Функції фінансів

Размещено на http://www.allbest.ru/

1.Поняття, суть і зміст фінансів. Функції фінансів

Ф-си -- це екон.відносини, які здійснюються переважно в грош. формі між державою та юрид. і фіз. особами. Так, юрид. й фіз. особи сплачують податки, а держава виконує свої обов'язки, покладені на неї Кон-цією і зак-вом. Фін-ві взаємозв'язки між д-вою і господарюючими суб'єктами є нееквівалентними.

Ф-си -- це завжди грош. відносини, в яких однією стороною виступає держава або орган місц. самовар-ння. Але не всі грош. від-ни є фін-ми.

Виділяють ц-ні ф-си та дец-ні фонди коштів.

Центр-ні ф-си відбивають відносини, пов'язані з мобілізацією, розподілом і вик-нням цент-них фондів коштів, які надходять у розпорядження держави і органів місц. самоврядування. До них належать держ. і місц.б-ти, позаб. цільові фонди, кошти обов'яз. майнов. і особ. страхування. За рахунок цих фондів фін-ся будови, ренонс-ться під-ва, забезпечується оборона країни, освіта, наука, культура, утримуються органи держ. влади і управління, відшкодовується шкода, завдана стихійним лихом, надається допомога матерям із дітьми, хворим, інвалідам, перестарілим громадянам.

Дец-ні фонди коштів утворюються в усіх галузях народ. госп-ва. В об'єднаннях, на під-вах держ.форми власності грош. фонди створюються за рахунок власних ресурсів, шляхом перерозподілу коштів всередині галузі, а також і за рахунок б-тних асигнувань. Сільськогосподарські під-ва різних форм власності використовують для створення фондів власні доходи, прибутки. Таким чином, ф-си У-ни -- це с-ма екон. відносин, пов'язаних із планомірним утворенням І розподілом публ. цен-них і де-них фондів коштів, необхідних для функціонування держави і органів місц. самоврядування та інших утворень.

Ф-си як систему вiдносин визначено сук-стю категорiй, понять. Однiєю з фунд-них категорiй є фiн. госп-во, фiн. система.

Ф-ї ф-в:

1) Розподiльча ф-я ф-в гарантує забезпечення д-вою суб'єктiв вiдносин потрібними грош. ресурсами. Об'єктом регулювання є частина сукуп. сусп. продукту, що надходить д-вi. Суб'єктами вiдносин є-д-ва, тер-нi громади, юрид. й фiз. особи. Пiд час розподiлу формують i пiдтримують пропорцiї мiж частинами сукупн. суспiл.продукту, НД, забезпечують розвиток розшир. вiдтворення, зад-ють iнтереси держави, пiд-в, громадян. Цю ф-ю здiйснюють у процесi перв. й вторин.розподiлу. В першому випадку утворюють первин. фонди баз. рiвня (доходи фiз. осiб, прибуток під-в і ор-цiй тощо), сук-сть яких i становить НД. На цьому етапi створюють тiлъки передумови формування держ. грош. фондiв, розмiри яких остаточно визначать тiльки пiсля сплати податкiв, обов'язкових зборiв і платежiв. Останнi процеси й складають зміст вторин. розподiлу. Якщо на стадії первин. розподiлу прибуток держ. пiдприємств відразу ж надходить власнику -- державi, то на стадiї вторин. розподiлу кошти змiнюють власника. 2)Контролюючу ф-ю фiнансiв органiчно пов'язано з розподiльчою. Вони є єдиним механiзмом. Здiйснюючи розподiл грош. фондiв, держава одночасно контролює їхнi розмiри, спiввiдношення, пропорцiї. Контр. Ф-ю ф-в вiдслiдковують увесь процес розподiлу й руху грош. ресурсiв. Диф-цiя контролю за стадiями дозволяє прийняти потрiбне рiшення, здiйснити коригування на пром. етапах руху грош. фондiв i поліпшити процес розподiлу.

2.Фін.сис-ма Ук-ни та її склад.

фінансова система самоврядування держава

Сук-сть взаємозалежних, взаємодiючих фiн. iнститутiв становить фiн. систему держави. Ф-ву систему часто хар-ють:

а) як с-сть фiн. iнститутiв, якi опосередковують формування й використання грош. фондiв;

б) як с-сть держ. органiв i установ, якi здiйснюють фiн-ву д-сть.

Фiн. система мiстить такi ланки:

1) б-тна система;

2) кредитна система;

3) обов'язкове держ. страхуванкя;

4) фiнанси пiдприємств.

Б-тна система У-ни складається з Державного б-ту й мiсцевих б-тiв. Б-ти акумулюють переважно всi грошові фонди публiчного характеру.

Кредитна система включає як держ. кредитування, так i банкiвське. Однак, якщо держ. кредит е безумовною сферою публiчного регулювання, де держава виступає позичальником коштiв на визначенi цiлi й у специфiчнiй формi, то банкiвське кредитування досить специфiчно входить до фiн. системи. Фiнансово-правовий аспект банкiвського кредитування стосується тiльки тих вiдносин, що охоплюють i регулюють рух державних коштiв, не включаючи диспозитивнi, цивільно-правовi аспекти банк. кредитування.

Обов'язкове держ.страхування пов'язано з розподiлом i перерозподiлом частини сукупного суспiльного продукту, спрямуванням коштiв на виплату пенсiй тощо. Державне страхування виступає формою утворення й використання цiльових грошових фондiв, призначених для соцiальних, запобiжних та iнших цiлей.

Ф-си п-ств як вiдособленi грошовi фонди пов`язано з формуванням, розподiлом i використанням коштiв пiд-тв. Ф-си п-тв складають основу дец-них фiнансiв.

Фін-ву с-му У-ни можна поділити на 2 підсистеми: 1) публічні держ. і муніципальні ф-си. Сюди входять центр-ні й дец-ні фонди:

а) держ. і місц. б-ти;

б) цен-ні державні цільові позаб-тні фонди (Пенсійний, Фонд загальнообов'язкового держ. Соціаль ного страхування, з тимч. втрати працездатності, Фонд соціал. страхування Ук-ни на випадок безро біття; Фонд соціального страхування від нещас. Випадків на виробництві, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб);

в) держав. і муніцип.кредит;

г) держ. обов'язкове особисте і майнове страхування;

д) фонди держ. кредитних установ;

є) дец-ні держ. й мун-ні фонди, створювані держ. та мун-ми під-ми, яким було передано держ. і муніц.майно.

2) ф-си господарюючих суб'єктів:

а) фонди під-в, що займаються комерційною дія-тю;

б) фонди фін. посередників (банків, страхових ор-цій, недерж. пенсійних фондів тощо);

в) фонди некомер.орг-цій (неприбуткових).

Таким чином, фін. с-ма У-ни -- це с-сть фін. ланок (інститутів), поєднаних за ознакою спільності форм і методів організації, розподілу і використання фондів коштів та за ознакою їх правового регулювання.

3.Поняття, природа, зміст та методи фін. діяльності держави

Фін. д-ть держави -- це заснований на нормах права планомірний процес управління публічними ц-ми і дец-ми фондами коштів, необхідними для здійснення завдань і функцій, що поставлені Конституцією У-ни перед державою, органами місц. самоврядування та іншими публічними утвореннями, дозволеними д-вою.

Зростаюча потреба в коштах примушує будь-яку державу застосовувати різні засоби правового впливу до різних суб'єктів.

Існують загальні засоби (методи), які зводяться до застосування:

імперативного методу, коли держава і органи місцевого самоврядування виражають вольові бажання, обов'язкові для всіх юрид. і фіз. осіб у процесі фін. діяльності;

рекомендаційного методу, заснованого на імперативному, коли держава або орган місцевого самоврядування не наказують, а радять виконувати ті чи інші дії.

У фін. д-сті може застосовуватися і колегіальний метод, коли уповноважені державою і органами місцевого самоврядування на здійснення фінансової діяльності суб'єкти спільно вирішують ці питання. Але в межах закону і буде вироблено колегіальне узгодження фін. питань.

До спеціальних методів фін. д-сті держави і органів місцевого самоврядування належать:

а) формування публічних це-них і дец-них

фондів коштів;

б) розподіл фін. ресурсів, які створюють публічні фонди коштів;

в)використання цих ресурсів при фінансуванні видатків, що

супроводжують кожну дію органів держави та органів місцевого самоврядування.

При формуванні публічних це-них державних і місцевих фондів коштів держава і органи місцевого самоврядування застосовують такі спеціальні методи мобілізації коштів:

обов'язкові платежі для юридичних і фізичних осіб у вигляді податків, зборів, мита у державні цен-ні фонди коштів;

добровільні платежі, випускаючи і реалізуючи державні і муніципальні цінні папери юридичним і фізичним особам, приймаючи доброчинні внески на користь держави від іноземних і українських юридичних і фізичних осіб;

вилучення в б-т вільного залишку прибутку казенних під-в, НБУ тощо;

встановлення і стягнення штрафів і пені за порушення фін. законодавства.

Розподіляючи фін. ресурси з цен-них фондів, держава і органи місцевого самоврядування застосовують також спеціальні методи фін. д-сті:

здійснюють беззворотне фінансування заходів, включених до б-ту поточного б-тного періоду, тобто виділяють б-тні кошти на засадах беззворотності й безвідплатності;

здійснюють зворотне фінансування, тобто виділяють кошти з б-тів на засадах зворотності в тих випадках, коли такий припис вміщено в акт про б-т, і якщо кошти виділяються недержавним і немуніципальним організаціям, то за них сплачуються відсотки, тобто зворотне фінансування може виділятися як безоплатно, так і відплатно.

4-6. С-ма і прав. стан. держ. орг-ів, що здійсн.ФД. ФД органів закон викон влади

Фін. с-ма Укр - 1) це с-ма фін. інститутів, кожен з яких забезп. форм-ня та вик-ня грош. фондів. Фін. інститут - група однорідних екон. відносин, які взаємоповяз між собою за формами з методами акум-ї, розподілу та вик-ня грош. коштів.

Складові фін с-ми (фін інститути):

- бюджетна с-ма (скл із державного та місцевих бюджетів);

- фінанси п-ств, установ тощо усіх форм власності (кошти у вигляді податків);

- кредитна с-ма (включ. держ банк кред-ня);

- обов держстрах-ня та спец страхові фонди;

- міжнар фінанси;

- фінринок.

2) с-ма держ органів та установ, які здійсн у межах копетенції ФД.

Органи держ влади, що здійсн ФД:

А) законодавчі (Конститутуція Укр: єдиним законод органом Укр є ВРУ)

Б) виконавчі (усі решта нижчеперераховані)

А) загальної компетенції=здійснюючи свою д-сть у багатьох напрямках, водночас здій-ють й ФД:

- ВРУ (вищий орган у с-мі викон влади; приймає ЗУ; затверджує загальнодерж програми соц-екон розвитку; визнач. засади зовніш та внутріш політики; затверджує рішення про над-ня Укр-ю позик і екон допомоги іноземним державам та про одержання Укр позик; призначення на посади та звільнення з посади Голови Рахпалати, Голови НБУ за поданням Президента; признчення та звільнення половини складу НБУ; надає згоду на приз-ня та звіл-ня Президентом Голови Фонду Держмайна, Атимоноп комітету та з питань радіомовлення та телебачення; затвердж. Держбюджет, вносить зміни до нього, здійснює контроль за його вик-ням, приймає рішення щодо звіту про його вик-ня; затве-є кошторис ВРУ, перелік обєктів держ власності, що не підлягають прив-ції) - Констит, розд 4.

- Кабмін (проводить фін, ціннову, інвестиційну та податкову політики; розроб ЗУ Про Держбюджет; розроб та здійснює програми соц-екон розвитку; забезпеч рівні умови розвитку усіх форм власності; виконує Держбюджет; надання звіту про виконання Держбюджету) - Розд 6 Констит; ЗУ «Про кабмін» від 07.10.2010

- Президент (є головою держави; призначає Премєр міністра за згодою ВРУ; за поданням Премєр мін. членів Кабміну; признач половвин складу Ради НБУ; признач та звіл-яє за згодою ВРУ Голів Антимон комітету, Фонду держмайна, Держ ком. радіом-ня та тел-ня; підп. ЗУ; має вето щодо прийнятих ВРУ ЗУ представляє кандитатуру Голови НБУ на затв-ня ВРУ; видає акти та угоди) - Розд 5 Конст.

-НБУ (забезп. стаб-сть грош одиниці, пров-ня грош-кред політики, видача індив та генеральних ліцензій фін-кред установам) - ст.99-100 Констит, ЗУ «Про НБУ» від 20.05.99, ЗУ «Про банки та банк д-сть» від 07.12.97

Б) спеціальної компетенції=ств. державою і наділені повнов-ями винятково для пров-ня ФД:

- Мінфін (прогноз.розвиток економіки, розробляє проект Держ програми со-екон розвитку, проект Держбюджету). Органами Мінфіну на місцях є фін органи місцевих держадмністрацій, що розробляють проекти відповідних бюджетів, заб-ють їх вик-ня - Указ Презид, що містить положення про Мінфін від 26.08.99, Положення Кабміну Про мінфін від 27.12.06, ЗУ «Про місц самовр-ня» від 21.05.97

- Держказначейство (організація виконання Держбюджету, контроль за його викон-ям і рег-ям відносин між Держбюджетом та позабюджетними фондами; короткострокові прогнози обсягів держфінансів і надання інфо През та ВРУ) - Постанова Кабміну Про держказначейство від 21.12.05

- Держ под. адміністрація (здійснення контролю за дотриманням под зак-ства, правильністю нарахування і сплати податків, прий-тя рішення про фін санкції та адмінштрафів, прий-тя норм. та метод. доку щодо оподаткування) - ЗУ «Про ДПА» від 04.12.90, Указ президента Положення «Про ДПА» від 13.07.00

-податкова міліція (екон безпека держави при надх-ні подат платежів до бюджету, стягнення под платежів)

-Рах палата (слідкує за вик-ням Держбюджету та вик-ням позабюджетних фондів) - ст.98 Конституції, ЗУ «Про рахункову палату» від 11.07.96, Рішення Констит Суду «Справа щодо конституційності тлумач-ня ВРУ» від 11.07.97, «Справа про Рах палату» від 23.12.97

7.Правове положення Міністерства фінансів України

Прав. положення МФУ регл-ться Пол-ням, затвер. Указом През-та У-ни від 26 серпня 1999 року № 1081/99 «Про Пол-ння про МФУ» із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 лютого 2008 року N 101.

МФУ є центр. органом вик. влади, підпоряд. КМУ. МФУ забезпечує проведення єдиної держ. фін., бюдж, подат. політики, спрямованої на реал. певних завдань економ. та соціал. розвитку У-ни, здійснює координацію д-сті в цій сфері інших центр. органів викон. влади. МФУ у своїй д-сті керується К-цією Укр, законами Ук, актами Президента Ук, КМУ та згаданим П-м. МФУ: 1)бере участь у розробленні прогн. показників і програм екон. і соц. розвитку У-ни; 2) визначає заг. рівень доходів і видатків б-ту; 3) готує та подає на розгляд КМУ проект Закону про Держ. б-т У-ни на відповідний рік разом із пропозиціями щодо визначення строку і порядку його розгляду в КМУ; 4) готує та подає КМУ пр-ції щодо внесення змін до Держ. б-ту У-ни; 5)здійснює метод.кер-во з питань складення та виконання б-ту; 6) регулює фін. взаємо-ни між держ. б-том та держ. цільовими фондами; 7) подає КМУ пр-ї щодо вдосконалення міжбюдж. відносин; 8) коригує показники фін. бази пенс. системи, забезпечує її збал-сть та стаб-сть; 9) забезпечує у межах своїх повноважень ор-цію та здійснення контролю за інв-м пенс. коштів і вик-ням пенс. програм; 10) координує у межах своїх повноважень д-сть центр. органів вик. влади, пов'язану із заб-нням своєчасного і повного надх-ння податків, зборів до держ. та місц. б-тів; 11) розробляє пр-ї щодо формування держ. подат. політики; 12) прогнозує на поточ. період і на перспективу подат. надходження до б-ту; 13) розробляє за дорученням КМУпрограми держ. запозичень; 14) здійснює в установл. порядку випуск обл-цій внутр. і зовн. держ. позики, казнач. зобов'язань та інших держ. цінних паперів;

15) бере участь у:

проведенні держ. експертизи проектів, фін-ння яких здійснюється за рахунок кредитів, що залучаються дер-вою або під держ. гарантії; розробленні та здійсненні заходів щодо фін. оздоровлення і структ. перебудови ек-ки; підготовці пропозицій щодо основних засад грош-кред. політики У-ни, поліпшення стану розрахунків і платежів; розробленні заходів, спрямованих на формування та реалізацію інвест.політики; 16) співпрацює у межах своїх повноважень з міжн.фін. орг-ми; 17) розробляє у межах своїх повноважень пр-ї щодо удосконалення вал, фін, кред, под і митних відносин з іншими дер-ми; 18) бере участь у розробленні та виконанні держ. цільових програм; 19) проводить експертизу та погоджує кошториси, а також штатні розписи міністерств, інших центр. органів вик. влади, обласних, Київської та Севаст міських держ-цій;

20) визначає основні організаційно-методичні засади держ. внутр. фін. контролю; 21) забезпечує розроблення та впровадження єдиних метод. засад бухг. обліку та складення фін. звітності на під-вах, в установах і орг.-ціях усіх форм власності (крім банків і б-тних установ);

22) формує та поповнює Держ. фонд дорог. металів і дорог. каміння;

23) здійснює ліцензування проводить перевірку додержання ліценз. умов СГ; виробництва дорог. металів і дорог. Каміння виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності; 24) співпрацює з Мінекономіки, МЗС, Мін'юстом та іншими центр. органами вик. влади з питань здійснення заходів, спрямованих на вступ У-ни до СОТ та розвиток співр-ва У-ни з ЄС.25) погоджує фін. плани держ. під-ств, акціонерних, холд. компаній та інших СГ, у статутному фонді яких більш як 50 % акцій (часток, паїв) належать державі,та їх дочірніх під-тв.

8. Фінансова діяльність органів місц.самоврядування

Місц. самовряд - право терит. громади - жителів села чи добров. обєд-ня у сльську громаду жителів к-ох сіл, селища, міста - са виріш-ти пит місцевого значення в межах Констит та ЗУ.

МС здійснюється терит громадою як сам-но так і через органи місц самоврядування: сільські, селищні, міські ради. Органами місц самов-ня, що представл спільні інтереси терит громад сіл, селищ та міст є районні та обл ради.

Питання управління районами в містах належить до компет. міських рад.

Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти ств. жителям органи самоорганізації нас-ня і наліляти їх частиню свого майна, фінансів тощо.

Мат і фін основою МС є рух та нерух майно, доходи місц бюджеетів, ін. кошти, земля, прир. рес., що є у власності терит громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також обєкти їх спільної власності.

Терит громади села, селища, міста безпосередньо чи через органи місц самоврядув-ня управл-ть майном, що є у комун власності; затвердж програми соц-екон та культ розвитку і конт-ють їх вик-ня; затв-ють бюджети відпов адмін-тер одиниць ї конт. їх вик-ня; встан. місц податки та збори; утв-ть, реорг-ють та лікв-ть комун під-ства, здійсн. контроль за їх д-стю.обласні та районні ради затвердж. програми соц-екон розв областей і районів та контр. їх вик-ня; затвердж районні та обл бюджети, контр-ють їх викон-ня.

Рішення органів місц самов-ня є обовяз. для викон-ня на відповідній території.

9. Правові форми фінансової діяльності. Поняття, види фін-х актів. Значення фін-планових актів

Класифікація форм ФД:

1) за юр підставами:

- правова підстава (здійсн через прийн-тя й реал-ію фін.прав актів, котрі, у свою чергу, різняться за юр природою, залежно від органів, які їх прийм-ють і т.д.)

- неправова (не повяз. із правовим вираж-ям і є похідною)

2) за орган-ми:

- ств-ня централ-их ГФ;

- фор-ня децент ГФ

3) за змістом інститутів ФД у сферах:

- бюджетної д-сті;

- податкового рег-ня;

- кред-ня;

-валютн рег-ня;

-фін. контролю.

Фін-правові акти - прав. форма відбиття ФД держави:

1) акти органів законод влади - закони;

2) акти органв вик влади - підзаконні акти.

Форми фін-прав актів:

- Конституція Укр;

- акти ВРУ;

- укази Президента Укр;

- декрети КМУ;

- накази, інструкції та положення Мінфіну або ДПА;

- метод. вказівки, листи, телеграми НБУ і т.д.

10. Предмет і метод фінансового права України як галузі права

Предмет ФП - сусп. відносини у сфері фінї д-сті держави і терит-их громад з приводу форм-ня, розподілу і викор-ня центр-их і децентр-них фондів публічних фінансів.

ФП можна аналізувати в кількох аспектах: як галузь права, як науку і як навч дисципліну.

Як галузь права налдо публ-х галузей.

Відносини, що становлять предмет ФП, мають ознаки:

- склад-ся у сфері фін д-сті держави;

- реаліз-ся в процесі руху (форм-я, розподілу ) грош фондів публ-го х-у;

--виняткова роль держави у відносинах.

Відносини з приводу публ-х фінансів є владно-майновими.

До предмету фін. права входять:

1)відносини щодо фін.д-сті держави, в т. ч. щодо здійснення фін. контролю.

2)бюджетні відносини:

-- бюдж устрій; -- бюджетний процес.

3)податкові відносини

4)грошово-кредитні відносини:

Осн методом фiн-правового регул-я є iмперативний. Вiн допускає нерiвнiсть суб'єктiв вiдносин, що за безпечує надзвич стан і роль держави..

Цей метод виявляється у владних приписах, наказах одним суб'єктам iз боку iнших, що представляють державу, органи самоврядування.

Iмперативний метод доповнюють методи рекомендацiй, погоджень.

Метод фiнансового права вiдрiзняється певною галузевою специфiкою:

1) не грунт-ся на вертик субординацiї,

2) осн маса владних розпоряджень виходить вiд органiв, спец.творених державою для фiн. д-сті

З) метод фiн. права не допускає повного пiдпорядкування й залежностi одного суб'єкта вiд iншого, а стосується тiльки екокомiчного змiсту фiнансової норми;

4) метод регулювання допускає твердий ступiнь iмперативностi на всiх рiвнях не знижується залежно вiд типу закон-го акта (вiд закону до iнструкцiї);

11 .Принципи фін.права Ук-ни

Пр-пи права - це вихідні положення права, що є основою його утримування.

Один із основних пр-пів фін. права -- пріоритетність публічних фін. інтересів у фін. д-сті України, тому все фін. право спрямоване на задоволення інтересів сус-ва, держави, оскільки Україна є суверенною, незалежною, демократичною, соціальною і правовою державою (ст, 1 Конст. України). Конституція і вимагає, щоб одним із принципів фін. права була соціальна скерованість фінансово-правового регулювання, участь народу у фін.д-сті держави, оскільки згідно зі ст. 5 КУкраїни єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо й через органи держ. влади та місц. самоврядування, а всі фін. відносини регулюються саме ними.

Фін. право побудоване на пр.-пі єдності фін. політики і грош. системи.

держави -- визначає засади внутр. і зовн.політики, затверджує Держ. бюджет, вносить у нього зміни, приймає закони, норми яких регулюють практично всі види фін. відносин (ч. 2 ст. 92 К У). КУкраїни визначила грош. одиницю України -- гривню, яка є єдиною нац. валютою. Виключно Законом про Держ. бюджет України визначаються видатки держави на загальносуспільні потреби. Закони України визначають систему опо-

даткування, податки і збори; засади створення, функціонування грошового, фін, кредитного та інвестиційних ринків, це і робить принцип законності одним з головних принципів фін. права. Конституція України (ст. 7) проголосила визнання і гарантування місцевого самоврядування, а ст.ст. 142-143 закріпили права місц. органів самоврядування на власні бюджети, їх фін. основу

Одним із основних принципів фін. права є принцип плановості. Вся діяльність держави, її органів, органів місц. самоврядування побудована на фін.планах (кошторисах), головним і координуючим з яких є держ. та місцеві бюджети, які пов'язані з усіма фін. планами окремих установ, підприємств, організацій. Досвід переходу нашої країни до ринкової економіки свідчить, що планування -- один із головних принципів країн із ринковою економікою, оскільки воно є важливим елементом регулювання й управління фінансами, планування здійснюється на всіх територіальних рівнях (держава, область, район, підприємства).

У масштабі держави складається зведений фін. баланс, де враховують усі фін. ресурси країни.

12 Місце ФП у с-мі національного права України

ФП займає своє місце в с-мі нац.права.

ФП і Конституц. П.

За предметом прав.регулювання галузі права, що розглядаються, різняться, оскільки К право регулює основи сусп.. ладу, політики, держ. устрій, правове положення громадян, с-му і принципи орг.-ції д-сті держ. органів, завд-ня і ф-ції держави.

ФП регулює фін д-сть держави. Як і інші галузі права, ФП розвивається на базі констит-го, розвиває, деталізує положення конституційно-правових норм щодо фін діяльності держави.

Методи правов. регулювання - схожі за своїм характером та ознаками.

ФП і адмін.-не право.

-схожість у методах прав регул-ня (владний хар-р, нерівність сторін, каральний хар-р санкцій тощо). ФП теж спирається на норми адмінправа, які регулюють осн принципи взаємов-син особи і органів викон-ої влади, повнов-ня орг викон-ої влади у сфері фін д-сті, їх організ-прав стр-уру та ін положення.

ФП конкретизує положення, пов'язані з реалізацією вищезазначеними органами повноважень у фін діяльності, організ-правові питання фін діяльності та інші положення.

ФП і цив право.

Стосовно методів правового регулювання варто відзначити їх різний характер, оскільки цивільно-правовий метод правового регулювання характеризується, на відміну від фінансового, диспозитивністю, рівністю сторін, добровільністю тощо. Щодо предметів правового регулювання, спостерігається тісний їх зв' язок, оскільки цивільне право регулює серед багатьох майнових відносин й грошові відносини. Проте ФП регулює тільки організац-майнові відносини, що випливають із владної д-сті держави

13.Система і джерела фінансового права

С-ма фін. права як галузі права - це об'єктивно обумовлена фін. системою внутрішня його будова, об'єднання і розташування фін-прав норм у певній послідовності

За своєю значимістю фін.-правові норми нерівні. ФП склад.з двох частин: Загальної і Особливої.

У Заг. частину сьогодні включають фін-правові норми, які закріплюють основи фін. д-сті держави, її принципи, методи, правові форми; фін. систему, коло і компетенцію органів держави і органів місц самоврядування в галузі фінансів і розмежування їх повноважень, види, форми і методи фін. контролю. Положення, що включаються в Загальну частину фін. права, мають однакове значення при здійсненні фін. д-сті як органами держави, так і органами місцевого самоврядування.

Особлива част ФП поділяється на розділи або підрозділи, які складаюся з фін-правових інститутів і субінститутів, у яких згруповані норми, що регулюють відносини в галузі:

· держ і місцбюджетів;

держ і муніц-х позабюдж-их ціл фондів;

· держ і муніцих доходів;

· держ і муніц кредиту;

· держ і муніц боргу;

· обов'язк страхування;

· держ і муніцх видатків;

· валютного контролю;

· грош емісії грош обігу.

Правовий матеріал Особливої частини ФП об'ємний і складний. Він має особливе значення як для держави, так і для органів місцевого самовар-ня. Тому є загальновизнаним, що Ос частина галузі права поділяється на підрозділи.

Джерела фін. права -- це закони та нормативно-правові акти В Ради Укр, державних виконавчих органів та органів місцевого самовар-ня, які вміщують норми фінансового права.

Найпошир юр формою відбиття фін відносин є нормативно-правові акти (офіц письмовий документ, прийнятий або виданий уповноваженим на це органом у визначеній законодавством формі за встановленою процедурою, який спрямовано на регулювання фін відносин і містить нормативні приписи).

Нормо-правовими актами, що регулюють фін відносини в Україні, є:

· Конституція України;

· закони, що регулюють фін відносини (переліч у ч. 2 ст 92 Конс)

· Бюдж кодекс України;

· щор закони про д бют;

· норм-пр акти КМ У з фінансових питань;

· н-правові акти цент органів вик влади, що стосуються фінд-і;

· акти орг А Р Крим, місц-х рад та міс-х держ адміністрацій.

14. Поняття фін-правових норм, їх особливості та види

Фін-прав норма -- це загально-обов'язкові приписи компетентних держ. органів з приводу мобілізації, розподілу і викор-ня коштів централ-х та де центр фондів, які виражені в категор-ій формі.

Особливості фін-правових норм:

Категоричність фін-пр норми прояв-ся в усіх її видах, які визначаються хар-ром поведінки суб'єктів фіно-прав.відносин, що регул. ц-ю нормою: в зобов'язуючих, заборон-х і уповнов-чих нормах.

Зобов'язуючі - приписують здійснити певні дії, скеровані на мобілізацію або витрачання коштів державою.

-регулюють відносини в галузі фін планування (бюджетного, кред, касового - встановлюють обов'язковий порядок дотримання ставок заробплати і т.д.

-вони міст-ся у всіх фін законах і норм а

Забороняючі - приписують не чинити дій, які порушують фін дисципліну.

В уповноважуючих ф-пр нормах держава надає учасникам фін правовідносин повноваження на проведення певних позитивних дій.

За своїм змістом норми ФП поділяються на матеріальні і процесуальні. Матеріальні фіно-правові норми закріплюють види і обсяг коштів, які повинні надійти у централізовані й де центр-ні фонди коштів від юр і фіз осіб, і обсяги видатків, які будуть профінансо-вані за рахунок цих фондів, джерела утворення кредитних ресурсів, тобто вони вмішують матер зміст юрправ і обов'язків суб'єктів фін правовідносин.

Процесуальні фін-прав норми визначають процедуру д-сті органів держави з мобілізації коштів у централізовані й децент-вані фонди та порядок реалізації обов'язків з внесення коштів і витрачання їх з боку другої сторони фін правовідносин -- юр та фізичних осіб.

15.Структура фінансово-правових норм. Особливості санкцій фінансово-правових норм

Структура фін-правових норм, тобто їх внутр будова, складові частини (елем-ти), не відрізняються від структури норм ін галузей права, але в їх складових частинах відбиваються особл-сті сусп. відносин, які ними регул-ся.

Гіпотеза фін-прав. норм визначає умови, за яких можуть виникати у громадян і організацій передбачені нормою юр права і обов'язки у галузі фін д-сті.Ці умови завжди виражені конкретно.

Основою норми є диспозиція, яка вказує, якою повинна бути поведінка сторін фін відносин. Вона містить вимоги норми, встановлює права і обов'язки суб'єктів фін відносин і завжди виражена в безумовно визначеній формі.

Гіпотеза норми, що міститься в статті податк.закону, визначає умову, за якої громадяни сплачують прибутк. податок: наявність самостійного джерела доходів. Диспозиція приписує означеним суб'єктам сплачувати податок.

За порушення фін. зак-тва застос-ься санкції -дисциплінарні, адміністративні і кримінальні заходи. Але до порушників фін дисципліни застосовуються і специф. заходи - фінансові. За недотримання фін. дисципліни можуть застос-тися до юр, фіз і посадових осіб санкції у вигляді штрафів, до бюджетних установ - повне або часткове закриття бюджетного фінансування.

Кожн.елемент має в структурі фін.-правової норми своє місце і грає особливу роль. Тепер юристи-теоретики кажуть, що без гіпотези норма беззмістовна, без диспозиції-- немислима, а без санкції -- безсила.

Фін-правові санкції поділяються на 2 види: правопоновлювані й штрафні. ПравопоновлюванІ скеровані на усунення матеріальної шкоди, нанесеної державі або муніц-ому органу. До таких санкцій, перш за все, належить пеня, яка стягується податковим органом на підставі закону з платника, який пропустив строк сплати податку.

Каральною санкцією також є штраф. У фін. відносинах штраф не може бути замінений іншим стягненням.

Виділяють 4 форми реалізації норм фінансового права:

1) виконання 2) використання

3) дотримання 4) застосування

16 . П-тя та зміст фін правовідносин, їх особ-сті, класифікація

ФП-ни - юр форма вираж-ня та закр-ня фін (екон) відносин; сусп віднос, що виник при залуч, розпод та викор-ні фондів грош коштів і урегул нор-ми фін права.

Поза правовідносинами ФД нездійсненна: лише за ум. закр-ня та взаємозалежності прав і обов-ів субєктів, за доп держ примусу можливе ств-ня держфондів фін ресурсів, їх належне вик-ня та розподіл.

Заг ознаки:

-виник на основі норм фінправа;

-субєктам правовід характерні субєктивні юр права та обовязки;

-мають вольовий х-ер;

-харкт. держ примус.

Особ. ознаки:

-фін правовідносини є формою екон відносин;

-причина, першооснова виникнення, зміна й припинення фін правовідносин є фін д-сть держави, що є процесом мобілізації., розподілу і витрачання централ та де- ГФ;

-фін правовідн мають майн., а не грош. х-ер (озн реальний, відповідно організ рух грош коштів, результатом якого стає ств-ня і викор-ня фондів коштів);

- одн. із сторін є держава в особі уповнов держ органу;

- виник, здійс-ся та змін-ся на підставі закону, а не за волевиявленням сторін або за наявності юр фактів - життєвих обставин, з якими правова норма повязує вин-ня, зміну чи прип-ня правовідносин і які існують у реальному житті і не створ нормою фінправа, а лише визнач нею.

Саме відмінні ознаки надають фін правовід х-ру державно-владних майн. правов-син.

Класифікація:

1)за мат змістом:

бюджетні; податкові; в галузі страхування; в галузі кредиту;

з приводу регулювання грошового обігу;

в галузі розрахунків; у сфері валютн закон-ства.

2) в залежності від х-ру фін-прав. норм:

-матеріальні (виник. на основі мат норм фінправа вираж правовий статус субєктів, що беруть участь у ФД).

-процесуальні (у них вираж юр форма, у якій відбув отрим-ня державою фін ресурс, їх розподіл і вик-ня).

17 Фін. правовідносини

Фін. Пр.-ві- це врегульовані нормами ФПрава сусп відносини, учасники яких виступають як носії юр прав і обов'язків, реалізують приписи цих норм по формуванню, розподілу і вик-ню держ фондів коштів та централ і де центр-х фондів муніципальних органів.

Ф правовідносини в механізмі правового впливу виконують 3 осн функції: 1) вказують на коло осіб, на яких у конкретний час розповс-я дія фінансово-правової норми;

2) закріплюють конкретну поведінку юр осіб і громадян в галузі мобілізації, розподілу і використання фондів коштів, якої вони повинні додержуватися;

3) є умовою для можливості приведення в дію юридичних засобів забезпечення суб'єктивних прав і правових обов'язків.

Суб'єктами фін.х правовідносин є юр особи і громадяни, які на підставі правових норм можуть бути учасниками фінансових правовідносин.

Об'єкт фін правовідносин - це фонди коштів, які формуються, розподіляються і використовуються внаслідок реалізації суб'єктивних прав і юробов'язків, об'єкт фін правовідносин пов'язаний з інтересом управомоченої держ сторони.

Особливості фінправовідносин:

1) вони виникають тільки в сфері фін. д-сті держави і пов'язані з мобілізацією, розподілом і використанням центр-них і децен-их фондів коштів, тобто вони завжди мають грошовий характер;

2) однією стороною фін. прав-син виступає держава в особі органів держ влади, держ управління, особливо часто в особі фін.-кред. органів, які наділяються владними повноваженнями по відношенню до другого учасника відносин. У фін. прав. не буває рівності сторін;

3) особ-стю фін. правовідносин є також і те, що вони виникають, змінюються і припин-ся на підставі закону

Правомірні дії як вольова поведінка, яка передбачена фіно-прав нормою, поділ-ся на: 1) індивідуальні акти;

2) юр.вчинки; 3) правомірні дії, які скеровані на підтримку фін інтересів держави.

Індивідуальний акт -- це правомірна дія суб 'єкта фінансових правовідносин, з якою пов'язані юридичні наслідки. (подання до податкової адміністрації індивідуального акту -- податкової декларації про доходи, )

Юридичний вчинок -- це правомірна дія, з якою фін-правова норма пов'язує юр наслідки в силу самого факту вольової дії. Н-лад, платник податку заявляє про приховування ним доходу,

Припинення фін правовідносин відбувається також у суворо встан-их нормат актами випадках: н-д, погашення фін.обов'язку, вихід на пенсію і т. п.

17(б). Виникнення, зміна та припинення фін правовідносии

Виник, здійс-ся та змін-ся на підставі закону, а не за волевиявленням сторін. Держава регулює ці правовідносини, видаючи закон - акт, що має найвищу юридичну силу. Виключно ЗУ встанов:

Держбюджет, бюджетна с-ма;

с-ма оподаткування, податкки і збори;

засади ств-ня і функіонув-ня фін, грош, кред ринків тощо;

статус нац та іноз валют на території Укр;

порядок погашення держборгу;

порядок випуску та обігу цін пап;

Виникнення, зміна, прип-ня фін правовіднос можливі за наявності юр фактів - життєвих обставин, з якими правова норма повязує вин-ня, зміну чи прип-ня правовідносин і які існують у реальному житті і не створ нормою фінправа, а лише визнач нею.

До ЮФ відносять:

-дії (правомірні та не-) - вольова поведінка (правопорушення, угоди);

-події - явища, що не зал-ть від волі людей, але які тягнуть за собою вин-ня, зміну або прип-ня фін правовідн.

Правомірні дії як вольова поведінка подл на:

1) юр акти - правом дія учасника правовідносин, спрямована на отрим-ня правового результату;

2) юр вчинки - правом дія, що зумовл прав. насл-ки, повяз. із фактом вольової дії, яка не залежить від бажання субєкта правовідносин.

Неправом дії - поведінка, що не відпов. приписам фін-прав норм.

18. Субєкти фінансового права, їх види

Структура фін правовідносин:

- субєкт;- обєкт;- зміст.

Субєкти фін правовіднос - особи, які беруть участь у конкрет правов-ах і є носіями фін прав та обов.

Види:

1) сусп-терит утворення;

2) колективні;

3) індивідуальні

Властивість СФП - правосубєктність - спроможність бути носієм прав і обов, здійснювати їх та відповідати за їх реалізацію.

Правосубєктність вкл:

-правоздатність - здатність бути носієм прав та обов;

-дієздатність - здатність сам реалізовувати права та обов.

Субєкт фін права (особа, яка має правосубєктність) ? субєкт фін правовідносин (реальний учасник цих правовідносин).

Обєкт фін правовідносин - те, на що направлена поведінка СФП-ин. Обєктом є гроші або грошові зобовязання.

Права та об-ки фін правовід становлять зміст фін правовід-ин.

Субєктивне право - передбачена нор-ми права міра можливої пов-ки субєкта правовід-ин.

Субєктивний обовязок - передб нормами права міра належної поведінки.

19. Поняття та знач-ня фінансового контролю. Особливості контрольних правовідносии

Фін контроль - найважлив. функція держ управ-ня;

особлива сфера держ контролю, що пов. із д-стю фін органів із виявл-ня поруш законності, фін дисцип. та доціл-сті під час фор-ня. розп, вик-ня держ і муніц ГФ.

ФК характерно:

оперативність, цілеспрямованість, безпосередність, обгрунтованість, дієвість.

Основа ФК - контрольна ф-ція фінансів.

Завдання ФК:

-пер-ка своєчасності та повноти вик-ня контрольованими субєктами фін зобовязань перед держ, орг місц самов-ня;

-п-ка вик-ня органами держ влади та ОМС покладених на них ф-цій;

-п-ка правил-сті фін опер-ій, збер-ня оштів та мат засобів;

- вияв-ня та усу-ня порушень фін дисципліни.

Фін дисцип - дотрим-ня закріплених нормами права розпор, що регул порядок фор-ня, розпод, вик-ня публічних грошових фондів;

- забезп відш-ня мат. збитку, вияв-ня винних та прит-ня до відпов-сті;

-вияв-ня внутр резервів вир-цтва.

Предмет ФК - первинні док, що міс-ть інфо про фін-госп д-сть субєкта.Пошир не лише на фін-ві, а й на повязані із ними господ відн-ни.

Правове регулюванн ФК - норми фін права.

20. Види, і орг.-правові форми фінансового контролю

Розрізняють залежно від:

1) часу проведення:

-попередній ФК (передує зд-ню фін-госп опер-ї. Мета - передчасне запобіг. порушенням фін законодавства)

- поточний ФК (протягом короткого часу, у процесі здій-ня фін-госп опер-й. Мета - вияв-ти помилки, зловжив-ня на стадії попер. контролю й у процесі здійсн-ня фін-госп опер-й. Є оперативним)

-наступний (після зав-ня фін-госп опер-й або закін-ня звітного пер. Є комплексним)

2) субєкта, що здійн. контроль:

- держ. (здійсн оргати держвлади, наділені комп-єю:

А) заг компетенції (ВРУ, Кабмін, НБУ)

Б) спец ком-ї (податкова, Рахпалата, КРУ, Держказначейство)).

- муніципальний (здійсн органи місц самовр.)

Як місцев, так і держ ФК може бути: внутрішньовідомчий, надвідомчий.

- суспільний (є незал і здій-ся прдставниками гром-сті на добров. та безоплат. основі).

- аудиторський (незал. проф. контроль, здійсн ауд-ми або аудит. фір-ми);

3) сфери фін д-сті: бюдж., подат., валют, банк-ій і т.д.

4) джерела інфо:

- фактичний (поляг у вив-ні реал стану обєкта);

- документальний (пер-ка й аналіз перв. доку, що містять інфо про рух грош. коштів);

5) періодичності пров-ня: пост., систем, епізод-ий.

6) форми пров-ня:

- обовязковий (=зовнішній, провод-ся, якщо є певна законод.вимога або ріш-ня держ органу);

-ініціативний (=внутрішній, сам рішення СГ).

21. Фінансовий контроль орг. закон-ої влади. Правове положення Рахункової палати ВРУ

Ст. 75 Конституції: єдиний орган зак-ої влади - парламент, ВРУ.

Повноваження у сфері ФК:

1)ВРУ контролює дотр-ня бюджетн.зак-ства (БК) на кожній стадії бюдж.процесу:

-ВРУ заслух-ють звіти про стан вик-ня Держбюдж.

-контрол за вик-ям коштів резервного фонду держбюдж.

2)Комітети ВРУ готують до розгл. ВРУ проект ЗУ «Про Держбюдж.», готують та попередньо розгл-ть питання щодо контролю за вик-ям та звіту про вик-ня Держбюдж Укр.:

-контр за відповідністю поданого КМУ проету ЗУ «Про держбюджет» Основним напрямам бюдж. політики на наступний бюджетн період та підготовка відпов. Звіту

-контр за відповідністю законопроектів, под. на розгул. ВРУ, бюджетному зак-вству.

Рахпалата здійснює ФК від імені ВРУ за:

- викор-ям коштів Держбюджету відпов до ЗУ «Про держбюджет»

-утвор-ям, обслуг-ям, погаш-ям держборгу Укр.

-ефект-стю викор-ня та управ-ня коштами Держбюджету Укр.

-вик-ям бюджетн коштів у частині фін-ня повноважень місцев. держад-цій та делегованих місцевому самовр-ню повноважень органів викон. влади по доходах і видаткам.

22.Контрольні функції у сфері фін-в Президента Укр. як глави держави.

Президент є главою держ і виступ від її імені (ст..102 Констит).

Ст. 106 Конституції:

-признач. за згодою ВРУ Премєр-мін. Укр.; припиняє повн-ня Премєр-мін. Укр. та приймає рішення про його відставку

-признач за под.-ям Премєр-мін. Укр. членів КМУ, керівників ін. центр органів вик-ої влади, голів місц держадмін-й та прип-яє їхні повнов-ня

-признач ? складу Ради НБУ

-признач на посади та звільн за згодою ВРУ Гол Антимон комі. Укр, Гол Фонду держмайна, Гол Держ комі. телеб-ня та радіомовл.

-утвор, ре орган, лік від за поданням Премєр-мін міністерства та ін. центральні органи вик влади

-скас акти КМУ та акти Ради Міністрів АРК

-створ у межах коштів, передб у Держбюдж, для здій-ня своїх повнов-нь консультативні, дорадчі та шн допом органи й служби

-підпис ЗУ, видані ВРУ

-має право вето щодо прийн-их ВРУ ЗУ

Видає укази й розпорядження, які є обов'язок до виконання на терит Укр

23-27.Фін. контроль орг. дер вик влади, НБУ, Мінфін,НБУ, органів Держ. Податкової Адміністрації

Президент:

- має право вето щодо прийнятих ВРУ законів, у здійсн КФ спирається на доп органи і служби

Кабмін:

- керує держ фін і здійсн загал ФК

-розроб та здійсн загальнодерж програми соц-екон розвитку

-розроб проект про Держбюджет, забезп його вик-ня, направ до ВРУ звіт про його вик-ня

-забезп провед-ня фін, цін, інвес, под політики

Мінфін (центр спец орган держ вик влади з управ та контролю за держ фінансами):

-конт за скл проекту та вик-ям дербюджету

-дотрим банками праввил касового вик-ня держбюджету

-устан порядок вед-ня бух обліку і скл-ня звітності про вик-ня бюджетів, кошторисів

-коорд відомчий ФК

- конт схороність та вик держмайна

-конт випуск та обіг держ цін паперів

- веде заг реєстр випуску цін паперів в Укр

Держказначейство:

-здійсн орг-цію вик-ня держбюджету

-ведеоблік кас вик-ня держбюджету

-скл звіт про стан вик-ня держбюджету

Гол КРУ:

-дає пропоз щодо формув політики ФК та слідкує за її вик-ням міністерствами тощо

-орг ревізії і перевірки ФД щодо вик -ня коштів, схоронності держмайна тощо

- пров перевірки вик-ня бюдж коштів, належного вик-ня держ контрактів

НБУ (перша і центральнна ланка банк с-ми, основна ф-ція - забезпеч стабільності грош одиниці):

- пров грошово-кред політику

- моноп здійсн емісію грош одиниці Укр

- кредитор для банків

- організов с-му рефінансування

- встан для банків правила проведення банків операцій, бухобліку та звітності

-визнач с-му, порядок, форму платежів між банками

- веде Держ реєстр банків, здійсн ліцензування банк д-сті

-скл платіжний баланс

- забезп нак-ня та зберіг золотовал резервів

-бере участь у підготовці банк кадрів

- здійсн банк рег-ня та нагляд

- пров сертиф аудиторів, що пров перевірки банків

- вал контроль за банками та ін фін-кред організаціями

Держ митна служба:

- правила перем-ня валют цін. через мит кордон Укр

- конт за сплатою мита

ДПА:

-податк. контр. - с-ма заходів, що вжив контрол. органами з метою контролю правильності нар-ня , повноти і свочасності сплати податків, зборів, дотр-ня зак-ства щодо пит ліцен-ня, патент-ня тощо

- органи СБУ, внутр справ, податк міліції, прокуратури тощо не мають права безпос участі у здійсненні перевірок.

Способи здійснення ПК:

1) ведення обліку платників податків

2) інфор-аналіт забезпечення д-сті органів держ под служби

3) перевірок та звірок щодо дор-ня Под код, зак-ства

- органами стягнення є вилючно органи держ под служби

-забезп листув-ня з платниками податків (доку є чинними, належно врученими, якщо надіслані за адресою платника реком листом з повід-ням)

28. Відомчий фінансовий контроль

Відомчий фін. контроль здійснюють конкретні контрольно-ревізійні управління (відділи, групи) міністерств, відомств, Держ-х комітетів та ін. орг.-в держ-го управління. Він спрямований на забезпечення законності та фін-ї дисципліни як підпорядкованими підп-ствами, установами, організаціями, так і всередині самого відомства. Робота контрольно-ревізійних підрозділів перебуває під наглядом Міністерства фін-в Укр.

Не рідше 1 разу на рік міністерства та відомства інформують уряд держави про стан контрольно-ревіз-ї роботи. Основними завд-ми відомчого фін-го контролю є контроль за виконанням держ-х завдань, економним витрачанням матеріальних і фін-х ресурсів, зберіганням держ-ї власності, правильністю постановки бухг-го обліку, станом контрольно-ревізійної роботи, боротьба з приписками, безгосподарністю, марнотратством та надмірностями.

Деякі міністерства і відомства Укр. здійснюють позавідомчий контроль. Так, Держ.. митний комітет Укр. здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

29. Внутрішньогосподарський фінансовий контроль

Внутрішньогосп-й фін-й контроль здійснюють економічні служби підприємств, установ, організацій (бухгалтерії, фін-ві відділи, служби фін-го менеджменту та внутр.-го аудиту, відділи планування тощо). Він супроводжує повсякденну фін-во-господарську діяльність. Посадовою особою, яка безпосередньо відповідає за стан додержання фін-ї дисципліни і організовує проведення внутрішньогоспод-го контролю, виступає гол-й бухгалтер. Разом з керівником під-ства він у встановлених законодавством випадках несе відповідальність за порушення фін-го законодавства, за правильність і повноту фін-х документів. Головний (старший) бухгалтер має право другого підпису на фін-х документах, що створює правові підстави для перерахування або зарахування коштів на відповідні рахунки або відпуск чи витрачання товарно-матеріальних цінностей.

30. Громадський фінансовий контроль

Громадський (суспіл-й) фін. контроль здійснюють громадські організації (партії, рухи, профспілкові організації тощо).

Громадс. контроль - це організаційно оформлена діяльність громадян Укр. з контролю за відповідністю діяльності об'єктів громадс-го контролю нормам Конст-ції Укр., законів Укр., ін.. актів закон-ства та за дотриманням ними держ-ї дисципліни.

Об'єктами громадс-го контролю є органи держ. влади, орг. місцевого самоврядування, під-ства, установи, орг.-ції, їх посадові особи, суб'єкти господ-ня незалежно від організаційно-правових форм та форм власності.

Основ. завданнями громадського контролю є:

1) орг-ція розгляду заяв, звернень, пропозицій громадян,зацік-х в наданні їм допомоги органами громадського контролю;

2) сприяння недопущенню або усуненню раніше допущених порушень Конст. Укр., законів Укр., ін. актів законодавства, держ-ї дисципліни об'єктами громадського контролю;

3) визначення суспіл-ї оцінки порушень або безпеки, обумовлених здійснюваною чи заплан-ю діял-тю об'єктів громадського контролю;

4)актив. участь у підвищ. правової освіти нас-ня;

5) розвиток у громадян почуття відповід-сті за стан всього суспільства.

Громадс. фін-й контроль здійсн-ся уповноваж-ми на те органами. Орг. громадс-го фін-го контролю здійснюють контроль за виконанням держ-х завдань, контроль за ек-м використанням матер-х і фін-х ресурсів, контроль за зберіганням держ-ї власності та веде бор-бу з безгосподарністю, марнотратством і надмірностями.

Отже, громадський фін-й контроль - це діяльність громадських органів, яка полягає у перевірці обґрунтованості процесів формування і використання централіз-х і децентраліз-х грош-х фондів з метою збереження планових пропорцій у розшир-му соціалістич-му вир-цтві.

Громадський контроль в загальному плані здійснює перевірку фін-ї діяльності чинному фін-му законодавству . Він здійснюється з боку сусп-тва, яке об'єднується в різном-ні громадські організації, оскільки створення і використання фондів коштів , які є фін-ми ресурсами, здійснюється під впливом різних , як об'єктивних так і суб'єктивних факторів.

Об'єд-ня громадян -- це добров. громадське формування людей, створене на основі спільності інтересів для реалізації своїх прав і свобод.

Політ. партія -- добровільне об'єд-ня людей, що вира-жають волю певних соціал-х груп, які прагнуть домогтися або утримати держ. владу, впливають на політ. держави відповідно до програми і статуту своєї діяльності.

Громадська орг-ція -- добров. об'єдн-ня людей, створене ними для досягнення особистих і громадянських цілей, що діє на засадах самоорганізації, самоврядування, самооплати (спіл-ки, тов.-ства, групи, об'єднання, не засновані урядом або міждерж-ю угодою). (Профспілка) - це добров. громадська орг.-ція, що поєднує працівників, зв'язаних загал-ми інтересами по виду своєї діяльності, як у виробничій, так і в невир-чій сферах, для захисту трудових і соц..-ек-х прав і інтересів своїх членів.

Громадс. фін. контроль - це контроль громадян за фін-ю діяльністю держави.

31.Аудит як вид незалежного фін.контролю в Україні

Аудиторський (недерж-й) фін-й контроль здійснюють незалежні аудитори або аудит. фірми, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитися як за ініціативою суб'єкта господ-ння, так і за рішенням органу держ-ї влади. Можливість проведення аудит-го контролю передбачена прийнятим 22 квітня 1993 р. ЗУ "Про аудит-ку діяльність".

Аудит - це перевірка публічної бухг-ї звітності, обліку, первинних документів та ін..інформації щодо фін-во-господарської діяльності суб'єктів господ-ня з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. За результатами перевірки склад-ся аудит-й висновок, який являє собою офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудит-ї фірми), що містить висновок щодо достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бух-го обліку фін-во-господ-ї діяльності.