Дослідження будови тваринної клітини за даними електронного мікроскопа. Вивчення будови, функцій внутрішньоклітинних структур, розмноження, розвитку клітин та їх пристосування до умов навколишнього середовища. Огляд атомного і молекулярного складу клітки.

Роль білків в життєдіяльності організмів. Амінокислоти як структурні елементи білків. Будова поліпептидних ланцюгів й властивості білків. Загальний принцип біологічної функції білків. Процес біосинтезу білків у клітинах. Синтез поліпептидного ланцюга.

Структурно-функціональні особливості клітин всіх живих організмів. Комплекс ліпідних і білкових молекул. Асиметричний розподіл речовин між внутрішньоклітинним і позаклітинним середовищами. Компоненти цитоплазми, які являють собою відкладення речовин.

Дослідження будови клітини та функції її окремих елементів: цитоплазми, ендоплазматичної сітки, цитоскелета, комплекса Гольджі, вакуолі, лізосоми, мітохондрій, рибосом, клітинного центру, ядра та ядерця. Залежність кількості центросом від виду клітини.

Нервова система та її роль у регуляції функцій організму та основні функції. Центральна та периферична нервова система. Аферентні (чутливі), еферентні (рухові), вставні (проміжні) нейрони. Орієнтувальні, захисні, травні, статеві безумовні рефлекси.

Загальна характеристика функціонування вегетативних органів у трав’янистих та деревинних рослинах. Зовнішня і внутрішня будова стебла і кореня хвойних монофілетичних груп. Фотосинтез, транспірація і газообмін листка. Розташування губчастої паренхіми.

Дослідження вегетативних та генеративних органів рослини: кореню, стебла, листка, бруньки та квітки. Аналіз ряду пристосувань та особливостей розвитку насінних та голонасінних рослин. Вивчення основних типів живлення водоростей, грибів та лишайників.

Функціональне призначення в організмі та особливості будови жіночих і чоловічих статевих органів: сперматозоїдів і яйцеклітин. Роздільностатеві та гермафродитні організми, порівняльна характеристика, приклади в природі та специфіка їх життєдіяльності.

Аналіз кількісних показників статевої системи різних видів молюсків підродини Physinae. Застосування сучасних методів багатовимірної статистики. З’ясування, що кількісні ознаки статевої системи можуть бути використані для ідентифікації видів молюсків.

Аналіз кількісних показників статевої системи семи видів молюсків підродини Physinae із застосуванням сучасних методів багатовимірної статистики. Вирішеня питань систематики черевоногих молюсків. З’ясування таксономічного складу підродини Physinae.

Встановлення особливостей ультрамікроскопічної будови ендотеліоцитів лімфатичних капілярів шлунка свійського кота. Порівняльний аналіз будови стінки лімфатичного та кровоносного капіляра за даними електронної мікроскопії. Принципи будови ендотеліоцита.

Функціональне призначення шкіряного покрову і його структурні елементи. Роль шкіри в теплорегуляції організму людини. Характеристика процесу тепловіддачі в ньому за різних кліматичних умов. Профілактика захворювань шкіри. Заходи особистої гігієни.

Будова чоловічих репродуктивних залоз, функції сім’яників. Розвиток вивідних протоків статевих залоз, схема розрізу канальця. Перетворення тестостерону в андростерон, функції сім’яних пухирців та передміхурової залози, аномальні форми сперматозоїдів.

Определение роли биологии - науки, которую интересуют три проблемы: механизмы происхождения жизни, ее изменчивости и эволюции. Классификация биологических наук: зоология, ботаника, анатомия и физиология человека. Проблемы и перспективы развития биологии.

Затяжное состояние научно-технической революции. Перспективы человечества в связи с развитием нанотехнологий и генной инженерии. Основные элементы ближайшего и отдаленного будущего мира. Использование энергии черных дыр, поиск инопланетных цивилизаций.

Історія вивчення букових лісів Поділля. Природні умови Подільської височини. Ареал Fagus sylvatica та особливості його поширення на Поділлі. Флора букових лісів Поділля. Наукові основи охорони та раціонального використання букових лісів Поділля.

Описание среды обитания и области распространения бурого медведя как хищного млекопитающего семейства медведей. Внешний вид бурого (обыкновенного) медведя, образ жизни и питание. Размножение, статус популяции и значение обыкновенного медведя в природе.

Электроэнцефалография и ритмы электрической активности мозга. Выраженность спинальных и бульбарных моносимпатических и полисинаптических двигательных рефлексов. Характеристика медленного и быстрого сна человека. Характеристики и пороги пробуждения.

Исследование остатков и фауны крупных млекопитающих в экосистемах плейстоцена Среднего Прииртышья и выявление таксономического разнообразия представителей Bovinae, их роли в фаунах и сообществах плейстоцена. Образ жизни и значение Bovinae в биоценозах.

Отличие лишайника от других растений, грибной и водорослевый компоненты. Взаимоотношения гриба и водоросли в теле лишайника. Физиологические и экологические особенности, способы питания лишайников, их органы размножения, химический состав, роль в природе.

Общая характеристика класса Млекопитающих — позвоночных животных, основной отличительной особенностью которых является вскармливание детёнышей молоком. Краткий обзор наиболее крупных отрядов млекопитающих, особенности характера их размножения и развития.

Насекомые как самая богатая видами группа животных. Разнообразие их типов и мест обитания, причины распространения и значение в жизни человека. Физические свойства и способности некоторых видов насекомых, позволяющие переносить экстремальные условия.

Биосфера как область существования на земле "живого вещества" (совокупности всех живых организмов). Научно–философское мировоззрение В.И. Вернадского о биосфере. Понятие ноосферы, ее роль. Условия, необходимые для становления и существования ноосферы.

Исследование детства, юношеских годов и научной деятельности советского учёного естествоиспытателя Владимира Вернадского. Изучение его общественных взглядов и семейной жизни. Характеристика учения о биосфере и ноосфере. Виды вещества в структуре биосферы.

Краткие сведения о Вернадском В.И. как о российском естествоиспытателе. К истории понятия "ноосфера", геологическая роль организмов и продуктов их разложения. Основные положения концепции ноосферы Вернадского. Ноосфера в конце ХХ века: прогнозы и реалии.

Ноосфера як стан сучасного розвитку біосфери. Зародження ідей про ноосферу у працях В. Вернадського. Єдність біосфери і людства. Ключові положення теорії ноосфери. Періоди розвитку ноосферного вчення в сучасному світі. Етичний вимір концепції ноосфери.

Існування біокосних тіл за Вернадським, які є продуктом взаємодії неживої та живої матерії. Основні складові компоненти біосфери Землі: живі організми і середовище їхнього існування - атмосфера, гідросфера і літосфера. Вчення Вернадського про біосферу.

Геніальні ідеї академіка Володимира Івановича Вернадського як творця багатьох наукових шкіл і засновника комплексу наук про Землю: генетичної мінералогії, радіогеології, біогеохімії та інших. Єдність біосфери та людини. Наука як основний фактор ноосфери.

Оцінка біологічного потенціалу ентомопатогенних бактерій Bacillus thuringiensis до шкідливих комах агробіоценозів. Вивчення особливостей інфекційного патологічного процесу, що виникає в популяціях шкідників під впливом окремих різновидів ентомопатогенів.

Биография русского ученого-биолога Н.И. Вавилова, его роль в развитии генетики и селекции. Значение разработки теории центров происхождения культурных растений. Основные положения закона гомологических рядов в наследственной изменчивости организмов.