М., 1985. - С.37.

4. Кудряшов К.В. Половецкая степь. - М., 1948. - С.158-159.

5. Там само. - С.159.

6. Аркас М. Вказ праця. - С.92.

7. Берлінський М.Ф. Історія міста Києва. - К., 1991. - С.81.

8. Грушевський М. Історія України-Руси. - К., 1993. Т.4. -С.94-97.

9. Субтельний О. Україна. Історія. - К., 1991. - С.72.

10. Дорошенко Д. Нарис. - Т.1. - С.103. До Подільської землі належало степове Правобережжя до гирла Дністра (Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. - К., 1987. - С.43).

11. Там само. Про Смотрицький замок згадується у дарчій Олександра Коріятовича Смотрицькому монастиреві від 17 березня 1375 р. (Грамоти ХІV ст. - К., 1974. - С.49-50).

12. Грушевський М. Історія України-Руси. - Т.4. - С.314-315; Історія Української РСР. - Т.1, кн.2. - С.69.

13. Дорошенко Д. Нарис. - Т.1. - С.104.

14. Zrodla dzіejowe. - Т.19. - S.115, 205-206; ЗООИД. - Т.17. С.6-20; Історія УРСР. - Т.1. - Кн.2. - С.76.

15. Щербак В.О. До витоків українського козацтва // Українська козацька держава. - С.62.

16. Там само. - С.62-63.

17. Скальковский А.А. Опыт статистического описания. - Ч.1. С.10; Jablonowskі A. Pіsma. - T.3. - S.81; Житецкий И. Смена народностей в Южной России // Киев. старина. - 1884. - Т.10. - С.8-12.

18. История СССР с древнейших времен до наших дней. В 12 т. - М., 1966. - Т.2. - С.409.

19. Там само. - С.12-13.

20. Скальковский А.О. Опыт статистического описания. - Ч.1. - С.15.

21. Там само. - С 16.

22. Там само. - С.21.

23. Там само. - С.83; він же: Первое тридцатилетие истории города Одессы. - Одесса, 1837. - С.102.

24. Берлінський М. Вказ. праця. - С.82.

25. Цит за: Грамоти. - Примітка 107. - С.113-115.

26. Дорошенко Д. Нарис. - Т.1. - С.139.

27. Там само; Лазаревский А. Описание старой Малороссии. - К., 1902. - Т.3. - С.1.

28. Герберштейн С. Вказ. праця. - С.108.

29. Загоровский В.П. Изюмская черта. - С.46-47, 53; Рущенко П.Т. Валки. - Краєзнавчий нарис. - Харків, 1965. - С.9.

30. Балабушевич Т.А. Територіальні межі правобережних козацьких полків (друга половина XVІ - початок XVІІІ ст.) // Проблеми історичної географії України. - К., 1991. - С.23-24.

31. Крикун Н. Административно-территориальное устройство Правобережной Украины в XV - XVІІІ вв. - К., 1992. - С.86-87; Дашкевич Я.Р. Східне Поділля на картах XVІ ст. // Географічний фактор в історичному процесі. - К., 1990. - С.156-158.

32. ЗООИД. - Т.1. - С.383.

33. Книга Большому чертежу. - С.65.

34. Челеби Э. Книга путешествий. - М., 1961. - Вып.1. - С.107.

Розділ ІІ

1. Аркас М. Вказ. праця. - С.121.

2. Там само.

3. Дорошенко Д. Нарис. - Т.1. - С.154.

4. Історія Української РСР. - Т.1. - Кн.2. - С.116-117.

5. Zrodla dzіejowe. - W-wa, 1877. - T.V. - C.115-116.

6. Іbіd. - S.135.

7. Іbіd. - S.186.

8. Іbіd. - S.218-239; Чабан А.Ю. Середнє Подніпров'я. - С.58.

9. Савельев П. История Дона и донского казачества. - Ч.2. - С.53.

10. Герберштейн С. Записки о Московии. - С.137-138.

11. Цит за: Сухоруков В.Д. Указ. соч. - С.3.

12. Архив ЮЗР. - Ч.7, т.2. - С.372; Історія Української РСР. - Т.1, ч.2. - С.123; Пирко В.А. Северное Приазовье. - С.9.

13. Стороженко А.В. Вказ. праця. - С.277.

14. Воссоединение Украины с Россией. - Т.1. - С.69-70; Баиов А.К. Указ. соч. - С.117.

15. Історія міст і сіл УРСР. Донецька область. - К., 1970. - С.391; Акты, относящиеся к истории Войска Донского. - Т.1. - С.8.

16. Материалы для истории колонизации и быта степной окраины. - Т.1. - С.127-129; РДАДА. - Ф.210, Бєлгoрод. стіл. - Стовп. 1530. - А.92.

17. Багалей Д.И. Очерки из истории колонизации.- С.124-125.

18. Материалы для истории Войска Донского. - С.9.

19. Новосельский А.А. Указ. соч. - С.157.

20. Грушевський М. Історія України-Руси. - Т.8, ч.2. - С.37-40; Юркевич В. Еміграція на Схід і залюднення Слобожанщини за Богдана Хмельницького. - С.45.

21. Історія міст і сіл УРСР. Донецька область. - С.706-707; Историко-статистическое описание Харьковской епархии. - Т.5. - С.117; Книга о Донбассе. - С.12.

22. РДАДА. - Ф.123, оп.1. - Спр.7. - А. 2-6; Пірко В.О. До питання про заснування м. Слов'янська. - С.115.

23. РДАДА. - Ф.210, Бєлгород. стіл. - Стовп.255. - А.1-4.

24. История Русов. - С.23.

25. Яворницький Д.І. Історія. - Т.1. - С.64.

26. Цит за: Яворницький Д.І. Історія. - Т.2.- С.11.

27. Там само.

28. Цит за: Яворницький Д.І. Історія. - Т.2. - С.31.

29. Там же. - С.47; Zrodla dzіejowe. - T.4. - S.68-69; Житецкий А. Указ. соч. - С.45.

30. Баранович. А.И. Украина. - С. 61-62; Стороженко А. Указ. соч. - С.277-279.

31. Яворницький Д.І. Історія. - Т.1. - С.28.

32. Slownіk geografіczny. - T.1. - S.789; T.14. - S.13.

33. Яворницький Д.І. Історія. - Т.1. - С.25.

34. Апанович О.М. Запорозька Січ. - С.18; Автор "Історії Русів" вважав, що Орлик збудували козаки І.Мазепи в 1694 р. і назвали його на честь П. Орлика (Історія Русів. - С.192).

35. Історія Української РСР. - Т.2. - С.136.

36. Тимофеенко В.И. Указ. соч. - С.131; История городов и сел УССР. Николаевская обл. - С.577.

37. Балабушевич Т.А. Вказ. праця. - С.30-31.

38. Борысенко В.И. Указ соч. - С.45; Perdenіa J. Op. cіt. - S.61; Ефименко А.Я. Указ соч. - С.265-266.

39. Воссоединение Украины с Россией. - Т.3. - С. - 100-101.

40. Слюсарский А.Г. Социально-экономическое развитие Слобожанщины. - С.113.

41. Падалка Л.В. Прошлое Полтавской территории. - С.83-90.

42. Величко С. Літопис. - Т.2.- С.178-179; Максимович М. Собр. соч. - Т.1. - С.726.

43. Загоровский В.П. Изюмская черта. - С.106-196.

44. Величко С. Літопис. - С.265; Костомаров Н.И. Собр. соч. - Кн.6. - С.330.

45. Яворницький Д.І. Історія. - Т.1. - С.366.

46. (Макарьевский) Феодосий. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии.- Вып.1.- С.36.

47. Акты Московского государства. - Т.2.- С.572.

48. Загоровский В.П. Указ соч. - С.54.

49. Там само. - С. 55.

50. Там само. - С.57-58.

51. РДАДА.- Ф.210.- Бєлгород. стіл. - Стовп.436. - АВоронежский край с древнейших времен до конца XVІІ в. Документы и материалы по истории края. - Воронеж, 1976. - С.82-83.

68. Загоровский В.П. Изюмская черта. - С.211.

69. Там само. - С. 214.

70. РДАДА. - Бєлгород. стіл. - Стовп. 1530. - А.894-895.

71. Там само; Материалы для истории колонизации. - Т.1.- С.127-129.

72. Пирко В.А. Торская укрепленная линия //Вопр. истор. - 1986, № 1. - С.183-184.

73. РДАДА. - Ф.210. - Бєлгород стіл. - Стовп. 1530. - А. 896.

74. Там само. - А. 929.

75. АЮЗР. - СПб., 1889. - Т.ХІV. - С.565.

76. Т.317-318.

52. Там само. - Стовп. 920. - А.85.

53. Там само.

54. Там само. - Стовп. 436. - А.32.

55. Там само. - Стовп. 769. - А.345.

56. Там само. - А. 428.

57. ЗООИД. - Т. 4. - С.310.

58. РДАДА. - Ф.210. - Бєлгород. стіл. - Стовп. 598. - А.123.

59. Там само. - Стовп. 998. - А.67.

60. Там само. - А.125.

61. Там само. - Стовп. 687. - А. 365 - 458.

62. Там само. - Стовп. 998. - А. 73.

63. Там само. - А. 144.

64. Там само. - А. 73-75.

65. Материалы для истории колонизации и быта степной окраины Московского государства. - Т.1. - С.121-122; В.С.Кусов вважає, що Тор (Соляне) збудовано в 1663 р. (Кусов В.С. Картографическое искусство Русского государства. - М., 1989. - С.88).

66. РДАДА. - Ф.210. - Бєлгород. стіл. - Стовп. 1058. - А.135; Стовп. 1319. - А.138.

67.

ам само. - Т. ХІ. - С. 138.

77. Літопис Самовидця. - С.132.

78. Історія Української РСР. - Т.2. - С.99.

79. РДАДА. - Ф.124. - Оп. 4; Величко С. Вказ. пряця. - Т.2. - С.359-360; Заруба В.Н. Вказ. праця. - С.98-99.

80. Эварницкий Д. Источники. - Т.1. - С.147-148.

81. Феодосий. Указ соч. - Т.1. - С.411.

82. Яворницький Д.І. Історія. - Т.3. - С.62.

83. Эварницкий Д. Источники. - Т.1. - С.369.

84. Яворницький Д. Історія. - Т.3. - С.109-1721.

85. РДАДА.- Ф.210.- Бєлгород. стіл. - Стовп. 1097. - А.203.

86. Там само. - Стовп. 1543. - А.1-3.

87. Там само. - Стовп. 1634. - А.64.

88. Там само. - А.68-70.

89. Там само. - Стовп. 1610. - А.92.

90. Там само.

91. (Гумилевский) Филарет. Историко-статистическое описание Харьковской епархии. - Харьков,1858. - Отд. 5. - С.134.

92. Скальковский А.А. Опыт статистического описания Новороссийского края. - Одесса, 1850. - Т.2. - С.453; ЗООИД. - Т.1. - С.351-352. Це спростовує поширену в літературі версію про заснування м. Бахмута в 1571 р. (Пирко В.А. Сколько же лет Артемовску? // Донбасс. - 1991, № 6. - С. 191.

93. ЗООИД. - Т.1. - С.351-352.

94. Там само. - С.352; ВР Бібліотеки Інституту історії РАН (СПб.). - Ф.36, оп.1. - Спр.561. - А.205.

95. Дядиченко М.Т. Етапи заселення Слобідської України в XVІІ - першій половині XVІІІ ст. // УІЖ. - 1970. - № 8. - С.48-51.

96. Опис Харківського намісництва. - С.54, 128.

97. РДАДА. - Ф.21.- Бєлгород. стіл. - Стовп.886. - А.1.

98. Бугаївський І.А. Про час заснування айдарських і деркульських поселень // УІЖ. - 1984. - № 12. - С.82-85; ЗООИД.Т.1. - С.365-367.

99. Історія Української РСР. - Т.2. - С.108-109.

100. Ригельман А.И. Ведомость и географическое описание крепости Св. Димитрия Ростовского // Ростов на-Дону 150 лет назад. - Ростов н/Д., 1918. - С.48.

101. Эварницкий Д. Источники. - Т.1. - С.968.

102. Яворницький Д.І. Історія. - Т.3. - С.224.

103. РДАДА. - Ф.350, оп.2. - Спр.42. - А.9; Пирко В.А. Роль народных миграций в заселении и освоении Северного Приазовья. - С.91-98.

104. Цит за: Булавинское восстание (1707-1708). - М., 1935. - С.114.

105. РДАВМФ. - Ф.233, оп.1. - Спр.35. - А.98; РДВІА. - Ф.52, оп.1/194. - Спр.92, ч.1, в.128. - А.275.

106. Эварницкий Д.И. Вольности запорожских казаков. - Спб., 1898. - С.213; История городов и сел УССР. Донецкая область. - К., 1976. - С.748, 795.

107. Феодосий. Материалы для историко-статистического описания - Ч.2. - С.91.

108. Там само. - С.95.

109. Там само. - С.125, 139.

110. Там само. - С.282-285, 425, 510, 539.

111. Там само. - С.281.

112. Там само. - С.192.

113. Там само. - С.217.

114. Там само. - С.259.

115. Там само. - С.258.

116. AGZ. - Lwow, 1914. - T.22. - S.562, 570, 578, 597. Пирко В.А. О пустующих крестьянских наделах в Галицком Прикарпатье в конце XVП - первой половине XVІІІ в. // Материалы симпозиума по проблемам аграрной истории СССР. - Вологда, 1976. - С.30.

117. Burszta J. Zbіegostwo chlopow znad Sanu w І cwіercі XVІІІ w. // Rocznіkі dzіejow spolecznych і gospodarczych.- Poznan. 1955. - T.17. - S.74.

118. Материалы для очерка служебной деятельности Шидловских в Слободской Украине. - С.209-212.

119. ПСЗ. - Т.4, № 2998; T.6, № 3671.

120. Яворницький Д.І. Історія. - Т.1. - С.326-328.

121. Там само. - Т.3. - С.357.

122. Бачинский А.Б. Основные этапы крестьянско-казацкой колонизации. - С.326.

123. ПСЗ.- Т.5.- № 2834; Орешкова С.Ф. Указ соч. - С.152-153.

124. Левашов П. Картина или описание всех нашествий на Россию татар и турков. - С.104.

125. Там само. - С.126.

126. РДВІА.- Ф.20, оп.1/47. - Спр.3.- А.13-15. До 1734 р. для ландміліції спорудили лише 179 будинків. 1015 хат, 35 мазанок. Там само. - Ф.23, оп.1/121, в.32. - Спр.1196. - А.2.

127. Сборник событий в Новороссийском крае // ЗООИД.-Т.7.С.294; Кирилов И.К. Указ. соч. - С.201.

128. ПСЗ. - Т.5. - № 2643; Эварницкий Д. Очерки. - С.12-13.

129. ПСЗ. - Т.6. - № 3486.

130. Там само. - № 3994; № 4131; Т.7. - № 4196; № 4220

131. Там само. - Т.7. - № 4137.

132. Там само. - Т.8. - № 5673.

133. Кочубинский А. Сношения румынов и югославян с Россией при Петре Великом // ЖМНП. - 1872. - Ч.162, ст.2. - С.117-118.

134. Пірко В.О. 250-річчя з часу спорудження Української лінії // УІЖ. - 1986, № 8. - С.139.

135. ПСЗ. - Т.8, № 5673.

136. РДВІА. - Ф.23, оп.1/121, зв.32. - Спр.196. - А.3.

137. Ласковский Ф.Ф. Материалы для истории инженерного искусства. - Ч.3. - С.768-769.

138. Сборник РИО. - Т.117. - С.580-629.

139. Эварницкий Д. Источники. - Т.2. - С.1083-1085, 1094-1101, 1104, 1134-1136, 1140-1142; ІР ЦНБ НАН України. - Ф.2, оп.1. - Спр.1633. - А.234-242.

140. Сборник РИО. - Т.108. - С.313; ЗООИД. - Т.20. - С.74.

141. Яворницький Д.І. Історія. - Т.3. - С.449-450.

142. Ефименко А. Очерки истории Правобережной Украины. - С.109-114.

143. Кабузан В.М. Указ соч. - С.76.

144. ПСЗ. - Т.9, № 6555.

145. Полонская-Василенко Н. Заселение Южной Украины. - С.34.

146. Сборник РИО. - Т.114. - С.57.

147. Кабузан В.М. Указ. соч. - С.76.

148. РДВІА. - Ф.423, оп.1. - Спр.14.

149. ПСЗ. - Т.10, № 7915.

150. Slownіk geografіczny. - T.7. - S.269.

151. Кабузан В.М. Указ соч. - С.77.

152. ЗООИД. - Т.20. - С.67.

153. Кабузан В.М. Указ соч. - С.80.

154. Феодосий. Указ. соч. Ч.1. - С.522-523.

155. ПСЗ. - Т.12, № 9282.

156. Готье Ю. История областного управления в России от Петра І до Екатерины ІІ. - М., 1913. - Т.1. - С.109.

157. РДАДА. - Ф.353, оп.2. - Спр.1035. - А.5.

158. РДВІА. - Ф.20, оп.1/47. - Спр.351. - А.164-172.

159. Яворницький Д.І. Історія. - Т.3. - С.412.

160. Ласковский Ф. Указ. соч. - Т.3. - С.702-703.

161. Там само. - С.39-40.

162. Тимофеенко В.И. Указ. соч. - С.125-130.

163. ПСЗ. - Т.13, № 9919.

164. Там само. - № 9921.

165. Там само. - № 9924.

166. Там само. - № 9935, 9967, 9976, 9993.

167. Там само. - № 10037.

168. Там само. - № 10029.

169. РДВІА. - Ф.ВУА. - Спр. 26029. - А.1; Ф.20, оп.1/47. - Спр.418. - А.86.

170. ПСЗ. - Т.13, № 10049.

171. Там само. - № 9924.

172. РДАДА. - Ф.248, оп.39. - Спр.2888. - А.58.

173. Там само. - А.54-55.

174. Военно-статистическое обозрение Российской империи. - Т.11, ч.1. - С.30-31; Slownіk geografіczny. - T.7. - S.270.

175. ЗООИД. - Т.3. - С.84.

176. Шишмарев В.Ф. Указ. соч. - С.37.

177. Скальковский А.А. Хронологическое обозрение. - Ч.1. - С.29.

178. Шишмарев В.Ф. Указ. соч. - С.38.

179. Кабузан В.М. Заселение Новороссии. - С.88.

180. Там само.

181. ПСЗ. - Т.16, № 12099.

182. Кабузан В.М. Указ соч. - С.89.

183. РДВІА. - Ф.20, оп.1/47. - Спр.64. - А.6.

184. РДАДА. - Ф.248, оп.39. - Спр.2888. - А.103; ЗООИД. - Т.9. - С.85.

185. ПСЗ. - Т.14, № 10454.

186. Кабузан В.М. Указ соч. - С.91.

187. ПСЗ.- Т.15, № 11048, 11312; Путро А.М. Левобережная Украина. - С.104.

188. ПСЗ. - Т.15, № 11312.

189. Никифоров В. Указ соч. - С.6.

190. Історія міст і сіл УРСР. Одеська область. - К., 1969. - С.214.

191. Там само. - С.520.

192. Там само. - С.599-600.

193. Кабузан В.М. Указ. соч. - С.98.

194. Бачинский А.Д. Основные этапы крестьянской колонизации. - С.326-327.

195. РДАДА. - Ф.16, оп.1. - Спр.346. - А.1-21.

196. ПСЗ. - Т.13, № 10104.

197. РДВІА. - Ф.ВУА. - Спр.26032. - А.1.

198. Скальковский А.А. Хронологическое обозрение. - Ч.1. - С.26.

199. Кабузан В.М. Указ. соч. - С.94.

200. Шишмарев В.Ф. Указ. соч. - С.47-48.

201. (Розанов) Гавриил. Отрывки повествования. - С.99.

202. РДАДА. - Ф.248, оп.39. - Спр.2732. - А.635-636; Пирко В.А. Северное Приазовье. - С.29.

203. Кабузан В.М. Указ соч. - С.95.

204. РДВІА. - Ф.ВУА. - Спр. 6037. - А.1.

205. Там само. - Спр. 26031, 26035.

206. ЦДІА України. - Ф.229, оп.1. - Спр.28. - А.74-75.

207. Феодосий. Указ. соч.- Ч.1.- С.26, 47, 82, 99, 186, 221, 268.

208. Там само. - С.11,47.

209. ЗООИД. - Т.20.- С.7.

210. Шевченко Ф.П. Вихідці з балканських країн на Запоріжжі у XVІІІ ст. // Історія та історіографія України. Зб. наук. праць. - К., 1985. - С.68.

211. Там само.

212. Кабузан В.М. Указ. соч. - С.97.

213. ПСЗ. - Т.16, № 11720; Боровой С.Я. Еврейская земледельческая колонизация. - С.15-16.

214. ПСЗ. - Т.16, № 11853, 12095.

215. Писаревский Г.Г. Из истории иностранной колонизации. - С.53-176.

216. ПСЗ. - Т.16, № 11861.

217. Там само. - № 12099.

218. Там само. - № 12180.

219. Кабузан В.М. Указ. соч. - С. 53.

220. ПСЗ. - Т.16, № 12236.

221. Там само. - № 12180.

222. РДАДА. - Ф.13, оп.1. - Спр.66. - А.3.

223. Там само. - Спр. 797, ч.2. - А.526-527.

224. Там само. - А. 527.

225. Кабузан В.М. Указ соч. - С.102-103.

226. ПСЗ. - Т.16, № 12180.

227. Кабузан В.М. Указ. соч. - С.104.

228. Там само. - С.105.

229. Полонская-Василенко Н. Из истории Южной Украины. - С.145.

230. Барон Тотт. Записка о татарском набеге. - С.170.

231. Полонская-Василенко Н.Д. Заселение Южной Украины. - С.44.

232. Елизаветградский вестник. - 1889, № 5969.

233. Полонская-Василенко Н. Из истории. - С.165; Елизаветградский вестник. - 1889, № 53, 60.

234. Полонская-Василенко Н. Из истории. - С.158.

235. Скальковский А.А. Хронологическое обозрение. - Ч.2. - С.74.

236. Кабузан В.М. Указ соч. - С.110.

237. Там само. - С.116.

238. Там само. - С. 117.

239. Там само. - С.113; Путро А.И. Указ соч. - С.104.

240. Феодосий. Указ. соч. - Ч.2.- С.99-101, 103-104, 124.

241. Полонская-Василенко Н.Д. Из истории. - С.155.

242. Путешествие акад. Гильденштедта. - С.59-70.

243. Феодосий. Указ. соч. - Ч.2. - С.38, 39, 43, 65.

244. Полонская-Василенко Н.Д. Из истории. - С.158.

245. Путешествие Гильденштедта. - С.70.

246. Кабузан В.М. Указ соч. - С.114.

247. Там само.

248. Полонская-Василенко Н.Д. Из истории. - С.167.

249. Кабузан В.М. Указ соч. - С.119.

250. Елизаветградский вестник. - 1889, № 53 - 60.

251. Полонская-Василенко Н. Из истории. - С. 156.

252. ЛЕУАК. - Вып.7. - С.609-636.

253. РДВІА. - Ф.424, оп.1. - Спр.29. - А.2

254. ПСЗ. - Т.19, № 13460, № 13504.

255. ЦДІА України. - Ф.229, оп.1. - Спр.279. - А.16-157.

256. Пирко В.А. Днепровская укрепленная линия. - С.97-98.

257. ЗООИД. - Т.7. - С.181-182.

258. Там само. - С.169.

259. Кабузан В.М. Указ. соч. - С.119; Скальковский А.А. История Новой Сечи. - Ч.1.-С.223; Яворницький Д. Історія. - Т.1. - С.195-196; Дорошенко Д. Нарис. - Т.2.- С.234; Encyclopedіa of Ukraіne. - Vol.V. - F.813.

260. РДАДА. - Ф.16, оп.1. - Спр. 797, ч.4.- А.304; ЦДІА України. - Ф.229, оп.1. - Спр. 279. - А. 16-157.

261. Кабузан В.М. Указ соч. - С.121.

262. ПСЗ. - Т.20, № 14252.

263. Там само. - № 14380

264. Там само. - № 14460.

265. Кабузан В.М. Указ соч. - С.54-59.

266. РДВІА. - Ф.ВУА. - Спр.18337. - А.5.

267. Эварницкий Д.И. Очерки. - С.8-16.

268. РДАДА. - Ф.16, оп.1. - Спр.588, ч.5. - А.64; Спр.797, ч.3 - А.193

269. ІР ЦНБ НАН України. - Ф.5, оп.1. - Спр.265. - А.107.

270. Кабузан В.М. Указ соч. - С. 136.

Розділ ІІІ

1. Мышецкий С. Указ соч. - С.24.

2. Яворницький Д.І. Історія ... - Т.1. - С.400.

3. Там само.

4. Там само. - С.401.

5. Там само.

6. Там само.

7. ЗООИД. - Т.7. - С.187.

8. ЦДІА України. - Ф.229, оп.1. - Спр. 279. - А.21.

9. Там само. - А.33.

10.Там само. - А.16.

11. Там само. - А.22.

12. Голобуцький В.О. Запорозька Січ. - С. 166.

13. РДАДА. - Ф.210, Бєлгород, стіл. - Стовп.504. - А.77.

14. Там само. - Стовп.600. - А.710.

15. Там само. - Стовп. 1530. - А.683.

16. ЗООИД. - Т.1. - С.361-367.

17. Там само. - С.355.

18. РДАДА. - Ф.248, оп.39. - Спр.2888. - A.115.

19. ЗООИД. - Т.7. - С.182.

20. ЛЕУАК. - Вып.1. - С.90.

21. Опис Харківського намісництва. - С.34; Бебер И.И. Указ. соч. - С. 188.

22. Дружинина Е.И. Северное Причерноморье. - С. 219.

23. Бебер И.И. Указ соч. - С.187.

24. Там само.

25. Там само.

26. Там само. - С. 188.

27. Яворницький Д.І. Історія ... - Т.1. - С.301.

28. Эварницкий Д.И. Вольности запорожских казаков. - С.210.

29. Яворницький Д.І. Історія ... - Т. 1. - С.302-303.

30. Там само. - С.303.

31. Филарет. Историко-статистическое описание. - Т.5. - С.122-123.

32. Там само. - С.123.

33. РДАДА. - Ф.210, Бєлгород, стіл. - Стовп.504. - А.80.

34. Там же. - Стовп.886. - АЛ.

35. Там же. - А.31.

36. Материалы для истории Воронежской и соседних губер-ний. Вып.11. - С.173.

37. Яворницький Д.І.Історія ... - Т.1. - С.400.

38. Там само. - С.398.

39. Савельев Е.П. История Дона. - Ч.З. - С. 187.

40. ЗООИД. - Т.7. - С.148.

41. РДАДА. - Ф.248, оп.39. - Спр. 2667. - А.107.

42. Мышецкий С. История о казаках запорожских. - С.24.

43. Там само.

44. Яворницький Д.І. Історія ... - С. 419.

45. Цит. за: Голобуцкий В.А. Запорожское казачество. - С.348-349.

46. Там само.

47. Записки К.Хоецкого // КС. - 1883. - Т.7. - С.607.

48. ЦДІА України. - Ф.229. оп. 1. - Спр.240. - А.4.

49. Голобуцкий В.А. Запорожское казачество. - С.347-349.

50. Там само.

51. Там само.

52. Там само. - С.348.

53. Там само. - С.349.

54. Мышецкий С. Указ, соч. - С.9.

55. Голобуцкий В.А. Запорожское казачество. - С.367.

56. Там само. - С.356.

57. Голобуцький В.О. Запорізька Cіч. - С.226-248.

58. РДАДА. - Ф.248, оп.39. - Спр.2667. - А. 112-490.

59. РДВ1А. - Ф.ВУА. - Спр.18728. - А.2-270.

60. Елизаветград. вестник. - 1889. - № 65.

61. Материалы для истории колонизации степной окраины Московского государства. - Т.2.- С.252; РДАДА. - Ф.16, оп.1. - Спр.693. - А.269; Калужинский Г. Указ, соч. - С.71.

62. Яворницький Д.І. Іcтopія ... - С.304-305.

63. Там само. - С.366.

64. Там само. - С.366-367.

65. ІP ЦНБ НАН України. - Ф.2, оп. 1. - Спр.755. - А.32.

66. РДАДА. -Ф. 13, оп.1. - Спр.588, ч.5. - А.47-64.

67. Там само. - А. 112.

68. Там само. - Спр.797, ч.2. - С.542.

69. Там само.

70. Кабузан В.М. Указ соч. - С.136-138.

71. Скальковский А.А. Опыт статистического описания. - Ч.2. - С.92.

72. РДВІА. - Ф.ВУА. - Спр.18725. - А.2-272.

73. РДАДА. - Ф.16, оп.1. - Спр.797, ч.3. - А.311-313.

74. Путешествие Гильденштедта. - С.18.

75.Шафонский А.Черниговского наместничества топографическое описание. - К., 1851. - С.475.

76. Путешествие Гильденштедта. - С.19.

77. Там само.

78. Там само. - С.31.

79. Там само. - С.18.

80. Дружинина Е.И. Северное Причерноморье. - С.73.

81. Барбаро и Контарини о России, - С. 150.

82. Елизаветград. вестник. - 1889.- № 69.

83. РДАДА. - Ф.16, оп.1. - Спр.797, Ч.1. - А.141.

84. Путешествие Гильденштедта. - С. 20

85. Бебер И.И. Указ, соч. - С.175.

86. Там само. - С.176.

87. Там само. - С.177

88. Описи Харківського намісництва. - С.35.

89. Путешествие Гильденштедта. - C.6O

90. Береб И.И. Указ, соч. - С.177.

91. Путешествие Гильденштедта. - С. 18, 30.

92. РДВ1А. - Ф.ВУА. - Спр.1828.

93. Бебер И. Указ. соч. - С.177.

94. Путешествие Гильденштедта. - С. 30.

95. РДВІА. - Ф. ВУА. - Спр.1828.

Розділ ІV

1. Jablonowskі F. Pіsma. - T.2. - S. 14-15.

2. Акты Московского государства. - Т.1. - С.176.

3. Історія Української РСР. - Т. 1, кн.2. - С. 122.

4. Там само.

5. Голобуцкий В.А. Запорожское казачество.-С.66.

6. Хрестоматия по древнерусской литературе. - М., 1973. - С.361.

7. РДАДА. - Фонд 210. - Бєлгородський стіл. - Стовп.504. - С.77.

8. Донские дела. - Кн.2. - Стовп. 64.

9. Скальковский А.А. Опыт статистического описания Новороссийского края. -Ч.2. - С.466-467.

10. Эварницкий Д.И. Вольности запорожских казаков. - С.304.

11. Скальковский А.А. Соляная промышленность Новороссийского края //ЖМВД, - 1849. - № 25. - С.65.

12. Россия: Полное географическое описание нашего отечества. - СПб., 1903. - Т.7. - С. 174.

13. Багалей Д.И. Очерки ... - С.; Слюсарский А.Г. Указ. соч. - С.312-313.

14. Кравец Д.11. Древние торговые пути Донецкого края // Летопись Донбасса. - Донецк, 1992. - Вып.1. - С.9-10.

15. Книга Большому чертежу. - М., 1950. - С. 15.

16. Загоровский В.П. Изюмская черта. - С.46-47, 53-54.

17. РДАДА. - Ф.210, Бєлгородський стіл. - Стовб.199. - А.123.

18. Там само. - Стовб.1.- А.84.

19. Там само.

20. Багалей Д.И. Очерки - С.74-76, 149-152; Юркевич П. Вказ. праця. - С.45-47.

21. РДАДА. -Ф.210, Белгородський стіл. - Стовп.199.- С.128.

22. ЗООИД. - Т.І. - С.360.

23. Там само.

24. РДАДА. - Ф.210, Белгородський стіл. - Стовп.600. - А.710.

25.Там само. - Стовп. 988. - А.2.

26. Там само. - A.123. А.Слюсарський помилково вважав, на підставі царського розпорядження, що в 1664 р. сіль виварювали на казенних варницях у 100 котлах, а в 1665 р. - лише в 40. (Слюсарский А.Г. Указ. соч. - С.319).

27. Там само. - С. 128-129.

28. Материалы для истории колонизации ... Т.1. - С.43-44.

29. РДАДА. - Ф.210, Бєлгородський стіл. - Стовп. 998.- А.68.

30. Там само. - А.59-66.

31. Там само. - А.372-375; Стовп.687. - А.362-456; 982-989.

32. Там само. - А. 79.

33. Там само. - Стовп.1175.- А.148.

34. ЦДІА УРСР. - Ф.1722, оп.1. - Спр.6. - А. 148.

35. Скальковский А.А. Соляная промышленность. - С.66; ЗООИД. - Т.1. - С.363.

36. ЗООИД. - Т.1. - С.364.

37. РДАВМФ. - Ф.233, оп.1. - Спр.146. - А.88.

38. ЗООИД. - Т.1. - С.351-372.

39. Сборник судебных решений. - С.512.

40. РДАВМФ. - Ф.233, оп.1. - Спр.146. - А.88.

41. Там само. - А.81.

42. Bіpші ієpомонaxa Климетія Зіновіва // Пам'ятники української мови і літератури. - Львів, 1912. - Т.VІІ. - С.128.

43. РДАВМФ. - Ф.233, оп.1. - Спр.146. - А. 108.

44. РДАДА. - Ф.353, оп.1, ч.2. - Спр. ЮЗЗ. - А.20.

45. Там же. - А.2.

46. ПСЗ. - TVІІІ. - № 5932.

47. Сборник РИО. - Т. 130. - С.303-304.

48. РДАДА. - Ф.248, оп. 24. - Спр.426. - А.430-431.

49. Там само.

50. Там само. - Ф.375, оп. 1. - Спр.62. - А.8-9.

51. Там само. - Ф.353, оп.1. - Спр.10ЗЗ. - А.5.

52. Там само. - Ф.375, оп.1. - Спр.62. - А.16.

53. Пірко В.О. До питання про розвиток техніки ... - С.92.

54. Там само.

55. РДАДА. - Ф.353, оп.1, ч.2. - Спр.10ЗЗ. - А. 19-20.

56. Там само. - Ф.248, оп.24. - Спр.1604. - А.78.

57. Там само. - Ф.353, оп.1, ч.2. - Спр.1170. - А.4.

58. Путешествие акад. Гильденштедта ... - С.44.

59. РДАДА. - Ф.248, оп.24. - Спр.1604. - А.195-196

60. ПСЗ. - Т. 12, № 9042.

61. Там само. - № 9354.

62. РДАДА. -Ф.248, оп.24. - Спр.1604. - А.857-858.

63. ПC3. - T.17, № 12409; ЦДІА УРСР. - Ф.1805, on. l. - Спр.46. Л.207.

64. Цукерник AJІ. Соляная промышленность Донецкого бассейна в XVІІІ в. // Вопросы экономики, планирования и статистики. Сб. статей. - М, 1957. - С.280.

65. Там само.

66. Горный журнал. - 1838. - Ч.З. - Кн.8. - С.253-254.; РДАДА.Ф.248, оп.24. - Спр.1604. - А.436; БАН РАН (СПб.) - Ф.36, оп.1. Спр.561. - А.210-213.

67. Пірко В.О. Географія збуту донецької солі в XVІІ - XVІІІ ст. // Історико-географічне вивчення природних та соціально-економічних процесів на Україні. - К., 1988. - С.77.

68. Слюсарский А.Г. Указ, соч. - С.327.

69. ЦДІА УРСР. - Ф.1710, оп.2. - Спр.510. - А.1, 148.

70. Слюсарский А.Г. Указ, соч. - С.327.

71. Там само.

72. ЦДІА України. - Ф.1800, оп.1. - Спр.44. - А. 188-189.

73. ВР Біблютеки інституту історії РАН (Санкт-Петербург). Ф.36, оп.1. - Спр.561. - А.214-215.

74. Скальковский А.А. Опыт статистического описания. - Ч.2. - С.466-467.

75. Там само. - С.468.

76. Там само. - С.469-470.

77. ЗООИД. - Т.З. - С.281.

78. Новик Е.О., Пермяков В.В., Коваленко Е.Е. Указ соч. - С.20.

79. Зворыкин А.А. Указ, соч. - С. 16.

80. Новик Е.О. и др. Указ, соч. - С.20; Подов В.И. Указ, соч. - С.10-20.

81. ПC3. - T.VІІІ,№ 4297.

82. Зворыкин А.А. Указ, соч. - С.25-26.

83. Новик Е.О. и др. Указ, соч. - С.25-26.

84. Там само. - С.27.

85. Там само.

86. РДАДА. - Ф.371, оп.5. - Спр.1097. - А.257-263.

87. Там само. - Ф.248, оп.124. - Спр.1604. - А.843.

88. Новик Е.О. и др. Указ, соч. - С.81.

89. РДАДА. - Ф.248, оп.24. - Спр.1604. - А.843.

90. Там само.

91. Там само.

92. Там само.

93. ЗООИД. - Т.УП. - С.186.

94. Там само. - С.182.

95. Там само. - С.180.

96. Там само. - С.182.

97. Скальковский А.А. Опыт статистического описания. - Ч.2. - С.406.

98. История Дона с древнейших времен. - С.157.

99. Дневник путешествия. - С. 187.

100. Яворницький Д.І. Історія ... - Т.1. - С.404-405.

101. РДВІА. - Ф.ВУА. - Спр.18728. - А. 18-167.

102. ЗООИД. - Т.7. - С.182.

103. Дневник путешествия. - С. 192.

104. Там само. - С.214.

105.Голобуцький В.О. Запорізька Січ. - С.265-266.

106. Там само. - С.266.

107. Дневник путешествия. - С.214.

108. Там само. - С.193.

109. Там само. - С.214.

110. Скальковский А. Опыт статистического описания. - Ч.2. С.403.

111. ЦДІА України. - Ф.1805, оп.1. - Спр.46. - А.72.

112. Голобуцький В.О. Запорізька Січ. - С.271.

113. Там само. - С.270

114. Там само.

115. Там само. - С.268.

116. Там само. - С.266.

117. ЗООИД. - Т.7. - С.187.

118. ЛЕУАК. - Вип.1. - С.91.

119. ЗООИД. - Т.1. - С.358, 360.

120. Мышецкий С. Указ, соч. - С.24.

121. ЗООИД. - Т.7. - С.186.

122. ЦДІА України. - Ф.229, оп.1. - Спр.49. - А.58.

123. Голобуцький В.О. Запорізька Січ. - С.273.

124. Яворницький Д.І. Історія ... - Т.1. - С.419.

125. ЗООИД. - Т.7. - С.187; ЛЕУАК. - Вып. 1. - С.91; Зуев В. Указ, соч. - С. 272.

126. Дневник путешествия. - С.223-224.

127. ЗООИД. - Т.1. - С.357-358, 360, 365.

128. Яворницький Д. Історія ... - T.І. - С.409.

129. ЗООИД. - Т.7. - С.187-188.

130. Путешествие Гильденштедта. - С.79; Культура і побут населення України. - С.78.

131. Путешествие Гильденштедта. - С.81-82.

132. Елизаветград. вестник. - 1889.- № 56.

133. Дружинина Е. И. Северное Причерноморье. - С.80.

134. Голобуцький В.О. Запорізька Січ. - С.281.

135.Там само. - С.278-279.

136. Мышецкий С. Указ, соч. - С.25.

137. Путешествие Гильденштедта. - С.51.

138. Голобуцький В.О.Запорізька Січ. - С.213-214.

139. Там само. - С.214.

140. Путешествие Гильденштедта. - С.72, 77.

141. Дружинина Е.И. Северное Причерноморье. - С.224.

142. Путешествие Гильденштедта. - С.71-72.

143. Там само. - С.76-77.

144. Дружинина Е.И. Северное Причерноморье. - С.226.

Розділ V

1. Книга Большому чертежу. - С.60-65; Рущенко П.Т. Валки: краєзнавчий нарис. - X., 1965. - С.9.

2. Цит за: Яворницький Д. Історія ... - Т.1. - С.66.

3. Величко С. Літопис. - С.340-341; 369-370.

4. Книга Большому чертежу. - С.60-67; Головинский П. Указ, соч. - С. 229.

5. Беляев И. О сторожевой и станичной службе ... - С.7, 18.

6. РДАДА. - Ф.123, оп.1. - Спр.7. - А.6; Ф.210, Бєлгород, стіл-Стовп.348. - А.272-273; Стовб.431. - А.73-74.

7. Там само.

8. АМТ. - Т.1. - С.176.

9. Челеби Э. Книга путешествия ... - 4.2. - С.36-38.

10. Воссоединение Украины с Россией. - Т. 1. - С.69-70.

11. Феодосий. Указ. соч. - 4.2.- С.32.

12. Іcтopія міcт і сіл УРСР. Донецька обл. - С.391.

13. Описи Харківського намісництва. - С.83.

14. ЗООИД. - Т.2. - Отд. П-Ш. - С.628.

15. Jablonowskі A. Pіsma. - T.3. - S.88-92.

16. Величко С. Вказ. праця. - С.570-571.

17. Русов А.А. Вказ. праця. - С.52.

18. Історія УРСР. - Т.1, кн.2. - С.56;

19. Там само.

20. Материалы по истории Воронежской и соседних губерний. - Воронеж, 1886. - Вып. VІІІ, - С.757-759.

21. Описи Харківського намісництва. - С.93.

22. Там само.

23. ЗООИД. - Т.З. - С.577-579.