Основи країнознавства

Історія виникнення та розвитку. За однією з концепцій, у II тисячолітті до н. є. з території сучасної України до Індії прийшли арії (орійці). Тут вони змішалися з місцевими аборигенами, й власне, започаткували формування сучасного населення Індії. УIV ст. до н. є. виникла перша імперія. УIII ст. до н. є. державною релігією став буддизм. У IV-V ст. н. є. відбувся розквіт індуської культури. З VII ст. н. є. почалася ісламська експансія. Наприкінці XIV ст. відбулася навала монголів на чолі з Тимуром. У XVI ст. вони започаткували в Індії династію Великих Моголів. Після відкриття морського шляху до Індії сюди ринула велика кількість європейських торговців, які заснували голландські, французькі, португальські та англійські факторії.

На середину XIX ст. припадає поширення британського панування майже на всю Індію. Почав наростати національно-визвольний рух, який очолив М.К. Ганді. Водночас загострились конфлікти між індусами та мусульманами. У 1947 р. Індія здобула незалежність. У цей самий час британці поділили її на індуську та мусульманську частини (Індія та Пакистан). Це спричинило гострі конфлікти та грандіозні переселення індусів і мусульман. Нині в Індії продовжуються загострення етнічних і релігійних конфліктів, що породжує сепаратизм, збройні протистояння та тероризм.

Державний устрій і форма правління. Індія - федеративна держава, парламентська республіка. Глава держави - президент. Він обирається на 5 років колегією виборників, яка складається із виборчих членів двох палат парламенту, а також членів законодавчих зборів усіх штатів. Законодавча влада належить парламенту та президенту. Парламент складається з двох палат: Ради штатів і Народної палати. Виконавча влада зосереджується у президента та уряду. Останній формується парламентською більшістю та несе відповідальність перед Народною палатою. За політико-адміністративним поділом країна має 25 штатів і 7 союзних територій.

Природні умови та ресурси. Близько 3/4 території Індії становлять рівнини і плоскогір'я. В їх основі уламок давньої платформи, який відколовся від Африки і приєднався до Азії. На півострові Індостан знаходиться плато Декан. На північ, північний схід і захід від нього розміщена велика Індо-Ганзька рівнина. На півночі країни здіймаються найвищі у світі гірські системи Каракорум і Гімалаї.

Клімат на більшій частині її території субекваторіальний, мусонний, лише на півночі - тропічний. Опади випадають переважно у вологий сезон (до 80%). На сході країни на навітряних схилах Гімалаїв випадає найбільша кількість опадів на Землі (до 12 000 мм на рік), а на північному - опадів лише 100 мм, у центрі Індостану - 300-500 мм. Середні температури становлять влітку по всій території країни до +32°С, взимку від +27°С на півдні і до +15°С на півночі.

В Індії протікають повноводні річки Інд, Ганг і Брахмапутра, що мають снігово-льодовикове і дощове живлення. Великих озер у країні взагалі немає.

Ґрунтовий покрив Індії досить різноманітний. Алювіальні, чорні та червоно-бурі ґрунти відзначаються родючістю. На півдні переважають червоно-жовті латеритні ґрунти.

Рослинний і тваринний світ густозаселеної Індії дуже змінений людьми. Мусонні ліси займають лише 10% території. Все ще трапляються цінні породи дерев - сандал, тик.

Майже повністю винищено левів, леопардів, бухарських оленів. Більше пощастило тиграм, носорогам, індійським слонам. В Індії багато мавп (гібони та макаки) і змій. Серед останніх виділяється знаменита королівська кобра, довжина якої може сягати 5,5 м. Тваринний і рослинний світ найкраще зберігся в понад 50 заповідниках і національних парках.

Індія володіє великими покладами руд металів. Є залізна руда, мідь, боксити, марганцеві руди, уран, титан тощо. Відомими є родовища дорогоцінного каміння. Енергоносіями Індія забезпечена недостатньо. Є родовища вугілля та нафти.

У цілому серед природних ресурсів Індія найбагатша на гідроенергетичні та рекреаційні.

Населення. Густота населення нині вже перевищила 320 осіб на 1 км². Природні умови визначають його значну контрастність у розміщенні. Найгустіше заселена родюча Індо-Ганзька низовина (понад 500 осіб на 1 км²). У пустельних північно-західних частинах та у високогір'ї постійного населення немає.

Хоча індійський уряд здійснює політику скорочення народжуваності, вона ще дуже висока (25% о). У середині нинішнього століття Індія перетвориться у найбільшу за чисельністю населення державу світу. За прогнозом ООН у ній житиме до 1,7 млрд осіб.

Індія - слабоурбанізована країна. Хоча міське населення становить близько 30%, у країні значна кількість дуже великих міст: у Калькутті живе понад 16 млн осіб, у Мумбаї - близько 14 млн, Ченнаї - близько 8 млн осіб.

Національний склад населення країни найстрокатіший у світі. Тут на своїх етнічних територіях живуть понад 500 народів і племен. Найбільші народи - гіндустанці, бенгальці, таміли, пенджабці, біхарці та ін. - налічують десятки мільйонів осіб.

Господарство. Як і в інших сферах життя, економіка Індії зіткана з суперечностей. За класифікацією ООН вона належить до країн, що розвиваються. Донині домінуючою галуззю господарства залишається сільськогосподарське виробництво. З іншого боку, за обсягом ВНП ця держава випередила Німеччину і вийшла на 4-те місце у світі. Вона розробила ядерну зброю та здійснила її випробування. Ще у 1980 р. Індія вивела на орбіту власною ракетою штучний супутник Землі.

У сільському господарстві зайнято до 60% усієї робочої сили. Нині Індія посідає перше місце у світі за виробництвом чаю та поголів'ям великої рогатої худоби (близько 200 млн голів). Найбільше виробляє вона також зернобобових, джуту та деяких спецій. За обсягами вирощування рису, пшениці, овочів, кави, цукрової тростини, арахісу Індії належить друге місце у світі; бавовни і тютюну - третє. Значні обсяги збирання бананів, кокосових горіхів і манго. За поголів'ям овець країна на п'ятому місці у світі. Значна кількість кіз і буйволів.

Сільськогосподарське виробництво все ще малопродуктивне. Найбільшою мірою це стосується тваринництва. У зв'язку з релігійною забороною вживання в їжу яловичини, велика кількість рогатої худоби використовується переважно як тяглова сила.

В промисловості Індії відбувається структурна перебудова в бік зменшення частки легкої та харчової промисловості та збільшення енергетики, металургії й машинобудування. На сході країни сформувався потужний район важкої промисловості. Тут біля Калькутти виникли центри металургії (Роукела, Дургапур, Бокаро), важкого машинобудування (Ранчі та ін.), хімічної промисловості (Сіндрі). Великий Бхілайський металургійний комбінат знаходиться в центрі країни. У найбільших містах виробляють автомобілі й трактори, обладнання для всіх галузей промисловості, телевізори та відеомагнітофони.

Розвиток господарства Індії базується на потужному паливно-енергетичному комплексі. Щорічно в країні видобувають понад 300 млн т вугілля. Постійно зростає видобуток нафти, яку переробляють на 14 заводах.

Традиційно розвинена та спеціалізована легка промисловість. Вона переважно орієнтована на переробку джуту та виробництво бавовняних тканин. Переважаючими темпами розвивається швейна промисловість. Не втратили значення кустарні ремесла.

Велика площа та густота населення визначають розвиток транспорту Індії. За протяжністю залізничних колій (63 тис. км) і автомобільних доріг (1,8 млн км) країна входить до перших п'яти країн світу. У містах поряд із сучасними видами транспорту використовують мото - та велорикші. Постійно зростає значення авіаційного та морського видів транспорту. Найбільші морські порти - Мумбаї та Калькутта.

Культура та соціальний розвиток. Понад 300 млн індійців живуть за офіційно визначеною межею бідності, яка становить 100 дол. США річного доходу. З одного боку, в Індії лише 48% населення вміють читати та писати. З іншого, це країна з найбільшою кількістю людей з вищою освітою. Все більше індійських професорів працюють у США. Хоча кількість офіційно зареєстрованих безробітних порівняно невелика - 15 млн осіб, поширене приховане безробіття.

Індія - країна давньої культури. Тут знаходиться безліч історико-архітектурних і релігійних пам'яток, музеїв і приватних колекцій. Серед них виділяється мавзолей Тадж-Махал, Золотий храм (Амритсар), Золотий храм Шиви у Варанасі тощо.

Республіка Індія визнала Україну 26 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини встановлені 17 січня 1992 р. шляхом підписання протоколу. З травня 1992 р. у Києві працює посольство Республіки Індія. Постійно зростає зовнішньоторговельний оборот між двома країнами.

Запитання та завдання

1. В якому році Індія здобула незалежність?

2. Що вам відомо про природно-ресурсний потенціал Індії?

3. Чому, на вашу думку, політика скорочення народжуваності в Індії діє не так ефективно, як у Китаї?

4. Які структурні зрушення характерні для індійської промисловості?

6.5 Країни Східної Азії

Східна Азія - один із стратегічних регіонів світу. Тут знаходяться друга і третя за обсягом ВНП країни світу - Китай і Японія. Відбуваються дуже складні процеси трансформації на рівні концептуальних цивілізаційних зрушень. Через цей регіон людство ніби апробує майбутні шляхи свого розвитку.

Китай

Загальні відомості. Офіційна назва - Китайська Народна Республіка. Столиця - Пекін (понад 11 млн осіб). Площа - 9,6 млн км² (3-тє місце у світі). Населення - понад 1,3 млрд осіб (1-ше місце). Державна мова - китайська. Грошова одиниця - юань.

Географічне положення. Країна знаходиться у Східній та частково у Центральній Азії. На сході має вихід до Тихого океану (Жовте, Східно-Китайське та Південно-Китайське моря). На півночі та північному сході Китай межує з Росією, на півночі - з Монголією. Північно-західні кордони відділяють Китай від Казахстану, західні - від Таджикистану, Афганістану та Індії. На півдні пролягли кордони з М'янмою, Лаосом і В'єтнамом. На північному сході КНР межує з КНДР. Географічне положення різних частин Китаю оцінюється неоднозначно: східні, особливо приморські, райони розміщені дуже вигідно для господарського розвитку, Центральна та особливо західна частини країни значною мірою ізольовані від активного економічного життя. Країни, що оточують Китай, не є стабільними і економічно розвиненими. Вигідним для Китаю є хіба що сусідство з Росією, яку він використовує як природно-ресурсного донора та територію для «скидання» популяційного надлишку населення.

Історія виникнення та розвитку. В долині річки Хуанхе археологи виявили одні з найдавніших поселень. Близько 1500 р. дон. є. в Китаї виникла династія Шан, панування якої змінила династія Чжоу, що закінчилось занепадом імператорської влади та поділом держави на окремі царства (князівства). УIII ст. до н. є. імператор Шихуан об'єднав Китай і почав будувати Велику китайську стіну. На початку нашої ери за династії Хань пережила свій розквіт традиційна китайська культура. Китай здійснював контроль над Шовковим шляхом, поширення з Індії буддизму. У XIII-XIV ст. Китай був завойований монголами. Внук Чингізхана заснував у Пекіні династію Юань. Протягом XIV-XVII ст. панувала династія Мін, яка прийшла до влади після повалення монгольських завойовників. У XVII ст. Китай завоювали маньчжури, встановивши династію Цін, панування якої тривало до 1912 р. і було повалене повстанням. У 1912 р. була проголошена Китайська республіка. Сунь Ятсен очолив революцію та створив Народну партію (Гоміндан). У 30-х роках XX ст. Японія окупувала значну частину Китаю. Після її капітуляції почалася війна між комуністами Мао Цзедуна та гомінданівцями. Після перемоги у 1949 р. комуністів мільйони гомінданівців було евакуйовано на острів Тайвань, де вони заснували державу. На материковій частині Китаю виникла держава Китайська Народна Республіка. В ній комуністичний режим Мао Цзедуна почав здійснювати широкомасштабні комуністичні експерименти, які врешті-решт закінчилися повним крахом. Щоб утриматися при владі, комуністи почали будувати капіталізм (ринкове господарство). Це сприяло швидкому економічному зростанню та підвищенню добробуту населення.

Державний устрій і форма правління. Китай - унітарна держава, соціалістична (комуністична) народна республіка. За конституцією вищим органом державної влади є Всекитайські збори народних представників (2979 депутатів). Вони обирають голову КНР і його заступника. Голова КНР пропонує кандидатуру прем'єра Державної ради (уряду) на затвердження Всекитайських зборів народних представників. Китай поділяється на 22 провінції, крім Тайваню, 5 автономних округів і регіони зі спеціальним статусом (Гонконг / Сянган, Аоминь / Макао).

Природні умови та ресурси. Рельєф Китаю надзвичайно складний та різноманітний. Більша частина країни - гори, плоскогір'я та нагір'я. Серед них виділяється найбільше у світі за площею та висотою Тибетське нагір'я (середня висота понад 4000 м). Захід і північ зайнятий плоскогір'ями та рівнинами з висотами до 1200 м. На сході та північному сході поширені низовини.

Величезна територія визначає й кліматичне розмаїття. На сході панують літні та зимові мусони. З віддаленням від узбережжя Тихого океану клімат стає континентальним. Кількість опадів зменшується до 250 мм за рік. У високогір'ях клімат суворий і сухий.

У східній частині Китаю, де випадає найбільше опадів, знаходяться й найбільші та найповноводніші річки. Найбільші з них Янцзи, Хуанхе та притока Амуру - Сунгарі. На південному сході протікає повноводна Сіцзян. Літній мусон, який дме з океану, приносить багато опадів. Це стає причиною катастрофічних повеней. Найбільше озер у Тибеті та в долині Янцзи.

У долинах найбільших річок Китаю переважають родючі алювіальні ґрунти. На північному сході панують бурі лісові. На заході поширені сіро-бурі пустельні ґрунти. Південь країни займають жовтоземи та червоноземи.

Дуже багатий і різноманітний рослинний та тваринний світ Китаю. На північному сході ще збереглася унікальна далекосхідна тайга з химерним поєднанням північних і південних видів рослин та тварин (даурська модрина, корейський кедр, маньчжурський горіх, женьшень, лимонник тощо). В цих лісах трапляється найбільший у світі амурський тигр, кабарга, ізюбр, соболь та ін. На південь від Янцзи ростуть вічнозелені субтропічні ліси. В них водяться мавпи, лемури, носороги, тапіри. У пустельних районах трапляються дикі верблюди та коні Пржевальського.

Китай дуже добре забезпечений мінеральними ресурсами. Одне з перших місць у світі належить йому за запасами кам'яного вугілля, марганцевої та залізної руд, цинку та бокситів, вольфраму (60% світових запасів), молібдену, сурми, олова, титану, кам'яної солі тощо. Є золото, уран, рідкоземельні метали. Обмежені запаси нафти та природного газу.

Населення. Китай - найнаселеніша держава світу (понад 20% населення планети). Така велика кількість жителів країни створює багато проблем. Особливо гострою є житлова та продовольча проблеми, а також забезпечення китайців роботою. У зв'язку з цим китайський уряд проводить жорстку політику обмеження народжуваності. Через це природний приріст у країні втричі нижчий, ніж в Індії.

При середній густоті населення в 140 осіб на 1 км² населення розміщене вкрай нерівномірно. У східних рівнинних районах вона сягає 400 осіб, а в горах - лише 10 осіб на 1 км².

Частина міського населення становить лише 32%. Водночас у країні понад 40 міст-мільйонерів. Найбільші з них, крім столиці, Шанхай (до 16 млн осіб), Тяньцзінь (понад 10 млн), Шеньян (понад 5 млн).

За національним складом населення переважають китайці (хань) - 92%. Ще 55 народів живе на своїх етнічних територіях, переважно на околицях Китаю (хуей, монголи, уйгури, тибетці, корейці тощо).

Господарство. Китай - індустріально-аграрна держава, яка після ринкових перетворень розвивається найшвидшими темпами серед великих країн світу, а за загальним обсягом ВНП займає друге місце після США.

І це тоді, коли нині майже 60% зайнятого населення працює в сільському та лісовому господарствах, а в промисловості - лише близько 20%, тобто можна стверджувати, що економіка Китаю має величезний потенціал зростання.

У структурі промисловості домінують галузі важкої індустрії. Видобувна промисловість представлена вугільною, нафтовою та газовою галузями. Зростають темпи видобутку руд чорних і кольорових металів, і відповідно розвивається виробництво електроенергії, чорна та кольорова металургія (основні центри чорної металургії знаходяться в містах Аньшань, Ухань, Беньсі, Баотоу). Машинобудування Китаю дуже розгалужене як галузево, так і територіально. Воно представлене всією світовою номенклатурою товарів. Зосереджуються підприємства галузі в найбільших містах та у вільних економічних зонах на східному узбережжі.

Хімічна промисловість в основному зосередила зусилля на виробництві мінеральних добрив, конструкційних матеріалів і продукції побутової хімії. Функціонує потужна нафтопереробна промисловість.

Світове значення має легка промисловість. Вона переважно спеціалізується на виробництві тканин. Основний центр легкої промисловості - Шанхай.

Сільське господарство разом з харчовою промисловістю забезпечують потреби 1,3 млрд осіб. Китаю належить перше місце у світі за обсягами вирощування пшениці, арахісу, бавовни, рису, тютюну; третє - цитрусових. У цілому виробництво зернових перевищує 500 млн т. У харчовому раціоні велику роль традиційно відіграє рис. Зростає значення тваринництва: за поголів'ям свиней (420 млн) Китай посідає перше місце у світі.

Загальна протяжність залізничних колій понад 60 тис. км. У 1992 р. китайці створили ще одну трансконтинентальну залізницю, провівши її до кордонів з Казахстаном. Автомобільна мережа нині в Китаї перевищує 1,1 млн км. Приблизно така сама протяжність авіаційних маршрутів. Не втратив значення внутрішній водний транспорт (110 тис. км). У країні майже 120 морських портів, які пов'язують Китай з 100 державами світу.

Культура та соціальний розвиток. У КНР близько 70% населення письменні. Обов'язковою є 9-річна освіта. В країні понад 1000 вищих навчальних закладів. Найбільші з них знаходяться в Пекіні, Шанхаї та Тяньцзіні. Найвідоміше інформаційне агентство - Синьхуа. Культурна спадщина Китаю - одна з найбільших у світі. Всесвітньо відомими є Велика китайська стіна, імператорські палаци, парки, мавзолеї. Є багато музеїв і бібліотек. Китай має чи не найбільшу кількість безробітних. Особливо багато їх у невеликих містах.

Китайська Народна Республіка визнала Україну 27 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини між двома країнами встановлено 4 січня 1992 р. шляхом підписання Комюніке про встановлення дипломатичних відносин. У Києві з березня 1992 р. працює посольство КНР. Україна експортує до Китаю товарів на суму понад 1 млрд дол. США, імпортуючи з цієї країни продукції майже в 10 разів менше.

Японія

Загальні відомості. Офіційна назва - Японія. Столиця - Токіо (понад 8 млн осіб). Площа - 378 тис. км² (60-те місце у світі). Населення - близько 127 млн осіб (9-те місце). Державна мова - японська. Грошова одиниця - єна.

Географічне положення. Японія - острівна країна, яка не має сухопутних кордонів із жодною державою світу. На заході вона омивається водами Східно-Китайського та Японського морів, на сході та півдні - Тихим океаном. У цілому її територія складається з 4 тис. островів. Лише чотири з них - Кюсю, Хоккайдо, Хонсю та Сікоку є великими. Розміщуючись між Азією та Тихим океаном, знаходячись між двома найбільшими державами світу - США та Китаєм, Японія має сприятливе географічне положення для розвитку економіки. Острівне розміщення фактично дає їй змогу використовувати океан як безмежну кількість транспортних магістралей.

Історія виникнення та розвитку. З давніх-давен на Японських островах жили айни, походження яких не встановлене. Пізніше сюди почали переселятися з материкової Азії давні корейці та, напевно, вихідці з Океанії. Вважають, що початок японської держави покладено в 660 р. до н. є. легендарним імператором Дзімму. У середині VII ст. н. є. зафіксовано перші спроби створення централізованої держави, а з VIII ст. н. є. виникли перші столиці, спочатку Нара, а згодом - Кіото.

З XVI ст. біля берегів Японії з'явилися перші кораблі європейців. Вони почали місіонерську діяльність, що згодом привело у 1640 р. до закриття Японії для європейців. З 1868 р. відбулася революція Мейдзі і було припинено політику самоізоляції, розпочалася модернізація держави. Столицею стає Токіо. У 1889 р. прийнято конституцію. У державі відбуваються швидкий розвиток економіки та мілітаризація. Згодом - переможні війни з Китаєм і Росією. У 1910 р. Японія анексувала Корею, в 1931-1932 pp. захопила Маньчжурію. Під час Другої світової війни окупувала значну частину Азії та Океанії. Активно воювала із США. У 1945 р. останні скинули дві атомні бомби на Японію, що призвело до її капітуляції. До 1951 р. країна була окупована США, що сприяло впровадженню в Японії європейських демократичних стандартів та порядків. Відбулося швидке економічне зростання («економічне диво»), в результаті чого Японія перетворилася на другу за економічною могутністю державу у світі.

Державний устрій і форма правління. Японія - унітарна держава, парламентська монархія. Символом держави є імператор, позбавлений реальної влади. Титул імператора передається у спадок. Вищий законодавчий орган - парламент. Він складається з двох палат - палати представників і палати радників. Виконавча влада належить уряду на чолі з прем'єр-міністром. Його обирає парламент із власних членів. Термін повноважень палати представників - чотири, палати радників - шість років. В Японії за адміністративно-територіальним поділом: 42 префектури, 2 столичні міста, 1 столичний округ, 1 губернаторство - Хоккайдо.

Природні умови та ресурси. Більш ніж 75% території країни зайнято горами. Це молоді тектонічні утворення. Процес горотворення ще не закінчився, тому в Японії є вулкани і часто відбуваються землетруси (до 5000 на рік). У більшості випадків вони ледь помітні, або й зовсім не помітні без спеціальних приладів. Бувають і сильні, руйнівні землетруси. Національним символом є найвища гора Японії вулкан Фудзіяма (3776 м). Уздовж східного узбережжя простяглася найбільша низовина Канто.

В Японії типовий мусонний клімат. На півночі він помірний, на півдні - субтропічний. На острові Хоккайдо бувають сильні «сибірські» морози й узимку багато снігу. На острові Сікоку температура в січні +6°С, липні -1-27°С. Літній мусон приносить вологу з Тихого океану, а зимовий - морози з материка.

В Японії густа сітка коротких повноводних річок. Під час літніх тайфунів трапляються паводки. В країні чимало мальовничих гірських озер.

Ґрунтовий покрив Японії, враховуючи її географічне положення, доволі різноманітний. На півночі переважають підзолисті та лучно-болотні ґрунти. Далі на південь їх змінюють бурі лісові. У субтропіках панують жовто - та червоноземи.

У густозаселеній і невеликій за площею Японії на диво багато лісів. Під лісами та чагарниками знаходиться 2/3 країни. Майже 40% лісопокритої території під хвойними породами. Деревний склад у лісах різних частин Японії відрізняється кардинально. На півночі переважає ялина та ялиця. В центрі - широколистяні ліси з клена, дуба, липи, бука, каштана. У субтропіках - японський кипарис, магнолія, камфорне дерево. На тропічних островах Рюкю ростуть пальми, фікуси тощо. Так само дуже відрізняється й тваринний світ. На півночі трапляються звірі тайги - бурий ведмідь, соболь, горностай, вовки, лисиці, єнотоподібні собаки. На півдні - тропічна фауна. її найтиповіші представники - летючі собаки.

Японці дуже люблять природу. Мільйони людей збираються навесні милуватися як цвіте сакура чи восени дивитися на багряне листя кленів.

Майже 25% території країни зайнято національними парками, заповідниками та заказниками.

Мінерально-сировинні ресурси Японії дуже обмежені. Є невеликі родовища вугілля, руд кольорових металів, більші - сірки та вапняків.

Інтенсивно експлуатуються морські ресурси (риба, водорості, молюски, краби тощо). Є мінеральні та термальні джерела. У цілому ж природно-ресурсний потенціал Японії обмежений і недостатній.

Населення. Густота населення в Японії дуже велика і перевищує 300 осіб на 1 км². Населення розміщене дуже нерівномірно. Відносно слабозаселеними є північні та західні райони. Міське населення перевищує 78%. Крім столиці до міст-мільйонерів належать Йокогама (близько 4 млн осіб), Осака (3 млн), Нагоя (2,2 млн). Населення зростає повільно. При народжуваності 10% о смертність становить 6% о. На сході країни сформувався найбільший у світі мегаполіс Токайдо, де живе 60 млн осіб. Тривалість життя населення в Японії найвища на нашій планеті. Вона вже перевищила 80 років. Японія типова однонациональна держава, де японці становлять 99,4% усього населення. Живе також незначна кількість корейців, китайців і айнів. Останні відрізняються від японців більш європейськими рисами (світліша шкіра, густі бороди в чоловіків).

Господарство. Японія належить до найрозвинутіших постіндустріальних держав. За обсягом ВНП нині це третя держава світу після США та Китаю. Нестача природних ресурсів сповна компенсується вмілим використанням вигод географічного положення, високою кваліфікацією, культурою та патріотизмом населення, високим рівнем розвитку науки та техніки.

У промисловості особливу увагу приділяють новітнім галузям, які базуються на передових технологіях. Японія виробляє близько половини морських суден, до 30% автомобілів, більше 50% відеомагнітофонів. За виробництвом роботів вона посідає перше місце у світі. Промисловість Японії швидко трансформується залежно від мінливої кон'юнктури світового ринку.

Розвиток господарства ґрунтується на потужному паливно-енергетичному комплексі, який працює на довізній сировині. Розвивається електроенергетика. Атомні електростанції настільки безпечні та досконалі, що на них проводять екскурсії для туристів.

На імпортній руді та вугіллі з Австралії працює одна з найпотужніших у світі чорна металургія. Підприємства розміщені на узбережжі та відрізняються високим рівнем автоматизації виробничих процесів. Кольорова металургія виплавляє вкрай потрібні для машинобудування метали - мідь, алюміній, цинк. Ці галузі забезпечують високорозвинену автомобільну промисловість. Найпотужнішими концернами є «Ніссан», «Тойота» та «Хонда». Вони успішно конкурують з американськими та європейськими автомобілями. За обсягом виробництва електронно-обчислювальної техніки Японія поступається лише США.

За рівнем розвитку хімічна промисловість поступається лише машинобудуванню. Вона спеціалізується переважно на виробництві пластичних мас, синтетичних смол, хімічних волокон, синтетичного каучуку. Підприємства хімічної промисловості сконцентровані в найбільших містах на сході узбережжя (Токіо, Осака, Нагоя, Кавасакі).

Розвинута також легка промисловість, яка виготовляє текстиль (Токіо, Кіото, Кобе, Нагоя). На заході країни випускають шовкові тканини та тканини із хімічних волокон.

З давніх-давен японці вміло використовували дари моря. Тому й нині перед веде рибоконсервна промисловість. Серед інших галузей харчової промисловості виділяються цукрова, борошномельна, пивоварна. Водночас недостатньо розвинені м'ясна та молочна промисловість.

У сільському господарстві переважають дрібні селянські господарства. Продукція сільського господарства становить лише 2,2% ВНП. Основною його продукцією є рис, соя, картопля, овочі, фрукти, цукрова тростина, цитрусові, тютюн. Японія посідає 1-ше місце у світі за виловом риби. Країна імпортує до 30% усіх продуктів харчування. Раніше японці вживали в їжу дуже мало м'яса. Нині ситуація змінилася. Швидкими темпами розвивається свинарство та бройлерне птахівництво.

Основним видом транспорту Японії є автомобільний. Протяжність автомобільних магістралей перевищує 1,2 млн км, залізниць - 30 тис. км. Для країни характерні швидкісні залізниці та шосейні дороги. Окремі острови з'єднані мостами та тунелями. Найбільший у світі підводний тунель «Сейкан» споруджено через Сангарську протоку. В Японії понад 100 портів. За тоннажністю морського торгового флоту вона посідає 2-ге місце у світі. У міжнародних пасажирських перевезеннях домінує авіаційний транспорт.

Культура та соціальний розвиток. Японія - країна багатої та давньої культури. У списку ЮНЕСКО - 8 об'єктів. Історико-культурна спадщина представлена буддійськими та синтоїстськими храмами, імператорськими палацами та замками феодалів, будівлями стародавньої столиці Кіото, меморіалом Хіросіми. Для Японії характерний найнижчий серед найрозвиненіших країн рівень безробіття та інфляції. Практично все населення письменне. Обов'язковою є 12-річна освіта. Існують великі державні та приватні університети. Тираж найбільших газет «Іоміурі», «Асахі» та «Майніті» від 10 до 14 млн примірників. Найвідоміше інформаційне агентство Кіодо Цусін.

Японія визнала Україну 28 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини встановлені 23 січня 1992 р. З січня 1993 р. у Києві працює посольство Японії. Договірно-правова база двосторонніх відносин постійно розширюється. Зростає товарообіг між двома країнами.

Запитання та завдання

1. Чи можна дати однозначну оцінку географічного положення різних частин Китаю?

2. Назвіть мінеральні ресурси Китаю, світового значення.

3. Яка роль сільського господарства в економіці Китаю?

4. Які особливості державного устрою Японії?

5. Яким чином японці компенсують нестачу природних ресурсів для розвитку країни?

6. Коли Японія визнала незалежність України?

6.6 Країни Південно-Східної Азії

Південно-Східна Азія один з найдинамічніших регіонів світу. Тут знаходяться дуже різні країни. їх поєднує не лише близькість географічного положення, а й інтенсивний пошук шляхів подальшого ефективного розвитку суспільства. Не завжди це вдається. Звідси і гострі проблеми та конфлікти. Регіональним лідером є Індонезія.

6.6.1. Індонезія

Загальні відомості. Офіційна назва - Республіка Індонезія. Столиця - Джакарта (понад 10 млн осіб). Площа - 1,9 млн км² (15-те місце у світі). Населення - понад 230 млн осіб (4-те місце). Державна мова - індонезійська. Грошова одиниця - індонезійська рупія.

Географічне положення. Індонезія найбільша острівна держава світу. Вона займає повністю такі великі острови, як Суматра, Ява, Сулавесі, більшу частину острова Калімантан і половину острова Нова Гвінея. Крім того, Індонезії належать тисячі дрібніших островів, розміщених між Індійським і Тихим океанами. На суходолі Індонезія безпосередньо межує з Малайзією та Папуа-Новою Гвінеєю. Географічне положення в цілому сприятливе для розвитку економіки. Індонезія знаходиться на морських шляхах між Індійським і Тихим океанами, де розміщені нині найпотужніші держави світу США, Китай, Японія та Індія.

Історія виникнення та розвитку. Близько 2 тис. років тому індуси принесли на індонезійські острови буддизм. З VII до XIII ст. н. є. тут існувала імперія під проводом індусів. У цей час острів Ява поступово став центром створення індонезійської державності. На початку XVI ст. на Малайському архіпелазі з'явилися спочатку португальці та іспанці, а потім і голландці. Останнім удалося підкорити місцеві мусульманські держави, з яких створили колонію. Під час Другої світової війни Індонезія була захоплена Японією. Після поразки Японії в 1945 р. проголошено республіку. В подальшому Індонезія пережила не одну кризу. Відбувалися масові порушення прав людини, зловживання владою, розквітла корупція, що призвело до масових заворушень у 1998 р.

Державний устрій і форма правління. Індонезія - унітарна держава, президентська республіка. Глава держави й уряду - президент. Законодавча влада належить Раді народних представників. Термін її повноважень - 5 років. Вищим органом державної влади є Народний консультативний конгрес. Країна поділяється на 28 провінцій, 2 спеціальні області, 1 спеціальний округ.

Природні умови й ресурси. В геологічному сенсі Індонезія молодий, сейсмічно активний регіон, де продовжується процес горотворення. Тут більше 100 вулканів, відбуваються руйнівні землетруси, які нерідко супроводжуються цунамі. У 1883 р. тут вибухнув вулкан Кракатау. Це було найбільше за історію людства виверження.

Більше половини країни вкрито горами. Найвища точка Індонезії г. Джая (5029 м) знаходиться на острові Нова Гвінея.

Переважає екваторіальний та субекваторіальний клімат. Упродовж усього року середньомісячна температура коливається від +25°С до +27°С. За рік випадає від 2000 до 4000 мм опадів. Взимку та влітку два мусони (північно-західний і південно-східний).

Великих річок немає. Вони короткі, але повноводні. Майже 2/3 території вкрито вологими екваторіальними лісами. В них багато цінних видів дерев. Різноманітний і багатий тваринний світ, представлений слонами, носорогами, тиграми, мавпами.

Індонезія має значні запаси різноманітних корисних копалин. Є енергоносії - нафта та природний газ, кам'яне та буре вугілля. Розробляються родовища рудних корисних копалин - залізної та марганцевої руд, бокситів, міді, олова, урану, кобальту, торію, срібла та золота. Серед нерудних корисних копалин виділяються сірка, фосфорити, азбест, кухонна сіль.

Населення. Індонезія, як і багато інших країн, має дуже нерівномірно розміщене по території населення. За середньої густоти понад 120 осіб на 1 км² окремі острови майже не населені, а на острові Ява густота населення наближається до 1000 осіб на 1 км². У світі немає іншої такої держави, де б населення було так відірване одне від одного на різних островах і на величезних відстанях. При високій народжуваності та низькій смертності спостерігається значний природний приріст населення (16% о). Міського населення - меншість (40%). Багато міст-мільйонерів. Крім столиці Джакарти це ще і Сурабая (понад 3 млн осіб), Бандунг (близько З млн осіб), Меданг (понад 2 млн осіб).

Індонезія має надзвичайно строкатий національний склад. Жодна з національностей не має абсолютної більшості: яванці - 33%, сунди - 15, мінангкабау - 12% тощо. Всього налічується понад 500 народів, які живуть на своїх етнічних землях. Серед віруючих переважають мусульмани-суніти (88%). Є також християни (8%), індуїсти (2%), буддисти (1%).

Господарство. Індонезія - аграрно-індустріальна держава. Майже 70% економічно активного населення зайнято в сільському господарстві. Переважають дрібні господарства. Зростає площа великих плантацій. Сільськогосподарські угіддя займають лише 8% території країни. Основними сільськогосподарськими культурами є рис (країна займає 3-те місце у світі за обсягами вирощування), кава (4-те місце), чай (5-те місце). Вирощують також цукрову тростину, кокосові горіхи, тютюн, олійну пальму. Традиційними заняттями селян є збирання натурального каучуку (2-ге місце у світі), сизалю (агави), копри. Основними продуктами харчування є рис, кукурудза, маніок, соя тощо. Тваринництво відіграє допоміжну роль. Більш поширене рибальство та заготівля цінних порід дерев (сандалове, тикове тощо).

Провідною галуззю промисловості є гірничодобувна, насамперед видобуток нафти та природного газу, який здійснюється іноземними компаніями, переважно японськими. Ця галузь забезпечує до 60% валютних надходжень. Індонезія є найбільшим у світі виробником зрідженого газу, який транспортується до Японії. Серед енергоносіїв виділяється також видобуток кам'яного та бурого вугілля. Зростають обсяги видобутку кольорових металів, золота та алмазів.

Традиційно розвиненими є легка та харчова промисловості. У першій нині переважає текстильна, швейна та взуттєва. Дуже поширені ремесла. Унікальними є знамениті тканини-батики, які розписуються вручну, плетені циновки, різьблення по слоновій кістці тощо.

За останні десятиліття в Індонезії доволі швидко розвиваються найсучасніші галузі промисловості: авіа-космічна, радіоелектроніка, суднобудування, автомобільна тощо. Випереджаючими темпами зростає виробництво в хімічній і нафтохімічній промисловості. Промисловість різко диверсифікується. Виникають нові й реконструюються та розширюються старі галузі. Індонезія нині випускає папір, шини, сірники, скло, цемент, цеглу тощо.

Острівний характер країни визначає домінування в ній морського транспорту. В Індонезії величезна кількість морських портів і пристаней. Флот налічує понад 2 тис. суден. За довжиною залізничних колій (7 тис. км) Індонезія поступається навіть невеликим за площею та населенням державам. Протяжність автомобільних доріг становить понад 300 тис. км. Зростає значення авіаційного транспорту як у внутрішніх, так і в міжнародних перевезеннях.

Культура та соціальний розвиток. Індонезійська культурно-історична спадщина надзвичайно багата і розмаїта. Наприклад, на знаменитому острові Балі понад 20 тис. (!) храмів. Традиційні свята і церемонії тут відбуваються понад 200 днів на рік. У найбільших містах унікальні музеї, наприклад, у столиці Джакарті Музеї індонезійської та яванської культури. Багато чудових картинних галерей і виставок. На острові Ява всесвітньо відомі храмові комплекси: індуїстський - Прам-банан і буддійський - Боробудур. В Індонезії 85% письменних. Середня тривалість життя - 67 років.

Республіка Індонезія визнала Україну 28 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини між обома країнами встановлені 11 червня 1992 р. шляхом підписання спільного комюніке про встановлення дипломатичних відносин. Посольство Індонезії працює в Києві з квітня 1994 р.

Запитання та завдання

1. Як острівне положення Індонезії впливає на розвиток країни?

2. Дайте характеристику природних умов іресурсів Індонезії.

3. Назвіть і покажіть на карті найбільші міста Індонезії.

4. Які галузі господарства Індонезії використовують її історико-культурну спадщину?

Висновки

Азія є найстрокатішою в усіх сенсах частиною світу, де химерно переплелися вчорашнє, сьогоднішнє та майбутнє. Тут виділяться найбільша кількість регіонів (6). У кожному з них є один або декілька регіональних лідерів.

Регіони Закавказзя та Центральної Азії представлені колишніми республіками Радянського Союзу, які намагаються розв'язати безліч спадкових проблем і позбутися колоніальної залежності від Росії.

Південно-Західна Азія зосередила на своїй території найгостріші політичні проблеми світу. Конфронтація між Ізраїлем та ісламським світом, національно-визвольна боротьба народів, війна в Іраку, Афганістані, конфлікт між Іраном і СІЛА, Ізраїлем - далеко не повний перелік місцевих суперечностей.

У Південній та Східній Азії відбувається швидке економічне зростання та модернізація всіх сфер життя. Регіональні лідери Китай, Японія та Індія за обсягами ВНП нині послідовно є другою, третьою та четвертою країнами світу. У Південно-Східній Азії швидкими темпами змінюється найбільша ісламська країна нашої планети - Індонезія.

Тестовий контроль

1. До країн Закавказзя належать:

а) Туркменістан;

б) Грузія;

в) Афганістан;

г) Іран;

ґ) Вірменія;

д) Азербайджан.

2. Грузія межує з такими країнами:

а) Туреччиною;

б) Росією;

в) Узбекистаном;

г) Молдовою;

ґ) Азербайджаном;

д) Іраком.

3. Які з цих тверджень правильні:

а) більша частина Грузії лежить у субтропічному кліматичному поясі;

б) найбільшим природним багатством Грузії є рекреаційні ресурси;

в) столицею Грузії є місто Кутаїсі?

4. До країн Центральної Азії належать:

а) Азербайджан;

б) Пакистан;

в) Туркменистан;

г) Таджикистан;

ґ) Киргизія;

д) Узбекистан.

5. В Узбекистані кількість населення становить:

а) 45 млн осіб;

б) понад 25 млн осіб;

в) 125 млн осіб.

6. Вкажіть правильні твердження:

а) Узбекистан - унітарна держава, президентська республіка;

б) клімат Узбекистану морський;

в) протяжність залізниць Узбекистану 90 тис. км.

7. До країн Південно-Західної Азії належать:

а)Ірак;

б) Сирія;

в) Афганістан;

г) Непал;

ґ) Саудівська Аравія;

д) Таїланд.

8. Грошовою одиницею Іраку є:

а) рупія;

б) ріал;

в) єна.

9. Які твердження є правильними:

а) столицею Ірану є Тегеран;

б) в Ірані багато великих річок;

в) у тваринництві Ірану переважає свинарство?

10. До країн Південної Азії належать:

а) Шрі-Ланка;

б) М'янма;

в) Бутан;

г) Камбоджа;

ґ) Мальдівські Острови;

д) Пакистан.

11. Яке місце за чисельністю населення посідає Індія у світі:

а) перше;

б) друге;

в) третє?

12. Індія здобула незалежність у:

а) 1960;

6) 1922;

в) 1947 p.

13. До країн Східної Азії належать:

а) Республіка Корея;

б) Філіппіни;

в) В'єтнам;

г) КНДР;

ґ) Монголія;

д) Ємен.

14. Площа Китаю становить:

а) 3,3 млн км²;

б) 9,6 млн км²;

в) 3,8 млн км².

15. Вкажіть правильні на вашу думку твердження:

а) найбільшою річкою Китаю є Янцзи;

б) Китай визнав незалежну Україну 2 7 грудня 1991 р.;

в) Китай посідає 5-те місце у світі за обсягами вирощування пшениці.

16. Японія має сухопутні кордони з такими країнами:

а) Росією;

б) Кореєю;

в) США.

17. До країн Південно-СхідноїАзії належать:

а) Бангладеш;

б) Лаос;

в) М'янма;

г) Філіппіни;

ґ) Монголія;

д) КНДР.

18. Який клімат переважає в Індонезії:

а) тропічний;

б) субтропічний і помірний;

в) екваторіальний і субекваторіальний?

Розділ 7. Країни Америки

7.1 Країни Північної Америки

До цього регіону належать три держави - Канада, США та Мексика. Вони тісно пов'язані не лише географічно та історично, а й економічно. На їх теренах все більше утверджується регіональне інтеграційне утворення НАФТА. Відбуваються складні й не позбавлені суперечностей процеси регіональної інтеграції та диференціації. Домінування США в цьому регіоні, як і в усій Америці, хоча й залишається все ще дуже сильним, але поступово згасає.

Сполучені Штати Америки

Загальні відомості. Офіційна назва - Сполучені Штати Америки (США). Столиця - Вашингтон (близько 600 тис. осіб). Площа - 9,4 млн км² (4-те місце у світі). Населення - понад 300 млн осіб (3-тє місце). Державна мова - англійська. Грошова одиниця - американський долар.

Географічне положення. Географічне положення США не можна оцінити однозначно, так як територія країни складається з трьох несуміжних частин. Основна частина США, площею понад 7,8 млн км², розміщується між Канадою на півночі й Мексикою на півдні. На сході вона омивається водами Атлантичного океану, на заході - Тихого. З південного сходу вона обмежена Мексиканською затокою. Друга за величиною частина - Аляска, площею понад 1,5 млн км² межує з Канадою та омивається водами Північного Льодовитого та Тихого океанів. Третя частина США дуже віддалена від перших двох і знаходиться в центральній частині Тихого океану. Це Гавайські острови (24), загальною площею близько 17 тис. км². США належать також володіння в Карибському морі (Пуерто-Рико та Віргінські острови) й острови Гуам, Мідуей, Уейк та ін. у Тихому океані.

У цілому географічне положення країни дуже вигідне. Вона розміщена в оптимальних природних поясах, між двома основними в транспортному сенсі океанами. США віддалені від основних регіонів політичної нестабільності та воєних конфліктів.

Історія виникнення та розвитку. Нинішня територія США (основна частина) була заселена переселенцями з Азії 20-40 тис. років тому. У XVII ст. на континенті з'явилися європейські колоністи. Заселялися ці землі переважно з Великої Британії, що визначило панування цієї країни та англійської мови. Наприкінці XVIII ст. поступово почали загострюватися відносини між метрополією та її колоніями в Північній Америці. У війні за незалежність північноамериканські колонії Британії перемогли, а метрополія зазнала поразки. 4 липня 1776 р. була проголошена Декларація незалежності Сполучених Штатів. Після цього відбулася швидка експансія на захід і південь: у Франції купили Луїзіану, іспанці подарували Флориду, війна з Мексикою у 1846-1848 рр. привела до збільшення території США ще на 2,3 млн км². На завойованих землях виникли штати Аризона, Каліфорнія, Колорадо, Невада, Нью-Мексико та Юта. Ще раніше США анексували у Мексики Техас.

У 1861 р. між північними та південними штатами вибухнула громадянська війна, у якій північ отримав перемогу, почався швидкий розвиток країни на ринкових засадах. У 1867 р. США купили в Росії Аляску та Алеутські острови. Наприкінці XIX ст. відбулася аме-рикано-іспанська війна, у якій США отримали перемогу й захопили іспанські колонії Філіппіни, Пуерто-Рико, Гуам. Америка брала участь у двох світових війнах. Після останньої США стали найпотужнішою державою світу. Вони поклали на себе місію боротьби з комунізмом у всьому світі. Це призвело до воєн, конфліктів та конфронтації з тоталітарними комуністичними режимами, які підтримував Радянський Союз. Після розпаду СРСР США стали єдиною супердержавою світу. Намагання втручатися в усі головні процеси, які відбуваються на нашій планеті, та підтримка Ізраїлю призвели до конфронтації з ісламськими фундаменталістами та шокуючих терористичних актів у Нью-Йорку й Вашингтоні 11 вересня 2001 р. Після цього США вдалися до прямої агресії в Іраку й Афганістані. Нині вони все більше втягуються в абсолютно безперспективну конфронтацію з ісламським світом, який перебуває на геополітичному підйомі.

Державний устрій і форма правління. США - федеративна держава, президентська республіка. Уряд очолює президент, прем'єр-міністра немає. Законодавча влада належить Конгресу, який складається з сенату та палати представників. Сенат має термін повноважень шість років. Кожні два роки переобирають третину його складу. Палата представників має термін повноважень два роки. Країна складається з п'ятдесяти штатів і одного федерального округу (Колумбія).

Природні умови та ресурси. Рельєф США надзвичайно різноманітний. У західній частині та на Алясці простяг лися майже суцільні гірські системи Кордильєри, «пожвавлені» міжгірськими долинами, плато та плоскогір'ями. На Алясці знаходиться найвища точка США г. Мак-Кінлі (6139 м). На сході США - середньовисотні гори Аппалачі. Вони мають виположені схили. Між цими гірськими системами в центрі країни знаходяться рівнини. Гавайські острови є вершинами вулканів, які здіймаються над Тихим океаном до 4205 м.

Дуже розмаїтий і клімат США. На основній частині території країни переважає помірний і субтропічний клімат: у Чикаго в січні -4°С, а в Лос-Анджелесі - +12,3°С, у Маямі - 1-20°С (в останньому місті на півдні Флориди клімат тропічний, як і на Гавайських островах). Більша частина Аляски знаходиться в субарктичному кліматі: тут взимку бувають морози до -65°С. У Долині Смерті на південному заході США зафіксована одна з найвищих температур повітря у світі +56,7°С. Кількість опадів на більшій частині території змінюється із заходу на схід від 300 до 1500 мм на рік.

У США багато могутніх багатоводних річок. Міссісіпі з притоками Міссурі та Огайо належить до найбільших річок Землі. Великими річками є Юкон на Алясці, Колорадо, Колумбія, Ріо-Гранде. Залежно від режиму випадання опадів річки мають різну сезонну водність. У пониззях Міссісіпі бувають катастрофічні паводки. На півночі США знаходяться великі озера: Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері та Онтаріо, їхня глибина сягає 300 м.

Ґрунтовий покрив США дуже різноманітний. Найродючішими є каштанові та чорноземні ґрунти, що знаходяться в центральній частині прерій. На сході переважають бурі лісові. На Алясці бідні арктичні й тундрові ґрунти. Тут панує вічна (багаторічна) мерзлота. На південному сході країни - жовтоземи та червоноземи.

У минулому майже 50% території США було вкрито густими лісами, які характерні для помірних та субтропічних поясів. Нині вони збереглися в горах, на півночі та на Алясці. На сході в Аппалачах ліси з клена, дуба, тюльпанового дерева. На півночі та на сході Аляски переважають хвойні (сосна, ялина, ялиця). На схилах Сьєрра-Невади в Каліфорнії ростуть гігантські секвої. На півдні біля кордонів з Мексикою багато велетенських кактусів.

Своєрідний і тваринний світ США. На півночі в лісах звичайними мешканцями є ведмеді гризлі, росомахи, рисі, куниці. Зовсім інші тварини на південному сході - кайманові черепахи, крокодили, алігатори, пекарі. На півдні можна зустріти броненосця й алігатора, а у західній частині країни - хижу пуму. В національних парках прерій збереглися бізони, вилорогі антилопи, олені. На Алеутських островах є калани й котики.

У США вперше у світі були організовані національні парки. Нині їх площа перевищує 30 млн га. Серед них всесвітньо відомий Йосемітський, Йєллоустонський, Секвоя, Великий Каньйон.

З корисних копалин у США виділяються великі запаси нафти, природного газу й кам'яного вугілля. Є практично всі руди металів: від залізної руди до міді, цинку, молібдену, вольфраму тощо. Є золото та срібло. Величезні поклади будівельних матеріалів, калійної та кухонної солі, сірки, фосфоритів тощо.

Земельні, водні, лісові, рекреаційні та інші природні ресурси США мають світове значення та інтенсивно, раціонально й ефективно експлуатуються.

Населення. Середня густота населення США невелика й ледве перевищує 29 осіб на 1 км². Воно розміщене по території дуже нерівномірно. Східне узбережжя найбільш густо заселене, у деяких місцях цей показник перевищує 400 осіб на 1 км². На Середньому Заході в аграрних районах густота населення зменшується до 2-5 осіб на 1 км². На безлюдній Алясці на 1 особу припадає 3 км².

США належать до найурбанізованіших держав світу. Міське населення перевищує 77%. Найбільшими містами є Нью-Йорк (7,5 млн осіб), Лос-Анджелес (4 млн), Чикаго (3 млн). Ще вісім міст мають понад 1 млн осіб.

При народжуваності 15% о смертність у країні близько 9% о. Таким чином природний приріст становить 6% о.

Близьке 74% населення є євроамериканцями, 13% - афроамериканцями. У країні велика кількість латиноамериканців, понад 2% індійців і ескімосів. За релігійною належністю 58% протестантів і 21% католиків.

Господарство. США є найбільш економічно розвинутою державою світу. Це постіндустріальна країна, у якій 2/3 зайнятого населення працює у нематеріальній сфері (фінанси, торгівля, послуги, управління тощо). Підприємства США виробляють п'яту частину всієї промислової продукції світу. В економіці гармонійно поєднуються державна, корпоративна та приватна власність. Роль держави дуже велика. Вона найбільший землевласник, а також володіє всіма стратегічними об'єктами. У матеріальному виробництві домінують великі корпорації. Вони охоплюють своїми філіями майже увесь світ. Серед них найвідоміші: «Дженерал моторе», «Форд моторе», «Дженерал електрик», «Боїнг», «Філліп Моріс», «Мобіл» та ін. У торгівлі, обслуговуванні та харчуванні переважає приватна власність.