Бухгалтерський облік і контроль готівкових і безготівкових розрахунків підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бакалаврська робота

на тему:

«Бухгалтерський облік і контроль готівкових і безготівкових розрахунків підприємства»

Житомир 2010



ВІДГУК НАУКОВОГО КЕРІВНИКА

На бакалаврську роботу студента 4 курсу

Спеціальності 6.050100 «Облік і аудит»

(прізвище, ім'я та по-батькові)

виконану на тему

Робота виконана на тему

(зазначити ступінь актуальності теми)

Структура і зміст роботи відповідає / не відповідає назві теми, а також профілю підготовки бакалавра.

Основний зміст роботи викладено на __ сторінках друкованого / рукописного тексту, робота містить ___ таблиць, ___ ілюстрацій, ___ додатків.

Список використаних літературних джерел нараховує ___ найменувань.

У вступі автор достатньо / не достатньо обґрунтовує актуальність теми, визначає / не визначає мету і завдання дослідження, розкриває / не розкриває предмет та об'єкт дослідження.

Теоретичні дослідження проведено на високому / достатньому / недостатньому рівні (необхідне підкреслити)

В 1-му розділі бакалаврської роботи

_____________________________________________________________

(вказати, які питання досліджені, що виявлено в процесі дослідження)

_________________________________________________________

(пропозиції, їх обґрунтованість та можливість впровадження на практиці)

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

В 2 му розділі бакалаврської роботи_______________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

В 3 му розділі бакалаврської роботи______________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

В 4-му розділі роботи розкрито: загальні положення щодо охорони праці / особливості охорони праці на підприємстві, / охорони праці на робочому місці бухгалтера (необхідне підкреслити).

У висновках узагальнено (не узагальнено) викланеий у роботі матеріал, наведено (не наведено) пропозиції, висновки обґрунтовані (не обґрунтовані / недостатньо обґрунтовані) (необхідне підкреслити).

Список використаних літературних джерел обсягом ___ найменувань оформлений правильно (неправильно), обсяг достатній (недостатній) для даної кваліфікаційної роботи, посилання в тексті наявні (відсутні), цитати наявні (відсутні), оформлені правильно (неправильно (необхідне підкреслити).

Додатки містять: установчі документи, первинні документи, облікові регістри, фінансову звітність, ЖРГО, журнали, відомості, оборотно-сальдові відомості, Головну книгу, статистичну звітність, податкову звітніст, внутрішню (управлінську) звітність (непотрібне викреслити)

Таблиці оформлені правильно (неправильно), висновки та коментарі до їх даних наявні (відсутні) (необхідне підкреслити)

Ілюстрації оформлені правильно 9неправильно), висновки наявні (відсутні) (необхідне підкреслити)

Нумерація сторінок здійснена правильно (неправильно).

Загальні зауваження

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Студент врахував / не врахував зауваження наукового керівника.

Робота допущено до захисту в ДЕК / відправлена на доопрацювання.

Висновок. В цілому при написанні бакалаврської роботи студент ____

виявив знання з таких економічних дисциплін: економічна теорія, історія економічних вчень, бухгалтерський фінансовий облік, управлінський облік, мікроекономіка, макроекономіка, теорія бухгалтерського обліку, економічний аналіз, організація і методика аудиту, державне регулювання економіки, вміння / невміння підібрати необхідну літературу, цифровий матеріал, проаналізувати його, зробити відповідні висновки і оформити свої дослідження в бакалаврській роботі (необхідне підкреслити)

Вважаю, що бакалаврська робота студента ______________________

на тему______________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________

відповідає / не відповідає профілю підготовки бакалавра з економіки, заслуговує на попередню оцінку “відмінно” / “добре” / “задовільно” та може /не може бути допущеною до захисту в Державній екзаменаційній комісії.

Науковий керівник

професор

___________________ ___________________ Белоусова І.А.

(посада) (підпис) (прізвище, і., б.)

“___“ ________ 2010 р.



ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ОБЛІКОВО-ФІНАНСОВИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 6.050100 “ОБЛІК І АУДИТ”

ЗАТВЕРДЖУЮ

Зав. кафедри бухгалтерського

обліку ____________________

_________________________

“___“_______________2010 р.

ЗАВДАННЯ

На бакалаврську роботу студентки 4 курсу

Спеціальності 6.050100 “Облік і аудит”

1. Тема роботи: “Бухгалтерський облік і контроль готівкових і безготівкових розрахунків”

Затверджена Наказом університету від “10” вересня 2009 р. №50

2. Термін здачі студентом закінченої роботи травня 2010 р.

3. Вихідні дані для роботи (зазначається предмет і об'єкт дослідження).Об'єкт дослідження: готівкові і безготівкові розрахунки, грошові кошти і грошові потоки підприємств. Предмет дослідження: сукупність теоретико-методичних, та організаційно-практичних питань бухгалтерського обліку та контролю готівкових та безготівкових розрахунків підприємства

Предметом дослідження є питання організації обліку та контролю готівкових і безготівкових розрахунків.

Додатки містять: установчі документи, первинні документи, облікові регістри, фінансову звітність, ЖРГО, журнали, відомості, оборотно-сальдові відомості, Головну книгу, статистичну звітність, податкову звітність, внутрішню (управлінську звітність (непотрібне викреслити).

4. Консультанти з бакалаврської роботи із зазначенням розділів, що їх стосуються

Розділ	Консультант	Підпис, дата
		Завдання видав	Завдання прийняв
1.
2.
3.
4.

5. Дата видачі завдання 10.09.2009 р.

Керівник _____________

(підпис)



Календарний план

№ з/п	Назва етапів бакалаврської роботи	Термін виконання етапів роботи	Примітка
1.	Затвердження плану	10.10.09
2.	Підготовка розділу I	05.12.09
3.	Підготовка розділу II	28.12.09
4.	Підготовка розділу III	10.04.10
5.	Підготовка розділу IV	30.04.10
6.	Написання висновків	20.05.10
7.	Оформлення та здача роботи	20.05.10

Студент __________________

(підпис)

Керівник__________________

(підпис)



ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра бухгалтерського обліку

ЗАТВЕРДЖУЮ

Керівник бакалаврської роботи

І.А. Белоусова

“__” ___________ 20__ р.

ПЛАН

Бакалаврської роботи на тему “Бухгалтерський облік і контроль готівкових і безготівкових розрахунків підприємства” студентки VI курсу, групи ОА-49, обліково-фінансового факультету, спеціальності “Облік і аудит”,Титюк Катерини Петрівни.

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ГОТІВКОВИХ І БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ

1.1. Економічна сутність грошових операцій

1.2. Нормативно-правове регулювання обліку грошових коштів

1.3. Огляд літературних джерел з обліку грошових розрахунків

1.4. Облік грошових коштів в зарубіжних країнах

РОЗДІЛ 2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ГОТІВКОВИХ І БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ

2.1. Організаційно-методичні основи обліку грошових коштів

2.2. Документування готівкових і безготівкових розрахунків

2.3. Синтетичний та аналітичній облік готівкових і безготівкових розрахунків, відображення в облікових регістрах та звітності

2.4. Податковий облік операцій з грошовими коштами

РОЗДІЛ 3. КОНТРОЛЬ ГРОШОВИХ КОШТІВ

3.1. Методика проведення інвентаризації грошових коштів та розрахунків

3.2. Аудит готівкових і безготівкових розрахунків підприємства

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

4.1. Організація охорони праці на підприємстві

4.2. Організація робочого місця бухгалтера

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

“___” _____________ 20__ р. __________________

(підпис студента)

09.10.09.	Зміст робіт	Підпис
	1. Робота над планом. 2. Сдача таблиці обробленої літератури. 3. Пошук проблем у сфері обліку програмного забезпечення 4. Отримання подальших методичних рекомендацій.
12.10.09.	Отримано від наукового керівника літературу з теми, що вивчається.
23.11.09.	Передача науковому керівнику чорнового варіанту Бакалаврської роботи.
08.12.09.	Отримано від наукового керівника ріцензію на чорновий варіант роботи.
12.12.09.	Отримано поточні рекомендації від наукового керівника
24.12.09.	Отримано поточні рекомендації від наукового керівника
28.12.09.	Отримано поточні рекомендації від наукового керівника
24.01.10	Отримано поточні рекомендації від наукового керівника
01.02.10	Отримано поточні рекомендації від наукового керівника
05.02.10	Отримано поточні рекомендації від наукового керівника
19.02.10	Отримано поточні рекомендації від наукового керівника
20.02.10	Здано чорновий варіант другого розділу
23.02.10	Отримано поточні рекомендації від наукового керівника
05.03.10	Робота над планом. Поточна перевірка обсягу виконаних робіт.
10.04.10	Отримано поточні рекомендації від наукового керівника.
20.04.10	Здійснення виправлень згідно зауважень.
02.05.10	Виправлення згідно зауважень.
08.05.10	Отримано поточні рекомендації від наукового керівника.



Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи обліку готівкових і безготівкових розрахунків

1.1 Економічна сутність грошових операцій

1.2 Нормативно-правове регулювання обліку грошових коштів

1.3 Огляд літературних джерел з обліку грошових розрахунків

1.4 Облік грошових коштів в зарубіжних країнах

Висновки до 1-го розділу

Розділ 2 Бухгалтерський облік грошових коштів

2.1 Організаційно-методичні основи обліку грошових коштів

2.2 Документування готівкових і безготівкових розрахунків

2.3 Синтетичний та аналітичній облік готівкових і безготівкових розрахунків, відображення в облікових регістрах та звітності

2.4 Податковий облік операцій з грошовими коштами

Висновки до 2-го розділу

Розділ 3 Контроль грошових коштів

3.1 Методика проведення інвентаризації грошових коштів та розрахунків

3.2 Аудит готівкових і безготівкових розрахунків підприємства

Висновки до 3-го розділу

Розділ 4 Охорона праці на підприємстві

4.1 Організація охорони праці на підприємстві

4.2 Організація робочого місця бухгалтера

Висновки до 4-го розділу

Висновки и пропозиції

Додатки

Список літератури



ВСТУП

Актуальність теми. В умовах ринкового господарювання, виникнення підприємств, установ, організацій різних форм власності і здійснення підприємствами господарської діяльності супроводжується виникненням між ними розрахункових відносин як в готівковій, так і безготівковій формах. Однак, здійснюючи розрахунки як підприємства, так і кредитні установи зобов'язані суворо дотримуватись чинних законодавчих актів, банківських правил, вдосконалювати системи розрахункових відносин в Україні, сприяти прискоренню платежів та зміцненню розрахункової дисципліни і тому питання розрахункових відносин є досить актуальним на цьому етапі становлення національної економіки України.

Як найбільш ліквідні активи, грошові кошти є важливими елементом ринкової економіки. Грошові активи зумовлюють активізацію суб'єктів господарювання до самофінансування. Вони наявні на етапах придбання товарів, виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, їх продажу і отримання виручки. Важливо удосконалити організацію безготівкових розрахунків у розв'язанні глобальних економічних проблем України, і трансформувати бухгалтерський облік та аудит безготівкових розрахунків відповідно до економічних відносин ринкового спрямування. Саме організація безготівкових розрахунків повинна активно сприяти зміцненню договірної дисципліни; підвищенню відповідальності підприємств за своєчасне і в повному обсязі здійснення платежів за всіма зобов'язаннями; прискоренню обороту оборотних коштів; зменшенню видатків обігу; ефективному використанню тимчасово вільних коштів та ін.

Актуальність обраного наукового дослідження обумовлена також розвитком інформаційних технологій, що дозволяє не лише вдосконалити інформаційну систему управління, а й сприяє появі нових об'єктів обліку, зокрема електронних грошей.

Об'єктом дослідження обрано готівкові і безготівкові розрахунки, грошові кошти і грошові потоки підприємств.

Предметом сукупність теоретико-методичних, та організаційно-практичних питань бухгалтерського обліку та контролю готівкових та безготівкових розрахунків підприємства.

В основу дослідження покладено базові положення економічної теорії, висновки, сформульовані в наукових працях вітчизняних і зарубіжних дослідників бухгалтерського, фінансового і управлінського обліку та аудиту. Інформаційну базу дисертації становлять закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи з регулювання обліку, аудиту і аналізу готівкових і безготівкових розрахунків.

Виконуючи бакалаврську роботу за мету було поставлено більш детальне вивчення правової природи розрахункових відносин в Україні, а саме з'ясування понятть, принципів і систем готівкових і безготівкових розрахунків; види безготівкових розрахунків і їх використання в господарській діяльності; здійснення аналіз нормативної бази, яка регламентує питання розрахунків, чітко дослідити особливості використання деяких форм безготівкових розрахунків і значення розрахункових відносин для національної економіки України.

У відповідності з метою була поставлена сукупність наступних завдань:

ь вивчити теоретичні основи обліку операцій з руху грошових коштів;

ь розглянути облік грошових коштів в Україні та інших країнах світу;

ь розглянути безготівкові розрахунки в сучасних умовах господарювання як цілісну систему, яка включає класифікацію, організацію, діючу систему форм розрахунків та взаємовідносини платників з банками;

ь визначити економічну необхідність удосконалення системи безготівкових розрахунків для розв'язання проблеми неплатежів в Україні;

ь викласти теоретичні та методологічні основи обліку та аудиту безготівкових розрахунків;

ь розкрити економічне значення досліджень підприємства;

ь засвоїти процедури проведення аудиторської перевірки;

ь виробити конкретні рекомендації з досліджених питань;

ь показати, як здійснюється документальне оформлення руху грошових коштів;

ь розглянути охорону праці на підприємстві.

У першому розділі бакалаврської роботи “Теоретичні основи обліку готівкових і безготівкових розрахунків” розглядається: економічна сутність грошових операцій, нормативно-правове регулювання обліку грошових коштів, висвітлення теми в літературних джерелах з обліку грошових розрахунків та облік грошових коштів в зарубіжних країнах.

У другому розділі висвітлено такі питання, як організаційно-методичні основи обліку грошових коштів, документування готівкових і безготівкових розрахунків, синтетичний та аналітичній облік готівкових і безготівкових розрахунків, відображення їх в облікових регістрах та звітності.

Третій розділ розкриває питання щодо методики проведення інвентаризації грошових коштів та розрахунків та аудиту готівкових і безготівкових розрахунків підприємства.

В четвертому розділі представлена організація охорони праці на підприємстві та організація робочого місця бухгалтера.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ГОТІВКОВИХ І БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ

1.1 Економічна сутність грошових операцій

Гроші -- складна економічна категорія, спеціальною особливістю якої є її системний багатофункціональний характер. Зрозуміти складну економічну сутність грошей можна лише на основі всебічного розуміння закономірностей із виникнення. Діалектика економічного життя і розвиток відносин невіддільні від об'єктивного процесу саморозвитку грошей і грошових відносин. Національні гроші сьогодні є неодмінним атрибутом державності. Гроші закономірно виникають у процесі генезису сфери товарного обміну. Теоретична ідея про саморозвиток грошей підтверджується й сучасною практикою розвитку конкретно-історичних функціональних грошових форм, насамперед появою так званих електронних грошей. Економічна сутність і закономірності виникнення й розвитку грошей взаємопов'язані і взаємозумовлені. В економічній науці традиційно виділяють дві основні концепції походження грошей:

1) раціоналістична;

2) еволюційна.

Наявність різних точок зору на походження грошей свідчить про складність і наявність, таємничість ( про що писали багато економістів) цієї економічної категорії.

не штучна соціальна умовність" (П.Самуельсон). Питання про механізм еволюції грошей, про те, звідкіля й куди „йдуть" і як „змінюються" гроші як економічна категорія залишається відкритим також для сучасної науки. Виникнення грошей було закономірним об'єктивним економічним процесом, завдяки якому з'явився ефективний прискорювач руху товарної маси, інструмент достовірної оцінки економічної інформації. Людство з давніх-давен і до нашого часу випробувало на роль грошей чимало різних товарів, відшукуючи такий з них, що найліпше відповідав своєму призначенню. Такі гроші мають назву „Товарні гроші". Наприклад, у давнину на Русі в цій якості деякий час застосовували хутро соболя. Але хутро соболя дуже стійке, та вже ж із часом зношувалось, що знижувало його вартість. Фізично стійкішою була така грошова одиниця, як „гривня" -- зливок срібла вагою 200г. Але такі гроші були по-перше, надто важкі й інколи завеликі як одиниця міри вартості. Тому, починаючи з ХНІ сторіччя, в Новгороді входить в обіг „рубель", який отримували, перерубуючи гривню навпіл. Звідси й назва. Але й такі „гроші" були важкуваті, та й відрубувати було не завжди зручно. У Північній Європі роль „потрібного" всім товару певний час відігравали сокира та стріли, у Африці - худоба, у американських індіанців - намисто із черепашок або бісеру, в ескімосів - кістки риби. І цей перелік далеко не повний. Не так вже й давно (першими американськими колоністами) в якості грошей використовувалися такі товари, як тютюн та віски, шоколад та сигарети - в Європі під час другої світової війни (особливо в таборах полонених, в яких можна було одержувати посилки з шоколадом, сигаретами, сиром тощо). Упродовж не одного сторіччя люди зробили чимало експериментів у цьому напрямку, відхиляючи одним за одним можливих претендентів на роль грошей. Бо гроші повинні мати певні властивості для реалізації своїх основних функцій. Виконання грошових функцій історично здійснювалося різними видами і формами грошей. Гроші пройшли складний процес свого розвитку, зміни форм і видів. Роль грошового товару виконували різноманітні речі. Повне закріплення за золотом ролі грошей і панування золотого монометалізму стало можливим тоді, коли у світі

Раціоналістична концепція виходить з того, що гроші виникли як результат певної раціональної угоди між людьми; з огляду на необхідність виділення спеціального інструмента для обслуговування сфери товарного обігу і підвищення ефективності її функціонування. Конкретна грошова форма виникає тоді, коли люди усвідомлюють її необхідність і організаційно забезпечують її впровадження в господарський оборот. Еволюційна концепція підкреслює об'єктивний характер виникнення грошей. Гроші виділяються із загальної товарної маси як найбільш придатні для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми товарного виробництва в обігу. Тільки на цій основі гроші стають ефективним інструментом контролю за рухом товарів. Виникнення золотих грошей, як це показали ще А.Сміт і К.Маркс, відбувається в процесі еволюції товарного обміну і форм вартості. Грошова форма вартості - це кінцева підсумкова форма товарного світу. Проте, якщо виникнення золотих грошей було в основному стихійним об'єктивним процесом, то поява паперових грошей не могла відбутися поза свідомої об'єктивної раціональної діяльності державних структур. Поява грошей невіддільна від виділення із маси товарів золота, яке починає виконувати роль і функції грошового товару. Проте історія грошового обігу показала, що роль золота як грошей є минущою. У сучасних умовах золото і срібло як реальні, повноцінні гроші вже не функціонують, їхнє місце зайняли паперові, кредитні гроші, які не мають власної вартості. їх поява стала можливою лише на основі певної суспільної угоди - державної гарантії щодо їх повноцінності. Зникнення золота як основи (золотого вмісту) сучасної грошової одиниці, відсутність її реальної матеріальної субстанції роблять на ділі гроші економічною (соціальною) умовністю, яка підтримується тільки угодою, яка підтримується тільки угодою між людьми. „У всіх цивілізованих народів гроші стали загальним знаряддям торгівлі, завдяки якому продаються і купуються всякого роду товари або обмінюються один на одного" (А.Сміт). „Гроші - як гроші, а не як товар - потрібні не самі по собі, а заради тих речей, які на них можна купити. Гроші - з'явились в обігу 25 і 50 карбованців. У складі Радянського Союзу Україна не мала власних національних українських державних грошей. Після 1991 р. Доводилося друкувати національні гроші за кордоном. Лише з березня 1994 р. Почалося друкування національних грошей - гривні і карбованця - в Україні, на Банкнотній фабриці Національного банку України. В сучасних умовах відбувається широке впровадження електронних платіжних засобів (так званих електронних грошей) в системі безготівкових розрахунків. Електронні гроші - це умовна назва коштів, які використовуються їх власниками на основі електронної системи банківських послуг. Електронні гроші застосовуються завдяки впровадженню у розрахунках комп'ютерної техніки і сучасних систем зв'язку. На сьогодні це найбільш прогресивний, економічний і зручний носій грошових функцій. Основними компонентами системи електронних грошей є банківські автомати, кредитові і дебетові картки, електронна система розрахунків у торгових пунктах тощо. Поява електронних грошей була б неможлива без надійного захисту від несанкціонованого доступу до бази даних, запобіжних заходів щодо занесення вірусі і електронну систему, достовірного і правильного використання магнітних карток. Електронні платіжні засоби діють у рамках спеціального каналу зв'язку з банком, тим самим вони значно прискорюють взаєморозрахунки, а отже й обіг товарів і грошей. Перехід на сучасні технології безготівкових розрахунків здійснюється на основі впровадження „пластикових" грошей - особливих магнітних карток.

Дослідженню питань обліку і контролю грошових коштів присвячені праці відомих вітчизняних та зарубіжних економістів, зокрема М.Т. Білухи, І.О. Бланка, Ф.Ф. Бутинця, Л.О. Лігоненко, А.А. Мазаракі, Є.В. Мниха, Л.В. Нападовської, Ю.І. Осадчого, П.Г. Пономаренка, Г.В. Ситника, В.В. Сопка, В.Т. Сусіденка та ін. Проте динамічна система грошового обігу в Україні в умовах ринкових відносин та розвитку інформаційних технологій потребує подальшого поглибленого наукового вирішення питань управління економікою торгівлі, підвищення інформатизації через облік і контроль із метою оптимізації економічних взаємовідносин.

Питання обліку, аналізу та контролю операцій, пов'язаних з безготівковими розрахунками розглядалися в роботах ряду як вітчизняних (М. Білухи, І. Бланка, Ф. Бутинця, С. Голова, В. Горелкіна, В. Завгороднього, А. Кузьмінського, А. Мазаракі, Є. Мниха, В. Сопка та ін.), так і закордонних науковців (Д. Блейка, Ф. Вуда, Є. Брігхема, Глена А. Велша, Деніела Г. Шорта та ін.).

У процесі господарської та іншої діяльності підприємства постійно вступають у взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання при здійсненні угод, що оформлюються і закріплюються договорами: з постачальниками - за одержані від них товарно-матеріальні цінності, з покупцями - за придбані ними товари, з банками - за одержання коштів і погашення кредитів, з іншими юридичними та фізичними особами - за транспортні та інші послуги, електроенергію, паливо тощо, з працівниками - із заробітної плати, наданих їм позик тощо.

Відносини між підприємствами, які виникають внаслідок кругообігу господарських засобів, називаються розрахунками. Розрахунки - одне з найбільш масових явищ у господарському житті кожного підприємства. Вони опосередковують розподіл і перерозподіл суспільного продукту, перехід його з товарної форми в грошову, і навпаки. Необхідно зайважити, що існує три види розрахунків (рис 1.1.)

Рис. 1.1. Види розрахунків

Таким чином, розрахунки між підприємствами, організаціями та установами є однією з необхідних ланок розширеного відтворення. Вони опосередковують розподіл та перерозподіл суспільного продукту, перетворення його з товарної форми на грошову та навпаки, яке пов'язане при цьому із зміною форм власності. Розрахунки здійснюються на економічній основі кругообороту засобів у процесі виробництва та є суспільним визнанням того, що продукція підприємства має попит у споживачів.

Розрахунки становлять собою відносини, що виникають між підприємствами, організаціями та підприємцями в процесі реалізації, розподілу та перерозподілу суспільного продукту на підставі здійснення статутної діяльності. Розрахунки базуються на переміщенні товарів у відповідності до укладених договорів. Господарські договори укладаються безпосередньо підприємствами, а розрахунки за продукцію, що відпускається за цим договорами, як правило, здійснюються через банк.

Грошові платежі здійснюються за допомогою готівки чи в безготівковій формі. Сукупність усіх грошових платежів, незалежно від їх форми, складає грошовий або платіжний оборот.

Грошовий оборот - це виявлення сутності грошей у русі. На обсяг і структуру грошового обороту на підприємстві впливають стадії виробництва та споживання.

Грошові розрахунки можна класифікувати на внутрішні - пов'язані з виплатою заробітної плати та підзвітних сум працівникам, дивідендів акціонерам та ін.; та зовнішні - обумовлені фінансовими взаємовідносинами у процесі реалізації продукції (робіт, послуг), закупівлі сировини та матеріалів, сплати податків та платежів до позабюджетних фондів, отримання та повернення кредиту та ін.

Грошовий оборот на підприємстві пов'язаний з такими основними напрямками:

ь забезпечення процесу виробництва (закупівля сировини, матеріалів, комплектуючих, виплата заробітної плати);

ь реалізація продукції (відшкодування витрат, формування доходів);

ь сплата податків, обов'язкових відрахувань, зборів;

ь забезпечення спільної діяльності підприємств;

ь забезпечення функціонування кредитних договорів.

ь отримання і погашення кредитів і сплата відсотків за кредит кредитним установам.

Грошовий оборот класифікується на безготівковий та готівковий. Це розмежування грошового обороту стає інструментом регулювання об'єкта грошового обороту - грошової маси.

Грошові кошти підприємства підрозділяються на два види:

кошти в касі підприємства. При необхідності на тому чи іншому конкретному підприємстві може відкриватися відразу кілька рахунків (субрахунків) обліку готівки. Наприклад:

ь каса підприємства (при бухгалтерії підприємства);

ь операційна каса (що знаходиться в тому чи іншому підрозділі);

ь валютна каса (вводиться при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності і направленні працівників у закордонні відрядження);

ь каса філії (вводиться при наявності відособленої чи філії представництва, виділеної на окремий баланс).

кошти на рахунках у банках:

ь поточні рахунки в національній валюті відкриваються юридичним особам в установах банків для зберігання вільних коштів і ведення безготівкових розрахунків у національній валюті;

ь поточні рахунки в іноземній валюті, призначені для збереження вільних коштів і здійснення безготівкових розрахунків в іноземній валюті;

ь спеціальні рахунки для безготівкових розрахунків з контрагентами (рахунок акредитива, рахунок лімітованої чекової книжки);

ь спеціальні рахунки для бюджетного фінансування і цільових надходжень (бюджетні рахунки для цільових заходів);

ь позикові рахунки, що відкриваються для обліку позик шляхом оплати розрахункових чи документів перерахування позикових коштів на поточні, акредитивний чи інші рахунки відповідно до умов кредитної угоди;

ь депозитні рахунки відкриваються на певний строк для збереження вільних коштів, що перелічуються з поточних рахунків на рахунок депозиту, а після закінчення терміну збереження відповідно до депозитного договору повертаються на той же рахунок з відсоток по депозитних вкладах.

Отже грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безготівкової форми. Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи, у них також заінтересована держава -- не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й з погляду вивчення, регулювання і контролю грошового обороту.

Сферу готівкових і безготівкових розрахунків розмежовано. Готівкова форма розрахунків застосовується за обслуговування населення -- виплата заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплачує послуги і здійснює інші платежі.

Звичайно, що існують певні правила, установлений порядок для здійснення операцій з готівкою. Це - касова дисципліна. Основним документом бухгалтерського обліку встановленої форми, що застосовується для здійснення обліку готівки в касі підприємства є касова книга. Приміщення або місце, що призначене для приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей і касових документів де, як правило, ведеться касова книга називається касою підприємства.

Касові операції - операції підприємств між собою та з підприємцями i фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівкових коштів при проведенні розрахунків через касу підприємства, спеціально ізольоване приміщення, обладнане сигналізацією, сейфами, незгораючими шафами для зберігання грошей та цінних паперів. з відображенням цих операцій у касовій книзі, книзі обліковому регістрі, призначеному для обліку касових операцій касиром підприємства. Касир несе повну матеріальну відповідальність за прийняті на зберігання гроші і цінні папери і за збитки, скоєні організації, підприємству, як в результаті навмисних дій так і недбалого або недобросовісного відношення до своїх обов'язків. Тому при прийнятгі касира на роботу з ним заключається договір про повну матеріальну відповідальність. Касиру забороняється передовіряти доручену йому роботу іншим особам. Головні бухгалтера та інші працівники, які користуються правом підпису касових документів, не можуть виконувати обов'язки касира.

Під час здійснення операцій двері до приміщення каси мають бути замкнуті з середини. Доступ до приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи, забороняється.

Вся готівка на підприємствах має зберігатися у вогнетривких металевих шафах, а в окремих випадках - у комбінованих і звичайних металевих шафах, які після закінчення роботи каси замикаються ключем і опломбовуються сургучною печаткою касира. Ключі від металевих шаф і печатки зберігаються у касира.

Дублікати ключів в опечатаних касиром пакетах або скриньках зберігаються у керівника підприємства.

Керівник підприємства зобов'язаний забезпечити зберігання грошових коштів при їх транспортуванні, обладнати касу та забезпечити в ній належне зберігання грошей.

У випадку раптової відсутності касира на роботі (з причини хвороби тощо) цінності, що знаходяться у нього під звітом, негайно перераховуються іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника і головного бухгалтера підприємства або у присутності комісії, призначеної керівником підприємства, про що складається відповідний акт.

При необхідності суб'єкти підприємницької діяльності одержують готівку з власних рахунків у банку в межах наявних на них коштів на цілі, зазначені у чеку на отримання готівки.

Підприємства і організації складають касові заявки, в яких повідомляють установу банку про строки виплати заробітної плати. Банк задовольняє вимоги клієнтів на одержання готівки, однак не допускає видачі грошей на виплату заробітної плати раніше встановлених строків, за винятком окремих випадків.

Підприємства та індивідуальні підприємці мають право здійснювати розрахунки між собою, а також з фізичними особами як у готівковій, так і у безготівковій формах. При цьому сума платежу готівкою між суб'єктами підприємницької діяльності протягом одного дня не повинна перевищувати 10000 грн.

Здійснення готівкових розрахунків обов'язково має бути підтверджено відповідним обліково-розрахунковим документом (податкова накладна, рахунок-фактура, товарний чек, акт виконаних робіт тощо).

Для видачі заробітної плати, премії і при других масових виплатах, наказом керівника можуть зазначатися спеціальні особи (громадські касири); під розписку вони одержують в відповідності з потребою грошей в касі, а потім звітуються перед касиром.

Підприємства можуть мати у касі готівку тільки в межах лімітів залишку. Ліміт залишку готівки - це гранична сума грошових коштів, яка може знаходитися в касі підприємства.

Всю готівку понад суми встановлених лімітів підприємства повинні здавати для зарахування на поточний рахунок у порядку та в строки, встановлені і узгоджені з установою банку, в якому відкритий поточний рахунок.

Ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства встановлюється банками з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, розміру касових оборотів, встановлених строків і порядку здавання касової виручки.

Понадлімітні залишки готівки в касі підприємства визначаються прямим розрахунком за кожен робочий день шляхом порівняння залишку готівки в касі субєкта господарювання на кінець дня з встановленням йому (або самостійно визначеним) обслуговуючою установою банку лімітом залишку готівки в касі, незалежно від того, здійснювались в цей день касові операції (надходження і витрачання готівки) чи ні.

У випадку, якщо підприємству ліміт залишку готівки в касі не встановлений, вся наявна в його касі на кінець дня готівка вважається понадлімітною.

Готівка, видана в підзвіт, але з об'єктивних причин не витрачена (частково або в повній сумі), має бути повернена до каси підприємства одночасно з авансовим звітом не пізніше наступного робочого дня після її видачі.

Гроші, отримані підприємствами із банку, повинні використовуватись ними суворо по цільовому призначенню.

Грошовими документами вважаються документи, що знаходяться в касі підприємства: оплачені путівки в санаторії, пансіонати і будинки відпочинку; поштові марки; проїздні квитки тощо.

Згідно з Порядком, встановленим Національним банком України бланки акцій також зберігаються в касі.

Грошові кошти в дорозі - це гроші, здані до банку або інкасатором, але не зараховані на поточний рахунок (до 24-ої години наступного дня).

Звіт касира - це документ, який передається касиром підприємства в бухгалтерію, і представляє собою відривний листок касової книги з додатком прибуткових та видаткових касових документів.

З огляду на той факт, що використання готівки підприємством викликає спокуса витрати їхній не по цільовому призначенню, держава контролює даний процес шляхом уведення нормативних актів. Так, у відповідності зі ст. 40 Закону № 679 Національний банк України встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків і інших юридичних і фізичних осіб в економічному обороті України з застосуванням як паперових, так і електронних документів і готівки, координує організацію розрахунків.

Безготівкові розрахунки -- це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кошти) списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів.

Безготівкові розрахунки поділяються на міжбанківські та міжгосподарські, які обслуговують, відповідно, відносини між банками та між клієнтами банків. Безготівкові розрахунки є розрахунками (платежами) за продукцію та послуги, що здійснюються двома основними способами: акцептно-інкасовим, коли поставка передує оплаті, та акредитивним, - коли оплата передує відправленню продукції. Акцепт у даному разі виступає як згода на оплату розрахункових документів. Інкасо - це банківська розрахункова операція, завдяки якій банк одержує гроші за дорученням клієнта і зараховує ці гроші на його банківський рахунок на підставі поданих розрахункових документів. Акредитив - це розрахунковий документ, за яким один банк доручає іншому здійснити за рахунок спеціально заброньованих для цього грошових коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені чи надані послуги.

Безготівкові розрахунки здійснюються за двома основними грошовими потоками. Це по-перше, надходження грошових коштів на рахунок; по-друге, витрачання коштів з рахунку.

Як правило, безготівкові розрахунки поділяються за об'єктом розрахунків, тобто залежно вид призначення платежу, на дві групи:

ь розрахунки за товарні операції - платежі за товарно-матеріальні цінності, надані послуги і виконанні роботи;

ь розрахунки за нетоварні операції - сплата податків та перерахування інших платежів до бюджету, одержання і повернення банківських позичок, страхових сум тощо.

В залежності від місця проведення безготівкових розрахунків виділяють:

ь внутрідержавні (внутриміські, що здійснюються в межах одного населеного пункту, і міжміські - за межами цього пункту);

ь міждержавні розрахунки (між господарськими суб'єктами, які знаходяться на територіях різних держав).

Безготівкові розрахунки класифікуються також як:

ь гарантовані, тобто, такі що забезпечують гарантію платежу за рахунок депонування грошових засобів;

ь негарантовані, тобто, такі за яких платіж не гарантується;

Залежно від способу реалізації продукції безготівкові розрахунки можуть буди:

ь прямі - здійснюються безпосередньо між постачальниками;

ь транзитні - здійснюються за наявності проміжних структур (ланок).

Безготівкові розрахунки між підприємствами, організаціями та установами всіх форм власності, підприємствами без створення юридичної особи і фізичними особами здійснюються у національній валюті України через банки шляхом перерахування коштів з рахунка платника на рахунок одержувача коштів. Кошти з рахунка клієнта списуються за розпорядженням його власника, крім випадків, у яких чинним законодавством передбачене безспірне стягування та безакцептне списання коштів. Розрахункові документи приймаються банком до виконання тільки в межах наявних на рахунку клієнта коштів. Платежі одного клієнта за рахунок коштів іншого не допускається. Господарські суб'єкти самостійно обирають форми розрахунків та вказують їх при укладенні договорів. Установи банків здійснюють контроль за додержанням правил розрахунків, а також за станом розрахунків підприємств. Підприємства (платники та одержувачі коштів) зі свого боку також мають контролювати проведення безготівкових розрахунків.

Виділяються такі основні принципи організації безготівкових розрахунків:

1. Грошові кошти всіх господарських суб'єктів (як власні, так і залучені) підлягають обов'язковому зберіганню на розрахункових, поточних та інших рахунках в установах банків. При кризовому стані економіки недотримання цього принципу призводить до відтоку грошей з легальних каналів грошового обороту і, як наслідок, до посилення тіньового характеру економіки.

2. Грошові розрахунки і платежі підприємств (організацій) усіх форм власності здійснюється через установи банків, як правило, в безготівковому порядку за документами, що передбачені правилами проведення цих розрахунків. Готівкові розрахунки характерні лише для невеликих за сумою міжгосподарських платежів і обмежених витрат на внутрігосподарські потреби. В кризовій економіці здійснення розрахунків між господарськими суб'єктами готівкою (а часто й валютною іноземних держав), минаючи установи банків і поза їх нім контролем, посилює нелегальний режим функціонування багатьох підприємств і організацій, призводять до розширення дефіциту реальних “живих” грошових коштів.

3. Розрахунки з покупцями за товарно-матеріальні цінності і послуги проводяться, як правило, після відпуску продукції або надання послуг. Максимальне наближення моменту проведення платежу до терміну відпуску товарів - необхідна умова забезпечення економічності безготівкових платежів. Проведення оплати товарів і послуг після їх відвантаження (відпускання, надання) без затримки платежу свідчить про високу платоспроможність підприємств і ефективну платіжну та договірну дисципліну в народногосподарському обороті країни.

4. Платежі за товари і послуги з рахунка підприємства здійснюються, як правило, за згодою (акцептом) платника (власника рахунка) після перевірки виконання постачальником договірних умов. У разі порушення умов договору платник може відмовитися від оплати розрахункових документів, про що повідомляє постачальника у порядку і в терміни, непередбачені договором. Цей принцип організації безготівкових розрахунків відображає основоположну роль споживача (покупця) в системі ринкових відносин.

5. Безготівкові розрахунки проводяться за рахунок і в межах коштів, шо є на рахунку платника, або його права на одержання кредиту (банківського чи комерційного). Якщо на рахунку покупця немає достатніх грошових коштів, платежі не можуть бути здійснені в принципі “Не постачати, не маючи гарантій оплати” - правило ринкових відносин. Банком відкривається і обслуговується картотека неоплачених вчасно розрахункових документів. Платежі проводяться в міру надходження грошових коштів на рахунок платника.

6. Зарахування коштів на рахунок одержувача відбувається після списання відповідних грошових сум з рахунка платника. Банк зобов'язаний проконтролювати ці рахунки, щоб попередити зловживання, що мають місце під час оплати безтоварних документів. Якщо буде встановлено факт подання в банк безтоварних розрахункових документів, то банк зобов'язаний стягнути штраф з підприємства (організації), яке виписало такий документ.

7. Постачальники і покупці (споживачі) мають право вільного вибору форми безготівкових розрахунків і способу платежу, що узгоджується при укладанні договорів поставок або договорів підряду. Банк не втручається у договірні відносини та вибір форм розрахунків і способу платежу. Платники й одержувачі коштів контролюють вчасне проведення розрахунків і претензій, що виникають, розглядають їх у встановленому претензійно-позовному порядку без участі банківських установ. Необхідним є використання найраціональних форм і способів безготівкових розрахунків у даних фінансово-господарських умовах.

Загалом можна побачити, що між готівковою і безготівковою формами розрахунків існує тісний зв'язок. Так, одержуючи виручку за реалізовану продукцію в безготівковій формі, підприємство повинно отримати в установленому порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські потреби тощо. У цьому разі гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в готівковій формі.

Підприємства торгівлі, сфери обслуговування населення, реалізуючи товари, виконуючи замовлення, надаючи послуги, отримують плату за це, як правило, готівкою. Водночас їхні розрахунки з постачальниками, фінансово-кредитними установами, цільовими фондами в основному здійснюються в безготівковій формі.

Розвиток ринкових відносин призвів до певних змін у колишній системі грошових розрахунків між підприємствами, зокрема розширив можливість застосування готівкової форми. Всі готівкові розрахунки між підприємствами можуть здійснюватись як за рахунок коштів, отриманих у касі банку, так і за рахунок виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень.

Отримана готівка у вигляді виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень може бути використана підприємствами не тільки для забезпечення господарських потреб, а й на оплату праці і виплату дивідендів (доходу). Крім того, для виплат, пов'язаних з оплатою праці й виплатою дивідендів, підприємства можуть використовувати й готівку, отриману з кас банків. Водночас підприємства повинні забезпечувати систематичну і повну сплату податків, зборів і обов'язкових платежів у бюджет та державні цільові фонди згідно з чинним законодавством.

Підприємства також можуть проводити розрахунки з бюджетом і державними цільовими фондами готівкою. Але якщо підприємства мають податкову заборгованість, розрахунки між покупцем і постачальником продукції треба здійснювати тільки в безготівковому порядку.

1.2 Нормативно-правове регулювання обліку грошових коштів

Державну політику у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні реалізують Міністерство фінансів України, Національний банк України, Державне казначейство України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, передбачених законодавством. Найбільші повноваження у сфері державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності належать Міністерству фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється для:

ь створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

ь удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні представлена чотирма рівнями, кожен з яких охоплює наступні документи

1. Закону України від 16.07.99 р. №996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та інші закони

2. Національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) та Міжнародні стандарти фінансової звітності

3. Нормативні акти та методичні вказівки з питань бухгалтерського обліку

4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій та розроблена до нього Інструкція із застосування, затверджені наказом Міністерства фінансів України від ЗО.11.99р. №291.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV 16.07.1999. В Україні правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності регулюються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

В законі визначаються:

ь мета бухгалтерського обліку;

ь принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

ь валюта бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

ь державне регулювання;

ь організацію бухгалтерського обліку ;

ь первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку;

ь інвентаризація активів і зобов'язань;

ь загальні вимоги до фінансової звітності;

ь консолідована та зведена фінансова звітність;

ь звітний період;

ь подання та оприлюднення фінансової звітності;

ь контроль за додержанням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства» N 334/94-ВР 28.12.1994 містить у собі такі питання, як об'єкт і суб'єкт оподаткування, тобто визначає з чого утворюється прибуток підприємства, хто є платником податку. Так само в законі розкриті поняття валових втрат і прибутків підприємства, амортизаційних відрахувань. Цей закон є дуже важливий, тому що визначає сутність доходів і витрат, що дозволяє будь-якому підприємству відповідно до закону визначити суму оподаткованого прибутку.

У законі України «Про Національний банк України» N 679-XIV 20.05.1999 розкривається:

ь правова основа діяльності Національного банку України;

ь функції НБУ;

ь керівні органи НБУ;

ь організаційні основи та структура банку;

ь грошово-кредитна політика;

ь управління грошовим готівковим обігом;

ь організація розрахунків та бухгалтерського обліку;

ь операції НБУ;

ь діяльність НБУ щодо операцій з валютними цінностями;

ь взаємовідносини з Президентом, ВРУ та Кабміном;

ь банківське регулювання та банківський нагляд;

Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» N 2346-III від 5.04.2001 визначає:

ь загальні засади функціонування платіжних систем в Україні;

ь форми та види розрахунків, що застосовуються при проведенні переказу;

ь порядок відкриття банками рахунків своїм клієнтам;

ь види рахунків, що можуть відкриватися банками або іншими установами - членами платіжної системи своїм клієнтам;

ь загальні засади функціонування платіжних систем в Україні;

ь платіжні інструменти;

ь поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України;

ь порядок оформлення документів при проведенні переказу;

ь ініціювання переказу;

ь загальний порядок завершення переказу;

ь відповідальність суб'єктів переказу;

ь захист інформації при проведенні переказу;

ь контроль за діяльністю платіжних систем та проведенням переказу.

П(С)БО 2 «Баланс» визначає зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми даного Положення (стандарту) застосовується до балансів підприємств, організацій і інших юридичних осіб всіх форм власності (крім банків і бюджетних установ)

П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів». Надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

Грошові кошти включають кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій. Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у певну суму коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості. Такими еквівалентами, як правило, є вісоколіквідні інвестиції в цінні папери на строк, що не перевищує 3 місяці

В МСФЗ 7 «Звіти про рух грошових коштів» розкривається інформація про зміни в грошових коштів та їх еквівалентів за період представляється у звіті про рух грошових коштів, який класифікує грошові потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Користувачам така інформація необхідна для складання власної думки щодо: