Матеріально-технічне постачання і його облік на підприємстві

Поняття матеріально-технічного постачання та важливість бухгалтерського обліку складського господарства. Документування операцій з обліку запасів на підприємстві. Економічний аналіз матеріально-технічного постачання на фірмі ВАТ "НВАТ ВНДІкомпресормаш".

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 11.05.2014
Размер файла 2,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

Реферат

Вступ

1. Механізм реалізації матеріально-технічного постачання та його облік

1.1 Поняття матеріально-технічного постачання та важливість бухгалтерського обліку складського господарства

1.2 Перелік основних рахунків для обліку матеріалів виробничих запасів

1.3 Структура, функції та облік постачання на підприємстві

1.4 Організація складського господарства

1.5 Документування операцій з обліку запасів

2. Аналіз забезпеченості та ефективності використання матеріальних факторів виробництва

2.1 Загальна оцінка матеріально-технічної бази підприємства

2.2 Аналіз матеріально-технічного забезпечення підприємства і матеріалоємності продукції

2.3 Аналіз оборотності запасів товарно-матеріальних цінностей

2.4 Оцінка якості плану матеріально-технічного постачання

2.5 Аналіз виконання плану матеріально-технічного постачання

3. Економічний аналіз матеріально-технічного постачання на прикладі ВАТ «НВАТ ВНДІкомпресормаш»

3.1 Історія та результати роботи підприємства за 2005 рік

3.2 Загальна оцінка матеріально-технічної бази підприємства

3.3 Оцінка технічного рівня підприємства та показників матеріалоємності продукції

3.4 Аналіз якості матеріально-технічного постачання

3.5 Інноваційний шлях вирішення проблем інвентаризації запасів на великому підприємстві - штрих-кодування

4. Охорона праці в бухгалтерсько-фінансовому відділі на підприємстві…

4.1 Характеристика приміщення

4.2 Аналіз стану охорони праці

4.3 Розробка заходів щодо поліпшення умов праці в приміщення

Висновки

Список використаних джерел

Реферат
Кваліфікаційна робота містить 138 стор. тексту; 4 розділа; 19 рисунка; 31 таблиці; 25 формул, список використаної літератури з 85 джерел і додатків.
Ціль дипломної роботи - вивчення особливостей застосування економічного аналізу і бухгалтерського обліку для оцінки матеріально-технічного постачання на підприємстві.
Об'єкт дослідження - матеріально-технічне постачання і його облік на підприємстві.
Метод дослідження - аналіз, порівняння, графічний метод представлення даних та матеріалу.
В першому розділі роботи «Механізм реалізації матеріально-технічного постачання та його облік» аналізуються поняття, структура, облік, функції МТП, та організація складського господарства.
В другому розділі роботи «Аналіз забезпеченості та ефективності використання матеріальних факторів виробництва» розглядаються показники оцінки матеріально-технічної бази, матеріалоємності, оборотності запасів, порядок оцінки якості та аналіз виконання плану матеріально-технічного постачання.
В третьому розділі роботи «Економічний аналіз матеріально-технічного постачання на прикладі ВАТ «НВАТ ВНДІкомпресормаш» проводиться аналіз матеріально-технічного постачання на підприємстві по показникам розгляне ним в другому розділі.
Ключові слова: оборотні фонди, матеріально-технічне постачання, склади, виробничі запаси, норма, норматив, виробнича потужність, загальна матеріалоємність, питома матеріалоємність, оборотність обігових коштів.
Вступ
Для того щоб забезпечити підприємство необхідними йому матеріалами відповідно до виявленої потреби, організується матеріально-технічне постачання підприємства. Його завдання полягає у визначенні потреби підприємства в матеріалах і технічних ресурсах, вишукуванні можливостей покриття цієї потреби, організації зберігання матеріалів і видачі їх у цехи, а також у проведенні контролю за правильним використанням матеріально-технічних ресурсів і сприяння в їхній економії.
Вирішуючи це завдання, працівники органів постачання повинні вивчати й ураховувати попит та пропозицію на всі споживані підприємством матеріальні ресурси, рівень і зміна цін на них і на послуги посередницьких організацій, вибирати найбільш економічну форму руху товарів, оптимізувати запаси, знижувати транспортно-заготівельні й складські витрати.
Матеріальні ресурси являють собою частину оборотних фондів підприємства. Оборотні фонди - це ті засоби виробництва, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, цілком переносять свою вартість на готову продукцію й у процесі виробництва міняють або гублять свої споживчі властивості.
До складу оборотних фондів включаються:
1) основні й допоміжні матеріали, паливо, енергія й напівфабрикати, одержувані з боку; 2) малоцінні й швидкозношувані інструменти й запасні частини для ремонту встаткування; 3) незавершене виробництво й напівфабрикати власного виготовлення; 4) тара.
Для безперебійного функціонування виробництва необхідно добре налагоджене матеріально-технічне постачання (МТП), що на підприємствах здійснюється через органи матеріально-технічного постачання.
Головним завданням органів постачання підприємства є своєчасне й оптимальне забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами відповідної комплектності і якості.
В умовах ринку в підприємств виникає право вибору постачальника, а виходить, і право закупівлі більше ефективних матеріальних ресурсів. Це змушує постачальницький персонал підприємства уважно вивчати якісні характеристики продукції, виготовленої різними постачальниками.
Сировина, матеріали, напівфабрикати, паливо та інші матеріальні цінності на заводах і фабриках зберігаються на складах. Склад, число й розміри останніх залежать від номенклатури й кількості споживаних матеріальних цінностей. На великих підприємствах кількість складів нерідко досягає декількох десятків.
Метою дослідження даної дипломної роботи з теми “Аналіз і облік матеріально-технічного постачання на підприємстві” є вивчення та аналізування матеріально-технічного постачання і його бухгалтерського обліку на підприємстві.
Завданнями ж є: 1) розкриття поняття МТП складського господарства та його бухгалтерський облік; 2) розгляд основних рахунків для обліку матеріалів виробничих запасів; 3) вивчення структури, функцій та обліку забезпечення на підприємстві; 4) ознайомитися з організацією складського господарства; 5) ознайомитися із документуванням операцій з обліку запасів; 6) виконати загальну оцінку матеріально-технічної бази підприємства та організації виробництва; 7) провести аналіз МТЗ підприємства та матеріалоємності продукції; 8) проаналізувати оборотність запасів товарно-матеріальних цінностей; 9) оцінити якість плану МТП; 10) проаналізувати виконання плану МТП; 11) здійснити економічний аналіз матеріально-технічного постачання на прикладі ВАТ «НВАТ ВНДІкомпресормаш».
Для розкриття даних питань планується використовувати різні статті з газет, журналів останніх видань, також наукові книги по економічному аналізу, посібники, підручники по бухгалтерському обліку, підручники по статистиці, звітність підприємства ВАТ «НВАТ ВНДІкомпресормаш» за 2005 рік, сайти продавців, наукових організацій, газет та ін.
1. Механізм реалізації матеріально-технічного постачання та його облік
1.1 Поняття матеріально-технічного постачання та важливість бухгалтерського обліку складського господарства

Для того щоб забезпечити підприємство необхідними йому матеріалами відповідно до виявленої потреби, організується матеріально-технічне постачання підприємства. Його завдання полягає у визначенні потреби підприємства в матеріалах і технічних ресурсах, вишукуванні можливостей покриття цієї потреби, організації зберігання матеріалів і видачі їх у цехи, а також у проведенні контролю за правильним використанням матеріально-технічних ресурсів і сприяння в їхній економії. Матеріальні ресурси являють собою частину оборотних фондів підприємства. Оборотні фонди - це ті засоби виробництва, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, цілком переносять свою вартість на готову продукцію й у процесі виробництва міняють або гублять свої споживчі властивості. Проілюструємо склад оборотних фондів на рис. 1.1.

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 1.1 - Склад оборотних фондів підприємства

Оборотні фонди, за винятком малоцінних інструментів й інвентарю(з терміном служби більше одного року - це основні фонди), незавершеного виробництва й напівфабрикатів власного виготовлення, а також енергії, відносяться до матеріальних ресурсів. Інструменти й інвентар, а саме малоцінні й швидкозношувані (з терміном служби менш одного року) відносяться до оборотних фондів. [20]

Найбільшу частку матеріальних ресурсів підприємства становлять основні матеріали, а саме предмети праці, що йдуть на виготовлення продукції й утворять основний її зміст. До допоміжних відносяться матеріали, що споживаються в процесі обслуговування виробництва. Залежно від характеру використання розрізняють: паливо технологічне, тобто безпосередньо бере участь у процесі виготовлення продукції, рухове й використовуване для обслуговування процесу виробництва.

Для безперебійного функціонування виробництва необхідно добре налагоджене матеріально-технічне забезпечення (МТП), що на підприємствах здійснюється через органи матеріально-технічного постачання.

Вирішуючи це завдання, працівники органів постачання повинні вивчати й ураховувати попит та пропозицію на всі споживані підприємством матеріальні ресурси, рівень і зміна цін на них і на послуги посередницьких організацій, вибирати найбільш економічну форму руху товарів, оптимізувати запаси, знижувати транспортно-заготівельні й складські витрати.

Для того щоб зрозуміти важливість бухгалтерського обліку необхідно спочатку розібратися з поняттям обліку. Дане поняття є дуже широким і багатогранним, оскільки він пов'язаний з різноманітною господарською діяльністю людей.

Облік - це процес, який складається з операцій спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрації фактів, явищ природи чи суспільного життя. Якщо процес обліку здійснюється над господарськими об'єктами, то такий облік називається господарським.

Господарський облік - це облік господарської діяльності підприємства, суспільства загалом, тобто це спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрація господарських фактів, явищ і господарських процесів (виготовлення продукції, надання послуг, реалізація, розподіл фінансових результатів тощо).

Залежно від призначення облікової інформації господарський облік поділяють на:

· Оперативний;

· Статистичний;

· Бухгалтерський.

Оперативний облік ведеться безпосередньо на місцях здійснення господарських операцій (облік відпрацьованого часу, хід виконання плану тощо), у тому числі тих, які не можуть бути відображені іншими видами обліку. Дані оперативного обліку використовуються для поточного контролю і спостереження за окремими операціями на певних ділянках господарської діяльності з метою керівництва ними безпосередньо в процесі їх здійснення.

Статистичний облік - вивчає і контролює масові соціально-економічні та суспільні процеси, явища природи (перепис населення, використання робочого часу працівників тощо). Дані про господарські факти, явища і процеси статистичний облік отримує з оперативно-технічного і бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про діяльність суб'єкта господарювання зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Взагалі бухгалтерський облік дає інформацію про майно підприємства, його капітал, зобов'язання, господарські процеси та їх результати. Особливість бухгалтерського обліку є те, що всі господарські операції реєструються на підставі первинних документів.

Метою ведення бухгалтерського обліку складського господарства є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про стан запасів на підприємстві, їх нестачу, потребу, кількість використаних матеріалів та рух сировини на самому підприємстві.

Основними завданнями бухгалтерського обліку є:

1. збирання, оброблення та відображення первинних даних про господарську діяльність;

2. систематизація, групування та зведення даних з метою одержання підсумкової інформації про фінансово-господарські операції підприємства;

3. забезпечення внутрішніх і зовнішніх користувачів достовірною і своєчасною інформацією обліковою інформацією про господарські процеси і явища на підприємстві, та про наявність і стан майна підприємства та його джерел;

4. формування інформаційної бази для планування, стимулювання, організації, регулювання, аналізу і контролю фінансово-господарської діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік на досліджуваному підприємстві будується таким чином, що в ньому даються узагальнені (синтетичні) показники, у яких поєднуються однорідні активи й пасиви, і докладні (аналітичні) відомості, які детально характеризують стан руху активів і пасивів. Більше детальна інформація про рух активів і пасивів підприємству необхідна для оперативного керування й для контролю над схоронністю майна.

Для одержання показників, різних по ступеню деталізації, узагальнення, у бухгалтерському обліку використаються два види рахунків:

– синтетичні;

– аналітичні.

Синтетичні рахунки надають узагальнені показники про активи, пасиви, про результати діяльності підприємства по економічно однорідних групах і тільки в грошовому вираженні.

Аналітичні рахунки дають докладну характеристику даного синтетичного рахунку й можуть бути в натуральних, трудових вимірниках і обов'язково в грошовому вираженні.

Таким чином, відбиття стану й руху активів, пасивів, господарських процесів і їхніх результатів в узагальнених показниках на синтетичних рахунках називається синтетичним обліком, а в детальних показниках на аналітичних рахунках - аналітичним обліком.

Введення Плану рахунків є досить складним процесом, тому що необхідно розробити цілий ряд спеціальних аналітичних рахунків, які властиві специфіці діяльності підприємства. ВАТ «НВАТ ВНДІкомпресормаш» має в наявності розроблений План рахунків, що повністю відповідає всім пропонованим до нього вимогам.

Взаємозв'язок аналітичних рахунків із синтетичним рахунком проявляється в чотирьох рівностях:

1) сума залишків по аналітичних рахунках на початок місяця дорівнює залишку на початок місяця синтетичного рахунку;

2) сума оборотів по дебету аналітичних рахунків дорівнює обороту по дебету синтетичного рахунку;

3) сума оборотів по кредиту аналітичних рахунків дорівнює обороту по кредиту синтетичного рахунку;

4) сума кінцевих залишків по аналітичних рахунках дорівнює кінцевому залишку по синтетичному рахунку.

Цей взаємозв'язок перевіряється шляхом складання оборотних відомостей, які складаються у вигляді таблиці по даним синтетичного й аналітичного обліку.

1.2 Перелік основних рахунків для обліку матеріалів виробничих запасів

Основним рахунком для обліку виробничих запасів є рахунок 20 «Виробничі запаси». У його склад входить дев'ять субрахунків.

На субрахунку 201 «Матеріали основні на складі» відображається наявність і рух основних матеріалів, які входять до складу продукції або є необхідним компонентом при її виготовленні. Допоміжні матеріали, які сприяють основним досягти певної якості, також ураховуються на субрахунку 201.

На субрахунку 202 «Матеріали основні в підзвіті» відображаються наявність і рух основних матеріалів, які перебувають у підзвіті в матеріально-відповідальних осіб.

На субрахунку 203 «Паливо» ураховуються наявність і рух палива. З економічної крапки цей вид матеріалів належить до допоміжних матеріалів, але у зв'язку зі значною роллю в народному господарстві й великій частині в загальних видатках матеріалів його відокремили.

Паливо може використатися:

а) для технологічних потреб, коли воно використається безпосередньо в технологічному процесі й спричиняється якісну зміну матеріалів;

б) для енергетичних потреб, коли паливо сприяє виробленню теплової енергії;

в) для господарських потреб.

Тут також ураховуються оплачені талони на нафтопродукти й газ.

На субрахунку 204 «Пально-мастильні матеріали (ГСМ) для легкового автомобіля» відображаються наявність і рух ГСМ для потреб легкового автотранспорту, що належить підприємству.

Субрахунок 205 «Будівельні матеріали» призначений для відображення руху матеріалів, конструкцій і деталей, які належать до монтажу, і інші матеріальні цінності. Не враховується встаткування, що не вимагає монтажу, транспортні засоби, вільно розміщені верстати, виробничий інструмент і виробничий інвентар.

На субрахунку 206 «Матеріали, передані в переробку» ураховуються матеріали, які передані в переробку на сторону і які надалі включаються до складу собівартості отриманих з них виробів.

Субрахунок 207 «Запасні частини» призначений для обліку придбаних або виготовлених запасних частин, деталей, вузлів, агрегатів, які використаються для проведення ремонтів, заміни зношених частин, машин, устаткування.

Субрахунок 208 «Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ)» відображає суму транспортно-заготівельних видатків, пов'язаних із придбанням виробничих запасів.

Транспортно-заготівельні видатки розраховуються з урахуванням середнього відсотка ТЗВ. Він визначається як відношення суми початкового сальдо по 208 рахунку й приходу за місяць по цьому рахунку до суми залишків по складу (рахунку 201,202, 203, 221 і т.д.). Потім цей середній відсоток ТЗВ множать на витратні рахунки й визначають ТЗВ по кожному рахунку.

На субрахунку 209 «Матеріали з дорогоцінними металами» ураховуються матеріали, до складу яких входять дорогоцінні метали.

Аналітичний облік ведеться в розвитку синтетичного й дозволяє більш глибоко проконтролювати підсумки діяльності підприємства. У робочому плані рахунків досліджуваного підприємства для всіх рахунків, у тому числі й для рахунку 20 «Виробничі запаси», передбачена аналітика по підрозділах, напрямках, працівниках і т.д.

1.3 Структура, функції та облік постачання на підприємстві

Сировина, матеріали, напівфабрикати, паливо та інші матеріальні цінності на заводах і фабриках зберігаються на складах. Склад, число й розміри останніх залежать від номенклатури й кількості споживаних матеріальних цінностей. На великих підприємствах кількість складів нерідко досягає декількох десятків.

Кількість, склад, ємність і спеціалізація складів утворять структуру складського господарства підприємства. Організація складів, їхнє технічне оснащення й розміщення на території заводу й фабрики мають істотне значення для роботи й економіки підприємства. [8] Розглянемо функції органів постачання в таблиці 1.1.

Як вже згадувалось раніше для безперебійного функціонування виробництва необхідно добре налагоджене матеріально-технічне забезпечення (МТЗ), що на підприємствах здійснюється через органи матеріально-технічного постачання. Головним завданням органів постачання підприємства є своєчасне й оптимальне забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами відповідної комплектності і якості.

Таблиця 1.1 - Функції органів постачання підприємства

Функції органів постачання

Зміст функцій органів постачання підприємства

Планування

1) вивчення зовнішнього й внутрішнього середовища підприємства, а також ринку окремих товарів; 2) прогнозування й визначення потреби всіх видів матеріальних ресурсів, планування оптимальних господарських зв'язків; 3) оптимізацію виробничих запасів; 4) планування потреби матеріалів і встановлення їхнього ліміту на відпустку цехам; 5) оперативне планування постачання.

Організація

1) збір інформації про необхідну продукцію, участь у ярмарках, ви-ставках-продажах, аукціонах і т.п.; 2) аналіз всіх джерел задоволення потреби в матеріальних ресурсах з метою вибору найбільш оптимального; 3) висновок з постачальниками господарських договорів на поставку продукції; 4) одержання й організацію завезення реальних ресурсів; 5) організацію складського господарства, що входить до складу органів постачання; 6) забезпечення цехів, ділянок, робочих місць необхідними матеріальними ресурсами.

Контроль і координація роботи

1) контроль за виконанням договірних зобов'язань постачальників, виконання ними строків поставки продукції; 2) контроль за витратою матеріальних ресурсів у виробництві; 3) вхідний контроль за якістю й комплектністю вступників матеріальних ресурсів; 4) контроль за виробничими запасами; 5) висування претензій постачальникам і транспортним організаціям; 6) аналіз дієвості постачальницької служби, розробка заходів щодо координації постачальницькою діяльністю й підвищення її ефективності.

В умовах ринку в підприємств виникає право вибору постачальника, а виходить, і право закупівлі більше ефективних матеріальних ресурсів. Це змушує постачальницький персонал підприємства уважно вивчати якісні характеристики продукції, виготовленої різними постачальниками.[36]

Критеріями вибору постачальника можуть бути надійність поставки, можливість вибору способу доставки, час на здійснення замовлення, можливість надання кредиту, рівень сервісу й ін. Причому співвідношення значимості окремих критеріїв із плином часом може мінятися.[15]

Організаційна побудова, характер і методи роботи служб постачання на підприємствах відзначаються своєрідністю. Залежно від обсягів, типів і спеціалізації виробництва, матеріалоємності продукції, і територіального розміщення підприємства складаються різні умови, що вимагають відповідного розмежування функцій і вибору типу структури органів постачання. На невеликих підприємствах, що споживають малі обсяги матеріальних ресурсів в обмеженій номенклатурі, функції постачання покладають на невеликі групи або окремих працівників господарського відділу підприємства.

На більшості середніх і великих підприємств цю функцію виконують спеціальні відділи матеріально-технічного постачання (ВМТП), які побудовані по функціональній або матеріальній ознаці. У першому випадку кожна функція постачання (планування, заготівля, зберігання, відпустка матеріалів) виконується окремою групою працівників. При побудові постачальницьких органів по матеріальній ознаці певні групи працівників виконують всі функції постачання по конкретному виді матеріалів.

Характерний тип структури служби постачання - змішаний, коли товарні відділи, групи, бюро спеціалізовані на постачанні конкретних видів сировини, матеріалів, устаткування. Однак поряд з товарними до складу відділу постачання входять функціональні підрозділи: планове, диспетчерське. Такий тип структури відділу постачання - найбільш раціональний метод будови, що сприяє підвищенню відповідальності працівників, поліпшенню МТП виробництва.

Планове бюро (група) виконує функції по аналізі навколишнього середовища й ринкових досліджень, визначенню потреби в матеріальних ресурсах, оптимізації ринкового поводження по найбільш вигідному забезпеченню, формуванню нормативної бази, розробці планів постачання й аналізу їхнього виконання, контролю за виконанням постачальниками договірних зобов'язань.

Товарне бюро (група) виконує комплекс планово-оперативних функцій по забезпеченню виробництва конкретними видами матеріальних ресурсів: плануванню, обліку, завезенню, зберіганню й відпустці матеріалу у виробництво, тобто регулює роботу матеріальних складів.

Диспетчерське бюро (група) виконує оперативне регулювання й контроль за виконанням плану постачання підприємства й цехів сировиною й матеріалами; усуває неполадки, що виникають у ході постачання виробництва; контролює й регулює хід поставок матеріалів на підприємство.[16]

На підприємствах машинобудування служба постачання крім відділу МТП включає й відділ зовнішньої кооперації (або бюро, групу), що може входити до складу ВМТП.

Відділи (бюро, групи) зовнішньої кооперації забезпечують виробництво напівфабрикатами (заготівлями, деталями, вузлами). Вони також можуть будуватися по функціональній або товарній ознаці.

Для здійснення технічного переозброєння й реконструкції виробництва підприємство створює відділи устаткування, які звичайно входять до складу капітального будівництва. Особливістю цього типу структури є те, що підрозділи мають свої служби постачання з функціями по плануванню й оперативному регулюванню постачання виробничих цехів і ділянок матеріальними ресурсами, а також по контролю за їхнім виконанням.

Всі операції по надходженню, переміщенню й відпустці виробничих запасів відображаються на бланках типових форм первинних документів по обліку сировини й матеріалів, затверджених наказом Міністерства статистики України № 193 [8]. Завідувач складом (комірник) веде на складі тільки кількісний облік матеріальних цінностей. З матеріально-відповідальними особами для забезпечення схоронності цінностей укладаються договори про матеріальну відповідальність.

Аналітичний облік наявності й руху виробничих запасів здійснюється за принципом їхньої індивідуалізації. При цьому найбільш достовірними ознаками індивідуалізації (аналітичного обліку) є:

– найменування;

– вид;

– тип;

– сорт;

– розмір;

– якісні характеристики;

– одиниця виміру;

– ціна за одиницю виміру;

– сума (вартість).

На підприємстві для виробничих запасів ведуться картки складського обліку (ф. М-12). Вони відкриваються бухгалтерією на кожний номенклатурний номер матеріалу й видаються матеріально відповідальним особам під розпис у книзі «Реєстр карток складського обліку».

Прийняті від матеріально відповідальних осіб документи бухгалтерія після перевірки таксує за встановленими цінами. Всі первинні документи таксуються по кожному рядку документа. Потім документи групуються по видах операцій, джерелам надходження або напрямкам відпустки матеріалів і по кореспондуючих рахунках. По кожній групі матеріалів підраховуються підсумки по приходу й видатку, які заносяться в накопичувальні відомості (табл. 1.2 і 1.3).

Таблиця 1.2 - Накопичувальна відомість синтетичного обліку матеріалів по приходу за березень 2005 р. (Склад №2) (грн.)

Номера

Дата й номери реєстрів здачі документів

Разом за місяць

балансових рахунків, субрахунків

облікових груп

10.03

18.03

29.03

201

100

15050

15000

10000

40050

101

100

-

-

100

Разом по субрахунку 201

15150

15000

10000

40150

202

200

2000

2000

2000

6000

201

2050

1000

1000

4050

Разом по субрахунку 202

4050

3000

3000

10050

Усього по рахунку 20 «Виробничі запаси»

19200

18000

13000

50200

Усього по складу №2

19200

18000

13000

50200

Таким чином, можна визначити суму матеріалів, що надійшли, на склад за місяць. Дана відомість ведеться щомісяця по матеріально відповідальних особах.

Таблиця 1.3 - Накопичувальна відомість синтетичного обліку матеріалів по видатку за березень 2005 р. (Склад №2) (грн.)

Номера

Дата й номери реєстрів здачі документів

Разом за місяць

Балансових рахунків, субрахунків

облікових груп

10.03

18.03

29.03

201

100

-

-

37848

37848

101

-

-

252

252

Разом по субрахунку 201

-

-

38100

38100

202

200

300

300

5000

5600

201

-

-

4000

4000

Разом по субрахунку 202

300

300

9000

9600

Усього по рахунку 20 «Виробничі запаси»

300

300

47100

47700

Усього по складу №2

300

300

47100

47700

Накопичувальна відомість синтетичного обліку матеріалів по видатку так само, як і накопичувальна відомість синтетичного обліку по приходу, ведеться щомісяця й відображає суму витрачених матеріалів за місяць.

На підставі даних накопичувальних відомостей по приходу й видатку матеріалів складається відомість обліку матеріальних цінностей на складах, у якій відображаються зведені дані про їхній рух у грошовому вираженні. Підсумкові дані цієї відомості звіряються з даними облікових регістрів (машинограм по рахунках 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками», 372 «Розрахунки з підзвітними особами» і ін.).

У бухгалтерії ВАТ «НВАТ ВНДІкомпресормаш» є в наявності розроблені типові кореспонденції по обліку виробничих запасів. Вони представлені в журналі господарських операцій (табл. 2.3, 2.4, 2.5, 2.6).

При надходженні виробничих запасів і відбитті його в бухгалтерському обліку враховується той факт, яким чином підприємство за них розплатилося ( чи те було передоплата, чи те - наступна оплата). У типових кореспонденціях знайшло відбиття й оприбуткування виробничих запасів у результаті їхнього внеску в статутний фонд і безкоштовне одержання. Також особлива увага приділяється обліку транспортно-заготівельних видатків. На досліджуваному підприємстві дані видатки ставляться на окремий субрахунок 208 «Транспортно-заготівельні витрати».

Таблиця 1.4 - Журнал господарських операцій

№ п/п

Утримування господарської операції

Дебет

Кредит

1

2

3

4

1.Надходження виробничих запасів у випадку наступної оплати

1.1

Оприбутковано виробничі запаси

20

631

1.2

Відбито суму податкового кредиту по ПДВ

641

631

1.3

Відбито видатки на транспортування

208

631

1.4

Відбито суму податкового кредиту по ПДВ

641

631

1.5

Оплачено придбані виробничі запаси

631

311

1.6

Оплачено надані транспортні послуги

631

311

2. Надходження виробничих запасів у випадку передоплати

2.1

Зроблено передоплату за виробничі запаси

371

311

2.2

Відбито суму податкового кредиту по ПДВ

641

644

2.3

Зроблено передоплату за транспортні послуги

371

311

2.4

Відбито суму податкового кредиту по ПДВ

641

644

2.5

Оприбутковано придбані виробничі запаси

20

631

2.6

Списано суму податкового кредиту по ПДВ

644

631

2.7

Відбиті ТЗВ

208

631

2.8

Списані ТЗВ на видатки

23, 91, 92, 93, 94

208

2.9

Списані ТЗВ на залишок виробничих запасів

20

208

3. Одержання виробничих запасів як внесок у статутний фонд

3.1

Відбито одержання виробничих запасів у статутний фонд від учасника

20

46

4. Безоплатне одержання виробничих запасів

4.1

Відбито справедливу вартість безкоштовно отриманих виробничих запасів

20

745

Використання виробничих запасів в операційній діяльності укладається в їхньому використанні на різні потреби підприємства: для виробництва продукції, керування підприємством, загальвиробничих потреб, забезпечення збуту, а також їхньої реалізації. Має місце випадок списання виробничих запасів у результаті надзвичайних подій.

Таблиця 1.5 - Журнал господарських операцій

№ п/п

Утримування господарської операції

Дебет

Кредит

1

2

3

4

1. Списання виробничих запасів:

1.1

для виробництва продукції основного виробництва

231, 232

20

1.2

для загальвиробничих потреб

91

20

1.3

для керування підприємством

92

20

1.4

для забезпечення збуту

93

20

2. Реалізація виробничих запасів

2.1

Відбито дохід від реалізації відвантажених покупцеві виробничих запасів по договірній вартості

361

712

2.2

Відбито суму податкового зобов'язання по ПДВ

712

641

2.3

Списано собівартість реалізованих товарів

943

20

2.4

Сформовано фінансовий результат:

списано дохід від реалізації виробничих запасів

712

791

списано собівартість реалізованих виробничих запасів

791

943

2.5

Надійшла оплата за відвантажені виробничі запаси

311

361

3. Списання виробничих запасів у результаті надзвичайних подій

3.1

Списано виробничі запаси, втрачені внаслідок надзвичайних подій

99

20

3.2

Оприбутковано отримані відходи від списання виробничих запасів, втрачених у результаті надзвичайних подій

20

750

На досліджуваному підприємстві відокремлено ведеться облік операцій по русі палива, що також представлений у журналі господарських операцій. У ньому відбиті операції, як по оприбуткуванню палива, так і по його списанню на різні потреби підприємства.

Таблиця 1.6 - Журнал господарських операцій

№ п/п

Утримування господарської операції

Дебет

Кредит

1. Облік операцій по руху палива

1.1

Оприбуткування придбаного палива від постачальників

203

631

1.2

Відбито суму податкового кредиту по ПДВ

644

631

1.3

Вартість транспортних послуг включена в первісну вартість палива

203

631

1.4

Відбито суму податкового кредиту по ПДВ

644

631

1.5

Списано паливо:

для виробництва основної продукції

231, 232

203

на автотранспорт

233

203

на збут продукції

93

203

для загальновиробничих потреб

91

203

1.6

Передача палива матеріально-відповідальними особами усередині підприємства

203

203

На підприємстві особливу роль відводять обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів (МБП). У журналі господарських операцій відбиті операції по оприбуткуванню й реалізації МБП.

Таблиця 1.7 - Журнал господарських операцій

№ п/п

Утримування господарської операції

Дебет

Кредит

1

2

3

4

1. Оприбуткування МБП

1.1

Оприбутковані МБП

22

631

1.2

Відбито суму податкового кредиту по ПДВ

641

631

1.3

Відбито видатки на транспортування МБП

22

631

1.4

Відбито суму податкового кредиту по ПДВ

641

631

1.5

Оплачено придбані МБП

631

311

1.6

Оплачено надані транспортні послуги

631

311

2. Реалізація МБП

2.1

Відбито дохід від реалізації відвантажених покупцеві МБП по договірній вартості

361

712

2.2

Відбито суму податкового зобов'язання по ПДВ

712

641

2.3

Списано собівартість реалізованих МБП

943

22

2.4

Сформовано фінансовий результат:

списано дохід від реалізації МБП

712

791

списано собівартість реалізованих МБП

791

943

2.5

Надійшла оплата за відвантажені МБП

311

361

Відповідно до класифікації аудиторських послуг аудит по суб'єктах здійснення ділиться на внутрішній і зовнішній.

Оперативний бухгалтерський контроль над використанням запасів на виробництві починається з організації нормативної бази. Головний економіст підприємства за допомогою головного бухгалтера повинен організовувати постійне, безперервне зниження виробничих видатків.

Проте, дієвість контролю збільшується тільки при комплексному здійсненні його бухгалтерією, планово-економічним відділом, відділами нормування сировини й матеріалів, праці й заробітної плати й т.д. Однак у всіх контрольних діях ініціатива залишається за головним бухгалтером, що повинен активно допомагати керівникові підприємства й керівникам структурних підрозділів у виконанні ними контрольних функцій у рамках своєї компетенції. Виконання цих обов'язків жадає від головного бухгалтера такого ведення обліку, завдяки якому всі операції в процесі виробничої, господарської й фінансової діяльності відображалися б у бухгалтерському обліку, а документи по оформленню господарських операцій були б старанно проаналізовані на рахунок їхньої вірогідності, правильності й законності. Але у зв'язку з більшим обсягом роботи в головного бухгалтера ці й багато інших обов'язків на досліджуваному підприємстві покладають на внутрішніх аудиторів.

Внутрішній аудит у ВАТ «НВАТ ВНДІкомпресормаш» є невід'ємною частиною загальної системи керування. Об'єкти перевірки залежать від мети й завдань, поставлених перед ним керівництвом підприємства (як правило, це функції системи контролю й обробки інформації). Як відомо, останнім часом роль внутрішнього аудита розширена за рахунок включення в нього оцінки якості інформації, що подається керуванню для прийняття рішень, а також оцінки корисності використання аналізу інформації на підприємстві. Завданням внутрішнього аудита є допомога відповідним працівникам у підвищенні ефективності їхньої роботи. Для проведення внутрішнього аудита керівник ВАТ «НВАТ ВНДІкомпресормаш» призначає відповідальних із числа фахівців з бухгалтерського обліку, економістів, які прекрасно знають всі особливості обліку й аудита виробничих запасів. Із цього треба, що внутрішні аудитори є залежними й підлеглі керівництву підприємства. Вони перевіряють бухгалтерську інформацію і її вірогідність і подають керівництву результати аналізу, оцінки, рекомендації, ради й інформацію про діяльність об'єктів, які вони перевіряли. Що стосується наявності сертифіката аудитора у внутрішніх аудиторів, те слід зазначити, що вони не обов'язково повинні його мати.

Послідовність внутрішнього аудита виробничих запасів повністю залежить від аудиторів. Тобто аудитори, які проводять внутрішнього аудита, самі встановлюють порядок його проведення. Але проведення інвентаризації виробничих запасів при здійсненні внутрішнього аудита є обов'язковим. Перевіряється наявність і правильність складання й висновку договорів про матеріальну відповідальність із матеріально відповідальними особами. При проведенні інвентаризації матеріально відповідальні особи пишуть розписку про те, що всі прибуткові й видаткові документи на товарно-матеріальні цінності здані в бухгалтерію й всі товарно-матеріальні цінності, які надійшли на його зберігання, оприбутковані, а ті, які вибули - списані. По закінченню інвентаризації складається інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, що містить інвентаризаційну відомість. У випадку виявлення недостач або надлишок складається акт інвентаризації, де вказується фактична кількість цінностей і їхня кількість за даними бухгалтерського обліку, а також кількість і сума надлишку й недостачі. Наприкінці інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей вказується склад інвентаризаційної комісії, у який входять сімнадцять чоловік, у тому числі перший заступник голови правління, завідувач відділом, інженери, провідний інженер, бухгалтер, завідувач складом, завідувач складським господарством, старший комірник і матеріально відповідальна особа - завідувач складом, які підтверджують результати інвентаризації своїми підписами.

Аудитори перевіряють правильність порядку оприбуткування виробничих запасів на склад і порядку їхнього вибуття. При перевірці вибуття виробничих запасів приділяється велика увага методу оцінки вибуття виробничих запасів. Згідно з наказом «Про облікову політику» досліджуване підприємство при вибутті виробничих запасів використає метод ФІФО, що дозволяє максимально наблизити бухгалтерський і податковий облік. Тому аудитори дуже ретельно перевіряють цей фрагмент обліку виробничих запасів.

Внутрішні аудитори перевіряють стан розрахунків з постачальниками, покупцями, замовниками, наявність всієї документації, а також правильність її оформлення. Велика увага приділяється оцінці виробничих запасів.

Внутрішні аудитори на досліджуваному підприємстві перевіряють правильність ведення складського обліку й умови зберігання виробничих запасів на складах.

Таким чином, при проведенні внутрішнього аудита відбувається задоволення потреб адміністрації в інформації щодо виробничих запасів і їхнього використання. Внутрішній аудит на підприємстві не залежимо від нього тільки організаційно, а в цілому він задовольняє потреби керівництва в необхідній для нього інформації.

Керівництво ВАТ «НВАТ ВНДІкомпресормаш» зацікавлено в проведенні зовнішнього аудита, що являє собою процес пізнання істини й укладається в ретельному вивченні здійснених підприємством операцій. Інакше кажучи, зовнішній аудит - це незалежна експертиза стану бухгалтерського обліку, фінансової звітності й висловлення думки аудитора із приводу повноти, законності й вірогідності відображених у них фінансово-господарських операцій господарюючого суб'єкта.

До 2003 р. на досліджуваному підприємстві зовнішній аудит проводився один раз у півроку, а з 2003 р. - щокварталу. Це обумовлено тим, що ВАТ звітує перед Державним комітетом із цінним паперам і фондовому ринку (ГКЦБФР).

Для проведення зовнішнього аудита досліджуване підприємство запрошує аудиторську фірму - ТОВ «НОРД - ВЕСТ», що у результаті своєї діяльності надає керівництву ВАТ аудиторський висновок за підсумками його діяльності. Даний аудиторський висновок своїм підписом підтверджує сертифікований аудитор.

Основою господарської діяльності підприємства є матеріальні цінності. Тому аудит їхнього використання аудиторська фірма починає з інвентаризації й перевірки виконання угод постачальників і покупців. При цьому велике значення має правильний вибір об'єктів інвентаризації. Вивчається організація висновку угод про матеріальну відповідальність, стан складського господарства, розміщення товарно-матеріальних цінностей, виконання правил їхнього зберігання й охорони.

При інвентаризації перевіряють також ваговимірні прилади з метою встановлення строків їхньої метрологічної перевірки відповідними органами сертифікації, стандартизації й метрології.

Також визначається наявність у клієнтів нормативних актів, товарно-транспортних накладних, рахунків і інших первинних документів на транспортування матеріальних цінностей, їхнє оприбуткування, витрата та інше.

Перевіряється правильність прийому цінностей по кількості і якості, їхнє зберігання, наявність зіпсованих виробничих запасів, бухгалтерський облік, звітність, первинні документи та інше.

При аудиті матеріальних цінностей використають способи й прийоми вивчення первинних документів, які забезпечують максимальний ефект і дозволяють робити обґрунтовані висновки.

Прийоми й способи перевірки бухгалтерських даних ділять на загальні й часткові, які тісно взаємозалежні. Зупинимося на останні.

Контрольні порівняння фактичних залишків виробничих запасів з даними за результатами інвентаризації використаються, коли аудитор має дані про порушення:

· приписках товарно-матеріальних цінностей в інвентаризаційних описах з метою утаювання недоліків до початку проведення інвентаризацій;

· даних про заниження в порівнянні з фактичним залишком деяких виробничих запасів в інвентаризаційних описах на початок звітного періоду для утаювання надлишків;

· реалізації так званих інших виробничих запасів, не відображених у прибуткових документах;

· навмисному завищенні цін на виробничі запаси, які відпускалися по документах на інші мети.

Контрольні порівняння проводиться так: до залишку виробничих запасів відповідного найменування, зазначеному в інвентаризаційному описі, що складений до початку звітного періоду, додають кількість облікових одиниць цього виробничого запасу, що надійшов протягом періоду, що перевіряє, і віднімають кількість одиниць, зафіксованих у видаткових документах. Отримана величина показує максимально можливий залишок цього товару на кінець інвентаризаційного періоду. Ці дані порівнюють із фактичними залишками.

Необхідно відзначити, що по прибуткових і видаткових документах кількісний облік матеріальних цінностей відновлюється повністю. Це дає можливість простежити рух кожного виробничого запасу. Відновлення кількісного обліку по суті близько до контрольного порівняння. Однак це може бути, можливо, при повнім документуванні всіх операцій. Якщо ж операції повністю не документуються, то в цьому випадку проводяться контрольні порівняння.

Рух матеріальних цінностей аналізується в тих випадках, коли є відомості про те, що в підприємства, у якого всі операції документуються, бувають крадіжки та інші негативні явища, але при інвентаризації цього не виявлено.

Аналізуючи рух матеріальних цінностей, можна викрити підробки в документах по операціях витрати виробничих запасів, становлячи таблицю їхнього надходження й витрати по днях.

Важливий спосіб бухгалтерської перевірки - порівняння даних прибутково-видаткових документів, що безпосередньо відображають рух матеріальних цінностей з даними інших документів, які фіксують цієї ж операції, але в інших аспектах.

Безпосередній огляд бухгалтерських документів проводиться для перевірки правильності арифметичних підрахунків у них і їхнє правильне оформлення.

Зіставлення даних бухгалтерського обліку з даними оперативного обліку використають для вивчення господарських операцій. Дані оперативного обліку не можуть бути основою для облікових записів, тому бухгалтери й аудитори їх не використають. По документах оперативної звітності можна визначити дійсний характер і обсяг операцій, пов'язаних з матеріальними цінностями. Однак це не є підставою для висновку аудитора. Вони лише допомагають вибрати правильний напрямок вивчення.

Правильно проведена інвентаризація тих або інших операцій з матеріальними цінностями сприяє якісному проведенню аудита. Вивчається також питання визначення норм матеріальних цінностей.

Особлива увага необхідно приділити тим цінностям, які надійшли під час інвентаризації, їхньому правильному прийому матеріально-відповідальними особами й відображенню у відповідному інвентаризаційному описі.

Якщо інвентаризація проводиться тривалий час, допускається відпустка ТМЦ із відображенням в окремому інвентаризаційному описі.

В окремому інвентаризаційному описі відображаються ТМЦ, які є власністю інших підприємств або перебувають у дорозі.

Головною метою інвентаризації є визначення фактичної наявності й стану майна об'єкта інвентаризації.

Порядок проведення й періодичність інвентаризації визначена «Інструкцією з інвентаризації основних коштів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і документів і розрахунків». Тільки до виконання цього нормативного документа необхідно додати, що завдання аудитора полягає й у вивченні якості інвентаризацій, проведених самим підприємством. Всі виявлені недоліки фіксуються аудитором для звірення з інвентаризаційним описом.

Перевірка рахунків складських операцій є однієї з основних складових аудита, тому що значна частка помилок допускається при оцінці виробничих запасів під час інвентаризації.

Обсяг вивчення аудитором цих рахунків у значний мері залежить від ефективності внутрішнього контролю на підприємстві й досвіді аудитора.

Важлива проблема пов'язана з аудитом зберігання деяких виробничих запасів, маючи на увазі ефективність використання складської площі.

Велике значення має система раптової інвентаризації, матеріали якої є важливим елементом внутрішнього аудитові.

Оцінюють виробничі запаси за собівартістю або за ринковими цінами. Аудитор підтверджує правильність оцінки вартості матеріальних цінностей.

У процесі аудита велике значення має аналіз виробничих запасів на складі. Відповідно до загальних принципів аудита, аудитор повинен бути присутнім при інвентаризації, здійснюваної підприємством. Для визначення методу оцінки товарно-матеріальних цінностей аудитор вивчає відповідні документи. Якщо оцінка за собівартістю, визначаються метод розрахунку.

Для профілактики зловживань перевіряється порядок обліку й контролю по виданих дорученнях.

Велика увага приділяється аудитові списання виробничих запасів.

Порушення можуть бути пов'язані з незаконним списанням виробничих запасів, використанням завищених норм їхнього списання.

Для того щоб виявити реалізацію неврахованих виробничих запасів, необхідно зіставити кількість оприбуткованих виробничих запасів по документах складу з кількістю виробничих запасів, за підготовку яких нарахована заробітна плата, а також кількість витраченого пакувального матеріалу й списаної тари. Звертають увагу на схоронність матеріальних цінностей, облік накладних на відпустку виробничих запасів, порядок їхньої видачі.

Джерелом інформації про операції з матеріальними активами підприємства також є Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, Інструкція про порядок видачі доручень на одержання товарно-матеріальних цінностей, затверджена Мінфіном України.

Найбільш типовими порушеннями при здійсненні операцій з матеріальними цінностями є:

· незадовільна організація складського господарства й зберігання цінностей;

· придбання непотрібних виробничих запасів, наявність на складі зіпсованих цінностей;

· завищення собівартості придбаних виробничих запасів;

· неповне оприбуткування що надійшли ТМЦ;

· необґрунтовані претензії до постачальників;

· нераціональна відпустка виробничих запасів, порушення норм або лімітів їхньої відпустки;

· відпустка дефіцитних виробничих запасів як надлишків на сторону;

· порушення порядку проведення інвентаризацій;

· недостача, надлишки, присвоєння матеріальних цінностей;

· помилки або підробки при кодуванні документів;

· відпустка виробничих запасів за заниженими цінами;

· незадовільна постановка бухгалтерського обліку.

Правильна організація прийому й відпустки матеріальних цінностей гарантує їхня схоронність і безперервне забезпечення ними виробництва.

Надходження виробничих запасів від постачальників контролюється по виписаним ними документам, що відповідають журналам ордерам, відомостям надходження матеріальних цінностей від постачальників на склад підприємства, а також по прибуткових документах складів або інших місць зберігання.

По закінченню проведення зовнішнього аудита аудитор надає керівництву підприємства аудиторський висновок, у якому є підпункт «Запаси». Він говорить про те, що облік товарно-матеріальних цінностей (запасів) відповідно до наказу «Про облікову політику» на підприємстві проводиться відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». В обліку списання виробничих запасів використається метод ФІФО. Дані аналітичного й синтетичного обліку відповідають один одному. Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей у першому кварталі 2004 р. на підприємстві не проводилася.

1.4 Організація складського господарства

Однією з ланок організації МТП є складське господарство, основне завдання якого полягає в прийомі й зберіганні матеріалів, їхній підготовці до виробничого споживання, безпосередньому постачанні цехів необхідними матеріальними ресурсами. Склади залежно від зв'язку з виробничим процесом підрозділяються на матеріальні, виробничі, збутові. Прийняті матеріали зберігаються на складах по номенклатурних групах; сортам, розмірам. Стелажі нумеруються із вказівкою індексів матеріалів.

Завезення матеріалів і робота складів організуються на основі оперативно-заготівельних планів. Поставки матеріальних ресурсів на підприємство здійснюються через господарські зв'язки. Господарські зв'язки - сукупність економічних, організаційних і правових взаємин, які виникають між постачальниками й споживачами засобів виробництва. Раціональна система господарських зв'язків припускає мінімізацію витрат виробництва й обігу, повна відповідність кількості, якості й асортиментів поставляє продукцію, що, потребам виробництва, своєчасність і комплектність її надходження.

Господарські зв'язки між підприємствами можуть бути прямими й опосередкованими (непрямими), тривалими, і короткостроковими.

Прямі являють собою зв'язки, при яких відносини по поставках продукції встановлюються між підприємствами-виробниками й підприємствами-постачальниками прямо, безпосередньо.

Опосередкованими вважаються зв'язки, коли між цими підприємствами є хоча б один посередник. Поставки продукції споживачеві можуть здійснюватися змішаним шляхом, тобто як прямо, так і через посередників (дистриб'юторів, джобберів, агентів, брокерів).

Дистриб'ютори й джоббери - це фірми, що здійснюють збут на основі оптових закупівель у великих промислових підприємств - виробників готової продукції. Дистриб'ютори мають власні склади й встановлюють тривалі контрактні відносини із промисловими підприємствами. Джоббери скуповують окремі великі партії товарів для швидкого перепродажу. Агенти й брокери - це фірми або окремі підприємці, що здійснюють збут продукції промислового підприємства на основі комісійної винагороди.[28]

Прямі господарські зв'язки для підприємств є найбільш економічними й прогресивними в порівнянні з непрямими, тому що вони, крім посередників, зменшують витрати обігу, документообіг, зміцнюють взаємини між постачальниками й споживачами. Поставки продукції стають більше регулярними й стабільними. Опосередковані господарські зв'язки менш економічні. Вони вимагають додаткових витрат на покриття витрат діяльності посередників між підприємствами-споживачами й підприємствами-виготовлювачами.

Якщо підприємства споживають сировину й матеріали в незначних кількостях, що не досягають транзитної форми відвантаження, то, щоб не створювати на підприємствах зайві запаси матеріальних цінностей, доцільні зв'язки й через послуги посередників. Як прямі, так й опосередковані зв'язки можуть носити тривалий і короткостроковий характер. Тривалі господарські зв'язки - прогресивна форма матеріально-технічного постачання. У цьому випадку підприємства мають можливість розвивати на довгостроковій основі співробітництво по вдосконалюванню випускаємої продукції, зниженню її матеріалоємності, доведенню до світових стандартів.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.