Функції фінансів

Президенту України, КМУ, Рахунковій палаті та МінФіну не пізніше 35 днів після закінчення звітного кварталу.

Квартальний звіт включає: баланс; звіт про фінансові результати виконання ДБУ; звіт про рух грошових коштів; звіт про виконання ДБУ; звіт про стан державного боргу; зведені показники звітів про виконання бюджетів;звіт про операції щодо державних гарантійних зобов'язань; інформацію про здійснені операції з державним боргом; інформацію про надані державні гарантії.

МінФін у двотижневий строк після отримання квартального звіту про виконання ДБУ подає Комітету ВРУ з питань бюджету інформацію про виконання текстових статей закону про Державний бюджет України.

3. Річний звіт про виконання закону про ДБУ подається К-омМУ ВРУ, Президенту України та Рахунковій палаті не пізніше 1 травня року, наступного за звітним.

Річний звіт включає: баланс; звіт про виконання ДБУ; звіт про фінансові результати виконання ДБУ; звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; інформацію про виконання захищених видатків ДБУ; звіт про бюджетну заборгованість; звіт про використання коштів з резервного фонду державного бюджету; звіт про стан державного боргу; зведені показники звітів про виконання бюджетів та ін.

48. Надходження та витрати місцевих бюджетів

Надходження (враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів): податок з доходів ФО (100, 75, 25%); 50% збору за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення; 50% збору за спеціальне водокористування; 50% платежів за користування надрами загальнодержавного значення; плата за використання ін природних ресурсів; плата за ліцензії на певні види господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних місцевих рад; плата за ліцензії на виробництво спирту; плата за ліцензії на право експорту, імпорту та оптової торгівлі спиртом; плата за державну реєстрацію; плата за ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами; державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам; акцизний збір із вироблених в Україні товарів (районні і обласні бюджети); плата за ліцензії на право експорту, імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів (обласні бюджети і АРК.)

Надходження (не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів) до загального фонду: фіксований податок на доходи від підприємницької діяльності; податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності; платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення; плата за землю; податок на промисел; плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності; фіксований сільськогосподарський податок; плата за розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування; адміністративні штрафи, що накладаються місцевими органами виконавчої влади; надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності; плата за надані в оренду водні об'єкти місцевого значення та ін.

Надходження (не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів) до спеціального фонду: надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів (податок на прибуток підприємств; єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва; плата за надання місцевих гарантій; 90% коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення; субвенції з інших бюджетів; місцеві запозичення);

плата за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів; 30% збору за проведення гастрольних заходів; 70% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок відповідного місцевого бюджету; 70% збору за забруднення навколишнього природного середовища; цільові та добровільні внески підприємств, установ, організацій та громадян; повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів індивідуальним сільським забудовникам.

Витрати: погашення місцевого боргу; капітальні видатки, включаючи капітальні трансферти іншим бюджетам; внески органів влади АРК та органів місцевого самоврядування до статутного капіталу суб'єкта господарювання; проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, що підлягає продажу, за рахунок авансу, внесеного покупцем земельної ділянки.

Капітальні видатки бюджету розвитку спрямовуються на: соціально-економічний розвиток регіонів; виконання інвестиційних програм; будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію об'єктів соціально-культурної сфери і ЖКГ; будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів; будівництво і придбання житла окремим категоріям громадян відповідно до законодавства; збереження та розвиток історико-культурних місць України та

заповідників; будівництво та розвиток мережі метрополітенів; придбання вагонів для комунального електротранспорту; розвиток дорожнього господарства; придбання шкільних автобусів та автомобілів швидкої медичної допомоги; комп'ютеризацію та інформатизацію загальноосвітніх навчальних закладів.

49. Складання, розгляд, затвердження, виконання та звітність місцевих бюджетів

Складання: Місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

Головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам у терміни та порядку, встановлені цими органами.

Місцеві фінансові органи здійснюють аналіз бюджетного запиту, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів

аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд Раді міністрів АРК, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, районні державні адміністрації в містах

Києві та Севастополі подають відповідно районним або міським фінансовим органам пропозиції щодо показників проектів відповідних бюджетів.

У тижневий строк з дня схвалення КМУ проекту закону про ДБУ МінФін забезпечує доведення Раді міністрів АРК, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад розрахунків прогнозних обсягів між бюджетних трансфертів, та інших показників щодо складання проектів місцевих бюджетів.

У тижневий строк з дня прийняття проекту закону про ДБУ у другому читанні КМУ забезпечує доведення Раді міністрів АРК, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад визначених таким законом показників міжбюджетних відносин і текстових статей, а також організаційно-методологічних вимог щодо складання проектів місцевих бюджетів. У триденний строк з дня отримання таких документів Рада міністрів АРК, ОДА доводять виконавчим органам рад, районним державним адміністраціям відповідні обсяги субвенцій на здійснення державних програм соціального захисту.

Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад на підставі бюджетних запитів; пропозицій щодо показників проектів відповідних бюджетів; розрахунків прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів; методики їх визначення; показників міжбюджетних відносин; організаційно-методологічних вимог щодо складання проектів місцевих бюджетів складають проекти місцевих бюджетів та проекти рішень про місцеві бюджети.

Затвердження: ВР АРК, відповідні місцеві ради при затвердженні місцевих бюджетів мають врахувати обсяги міжбюджетних трансфертів та інші положення, затверджені ВРУ при прийнятті проекту закону про ДБУ у другому читанні.

Бюджет АРК, обласні і районні, міські (Києва та Севастополя, республіканського та обласного значення) бюджети, інші бюджети місцевого самоврядування, для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти, на наступний бюджетний період затверджуються рішенням ВР АРК, відповідної місцевої ради не пізніше ніж у двотижневий строк з дня офіційного опублікування закону про ДБУ.

Міські (районного значення) бюджети, районні у містах; селищні та сільські бюджети (крім бюджетів

місцевого самоврядування, для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти) на наступний бюджетний період затверджуються відповідно рішеннями міської, районної у місті, селищної або сільської ради не пізніше ніж у двотижневий строк з дня затвердження районного чи міського (Києва та Севастополя, республіканського та обласного значення) бюджету.

ВР АРК, обласні, міські, районні, селищні, сільські ради при затвердженні відповідних бюджетів враховують у першочерговому порядку потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ; на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення,

природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами.

Виконання: Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад або сільські голови забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Казначейське обслуговування (розрахунково-касове; контроль за здійсненням бюджетних повноважень; ведення БО; складання звітності; здійснення інших операцій з бюджетними коштами) місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України.

Місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу. До затвердження розпису місцевого бюджету керівником місцевого фінансового органу затверджується тимчасовий розпис місцевого бюджету на відповідний період.

Місцевий фінансовий орган здійснює прогнозування та аналіз доходів відповідного бюджету.

Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Виконання за видатками:

1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету; 2) затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм 3) взяття бюджетних зобов'язань; 4) отримання товарів, робіт і послуг; 5) здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань; 6) використання товарів, робіт і послуг для виконання заходів бюджетних програм; 7) повернення кредитів до бюджету

Усі надходження та витрати бюджету обліковуються у валових показниках.

Усі надходження та витрати бюджету мають відображатися на рахунках у хронологічному порядку. Усі бухгалтерські записи мають підтверджуватися документально.

Після набрання чинності законом про ДБУ органам державної влади та їх посадовим особам

забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення додаткових витрат місцевих бюджетів, без визначення джерел коштів, виділених державою для забезпечення цих витрат.

Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято рішення про місцевий бюджет, Рада міністрів АРК, місцева державна адміністрація або виконавчий орган місцевої ради мають право здійснювати витрати місцевого бюджету лише на цілі, визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період та одночасно передбачені у проекті рішення про місцевий бюджет на наступний бюджетний період. При цьому щомісячні бюджетні асигнування місцевого бюджету сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень, встановлених рішенням про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період забороняється здійснювати капітальні видатки і надавати кредити з бюджету.

Звітність: включає фінансову та бюджетну звітність. Фінансова звітність складається відповідно до П(С)БО, бюджетна містить інформацію в розрізі бюджетної класифікації. Звітність про виконання місцевих бюджетів є оперативною, місячною, квартальною та річною.

Державне казначейство України складає та подає відповідним місцевим фінансовим органам звітність про виконання місцевих бюджетів за встановленими формами. Зведені показники звітності про виконання бюджетів одночасно подаються територіальними органами Державного казначейства України відповідно Міністерству фінансів АРК, фінансовим органам місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних місцевих рад. Квартальний та річний звіти про виконання місцевого бюджету подаються до ВР АРК, відповідної місцевої ради Радою міністрів АРК, місцевою державною адміністрацією, виконавчим органом відповідної місцевої ради або сільським головоюу двомісячний строк після завершення відповідного бюджетного періоду. Перевірка річного звіту здійснюється Рахунковою палатою ВР АРК, комісією з питань бюджету ВР АРК, відповідної місцевої ради, після чого ВР АРК, відповідні місцеві ради затверджують річний звіт про виконання бюджету або приймають інше рішення з цього приводу.

50. Міжбюджетні відносини

Міжбюджетні відносин -- відносини між державою, АРК та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України. Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які мають забезпечувати виконання цих повноважень.

Передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень ВР АРК, відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і укладання договору (до 1 жовтня року, що передує плановому якщо кошти не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів; до 1 серпня, якщо враховуються) у вигляді міжбюджетного трансферту.

Види видатків бюджетів: 1. видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства та ін; 2. видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання АРК та місцевому самоврядуванню; 3. видатки на реалізацію прав та АРК та місцевого самоврядування.

Види видатків поділяються на такі групи: 1. видатки на функціонування бюджетних установ

та реалізацію заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання гарантованих послуг і які розташовані найближче до споживачів (з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст); 2. видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують надання основних гарантованих послуг для всіх громадян України (з районних, бюджетів міст республіканського, обласного значення); 3. видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують гарантовані послуги для окремих категорій громадян, або реалізацію програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України (з обласних, бюджету АРК). З бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.

Видатки з ДБУ: державне управління; судову владу; міжнародну діяльність; фундаментальні та прикладні дослідження; національну оборону; правоохоронну діяльність; освіту; охорону здоров'я; соціальний захист та соціальне забезпечення; культуру і мистецтво; фізичну культуру і спорт; державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агентств; державні програми підтримки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки; програми реставрації пам'яток архітектури, спорудження (створення) пам'ятників і монументів державного значення; державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв'язку, телекомунікацій та інформатики; державні інвестиційні програми; державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки; обслуговування державного боргу; проведення виборів; ін.

Види міжбюджетних трансфертів: дотація вирівнювання; субвенція; кошти, що передаються до державного бюджету та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; додаткова дотація.

51. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства

До повноважень Верховної Ради України належить контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу. Комітети Верховної Ради України беруть участь у підготовці до розгляду Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України, готують і попередньо розглядають питання щодо контролю за виконанням та звіту про виконання Державного бюджету України в частині, що віднесена до компетенції комітетів.

До повноважень Верховної Ради України по контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить: 1) заслуховування звітів про стан виконання Державного бюджету України, в тому числі заслуховування звітів розпорядників бюджетних коштів; 2) контроль за використанням коштів резервного фонду державного бюджету (ст.109 Бюдж.К.).

До повноважень Комітету Верховної Ради України з питань бюджету по контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить: 1) контроль за відповідністю поданого Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період та підготовка відповідного висновку; 2) контроль за відповідністю законопроектів, поданих на розгляд Верховної Ради України, бюджетному законодавству.

До повноважень Рахункової палати по контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за: 1) використанням коштів Державного бюджету України відповідно до закону про Державний бюджет України; 2) утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України; 3) ефективністю використання та управління коштами Державного бюджету України; 4) використанням бюджетних коштів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади по доходах і видатках (ст..110 Бюдж.К).

Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України (ст.111 Бюдж.К).

Державне казначейство України: 1) здійснює бухгалтерський облік всіх надходжень та витрат Державного бюджету України; 2) встановлює єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видає інструкції з цих питань та здійснює контроль за їх дотриманням; 3) здійснює контроль за відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням (ст..112 Бюдж.К.).

Органи Державної контрольно-ревізійної служби України здійснюють контроль за: 1) цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів; 2) цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України; 3) порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів, кошторисів.

Державна контрольно-ревізійна служба України щомісячно надає Верховній Раді України та Міністерству фінансів України узагальнені результати звітів про проведені перевірки (ст. 113Бюдж.К).

52. Віповідальність за бюджетні правопорушення

Бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого Бюджетним Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

У разі виявлення бюджетного правопорушення Міністерство фінансів України, Держ. казначейство Укр., органи Державної контрольно-ревізійної служби Укр., місцеві фінансові органи, голови виконавчих органів міських міст районного значення, селищних та сільських рад і головні розпорядники бюджетних коштів у межах своєї компетенції можуть вчиняти такі дії: 1) застосування адміністративних стягнень до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях відповідно до закону. Накладення на особу заходу стягнення за бюджетне правопорушення не звільняє її від відшкодування заподіяної таким правопорушенням матеріальної шкоди в порядку, встановленому законом; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами.

Призупиненя бюджетних асигнування відбув. у разі: 1) несвоєчасного і неповного подання звітності про виконання бюджету; 2) невикон.вимог щодо бух. обліку, складання звітності та внутр.-го фінанси-го контролю за бюдж. коштами і недобрим. порядку перерахування цих коштів; 3) подання недостовірних звітів та інформації про виконання бюджету; 4) порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов'язань; 5) нецільового використання бюджетних коштів.

Нецільове використання бюджетних коштів має наслідок зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплін., адмін.. чи крим. відпов-сті .

Особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Бюджетне правопорушення, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законом його керівника чи інших відповідальних посадових осіб, залежно від характеру вчинених ними діянь.

53. Поняття і система державних доходів, основи правового регулювання

Основним джерелом доходів держави є валовий внутрішній продукт, частину якого вона і використовує. Причому використовує лише ту частину, яка переходить у її власність у вигляді різного виду платежів.

Державні доходи це кошти, що надходять до держави і переходять у її власність, без будь-яких умов і обов'язків по відношенню до ін.. осіб. Державні доходи складають один із елементів, що входять до поняття фінансових р-ів держави.

Відносини, які виникають при формуванні державних доходів, в основному виступають у правовій формі. Держава встановлює систему платежів Законодавець, здійснюючи правове регулювання системи платежів, ставить за мету забезпечити мобілізацію великих, регулярних і більшменш стійких доходних джерел для централізованих фондів коштів. Держава у законодавчому порядку регламентує права і обов'язки учасників відносин при внесенні платежів державі, заходів заохочення і відповідальності за невиконання приписів держави. Держава, безумовно, бажає отримати більше коштів у своє розпорядження, але вона зацікавлена у розвитку виробництва, у підвищенні життєвого рівня населення, тому вона намагається так вплинути на розподільні відносини, на утворення накопичення підприємств усіх форм власності і доходи населення, щоб збільшити прибутки, доходи, що потім призведе до можливості збільшення платежів у централізовані фонди.

Держава намагається встановити правовий режим платежів у централізовані фонди, щоб він сприяв розвиткові виробництва, підйому економіки, використанню внутрішніх резервів.

54. Поняття, суть, зміст і функції податку. Класифікація податків

Податок - це бов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або держ. цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, що визначаються зак-чими актами Укр.

Найважливішою функцією податків є фіскальна - податки виконують своє основне призначення насичення доходної частини бюджету, для задоволення сусп. потреб.

Регулююча функція скерована як на регулювання вир-ва, і споживання.

Розподільна функція наповняє казну, щоб потім розподілити одержані кошти.

Стимулююча (дестимулююча) функція податку створює орієнтири для розвитку чи руйнування вир-ва, дія-сті.

Контрольна функція оцінює раціональність, збалансованість податкової системи, кожного податку зокрема, перевіряє, наскільки податки відповідають реалізації своєї мети в умовах, що склалися.

Класифікація податків:

За формою оподаткування податки поділяються на прямі і непрямі.

Прямі податки стягуються державою безпосередньо з доходів або майна платника податків

Непрямі податки - податки на товари і послуги, що встановлюються у вигляді надбавки до ціни або тарифу, оплачуються покупцями при купівлі товарів та отриманні послуг, а в бюджет вносяться продавцями чи рідше виробниками цих товарів та послуг.

55. Податкове право і податкові правовідносини, поняття, зміст та особливості

Податкове право як фінансово-правовий інститут являє собою сукупність норм, що регулюють суспільні відносини у сфері справляння податків та обов'язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів, встановлюючи при цьому права, обов'язки та відповідальність сторін.

Податкове право - відносно самостійний сектор фінансового права і займає автономне становище щодо інших інститутів цієї галузі. Податкове право частина фінансового, але податкові правові норми мають певні особливості.

Податкові відносини визначають рух коштів від платника до відповідних централізованих фондів у формі податкових платежів. Відносини суб'єктів при сплаті податків складають певні групи:

1) між державою і податковими органами;

2) між податковими органами і платниками;

3) між державою, податковими органами і фінансово-кредитними установами по акумуляції податкових платежів.

Система податкових правовідносин підпорядкована певній меті, а саме: встановленню і стягненню податків. Податкові правовідносини мають чіткі, встановлені законодавчими нормами, зв'язки між суб'єктами, які ніколи не можуть бути рівними, їх права і обов'язки перед державою.

Податкові правовідносини забезпечуються державним примусом особливо, бо держава не може існувати без матеріального забезпечення, а податки це значна частина її бюджету.

56. Податкова система України: правові основи, зміст та принципи

Функціонування податкової системи в Україні пов'язане з багатьма проблемами і суперечностями.

Згідно з Податковим кодексом система оподаткування являє собою сукупність податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку.

Перелік принципів системи оподаткування. До них належать:

- стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності

- обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів

- рівнозначність і пропорційність

- рівність,

- соціальна справедливість

- стабільність

- економічна обґрунтованість

- рівномірність сплати

- компетенція

- єдиний підхід

- доступність - забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).

В Україні в межах однієї податкової системи існує дві підсистеми оподаткування - звичайна для одного виду платників і спрощена для іншого.

У розвитку податкової системи України спостерігається така особливість, як обмежене застосування майнових податків, що повинні бути доповненням до особистих. Крім податку на нерухомість до складу податкової системи України поки не входить ще один з поширених у країнах з розвинутою ринковою економікою податків - податок на спадщину і дарування..

57. Правове регулювання стягнення непрямих податків. Мито. Акцизний збір. Податок на додану вартість

Види непрямих податків: акцизний збір (специфічний акциз), податок на додану вартість (універсальний акциз), мито. Непрямі податки включають у ціни товарів, що реалізуються, робіт, що виконуються, послуг, що надаються. Вони є ціноутворюючим елементом.

Мито стягується з товарів, транспортних засобів, ін.. предметів, які переміщуються через митний кордон країни. Регулююча функція спрямована на формування раціональної структури імпорту та експорту, захист національного виробника, заохочення або обмеження експорту. Види мита: ввізне, вивізне, сезонне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне.

Акцизний збір встанов-ся на підакцизні товари та включається в їхню ціну. Негативний вплив на фінансово-госп-ку дія-ть під-ств буде, коли встановлення або підвищення ставок податку супроводжується підвищенням цін, обмежує обсяг виробництва і реалізації товарів, призводить до нагромадження нереалізованих товарів.

Податок на додану вартість (ПДВ) домінує серед непрямих податків, що надходять до бюджету. Тобто це податок, який виконує яскраво виражену фіскальну функцію. Як уже зазначалось вище, особливість ПДВ полягає в тім, що саме він справляє значний вплив на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання та на їхній фінансовий стан. Об'єктом оподаткування є операції, зв'язані з продажем товарів (робіт, послуг) усередині держави, їхнім імпортом чи експортом. Згідно із Законом "Про податок на додану вартість" застосовуються дві ставки оподаткування: 20% і нульова.

58.Правове регулювання стягнення прямих податків. Податок на доходи фізичних осіб. Податок на промисел. Податок на прибуток підприємств. Земельний податок. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

Прямі податки майже не впливають на ціни, але зменшують доходи платників - тим самим впливаючи на обсяги інвестиційного і споживацького попиту. Прямі податки можна поділити на дві підгрупи в залежності від об”єкта оподаткування : податки на доходи та податки на власність.

До податків на доходи, які стягуються в Україні належать податок на прибуток підприємств, прибутковий податок з громадян, податок на промисел. Серед податків на власність в Україні стягується земельний і податок з власників транспортних засобів.

Прибутковий податок поділ. на податок з юр. і фіз. осіб. Податок з фіз.. осіб стяг.-я з особ-х. доходів громадян. Податок з юр. осіб справляється з доходу, у формі якого виступає прибуток, чистий або валовий дохід.

Земельний податок встановлюється залежно від площі земельної ділянки та її грошової оцінки і має диференційовані ставки залежно від напряму використання і місця знаходження ділянки, регулює ефективність викор-я. земельних р-сів та розміщення продуктивних сил.

Податок з власників транспортних засобів стяг-ся як з фіз.., так і юр. осіб. Його мета стягнення - фінанс-ня дорожніх робіт. Його ставки залежать від виду транс-го засобу і потужності його двигуна.

Податок на промисел - це сумарна вартість товарів за ринковими цінами, що зазначається громадянином у декларації, поданій до держ. податк. інспекції району за місцем проживання, а громадянином, який не має постійного місця проживання в Укрї, - за місцем продажу товарів. Ставка податку встановл. у розмірі 10-20% зазначеної у декларації вартості товарів.

59. Місцеві податки і збори

Суб'єкти господарювання беруть участь у формуванні фінансових ресурсів місцевих органів влади, сплачуючи місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори, забезпечують наповнення бюджетів місцевих, селищних і сільських Рад фінансовими ресурсами, що справляє позитивний вплив на дія-ть під-в.

Податок на рекламу. Об'єктом оподаткування податком з реклами виступає вартість послуг за встановлення та розміщення реклами. (0,1-0,5%) Податок сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами.

Комунальний податок. Об'єктом є середньоспискова чисельність прац-ів. Гранична ставка податку - 10% неоп. мінім. д-ів гр.-н у місяць за кожного середньоспискового працівника.

Готельний збір сплачують особи, які проживають у готелях. Об'єктом є добова вартість найманого житла (20% добової вартості найманого житла (без додаткових послуг). Сплачується готельний збір під час оплати найманого житла.

Збір за припаркування автотранспорту обов'язковий збір. Об'єктом оподаткування є час паркування автотранспорту( 1- 3% неоп. мінім. д-ів гр.-н).

Ринковий збір - це плата за право займання місця для торгівлі на ринках усіх форм власності. Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі(0,05-0,165% або 0,2-2 . неоп. міні-у д-дів гр.-н за кожне місце).

Збір за видачу ордера на квартиру. Сплачується збір за послуги, пов'язані із видачею відповідних документів.(небільше 30% неоп. мінім. до-дів гр.-н на момент оформлення ордера на квартиру).

Курортний збір сплачують громадяни, які прибувають у курортну місцевість(не більше 10% неоп. мінім. д-ів гр.-н. Збір стягується з платників по місцю їх тимчасового проживання..

Збір за право використання місцевої символіки.Платниками збору виступають юр. особи та гр.-и, які викор. місцеву символіку з комерційною метою (юр. осіб - 0,1% вартості вир-ї пр.-ії;- для громадян, які займаються підп.-ої дія-ю - 5 неоп. мінім. д-ів гр.

Збір за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей. Об'єктом оподаткування виступає вартість заявлених на аукціон, конкурсний розпродаж товарів, виходячи з їхньої початкової ціни, або сума, на яку випускається лотерея (не більш. 0,1%вартості тов.-ів.

Збір з власників собак сплачується щорічно, (не більше 10% неоп. мінім. д-ів гр.-н).

60. Відповідальність платників податків

За порушення правильності обчислення та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів й інших обов'язкових платежів законодавством передбачено фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Адміністративна відповідальність підставою для її застосування є вчинення адм.-го правопорушення, адм.-і штрафи накладаються лише на фіз.. осіб -- окр-х плат-ів податків, кер-ків i бухгалтерів платників податків -- юр. осіб, ін.. гр.-н, винних у порушенні податкового зак-ва; розмір штрафу залеж. від сукупності обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність порушника, а також від його особи, ступеня вини, майнового стан.

Кримінальній відповідальності i покаранню підлягає особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння. Тяжким злочином визнається ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів при обтяжуючих обставинах, а також шахрайство з фінансовими ресурсами.

Фінансова відповідальність Несплата або неповна сплата суб-ми під-ої дія-ті або гром-ми податків, зборів, інших обов'язкових платежів тягне за собою відповідальність за порушення податкового зак-ва, навіть у тому разі, якщо порушення сталося через помилкове застосування законодавства, недбалість, недосвідченість чи розрахункову помилку.

61. Поняття державних видатків. Принципи фінансування

Згідно з Бюджетним кодексом України видатки бюджету -це кошти, які спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Принципи фінансування:

-- плановість;

-- безоплатність;

-- безповоротність;

-- цільове спрямування коштів;

-- ефективність використання коштів;

-- фінансування в міру виконання плану;

-- оптимальне поєднання власних, бюджетних та кредитних джерел;

-- додержання режиму економії;

-- здійснення контролю за використанням коштів.

Фінансування державних видатків - це плановий, цільовий, безповоротний та безоплатний відпуск коштів, що здійсн. з урах-ям оптимального поєднання влас., кредит. та бюджет. джерел фінанс-я, проводиться в міру здійсн. планового викор. коштів для забезпеч. викон. загальнодержавних ф-цій, а також для утримання соц.-культурної сфери, ств-ня соці-х гарантій населення та викон. зобов'язань держави, з додержанням режиму економії при всебічному постійному контролі.

62. Поняття кошторисно-бюджетного фінансування, принципи, об'єкти фінансування

Кошторисно-бюджетне фінансування це метод безповоротного, безвідплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі фінансових планів кошторисів витрат.

За цим методом фінансується майже вся невир-ча сфера сусп-ва, що базується на державній або комунальній формі власності (бюджетна сфера). Обсяг передбачуваних витрат згідно з кошторисами закріплюється в бюджетах, які приймаються на відповідних рівнях у Державному бюджетіКошторисно-бюджетне фінансування здійснюється на основі загальних принципів бюджетного фінансування.

На кошторисно-бюджетному фінансуванні утримуються державні та комунальні:

1. установи соціальної сфери;

2. освітні установи школи, середні спеціальні та вищі учбові заклади;

3. установи охорони здоров'я лікарні та поліклініки, здоровпункти, державні та дитячі дошкільні установи;

4. установи культури бібліотеки, будинки культури, дитячі театри, об'єкти фізичної культури, а також:

5. установи Міністерства оборони, Прикордонних військ, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України;

6. органи законодавчої та виконавчої влади, суди та прокуратура.

63. Кошторис як індивідуально-плановий акт. Порядок складання та затвердження кошторисів

Кошторис витрат основний плановий док-т, який визначає аг. обсяг, цільове надходження та викор-ня, а також щоквартальний розподіл коштів, що відпускаються з бюджету на утримання бюджетних установ або на здійсн. централізованих заходів по соц, господ-му, еколог., культур. та ін.. будівництву.

Порядок складання проектів кошторисів. Мінфін Укр. доводить до головних розпорядників(гол. Розп.) дані про граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік, що є підставою для складання проектів кошторисів.

Гол. Розп. розглядають показники проектів кошторисів розп. нижчого рівня з т. з. законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків, правильності їх розподілу за економічною класифікацією, повноти надходження доходів, додержання діючих ставок,а також інших показників відпов. до зак-ва та скл. проекти зведених кошторисів.

На основі проектів зведених кошторисів Гол. Розп. формують бюджетні запити, які подаються Мінфіну Укр. Після затвердження відповідних бюджетів проекти зведених кошторисів приводяться у відповідність з показниками цих бюджетів.

У тижневий термін після опублікування Зак. Укр. про Держ. бюджет Укр., Мінфін Укр., доводить до головних розп-ків лімітні довідки. Згідно із ними гол. Розп. та розп. вищого рівня уточнюють розп. нижчого рівня річні обсяги бюджетних асигнувань, проводять помісячний розподіл асигнувань із заг-го фонду та доводять до них відповідні лімітні довідки.

Гол. Розп. у 3-тижневий термін після одержання лімітних довідок подають уточнені проекти зведених кошторисів та складені проекти зведених планів асигнувань Мінфіну Укр.

Мінфін Укр. надсилає для реєстрації, обліку та виконання затверджений річний розпис призначень держ. бюджету та помісячний розпис асигнувань аг. фонду держ. бюджету Держ. казначейству, яке у 3-денний термін доводить до Гол. Розп. витяги із зазначених док-ів, що є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів і планів асигнувань усіма розп.

64. Порядок фінансування соціально-культурних заходів

До соціально-культурних видатків держави належать видатки на: соц.. захист населення і соц.. забезпечення, освіту, науку, культуру і ЗМІ, охорону здоров'я, фізичну культуру та спорт, заходи в галузі молодіжної політики.

Порядок фінансування освіти. Відповідно до Закону України "Про освіту" держава забезпеч. бюджетні асигнування на освіту в розмірі, не менш 10 % нац.. доходу(кошти не оподатковуються). За рах. коштів місцевих, обласних та республіканського бюджетів фінансуються дошкільна та заг. середня освіта, заклади освіти для громадян, які потребують соц.. допомоги та реабілітації, заклади проф.-тех. освіти, що викон. держ. замовлення, а також вищі заклади освіти

Порядок фінансування науки. Держава забезпечує бюджетне фінан-ня наукової та науково-тех-ї дія-ті у розмірі не менше 1,7 % ВВП Укр. За рах. коштів держ. бюджету здійсн.я фінан-ня фундаментальних та прикладних досліджень і сприяння науково-техн. прогресу держ. значення, міжнар-м. науковим та інформаційним зв'язкам держ. значення.

Видатки на культуру і мистецтво.З держ.бюджету фінансу-ся також усі підп.-ва, орг.-ї. та заклади культури, що підпорядковані Міні-ву культури та ін.. міні-вам, держ. комітетам та відомствам.

Фінансування засобів масової інформації здійснюється на змішаних умовах, основним чинником діяльності цих установ є самоокупність

Фінансування охорони здоров'я і фізичної культури медична допомога у держ. і комунальних закладах охорони здоров'я надається безоплатно, а держава сприяє розвитку лікувальних закладів усіх форм власності, дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

65 Порядок фінансування охорони здоров'я та фізичної культури

Охорона здоров'я забезпеч. держ. фінанс-ням відпов. соц.-ек., медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Медична допомога у держ.і комунальних закладах охорони здоров'я надається безплатно, а держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності

За функціональною структурою видатки поділ. на такі підрозділи: фінанси-ня лікарень широко профілю; видатки спеціалізованих медичних закладів; асигнування на поліклініки, амбулаторії, спеціалізовані поліклініки, фельдшерсько-акушерські пункти; видатки на заг. і спеціалізовані стоматолог.і поліклініки; утримання санітарно-епідеміологічної служби, закупівлю та виготовлення медичного обладнання, інструментів, протезів, іншої прод-ії, що викор. у медичній практиці тощо.

Обсяг фінанси-ня за Держ. та місцевими бюджетами на утримання лікарень визначається за ек. нормами та нормативами, виходячи з чисельності розгорнутих ліжок за профілем, За цими нормативами визн-ся необх. к-сть лікарів, серед. та молодшого обслуговуючого персоналу, фонди зар. плати, витрати на медикаменти і на харчування.

Фізичне виховання поділ. на фінан-ня заходів з фіз..культури та спорту і держ. підтримку громадських орг-ій фізкультурноспортивної спрямованості. На проведення значних спортивних заходів виділяються кошти з Держ. бюджету. Для участі в майб. олімпіадах залуч. кошти під-в(перелічені суми звільняються від оподаткування).

66. Порядок фінансування видатків на національну оборону.

Фіна-ня потреб оборони здійсн-ся виключно за рах. Держ. бюджету Укр., що визначається Бюджетним кодексом Укр. та спеціальним зак-ом. Мінімальна сума коштів спрямованих на фіна-ня потреб нац. оборони -не менше 3% запланованого обсягу ВВП.

За рах. коштів держ. бюджету утримуються органи військового упр-ня - Міні-во оборони Укр, ін..центральні органи виконавчої влади, що здійсн. керівництво військовими формуваннями, Генеральний штаб Збройних Сил Укр., штаби, командування, управління, постійні і тимчасово утворені органи у Збройних Силах Укр. та інших військових формувань, призначені для виконання функцій з управління військами, об'єднання, з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, які належать до сфери управління зазначених центральних органів виконавчої влади, а також військові комісаріати, що забезпечують виконання законодавства з питань загального військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Законодавство передбачає можливість національних Збройних Сил отримувати доходи від госп-ої дія-сті, що витрачатимуться на їх власні потреби.

67. Правове регулювання видатків на утримання законодавчої, виконавчої влади та правоохоронних органів

Витрати на утримання законодавчої гілки влади покриваються за рахунок Державного бюджету України. На утримання Президії ВР, ВРУ і апарату службовців ВР скл. штатний розклад з к-тю працюючих і кошторис витрат, необх. для дія-і ВРУ. З Держ. бюджету також фінанси. витрати на проведення виборів до ВРУ та заг.держ. референдуми.

Також з Держ. бюджету Укр. проводиться фінанс-ня витрат по утриманню апарата Президента Укр. (його Адміністрації), Каб. Міну Укр. та місцевих держ. адміністрацій. Асигнування виділяються згідно зі складеними та затвердженими штатними розкладами та кошторисами.

Витрати на утримання судової влади також проводяться за рахунок Держ. бюджету у відповідності з правилами кошторисно-бюджетного фінанси-ня. Обсяг видатків по утриманню Прокуратури Укр., органів безпеки та органів внутрішніх справ також визначаються штатними розкладами й кошторисами витрат цих органів.

Діяльність органів місцевого самоврядування та їх виконавчих комітетів фінансується за рахунок місцевих бюджетів. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів держ. влади компенсуються державою.

Діюче законодавство прагне забезпечити чітке керівництво та суворий контроль за видатками на утримання апарату законодавчої та виконавчої влади.

68. Порядок фінансування промисловості та капіталовкладень

Капітало-ння це інвестування коштів на розвиток виробничих та невиробничих фондів. Види капіталовкладень: виробничі інвестиції, інвестування у житлове будівництво, інвестування органів державного управління. Капітальні вкладення фінансуються діючими підп-ми насамперед з власних джерел, в 2 чергу за рахунок банківського кредитування і в останню з коштів бюджету. Держ. Інвест. здійснюють органи державної законодавчої та виконавчої влади України, АРК та органів місцевого самоврядування за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів та позичених коштів. Інвестиційна діяльність будується на основі державного регулювання.

За інвестовані кошти провадиться капітальне будівництво, фінансування видатків розвитку діючих підприємств, а також їх реконструкція та технічне переозброєння. Для безперервності дії планів капітального будівництва розроблюються переліки будов. Переліки будов є підставою для розробки титульних списків. Титульні списки є основним плановим документом на весь період будівництва, вони обов'язкові для замовників, підрядників, планових, фінансових органів, банків, постачальників устаткування та конструкцій.

На великі будови складаються внутрішньо будівельні титульні списки. Внутрішньо будівельний титульний список затверджує керівник галузевого міністерства або виробничого об'єднання, за узгодженням з підрядною організацією. Титульні списки та внутрішньо будівельні титульні списки підстава для укладення договорів підряду, фінансування будови, оплати постачальникам устаткування, будівельних матеріалів і конструкцій. Капітальне будівництво здійснюється за індивідуальним і типовим проектом. Виділяють підрядний і господарський спосіб виконання будівельно-монтажних робіт. При підрядному способі укладається договір з підрядною будівельною організацією відповідно до Правил про договори підряду на капітальне будівництво. Для фінансування робіт і розрахунків за їх виконання замовник подає банку, що його обслуговує, таку документацію: примірник внутрішньо будівельного титульного списку, довідку про наявність проектної документації, копію кошториснофінансового розрахунку до робочих креслень; план фінансування та договір підряду. При господарському способі підприємство, маючи власну виробничо будівельну базу, само виконує будівельно-монтажні роботи. Для фінансування будівельно-монтажних робіт підприємство надає банкові такі документи: внутрішньобудівельний титульний список; план фінансування, довідку про затвердження проектно-кошторисної документації; копію зведеного кошториснофінансового розрахунку до робочих креслень; план по праці та заробітній платні. Фінансування видатків місцевих бюджетів на капітальні вкладення здійснюється у відповідності з Інструкцією Мінфіну та Національного банку України “Про порядок фінансування коштів місцевих бюджетів на капітальні вкладення”. Фінансування капітальних вкладень за рахунок місцевих бюджетів здійснюється шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями з основних поточних бюджетних рахунків на поточні бюджетні рахунки головних розпорядників коштів та підприємств, організацій і установ.

69. Порядок фінансування агропромислового комплексу та охорони природи

Види фінансування витрат агропромислового сектору є: державні контракти (регулюються відносини сторін у процесі поставок продукції с/г) та державне замовлення (забезпечується коштами держ. Бюдж.У).За рахунок коштів Держ. та місц. бюдж. здійснюється будівництво у сільській місцевості об'єктів охорони здоров'я, освіти, культури, фізичного виховання, спорудження водопроводів, каналізаційних систем і споруд, ліній електропередач та газопроводів, будівництво доріг та благоустрій територій, будівництво об'єктів побуту, а в районах з браком трудових ресурсів спорудження житла; утримуються станції по боротьбі з шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин; Фінансування та матеріально-технічне забезпечення органів і установ державної ветеринарної медицини здійснюється за рахунок коштів Державного і місцевих бюджетів, а також за рахунок позабюджетних коштів (Розділі VII ЗУ “Про ветеринарну медицину”). Фінансування протиепізоотичних заходів провадиться за рахунок бюджетних коштів та відрахувань від страхових платежів. ЗУ “Про охорону навколишнього середовища” регулює відносини в галузі охорони, використання та відтворення природних ресурсів Фінансування заходів для охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету АРК, місцевих бюджетів, позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища, що створюються у складі позабюджетного фонду стабілізації економіки України, позабюджетних фондів АРК та органів місцевого самоврядування, за рахунок коштів підприємств, установ і організацій, а також добровільних внесків та інших коштів. Місцеві фонди утворюються за рахунок: платежів, що надходять від підприємств, установ, організацій та громадян за забруднення навколишнього природного середовища; адміністративні штрафи за порушення норм і правил охорони навколишнього середовища; добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян на певні цілі або без вказівки на цільове призначення; надходжень від реалізації конфіскованого відповідно до чинного законодавства майна, що було предметом екологічного правопорушення. Формування Державного фонду охорони навколишнього природного середовища відбувається за рахунок відрахувань з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, згідно нормативів, що їх визначає ВРУ, а також з добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян. Зміст, організація наукової та господарської діяльності природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків та зоологічних парків загальнодержавного значення здійснюється за рахунок Держ. Бюдж.У. Водночас на їх фінансування можуть залучатися кошти з місцевих бюджетів, бюджету АРК, позабюджетних і благодійних фондів, а також кошти підприємств, установ і організацій та громадян. (ЗУ “Про природно заповідний фонд України”). ЗУ “Про охорону атмосферного повітря” регулює відносини в галузі зберігання, поліпшення та відтворення стану атмосферного повітря, запобігання та зниження шкідливого хімічного, фізичного, біологічного та іншого впливу на атмосферне повітря, забезпечення раціонального використання атмосферного повітря для виробничих потреб, а також зміцнення законності й правопорядку в цій сфері.