- 601. Аналіз та шляхи поліпшення використання природних ресурсів Шацького природного національного парку
Розгляд та характеристика екологічних проблем, котрі загрожують Шацькому природному національному парку. Ознайомлення зі співвідношенням обсягів опадів на поверхню озер, припливом з водозбірних площ та випаровуванням в середньому за багаторічний період.
Дослідженнями встановлено, що сучасна кількість території та об’єктів ПЗФ для Коростенського району Житомирської області становить 122 од. Показник заповідності Коростенського району - 13,54%, що в 2,8 разів більше у порівнянні із Житомирською областю.
Узагальнення відомостей про таксономічний склад флори НПП "Холодний Яр", її аналіз, основні характеристики. Історія дослідження флори території національного природного парку "Холодний Яр". Виявлення у "Холодному Яру" причорноморського Galanthus plicatus.
Утворення побічних хлорорганічних сполук, які можуть проявляти канцерогенну, мутагенну та інші дії на організм людини. Аналіз природних процесів перетворення рослинних та тваринних залишків у водному середовищі. Порушення роботи імунної системи особи.
Шляхи зниження несприятливих впливів нафтового забруднення на навколишнє середовище. Обґрунтування заходів щодо відновлення забруднених ґрунтів з урахуванням вимог екологічної безпеки. Оцінка ефективності процесу технологічної біоремедіації ґрунтів.
Схема очистного сооружения, его внутренняя структура и компоненты, принцип работы. Виды систем анаэробной очистки сточных вод, а также анализ специфики данного процесса в лагунах. Особенности и направления использования продуктов анаэробной очистки.
Характеристика анаэробных очистных сооружений: септиктенки, двухъярусные отстойники, метантенки. Сокращение сроков сбраживания в метантенках за счет искусственного подогрева. Анаэробная очистка сточных вод, ее основные преимущества и недостатки.
Эколого-почвенные мониторинговые наблюдения, проведенные на территории участка "Буранный" Томторского месторождения, изучение новообразовавшихся антропогенно-преобразованных почв, которые появились в результате проведения здесь геолого-разведочных работ.
Синтез данных различных отраслей наук. Разница между философским обобщением и анализом фактов специалистом в попытке объяснения конкретных явлений природы. Место позиции палеонтолога к области пограничных интересов между физикой и биологией, ее значение.
Таксономічна та екологічна структура угруповань павуків ясенево-дубових лісів, їхні функціональні особливості в корінних і похідних екосистемах. Тенденції змін структури угруповань павуків під впливом природних чинників у віддалених екосистемах.
Таксономічна та екологічна характеристика угруповань павуків ясенево-дубових лісів. Основні фактори формування видового складу і структури фракцій членистоногих тварин. Аналіз охорони різноманіття рідкісних видів істот заповідного урочища "Кошів".
Послідовність проходження стадій сукцесії рослинністю відвалів. Флористичні та ценотичні характеристики стадій сукцесії. Угруповання відвалів з аналогічними фітоценозами в природних місцезнаходженнях і виявлення напряму розвитку рослинності відвалів.
Описовий, фауністичний, еколого-фауністичний період дослідження орнiтофауни Бескидiв. Формування сучасних орнiтокомплексiв населених пунктiв. Чинники антропогенних змiн лiсового покриву. Рідкісні та зникаючі види птахів в регіоні, проблеми їх охорони.
На підставі біогеоценотичних досліджень установлено, що структура рослинного покриву в природних степових біогеоценозах досить стала і детермінована ґрунтовим покривом. Наземна мезофауна степових біогеоценозів має сталу еудомінантну трофічну структуру.
Специфіка біогеоценотичної організації рослинності при різних антропогенних навантаженнях. Структурна організація комплексів наземної мезофауни природних, антропогенних та техногенних біогеоценозів Криворіжжя, особливості розвитку (біогеоценогенезу).
Визначення закономірностей прояву антропогенної модифікації компонентів ландшафтів парку на основі аналізу гідрохімічного потоку речовини за даними атмосферних опадів, мінералізації підземних і поверхневих вод. Оцінка показників антропізації геосистеми.
Определение базовых показателей места человеческой деятельности в естественных и сбалансированных круговоротах вещества и энергии биосферы. Вычисление и оценка экологической емкости, антропогенной нагрузки и устойчивости экосистем Агульского района.
Проведение комплекса мероприятий по сбору, подготовке и анализу проб почв в городском парке культуры и отдыха г. Озерск. Изучение уровня антропогенного состояния почв, его химические показатели. Контроль за качественной характеристикой почвенного гумуса.
Закономерности формирования растительности на почвах различного химизма засоления. Результаты геоботанического обследования технологических объектов на территориях предприятий по производству калийных удобрений. Данные по мохообразным и лишайникам.
Характеристика состава урбанистических систем. Рекреационные геосистемы. Исследование фаз антропогенной трансформации природных систем. Анализ мероприятий по поддержанию структуры и функционирования природно-антропогенного ландшафта. Охрана природы.
Факторы и тренды антропогенной трансформации экосистем Арктической зоны Российской Федерации. Оценка изменения растительного покрова на национальном и региональном уровнях. Анализ АЗРФ с использованием наземных, дистанционных и информационных технологий.
Анализ взаимосвязи между природным ландшафтом и экологическими процессами. Выявление демографической динамики лесных экосистем. Механизм самоподдержания климаксовой мозаики. Использование ландшафтных метрик для оценки состояния сукцессионных систем.
Проблема деградации озерных экосистем в результате антропогенной эвтрофикации. Влияние сельскохозяйственной деятельности на увеличение выноса в озера биогенных элементов и загрязняющих веществ. Причины уничтожения различных видов флоры и фауны водоемов.
Визначення сучасних масштабів впливу людини на навколишнє середовище. Вивчення поняття, видів та джерел забруднення. Аналіз екологічних наслідків науково-технічного прогресу. Розгляд нормативно-правової бази регулювання природоохоронної діяльності.
Антропогенні фактори впливу принципово відрізняються від факторів природних. У більшості випадків вони є наслідками виробничої діяльності суспільства, і лише іноді вони виробляються зі спеціальною метою змінити елементи природи в бажаному напрямі.
Вплив людської діяльності на навколишнє середовище через промисловість, енергетику, сільське господарство та транспорт. Дослідження рівня радіоактивного забруднення регіонів України. Деградація ґрунтів, лісів та зменшення біорізноманіття природи.
Забруднення навколишнього середовища відходами теплових електростанцій, металургійних і хімічних заводів. Шкода целюлозно-паперової промисловості та сільськогосподарської діяльності. Аварії з викидом радіоактивних та сильнодіючих отруйних речовин.
Зростання антропогенного впливу на навколишнє середовище, забруднення довкілля, надмірне використання природних ресурсів. Основні екологічні проблеми людства по регіонах планети. Вплив промисловості, енергетики та сільського господарства на біосферу.
Чинники найбільшого антропологічного впливу: промисловість, енергетика, сільське господарство та транспорт. Гірничо-металургійні підприємства як фактори найбільшого впливу на природу. Забруднення повітря продуктами мінерального палива. Вплив АЕС.
Аналіз особливостей підходів до вивчення антропогенного навантаження на річкові басейни. Характеристика екологічного стану водозбірних територій. Оцінка змін, що відбуваються під впливом прямої чи опосередкованої діяльності людини у річкових басейнах.