Матеріально-технічне постачання і його облік на підприємстві

Таблиця 3.8 - Стан матеріально-технічного забезпечення підприємства за 2005 рік

Групи матеріально-технічних ресурсів	ІІотреба з урахуванням перехідних залишків, тис. грн.	Фактичне надходження, тис. грн.	% виконання
Сировина, основні матеріали	44 200,0	36 851,3	83,4
Допоміжні матеріали	1 504,2	1 315,5	87,5
Покупні комплектуючі вироби	26 100,0	24 312,8	93,2
Паливо і паливно-мастильні матеріали	480,0	400,0	83,3
Електроенергія, газ	845,0	850,4	100,6
Разом	73 129,2	63 730	87,1

З вищенаведених даних можна зробити висновок, що служба матеріально-технічного постачання підприємства загалом забезпечила матеріальними ресурсами на 87,1%. [12]

При нормативі складських залишків пиломатеріалів 449 куб. у першому кварталі звітного року фактичні залишки на підприємстві становили (куб. м):

на 1 січня - 696; на 20 лютого -505;

на 10 січня - 494; на 1 березня - 449;

на 20 січня -225; на 20 березня - 820;

на 1 лютого -157; на 1 квітня - 584.

на 10 лютого -764;

Приймаючи у розрахунок ритмічності постачання пиломатеріалів підприємству фактичні залишки їх на початок кожної декади (але не більше нормативних), можна визначити коефіцієнт, який дає уявлення про стан постачання цих матеріальних ресурсів, тобто коефіцієнт ритмічності.

У нашому випадку

К_рп = (449 + 449 + 225 + 157 + 449 + 449 + 449 + 449 + 449) : 4041 = 0,87.

Економне і раціональне використання матеріальних ресурсів виражається через показники матеріалоємності продукції. Загальна матеріалоємність продукції - це вартісний показник оцінки витрат матеріальних ресурсів на весь обсяг виробленої підприємством продукції. Тобто матеріалоємність характеризує вартість витрачених сировини, матеріалів, напівфабрикатів, енергоносіїв на 1 гривню товарної продукції. Зворотним показником до матеріалоємності є матеріаловіддача, яка характеризує, обсяг товарної продукції, що випускається при витраті матеріальних ресурсів вартістю в 1 гривню.

На загальну матеріалоємність продукції підприємства впливають такі фактори:

· зміна матеріалоємності окремих видів продукції;

· структурні зрушення у складі продукції., що випускається і реалізується;

· динаміка цін і тарифів на використані матеріальні ресурси;

· динаміка відпускних цін на продукцію підприємства.[57]

Для розрахунку впливу цих факторів на відхилення показника матеріалоємності продукції підприємства від базового (наприклад, тієї, що передбачалась у бізнес-плані на аналізований період) можна скористатися методом ланцюгових підстановок. Порядок розрахунку і його логіка подаються у табл. 3.9.

Розрахункові показники матеріалоємності для ланцюгових підстановок і виявлення факторів, що спричинили зміну показника матеріалоємності продукції підприємства, розташовуються у такій послідовності:

а) за бізнес-планом 0,6865;

б) фактичний обсяг і асортимент виготовленої продукції, виходячи з планових матеріальних витрат (включаючи планові ціни і тарифи на матеріальні ресурси) і планових оптових цін на продукцію підприємства: (45 150,6 : 66 532,6) = 0,6786;

в) те ж саме з урахуванням фактичних цін і тарифів на матеріальні ресурси (45 150,6 + 3 607,9) : 66 532,6 = 0,7329;

г) фактичний обсяг і асортимент виготовленої продукції, виходячи з планових матеріальних витрат (але за цінами і тарифами на матеріальні ресурси, що фактично діяли) і фактичних оптових цін на продукцію підприємства (45 150,6 + 3 607,9) : 65 821,7 = 0,7408;

Таблиця 3.9 - Вихідні дані для факторного аналізу матеріалоємності продукції промислового підприємства за 2005 рік, тис. грн.

Показник	За бізнес-планом на звітний рік	Фактично на звітний рік
1	2	3
Матеріальні витрати підприємства на виробництво продукції	45105,5	36995,2
Товарна продукція в оптових цінах	65700	65821,7
Загальна матеріалоємність (коеф.)	0,6865	0,5621
Економія (-), перевитрата (+) фактично спожитих матеріальних ресурсів за рахунок зміни цін і тарифів на них порівняно з прийнятими у бізнес-плані	-	+3607,9
Планові матеріальні витрати на фактичний обсяг і асортимент виготовленої продукції	-	45150,6
Фактичний обсяг товарної продукції у запланованих середньозважених договірних цінах		66532,6

д) фактична матеріалоємність 0,5621;

Загальне відхилення фактичної матеріалоємності продукції підприємства за рік становило: -0,1244 (0,5621 - 0,6865), тобто вона зменшилась порівняно з плановим рівнем (на 22,13%), у тому числі за рахунок:

1. структурних зрушень в асортименті виготовленої продукції за звітний рік на користь матеріалоємніших виробів: 0,6786 - 0,6865= -0,0079;

2. зміни (здешевлення) цін і тарифів на матеріальні ресурси порівняно із закладеними у бізнес-плані: 0,7329 - 0,6786= +0,0543;

3. зміни (здешевлення) оптових цін на продукцію підприємства порівняно з цінами, закладеними у бізнес-плані: 0,7408 - 0,7329 = +0,0079;

4. зміни (зростання) матеріалоємності окремих видів продукції порівняно з плановою: 0,5621 - 0,7408= -0,1787.

Баланс факторів: -0,0079+0,0543+0,0079-0,1787= -0,1244.

Загальний резерв зменшення матеріалоємності продукції на підприємстві становить: 0,0543+0,0079=0,0622, що означає (у разі його мобілізації) можливе скорочення матеріальних витрат на суму 0,0622 * 65821,7 = 4 094,11 тис. грн.

Питома матеріалоємність - це характеристика витрат матеріальних ресурсів на випуск одиниці конкретних виробів. Наприклад, якщо оптова ціна виробу А становить 2700 гри., а матеріальні витрати на його виробництво - 1269 грн., то питома матеріалоємність його дорівнюватиме 0,47 (1209 : 2700).

Усі фактори, які впливають на питому матеріалоємність виробів, умовно можна поділити на фактори норм і фактори цін, що дає змогу визначити конкретні служби і посадових осіб, причетних до необґрунтованого підвищення витрат матеріальних ресурсів на виробництво.

Нижче подасться аналітична таблиця (див. табл. 3.10) для визначення факторів, що вплинули на зростання матеріалоємності виробу А проти запроектованої у бізнес-плані (оптова ціна виробу А -- 427 грн.).

Значний вплив на питому матеріалоємність виробів і загальну матеріалоємність продукції підприємства справляє частка відходів у загальній вартості витрачених на виробництво сировини і матеріалів. У бухгалтерському обліку і статистичній звітності підприємств накопичуються дані про обсяги відходів виробництва, їх вартість і використання (утилізацію). Зокрема, дані про вартість відходів за цінами повноцінної сировини (матеріалів) і за цінами можливого використання матеріалів дають змогу визначити коефіцієнти корисного використання матеріалів.

Таблиця 3.10 - Аналітична таблиця для визначення матеріалоємності виробів

Вид матер-іальних ресурсів	Прямі витрати на виробництво	Відхилення за рахунок норм (гр.5-2)*3	Відхилення за рахунок цін (гр.6 -3)*5	Вплив на питому матеріалоємність, коп.
	планові	Фактичні
	Кіль-кість, кг.	Ціна за 1кг., грн.	Сума, грн.	Кіль-кість, кг.	Ціна за 1кг., грн.	Сума, грн.			Фактор норм (гр. 8: 360)	Фактор цін (гр. 9: 360)
Матеріал 1	2,07	42,92	88,84	2,11	41,76	88,11	+0,04	-2,45	+0,48	-0,68
Матеріал 2	0,43	104,34	44,87	0,47	117,43	55,19	+0,04	+6,15	+1,16	+1,71
Матеріал 3	0,52	47,43	24,66	0,45	48,61	21,87	-0,07	+0,53	-0,92	+0,15
Матеріал 4	0,07	616,56	43,16	0,08	498,71	39,9	+0,01	-9,43	+1,71	-2,62
Комплектуючий виріб № 1, шт.	5	15,41	77,05	5	15,41	77,05	-	-	-	-
Разом			278,58			282,12	+8,74	-5,2	+2,43	-1,44

Запланована матеріалоємність виробу А --65,24 коп. на 1 грн., фактична --66,07 коп., перевищення -- 0,83 коп., у тому числі за рахунок фактора норм перевищення становило 2,43коп., за рахунок фактора цін - зниження на 1,44коп.

На підприємстві річна загальна вартість сировини і основних матеріалів, списаних на виробництво продукції, становила 4776,5 тис. грн., при цьому поворотних відходів зафіксовано на суму 166 тис. грн., які за вартістю повноцінних, матеріалів становлять 439 тис. грн. Звідси коефіцієнт корисного використання сировини і матеріалів дорівнюватиме (4776,5 - 439,0): 4776,5 = 0,91.

Порівняння цього коефіцієнта у динаміці або із запланованими дає підставу для характеристики роботи конструкторської і технологічної служби підприємства у напрямі пошуку резервів скорочення матеріальних витрат на виробництво продукції. Так, мова може йти про раціоналізацію розкрою матеріалів, що має першочергове значення у таких галузях, як металообробна, деревообробна промисловість та ін.

Значним резервом зниження матеріалоємності продукції є максимізація використання відходів у власному виробництві. Аналіз звітних даних у динаміці про утворення відходів за видами та їх використання на випуск продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання насамперед дає відповідь на запитання, як ця справа організована на підприємстві. Фінансовий ефект від збільшення використання відходів на виробництво залежить від співвідношення між їх вартістю (цінами) за інших методів використання і цінами можливого використання на місці у технологічних цілях.

В умовах ринкової економіки значно спрощується дуже складна для адміністративно-планового господарства аналітична задача визначення резервів збільшення обсягу випуску продукції за рахунок тих можливостей економії матеріальних ресурсів, які виявлені при аналізі.

Справа в тому, що за практичної відсутності на ринку дефіциту на матеріально-технічні ресурси немає проблеми комплектування резервів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, адже додаткові кошти, які з'являються в результаті економії будь-яких матеріальних ресурсів, завжди можна спрямувати на додаткову закупівлю необхідних предметів праці у співвідношеннях, необхідних для виробництва продукції. Тому підрахунок резервів збільшення обсягу продукції від можливої економії матеріальних витрат можна здійснити з урахуванням досягнутого на підприємстві показника матеріаловіддачі. Якщо аналізом виявлено, що за рахунок усіх факторів зниження матеріалоємності підприємство може досягти за рік економії матеріальних ресурсів на суму 1340 тис. грн., фактична матеріаловіддача на підприємстві (при матеріалоємності 0,42) становить 2,38грн. на 1 грн. матеріальних витрат, то це означає наявність резерву збільшення випуску продукції на 2,38 * 1340 = 3189 тис. грн. (звичайно, за наявності можливостей з точки зору використання основних виробничих засобів і робочої сили.

Ефективність використання обігових коштів характеризується, перш за все, їх оборотністю. Оборотність коштів розуміють як тривалість проходження коштами окремих стадій виробництва та обігу.

Кожне підприємство прагне до якнайшвидшого руху свою капіталу, і спосіб досягнення визначеної мети - це утримання запасів товарно-матеріальних цінностей на такому низькому рівні, який лише можливий без будь-якого серйозного ризику (щодо можливості задоволення попиту). Загалом можна сказати, що чим ширший асортимент продукції, яку випускають, тим більше запасів необхідно для задоволення попиту. Але якщо цифра обігу запасів дуже велика, то це небезпечно через незабезпеченість попиту. Найпростіший і найпоширеніший спосіб підрахунку даного показника - ділення виручки (доходу) від реалізації продукції (робіт, послуг) на величину запасів. На практиці використовують різні способи розрахунку обігу запасів. Деякі економісти щодо цього питання надають перевагу середнім значенням балансу за заборгованими значеннями залишків кінцевого балансу. Вони стверджують, що середні значення дають змогу одержувати рівніші результати.[46]

Якщо запаси підприємства на кінець звітного періоду за 2005 рік згідно балансу становлять 7316 тис. грн., а виручка (дохід) від реалізації продукції -77869,2 тис. грн., то оборот запасів дорівнює 10,64. Можна далі розраховувати, що підприємство зберігає 1,13-місячний запас (12:10,64).

Оборотність запасів - важливий показник ліквідності запасів підприємств. Він зіставляє вартість запасів і виручку (дохід) від реалізації товарної продукції(робіт, послуг), показує кількість оборотів запасів за певний період. Для внутрішнього контролю при розрахунку цього показника доцільно використовувати собівартість реалізованої продукції, а не виручку від реалізації. Але подібний підхід не застосовують при порівнянні результатів на рівні різних підприємств. Для наочного пояснення даного питання використаємо такий цифровий приклад.

Розрахуємо показник оборотності запасів даного підприємства за 12 місяців і відобразимо одержані результати графічно (див. табл. 3.11 ).

Таблиця 3.11 - Показник оборотності запасів за 12 місяців 2005 року

Місяці	Виручка (дохід)від реалізації товарної продукції(тис. грн. )	Запаси (тис. грн. )	Оборотність запасів (разів)
1	2	3	4
1	3925,8	8243,8	0,48
2	4082,1	7233,6	0,56
3	4577,2	7331,6	0,62
4	5284,3	7653,1	0,69
5	3977,1	7865,7	0,51
6	4556,1	8771,5	0,52
7	4026,7	10041,3	0,4
8	4144,4	8538,4	0,49
9	6041,7	8801,4	0,69
10	6709,4	7857,6	0,85
11	4410,1	8561,7	0,52
12	26134,3	11245,5	2,32

Рис. 3.6 Показники оборотності запасів за 12 місяців на підприємстві

Із наведених вище даних можна зробити висновок, що запаси до 7 місяця мали небезпечну тенденцію до зростання, але ця ситуація починаючи з цього ж місяця змінюється на краще, так як оборотність запасів починає поступово зростати, а навіть в 12 місяці значно зростає для такого виду виробництва. А те, що оборотність в 11 місяці різко зменшилася це пов'язано із додатковою угодою про купівлю компресорної установки, і звичайно ростом запасів пов'язаних із її виробництвом.

Збільшення оборотності матеріальних запасів, що ми спостерігаємо з 7-го по 12 місяці звітного періоду є позитивним явищем, оскільки це приводить до збільшення доходу від реалізації й зниженню витрат на заощадження запасів.

3.4 Аналіз якості матеріально-технічного постачання

Тепер проаналізуємо якість матеріально-технічного постачання (див. табл. 3.12). Для цього використаємо дані відділу МТП.

Таблиця 3.12 - Аналіз якості плану матеріально-технічного забезпечення (в тис. грн. ).

Матері-али	Потреба згідно з планом матері-ально-технічного постачання (усього)	Потреба встано- влена в ході аналізу (усього)	Завищення (+),заниження (-) у плані матеріально-технічного постачання	Джерела покриття потреби	Укладено договорів	Забезпе-ченість потреби догово-рами, % (7:6)
				внутрішні	зовнішні
1	2	3	4	5	6	7	8
А	6165,64	6146,67	+18,97	889,28	5276,36	5175,58	98,1
Б	1517,7	1554,45	-36,75	272,72	1244,98	1244,99	100,0
В і т.д.	509,85	509,85	-	509,85	-	-	-
Разом	26636,75	26610,67	+26,08	2157,97	24478,78	23844,43	97,4

Як свідчать дані таблиці 3.12 розрахункову потребу в матеріалі А було завищено на 18,97 тис. грн.. Планом матеріально-технічного забезпечення передбачалось покриття цієї потреби на 85,6 % () - за рахунок зовнішніх джерел і 14,4 % () за рахунок внутрішніх. Потребу в матеріалі Б занижено на 36,75 тис. грн. згідно з планом 82% () планової потреби в матеріалі Б покривається за рахунок зовнішніх джерел і 18%() за рахунок внутрішніх.

З усіх матеріально-технічних ресурсів розрахункову потребу було завищено на 26,08 тис. грн. Покриття цієї потреби передбачалося на 91,9 % () за рахунок зовнішніх джерел і на 8,1 % () за рахунок внутрішніх.

Аналіз передбачає оцінку забезпеченості планової потреби в матеріальних ресурсах укладеними договорами на поставку та внутрішніми джерелами покриття. Обчислюють коефіцієнт забезпеченості як відношення матеріальних ресурсів, які повинні надійти згідно з укладеними договорами та з внутрішніх джерел, до планової потреби в матеріальних ресурсах.

У нашому випадку коефіцієнт забезпеченості (К_заб) за планом становить з усіх матеріально-технічних ресурсів: ; з матеріалу А: ; з матеріалу Б: .

У ході аналізу виконання плану матеріально-технічного забезпечення вивчають та дають оцінку:

фактичному надходженню матеріальних ресурсів за загальним обсягом, структурою, комплектністю, асортиментом, якістю;

своєчасності, темпам та ритмічності постачання;

надходженню матеріальних цінностей за джерелами;

організації і ходу забезпечення необхідними ресурсами всіх ланок виробництва;

впливу факторів матеріально-технічного постачання на відхилення за обсягом випуску продукції.

Ступінь виконання плану з окремих видів сировини, палива, матеріалів обчислюється як у натуральних, так і в грошових одиницях виміру.

Насамперед необхідно проаналізувати фактичне забезпечення підприємства матеріальними ресурсами Для цього фактичне надходження матеріалів від постачальників та з внутрішніх джерел порівнюється з потребою підприємства і урахуванням залишків, визначається коефіцієнт забезпеченості (див. табл. 3.13).

Таблиця 3.13 - Аналіз фактичної забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами

Матері- али	Потреба підприємства з урахуванням залишків	Фактичне надходження	Відхилення від плану	Коефіцієнт забезпеченості (гр.4: гр.2),%
			більше	менше
	Тис. грн.	Питома вага,%	Тис. грн.	Питома вага,%	Тис. грн.	Питома вага,%	Тис. грн.	Питома вага,%
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
А	6165,64	23,1	5900	22,7	-	-	265,64	-0,4	95,7
Б	1517,7	5,7	1500	5,8	-	+0,1	-17,7	-	98,8
В і т.д.	509,85	1,9	511	2	1,15	+0,1	-	-	100,2
Разом	26636,75	100	25960,9	100	-	-	675,85	-	97,5

Як свідчать дані табл. 3.13 підприємство забезпечено матеріально-технічними ресурсами на 97,5%. Забезпеченість матеріалами А і Б становить, відповідно , 95,7 і 98,8%. Фактично на підприємство надійшло менше від планової потреби матеріалу А на 265,64 тис. грн., матеріалу Б - на 17,7 тис. грн. У цілому - на 675,85 тис. грн. Далі у ході аналізу оцінюємо постачання за джерелами надходження, а саме: зовнішніми (виконання договорів поставок матеріально-технічних ресурсів) і внутрішніми. У першому випадку фактичне надходження ресурсів від постачальників у порядку виконання договорів поставок порівнюємо з ресурсами, які мали би надійти за цими договорами (Табл. 3.14).

Таблиця 3.14 - Оцінка виконання договорів поставок (тис. грн. )

Матеріали	Укладено договорів	Фактично надійшло від постачальників	Відхилення: (+,-)	Виконання договорів
А	5175,58	5203,12	+27,54	100,5
Б	1244,99	1122,5	-122,49	90,2
В і т.д.	-	-	-	-
Разом	23844,43	23800	-44,83	99,8

Як видно з даних, план поставок загалом виконано на 99,8%, у тому числі з матеріалу А - на 100,5%, з матеріалу Б - на 90,2%.

Аналогічну таблицю складаємо і для оцінки постачання з внутрішніх джерел підприємства (табл. 3.15).

Таблиця 3.15 - Аналіз надходження ресурсів з внутрішніх джерел (тис. грн.)

Матеріали	Надходження за планом	Фактичне надходження	Відхилення (+,-)	% виконання
А	889,28	889,28	-	100
Б	272,72	272,72	-	100
В	509,85	509,85	-	100
Разом	2157,97	2157,97	-	100

Дані цієї таблиці свідчать, що план постачання матеріальних ресурсів з внутрішніх джерел виконано на 100%.Для виявлення винуватців та причин невиконання договорів поставки матеріалів доцільно проаналізувати їх поставку за окремими постачальниками.

Оцінимо виконання плану за показником пропорційності постачання, тобто проаналізуємо виконання плану постачання за структурою. Ця оцінка виконання плану проводиться методом порівняння фактичної питомої ваги окремих видів матеріалів (у загальній їх кількості) з плановою (Табл. 3.13).

Дані таблиці показують, що на підприємстві є відхилення в структурі постачання матеріалів, а це може привести до зривів у виконанні плану виробничої програми.

Виконання виробничої програми, зокрема - випуск продукції за номенклатурою та асортиментом, значною мірою залежить від рівня виконання плану постачання матеріалів не лише з обсягу, а й з асортименту матеріальних ресурсів. Тому в ході аналізу дають оцінку виконанню плану матеріально-технічного постачання з асортименту, визначають коефіцієнт асортиментності.

Коефіцієнт асортиментності визначають, відношенням суми, зарахованої у виконаний плану з асортименту (фактичне надходження в межах потреби підприємства), до планової потреби. Розглянемо, як виконано план постачання матеріальних ресурсів і асортименту за даними табл. 3.16.

Таблиця 3.16 - Аналіз виконання плану матеріально-технічного постачання з асортименту (тис. грн.)

Матеріали	Потреба підприємства з урахуванням залишків (тис. грн.)	Фактичне надходження (тис. грн.)	Зараховано у виконання плану з асортименту (тис. грн.)
А	6165,64	1447,64	5900
Б	1517,7	1500	1500
В і т.д.	509,85	511	511
Разом по підприємству	26636,75	25960,9	26420,95

Коефіцієнт асортиментності: . Тобто план матеріально-технічного постачання з асортименту виконано на 99,2% при виконанні плану із загального надходження матеріально-технічних ресурсів на 97,5% .

Важливо дати оцінку комплектності постачання. Комплектність постачання визначається відношенням складових, які входять у комплект (у вузол, частину виробу, набір), до кількості скомплектованих вузлів, наборів, частин, які надійшли, а потім беруть кількість тих комплектів і зіставляють з кількістю готових виробів, запланованих до випуску, у склад яких входить (або для яких призначений) даний комплект.

Проаналізуємо матеріально-технічне забезпечення через оцінку надходження ресурсів за термінами та ритмічністю постачання. Цей аналіз важливий з огляду на те, що порушення термінів постачання призводить до невиконання планів виробництва та реалізації продукції. Оцінимо дані про поставки матеріальних ресурсів за жовтень (див. табл. 3.17).

Таблиця 3.17 - Оцінка ритмічності поставок матеріальних ресурсів за грудень

Декади	За планом	Фактично	Відхилення (+,-)	Зараховано у виконання плану поставок, тис. грн.
	Тис. грн.	Питома вага,%	Тис. грн.	Питома вага,%	Тис. грн.	Питома вага,%
І	1389,5	35	1400	39	+10,5	+4	1389,5
II	1349,8	34	1021	29	-328,8	-5	1021
III	1230,7	31	1139,3	32	-91,4	+1	1139,3
Разом за місяць	3970	100	3560,3	100	-409,7	-	3549,8

За даними табл. 3.17, план ритмічності постачання виконано на 89,4%().

Взагалі оцінка ритмічності поставок проводиться за показниками: 1) середнього квадратичного відхилення; 2) коефіцієнта нерівномірності поставок; 3) коефіцієнтів варіації; 4) коефіцієнтів ритмічності.

Аналіз ритмічності постачання виконали за допомогою коефіцієнта ритмічності. Який розраховується відношенням суми, зарахованої у виконання плану ритмічності постачання матеріальних ресурсів, до плану постачання.

Для аналізу темпів постачання застосуємо схему, наведену в табл. 3.18 (у натуральному чи грошовому виразі).

Таблиця 3.18 - Аналіз темпів постачання за листопад(тис. грн. )

Матеріали	План надходження за місяць (квартал)	Фактичне надходження
		За 1-ше число	За 2-ге число	За 3-тє число	За 4-те число
		Тис. грн.	% до плану	Тис. грн.	% до плану	Тис. грн.	% до плану	Тис. грн.	% до плану
А	2050	72	3,5	156	7,6	-	7,6	289	14,1

Як видно, має місце порушення темпів постачання матеріальних ресурсів. Непрямим показником, який характеризує рівномірність постачання, є наявність або відсутність простоїв через нестачу сировини та матеріалів. Але при аналізі потрібно з'ясувати причину простоїв - відсутність сировини і матеріалів на складах підприємства чи несвоєчасна їх доставка на робочі місця.

Окрім аналізу повноти надходження сировини, матеріалів за обсягом, асортиментом, термінами постачання, працівники відділу матеріально-технічного постачання разом з працівниками відповідних служб (лабораторій) проводять аналіз якості матеріалів під час їх надходження на підприємство.

Як уже зазначалось, кожне відхилення під плану матеріально-технічного постачання в гірший бік (наприклад, недопоставка ресурсів, порушення термінів поставок, зниження якості) може призвести до невиконання плану виробництва, подорожчання собівартості, погіршення якості виробів.

У зв'язку з цим виникає необхідність дати оцінку впливу факторів матеріально-технічного постачання на обсяг виробництва, а саме - підрахувати втрати продукції через:

· відхилення в залишках матеріалів на початок і кінець аналізованого періоду;

· зменшення обсягу надходжень матеріальних ресурсів;

· непланове використання матеріалів на інші потреби;

· погіршення якості матеріалів;

· заміну одних матеріалів іншими;

· зміну цін на матеріали;

· простої у зв'язку з порушенням графіка поставки.

Для того, щоб визначити зменшення обсягу випуску продукції у зв'язку з недопоставленням матеріалів, необхідно кількість недопоставлених матеріалів того чи іншого виду поділити на норму їх витрат на одиницю продукції.

Вплив зміни обсягу випуску продукції за рахунок відхилень у залишках матеріалів на початок і на кінець аналізованого періоду визначається шляхом ділення відхилень у залишках матеріалів на планову норму витрат на одиницю продукції.

Для того, щоб визначити, наскільки зменшиться обсяг виробництва продукції за рахунок використання матеріалів на інші потреби, необхідно кількість матеріалів, використаних на інші потреби, поділити на планову норму витрат матеріалів на одиницю продукції. Розглянемо вплив факторів постачання та використання матеріальних ресурсів на обсяг виробництва у швейному цеху підприємства (див. табл. 3.19).

Таблиця 3.19 - Аналіз впливу факторів постачання та використання матеріальних ресурсів на обсяг виробництва у швейному цеху підприємства

Показники	За планом	Фактично	Відхилення
1. Обсяг пошиву спецодягу, шт.	2300	2515	+215
2. Залишок тканини на початок року, м.	400	404	+4
3. Надійшло тканини за рік, м.	7000	7040	+40
4. Використано тканини всього, м. у тому числі: - на пошив спецодягу; - на інші потреби.	7200 7000	7352 7042 310	+152 +42 +110
5. Залишок тканини на кінець року, м.	200	92	-108
6. Норма витрат на одиницю продукції, м.	3	2,8	-0,2

1) вплив зменшення залишку тканини на початок року: 4 м. : 3 = 1 шт.;

2) вплив зміни надходження тканини за рік порівняно з планом: 40 : 3 = 13 шт.;

3) вплив зміни залишку тканини на кінець року: 108 : 3 = 36 шт.;

4) вплив позапланового використання тканини на інші потреби: 310: 3 = 103 шт.;

5) вплив зміни норми витрат на одиницю виробу: (0,2 *2515) : 3 = 167 шт.

Отже, обсяг пошиву спецодягу збільшився на 13шт. за рахунок збільшення надходження матеріалів, на 167 шт. - за рахунок впровадження в цеху більш прогресивних норм витрат матеріалів на одиницю виробу, на 1 шт. - за рахунок збільшення залишку матеріалів на початок року, на 36 шт. - за рахунок зменшення залишку матеріалів на кінець року.

Водночас відбулося зменшення обсягу пошиву за рахунок позапланового використання матеріалів на інші потреби - на 103шт. [1]

Виходячи з наведених розрахунків, у цеху є резерви збільшення обсягу пошиву на 103 шт., або 4,5% до плану (103: 2300? 100).

Для обчислення зменшення обсягу випуску продукції за рахунок погіршення якості матеріалів визначають понадпланові відходи, які створились у зв'язку з низькою якістю того чи іншого виду матеріальних ресурсів, і ділять їх на норму витрат цих ресурсів на одиницю продукції. Проаналізуємо дані з використання матеріалу в цеху, що знаходяться в таблиці 3.20. [31]

Таблиця 3.20 - Дані з використання матеріалу в цеху

Показники	За планом	Фактично
Надходження матеріалу А, м.	875	780
Відходи в межах норми, м.	131	125
Фактичні відходи, м.	-	179
Понадпланові відходи, м.	-	107,75
Норма витрат на одиницю продукції, м.	3

Наприклад, за рахунок понадпланових відходів кількість продукції зменшилась на 35 одиниць (107,75: 3).

При порушенні асортименту поставок матеріальних ресурсів цех може прийняти рішення щодо заміни одного виду матеріалів іншим, іноді дорожчим. Це викликає збільшення затрат. Для їх визначення необхідно кількість заміненого матеріалу (наприклад, 1500 м) помножити на різницю в ціні взаємозамінюючих матеріалів (наприклад, 16 грн.). Отже, затрати збільшились на 24000 грн. (1500 ? 16).

Якби цех не зробив такої заміни, то план з пошиву спецодягу був би недовиконаний па 500 виробів (1500 : 3).[3]

3.5 Інноваційний шлях вирішення проблем інвентаризації та обліку запасів на великому підприємстві - штрихкодування

Проблема захисту нашого споживчого ринку від фальсифікованої, небезпечної й неякісної продукції вже давно хвилює фахівців. Останнім часом почастішали звертання зі скаргами на неякісні товари. І виробники, і продавці, і експерти - у кінцевому рахунку теж споживачі, про це не варто забувати. Якщо говорити про наявні проблеми ВАТ НВАТ ВНДІкомпресормаш то можна сказати, що через велику кількість деталей як власного так і зовнішнього виробництва(мова йде про тисячі найменувань) дуже складно проводити щомісячні інвентаризації. Щомісячні інвентаризації підприємства пов'язані з крадіжками дорогих деталей та металу, що в останній час трапляються все частіше, а також важкістю визначення собівартості одиниці компресорної установки по статтям необхідної для планування діяльності підприємства; ще однією важливою проблемою є неможливість простежування руху деталей в виробничому циклі для їх обліку для вирішення скільки витратили і скільки необхідно замовити потрібні матеріали. Вирішенням даних проблем і не тільки можна вважати рішення керівництва компанії про розробку та введення такої інновації як системи штрих-кодування матеріалів, запчастин, напівфабрикатів необхідних для виробництва продукції підприємства. І саме в даний час розробляється програмне забезпечення для установки такої системи на всіх складах підприємства для кращої організації роботи підприємства.

Для того щоб зрозуміти що таке система штрих-кодування треба визначити саме поняття штрих-коду. Штриховий код (ШК) - це послідовність чорних і білих смуг, що представляє деяку інформацію у вигляді, зручному для зчитування спеціальними технічними засобами. Для одномірних або лінійних ШК, які читаються в одному напрямку по горизонталі, ця послідовність не перевищує 20-30 цифробуквених символів. Закодовані символи звичайно друкуються поруч зі ШК. Існує кілька типів лінійних ШК, або лінійних символік, серед яких найбільш популярними є наступні: EAN, UPC, Code39, Code128, Codabar, Іnterleaved 2 of 5. На рис. 1 зображений приклад коду символіки EAN-13.

До достоїнств штрихового кодування відноситься дешевина носія й простота нанесення ШК, що друкується на звичайному папері або прямо на впакуванні предмета одночасно з іншою інформацією й при необхідності може бути швидко нанесений за допомогою оперативно виготовлених етикеток, що самоклеяться. Для застосувань, що вимагають уведення великого обсягу інформації (до 2 тис. знаків) існують двомірні ШК (рис. 3.8).

Рис.3.7 Приклад коду символіки EAN-13

Рис.3.8 Приклад двовимірного штрих-коду

Для зчитування ШК використаються сканери штрихових кодів, які засвічують код своїм освітлювачем і зчитують отриману картинку. Сканери бувають ручні й стаціонарні. Ручний сканер являє собою "пістолетообразний" пристрій, що вручну наводиться на ШК (рис. 3.9). Зчитування коду відбувається при натисканні на курок. Для стаціонарних сканерів необхідно піднести носій ШК (товар в упакуванні, пластиковий або картонний пропуск, промартільна деталь) до сканера або переміщати на конвеєрі повз нього. Сканер виявляє й зчитує ШК, розшифровує його й передає на комп'ютер. Сканер може підключатися до комп'ютера через інтерфейс RS-232 або "у розрив клавіатури". Послідовність підключення до комп'ютеру може бути представлена на рис.3.10

Рис.3.9 Ручний сканер

Рис.3.10 Структурна схема організації штрих-кодування на складі підприємства

На рис.3.10 наведена типова структурна схема рішення з використанням наступної апаратної бази:

· ПК Pentіum-3 600 Mhz;

· Плата розширення;

· Конвертери вилученого збору даних

· Сканери штрих-кодів Cypher

· Програмне забезпечення для оранизации обробки інформації

Дана розробка дозволяє організувати зчитування й обробку інформації зі штрих-кодів, розташованих на значному (до 1 км.) відстані від комп'ютера-приймача. Система легко інтегрується в 1С:Підприємство 7.7 і не вимагає використання нестандартного устаткування.

Одним з лідируючих світових виробників сканерів ШК є американська фірма Welch Allyn, що випускає широкий спектр пристроїв, що читають коди різної щільності з відстані від 0 до 150 див і що мають високу механічну міцність.

Часто зустрічаються ситуації, що вимагають зчитування ШК із предмета, що неможливо перемістити до комп'ютера. Для такої роботи існують спеціальні переносні портативні комп'ютери (називані також портативними терміналами збору даних), оснащені убудованим сканером ШК. З таким комп'ютером співробітник фірми може вільно переміщатися в межах своєї робочої зони. Одним з таких приладів розміром деяким більше мобільного телефону, названий гарним ім'ям Dolphіn ("Дельфін"), є випущений американською фірмою Hand Held Products ІBM-совместимый комп'ютер з операційною системою DOS.

Якщо у підприємства буде регулярно виникати необхідність маркірувати ШК певну кількість предметів, то йому варто подумати про придбання спеціалізованого пристрою - принтера етикеток, що самоклеяться. Такі принтери забезпечують швидку печатку великої кількості етикеток у рулонах. Спеціальна конструкція пристроїв забезпечує точну установку кожної етикетки для правильного розташування зображення, намотування готових етикеток у рулон або відклеювання кожної етикетки, а також різання етикеточної стрічки на окремі етикетки. Убудована підтримка генерації ШК забезпечує якісну печатку будь-яких з них. Етикетки можуть бути виготовлені з різних матеріалів. (Замість них також можуть використатися картонні ярлики.) Залежно від необхідної кількості й розміру етикеток, можна вибрати підходящий пристрій - від маленької офісної моделі Ovatіon виробництва американської фірми DATAMAX до великого промислового пристрою, що випускає японською фірмою TEC. Для підключення до комп'ютера може використатися як паралельний, так і послідовний інтерфейс. Великий набір команд програмування забезпечує використання всіх функцій принтера.

Перелічимо деякі області використання систем автоматизації на базі технології штрихового кодування:

· облік товарів у торгівлі - збір інформації про продавані товари, облік кількості, номенклатури, строку придатності, ваги й т.д.;

· складський облік - облік прийому й відвантаження товарів, інвентаризація складу;

· доставка поштових відправлень - облік при прийманні, відвантаженні одержувачеві й переміщенні посилки між поштовими складами;

· інвентаризація майна підприємства - перевірка наявності певного майна, маркірованого штрих-кодовими етикетками в приміщеннях, також маркірованих спеціальними етикетками;

· контроль легальності виробництва, наприклад, алкогольної продукції;

· системи контролю доступу в приміщення - облік проходження відвідувачів, що мають пропуски, промартільні ШК, у приміщення, обладнані сканерами ШК;

· облік проходження паперових документів (накладних, платіжних доручень і т.д.). Приклад такого використання - ШК на рахунках оплати комунальних послуг;

· облік ліків в аптеках і лікарнях: штрих-кодове маркування лікарських препаратів дозволяє швидко одержувати додаткову інформацію про застосовувані засоби й контролювати правильність застосування для зменшення ймовірності помилки;

· у медицині ШК використається також для маркування донорської крові й для ідентифікації пацієнтів лікарень (за допомогою спеціальних браслетів, маркірованих ШК);

· контроль дотримання технологічного процесу на виробництві (наприклад, зборка комп'ютерів або автомобілів за рубежем - деталі маркіровані ШК, система контролює правильність зборки);

· облік гарантійних зобов'язань при продажі складної техніки;

· облік руху книг у бібліотечній справі - книги й читацькі квитки мають ШК, що використається при обліку видачі й повернення книг.

Офіційним днем народження штрих-коду вважається 3 квітня 1973 року. Саме в цей день американська компанія ІBM оприлюднила свою розробку UPC (Unіversal Product Code). Але ще до її офіційного прийняття на складах, фабриках, у бібліотеках і інших автономних підприємствах і установах застосовувалися різні системи кодування, що мають свій власний шифр. Десь використалися тільки букви, десь - тільки цифри, в окремих місцях - і те, і інше. Після впровадження універсального штрих-коду будь-який промартільний продукт міг бути легко ідентифікований у будь-якому відповідним чином обладнаному магазині або на складі. У Європі стандарт штрих-коду був уведений в 1977 році, і він відрізнявся від американського аналога. У США й Канаді використали штрих-код ІSSN, у європейських країнах - систему EAN. Код EAN є єдиним, прийнятим для використання в логістиці й для розміщення на продукції, що підлягає поширенню в точках оптової й роздрібної торгівлі. Номер ІSSN не може відбивати поточні зміни, що відбуваються із продукцією (наприклад, періодичний номер журналу або газети або зміна формату), тому для друкованої продукції переважніше застосовувати код EAN. Штрих-код є ключем до інформації, що зберігається в базі даних. Так перші три цифри позначають місце реєстрації власника коду, інші шість - номер виробника продукції. Таким чином, перші дев'ять цифр створюють унікальну комбінацію, по якій можна визначити виробника в усьому світі. Наступні три цифри є номером товару, а для щоденних видань вони дають можливість указувати день тижня, коли випускається кожний номер. Для позначення будь-якої іншої періодичності існує додатковий п'ятизначний код, що ставиться наприкінці основного.

З початку 2005 року всі товари, що виробляються в розвинених країнах, будуть маркіруватися 13-значным кодом Європейської асоціації по обліку товарної номенклатури. Таким чином, у багаторічній боротьбі за поширення своєї системи штрих-кодування Європа здобула повну перемогу. І це незважаючи на те, що в США стали ставити штрих-коди на кілька років раніше, ніж у європейських країнах. Американці довго не хотіли відмовлятися від 12-значного штрих-коду, але економічне співтовариство визнало, що прийнятий у Європі стандарт більше універсальний, тим більше що 13-значный код використається в більшості країн світу. Глобалізація штрихового коду свідчить про повний успіх цієї технології маркування. Єдиний штрих-код дозволить не тільки прискорити обслуговування покупців, але й проводити глобальні маркетингові дослідження.

Штриховий код - це графічне зображення цифрового номера товару у вигляді, придатному для автоматичного зчитування за допомогою сканера. Сучасні програми, використовувані на виробництві, у торгівлі й на складах дозволяють знаходити по цифровому коді товар у номенклатурних довідниках для подальшого проведення з ним облікових прибутково-видаткових операцій. Найбільше поширення в цей час одержала система EAN-13 міжнародної неурядової організації EAN Іnternatіonal. Відповідно до цієї системи товар кодується 13 цифрами, з яких 12 повністю визначають товар, а 13-я є контрольною. По цій цифрі при необхідності можна визначити, чи дійсно на впакуванні товару коштує штрих-код, привласнений даною організацією. Варто помітити, що наявність штрих-коду на товарі не є свідченням того, що він сертифікований на предмет відповідності його якості світовим стандартам. Штрих-код не містить також інформації про властивості товару. Штрихової код EAN-13 має наступну структуру:

· 3 цифри - код національної організації, що є членом EAN Іnternatіonal (наприклад, 460-469 - "ЮНІСКАН/EAN Україна");

· 6 цифр - реєстраційний номер підприємства, привласнений національною організацією;

· 3 цифри - порядковий номер продукції усередині підприємства;

· остання 13-я цифра - це контрольне число.

Застосовується наступний порядок обчислення контрольного числа:

1. Всі розряди нумеруються праворуч ліворуч, починаючи з контрольної цифри.

2. Значення всіх парних розрядів, починаючи з 2-го праворуч, складаються.

3. Отримана сума множиться на 3.

4. Значення всіх непарних розрядів, починаючи з 3-го праворуч, складаються.

5. Складаються результати, отримані в пунктах 3 і 4.

Значення контрольного розряду - це найменше число, сума якого з результатом, отриманим у пункті 5, кратна 10.

Принцип присвоєння кодів, використовуваних тільки усередині підприємства або торговельної мережі, відрізняється від прийнятого в ЮНІСКАН. Типовий приклад кодів, прийнятих, наприклад, у супермаркетах, представлений у таблиці. Головна вимога, що повинна бути виконана в цьому випадку, полягає в тому, щоб код починався із цифри 2. Вона означає, що код призначений для використання тільки на даному підприємстві, складі, супермаркеті.

Використання штриха-кодування на складах з більшою кількістю позицій і гарним оборотом є, безумовно, доцільним, особливо, якщо мова йде про товари, схожі по зовнішньому вигляді, але що відрізняються, наприклад, по фасонах або розмірам, не говорячи вже про фасовані продовольчі товари. Основним результатом введення штриха-кодування є значне зниження пересортиці й підвищення швидкості оформлення видаткових документів при відвантаженні товару зі складу. Істотно прискорюється проведення інвентаризацій за допомогою сканера з радіочастотним терміналом, оскільки відпадає необхідність вручну переписувати кожну позицію, що перебуває на складі.

Якщо код товару занесений у номенклатурний довідник складу, значно підвищується швидкість приймання вантажів. Створення прибуткової накладної зводиться фактично до сканування штрих-кодів прийнятих на склад товарів. Зникає необхідність вести довгий пошук у довіднику кожного товару й заносити його в накладну. Така практика поширена зараз досить широко, наприклад багато відділів приймання супермаркетів працюють по цьому принципі.

Інша справа, якщо товари при надходженні на склад не мають штрих-кодів. Тут у силу вступає правило: щоб заощадити багато часу, треба його спочатку небагато витратити. Принципово важливо, щоб етикетки зі штрих-кодами наклеювалися на товар до розкладки в зоні зберігання. Цей процес повинен бути чітко налагоджений. Потрібно уникати спокуси одномоментної вигоди - "ми тільки разок відпустимо товар без штрих-коду, от клієнт чекає". Відомо, до чого часом приводять благі наміри: ситуація буде повторюватися раз за разом. Чи коштувало тоді витрачати гроші на дорогий принтер, сканери, видаткові матеріали.

При печатці етикеток бажано, щоб на них крім штрих-коду розміщалася додаткова інформація про товар, хоча б позначення артикула. Якщо зазначені ще й відмінні риси товару (наприклад, "піджак син. р. 52"), це істотно полегшує роботу при наклейці етикеток. Тільки в цей момент може зародитися пересортиця через неправильну наклейку штрих-кодів, потім її просто не буде. У багатьох складських програмах, зокрема в останніх версіях 1С, передбачена можливість нанесення додаткової інформації на етикетки зі штрих-кодами. Ця можливість, що реалізується звичайно програмістами або адміністраторами, стає особливо актуальної, коли для наклейки етикеток використається притягнутий з боку персонал. Наклейка повинна проводитися під керівництвом досвідченого й відповідального комірника, хоча набагато краще, звичайно, використати свій персонал. Принаймні потім, у випадку виявлення помилок, є з кого запитати.

Зусилля, витрачені на нанесення штрих-коду, звичайно з лишком окупаються при відпустці товару зі складу. Товар, зібраний відбірником по маршрутній карті, переперевіряється комірником за допомогою сканера за короткий проміжок часу. При цьому паралельно формується видаткова накладна. Деякі склади, що зберігають товари тільки зі штрих-кодами, дозволяють собі запускати на склад клієнтів, щоб вони самі вибирали собі товар, як у магазині самообслуговування.

Потрібно відзначити, що вищесказане ставиться до складів з більшим оборотом, коли важливо швидко й без пересортиці зібрати замовлення з багатьох позицій. Навіть у великих організаціях, не говорячи вже про склади середнього й малого масштабу, варто оцінювати витрати на персонал для наклеювання штрих-кодів, сканери, видаткові матеріали, принтер, а точніше, два принтери (практика показує, що поломка встаткування такого роду частково, а іноді й повністю паралізує роботу складу на прийманні, адже до гарного звикаєш швидко). Передбачувані витрати потрібно зіставити з очікуваним ефектом від впровадження штриха-кодування. Є зміст пояснити на прикладі, у що обходиться штрих-кодування.

І останнім але не менш важливим питанням при впровадженні системи штрихкодування на підприємстві є визначення хоча б приблизне вартості цього впровадження на складі для оцінки вигод і затрат. У даному прикладі ми не враховуємо можливі витрати на оплату праці стороннього персоналу, наприклад програмістів.

Допустимо, зі складу щодня відвантажується 1500 одиниць товару. Склад працює 300 днів у році. Витрата етикеток за рік: 1500 х 300 = 450 000 шт.

Технічні втрати при печатці й наклеюванні етикеток - 3%.

0,03 х 450 000 =13 500 шт. Разом 450 000 + 13 500 = 463 500 шт.

Вартість однієї етикетки розміром 20 х 60 мм із термотрансферною стрічкою становить приблизно 1 копійка. Витрата на етикетки: 463 500 х 0,01 = 4 635 грн.. При такому обсязі на наклейці етикеток повинне бути задіяне не менше двох чоловік із зарплатою, припустимо, 900 грн..

900 х 2 х 12 = 21 600 грн.. Вартість далеко не найдорожчого принтера Zebra 105SL у даний момент становить близько 7 тис. грн.. (забудемо на час, що бажано придбати 2 принтери). Припустимо, що він прослужить 5 років. Річна амортизація: 7 000 : 5 = 1 400 грн.

Три сканери по 250 грн. - це ще 750 грн. При 3-літньому терміну служби амортизація складе: 750 : 3 = 250 грн. Що в підсумку? Загальні витрати в рік на штрих-кодування становлять: 4 635 + 21 600 + 1 400 + 250 = 27 885 грн. Виявляється, що частка розподілених витрат на принтер становить усього 5%. Не випадково деякі західні постачальники устаткування й видаткових матеріалів для печатки штрих-кодів, містячи договір, дають своїм клієнтам принтери безкоштовно за умови, що видаткові матеріали вони будуть брати тільки в них. Має сенс оцінити, чи перевищують щорічні втрати від пересортиці цю суму, чи "відіб'ється" вона за рахунок більшої пропускної здатності складу на виході? Дане питання особливо важливе в тому випадку, якщо на відвантаженні часто утворяться черги. Зрозуміло, що оренда, комунальні платежі, зарплата іншого персоналу багаторазово перевищують суму, яку можна заощадити, однак сума ця теж може бути дуже значною.

В ході вищезазначеного можна зробити висновок, що впровадження такої системи на підприємстві дійсно вирішить багато проблем існуючих із обліком матеріалів. А це в свою чергу допоможе налагодити системи поставок сировини і матеріалів і знизити витрати в зв'язку із несвоєчасними поставками через необізнаність про наявність матеріалів, так як інвентаризацію можна буде проводити хоч раз на тиждень, бо проблем із цим більше не буде існувати. І всі витрати пов'язані із введенням програми окупляться через деякий час. І ще на мою думку так як научно-технічний прогрес рухає світом рано чи пізно компанії, щоб вижити серед конкурентів, необхідно було б все-одно вводити цю систему.

4. Охорона праці

4.1 Характеристика приміщення

Як об'єкт для дослідження умов роботи, стану техніки безпеки й охорони праці обрані бухгалтерсько-фінансовий відділ. У цьому відділі проводилася робота над дипломним проектом.

Дане приміщення перебуває на 1 поверсі чотириповерхового адміністративного будинку й має наступні параметри: довжина приміщення - 10,0 м, ширина приміщення - 6,5 м, висота - 3,4 м. (Рис 4.1)

Рис.4.1 Загальний план приміщення бухгалтерії.

На рис. 4.1 цифрою 1- позначені шафи, цифрою 2- столи.

Загальна площа відділу становить - 10,0*6,5=65,0м² Обсяг приміщення -10,0*6,5*3,4=221,0м³. У відділі працює 9 чоловік. Площа приміщення, що доводиться на 1 працівника становить 65,0/9=7,2м², що відповідає СНИП 2.09.04-87 (не менш 4м² на 1 працюючого). Обсяг приміщення на 1 працюючого становить 221,0/9=24,6м³.

У своїй роботі службовці відділу використають 9 комп'ютерів, 1 принтер і 7 телефонів.

Комп'ютери й принтер живляться від мережі зі змінним струмом 220В, а телефони - від телефонної мережі з максимальною напругою 30В.

Дане приміщення по ступені небезпеки поразки електричним струмом ставиться до категорії без підвищеної небезпеки, тому що немає оголених проводів під напругою.

4.2 Аналіз стану охорони праці

Проведемо аналіз стану охорони праці в приміщенні бухгалтерії ВАТ "НВАТ ВНДІкомпресормаш" з виявленням можливих небезпечних або шкідливих виробничих факторів, їхніх джерел відповідно до переліку, певним ДЕРЖСТАНДАРТ 12.0.003-74 "Небезпечні й шкідливі виробничі фактори. Класифікація".

1. У приміщенні повністю відсутня небезпека контакту з рухливими частинами встаткування, що транспортують виробами, матеріалами, заготівлями, оскільки характер діяльності підрозділу не має відносини до транспортування яких-небудь виробів і не має встаткування з рухливими частинами, здатними травмувати людини.

2. Небезпека поразки електричним струмом майже повністю відсутня. Однак така можливість існує у випадках порушення працівниками правил користування офісною технікою, зокрема при самостійних спробах усунення яких-небудь несправностей без наявності для цього необхідної кваліфікації й навичок, особливо якщо техніка при цьому не відключена від мережі.

3. Небезпека загорянь украй незначна. У приміщенні відсутні легкозаймисті матеріали й предмети, здатні спричинити пожежу. Працівники відділу пройшли інструктаж із протипожежної безпеки.

4. При роботі з комп'ютером і друкувальним пристроєм потрібно дотримувати певних мір безпеки. До включення електроживлення необхідно перевірити візуально цілісність сполучних кабелів. Комп'ютери, що перебувають бухгалтерсько-фінансовому відділі, ще нові й вплив випромінювання від моніторів зведено до мінімуму.

До параметрів мікроклімату ставиться температура повітряного середовища, вологість, швидкість руху повітря й інтенсивність теплового опромінення.

В адміністративно-управлінських приміщеннях, у яких виконуються легкі роботи відповідно ДСТ 12.1.005-88 для холодного періоду року нормативними будуть: температура оптимальна 21-24 ^оС, припустима 20-25 ^оС; відносна вологість 40-60%, припустима не більше 75%; швидкість переміщення повітря 0,1 м/с, припустима не більше 0,2м/с.

Для теплого періоду року: температура оптимальна 22-25 ^оС, припустима 21-28 ^оС; відносна вологість 40-60%, припустима не більше 60%; швидкість переміщення повітря оптимальна 0,2 м/с, припустима не більше 0,1-0,3м/с.

У приміщенні бухгалтерії в теплий період року температура повітря підтримується близько 26 ^оС, а в холодний період - 20 ^оС; відносна вологість повітря 40% , швидкість руху повітря дорівнює 0,12м/с.

Інтенсивність теплового опромінення працюючих від освітлювальних приладів і нагрітих поверхонь робочої техніки не перевищує 100 Вт/м², що не перевищує припустимих норм при опроміненні не більше 25% поверхні тіла. Робота, виконувана працівниками бухгалтерії, ставиться до категорії 1а (легка).

Аналіз санітарно-гігієнічних умов у досліджуваному приміщенні почнемо з аналізу природного висвітлення. При дослідженні достатності природного висвітлення необхідно зрівняти фактичне значення висвітлення з нормативним по СНИП ІІ-4-79. У приміщенні застосовується однобічне бічне висвітлення. Нормоване значення коефіцієнта природного висвітлення (КЕО) для будинків розташованих ІV поясі світлового клімату (Україна), е_н ІV обчислюється в %, по формулі (4.1):

е_нIV = е_нIII*m*c, (4.1)