Матеріально-технічне постачання і його облік на підприємстві

Поняття матеріально-технічного постачання та важливість бухгалтерського обліку складського господарства. Документування операцій з обліку запасів на підприємстві. Економічний аналіз матеріально-технічного постачання на фірмі ВАТ "НВАТ ВНДІкомпресормаш".

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 11.05.2014
Размер файла 2,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

де енІІІ - нормоване значення КЕО для ІІІ світлового пояса по СНИП ІІ-4-79. Для даного приміщення, у якому виконуються роботи ІІІ розряду (середньої точності) для бічного висвітлення енІІІ= 1,5%;

m - коефіцієнт світлового клімату (для України m = 0,9);

с- коефіцієнт сонячності (для м. Суми знаходимо по СНИП ІІ-4-79).

Для географічної широти м. Суми розташоване північніше 50 п.ш. вікна виходять на південь с =0,75.

Таким чином, нормативне значення КЕО складе:

ені= 1,5*0,9* 0,75 =1,0125%

Розрахунок фактичного значення природного висвітлення виробляється по формулі (4.2):

(4.2)

фактичне значення КЕО для приміщення (відділу) буде розраховуватися по формулі (4.3):

, (4.3)

де Sо - площа всіх вікон у приміщенні, м2 (1,93*2,3*3=13,32м2);

Sn - площа підлоги в приміщенні, м2 (10,0*6,5=65,0м2);

?0 - загальний коефіцієнт світлопропускання, для віконних прорізів адміністративно - управлінських будинків, які не обладнані сонцезахисними пристосуваннями, дорівнює 0,5

?1 - коефіцієнт, що враховує відображення світла від внутрішніх поверхонь приміщення. Приймається у відповідності зі СНИП ІІ-4-79;

- світлова характеристика вікна, з по СНИП ІІ-4-79;

Кзд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон конфронтуючими приміщеннями, при їхній відсутності Кзд = 1;

Кз - коефіцієнт запасу, з у межах Кз = 1,3 - 1,5. Приймемо рівним 1,4

На малюнку 4.2 наведена схема приміщення з необхідними для розрахунку розмірами кімнати й вікон.

Рис.4.2 Природне освітлення

Знайдемо ?1. Для цього необхідно, по-перше, знайти відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна. Відстань від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна дорівнює 0,9-0,75+2,3=2,45 м. Вікна розташовані уздовж більшої стіни, глибина приміщення (відстань від вікна до протилежної стіни) дорівнює його ширині - 6,5 м., шукане відношення, таким чином, дорівнює 6,5/2,45=2,65. Це значення потрапило в інтервал від 2 до 3.

Відношення відстані розрахункової крапки від зовнішньої стіни до глибини приміщення дорівнює 5,75/6,5=0,88 (в інтервалі від 0,8 до 0,9)

Відношення довжини приміщення до його глибини дорівнює 10/6,5=1,54 (в інтервалі від 1 до 2).

Середньозважений коефіцієнт відбиття світла від стелі, стін, підлоги Рср=0,5. Тому що приміщення світле зі світлими меблями. У результаті виходить таблиця 4.1 із сусідніми для ?1 значеннями (виділені жирним).

Таблиця 4.1 - Значення коефіцієнта ?1 при бічному однобічному висвітленні

Відношення

відстані розрахункової крапки від зовнішньої стіни до глибини приміщення

Середньозважений коефіцієнт відбиття світла від підлоги, стін і стелі Рср

Рср = 0,5

Відношення довжини приміщення до його глибини

1

1,54

2 і більше

0,8

0,88

0,9

3,1

4,2

2,72

2,89

3,55

2,4

3

Користуючись наступною формулою екстраполяції можна визначити невідомі значення:

(4.4)

де Х1 і Х0 - верхня й нижня границя відрізка для аргументу;

Y1 і Y0 - верхня й нижня границя відрізка для функції;

Хф - фактичне значення аргументу усередині відрізка;

Yф - шукане значення функції усередині відрізка.

Підставляємо значення у формулу

2,72

3,55

2,89

Таким чином, ми одержали коефіцієнт, що враховує відображення світла від внутрішніх поверхонь приміщення r1 рівний 2,89.

Для того, щоб знайти значення світлової характеристики вікна 0, використаємо розраховані раніше відносини. (Табл.4.2)

Таблиця 4.2 - Значення світлової характеристики 0 світлових прорізів при бічному висвітленні

Відношення довжини приміщення до його глибини

Значення світлової характеристики 0 при відношенні глибини приміщення до його висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна

2

2,65

3

2

1,54

1,5

9,5

13

10,15

13,97

14,3

10,5

15

Використовуючи формулу екстраполяції (4.4) знаходимо значення 0.

Тепер підставимо значення у формулу 3.3 знайдемо фактичне значення коефіцієнта природного висвітлення.

еф =

Як видно фактичне значення перевищує нормативне 1,514 >1,0125. Що свідчить про те, що природне висвітлення є ефективним.

Для оцінки ефективності штучного висвітлення в приміщенні необхідно зрівняти значення фактичної освітленості й нормативного значення по СНИП ІІ-4-79.

Нормативне значення освітленості для адміністративно-управлінських приміщень при загальному висвітленні по СНИП ІІ-4-79 становить при використанні газорозрядних ламп - 300лк.

Розташування світильників показане на малюнку 4.3.

Для розрахунку загального висвітлення застосовуємо метод світлового потоку. Світловий потік, створюваний джерелами штучного висвітлення визначається по формулі (4.5):

, (4.5)

звідси обчислюється Еф по формулі 4.6, лк:

, (4.6)

де Fл - світловий потік лампи, (лм)

- коефіцієнт використання світлового потоку, перебуває в межах 0,4-0,6. Візьмемо 0,6.

N - кількість світильників, шт.= 12;

n - кількість ламп у світильнику, шт.= 4;

S - площа приміщення, м2 = 6,5*10 = 65 м2;

K - коефіцієнт запасу перебуває в межах від 1,5 до 2, приймемо К0 = 1,5;

Z - коефіцієнт нерівномірного висвітлення, для люмінесцентних ламп Z = 1,1.

Рис.4.3 Розміщення світильників

Для висвітлення застосовуються люмінесцентні лампи потужністю 18 Вт. Світловий потік цих ламп становить від 1250 лм. Число світильників у приміщенні 12 штук по 4 лампи в кожному світильнику.

Підставимо отримані дані у формулу для розрахунку:

З отриманих результатів видно, що Еф > Ен, то есть 335,66 Лк> 300Лк. Таким чином, загальне висвітлення даного приміщення достатнє.

Для нормальної роботи працюючих у досліджуваному приміщенні необхідно, згідно СНИП 2.09.04-87, щоб обсяг виробничого приміщення, що доводиться на кожного працівника, становив не менше 40 м3.

У противному випадку необхідно забезпечувати постійний повітрообмін за допомогою вентиляції не менше ніж L=30 м3 /час на кожного працюючого. У приміщенні бухгалтерії на один працюючого доводиться 24,56 м3 ((10*6,5*3,4)/9). Таким чином, необхідний повітрообмін Lн, м3 /час, розраховується по формулі (4.7):

L = Ln, (4.7)

де n - найбільша кількість людей, що перебувають у приміщенні.

L - кількість повітря необхідного для нормальної роботи одного працюючого.

L=30*9=270 м3 /час

Фактичний повітрообмін у відділі здійснюється за допомогою природної вентиляції (аерації) як неорганізовано - через різні нещільності у віконних і дверних щілинах, так і організовано - через вентиляційний канал.

Фактичний повітрообмін Lф розраховується по формулі (4.8):

Lф=mVFф3600 (4.8)

де, F - площа кватирки, через яку буде виходити повітря, м2;

m - коефіцієнт використання повітря, що лежить у межах 0,3 - 0,8 приймемо 0,55;

V - швидкість виходу повітря через кватирку або вентиляційний канал (м/с).

Її можна знайти по формулі (4.9):

(4.9)

де g - гравітаційне прискорення, g = 9,8 м/с;

Н2 - тепловий напір, під дією якого буде здійснюватися вихід повітря із кватирки або через вентиляційний канал кгс/м2 (4.10)

Н2 = h2(yн - yвн.ср.), (4.10)

де h2 - відстань від площини рівних тисків до центра кватирки, м;

ун., увн. - об'ємна вага повітря відповідно усередині приміщення й ззовні кгс/м3.

Об'ємна вага повітря розраховується по формулі (4.11):

, (4.11)

де Рб - барометричний тиск, мм.рт.ст. Приймаємо Рб = 750 мм.рт.ст.;

Т - температура повітря в Кельвінах.

У приміщенні бюро температура в теплий період року 26С (299К), для холодного періоду року 20С (295К)

Температуру повітря зовні приміщення приймаємо по (СниП 2.04.05 - 91):

для теплого періоду - t = 24С, T = 297K;

для холодного періоду - t = -11С, T = 262K.

Знаходимо об'ємну вагу повітря по формулі 4.11:

Для теплого періоду:

кгс/м3.

кгс/м3.

Для холодного періоду:

кгс/м3.

кгс/м3.

Кватирка має такі розміри 0,71,6= 1,12 м2. Площа дверей 0,92 = 1,8 м2.

Величину h2 можна знайти із системи:

де Sдв и Sф - площі дверного (нижнього) прорізу й кватирки (верхнього прорізу)

h1 и h2 - відстані від середини нижнього прорізу й середини верхнього прорізу до площини рівних тисків;

h - відстань між серединами верхнього й нижнього прорізів.h=1,6/2 + 0,9 - 2/2 = 0,7 (м)

Звідки одержуємо:

, (4.12)

h2 = (0,7*1,82)/(1,2544+3,24)= 0,505(м)

Схема розрахунку природної вентиляції представлена на малюнку 4.4. Розрахуємо фактичний повітрообмін:

У теплий період:

H2 = 0,505(1,1742-1,1664) = 0,003939 (кгс/м2)

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 4.4 Схема розрахунку природної вентиляції

Обчислюємо фактичний повітрообмін у теплий період по формулі 4.8,:

Lф = 0,30,257336001,12 311,23 (м3/год)

Lф > Lн тобто 311,23>270

Розрахуємо фактичний повітрообмін:

У холодний період:

H2 = 0,505(1,3311-1,1822) = 0,07519 (кгс/м2)

Обчислюємо фактичний повітрообмін у холодний період по формулі 4.8,:

Lф = 0,31,11651,123600 1350,52 (м3/год)

Lф > Lн то есть 1350,52 > 270

Відповідно до СНІП 24-86 по пожежній небезпеці приміщення можна віднести до категорії В. Можливі причини пожежі: коротке замикання проводки; паління в неналежних місцях; використання електропобутових приладів. Працівники використають у приміщенні електрочайник, що є порушенням техніки безпеки й підвищує пожежну небезпеку.

Для того щоб не допустити захламлення, що може викликати збільшення пожежної небезпеки, у приміщенні бухгалтерії підтримується чистота й порядок, регулярно здійснюється вологе збирання, для документів які повинні зберігається для звітності кілька років передбачене спеціальне приміщення окремо від бухгалтерії де немає пожежонебезпечних предметів.

У будинку, де розташована бухгалтерія, на кожному поверсі розташовані вогнегасники. Це відповідає вимогам СНИП 2.01.02-85, відповідно до якого на кожні 200м2 площі будинку повинне доводиться 2 вогнегасники: 1 ручний вуглекислотний і 1 ручний пінний.

З метою організації евакуації людей у випадку пожежі розроблений спеціальний план евакуації працівників. Він представлений на рис. 4.5

Рис. 4.5 План евакуації працівників

В таблиці 4.3 відображені всі отримані при розрахунках дані про санітарно-гігієнічні умови праці в бухгалтерсько-фінансовому відділі.

Таблиця 4.3 - Підсумкова таблиця санітарно-гігієнічних умов праці

Параметр

Значення параметра

Нормативний

документ

Факт

Нормуєме

1

2

3

4

Освітленість (загальна), лк

335,66

300

СНиП II-4-79

Значення К.Е.О.%

1,514

1,0125

СНиП II-4-79

Температура повітря, 0С
Узимку

Улітку

20

26

Опт 21-24 Доп.20-25

Опт 22-25Доп.21-28

ГОСТ 12.1.005-88

Відносна вологість, %
Узимку

Улітку

50

50

Опт.40-60 Доп.не>75
Опт.40-60

Доп.не>60

ГОСТ 12.1.005-88

Швидкість руху повітря, м/с

0,18

<0,2

ГОСТ 12.1.005-88

4.3 Розробка заходів щодо поліпшення умов праці в приміщенні
У ході аналізу стану охорони праці в бюро аналізу Планово-економічного керування були розглянуті санітарно-гігієнічні умови праці, характеристика вентиляції, штучного й природного висвітлення, метеорологічні умови, протипожежні міри й рівень шуму. В основному, умови охорони праці приміщення задовольняють нормативним вимогам.
Природне й штучне висвітлення в бюро достатнє. Але в приміщенні бюро, додатково до газорозрядних ламп, існують 11 ламп накалювання потужністю 60Вт. Розрахуємо освітленість за допомогою формули 3.6.
Еф= (790х0,5х11)/(43,2х1,75х1,15)=49,97лк
Ці лампи можуть використатися при комбінованому висвітленні.
У холодний період часу вентиляція надлишкова, що викликає надмірні протяги й переохолодження приміщення. Виходом із цієї ситуації можуть послужити наступні заходи: 1) не відкривати кватирку в зимовий період року; 2) відкривати кватирку лише на час (18-19 хвилин).
Профілактичні заходи щодо запобігання пожежі:
1. Проведення своєчасного інструктажу із протипожежної безпеки.
2. Проведення суспільних оглядів протипожежної безпеки.
3. Недопущення паління поза встановленими місцями.
4. Правильне використання електроприладів.
5. Підтримання у належному стані засобів пожежогасіння.

Висновок

Процес виготовлення виробів на підприємстві неможливий без надходження матеріалів і знарядь праці. Перебої в постачанні приводять, особливо в потоковому виробництві, до порушення ритмічної роботи. Тому основними завданнями матеріально-технічного забезпечення є: а) чітка організація комплексного постачання всіма матеріальними підприємствами способами; б) раціональне використання засобів і предметів праці, контроль за дотримання встановлених норм; в) раціональна організація складського зберігання всіх матеріальних цінностей.

В ході дослідження даної дипломної роботи з теми “Аналіз та облік матеріально-технічного постачання на підприємстві” було вивчено та проаналізовано матеріально-технічне постачання на підприємстві. Тобто були розкриті такі питання як: 1) поняття МТП складського господарства та важливість бухгалтерського обліку складського господарства; 2) перелік основних рахунків для обліку матеріалів виробничих запасів; 3) структура, функції та облік забезпечення на підприємстві; 4) організація складського господарства; 5) документування операцій з обліку запасів; 6) загальна оцінка матеріально-технічної бази підприємства та організації виробництва; 7) аналіз МТЗ підприємства та матеріалоємності продукції; 8) оборотність запасів товарно-матеріальних цінностей; 9) оцінка якості плану; 10) аналіз виконання плану МТП; 11) економічний аналіз матеріально-технічного постачання на прикладі ВАТ «НВАТ ВНДІкомпресормаш».

Для розкриття даних питань використовувались різні статті з газет, журналів останніх видань, також наукові книги по економічному аналізу, посібники, підручники по бухгалтерському обліку, підручники по статистиці, звітність підприємства ВАТ «НВАТ ВНДІкомпресормаш» за 2005 рік., сайти продавців продукції, наукових організацій і газет та ін.

Організація й планування матеріально-технічного забезпечення повинні сприяти виконанню завдань, що стоять перед відділом матеріально-технічного постачання. Тому необхідно: а) правильно визначати потребу підприємства в предметах матеріально-технічного забезпечення в планованому періоді; б) мобілізувати внутрішні резерви, замінити дефіцитні й дорогі матеріали іншими (без погіршення якості продукції); в) ощадливо використовувати матеріальні ресурси; г) забезпечувати своєчасне надходження сировини, матеріалів і металів у виробництво; д) сприяти впровадженню передових, прогресивних норм витрат матеріальних засобів на одиницю продукції, заснованих на передовому досвіді й розробці плану організаційно-технічних заходів щодо впровадження цих прогресивних норм; и) правильно визначати розмір необхідних підприємству складських запасів товарно-матеріальних цінностей у планованому періоді.

Стратегічне маркетингове планування господарської діяльності дозволяє підприємству отримати довгострокові конкурентні переваги, зокрема, за рахунок скорочення витрат. Цього можна досягти шляхом створення раціональної логістичної системи управління матеріальними потоками, яка дасть змогу заощаджувати ресурси, пов'язати стратегічний маркетинг, заготівельну логістику, виробничі процеси, тактичний маркетинг та збутову логістику у єдиний відпрацьований механізм, спрямований на максимальне задоволення потреб споживачів з урахуванням інтересів виробника.[4]

Аналіз матеріально-технічного постачання проводиться не лише в цілому по підприємству, а й у розрізі окремих цехів, дільниць, робочих місць. Завдання аналізу - вивчити організацію і хід забезпечення матеріальними ресурсами всіх ланок виробництва. При цьому вивчають форми, джерела, обсяг, своєчасність, комплектність забезпечення відповідних підрозділів сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, інструментами, запчастинами, спецодягом, технікою.

З огляду на доцільність відособленого зберігання, всі необхідні для роботи матеріальні ресурси розбивають на наступні групи: сировина й основні матеріали; допоміжні матеріали; паливо (тверде, рідке, газоподібне); запасні деталі машин, малоцінний інвентар й інструменти; тара й пакувальні матеріали; мастильні матеріали; конторські й господарські матеріали; спецодяг; ремонтно-будівельні матеріали.

Найзагальнішу уяву про стан матеріально-технічної бази підприємства можна одержати, аналізуючи такі форми офіційної державної бухгалтерської та статистичної звітності: «Баланс підприємства», «Звіт про фінансові результати», «Звіт про фінансово-майновий стан підприємства», «Звіт підприємства (об'єднання) про продукцію», «Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос)», «Звіт з праці».

Визначення потреби підприємства в матеріальних ресурсах передбачає врахування запасів того чи іншого виду матеріальних ресурсів. Запаси на підприємствах відіграють велику роль, так як їх наявність надає підприємству свободу в прийнятті рішень щодо складання виробничого плану і маркетингових заходів. Без запасів підприємство змушене обмежувати свою діяльність, закуповуючи сировину і матеріали відповідно до жорсткого графіка виробництва. У разі тимчасової відсутності того чи іншого виду сировини або матеріалів можна втратити як теперішній, так і майбутній продаж покупцям.

У ході аналізу виконання плану матеріально-технічного забезпечення вивчили та дали оцінку: 1) фактичному надходженню матеріальних ресурсів за загальним обсягом, структурою, комплектністю, асортиментом, якістю; 2) своєчасності, темпам та ритмічності постачання; 3) надходженню матеріальних цінностей за джерелами; 4) організації і ходу забезпечення необхідними ресурсами всіх ланок виробництва; 5) впливу факторів матеріально-технічного постачання на відхилення за обсягом випуску продукції

Оборотність запасів - важливий показник ліквідності запасів підприємств. Він зіставляє вартість запасів і виручку (дохід) від реалізації товарної продукції(робіт, послуг), показує кількість оборотів запасів за певний період. Із наведених вище даних можна зробити висновок, що запаси до 7 місяця мали небезпечну тенденцію до зростання, але ця ситуація починаючи з цього ж місяця змінюється на краще, так як оборотність запасів починає поступово зростати, а навіть в 12 місяці значно зростає для такого виду виробництва. А те, що оборотність в 11 місяці різко зменшилася це пов'язано із додатковою угодою про купівлю компресорної установки, і звичайно ростом запасів пов'язаних із її виробництвом.

Збільшення оборотності матеріальних запасів, що ми спостерігаємо з 7-го по 12 місяці звітного періоду є позитивним явищем, оскільки це приводить до збільшення доходу від реалізації й зниженню витрат на заощадження запасів. Це говорить про те, що обладнання на підприємстві дуже зношене, тому необхідно поступово оновлювати його, щоб підвищити конкурентоспроможність підприємства на ринку.

Якщо говорити про наявні проблеми ВАТ НВАТ ВНДІкомпресормаш то можна сказати, що через велику кількість деталей як власного так і зовнішнього виробництва (мова йде про тисячі найменувань) дуже складно проводити щомісячні інвентаризації. Щомісячні інвентаризації підприємства пов'язані з крадіжками дорогих деталей та металу, що в останній час трапляються все частіше, а також важкістю визначення собівартості одиниці компресорної установки по статтям необхідної для планування діяльності підприємства; ще однією важливою проблемою є неможливість простежування руху деталей в виробничому циклі для їх обліку для вирішення скільки витратили і скільки необхідно замовити потрібні матеріали. Вирішенням даних проблем і не тільки можна вважати рішення керівництва компанії про розробку та введення такої інновації як системи штрих-кодування матеріалів, запчастин, напівфабрикатів необхідних для виробництва продукції підприємства. І саме в даний час розробляється програмне забезпечення для установки такої системи на всіх складах підприємства для кращої організації роботи підприємства.

Для того щоб зрозуміти що таке система штрих-кодування треба визначити саме поняття штрих-коду. Штриховий код (ШК) - це послідовність чорних і білих смуг, що представляє деяку інформацію у вигляді, зручному для зчитування спеціальними технічними засобами.

В ході вищезазначеного можна зробити висновок, що впровадження такої системи на підприємстві дійсно вирішить багато проблем існуючих із обліком матеріалів. А це в свою чергу допоможе налагодити системи поставок сировини і матеріалів і знизити витрати в зв'язку із несвоєчасними поставками через необізнаність про наявність матеріалів, так як інвентаризацію можна буде проводити хоч раз на тиждень, бо проблем із цим більше не буде існувати. І всі витрати пов'язані із введенням програми окупляться через деякий час. І ще на мою думку так як научно-технічний прогрес рухає світом рано чи пізно компанії, щоб вижити серед конкурентів, необхідно було б все-одно вводити цю систему.

А взагалі можна зробити висновок, що служба МТП на ВАТ «НВАТ ВНДІкомпресормаш» в основному добре виконує покладене на неї завдання.

Список використаних джерел

1. Адамова Н.А., Йохна В.А., Малова Т.Л., Пенкин Т.Е. Организация и планирование производства швейной промышленности, - Киев: «Высшая школа», - 1994.

2. Аллегри Т. Транспортно-складские роботы: Пер. с англ. Ю.К. Трубина. - М.: Машиностроение, 1989.

3. Аллен Р. Дж. Математическая экономия: Пер.с англ./ Под ред. А.Л. Ванштейна. - М.: Изд-во иностранной литературы, 1963.

4. Аникин Б. А. Логистика. - М.: ИНФРА-М, 2000 - 248 с.

5. Бакаєв А. С. Годовая бухгалтерская отчетность организации: подходы и комментарии к составлению. - М.: Бухгалтерський учёт, 1997.

6. Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 1997.

7. Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа: Учебник. 3-е изд., перераб. - М.: Финансы и статистика, 1995.

8. Банкротство предприятий: Сборник нормативних документов с комментариями. - М.: Агентство «Бизнес-информ», 1995.

9. Бернстайн Л. А. Анализ финансовой отчетности: Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1996.

10. Білоус В.П., Гринів Н.Т., Іванишин Л. Р. Особливості цінової політики в логістичних системах // Проблеми економіки та управління: Зб.наук.пр. - Львів: ДУ «Львівська політехніка». - 1998. - № 353 - с. 9-11.

11. Бухгалтерський учёт: Учебник / Под ред. П. С. Безруких. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Бухгалтерский учет, 1995.

12. Ван Хорн Дж. Основы управления финансами: Пер.с англ. / Под ред. И. И. Елисеевой. - М.: Финансы и статистика, 1996.

13. Венецкий И., Венецкая В. Основные математико-статистические понятия и формулы в экономическом анализе. - М.: Статистика, 1974.

14. Воркут Т. Логистические решения предприятий // Финансовый директор - 2004 - № 5 - с. 48-55.

15. Гаджинский А.М. Логистика. 6-е изд. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2003.

16. Грязев А. Логистико-ориентированное управление снабженческо-сбытовой деятельностью предприятия // Машиностроитель - 2004 - № 4 - с. 43-46.

17. Дембинский Н. В. Вопросы теории экономического анализа. - М.: Финансы, 1973

18. Друри К. Введение в управленческий и производственный учет: Пер.с англ. / Под ред. С. А. Табалиной. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1994.

19. Елисеева И. И. Юзбашев М. М. Общая теория статистики: Учебник / под ред. чл.-корр. РАН И.И. Елисеевой. - М.: Финансы и статистика, 1995.

20. Ершова И. Г. Теория организации: Учебное пособие - Курск, 2001 - 256 с.

21. Ефимова О. В. Финансовый анализ. - М.: Бухгалтерский учет, 1996.

22. Зудилин А. П. Анализ хозяйственной деятельности предприятий развитых капиталистических стран: Учеб - пособие. - М.: СОМИНТЭК, 1993.

23. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: навчальний посібник. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: Кондор - 2003.

24. Іваненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч.посіб. - К.: Знання-Прес, 2000.

25. Казакевич В. П. Анализ финансовых отчетов капиталистических предприятий. - М.: Финансы и статистика, 1997.

26. Калина А. В., Конєва М. І., Ященко В. О. Сучасний економічний аналіз і прогнозування (мікро- та макрорівень): Навч.-метод. посіб. - К.: МАУП, 1998.

27. Каракоз И.И., Самборский В.И. Теория экономического анализа. - К.: Выща шк.., 1989.

28. Ким С.А., Пушкин П.С., Овчинников С.И. Организация и планирование промышленного производства, - Минск: «Вышэйшая школа», - 1980.

29. Ковалев В. В. Сборник задач по финансовому анализу: Учеб. пособие. - М.: Финансы и статистика, 1997.

30. Кожекин Г. Я., Синица Л. М. Организация производства, - Минск: ИП «Экоперспектива», - 1998.

31. Кокеткин П.П., Доможиров Ю.А., Никитина И.Г. Планирование и управление на швейных предприятиях (Справочник), - Москва: Легпромбытиздат, - 1986.

32. Количественные методы финансового анализа: Пер.с англ.. / Под ред. С. Дж. Брана и М. П. Крицмена. - М.: ИНФРА-М, 1996.

33. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навчальний посібник - К.: Товариство «Знання», КОО, 2000 - 378 с.

34. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч.посіб. - К.: Т-во «Знання», КОО, 1999.

35. Крикавський Є., Гринів Н., Таранський І. Логістика та розвиток організації / Монографія. - Львів: ДУ «Львівська політехніка», 1999. - 148 с.

36. Крылова Т.Б. Выбор партнера: анализ отчетности капиталистического предприятия. - М.: Финансы и статистика, 1991.

37. Ламбен Ж. -Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива. - Спб: Наука, 1996 - 264 с.

38. Мамрак О. Логистическое бюджетирование как новый элемент в системе внутри фирменного планирования // Економіка. Фінанси. Право. - 2003 - № 12 - с. 10-12.

39. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів стану підприємства: Навч.посіб. - К.: Вид-во КНЕУ, 1999.

40. Мних Є. В. Економічний аналіз: Підручник - К.: Центр навчальної літератури, 2003 - 412 с.

41. Муравьев А.И. Теория экономического анализа: проблемы и решения. - М.: Финансы и статистика, 1988.

42. Мюллер Г., Гернон Х., Мисик Г. Учет: международная перспектива: Пер.с англ. - М.: Финансы и статистика, 1992.

43. Настольная книга бухгалтера. В 3-х томах / Сост. В.М. Прудников. - М.: ИНФРА-М, 1995.

44. Нидлз Б., Андерсон Х., Колдуэлл Д. Принципы бухгалтерского учета: Пер. с англ. / Под ред. Я.В. Соколова. - М.: Финансы и статистика, 1993.

45. Новодворский В. Д., Пономарева Л. В., Ефимова О.В. Бухгалтерская отчетность: составление и анализ: в 3-х частях. - М.: Бухгалтерский учет, 1994.

46. Организация и планирование машинно-строительного производства, - Под ред. М.И. Ипатова, В.И. Постникова, М.К. Захаровой, - Москва: «Высшая школа», - 1988.

47. Организация, планирование и управление деятельностью промышленных предприятий, - Под ред. С.Е. Каменицера, Ф.Ф. Русинова, - Москва: «Высшая школа», - 1984.

48. Организация, планирование и управление деятельностью промышленных предприятий, - Под ред. С.Е. Каменицера, - Москва: «Высшая школа», - 1976.

49. Осмоловский В. В. Теория анализа хозяйственной деятельности. - Минск: Выш.шк., 1998.

50. Патров В. В., Ковалев В.В. Как читать баланс. - 2-е изд., перераб. и доп. - Финансы и статистика, 1993.

51. Попович П. Я. Економічний аналіз діяльності суб?єктів господарювання. Підручник. - Тернопіль: Економічна думка, 2004 - 416 с.

52. Попович П.Я. Економічний аналіз і аудит на підприємстві. - Тернопіль: Економічна думка, 1999.

53. Попович П.Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і допов.. - Тернопіль, 1998.

54. Портер М. Конкуренция. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2001 - 380 с.

55. Родкина Т. А. Информационная логистика - М.: Екзамен, 2001 - 288 с.

56. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - 4-е изд., перераб. и доп. - Минск: ООО «Новое знание», 1999.

57. Селезнёва Н.Н., Ионова А.Ф. Финансовый анализ: Учебное пособие - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002 - 479 с.

58. Сергеев И.В. Экономика предприятия, - Москва: «Финансы и статистика», - 1997.

59. Смиричинський В.В., Смиричинський А.В. Основи логістичного менеджменту: Навчальний посібник. - Тернопіль: Економічна думка, 2003 - 240 с.

60. Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней: Учеб. Пособие для вузов. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996.

61. Справочник финансиста предприятия. - М.: ИНФРА-М, 1996.

62. Стойкий В.И. Баланс промышленного предприятия и его анализ. - М. - Л.: Госполитиздат, 1941.

63. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства - Львів: ЛБІНБУ, 2000 - 485 с.

64. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз. Навчальний посібник - 3-тє видання, виправлене і доповнене. - Львів: «Магнолія плюс»,2005 - 344 с.

65. Финансовое управление компанией / Общ.ред. Е.В. Кузнецовой. - М.: Фонд «Правовая культура», 1995.

66. Христофор О. стратегічні підходи до формування ресурсозбережної логістичної системи підприємства // Вісник Вінницького політехнічного інституту - 2003 - № 5 - с. 31-35.

67. Четыркин Е. М. Методы финансовых и коммерческих расчетов. - 2-е изд., искр. и доп. - М.: «Дело Лтд», 1995.

68. Шеремет А.Д., Сайфурин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА-М, 1995.

69. Шкарабан С.І., Сапачок М.І. Економічний аналіз діяльності підприємств, об'єднань. - Тернопіль: ТАНГ, 1995.

70. Яцків Т. І. Теорія економічного аналізу. - Львів: Світ, 1993.

71. http://www.sbarcode.com

72. http://www.ean.ru

73. http://www.ean.com

74. http://www.ucc.ru

75. http://www.ucc.com

76. http://www.barcode.ru

77. http://www.info@atol.ru

78. http://www.ccl-logistics.ru

79. http://www.logosgroup.ru

80. http://www.chelyabinsk.ru

81. http://stpp.org.ua

82. http://www.id-russia.ru

83. http://www.skladpro.ru

84. http://www.sklad@fr.ru

85. http://www.businesspress.ru/newspaper

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.