Наблюдение и эксперимент как методы изучения естествознания и химии. Знакомство с лабораторным оборудованием. Химические знаки, формулы и качественные реакции. Агрегатные состояния веществ. Относительные атомная и молекулярная массы. Рассказы об ученых.

Специфічні особливості процесу взаємодії полівінілпіролідону з органічними реагентами в широкому інтервалі значень кислотного середовища. Дослідження хіміко-аналітичних властивостей адуктів від концентрації та молекулярної маси полівінілпіролідону.

Ступінь виходу полігексаметиленгуанідиній при синтезі з вихідних речовин гексаметилендіаміну та диціандіаміду. Спектрофотометричний контроль якості метациду на фоні надлишків вихідних мономерів. Поведінка азобарвників в розчинах з різною кислотністю.

Виявлення мелоксикаму та піроксикаму за допомогою мікрокристалоскопічних реакцій. Розробка ефективного методу ізолювання мелоксикаму та піроксикаму з біологічного матеріалу (органи трупів) за допомогою суміші 30% розчин ацетатної кислоти-ацетонітрил.

Результати виявлення метоклопраміду в біологічному матеріалі за допомогою кольорових, осадових, мікрокристалоскопічних реакцій та спектроскопії. Екстракційно-фотометричний методи кількісного визначення препарату у водних розчинах та лікарських засобах.

Умови ідентифікації міансерину, тіанептину та їх метаболітів із застосуванням ПМР-спектроскопії, хромато-мас-спектрометрії та високоефективної рідинної хроматографії. Ефективність методів ізолювання органічних речовин основного та кислотного характеру.

Токсикологічна характеристика, способи виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних 1,4-бенздіазепіну та п-амінобензойної кислоти. Особливості поводження транквілізаторів в організмі людини. Практика їх застосування при лікуванні.

Фармацевтичне вивчення фітокомпозиту "Фітосилікс", створеного на основі лікарських рослин (ехінацеї пурпурової, ромашки аптекарської, шавлії лікарської) та нанокремнеземного сорбенту. Методика спектрофотометричного визначення основних груп полі фенолів.

Одержання нових похідних хітозану з різними типами функціональних груп, встановлення механізмів реакцій його модифікації та ідентифікація одержаних сполук. Вивчення комплексотвірної здатності хітозану і використання його як сорбента йонів різних металів.

Поведінка речовини в навколишньому середовищі, та її факторами. Оцінки шляхів міграції та трансформації хімічної речовини в природному середовищі. Важкі метали як пріоритетні забруднювачі екосистем. Шкала балів оцінки рівнів забруднення важкими металами.

Калій як хімічний елемент, що належить до групи лужних металів, його загальна характеристика та розповсюдження в природі, історія відкриття та етапи вивчення. Головні фізичні та хімічні властивості калію, техніка його одержання та характерні реакції.

Вивчення особливостей хімічного посуду, який буває різних видів, форм, різного призначення, різної стійкості. Посуд загального призначення та мірний посуд. Хімічні методи очищення та правила сушіння посуду, який використовується в хімічних лабораторіях.

Середній час перебування компонентів в атмосфері в умовах динамічної рівноваги. Присутність природних домішок в земній атмосфері і виведення з атмосфери аерозолів. Загальна кількість забруднювачів, які постійно перебувають в атмосферному повітрі.

Перехід цементу з рідкого або тістоподібного стану у твердий каменеподібний стан. Гідроліз алюмінату кальцію до гідроксиду кальцію та гідроксиду алюмінію. Випалювання при високих температурах ґіпсу, вапняку, глини, металургійного і паливного шлаків.

Сутність мікроелементів, їх завдання та головні представники: йод, селен, марганець, залізо, цинк, мідь. Харчування як найважливіша фізіологічна потреба людини. Характеристика основних завдань щитоподібної залози. Збалансування харчового раціону людини.

Хімічні знання у первісних людей. Античні натурофілософські вчення. Хімія в елліністичному Єгипті і Римі. Відкриття молекулярної сполуки з вуглецю американських і англійських дослідників. Розвиток ремісничої хімічної техніки в країнах стародавнього світу.

Об’єкт, предмет, методи аналітичної хімії. Якісний хімічний аналіз як перший ступінь аналітичного дослідження. Рівновага в гомогенних, гетерогенних системах, у розчинах солей, що гідролізують, амфотерних сполуках. Використання сполук у якісному аналізі.

Хімічні перетворення синтезованих сполук в умовах реакції ацилювання та перегрупування Димрота. Шляхи біологічної модифікації речовин у живому організмі. Спроба збільшення основності реакційної суміші додаванням триетиламіну. Заміна бензильного радикалу.

Розробка методів синтезу похідних хіназолін-4(3Н)-ону та 1,2,3,4-тетрагідрохіназолін-4-ону з амідним та імідним фрагментами (±)-цис-1,2,2-триметилциклопентан-1,3-дикарбонової кислоти у положенні 3 гетероциклу, вивчення їх фізико-хімічних властивостей.

Хімічні перетворення антибіотиків груп пеніциліну і цефалоспорину, похідних аміду кислоти сульфанілової та барбітурової кислоти при тривалому зберігання під впливом зовнішніх факторів. Валідація спектрофотометричних методів кількісного визначення.

Алхімічний період: III—XVII ст. Значні прогресивні здобутки у алхіміків. Переворот в теоретичних поглядах хіміків в кінці XVIIІ ст. Значення хімії в житті сучасного суспільства. Проблема бережливого й раціонального використання деяких видів сировини.

Перехідні елементи періодичної системи Менделєєва. Валентність електронів зовнішнього та передостаннього підрівня. Комплексні сполуки кобальту та нікелю. Хімічні властивості сполук цинку та кадмію. Отримання гідроксиду міді, дослідження його властивостей.

Властивості води як речовини і сировини. Види аналізів води. Розгляд методик виконання деяких видів хімічного, технологічного, санітарно-бактеріологічного аналізу природних і стічних вод. Визначення показників якості води, технологічні схеми її очищення.

Особливості здійснення хімічного, бактеріологічного та технічного аналізу води. Лабораторні роботи на визначення температури, лужності, окислюваності та жорсткості води. Порівняння ефективності коагулювання різними коагулянтами в зимовий період.

Реагентні методи очищення води на основі фазово-дисперсного стану домішок, знебарвлення та обробка коагулянтами. Виділення з води молекулярних та іонних домішок. Форми вуглекислоти, поняття дифузії. Аналогія Рейнольдса і аналіз масообмінних процесів.

Хімія та їжа: жири, білки, вуглеводи, вітаміни. Класифікація харчових добавок, їх відмінність від біологічно активних добавок (БАД). Заборонені й небезпечні харчові добавки. Хімія як основа сучасних матеріалів, її роль у розв'язанні сировинної проблеми.

Жири (ліпіди) як речовини, які використовуються організмом людини для енергетичних і пластичних цілей. Роль поліненасичених жирних кислот в організмі людини. Значення вітамінів. Класифікація харчових добавок. Відмінність харчових добавок від БАД.

Хімічна структура аспірину та метод його синтезу. Фізичні та хімічні властивості ацетилсаліцилової кислоти. Рекомендації щодо застосування аспірину та його вплив на організм людини при тривалому використанні. Побутові поради щодо використання аспірину.

Розвиток хімії та зростання її ролі в сучасному житті та у розв’язанні сировинно-ресурсних проблем. Вплив хімії на природне довкілля. Застосування дешевої сировини, нових видів альтернативних сировинних матеріалів. Використання відходів як сировини.

Сутність реакції сульфування. Одержання n-толуолсульфокислоти. Нітрування аренів нитруючою сумішшю. Дослідження швидкості окислення о-ксилолу киснем повітря. Рідиннофазне окислення циклогексанолу азотною кислотою. Процеси синтезу й очищення капролактаму.