Дослідження творчої діяльності актора, режисера, театрального педагога й антрепренера М. Синельникова кінця ХІХ - початку ХХ ст. Біографія видатної мистецької особистості. Етичні принципи й культуротворча роль у формуванні театрального ландшафту Харкова.
Основні історичні етапи становлення і формування художніх традицій провідного оперно-балетного театру України. Напрямки інтеграції українського музично-театрального мистецтва в світовий культурний контекст. Міжнародні зв'язки Національної опери України.
Мета – з’ясувати внесок Н. Городовенка в музичне мистецтво України та у світову культуру. Новизна полягає у дослідженні творчої діяльності педагога, громадського діяча, хормейстера Н. Городовенка з акцентом на популяризацію національно-пісенної спадщини.
Застосування психологічних та мистецтвознавчих концепцій творчості у розробці сучасної парадигми мистецької освіти. Введення поняття "едукація" як триєдиного процесу засвоєння мистецьких навичок, естетичного розвитку та творчого виховання особистості.
Розгляд режисерської та продюсерської діяльності українського постановника А. Білоуса в незалежному театрі. Аналіз стильових та жанрових особливостей його постановок. Дослідження репертуарної політики театру з різноманіттям тем, стилів, форм постановок.
Розгляд творчої діяльності та досягнень С.В. Баштана. Виявлення джерел, умов і напрямків формування концертно-виконавських та педагогічних традицій академічного бандурного виконавства київської школи. Аналіз бандурного репертуару на прикладі жанру сонати.
Робота С. Павлюченка в Державному українському народному хорі ім. Г.Г. Верьовки, в Ансамблі пісні і танцю Червонопрапорного західного прикордонного округу та в Українському народному хорі Київського національного університету культури і мистецтв.
Формування особистості педагога-методиста В.І. Баринової-Кулеби: дитинство, навчання. Тематичний спектр циклів творів, індивідуальні особливості образної мови, концепція авторського феномена автопортрета, де мисткиня є автором й героєм своїх картин.
Аналіз принципів теорії Р. Вагнера про універсальну філософсько-естетичну модель мистецтва. Розгляд Гезамткунстверка в якості мистецької моделі, що породжує дійсність на основі концепції духовного переродження людства і побудови гармонійного суспільства.
Основні принципи теорії Р. Вагнера про універсальну модель мистецтва з точки зору її філософсько-естетичного обґрунтування. Проникнення у філософсько-соціальну сутність концепції Гезамткунстверка. Розгляд Гезамткунстверка в якості мистецької моделі.
Ознайомлення й вивчення досягнень майстрів-керамістів творчої майстерні Н. Федорової, їх внеску в художній образ Києва, а також виготовлення ваз і глечиків традиційних форм. Впровадження нових рішень декоративної пластики під час післявоєнної відбудови.
Виявлення основних підходів до визначення масової культури в філософії і культурології. Виявлення основних концептуальних підходів до визначення стану особистості в умовах масовізації. З’ясування ролі творчої особистості як суб’єкта масової культури.
Музика як вид творчості, її вплив на світогляд людини, особливо в дитячому віці. Становлення творчої особистості естрадного виконавця. Розвиток музичних здібностей та мислення юних вокалістів, формування художнього смаку. Фольклорна та класична спадщина.
Процес внутрішньої реалізації, оновлення і зростання Аріадни Перепелиці. Дослідження різних аспектів творчості А. Перепелиці, визначення її місця в історії українського мистецтва. Тема міста в творчості художниці. Творчі знахідки Перепелиці 1993-96 рр.
Дослідження мистецтва хореографії України, представленого ансамблями народного танцю. Концертно-виконавська діяльність ансамблю "Зорецвіт", заснованого у 1981 році В.С. Білошкурським у м. Кременчук. Вітчизняне і закордонне визнання творчого колективу.
Культурне середовище, що сприяло появі на території Одеси в межах ХІХ-ХХ століть найбільшого Об'єднання живописців півдня Російської імперії. Вплив Товариства як модератора міського культурного простору на процес розвиток в Одесі художньої критики.
Творча та виставкова діяльність мистецького об’єднання "На С ім". Передумови створення мистецької формації та "негласні" правила, яких дотримувались художники при експонуванні робіт. Смислове наповнення та розкрити художніх особливостей творчого доробку.
Поліфункціональна динамічна єдність - провідна риса культури як складної категорійно-понятійної системи. Висвітлення діяльності українських літературних і мистецьких угруповань на тлі історико-культурних процесів в порівнянні з європейським досвідом.
Дослідження основних етапів розвитку закарпатського художника Антона Кашшая в 1950-1970-х рр. як одного з видатних українських митців другої половини ХХ ст. Систематизація доробку Кашшая, основні етапи творчості, послідовність змін творчої манери.
Знайомство з головними етапами творчого зростання та мистецького становлення Ф. Нірода та М. Уманського. Розгляд індивідуальних особливостей творчої співпраці митців з відомими режисерами театру й кіно та провідними мистецькими колективами країни.
Початковий період творчого зростання та мистецького становлення видатних митців: Ф. Нірода та М. Уманського. Процеси формування їхньої художньої особистості, робота сценографів у Першому польському театрі. Співпраця митців з відомими режисерами театру.
Обоснование представлений о творческой индивидуальности личности, таланте и гениальности на примерах исполнительской деятельности Ф.И. Шаляпина, Л.В. Собинова, А.В. Неждановой. Определение их влияния на последующие поколения выдающихся оперных певцов.
Особенности взаимодействия творца с пространством творческой мастерской как необходимого условия создания художественного произведения. Демонстрация преемственности художественных традиций и конструирование новых гибридных форм творческой среды.
Творческие индустрии - мировой и российский опыт. Роль и место творческой индустрии в возрождении городов. Формирование нового городского пространства под воздействием современных культурных индустрий. Результат деятельности творческих кластеров.
Сущность нового искусства и дегуманизация искусства Ортеги-и-Гассета. Модернизм как некое новаторство в искусстве, идущее вразрез с устоявшимися в современном обществе традициями. Искания литераторов-модернистов и концепция дегуманизации искусства.
Анализ техники живописи, творческих приемов и принципов живописно-мировоззренческих качеств П.И. Петровичева. Анализ влияния конкретных педагогических советов И.И. Левитана на принципы живописи П.И. Петровичева, черт новаторства при написании картин.
Основные тенденции творческой и педагогической деятельности А. Котлярова. Его ранний период творчества: сдержанная цветовая палитра, тонкость тональных отношений, мелодичность и монументальность. Деятельность Котлярова как преподавателя-художника.
Понятие художественного направления как единицы измерения истории искусства. Творческие объединений советских писателей, живописцев и композиторов в 20-е годы, их развитие и истинная роль в истории искусства. Творческие методы классицизма и романтизма.
На примере эволюции творческого метода монгольского художника-графика Дагдана Амгалана представлены основные тенденции в развитии художественного стиля, средств художественной изобразительности, техники. Особенности монгольской графики как вида искусства.
Становление молодого художника, поиск создания индивидуального стиля в живописи К.С. Петрова-Водкина. Система "трёхцветия" и "сферическая перспектива". От натюрморта до портрета: советский период творческих поисков художника. Список основных иллюстраций.
