Функції фінансів

Аудит-кі послуги у вигляді консульт.можуть надаватися усно або письмово з оформленням довідки та ін. офіційних документів. Аудит-кі послуги у вигляді експертиз оформляються експертним висновком або актом. На відміну від результатів ревізій або перевірок, аудиторський висновок не може бути підставою для застосування санкцій за порушення фін-ї дисципліни, а є, по суті, моніторингом фін-ї діяльності суб'єкта аудиту. Витрати на проведення аудиту відносять на власні витрати під-ства і в такому аспекті вони поєднують інтереси держави та недерж-х господарюючих суб'єктів, оскільки не передбачають витрат бюджетних коштів на контрольну діяльність.

Законодавство передбачає випадки, коли проведення аудиту є обов'язковим:

1) підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності банків, фондів, бірж, компаній, під-ств, товариств та ін. господарюючих суб'єктів незалежно від форми власності та виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється, за винятком установ та орг.-цій, що повністю утримуються за рахунок держ-го бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю.

2) перевірки фін. стану засновників комерц. банків, підприємств з іноз-ми інвестиціями, акціонерних тов.-ств, холдингових компаній, інвестиц-х фондів, довірчих тов.-тв та ін. фін-х посередників;

3) емітентів цінних паперів;

4) державних підприємств при здаванні в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та ін.. змінах форми власності;

5) порушення питання про визнання неплатоспроможним або банкрутом.

32.Методи фін-го контролю: поняття і види

Фін-й контроль - частина загальнодерж-го контролю. Йому властиві всі риси держ. контролю, який одночасно може виступати однією з функцій управління та його стадією, елементом керівництва і засобом забезпечення законності.

Види фінансового контролю:

- 1) в залежності від часу проведення:

- попередній - здійснюється на стадії розробки прогнозних розрахунків за бюджетом і планом, має на меті перевірку обґрунтованості розрахунків і пошук можливості більш ефект-го їх використання;

- поточний (оперативний) - здійсн. під час виконання планів, проведення грошових операцій, реалізації матеріал-х цінностей. Мета -досягти найбільш раціон-го використ. фін-х ресурсів;

- наступний - здійсн-ся за наслідками фін-во-господ-ї діяльності, при розгляді і затвердженні звітів, аналізів, виконання завдань, списання матеріал-х цінностей і здійсн-ся шляхом ревізій, перевірок, інвентаризації. Мета - оцінка досягнутого й розробка стратегії на майбутнє.

2) за характером:

- обов'язковий - здійсн-ся в силу вимог нормат-х актів або за рішеннями компет-х орг. держави;

- ініціативний - здійсн-ся на підставі власних рішень господарюючих суб' єктів.

3) за суб'єктами:

- контроль орг. законод-ї влади і місцевого самоврядування;

- контроль Президента України;

- контроль орг. викон. влади загальної компетенції;

- контроль органів викон. влади спец-ї компетенції;

- контроль фінансово-кредитних органів;

- відомчий контроль;

- громадський контроль;

- аудиторський контроль.

4) за джерелами інформації:

- фактичний, який полягає у вивченні реал-го стану

- документальний - перевірка та аналіз первин. документів, які містять відомості про рух коштів.

5) за формою проведення:

- обов' язковий (зовнішній);

- ініціативний (внутрішній).

Методи фін. контролю - це прийоми і засоби його здійснення.

- перевірка - обстеження і вивч. окремих ділянок фін-господ-ї діяльності під-ств, установ, орг.-цій та їх підрозділів.

- ревізія - метод документал-го контролю за фін-во-господ-ю діяльністю під-ств, установ, орг.-цій, дотриманням закон-ства з питань фін-в, достовірністю обліку і звітності, спосіб документ-го відкриття недостач, розтрат, привласнень, ін. зловживань.

Ревізії поділ-ся на: планові та позапланові; фактичні та документальні; фронтальні та вибіркові (часткові); комплексні та тематичні.

- обстеження - метод контролю окремих сторін діяльності під-ства, установи, орг-ції, проте за значно ширшим колом показників, в ході якого здійсн-ся опитування, анкетування;

- інспекція - метод фін. контролю на місцях, здійснюється з метою загал. ознайомлення зі станом справ на місцях та надання операт-ї практичної допомоги;

- спостереження - метод фін. контролю, який має на меті загальне ознайомл. із станом фін-ї діяльності бюдж-х підприємств, установ та орг-цій. Спостереж. буває загал-м і спеціальним.

- облік - специфічний фін-во-контрольний метод, сфера застосування якого переважно обмежується діяльність контрол-чих органів під час здійснення реєстрації суб'єктів контролю або в ін. випадках, зазначених чинним законодавством.

- аналіз - здійснюється на основі звітності

- фін-во-ек-на експертиза (проводиться щодо певних фін. документів і за підсумками її видається висновок. наприклад, здійсн-ся рахунковою палатою Верх. ради Укр. щодо проектів держ-го бюджету, законів та ін. нормативних актів, міжнародних договорів України щодо питань фінансів тощо).

33. Бюджет: поняття, економічна суть( предмет), правова природа і зміст

Для виконання держ-х функцій державі потрібні фін-ві ресурси, які вона отримує шляхом формування і використання централі-го фонду грошових коштів - держ-го бюджету.

Бюджет - це розпис грошових доходів і витрат держави, підприємства, установи, сім'ї, окремої особи на визначений період.

Бюджет в ек-му розумінні є сукупністю грошових відносин між державою і юрид-ми та фіз..особами з приводу формування і використання централізов-го фонду коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій.

Основним джерелом формування бюджету є ВВП. Права держави в його розподілі ґрунтуються на двох чинниках:

-- на виконанні нею суспільних функцій, оскільки централізація ВВП у бюджеті є, по суті, платою суспільства за виконання державою її функцій;

-- держава може брати участь у розподілі ВВП як один із суб'єктів його створення, будучи власником засобів вир-цтва у держ-му секторі, тобто здійснюючи під-цьку діяльність.

За формою прояву бюджет є основним фін-м планом, в якому відображається діяльність держави та місцевих органів. Фактично бюджет, який являє собою баланс доходів і видатків, відображає соц-но-ек-ну, міжнародну, управлінську, оборонну та фін-ву політику.

За матеріальним змістом бюджет становить централізований фонд коштів держави. Обсяг бюджету - це річна сума коштів, що проходять через цей фонд. Бюджет - це тільки форма утворення, великий кошторис, розпис доходів і витрат держави, погоджених між собою як за обсягом, так і за строками надходження і використання.

Бюджет, затверджений на рівні закону, надає фін-вій діяльності органів викон. влади обов'язкового характеру, оскільки приписи закону мають конкретно-адресний характер і зобов'язують ці органи їх виконувати. Закон про бюджет зобов'язує органи викон. влади зібрати певну суму коштів і дозволяє витратити зібрані кошти на визначені напрямки.

Склад бюджетних актів:

1) пояснювальна записка, яку готує переважно міністр фін. і в якій коротко викладено еволюцію рівня сусп-го добробуту, звіт про кошторисні періоди, огляд стану справ у казначействі, пропозиції по вдосконаленню фін-го закон-ства;

2) власне текст бюджетного акта;

3) документи в додатках: таблиці розподілу кредитів, дефіцит, борг.

Згідно з БК України, бюджет - це план формування і використання фін-х ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами держ-ї влади на протязі бюдж-го періоду.

Функції Держ-го бюджету Укр. як юрид-го акту:

-- перерозподіл національного доходу;

-- стабілізація процесу суспільного відтворення;

-- забезпечення реалізацію держ-ї соц-ї політики.

Політ. значення бюджету - законод. орган своїм волевиявленням затверджує обсяг видатків та доходів бюджету на плановий рік і цим ставить уряд під свій контроль.

Бюджетна політика - це діяльність органів держ. влади щодо формування бюджету держави, його збалансування, розподілу й перерозп. бюдж-х ресурсів та забезпечення всеохоплюючого контролю за їх використанням. Залежно від структури бюдж-х видатків така політика має соц-не, ек-не або військове спрямування.

Сутність бюджету кожної країни визначається станом ек-ки, рівнем соц-го розвитку суспільства. Використовуючи фін. програмування, країни через бюджет впливають на структурну перебудову держави, науково-технічну політику, норму накопичення, самозабезпечення ресурсами, ефективність зовнішньоек-х зв'язків, обсяг ВВП.

34. Поняття, предмет і с-ма бюдж-го права Укр.

Бюдж. право Укр. являє собою сукупність фін.-правових норм, що регул-ть сусп.-ні відносини, які склад-ся в процесі формув-ня і викон-ня держ-го бюджету.

Предметом бюдж. права Укр. є суспільні відносини, що склад-ся в процесі формув-ня і викон. держ-го бюджету.

Бюджетні правовіднос. - це суспільні відносини, врегульовані бюдж.-правовими нормами і пов'язані з формуванням, розподіл. та витрач-м ресурсів бюдж-ї с-ми країни.

Суб'єктом бюдж-х правовідносин виступає Укр. як суверен. держ. в особі Верх. Ради Укр., Презид. Укр. і Каб. Мін. Укр., Верх. Ради АР Крим, місц. держ-х адміністрацій, місц. орг..самоуправління. Суб'єкт. бюдж-х правовідносин є також галузеві органи викон. влади, особливе місце займають фін. органи, вони діють від імені держави і вступають у бюджетні відносини з усіма орг. держави, які мобілізують або витрачають грошові кошти, беруть участь у всіх стадіях бюджетного процесу.

Кожний суб'єкт цих відносин бере участь у розподілі дохідної і витратної частини Держ. бюджету, в складанні, розгляді, затвердженні, виконанні бюджетів і розгляді звітів про їх виконання, а також у контролі за виконанням бюджетів.

Обсяг прав і обов'язків органів викон. влади як суб'єктів бюдж-х правовідносин залежить від їх місця і ролі в с-мі держ-го апарату та у с-мі викон-х органів місц. самоуправління.

Правові норми надають бюджетним відносинам офіційний характер, тобто держ-й захист. Бюджетні відносини набувають форми відносин прав і обов'язків, тобто форму правовідносин. У межах цих правовідносин здійсн-ся діяльність держ-х органів, направлена на формування бюджету і його виконання. Правове обґрунтування є основою нерозривної єдності матеріальної і правової сторін цих відносин.

Бюджетно-правові норми регулюють відносини, що виникають у сфері держ-го бюджету Укр., визначають бюдж-й устрій, повноваження в сфері бюджету і права держ-х органів, розмежування доходів і витрат між ланками бюджету і порядок складання, розгляду, затвердження та виконання держ-го бюджету Укр. і його ланок та звітів про їх виконання.

Бюджетно-правові норми встановлюють правила поведінки для певного кола суб'єктів бюджетно-правових відносин, які виступають в якості сторін, їх права та обов'язки. Вони вказують на обставини, за яких учасники цих відносин стають носіями конкретних прав та обов'язків, і передбачають наслідки, які настають у разі невиконання вимог, встановлених цими нормами. Закріплюючи на рівні нормат.-правового акта компетенцію органів держ-ї та місцевої влади, а також права та обов'язки ін. учасників бюдж-х відносин, бюджетні норми надають бюдж-м відносинам офіц-го характеру, що захищається державою та підкріплюється її імперативно-владними повноваженнями.

Матеріальні норми встановлюють матер-й зміст бюджету: структуру бюдж-ї с-ми, джерела доходів і видатків, їх обсяги, порядок закріплення за різними ланками бюдж-ї с-ми, здійснення міжбюдж-х трансфертів; їх об'єднано у фін-во-правовий інститут - бюдж-й устрій, який є складовою бюдж-го права.

Процесуальні норми регул-ть бюдж-й процес, тобто відносини з приводу складання, розгляду і затверд-ня бюджету, здійснення його виконання, а також складання, розгляд і затверд-ня звітності про виконання бюджету.

Постійно діючі норми мають визначальний характер, не обмежені в часі, існують, поки суб'єкти відносин зберігають свою правомочність. Базовим джерелом бюдж. права є Конст. Укр. Бюдж. кодекс Укр. є основним джерелом бюдж. права Укр., яким регулюються відносини, що виникають у процесі складання бюджетів, розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням бюджетів. Джерелом бюдж. права є також щорічний ЗУ"Про держ. бюджет Укр.", яким визначається загальний обсяг бюджету на рік, розміри асигнувань за напрямками діяльності держави, розміри відрахувань у місцеві бюдж. від загальнодерж-х доходів і податків.

Види бюджетних документів:

-- планові - проекти бюджетів, розписи відповідних бюджетів, кошториси бюдж-х установ;

-- оперативні - доручення фін-х органів про перерахування коштів з бюджетів на реєстраційні рахунки головних розпорядників бюдж-х коштів;

-- звітні - звіти бюдж-х установ, фін-х та кред-х орг-цій про викон-ня бюджетів

35. Бюджетні правовідносини, їх зміст і особливості

Бюджетно-правові норми - складова частина фін. права. Їх характеризують ті самі особливості, що й фін. норми: категоричний характер імперативності, відсутність оперативної самостійності для учасників бюдж-х відносин. Бюджетно-правові норми регулюють відносини при формуванні бюдж. с-ми, розподілі доходів і видатків між окремими ланками бюдж-ї с-ми та здійснення міжбюдж-х трансфертів, а також визначають правову регламентацію бюдж-го процесу та компетенцію його учасників. Отже, бюдж. правовідносини - це суспільні відносини, врегульовані бюджетно-правовими нормами і пов'язані з розподілом та витрачанням ресурсів, акумульованих бюдж-ю с-мою країни.

Бюджетно-правові норми визначають права та обов'язки суб'єктів бюдж-х відносин, вказують на обставити, за яких учасники цих відносин стають носіями конкретних прав та обов'язків, і передбачають наслідки, які настають у разі невиконання вимог, встановлених цими нормами. Закріплюючи на рівні нормат.-правового акта компетенцію органів держ-ї та місцевої влади, а також права та обов'язки учасників бюдж-х відносин, бюджетні норми надають ек-м (бюджетним) відносинам офіційного характеру, що захищається держ-ю та підкріплюється її імперативно-владними повноваженнями.

Таким чином, бюджетні правовідносини є наслідком правового регул-ня держ-ю сусп-х (ек-х) відносин, що виявляється у наданні цим відносинам юрид-ї форми. Слід зазначити, що саме у бюдж-й діяльності будь-який її акт (розподіл коштів між окремими ланками бюдж-ї с-ми, використання бюдж-х асигнувань) може здійснюватися виключно на основі правового акта. До особливих рис, що характеризують бюджетні відносини, слід віднести також звужене, порівняно з фін-ми, коло суб'єктів таких відносин. Зокрема, учасниками бюджетних відносин не можуть виступати фіз. особи, оскільки вони згідно з чинним законодавством не можуть безпосередньо отримувати кошти з бюджетів будь-якого рівня на власне фін-ня. Кожний учасник бюдж-х відносин бере участь у формуванні, розподілі або використанні коштів, зібраних до бюджету відповідного рівня, на одній чи всіх стадіях бюджетного процесу.

Зрозуміло, що провідне місце у бюдж-х відносинах посідають представницькі органи, які своїми рішеннями затверджують акти про бюджет, а також органи викон-ї влади (центральної або на місцевому рівні), які є основними виконавцями бюджетів. Окреме місце належить органам спеціальної компетенції у галузі фін. (Міністерству фін-в, Держ-му казначейству тощо), які безпосередньо забезпечують бюджетну діяльність.

Бюджетно-правові норми можна класифікувати за змістом на матеріальні та процесуальні. Матеріальні норми встановлюють матер-й зміст бюджету: структуру бюдж-ї системи, джерела доходів і видатків, їх обсяги, порядок закріплення за різними ланками бюдж-ї с-ми, здійснення міжбюджетних трансфертів тощо. Їх об'єднують у фін-во-правовий інститут - бюджетний устрій, який є складовою бюджетного права. Процесуальні бюджетно-правові норми регулюють бюдж-й процес, тобто відносини з приводу складання, розгляду і затвердження бюджету, здійснення його виконання, а також складання, розгляд і затвердження звітності про виконання бюджету. Такі норми об'єднано у фінансово-правовий інститут - бюджетний процес.

За часом дії бюджетно-правові норми поділяють на постійно діючі та періодичні. Постійно діючі норми містяться у БК України, ЗУ "Про місцеве самоврядування в Укр.", мають визначальний характер при встановленні бюдж-ї с-ми та визначенні бюджетних повноважень учасників бюдж-го процесу.

Норми, що мають періодичний характер, містяться у щорічних актах про бюджет, які затверджують представницькі органи, та в нормативно-правових актах, що їх приймають органи викон. влади на їх забезпечення. 31 грудня установи Держ. казначейства Укр. закривають рахунки бюджетним установам, що фін-ся за рахунок відповідного бюджету, і відкривають їх з 1 січня у межах бюджетних призначень, встановлених черговим актом про бюджет.

36. Бюджетні права України

Бюджетні права -- це систематизована форма відображення юрид-х норм, що визначають бюдж-й устрій, склад доходів і видатків бюджетів, повноваження органів держ. влади й управління щодо складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету, а також порядок затвердження звітів про його виконання.

Бюджетні права розмежовані між законод-ю і виконавчою владами загальнодерж-го і місц-го рівня. Основний зміст бюдж-х повноважень полягає у праві одержувати доходи, розподіляти бюджетні кошти та використовувати їх за цільовим призначенням.Особливість бюдж-х прав, порівняно з ін. галузями права (адміністративним, господарським, кримінальним та ін.), полягає в тому, що у більшості випадків бюджетне право відповідних органів влади і їх обов'язок об'єднані в одному повноваженні. Основу бюджетно-правових положень (статусу) держ. органів влади та їх територіальних підрозділів становить право на самостійний бюджет.

Бюджетно-правові положення держ-х і місц. органів влади узагальнені і становлять сукупність таких прав:

а) право на власний бюджет;

б) право на отримання власних доходів і залучення їх до бюджету;

в) право використання бюдж. коштів на потреби держ. та місцевих орг-в влади за призначенням;

г) право розподілу бюдж-х доходів між бюджетами даної території;

д) право утворення і викорис-ня у межах бюджету цільових або резервних фондів.

Місце кожного суб'єкта у с-мі адміністративно-територ-го поділу впливає на конкретний перелік наданих їм бюдж-х прав.

Зміст бюдж-х прав Укр. зумовлений такими характеристиками:

а) суверенітет;

б) регулювання міжбюджетних відносин;

в) розміщення та групування доходів і видатків відбуваються згідно з бюджетною класифікацією.

Суверенітет (незалежність або самостійність). Незалежність бюдж-х прав суверенної держави надає їм особливих ознак, які відрізняють їх від прав ін. суб'єктів. Роль бюдж-х прав Укр. полягає у забезпеченні функціонування їх на основі фін-ї бази, без якої неможлива реалізація держ-го суверенітету. На основі цих прав у розпорядження відповідного держ. органу влади входить утворення бюджетів різних рівнів, які необхідні для функціон-ня Укр. як незалеж. держави, для виконання нею своїх внут. і зовнішніх завдань.

Регулювання міжбюджетних відносин пов'язане з розподілом доходів і видатків між окремими ланками бюдж. с-ми. Для забезпечення бюдж-го регулювання держава закріпила за Державним (центральним) бюджетом загальнодерж. податки і збори, а замісцевим -- місцеві податки і збори. Доходи, що закріплені за місцевими бюджетами, доходи, які передаються з бюджету вищого рівня до нижчого, також закріплені державою. У результаті такого розподілу доходів і видатків між державними ланками у переважній більшості місцевих бюджетів виявляється недостатньо власних доходів, необхідних для фін-ня передбачених видатків. Збалансування місц. бюджетів у такому випадку (за нестачі коштів для забезпечення збалансування видатків) здійсн-ся шляхом бюдж-го регулювання. Його сутність полягає у передачі частини коштів бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня для їх збалансування у формі міжбюдж-х трансфертів.

Розміщення та групування доходів і видатків відбувається за бюджетною класифікацією. Вона дає можливість отримати уявлення про структуру бюджету, джерела його доходів, склад платників. Бюджетна класиф-я має відповідати вимогам здійснення контролю за фін-ю діяльністю органів держ-ї влади, місцевого самоврядування та забезпечення порівнювальності бюдж-х показників на загальнодержавному і міжнародному рівнях, а також забезпечувати умови для аналізу окремих доходів та видатків.

37. Бюджетні права АРК та місцевого самоврядування

Конст. Укр. (ст. 140) встановлює, що місцеве самовряд-ня є правом територ-ї громади самостійно вирішувати питання місц-го значення в межах Констит. і законів України.

Бюджетні повноваження органів місц. самоврядування полягають у встановленні порядку проходження місцевих бюджетів (складання і розгляд проектів місц. бюджетів, їх затвердження рішеннями про місцеві бюджети, їх виконання, здійснення контролю за їх виконанням і затвердження звітів про виконання місц. бюджетів). Згідно зі ст 75 Бюдж. кодексу особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний період Раді Міністрів АР Крим, місцевим держ-м адміністраціям і викон-м органам відповідних рад доводить Мін-во фін-в Укр. Оскільки в Укр. існує єдина бюдж. с-ма і бюджетні відносини регул-ся єдиним бюдж-м законодавством (ст. 4 Бюдж. кодексу), органи місц. самоврядування, самост. вирішуючи питання місцевого значення, мають повноваження у сфері бюдж-ї діяльності, які можна поділити в три групи: 1) щодо Держ-го бюдж. Укр.; 2) щодо власного бюдж.; 3) щодо бюдж. нижчого рівня.

До першої групи належать:

- право отримувати з Держ. бюдж. Укр. в повному обсязі фін-ня для здійснення окремих повноважень органів викон. влади, які на підставі ст. 143 Конст. Укр. передаються їм законами. Держава для здійснення цих повноважень передає органам місц. самоврядування кошти Держ. бюдж. Укр. або відносить до місц. бюджету у встановленому законами порядку окремі загальнодерж. податки й передає їм об'єкти держ. власності, а органи місц. самоврядування сприяють повному і своєчасному надходженню загальнодерж. податків і зборів на своїй території. У випадках неможливості покриття своїх першочергових потреб за рахунок власних, закріплених і регулюючих доходів вони мають право на отримання допомоги у вигляді дотацій і субвенцій (ст. 64-67, ч. 2 ст. 82, ч. 2 ст. 83, 99,102-107 Бюджетного кодексу);

- право виконувати рішення орг. держ-ї влади, що призводить до додаткових витрат орг. місцевого самоврядування, тільки в межах переданих їм ресурсів;

- право на поділ видатків місц. бюджетів на такі, що пов'язані з виконанням (1) власних повноважень і (2) делегованих повноважень органів викон. влади (ст. 92 і 93 Бюдж. кодексу);

- право спрямовувати кошти загал-го фонду місц. бюджету на фін-ня установ і закладів, які утримуються за рахунок бюдж-х асигнувань (ст. 88-90 Бюдж. кодексу);

- право на фін-ня програм соц-но-ек-го розвитку своєї території, пов'язаних зі здійсненням інвестиц-ї та інноваційної діяльності, а також надання субвенцій, пов'язаних із розширеним відтворенням (ст. 91 Бюджетного кодексу);

- право на встановлення нормат. бюдж. забезпеченості на 1 жителя з урахуванням ек-го, соц-го, географічного і ек-го стану відповідних територій, виходячи з рівня мінім-х потреб, установлених законом (ст. 67 Бюдж. кодексу);

- право на власні і закріплені законом за місц. бюджетами на стабільній основі загальнодержавні доходи і визначення напрямів використання бюдж. коштів як гарантії самостійності (п. З ст. 7 Бюджетного кодексу);

- право на забезпечення збалансованості своїх бюджетів з боку центр-х органів держ. влади без урахування доходів від місц. податків і зборів;

- право органів місц. самоврядування одержувати компенсацію з держ. бюджету у разі, коли держава не забезпечує заздалегідь їх видатки щодо виконання рішень держ. органів;

- обов'язок органів місц. самоврядування передавати з місц. бюджету до держ. бюджету частину надлишку доходів над видатками у разі, коли доходи від закріплених за місц. бюджетами загальнодерж-х податків і зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету.

До другої групи повноважень належать:

- право всіх представницьких органів місц. самоврядування затверджувати свої бюджети (п. 4 ст. 138, 143 Бюдж. кодексу);

- право на гарантовану держ. дохідну базу, достатню для забезпечення насел. послугами на рівні мінім-х соц-х потреб, установленому законом.

АР Крим і місцеві ради можуть приймати бюджети з дефіцитом, але тільки в частині дефіциту бюджету розвитку. Дефіцит цих бюджетів покривається за рахунок запозичень.

Не допускається затвердження обласних, район., районних у містах, сільських і селищних бюджетів з дефіцитом (ст. 72 Бюдж.кодексу).

Рада Міністрів АР Крим, місцеві держ. адміністративні, виконавчі органи відповідних рад за рішенням відповідних представницьких органів можуть одержувати короткострокові позики у фін-во-кредитних установах на строк до 3 місяців, але в межах бюдж-го періоду в порядку, визначеному Міністерством фін-в Укр. (ст. 73 БК). В межах повноважень, установлених щорічними рішеннями про відповідні бюджети, Рада Міністрів АР Крим і міські ради в особі керівників їх викон. органів можуть надавати гарантії щодо виконання боргових зобов'язань суб'єктів підприємництва лише на умовах платоспроможності, певного терміну, майнового забезпечення і зустрічних гарантій, одержаних від цих суб'єктів. Оскільки бюдж. с-ма Укр. побудована на принципі єдності, Рада Міністрів АР Крим, місцеві держ. адміністрації і виконавчі орг. відповідних рад зобов'язані надавати необхідну інформацію Мініст-ву фін. Укр. для проведення розрахунку розмірів міжбюдж. трансфертів та ін. показників.

Бюдж. кодекс містить окремі заборони відносно Держ-го і місцевих бюджетів. Так, п. 8 ст. 13 не допускає створення позабюдж. фондів органами держ. влади, органами влади АР Крим, органами місц. самоврядування та ін. бюдж. установами.

Органам місцевого самоврядування Бюдж. кодекс Укр. (ст. 85 ч. 2) забороняє планувати і здійснювати видатки, не віднесені до місц. бюджетів (ст. 86 БК), а також здійснювати впродовж бюдж. періоду витрати на фін-ня бюдж-х установ одночасно з різних бюджетів.

Бюдж. кодекс забороняє надання позик з одного бюджету іншому (ст. 73 Бюдж. кодексу Укр.).

38. Бюджетна система України та її склад

Згідно ст.2 п.5 Бюдж. кодексу - бюдж. с-ма Укр. - сукупність держ-го бюджету та місц. бюджетів, побудована з урахуванням ек-х відносин, держ-го і адміністративно-територ-х устроїв і врегульована нормами права.

Складовими елементами бюджетної системи є:

структура;

принципи побудови;

організація функціонування.

Згідно ст.5 п.1 бюдж. кодексу Укр. бюдж.а с-ма склад. з держ. бюджету та місцевих бюджетів. Бюджетами місц. самоврядування визнаються бюджети територ-х громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань, місцевими бюджетами визнаються бюджет АР Крим, обласні, район. бюджети, бюдж. р-нів у містах та бюдж. місцевого самоврядування

Бюдж. с-ма склад. з держ-го бюдж. Укр., республік-го бюджету АР Крим та місц. бюджетів. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюдж-ї с-ми Укр., є зведеним бюджетом Укр..

Бюджет АР Крим обєднує республіканський бюджет та бюджети р-нів і міст республіканського підпорядкування АР Крим.

До місц. бюджетів належать обласні, рай-ні в містах, селищні та сільські бюджети. Бюджет обєднує області обласний бюджет, бюджети р-нів і міст обласного підпорядкування.

Бюджет району містить рай-й бюджет, бюджети міст рай-го підпорядкування, селищні та сільські бюджети. В свою чергу селищні та сільські бюджети створ-ся за рішенням рай-х, міських Рад нар-х депутатів за наявності необхідної фін-ї бази. Районні та міські Ради визначають доходи відповідних селищних і сільських бюджетів.

Бюджет міста, яке має рай-й поділ, обєднує міський бюджет та бюджети рай-в, що входять до його складу.

Затвердження кожного бюджету здійсн-ся відповідною Радою нар-х депутатів, виконання здійснюють викон.і органи відповідного рівня. Самостійність бюджетів забезпечується наявністю закріплених джерел доходів та правом визначати напрями їх використання.

Але реальну самостійність місц. бюджети отримують лише тоді, коли закріплених за ними доходів буде достатньо для фін-ня заходів, пов'язаних з місцевим самоврядуванням.

Бюджети вищих ланок об'єднують з нижчими з метою проведення аналізу та визначення основ регулювання ек-го та соц-го розвитку України.

Такі бюджети отримали назву зведених бюджетів: держ. бюджет об'єднується з бюджетами областей, бюдж. Криму та бюдж. міст Києва і Севастополя.

Зведений бюджет області включає обласний бюджет, бюдж. міст обласного підпорядкування, бюджети рай-в; бюджет Києва, Севастополя та всіх міст, що мають районний розподіл, об'єднує міський бюджет та районі бюджети.

Бюджет АРК поєднує республік-й бюджет та бюджети районів та міст республік-го підпорядкування Криму.

Бюджет району включає показники район-го бюджету, бюджетів міст рай-го підпорядкування, селищних та сільських бюджетів даного району.

Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використ-ся для аналізу та прогнозування ек-го та соц-го розвитку держави. [БК, с.19]

39. Принципи бюджетної системи України

Згідно статті 7 бюджетного кодексу Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах:

1) принцип єдності бюджетної системи України - єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

2) принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період;

3) принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети;

4) принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

5) принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

6) принцип ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням (далі - гарантовані послуги), при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

7) принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання гарантованих послуг до їх безпосереднього споживача;

8) принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями;

9) принцип справедливості і неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

10) принцип публічності та прозорості - інформування громадськості з питань складання, розгляду, затвердження, виконання державного бюджету та місцевих бюджетів, а також контролю за виконанням державного бюджету та місцевих бюджетів.

40. Структура доходів та видатків Державного бюджету України

Доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги, власні надходження бюджетних установ)

Структура доходів:

1. Податкові надходження (податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості, збори за спеціальне використання природних ресурсів, внутрішні податки на товари та послуги, акцизний збір із вироблених в Україні товарів, плата за ліцензії на певні види господарської діяльності, податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції, вивізне мито, інші податки)

2. Неподаткові надходження (доходи від власності та підприємницької діяльності, рентна плата, адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, Інші неподаткові надходження, власні надходження бюджетних установ)

3. Доходи від операцій з капіталом (надходження від продажу основного капіталу, надходження від реалізації державних запасів товарів, надходження від продажу землі і нематеріальних активів)

4. Трансферти

(5) Надходження від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій

(6)Цільові фонди

Видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування;

Структура видатків:

А. за функціональною класифікацією: 1. загальнодержавні функції 2. оборону 3. громадський порядок, безпеку та судову влада 4. економічна діяльність 5. охорона навколишнього природного середовища 6. ЖКГ 7. охорону здоров'я 8. духовний та фізичний розвиток 9. освіту10. соціальний захист та соціальне забезпечення

Б. за економічною: 1. поточні (на товари і послуги, субсидії і поточні трансферти) 2. капітальні (придбання основного капіталу, придбання землі і нематеріальних активів, капітальні трансферти) 3. нерозподілені

В. за програмною: 1. апарат ВРУ 2. державне управління справами 3. Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України 4. Державна судова адміністрація України 5. Верховний Суд України 6. Вищий господарський суд України 7. Вищий адміністративний суд України 8. Конституційний Суд України 9. Генеральна прокуратура України 10. Міністерства 11. Національне космічне агентство України 12. інші

Г. за відомчою (хто є головним розпорядником котів)

Таємні видатки включаються до ДБУ без Деталізації.

41. Запозичення. Бюджетний дефіцит та шляхи його подолання, профіцит бюджету

Державне запозичення - операції, пов'язані з отриманням державою кредитів (позик) на умовах повернення, платності та строковості з метою фінансування державного бюджету. Державні внутрішні та зовнішні запозичення здійснюються в межах граничного обсягу державного боргу.

Право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх запозичень належить державі в особі Міністра фінансів України або особі, яка виконує його обов'язки за дорученням КМУ. КМУ визначає умови здійснення державних запозичень, у тому числі вид, валюту, строк та % ставку державного запозичення. У разі зменшення обсягу коштів від державних внутрішніх (зовнішніх) запозичень порівняно з обсягом, визначеним законом про ДБУ збільшується обсяг коштів від державних зовнішніх (внутрішніх) запозичень з дотриманням граничного обсягу державного боргу. Кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних програм (проектів), відносяться до державних зовнішніх запозичень.

Дефіцит бюджету - перевищення видатків бюджету над його доходами (з урахуванням різниці між наданням кредитів з бюджету та поверненням кредитів до бюджету. Затвердження бюджету з дефіцитом дозволяється у разі наявності обґрунтованих джерел фінансування.

Місцевий бюджет може затверджуватися з дефіцитом за загальним фондом у разі використання вільного залишку бюджетних коштів. Місцевий бюджет може затверджуватися з дефіцитом за спеціальним фондом у разі залучення до бюджету розвитку коштів від місцевих запозичень, коштів із загального фонду такого місцевого бюджету, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів, а також у разі використання залишків коштів спеціального фонду місцевого бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ.

Щляхи подолання: збільшення доходної частини бюджету; скорочення видаткової частини бюджету; здійснення внутрішніх і зовнішніх позик; проведення грошової і кредитної емісії; вдосконалення контролю за використанням коштів та виконанням законодавства; секвестр бюджетних видатків - пропорційне зниження бюджетних видатків щомісячно по всіх статтях бюджету протягом часу, який залишився до кінця фінансового року; кошти від приватизації державного майна; повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження

внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів; вільний залишок бюджетних коштів. Джерелом фінансування бюджету не можуть бути емісійні кошти НБУ.

Види дефіциту: наочно-реальний; структурний (зменшення доходів населення); циклічний (різниця між наочно-реальним і структурним)

Профіцит бюджету - перевищення доходів бюджету над його видатками. Профіцит бюджету затверджується з метою погашення боргу, забезпечення встановленого розміру оборотного залишку бюджетних коштів та придбання цінних паперів.

Місцевий бюджет може затверджуватися з профіцитом за загальним фондом у разі спрямування до бюджету розвитку коштів із загального фонду такого місцевого бюджету, виконання зобов'язань за непогашеними позиками, а також для забезпечення встановленого розміру оборотного залишку бюджетних коштів.

Місцевий бюджет може затверджуватися з профіцитом за спеціальним фондом у разі погашення місцевого боргу, придбання цінних паперів.

42. Бюджетний процес та його учасники. Бюджетний рік та бюджетний період

Бюджетний процес - регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства. Етапи:

1. складання проектів бюджетів;

2. розгляд проекту та прийняття закону про ДБУ (рішення про місцевий бюджет);

3. виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про ДБУ (рішення про місцевий бюджет);

4. підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.

42. Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями: Президент, КМУ, ВРУ, Державне казначейство, Рахункова палата, Міністерство фінансів, Департамент консолідованої фінансової звітності, Податкова інспекція, Міністерство закордонних справ, Комітет ВР з питань бюджету і ін.

Бюджетний рік - період, на який затверджується державний бюджет країни. Цей період збігається з календарним і господарським роком, тобто починається 1 січня і закінчується 31 грудня.

Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Неприйняття ВРУ закону про ДБУ до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Відповідно до Конституції України бюджетний період для ДБУ за особливих обставин (введення воєнного стану; оголошення надзвичайного стану в Україні) може бути іншим, ніж передбачено Кодексом.

У разі затвердження ДБУ на інший, ніж передбачено цим Кодексом, бюджетний період місцеві бюджети мають бути затверджені на такий самий період.

43. Порядок складання проекту Державного бюджету України

Проект закону про ДБУ розробляє КМУ. Міністерство фінансів України відповідає за складання

проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування та на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди визначає загальний рівень доходів, видатків, кредитування бюджету та дає оцінку обсягу фінансування бюджету для складання проекту ДБУ.

НБУ до 15 березня року, що передує плановому, подає до ВРУ та КМУ прогнозні монетарні показники на наступний рік та до 1 квітня року, що передує плановому, - проект кошторису доходів та витрат НБУ на наступний рік, які використовуються для складання проекту закону про ДБУ.

МінФін спільно з іншими центральними органами виконавчої влади розробляє проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період та до 20 березня року, що передує плановому, подає його на розгляд до КМУ.

КМУ не пізніше 1 квітня року, що передує плановому, розглядає та схвалює проект Основних напрямів

бюджетної політики на наступний бюджетний період і у триденний строк подає до ВРУ, яка його розглядає за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом ВРУ. До 1 червня ВРУ має прийняти Основні напрями бюджетної політики.

Головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують складання бюджетних запитів для подання МінФіну.

На основі аналізу бюджетних запитів МінФін готує проект закону про ДБУ і подає його на розгляд до КМУ не пізніше 15 серпня.

КМУ до схвалення проекту закону про ДБУ подає РНБО України цей проект закону по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України.

КМУ приймає постанову про схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його разом з відповідними матеріалами ВРУ та Президенту не пізніше 15 вересня року, що передує плановому.

44. Порядок розгляду та прийняття Державного бюджету України

Розгляд та затвердження ДБУ відбувається у ВРУ за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом ВРУ.

Протягом трьох днів з дня прийняття ВРУ закону про ДБУ КМУ подає Президенту обґрунтування і розрахунки щодо бюджетних показників такого закону, змінених порівняно з проектом закону про ДБУ, поданим КМУ до ВРУ на розгляд у першому читанні.

Якщо Президент повернув до ВРУ для повторного розгляду закон про ДБУ із вмотивованими пропозиціями, які передбачають зміни бюджетних показників, КМУ у тижневий строк подає ВРУ зміни до показників, зазначених у цьому законі, відповідно до пропозицій Президента.

Закон про ДБУ має бути прийнятий до 1 грудня року, що передує плановому.

45. Виконання Державного бюджету України.

КМУ забезпечує виконання ДБУ. МінФін здійснює загальну організацію та управління виконанням ДБУ, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

ДБУ виконується за розписом, який затверджується Міністром фінансів відповідно до бюджетних призначень у місячний строк з дня прийняття закону про ДБУ. До затвердження розпису ДБУ затверджується тимчасовий розпис ДБУ на відповідний період.

За доходами:

МінФін протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису ДБУ встановленим бюджетним призначенням, здійснює прогнозування та аналіз доходів бюджету.

Державне казначейство України забезпечує казначейське обслуговування (розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при здійсненні платежів до/з бюджету; ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про

виконання бюджетів; ін. операції з бюджетними коштами) бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у НБУ; контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету; веде бухгалтерський облік усіх надходжень ДБУ.

Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів та інших доходів відповідно до законодавства, які зараховуються на єдиний казначейський рахунок. Забороняється проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі. Перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією визначаються КМУ.

За видатками та кредитуванням (етапи):

1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету; 2) затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм 3) взяття бюджетних зобов'язань; 4) отримання товарів, робіт і послуг; 5) здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань; 6) використання товарів, робіт і послуг для виконання заходів бюджетних програм; 7) повернення кредитів до бюджету

Відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років.

Розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України.

Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу; паспорта бюджетної програми; відповідних бюджетних асигнувань у розпорядника коштів

У разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету права кредитора переходять до держави. Прострочена заборгованість перед державою з суб'єктів господарювання стягується органами ДПІ.

Якщо фактичний обсяг власних надходжень за спеціальним фондом кошторису бюджетної установи менший від планових показників, то розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний внести зміни до спеціального фонду кошторису щодо зменшення власних

46. Порядок внесення змін до закону про Державний бюджет

Зміни до закону про ДБУ можуть вноситися у разі відхилення оцінки основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України та надходжень бюджету від прогнозу, врахованого при затвердженні ДБУ на відповідний бюджетний період, а також зміни структури витрат державного бюджету та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Розгляд проекту закону про внесення змін до закону про ДБУ у ВРУ здійснюється за процедурою, визначеною Регламентом ВРУ.

Перевиконання:

Факт перевиконання надходжень державного бюджету визнається на підставі офіційних висновків Рахункової палати та МінФіна України за підсумками трьох кварталів у разі перевищення

показників надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 %. Такі висновки подаються ВРУ до 15 жовтня поточного року

КМУпротягом двох тижнів з дня оголошення зазначених офіційних висновків зобов'язаний подати

ВРУ проект закону про внесення змін до закону про ДБУ. При цьому надходження державного бюджету, що перевищують враховані у законі про ДБУ відповідні показники, спрямовуються на реалізацію пріоритетних інвестиційних програм.

Недовиконання:

Якщо за результатами місячного звіту про виконання загального фонду ДБУ виявиться, що

отриманих надходжень державного бюджету недостатньо для здійснення бюджетних асигнувань відповідно до бюджетних призначень, Міністр фінансів України може вносити зміни до розпису ДБУ за загальним фондом з метою забезпечення збалансованості надходжень та витрат державного бюджету.

Якщо за результатами квартального звіту про виконання ДБУ має місце недоотримання надходжень

загального фонду ДБУ більше ніж на 15 % суми, передбаченої розписом державного бюджету на

відповідний період, Міністерство фінансів України готує пропозиції про внесення змін до ДБУ. КМУ, розглянувши ці пропозиції, подає до ВРУ розроблений на їх основі проект закону про внесення змін до закону про ДБУ не пізніше двох тижнів з дня подання пропозицій МінФіном.

47. Бухгалтерський облік та звітність про виконання Державного бюджету України

БО усіх операцій щодо виконання ДБУ здійснюють органи Державного казначейства України. Цей облік має відображати всі активи та зобов'язання держави.

Бюджетні установи ведуть БО відповідно до П(С)БО.

Усі надходження та витрати бюджету обліковуються у валових показниках.

Усі надходження та витрати бюджету мають відображатися на рахунках у хронологічному порядку. Усі бухгалтерські записи мають підтверджуватися документально.

Не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду або останнього дня іншого бюджетного періоду Державне казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету.

На кінець бюджетного періоду Державне казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному

періоді з урахуванням їх цільового призначення. У разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального

фонду бюджету.

Звітність про виконання ДБУ включає фінансову та бюджетну звітність. Фінансова звітність складається відповідно до П(С)БО, бюджетна містить інформацію в розрізі бюджетної класифікації.

Зведення, складання та подання звітності про виконання ДБУ здійснюються Державним казначейством України.

Звітність про виконання ДБУ є оперативною, місячною, квартальною та річною.

1. Місячний звіт про виконання ДБУ подається Державним казначейством України ВРУ, Президенту України, КМУ, Рахунковій палаті та МінФіну не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

2. Квартальний звіт про виконання ДБУ подається Державним казначейством України ВРУ,