Підприємництво та малий бізнес

Однак, маючи начебто достатнє інформаційне забезпечення і підтримку, мале підприємництво України розвивається дещо мляво та сповільнено. Однією з основних проблем такого становища є недостаток професійно підготовленого персоналу, а звідси дефіцит професіональних знань та навичок, особливо в сферах маркетингу, фінансів, звітності, складання бізнес-планів тощо.

Відомо, що підприємницька діяльність неможлива без мотивації, яка виникла на основі еволюції трудових відносин у перехідний період та має багатоаспектний вплив на формування ринкової економіки в державі . На мотивацію підприємницької діяльності суттєво впливають фактори, які викликані перехідними процесами та кризою:

- довготривалість пошуку роботи за попередньою спеціальністю і кваліфікацією;

- вимушена зайнятість не за спеціальністю й зацікавленістю;

- стійки прояви дискримінації за статністю та віком;

- безперспективність молоді знайти роботу вперше;

- необхідність подвійної зайнятості через низьку заробітну платню або її невиплату;

- психічні перевантаження через невпевненість перспектив.

Сутність цих, та деяких інших, факторів можна вважати одним із суттєвих мотиваторів підприємництва. З точки зору доходів підприємницьку діяльність мотивує матеріальна зацікавленість, прагнення забезпечити певний прибуток, заробити більше.

Але мотиваційний механізм повинен бути підтриманим не тільки владними структурами, а ще й громадською думкою позитивного характеру, такою, що значно підвищує соціальний статус підприємця, повагу до нього як трудівника і особистості. Необхідно добитися, щоб система цінностей в суспільстві заохочувала дух індивідуальної ініціативи і устремління людини досягти успіху проявом особистих якостей.

Нові часи потребують нових підходів до реалій сьогодення. Ілюзорне враження відносної легкості входження в бізнесову діяльність, ніж в інші сфери господарювання, які потребують спеціальної підготовки та обсягу вузькопрофесійних знань, породжує уявлення в суспільстві про те, що підприємництвом може займатися кожен, хто цього побажає без відповідної підготовки. Насправді ж це далеко не так. Світовий досвід підтверджує, що приблизно 2 відсотки людей мають природжений хист до підприємницької діяльності. Вони якраз і досягають величезних успіхів в бізнесі. Ще 10 - 12% бізнесменів ведуть досить успішно свою підприємницьку діяльність. Решта підприємницьких структур господарює малоуспішно, навіть збитково: прогоряють, банкротують, розоряються, звертають свою діяльність, зневірюються в можливості успіху в бізнесі.

Аналіз засвідчує, що підприємці нашої країни зазнають економічного краху, в першу чергу, через низький рівень, обмеженість (а то і відсутність) знань, умінь та навичок в сфері бізнесу. Тому сьогодні проблема стоїть таким чином, щоб кожна людина, яка бажає займатися бізнесом, мала можливість одержати знання як стати успішною саме в чесній підприємницькій діяльності. Звідси витікає необхідність прищеплювати морально-етичні засади в бізнесовій сфері уже з дитинства.

В сукупності чисельних факторів активізації підприємництва, зокрема малого бізнесу, особливе місце належить освіті як системі формування професійних знань, навичок та мотивації суб'єктів підприємницької діяльності.

У зв'язку з цим доцільно, на наш погляд, створити чітку і збалансовану систему підготовки молодого покоління громадян України до вступу в підприємницьку діяльність та подальшого успішного їх функціонування в цій непростій сфері господарювання. При цьому доречно пам'ятати, що майбутнє держави за молодими.

В Україні досить різноманітних навчальних закладів, де вивчають десятки дисциплін так чи інакше пов'язаних з підприємництвом. Але і в школах, і в вищих навчальних закладах відсутня дисципліна, яку умовно можна назвати “шлях до успіху”. Кожна людина свідомо, чи підсвідомо тягнеться до успіху, але не кожен знає, як цього успіху досягти. Не всі усвідомлюють, що наука успіху в бізнесі, по своїй суті, така ж як і інша наука.

І як в кожній науці, в кожній сфері діяльності, щоб досягти успіху потрібно навчатися з дитячих років. Наприклад, значних успіхів в спорті, мистецтві можливо досягти тільки при умові занять в цих сферах з дитинства. Подібним повинен бути і механізм підготовки до бізнесової діяльності, тобто азам успішного бізнесу слід починати навчати уже в дитинстві і, перед усім, в сім'ї, бо остання обумовлює формування людського капіталу як незмінного елементу сучасних виробничих сил. Мікро середовище сім'ї має вирішальний вплив на формування характеру дитини, в тому числі і на її підприємницькі задатки. В країнах з ринковою економікою так воно і є.

У зв'язку з цим доречно згадати такий історичний факт. До столиці США прибула група радянських космонавтів. На одній із площ вони попали в “оточення” жителів міста. Серед них знаходилась американка зі своїм п'ятирічним сином. Хлопчик сказав матері, що йому сподобався значок на костюмі одного із космонавтів і він хотів би мати такий у себе. Мати не стала просити (хоч це було б логічним) значок для сина. Вона поступила інакше, а саме: порадила сину підійти до космонавта і обмінятися значками (у хлопчика був якийсь значок). Через декілька хвилин юний американець, сяючи від радості, підбіг до мами з бажаним значком в руці. Мати була у захваті. Ще б пак! Її син вперше в житті здійснив успішний бізнес.

На наш погляд система підготовки персоналу для підприємницької діяльності повинна мати практично безперервний, хоч і ступеневий, характер, починаючи з дошкільного віку і супроводжувати бізнесмена практично все життя. Причому система завжди повинна носити заохочувальний характер і елементи поваги до підприємництва і підприємців. Умовну структуру запропонованої системи зображено на рис. 3.4. Як уже відзначалося перші відомості про бізнес і значення його в житті людини потрібно доводити до свідомості дошкільнят в сім'ї (як це робила згадана американка - мати) та в дошкільних виховних закладах. В дошкільних установах і молодших класах школи для навчання елементам бізнесу слід застосовувати ігровий метод, що широко практикується при вивченні іноземних мов, за принципом: навчаємося граючись. Тому що саме ігрові методи навчання найбільш ефективно впливають на свідомість саме дітей. Доцільні будуть і книжечки по типу казок про бізнес, як це мало місце ознайомлення школярів з податками та необхідністю їх сплати за допомогою казок, розробку і видання яких ініціювала ДПА.

Старшокласники шкіл і гімназій вивчатимуть основи бізнесової справи не тільки користуючись відповідними посібниками, слухаючи лекції та практикуючи ділові ігри і вікторини підприємницького характеру. Вони будуть залучатись до новітніх комп'ютерних технологій, чим буде закладено підвалини творчого потенціалу у майбутніх підприємців.

Становленню особистостей з розвинутими лідерськими здібностями та інтуїтивним відчуттям ринкових ситуацій має сприяти вища школа з її оновленою системою навчального процесу.

У вищих економічних навчальних закладах, незалежно від форми власності (державна чи приватна) ведення навчального процесу повинно бути таким, щоб їх випускники якомога швидше адаптувалися до неминучих ринкових змін, які супроводжують всяку підприємницьку діяльність: жорстка конкуренція, непорядність партнерів, зміни законодавства, непослідовність владних структур, “увага” фіскальних і контролюючих органів тощо. Тут аналізуються різноманітні ситуативні задачі із конкретних сфер бізнесової діяльності, таких, як аналіз випадків із життя вітчизняних та іноземних фірм і компаній. Інакше кажучи, розглядаються умови максимально наближені до реального стану функціонування підприємництва в економічному просторі держави. Фахівці такого рівня бізнесової підготовки мають користуватися попитом у суб'єктів господарської діяльності і проблема їх ефективного працевлаштування не стоятиме. Для цього також необхідний постійний зв'язок вузів з реальною економікою, з промисловим бізнесом. Крім того, підвищення рівня підготовки підштовхує промисловиків до більш активної співпраці з бізнес-освітою, відкориговує підходи багатьох роботодавців підприємницьких структур щодо їх ставлення до співробітництва з вищими навчальними закладами. Тут інтереси обох сторін співпадають: роботодавці хочуть заполучити, а бізнес-освіта підготувати фахівців нової якості для поповнення персоналу фірм і компаній.

Далі настає третій рівень підготовки (перепідготовки) персоналу для підприємницької діяльності, що називають тепер терміном “післядипломна освіта”. Переважно це таке явище, коли можливо одержати ще одну (і не тільки) вищу освіту в приватних вузах, різноманітних бізнес-школах тощо.

Але такі освітні послуги винятково платні, тобто ринкові і переважно пов'язані з отриманням економічної, фінансової, юридичної та менеджмент - освіти. Можливість працевлаштуватися в успішну фірму володарям, скажімо, інженерного і економічного дипломів фахівця значно вища, ніж після закінчення тільки технічного вищого навчального закладу. Крім того, другу бізнес-освіту переважно одержують випускники неекономічних вузів, які вирішили започаткувати або уже відкрили свій бізнес.

За обумовлений навчальною програмою час слухач-підприємець взмозі удосконалити, поглибити та розширити базу свого розуміння відносно процесів в ринковому просторі держави, регіону, адміністративної території, а також світових тенденцій розвитку малого підприємництва. Більшість нашого суспільства, в тому числі і підприємці, усвідомлює необхідність пожиттєвого процесу освіти, бо вона дозволяє впевнено орієнтуватися в нестабільному підприємницькому поприщі. Стосується це, на наш погляд, не тільки самих підприємців, але й персоналу, що залучається ними для роботи у фірмі. Приймаючи у штат людину, передбачливий бізнесмен виходить з необхідності відповідних витрат на її подальше професійне зростання, зазвичай, у відповідності з притаманними керівнику-підприємцю уявленнями та замислами.

Такий підприємець регулярно буде робити відчутні капіталовкладення у людський фактор, навчаючи людей новим знанням, новим професіям, новим відносинам з клієнтами і між собою. Затим керівник фірми буде всіляко заохочувати працівників за знання, кругозір, вміння враховувати нові вимоги і ефективно працювати на імідж фірми. Такий персонал буде користуватися повагою, його праця набуде більшої привабливості, тому що керівник фірми завжди зацікавлений в ідеях та ініціативності своїх працівників. Саме на це спрямована запропонована система безперервної підготовки персоналу для підприємницьких структур. Вона буде визначальною складовою розробки та втілення широкомасштабної довгострокової стратегії розвитку освіти в державі, тому що „нова економіка” - це передусім економіка знань Ефективність такої системи підвищується ще й шляхом використання активних методів на всіх рівнях пожиттєвого навчання бізнесовій діяльності.

Рис.11.6. Структурна схема системи безперервної підготовки підприємницькій діяльності.

Запропонована система безперервного навчання бізнесовій діяльності обов'язково повинна доповнюватися психологічними і морально-етичними критеріями щодо підприємництва. Якщо страх невдачі буде домінувати над бажанням досягти успіху, то сумнівно, що така людина може стати успішним підприємцем. Ризик завжди пов'язаний з ймовірністю невдачі.

Науковці-економісти, практики-менеджери і самі підприємці небезпідставно вважають відсутність морально-етичних критеріїв в бізнесовій діяльності суттєвою перепоною в розвитку ринкових відносин в Україні. Практика розвитку і досвід функціонування підприємництва в Україні засвідчують про нехтування етичними і правовими критеріями та рамками з боку вітчизняних бізнесменів. Навіть якщо не порушуються закони, то це ще не значить, що не порушуються морально-етичні норми в стосунках між суб'єктами малого біз6несу. В підприємництві досить часто виникають ситуації, коли без порушення правових актів порушуються етичні норми і права.

Небезпідставною є думка, що відсутність морально-етичних критеріїв в бізнесовій діяльності суттєвою першкоджає розвитку економіці України.

Зрозуміло, освоєнню морально-етичних критеріїв потрібно навчатися в молодому віці, ще до початку бізнесової діяльності, щоб коли людина залучиться до підприємництва, вона керувалась набутим “багажем”. Одночасно доцільно виховувати у молодих відчуття меценатства, розуміння благочинності та її моральної сутності в суспільстві, де необхідна підтримка джерелам культурної спадщини, допомога страждущим і бідним, захист обездолених. Тому цю систему також слід розглядати як таку, що входить до понять елітна освіта.

Размещено на Allbest.ru