Економічний аналіз. Організація аналітичної роботи на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕМА 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Економічний аналіз як наука, його зміст та завдання

В умовах ринку кожен з його учасників повинен вміло користуватися аналітичними методами та прийомами аналізу, оскільки прийняттю будь-якого оптимального рішення передує аналітичне дослідження економічних явищ, процесів, вивчення фінансового стану суб'єктів господарювання.

Аналіз в широкому розумінні означає пізнавальну процедуру уявного розчленування об'єкта або явища на складові з метою їх вивчення, з'ясування зв'язків між ними.

Зворотним до аналізу є синтез (з'єднання окремих частин і елементів в єдине ціле), з яким аналіз досить часто поєднується в практичній та пізнавальній діяльності.

Аналіз і синтез взаємопов'язані та взаємозумовлені й у своїй єдності забезпечують наукове вивчення явищ у багатосторонньому діалектичному зв'язку.

Перехід від аналізу фактів до синтезу здійснюється за допомогою індукції (спосіб переходу від знання окремих фактів до знання загального, від вивчення причин до результатів) та дедукції (спосіб дослідження від загального до часткового, від результатів до причин).

Аналіз і синтез, індукція і дедукція як загальні способи пізнання становлять базис економічного аналізу.

Економічний аналіз, як один із різновидів аналізу взагалі, являє собою сукупність послідовних аналітичних процедур, які мають на меті одержання заключень, висновків та рекомендацій щодо прийняття оптимальних рішень стосовно досліджуваного економічного об'єкта чи явища.

Зміст економічного аналізу складається з визначення конкретного завдання дослідження певних процесів або явищ господарсько-фінансової діяльності підприємства; комплексної їх оцінки у взаємозв'язку, взаємозалежності; дослідження причин та наслідків цих зв'язків; обчислення величини впливу чинників на кінцевий результатний показник; вивчення пріоритетних напрямів розвитку; оцінки обґрунтованості і дієвості механізму реалізації управлінських рішень.

Економічний аналіз як наука -- це система спеціальних знань, що шляхом розчленування цілого на складові і виділення окремих сторін, властивостей, зв'язків, спрямована на дослідження економічних явищ та процесів у їх взаємозв'язку і взаємозумовленості, яка формується під впливом об'єктивних економічних законів з науковим обґрунтуванням завдань та договірних зобов'язань, оцінкою їх виконання, визначенням величини дії позитивних і негативних чинників, невикористаних резервів і розробленням пропозицій щодо вироблення оптимальних управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності виробництва.

Функціонуючи як конкретна економічна наука, економічний аналіз тісно пов'язаний з іншими економічними дисциплінами, зокрема -- з економічною теорією, галузевими економіками, плануванням і управлінням виробництвом, бухгалтерським обліком, ревізією і контролем, аудитом, фінансами підприємств, фінансовим менеджментом, статистикою, математикою, галузевими технологіями.

Економічний аналіз виконує наступні основні функції:

— оціночна;

— пошукова;

— діагностична.

У ході оціночного аналізу встановлюються відмінності фактично досягнутого стану від запланованого (бажаного) шляхом порівняння з установленими критеріями.

Пошуковий аналіз полягає в обґрунтуванні рекомендацій з переведення об'єкта в бажаний стан, виявленні глибинних резервів підвищення ефективності діяльності підприємств.

За допомогою діагностичного аналізу дають якісну характеристику об'єкта, що аналізується, встановлюють причинно-наслідкові зв'язки.

Економічному аналізові властиві певні ознаки:

— комплексне, системне дослідження економічних явищ і процесів, причинно-наслідкових зв'язків їх зміни і розвитку, яке потребує вивчення прояву економічних законів і категорій ринкової економіки;

— об'єктивна оцінка ефективності виробничо-фінансової діяльності, зокрема прибутковості та конкурентоспроможності як основних критеріїв ефективності розвитку;

— глибокий аналіз ринкового середовища;

— прогнозування та пошук резервів і можливостей їх мобілізації в найближчий час та на перспективу;

— багатоваріантне аналітичне забезпечення цільових запитів користувачів, що дозволяє сформувати поле вибору управлінських рішень на рейтинговій основі;

— цільова спрямованість і практична цінність аналізу.

— вироблення пропозицій за результатами аналізу щодо прийняття оптимальних управлінських рішень та їх реалізації.

Задачі аналізу визначаються місцем і часом проведення, специфічними умовами діяльності об'єкта, що аналізується.

Завдання економічного аналізу:

— визначення базових показників для планування діяльності підприємств на наступний період;

— оцінка результатів виробничо-господарської діяльності;

— оцінка реальності й напруженості бізнес-планів, завдань, договірних зобов'язань;

— об'єктивна оцінка діяльності підприємства щодо контролю за виконанням цільових економічних програм, завдань, зобов'язань, прогнозованих показників та встановлення динаміки їх змін;

— визначення рівня розробки обґрунтованості, напруженості і виконання виробничої програми підприємства, його бізнес-планів на всіх стадіях розробки і виконання;

— підведення підсумків діяльності структурних підрозділів об'єкта;

— визначення ефективності використання матеріальних та інших видів ресурсів;

— розгляд взаємодії ресурсів на кожній стадії виробничого процесу підприємства з метою забезпечення ефективності роботи підприємства;

— виявлення впливу факторів та причин відхилень за показниками, „вузьких місць”, прорахунків;

— виявлення резервів підвищення ефективності господарювання та шляхів їх використання, сприяння технічному прогресу і поширенню передового досвіду;

— виявлення внутрішніх невикористаних резервів підвищення ефективності підприємницької діяльності та розроблення пропозицій щодо їх мобілізації;

— визначення ефективності прийнятих рішень, вибір їх оптимального варіанту;

— прогнозування очікуваних результатів виробничо-господарської діяльності;

— підготовка матеріалів для вибору оптимальних управлінських рішень;

— вивчення новацій і сприяння їх впровадженню та оцінка ефективності нововведень;

— оцінка діяльності ділових партнерів, прогнозування їх поведінки;

— оцінка економічних ризиків, прогнозування невиправданих ризиків;

— забезпечення вимог комерційного характеру, виходячи з того, що економічний аналіз поділяється на зовнішній і внутрішній;

— дослідження конкурентоспроможності підприємства;

— вивчення кон'юнктури ринку з метою швидшої адаптації до її змін;

— підготовка пропозицій щодо вироблення оптимальних управлінських рішень.

Будучи загальними в основному, задачі економічного аналізу розрізняються для окремих галузей промисловості, що випливає з різниці ролі цих галузей в економіці держави. Однак, у всіх випадках аналіз повинен бути спрямований на вирішення головної задачі -- підвищення ефективності виробництва.

Економічний аналіз є важливою частиною економічних наук, які складають теоретичну основу економічної роботи суб'єктів господарювання. Він має свій предмет, об'єкти та методи дослідження економічних показників діяльності та взаємозв'язків між ними.

Таким чином, економічний аналіз -- це синтезована наука, що сформувалася шляхом інтеграції цілої низки наук і об'єднала окремі їх елементи. Формування економічного аналізу відбувалося в міру появи потреби щодо поглибленої наукової розробки питань у зв'язку з необхідністю дослідження впливу дедалі більшої кількості чинників, що обумовлюють ефективність діяльності суб'єктів господарювання в умовах ринку.

собівартість прибуток актив аналітичний

1.2 Предмет, об'єкт та методи економічного аналізу

Предметом економічного аналізу є господарська діяльність підприємств, кінцеві результати господарювання, які складаються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів, що перебувають в єдності і взаємозв'язку. Ці фактори групуються на:

— екстенсивні (за рахунок зміни обсягу капіталовкладень, вартості основних засобів, матеріальних цінностей, чисельності працюючих);

— інтенсивні (за рахунок кращого використання задіяних у процесі виробництва основних засобів, матеріальних цінностей, робочої сили).

Усі господарські процеси, які відбуваються на підприємстві в системі економічного аналізу перебувають під впливом дії основних ринкових законів: закону вартості, закону змінюваності товару, закону відповідності попиту і пропозиції.

Предмет економічного аналізу включає:

— економічні процеси, які відбуваються в результаті господарсько-фінансової діяльності;

— причинно-наслідкові зв'язки, які визначають використання всіх видів ресурсів та результати діяльності;

— резерви та шляхи підвищення ефективності діяльності та зміцнення конкурентоспроможності підприємств.

Об'єктами аналізу на підприємстві є:

— обґрунтованість бізнес-планів;

— матеріально-технічне забезпечення;

— організаційно-технічний рівень виробництва;

— виробництво та реалізація продукції;

— використання ресурсів;

— конкурентоспроможність продукції;

— витрати на виробництво та реалізацію;

— фінансові результати;

— фінансовий стан;

— ринок товарів та місце підприємства у ринковому середовищі.

Усі явища та процеси, пов'язані з різнобічною діяльністю підприємства, вимірюються економічними показниками, які є характеристикою конкретного об'єкта чи процесу, а також його економічної суті в числовому виразі.

Економічні показники -- важливий інструмент оцінки планування та управління діяльністю підприємств.

Методом економічного аналізу є метод пізнання, при якому всі господарські процеси і явища, які відбуваються на рівні підприємства, розглядаються в їх єдності і взаємозв'язку.

Принципи, закони, категорії діалектики дістають своє відображення в методиці економічного аналізу, виходячи з того, що система факторів і показників фінансово-господарської діяльності підприємств перебуває у відносинах, пов'язаних причинами і можливими наслідками.

Застосування методу економічного аналізу дає можливість вивчити і оцінити динаміку змін фінансово-господарської діяльності підприємств в порівняльних періодах. Він характеризується комплексністю, системністю, спрямованістю на досягнення мети.

Реалізація методу економічного аналізу передбачає вивчення з метою попередньої оцінки досягнутого рівня фінансово-господарської діяльності підприємства порівняно з попередніми періодами і аналогічними за характером діяльності підприємствами як в даній країні, так і поза її межами. Кінцевою метою проведення економічного аналізу є виявлення резервів з метою подальшого підвищення ефективності виробництва, регіонального використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Особливість методу економічного аналізу полягає в пошуку і класифікації таких резервів залежно від їх характеру, місця і способу виявлення, часу можливого використання.

Метод економічного аналізу дістає своє відображення в технічних прийомах, які застосовуються при його проведенні.

Технічні прийоми економічного аналізу:

— порівняння;

— групування і зведення;

— динаміка рядів;

— ланцюгова підстановка;

— балансова ув'язка;

— графічний метод;

— елімінування;

— методи лінійного програмування;

— кореляційний аналіз;

— теорія ігор та ін.

В основі технічного прийому економічного аналізу порівняння лежить зіставлення фактично досягнутого і запланованого рівня показників підприємства з метою визначення абсолютного і відносного відхилення.

Абсолютне відхилення визначається як арифметична різниця між фактично досягнутим і запланованим показником діяльності підприємства.

Відносне відхилення визначається двома способами:

— як співвідношення абсолютного відхилення до базового показника, за який приймається показник, досягнутий у попередньому звітному періоді;

— як добуток абсолютного відхилення на відсоток або коефіцієнт зміни.

В основі технічного прийому економічного аналізу групування і зведення лежить класифікація економічних показників діяльності підприємства за однойменними економічними ознаками. Такий прийом економічного аналізу використовується у великих господарських товариствах.

Види групування і зведення:

— типологічне (спрямоване на розкриття соціально-економічного типу господарського об'єкта в процесі діяльності підприємства);

— структурне (спрямоване на розкриття структури господарського об'єкта аналізу);

— аналітичне (при якому аналізу підлягають однотипні економічні показники роботи підприємства).

В основі технічного прийому економічного аналізу ланцюгової підстановки лежить статистичний метод агрегатних індексів, при якому розглядається вплив окремих факторів на зміну сукупного показника. Ці фактори поділяються на екстенсивні та інтенсивні. Застосування цього прийому економічного аналізу передбачає поділ цих факторів, а також послідовність їх підстановки. Так спочатку аналізу підлягають екстенсивні фактори, а потім -- інтенсивні.

В ряді випадків технічний прийом економічного аналізу ланцюгової підстановки застосовується у вигляді способу різниць, де передбачається менша кількість розрахунків.

В основі технічного прийому економічного аналізу балансової ув'язки лежить зіставлення господарських засобів підприємства за їх складом, розміщенням відповідно до джерел їх утворення. Цей прийом застосовується при складанні матеріального і товарного балансів.

В основі технічного прийому економічного аналізу графічного методу лежить геометричне відображення економічних показників діяльності підприємства за допомогою ліній на площині.

При проведенні економічного аналізу, крім абсолютних і відносних величин, використовуються середні величини, базові індекси, відсотки змін.

Значення має проведення порівняльного аналізу даних первинного і зведеного обліку як на самому аналізованому підприємстві, так і в його контрагентів (партнерів по господарських зв'язках, тобто здійснення зустрічної перевірки).

1.3 Види економічного аналізу

Для правильного розуміння змісту економічного аналізу, його мети та завдань важливо знати класифікацію аналізу.

Економічний аналіз може розглядати господарські процеси на макро-, мезо-, мікрорівнях. Він може бути комплексним і тематичним.

Комплексний економічний аналіз спрямований на розгляд всіх сторін діяльності підприємства, зокрема, при його проведенні аналізується стан виробництва, реалізації продукції, наявність, стан, динаміка руху і використання основних засобів, матеріальних ресурсів, працюючих у виробництві собівартості продукції, майновий стан підприємства, його фінансову стабільність, платоспроможність, рівень його ділової активності.

При проведенні тематичного економічного аналізу аналітична робота проводиться по окремій ділянці облікової, аналітичної роботи підприємства.

Управлінський аналіз забезпечує керівництво підприємства аналітичною інформацією, яка використовується для розроблення та прийняття оптимальних управлінських рішень.

Фінансовий аналіз забезпечує зовнішніх користувачів інформацією про підприємство.

Попередній (перспективний, прогнозний) аналіз передує прийняттю управлінських рішень, він призначений для розгляду явищ і процесів з позицій майбутнього, тобто перспективи розвитку, прогнозування результатів діяльності, виконання замовлень, завдань, зобов'язань, запобігання небажаним результатам. Особливість перспективного аналізу -- використання даних про роботу підприємства за минулий (досить тривалий) час, але під кутом зору майбутньої діяльності підприємства.

Наступний, подальший (ретроспективний) аналіз проводиться після закінчення господарського циклу робіт. За допомогою цього виду аналізу можна глибоко і всебічно вивчити економіку підприємства, виявити фактори впливу, резерви, недоліки, однак уже після закінчення процесу виробництва.

З наступного аналізу виділяється оперативний ситуаційний аналіз, який є більш активним і проводиться безпосередньо в процесі виробництва або відразу після здійснення господарських операцій чи змін ситуації і за підсумками якого оперативно приймають відповідні управлінські рішення. Важливою його характеристикою є висока оперативність, за якої він набуває ознак експрес-аналізу і виступає знаряддям оперативного управління діяльністю підприємства.

У складі наступного аналізу виділяють ще підсумковий (заключний), який призначений для комплексного і всебічного вивчення діяльності на основі підсумкових даних за відповідні календарні періоди (місяць, квартал, півріччя, рік).

Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність тільки досліджуваного підприємства та його структурних підрозділів.

Міжгосподарський аналіз дає можливість порівняти результати діяльності кількох підприємств, що дозволяє виявити недоліки в їх діяльності, резерви, передовий досвід і на основі цього дати більш об'єктивну оцінку ефективності діяльності підприємств.

Техніко-економічний аналіз проводять технічні служби підприємства (відділи головного інженера, головного технолога, головного енергетика та інші). Він вивчає взаємодію технічних та економічних процесів, їх вплив на кінцевий результат діяльності.

Статистико-економічний аналіз вивчає загальні закономірності і тенденції розвитку, масові явища і процеси з метою загальної оцінки діяльності, контролю за цією діяльністю і визначення основних напрямів розвитку. Цей вид аналізу здійснюють статистичні органи.

Фінансово-економічний аналіз проводять фінансові служби підприємства, фінансові органи, банки. Основна увага приділяється дослідженню фінансових результатів діяльності підприємства, а саме: прибуткові, рентабельності, виконанню фінансового плану, ефективності використання власного та позикового капіталу, зміцненню фінансової стійкості та платоспроможності.

Аудиторський (бухгалтерський) аналіз -- це експертна діагностика фінансового стану підприємства. Його проводять аудитори або аудиторські фірми для оцінки фінансової стійкості підприємства, його платоспроможності, прогнозування фінансового стану, уникнення банкрутства.

Соціально-економічний аналіз проводять економічні служби, соціологічні лабораторії, статистичні органи для дослідження взаємозв'язку соціальних та економічних процесів, їх взаємозалежності та впливу на результати господарської діяльності.

Економіко-екологічний аналіз досліджує взаємодію економічних та екологічних процесів, зв'язки природи і людини, а також витрати, пов'язані зі збереженням навколишнього середовища.

Маркетинговий аналіз проводиться службами маркетингу підприємства для дослідження ринків збуту продукції, її конкурентоспроможності, попиту та пропозиції, комерційного ризику, цінової політики.

Моніторинг, як вид аналізу, означає постійне і безперервне дослідження функціонування новацій у конкретному середовищі господарського механізму.

Порівняльний аналіз використовують для оцінки виконання завдань, договірних зобов'язань, прогнозованих показників.

Діагностичний (експрес-аналіз) -- це спосіб встановлення характеру порушень нормального перебігу економічних процесів на основі типових ознак, які властиві лише для даного порушення. Знання цих ознак дозволяє швидко і досить точно встановити характер порушення, не проводячи будь-яких замірів, розрахунків, тобто без дій, які потребують, як правило, додаткового часу та коштів.

Факторний аналіз спрямований на виявлення розміру впливу факторів на результати діяльності підприємств.

Маржинальний аналіз -- це метод, за допомогою якого дають оцінку та обґрунтовують ефективність управлінських рішень у бізнесі.

Функціонально-вартісний аналіз досліджує функції виробів або процесів, які виконує об'єкт, і зорієнтований на оптимальні методи їх реалізації на кожній стадії життєвого циклу виробів. Призначення цього методу -- виявити зайві витрати і запобігти їм шляхом заміни непотрібних вузлів, деталей, заміни матеріалів.

Економіко-математичний аналіз дозволяє встановити оптимальний варіант управлінського рішення щодо використання виробничих ресурсів.

Стохастичний аналіз (дисперсійний, кореляційний, компонентний) використовується для вивчення залежностей між досліджуваними явищами і процесами господарської діяльності підприємств.

Внутрішній аналіз проводиться безпосередньо на підприємствах відповідними службами для управління виробничою, комерційною та фінансового діяльністю.

Зовнішній аналіз проводять вищестоящі органи підприємства, фінансові органи, банки, акціонери, інвестори, аудиторські фірми.

1.4 Організація аналітичної роботи на підприємстві

Ефективність аналітичної роботи на господарських об'єктах великою мірою залежить від її організації, глибини охоплення аналітичною роботою всіх структурних підрозділів, оперативності інформації, її достовірності тощо.

Організація аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємств визначається розмірами підприємства, рівнем управління, складом та структурою апарату.

На великих підприємствах організацією економічної, у тому числі аналітичної роботи, займається комерційний директор (заступник директора з економічних питань, головний економіст). Він працює в тісному контакті з усіма відділами і службами підприємства, надає їм методичну допомогу.

В апараті комерційного директора може бути лабораторія економічного аналізу (економіки та організації виробництва), яка проводить глибоке дослідження економіки підприємства.

На багатьох підприємствах при планово-економічному відділі створено групи економічного аналізу, запроваджено посади економістів з бухгалтерського обліку й економічного аналізу, організовано економічні сектори в складі виробничо-технічних рад. Усі вони працюють над аналізом господарсько-фінансової діяльності підприємства, його підрозділів.

Аналіз окремих питань господарської діяльності здійснюють технічні служби, начальники бригад, дільниць, цехів.

Аналіз діяльності проводиться всіма службами підприємства, що забезпечує його комплексність і сприяє глибокому всебічному вивченню господарської та фінансової діяльності, більш повному виявленню невикористаних резервів.

На підприємстві має бути розроблений план проведення аналітичної роботи, визначені необхідні для проведення аналізу джерела економічної інформації, повноти проведення досліджень, терміни їх проведення, форми узагальнення і оформлення результатів аналізу.

Чітка організація аналітичного процесу на підприємстві передбачає відповідну етапність його проведення. Аналітичний процес включає кілька етапів, а саме:

1) розроблення програми комплексного, системного аналізу;

2) визначення кола інформаційних матеріалів ї підготовка їх до аналізу;

3) аналітичне опрацювання показників за допомогою технічних прийомів та обчислювальної техніки;

4) вирішення в процесі аналітичної роботи основних завдань аналізу;

5) оцінка результатів господарсько-фінансової діяльності;

6) узагальнення результатів аналізу та їх оформлення, складання аналітичної інформації;

7) передача аналітичної інформації, висновків та пропозицій керівникам підприємств та його підрозділів для прийняття управлінських рішень.

Розроблення програми економічного аналізу -- найвідповідальніший етап аналітичної роботи, оскільки саме на цьому етапі визначають основну мету аналізу, завдання, які повинні бути вирішені для її досягнення, об'єкти аналізу та систему показників, за допомогою яких дається оцінка того чи іншого об'єкта чи явища, встановлюють терміни виконання аналітичної роботи, визначають виконавців. На цьому першому, підготовчому, етапі планується робота щодо проведення аналізу, зміст якої визначається метою та задачами аналізу. В плані аналітичної роботи повинні знайти відбиття такі питання: строки проведення аналізу; коло виконавців за їх розподілом за розділами (темами) аналізу; джерела інформації; період, який охоплюватиме аналіз; перелік розділів (тем) аналізу; розробка макетів аналітичних таблиць.

Глибина й ефективність економічного аналізу залежать від обсягу та якості інформації, яка використовується в процесі аналітичних досліджень. Саме тому визначення кола інформаційних матеріалів та підготовка їх до аналізу є важливим етапом аналітичної роботи. На цьому етапі здійснюється підготовка матеріалів до аналізу, тобто перевіряється якість заповнених форм, повнота звітних даних, їх достовірність, наявність відповідних підписів.

Наступним етапом аналізу є аналітичне опрацювання показників за допомогою технічних прийомів, тобто знаходження відхилень від базового періоду (чи розрахунку); обчислення відсотків виконання плану, коефіцієнтів та середніх величин; групування показників визначення чинників, що вплинули на рівень показників; встановлення взаємозв'язку та взаємозалежності між показниками; визначення впливу кожного чинника на підсумковий показник; виявлення втрат та оцінка діяльності господарського об'єкта.

Вирішення в процесі виконання аналітичної роботи основних завдань аналізу -- четвертий етап аналітичної роботи. На цьому етапі проводиться порівняння фактичних показників діяльності з плановими, прогнозними, з фактичними показниками минулих періодів, з досягненнями провідних підприємств; вивчається вплив чинників на відхилення за показниками, проводиться пошук невикористаних та прогнозованих резервів щодо підвищення ефективності виробництва.

П'ятий етап включає оцінку результатів господарської діяльності з урахуванням дії різних факторів, виявлення резервів, усунення недоліків. Узагальнюються та формулюються результати аналізу, узагальнюються резерви, розробляються пропозиції щодо прийняття рішень за результатами аналізу. На цьому етапі розробляють заходи щодо мобілізації невикористаних резервів.

На шостому етапі проводиться оформлення результатів аналізу, складання аналітичної інформації. Залежно від мети аналізу, обсягу аналітичних досліджень, місця проведення результати оформляють різними документами, а саме: текстові -- у формі висновків за результатами аналізу, звітів, аналітичних, доповідних та пояснювальних записок, рапортів; без текстові -- у формі таблиць, графіків, діаграм. Традиційно готується пояснювальна записка до річного звіту та відповідні записки керівництву об'єкта з окремих тем проведеного аналізу. Зміст аналітичної записки, зокрема, повинен відповідати програмі аналізу та охоплювати питання, передбачені нею. Матеріал, викладений у записці, повинен бути конкретним, підкріпленим відповідними розрахунками, таблицями. В записці подають характеристику діяльності підприємства, наводять результати аналізу основних показників діяльності, причини відхилень за показниками, оцінюють ефективність діяльності.

В заключній частині подають у стислій формі висновки і конкретні пропозиції щодо мобілізації внутрішніх невикористаних резервів, підвищення ефективності діяльності підприємства, його конкурентоспроможності. Цей етап аналітичної роботи націлений на розробку організаційно-технічних заходів щодо усунення виявлених в результаті аналізу і недоліків та використання виявлених резервів підвищення ефективності промислового виробництва.

Повну характеристику фінансово-господарської діяльності підприємства дає проведення аналітичної роботи за підсумками року -- за даними форм річної фінансової звітності. Дані періодичної звітності використовуються для проведення аналізу більш обмеженого кола показників, а оперативно-технічного обліку -- для проведення виробничої програми діяльності підприємства за декаду, добу, зміну.

1.5 Організація аналітичної роботи на підприємстві в умовах застосування комп'ютерних технологій

Аналітичне опрацювання економічної інформації -- трудомістке й потребує значного обсягу різних обчислень. У зв'язку з цим велике значення має автоматизація аналітичних розрахунків.

Необхідною умовою при проведенні економічного аналізу підприємств є застосування інформаційних технологій за рахунок використання комп'ютерних систем, для яких характерними є належна продуктивність одержання необхідної кінцевої інформації, надійність, простота в експлуатації, діалоговий режим роботи.

Комп'ютерні системи дозволяють перетворити дані на нові знання, на джерело нових підходів і рішень, підвищують ефективність діяльності підприємства.

Широке використання комп'ютерних технологій сприяє не лише збільшенню і підвищенню методичного рівня аналізу, а й створенню його оптимальної організаційної моделі.

Проведення економічного аналізу підприємств в умовах використання інформаційних технологій є наслідком загального швидкого розвитку науки, пов'язаного не тільки з удосконаленням самої комп'ютерної техніки та засобів комунікацій, а й з розробкою методологічних і методичних підходів до здійснення аналізу, в яких враховано нові можливості.

На сучасному етапі основна увага при вдосконаленні процесу даних приділяється створенню комплексних комп'ютерних систем, які забезпечують інтегрованість функцій управління, орієнтуються на оперативне формування варіантів рішень для керівництва.

Методика економічного аналізу, орієнтована на використання сучасних комп'ютерних систем, повинна задовольняти вимоги системності, комплексності, оперативності, точності, прогресивності та динамічності. Виконання цих вимог сприятиме розвитку, систематичному та цілеспрямованому підвищенню ефективності господарської діяльності за результатами проведеного аналізу.

Характерним при організації економічного аналізу у комп'ютерному середовищі є:

1) підвищення системності економічного аналізу, що зумовлено необхідністю чіткого визначення і формалізації аналітичних завдань при їх вирішенні в автоматичному режимі, формалізація аналітичних завдань усуває їх дублювання, сприяє більш чіткому визначенню обсягу та якісного складу інформації економічного аналізу, стає безпосереднім об'єктом економіко-математичного моделювання, що істотно збільшує глибину аналітичного дослідження господарської діяльності;

2) забезпечення аналізу впливу на досліджуваний об'єкт широкого кола внутрішніх і зовнішніх факторів, що сприяє підвищенню ступеня наукової обґрунтованості управлінських рішень, які приймаються на підставі результатів економічного аналізу;

3) підвищення достовірності та надійності отриманих результатів економічного аналізу, що забезпечується оперативним бухгалтерським обліком;

4) розширення можливостей реалізації аналітичних досліджень, використання комп'ютерів дає можливість у режимі реального часу проводити оперативний та ситуаційний аналіз, збільшувати можливість проведення багатоваріантного прогнозного аналізу, що передбачає обробку та розрахунок ряду підходів та прийняття оптимальних управлінських рішень шляхом вибору найбільш придатного;

5) створення можливостей для проведення комплексних аналітичних досліджень пов'язане з оперативною обробкою великих масивів вхідної аналітичної інформації.

Важливим для роботи аналітиків є принципи побудови комп'ютерної інформаційної системи підприємства із застосуванням мережі „Internet”.

У сучасних умовах найбільш прогресивною є організація технології аналітичного процесу з використанням персональних комп'ютерів, які характеризуються високою продуктивністю, надійністю і простотою експлуатації, наявністю розвинутого програмного забезпечення, порівняно низькою вартістю. На їх базі створюються автоматизовані робочі місця (АРМ) бухгалтера, економіста, фінансиста, аналітика.

Цьому сприяють персональні електронно-обчислювальні машини, організаційною формою використання яких є створення автоматизованих робочих місць (АРМ) економістів-аналітиків. Постають завдання щодо методичного, технічного, програмного забезпечення автоматизованого робочого місця економіста-аналітика.

Функціональне призначення комплексу АРМ аналітиків -- це виконання в автоматизованому режимі повного набору взаємопов'язаних аналітичних розрахунків за підсумками господарської діяльності підприємства за період (рік, квартал, місяць). Результатом його роботи є отримання даних, які характеризують діяльність підприємства з виконання прогнозних показників і підвищення ефективності виробництва, динаміку показників за ряд періодів, ступінь впливу на узагальнюючі показники діяльності різних факторів.

Впровадження АРМ дає змогу формувати єдину систему організації та обробки інформації з моменту її введення до формування аналітичних показників, а також дозволяє поєднувати процес обробки інформації з процесом прийняття рішень.

В умовах АРМ аналітичні задачі розв'язує безпосередньо сам аналітик на своєму робочому місці. Він особисто контролює всі стадії обробки аналітичної інформації, має можливість оцінити отримані результати, використати їх для обґрунтування управлінських рішень та задоволення інформаційних потреб управляючої системи.

Основними вимогами до функціонування АРМ аналітика є:

— своєчасне задоволення обчислювальних та інформаційних потреб управління при проведенні аналізу господарської діяльності;

— можливість надання результативної інформації у табличній і графічній формах;

— можливість коригування методики розрахунків і форм відображення кінцевого результату.

При проектуванні та створенні АРМ аналітика першочерговими факторами, які слід враховувати, є: тенденції розвитку господарської діяльності й управління нею, а також зміст і структура аналітичних завдань.

Комплекс програмних засобів для АРМ аналітика розробляють як програмний додаток до типової методики аналізу господарської діяльності.

Схема аналітичної діяльності в умовах функціонування АРМ аналітика передбачає виконання комплексу взаємопов'язаних завдань. Для їх виконання необхідно забезпечити :

1) постановку та описання завдань комплексного економічного аналізу;

2) розробку алгоритмів і моделей вирішення завдань;

3) створення банку даних для АРМ аналітика;

4) впровадження АРМ аналітика в практику управління виробництвом.

Така схема обробки аналітичної інформації сприяє підвищенню оперативності та дієвості аналізу для цілей управління.

Ефективність роботи АРМ аналітика багато в чому залежить від удосконалення методики аналізу, від того, наскільки вона відповідає сучасним вимогам управління виробництвом,, а також технічним можливостям персонального комп'ютера.

Комп'ютерний аналіз безпосередньо пов'язаний з бухгалтерським обліком, а також використовує його дані. АРМ аналітика перетворює підсистему аналітичного забезпечення управління господарською діяльністю на постійно діючий фактор підвищення ефективності виробництва за рахунок активізації всієї інформаційної системи підприємства.

Належну реалізацію функціональних завдань забезпечує розробка технологічної карти розв'язання аналітичних завдань, які можуть бути представлені у наступній послідовності розв'язання аналітичних завдань у системі АРМ.

Аналітичні завдання в системі АРМ:

· Формування, збір, введення і коригування інформації щодо аналітичної проблеми

· Обробка файлів за програмами видачі аналітичної інформації за заданим ключем, на певну дату і на запит

· Обробка файлів за програмами підготовки інформації для інших видів аналізу

· Обробка файлів за програмами функціонування АРМ

· Підготовка файлів до наступної роботи.

Найскладнішою проблемою автоматизації аналізу є проектування дієвого інформаційного забезпечення, тобто сукупності єдиної системи класифікації і кодування інформації, уніфікованих форм документації і використовуваних масивів інформації, досягнення сумісності інформаційного забезпечення окремих АРМ. Для цього проектується підсистема комплексного економічного аналізу з розміщенням завдань аналізу в системі АРМ керівників в спеціалістів. Ця підсистема диференційована за окремими підсистемами другого порядку (аналіз виробництва та реалізації продукції, аналіз виробництва та реалізації продукції, аналіз собівартості тощо).

Має місце взаємозв'язок між інформаційним забезпеченням системи бухгалтерського обліку і економічного аналізу на підприємстві.

Дані бухгалтерського обліку є основою інформаційної бази економічного аналізу, тому будь-яка аналітична програма, передусім використовує дані бухгалтерського обліку.

Деякі фірми-розробники програмного забезпечення комплексної автоматизації бухгалтерського обліку створюють окремі аналітичні програми, сумісні з їхніми власними бухгалтерськими програмами, які дозволяють проводити аналіз на підставі даних бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності, сформованої за допомогою програмного забезпечення бухгалтерського обліку.

Однак, необхідно відзначити, що більшість аналітичних програм обмежується використанням тільки даних фінансової звітності підприємства. Така обмеженість інформаційної бази, природно, впливає на глибину аналітичних досліджень й аналітичні можливості самих програмних продуктів, значно знижує обґрунтованість висновків за результатами такого дослідження.

Існують спроби реалізації облікових і аналітичних функцій в рамках єдиного програмного продукту, що є закономірним в умовах розвитку інформаційних потреб керівництва підприємства. Поєднання в одному програмному продукті облікових і аналітичних модулів можна розглядати як один з кроків удосконалення організації бухгалтерського обліку. Разом з тим предметна сфера дослідження економічного аналізу за допомогою комп'ютерних технологій є більш широкою, ніж вона представлена в сучасному програмному забезпеченні автоматизованих систем бухгалтерського обліку, що містить лише обмежену кількість фінансових коефіцієнтів, розрахованих на підставі фінансової звітності підприємства.

Різноманітність аналітичних завдань, відмінність у методичних підходах до їх практичної реалізації, порядку адаптації програмних продуктів до особливостей роботи користувачів, а також відмінність у порядку формування інформаційної бази аналізу обумовлені особливостями тих чи інших програм з бухгалтерського обліку, роблять необхідного класифікацію програм економічного аналізу.

На даний час постає необхідність в подальшому розширити функціональні можливості аналітичних комп'ютерних програм, пов'язавши їх використання з системами планування і прогнозування діяльності підприємств.

ТЕМА 2. ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

2.1 Інформаційне забезпечення аналітичних досліджень

Під інформаційним забезпеченням аналітичних досліджень розуміють сукупність інформаційних ресурсів (інформаційну базу) і методів їх організації, необхідних і придатних для реалізації аналітичних і управлінських процедур, які забезпечують господарсько-фінансову діяльність підприємства.

Визначення кола інформаційних матеріалів, їх підбір та підготовка до використання в процесі аналітичних досліджень -- важливий фактор якісного проведення аналізу.

Дані джерел для проведення економічного аналізу повинні бути оперативними і придатними для здійснення факторного аналізу, а їх обсяг повинен бути достатнім для оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства, що підлягає аналізу і прийняття управлінських рішень.

При одержанні даних джерел необхідно враховувати, що вони повинні бути придатними для проведення порівняльного аналізу при застосуванні сучасних інформаційних технологій в обробці аналітичної інформації.

Аналіз ставить перед інформацією низку вимог:

1) повнота;

2) достовірність;

3) суттєвість;

4) порівнянність;

5) неперервність;

6) адаптивність;

7) оперативність;

8) перспективність.

В процесі здійснення аналітичної роботи всю одержану економічну інформацію доцільно перевірити з арифметичної та логічної сторони на предмет її реальності.

Здійснюється формальна (технічна) і суттєва (логічна) перевірки.

Формальна (технічна) перевірка охоплює такі елементи:

— узгодженість взаємозалежних величин;

— узгодженість показників у різних формах звітності;

— відповідність і наступність цифр, перенесених з попередніх періодів та з інших документів;

— перевірка арифметичних сум, підсумків;

— правильність оформлення документів щодо наявності і заповнення реквізитів.

Суттєва (логічна) перевірка встановлює:

— доброякісність інформації;

— відповідність об'єктивній дійсності;

— можливість використання для аналізу.

Планова інформація перевіряється шляхом її узгодження в різних формах бізнес-плану (розрахунку). Наявність неузгодженості свідчить про нереальність або недостовірність планових завдань. Крім того, планові показники узгоджуються з наявними ресурсами.

Звітна інформація перевіряється шляхом встановлення дотримання правил складання звітності, узгодженості показників різних форм звітності, застосування таблиць ув'язок форм річної звітності, логічного контролю вірогідності даних перевірки, узгодженості показників звітів за суміжні періоди, зустрічної перевірки одних і тих самих показників на різних об'єктах.

Джерела економічного аналізу покликані оперативно задовольнити інформаційні потреби в аналітичній роботі, забезпечити об'єктивність відображення обліку фактично здійснюваних на підприємстві господарських процесів.

2.2 Джерела економічного аналізу

Система економічної інформації і позаоблікові дані є джерелами проведення економічного аналізу. Вони покликані сприяти досягненню принципу оптимальності в прийняті управлінських рішень.

Економічний аналіз підприємств проводиться на основі таких джерел:

— відомості регулятивно-правового характеру включають в себе закони, постанови, укази, тобто документи, які визначають передусім правову основу діяльності підприємства;

— відомості нормативно-правового характеру -- це нормативні документи державних органів, міжнародних організацій, які містять вимоги, рекомендації, нормативи до суб'єктів господарювання;

— до планових джерел інформації відносять бізнес-плани, нормативні, прогнозні, кошторисні, проектні, договірні та інші передбачувані на майбутнє показники, дані, одержані в маркетингових дослідженнях, виробничі програми підприємства, технологічні карти виробництва, розрахунки виробничої потужності, дані про обладнання, норми та нормативи, тарифні ставки, розцінки, розпорядження тощо;

— облікові джерела даних базуються на записах бухгалтерського обліку, первинної документації, реєстрів обліку, переписів, спостережень та обстежень, оперативних зведень;

— звітні (бухгалтерські, статистичні, оперативні) джерела інформації -- це, насамперед, фінансова звітність за національними стандартами, статистичні звіти;

— позаоблікові джерела інформації включають матеріали обстежень, ревізій, перевірок, доповідних записок, анкетування, розпоряджень, постанов, публікацій з різних аспектів діяльності клієнтів (правові, маркетингові, економічні, соціально-політичні, морально-етичні та ін.), дані про виставки, огляди, презентації, проведені клієнтом або з його участю, дані рекламних буклетів, відеофільмів, інших рекламних матеріалів тощо. Позаоблікова інформація може бути одержана від банків, податкової інспекції, органів суду, членів колективу підприємства, партнерів досліджуваного підприємства;

— до технічних джерел інформації відносять технічну документацію, проектно-кошторисну документацію, дані технічних паспортів, технічний рівень і параметри якості продукції, відомості про досягнення науки, нововведення тощо;

— додаткова інформація -- матеріали конференцій, біржових торгів, ярмарок, преси, радіо, телебачення дані демографічних і соціологічних досліджень.

Багато інформації можна отримати від спеціалізованих фірм, які на комерційній основі надають її клієнтам.

У ході аналітичних досліджень використовують і інформацію довідково-енциклопедичного характеру.

Джерела інформації, які використовуються для аналізу виробничо-господарської діяльності, розрізняються за різновидами аналізу.

Фінансово-економічний аналіз, що проводиться щомісячно, щоквартально та щорічно і охоплює всі сторони роботи об'єкта в їх взаємодії, базується, в першу чергу, на оперативній, бухгалтерській та статистичній звітності та орієнтується на узагальнюючі вартісні показники ефективності господарювання. Для всебічного та поглибленого вивчення окремих проблем залучаються також інші зовнішні та внутрішні джерела інформації.

Техніко-економічний аналіз базується на техніко-виробничих показниках, що характеризують склад, технічний стан обладнання, використання виробничих потужностей на окремих виробничих дільницях, технічний рівень та якість продукції, що виробляється, використання сировини та матеріалів. Основна інформація для техніко-економічного аналізу надається технічними службами та виробничими структурами.

Проводячи функціонально-вартісний аналіз в основному використовують технічну документацію. Залучаються технологічні регламенти, норми витрат сировини, матеріалів, трудомісткості продукції тощо. З бухгалтерського обліку використовуються дані про витрати, рекламації покупців та інші показники.

2.3 Користувачі аналітичної інформації

Суб'єктами економічного аналізу є як власники підприємства, його менеджери, працівники, так і інші користувачі економічної інформації, які зацікавлені в діяльності підприємства: податкові органи, банки, акціонери, фондові біржі, кредитори, ділові партнери.

Кожен із суб'єктів економічного аналізу в ході аналітичних досліджень переслідує свою мету.

Власників цікавить підвищення ефективності використання ресурсів, збільшення прибутку, оптимізація долі власного капіталу, забезпечення ринкової та фінансової стійкості підприємства.

Податкові органи за даними звітності намагаються отримати відомості про відхилення на кінцеві результати діяльності та вплив окремих чинників на це відхилення, про розподіл прибутку.

Головна мета банків -- дослідження кредитоспроможності підприємства.

Акціонерів, що вклали свої кошти у власний капітал підприємства, цікавить рентабельність підприємницької діяльності, політика підприємства щодо виплати дивідендів, стабільність фінансового стану та прогнози стабільності на майбутнє.

Оцінку платоспроможності підприємства, перспектив його розвитку, рівня рентабельності проводять і фондові біржі, які займаються купівлею та продажем акцій і облігацій підприємства з метою одержання прибутку у вигляді курсової різниці.

Основна мета кредиторів -- ліквідність активів, надійність і стабільність одержання виручки від реалізації продукції (робіт, послуг).

Для менеджерів підприємства аналіз являється засобом контролю і основним інструментом управління всіма напрямами діяльності. Тому вони намагаються своєчасно виявити „вузькі місця”, вплив негативних чинників з метою запобігання економічних ризиків.

Користувачами економічної інформації є також і страхові компанії, консалтингові та аудиторські фірми, асоціації, телебачення, преса.

ТЕМА 3. АНАЛІЗ ДОХОДІВ І ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Аналіз реалізації продукції підприємства

Значення показника обсягу реалізації для підприємства за сучасних складних умов господарювання має дуже велике значення. Якщо обсяги реалізації продукції мають тенденцію до постійного зниження через відсутність належного попиту на неї, то слід уважно проаналізувати всі обставини та фактори, що формують цей попит. Необхідно також з'ясувати основні засади маркетингової політики підприємства: чи достатньо вона гнучка та активна, чи практикуються відмінні підходи на різних ринках тощо.

Аналізуючи обсяг реалізації, треба вивчити її динаміку за кілька років, а також за кварталами і місяцями звітного року. Необхідно дати оцінку виконанню плану з обсягу реалізації в цілому, за окремими групами видів продукції, зонами реалізації тощо.

Обов'язково слід зіставити обсяги виробництва, відвантаження та реалізації, визначити основні причини можливих розбіжностей цих показників (табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Баланс товарної продукції, тис. грн.

Показник	За планом	Фактично	Відхилення (+,-)	Вплив на обсяг реалізації
1. Залишки нереалізованої продукції на початок періоду: -- на складах -- товарів відвантажених
Разом
2. Випуск товарної продукції 3. Реалізація товарної продукції 4. Залишки реалізованої продукції на кінець періоду: -- на складах -- товарів відвантажених
Разом
5. Зміна залишків нереалізованої продукції впродовж звітного періоду (п.4 - п.1)

Після вивчення цих найзагальніших факторів слід перейти до детального розгляду конкретних факторів, які можуть впливати на кінцевий обсяг реалізації продукції. Систематизуючи фактори, що впливали на реалізацію продукції, необхідно відокремити фактори внутрішньої та зовнішньої дії. На обсяг реалізації продукції впливає велика кількість чинників, які доцільно згрупувати за схемою 3.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фактори, які впливають на обсяг реалізації продукції.

І. Група виробничих факторів

w рівень виконання плану виробництва товарної продукції;

w якість продукції;

w асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції;

w ритмічність випуску продукції.

II. Фактори, пов'язані з роботою відділу збуту і складів

w рівень забезпеченості кадрами, устаткуванням і відповідними складськими приміщеннями;

w загальний рівень організації роботи з маркетингу (у т. ч. її ритмічність);

w розмір портфеля замовлень;

w стан і комплектність залишків готової продукції на складі;

w забезпеченість тарою та упаковкою;

w наявність договорів на поставку і дотримання їх умов при відвантаженні продукції покупцям ;

w дотримання умов співпраці з транспортними установами.

ІІІ. Фактори, пов'язані з транспортуванням продукції

w відповідність кількості й видів транспортних засобів потребам підприємства (зробленим замовленням і договірним домовленостям);

w ритмічність подачі транспортних засобів;

w придатність наданих транспортних засобів для завантаження відповідних видів продукції;

w дотримання термінів перевезень та інших договірних умов.

IV. Фактори, пов'язані з роботою фінансового та інших підрозділів підприємства

w вибір форм розрахунків з покупцями;

w своєчасність і якість оформлення платіжних документів, стан контролю за їх сплатою;

w вивчення платоспроможної здатності покупців і можливих форм співпраці з ними;

w своєчасність та якість оформлення санкцій за порушення зобов'язань щодо сплати боргів покупцями та іншими установами.

V. Інші фактори

w терміни документообігу, якість опрацювання документів в установах банку;

w зміна цін і кон'юнктури ринку, рішення господарських судів щодо позовів;

w зміни митних правил і загального законодавства тощо.

Далі слід зосередити увагу на виконанні плану відвантаження продукції споживачам. Використовуючи дані бухгалтерського обліку, аналізують стан виконання плану відвантаження по місяцях і кварталах звітного року і за потреби деталізують місячні обсяги по декадах та за видами продукції. Якщо під час аналізу виявляється неритмічність відвантаження продукції, варто ретельно з'ясувати причини такого становища і встановити винних.

Останнім часом зростає значення зовнішньоекономічної діяльності підприємств, оскільки вона дає можливість використовувати значні за обсягом світові ринки збуту продукції і заробляти валюту. Тому обсяги поставок на експорт, строки виконання, види продукції, а також ефективність цих операцій мають бути одними з першочергових завдань аналізу реалізації продукції. Особливо важливо виявити можливі недоліки в цій діяльності і навіть зловживання, спланувати заходи щодо використання резервів зростання обсягів експорту й поліпшення відповідних економічних показників.

Закінчуючи аналіз показників реалізації продукції, необхідно визначити резерви і здійснити підрахунок їх величин.