Бухгалтерський облік і контроль готівкових і безготівкових розрахунків підприємства

До Кодексу України про адміністративні правопорушення внесені доповнення про накладення штрафу на працівників за порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці або невиконання законних вимог службових ociб органів Держнаглядохоронпраці щодо усунення порушень законодавства про охорону праці.

Під час роботи працівники повинні користуватися відповідним спецодягом. спецвзуттям i запобіжними пристосуваннями. Роботодавець зобов'язаний не допускати до роботи працівників, які відмовляються користуватися необхідними засобами індивідуального чи колективного захисту.

Уci працюючі, а також щойно прийняті на підприємство працівники повинні бути ознайомлені з колективним договором. У колективному договорі, як правило, містяться зобов'язання працівників ретельно вивчати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, виконувати встановлений порядок безпечного виконання робіт відповідно до конкретних обов'язків та професій, а також правила поведінки на території підприємства у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках i робочих місцях; брати активну участь i проявляти ініціативу у здiйcнeннi заходів щодо підвищення рівня охорони праці, вносити раціоналізаторські та інші пропозиції з цих питань тощо.

Державний нагляд, відомчий i громадський контроль за охороною праці на виробнмцтві

З метою забезпечення виконання вимог законів та нормативно-правових актів з охорони праці в Україні створена система державного нагляду, відомчого і громадського контролю з цих питань.

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці відповідно до Закону «Про охорону праці» здійснюють:

ь спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

ь спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;

ь спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;

ь спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється законами України «Про охорону праці», "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.

Відомчий контроль покладається на адміністрацію підприємства та на господарські організації вищого рівня. Цей контроль здійснюється відповідними службами охорони праці, що детально розглянуто в підручнику окремо.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.

Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.

Навчання та перевірка знань з питань охорони праці на виробництві

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Підготовка працівників для виконання робіт з підвищеною небезпекою здійснюється тільки в закладах освіти (професійно-технічні училища, навчально-курсові комбінати, центри підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, в тому числі створені на підприємствах, тощо), які одержали ліцензію Міносвіти та дозвіл Держнаглядохоронпраці на провадження такого навчання. Для решти робіт підготовка, перепідготовка працівників за професіями можуть здійснюватися як в закладах освіти, так і на підприємстві.

Організація навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників при підготовці, перепідготовці, підвищенні кваліфікації на підприємстві здійснюється працівниками служби кадрів або іншими спеціалістами, яким керівником підприємства доручена організація цієї роботи.

Посадові особи і спеціалісти, в службові обов'язки яких входить безпосереднє виконання робіт підвищеної небезпеки (ДНАОП 0.00-8.02-93) та робіт, що потребують професійного добору (ДНАОП 0.03-8.06-94), при прийнятті на роботу проходять на підприємстві попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці стосовно конкретних виробничих умов, а надалі - періодичні перевірки знань у строки, встановлені відповідними нормативними актами про охорону праці, але не рідше одного разу на рік.

Програми попереднього спеціального навчання розроблюються відповідними службами підприємства з урахуванням конкретних виробничих умов і відповідних їм чинних нормативних актів про охорону праці та затверджуються його керівником.

Інструктажі з охорони праці

Усі працівники, які приймаються на постійну чи тимчасову роботу, і при подальшій роботі, повинні проходити на підприємстві навчання в формі інструктажів з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться:

ь з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;

ь з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

ь з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;

ь у разі екскурсії на підприємство;

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

ь новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство;

ь який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;

ь який буде виконувати нову для нього роботу;

ь відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

ь на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;

ь для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

ь при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

ь при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

ь при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

ь при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником;

ь при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів

ь для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

ь при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою;

ь при ліквідації аварії, стихійного лиха;

ь при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск, розпорядження або інші документи.

Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи

Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих фахівців пройти стажування протягом 2 - 15 змін або дублювання протягом не менше шести змін.

Працівники, функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням безаварійної роботи важливих і складних господарчих потенційно небезпечних об'єктів або з виконанням окремих потенційно небезпечних робіт (теплові та атомні електричні станції, гірничодобувні підприємства, інші подібні об'єкти, порушення технологічних режимів яких являє загрозу для працівників та навколишнього середовища), до початку самостійної роботи повинні проходити дублювання з обов'язковим суміщенням з протиаварійними і протипожежними тренуваннями відповідно до плану ліквідації аварій.

Допуск до стажування (дублювання) оформлюється наказом (розпорядженням) по підприємству (структурному підрозділу), в якому визначаються тривалість стажування (дублювання) та прізвище відповідального працівника. Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також тривалість стажування (дублювання) визначаються керівником підприємства. Тривалість стажування (дублювання) залежить від стажу і характеру роботи, а також від кваліфікації працівника. Керівнику підприємства надається право своїм наказом (розпорядженням) звільняти від проходження стажування (дублювання) працівника, який має стаж роботи за відповідною професією не менше 3 років або переводиться з одного цеху до іншого, де характер його роботи та тип обладнання, на якому він працюватиме, не змінюються.

Стажування (дублювання) проводиться за програмами для конкретної професії, посади, робочого місця, які розробляються на підприємстві і затверджуються керівником підприємства (структурного підрозділу) на робочих місцях свого або іншого подібного за технологією підприємства. У процесі стажування працівники повинні виконувати роботи, які за складністю, характером, вимогами безпеки відповідають роботам, що передбачаються функціональними обов'язками цих працівників.

4.2 Організація робочого місця бухгалтера

Важливим елементом організації праці на підприємстві є організація робочих місць з метою створення на кожному з них необхідних умов для високопродуктивної і високоякісної праці при якомога менших фізичних зусиллях і мінімальному нервовому напруженні працівника.
Робоче місце -- це первинна лапка виробництва, зона прикладання праці одного або кількох (якщо робоче місце колективне) виконавців, визначена на підставі трудових та інших діючих норм і оснащена необхідними засобами для трудової діяльності. Робоче місце як місце зайнятості людини визначає умови праці (нормальні, важкі, шкідливі), режими праці й відпочинку, характер праці (різноманітний, монотонний та ін.). Залежно від специфіки виробництва робочі місця можна класифікувати за різними ознаками:

ь за професіями (наприклад, робоче місце інженера-конструктора);

ь за кількістю виконавців (індивідуальні або колективні);

ь за мірою спеціалізації (спеціалізовані або універсальні);

ь за рівнем механізації (робочі місця ручної роботи, механізовані, автоматизовані, апаратні);

ь за кількістю обладнання, що обслуговується (одноверстатні, багатоверстатні);

ь за специфікою умов праці (стаціонарні і рухомі, підземні і висотні, робочі місця із шкідливими або небезпечними умовами праці та ін.)

Організація робочих місць -- це підпорядкована цілям виробництва система заходів по їх оснащенню засобами і предметами праці, плануванню, розміщенню їх у певному порядку, обслуговуванню і атестації. Конкретний зміст цих заходів визначається характером і спеціалізацією робочого місця, його видом і значенням у виробничому процесі.

Оснащення робочого місця складається із сукупності засобів праці, необхідних для виконання конкретних трудових функцій. Сюди відносяться:

ь основне технологічне і допоміжне обладнання; організаційне оснащення (оргтехніка, засоби зв'язку і сигналізації, робочі меблі, тара тощо);

ь технологічна оснастка (робочі та вимірювальні інструменти, запасні частини тощо);

ь робоча документація;

ь засоби комунікації для подачі на робоче місце енергії, інформації, матеріалів, сировини та ін.

Комплексне оснащення робочого місця є необхідною передумовою ефективної організації процесу праці. Однак іншою важливою умовою є раціональне просторове розміщення засобів оснащення на робочому місці так, щоб забезпечити зручність їх обслуговування, вільний доступ до механізмів, економію рухів і пересувань працівника, зручну робочу позу, хороший огляд робочої зони, безпеку праці, економію виробничої площі, зручний взаємозв'язок із суміжними робочими місцями, з підлеглими і керівниками. Забезпечення цих умов досягається в ході планування робочих місць, яке ми коротко визначаємо як найраціональніше просторове розміщення матеріальних елементів виробництва, що складають оснащення робочого місця, та самого працівника. Рівень організації праці на конкретному робочому місці залежить також від якості його обслуговування. Обслуговування робочого місця передбачає своєчасне забезпечення його всім необхідним, включаючи технічне обслуговування (наладку, регулювання, ремонт); регулярну подачу необхідних видів енергії, інформації та витратних матеріалів; контроль якості роботи обладнання, транспортне та господарське обслуговування (прибирання, чистка обладнання, тощо).

Удосконалення організація обслуговування робочих місць досягається шляхом дотримання принципів. Основні з них - системність, комплексність, плановість, запобігливість, своєчасність, надійність, оперативність, економічність.

Системність - є найважливіший принцип при побудові або проектуванні обслуговування. Полягає в тому, що організація обслуговування повинна бути продумана досконально, тут не повинно бути другорядних питань. Кожний вид обслуговування повинен ретельно пропрацювати з погляду організації роботи усередині функціонального підрозділу, зайнятого його виконанням, а також з урахуванням його взаємозв'язку з іншими видами обслуговування і з організацією роботи того робочого місця, яке підлягає обслуговуванню.

При удосконалені системного підходу важливо точно сформулювати мету роботи. А вона полягає в тому, що робота по обслуговуванню повинна бути підлеглий потребам обслуговуваних робочих місць

Комплексність обслуговування полягає в тому, що необхідно організувати в рівному ступені добре всі види обслуговування. комплексного опрацьовування організації обслуговування означає її обхват всіх питань обслуговування по всіх виробничий значущим функціям обслуговування. Повнота обслуговування досягається узгодженістю за часом всіх видів обслуговування.

Плановість обслуговування означає, що воно повинне бути частиною внутрішньовиробничого планування. Обслуговування не повинне бути стихійним, його слід організовувати на основі розрахунків потреби у видах, термінах і об'ємах обслуговування для кожного робочого місця. Планування обслуговування необхідно проводити завчасно, регулярно, в певні проміжки часу. Плановість досягається тоді, коли система обслуговування повністю узгоджується з системою оперативного планування змінних завдань і забезпечує чітку послідовність роботи допоміжних служб і робітників відповідно до змісту основного процесу.

Запобігливість обслуговування означає таку його організацію, яка не допускає зупинки виробництва через невчасне виконання робіт по обслуговуванню робочого місця. Запобігливість - це попереджувальне обслуговування, засноване на розрахунках ресурсів роботи устаткування і окремих його частин, на розрахунках запасів сировини, матеріалів, палива, інструментів на робочому місці, необхідних для безперебійної роботи.

Керуючись принципом запобігливості, ремонтувати устаткування слід не тоді, коли воно вийшло з ладу, а тоді, коли підійшов час для попереджувального ремонту, не дивлячись на те, що устаткування ще можна використовувати. Те ж відноситься до запасів на робочому місці предметів праці, технологічного оснащення і ін. Вони повинні постійно поповнюватися і бути такими, які забезпечують безперервність виробничого процесу. Щоб досягти запобігливості обслуговування, предмети змінного оснащення робочого місця комплектуються наперед: до початку роботи все необхідне повинне знаходитися на робочому місці.

Своєчасність обслуговування полягає в строгому дотриманні встановленого регламенту обслуговування. Все повинне робитися вчасно, у встановлений термін. Від цього залежить чіткість роботи обслуговуваного робочого місця, тому дотримання такого принципу має велике значення.

Надійність обслуговування - це така його якість, яка досягається системою дублювання, підстраховування на випадок непередбачених порушень у виконанні функції обслуговування. Працівник, одержуючий обслуговування, повинен бути упевнений в тому, що воно відбудеться вчасно, в потрібному об'ємі і необхідної якості. Надійність обслуговування - це ознака високої його організації.

Оперативність полягає в здатності системи обслуговування швидко реагувати на непередбачені збої в обслуговуванні і усувати недоліки. Цей принцип безпосередньо пов'язаний з принципом надійності, вони доповнюють один одного.

Економічність означає, що організовуючи систему обслуговування, необхідно розраховувати різні варіанти її здійснення і вибрати той з них, який при дотриманні всіх вище перерахованих принципів зажадає якнайменші витрати праці і матеріальних засобів. Принцип економічності забезпечується використовуванням найдосконаліших технологій обслуговування і встановленням величини трудових і матеріальних витрат на основі науково обґрунтованих нормативів для розрахунку таких витрат.

На підприємствах розрізняють також форми організації обслуговування робочих місць. Ними можуть бути чергове, планово-запобіжне і стандартне обслуговування.

Чергове обслуговування - це обслуговування по виклику, його організовують, як правило, в умовах одиничного і дрібносерійного виробництва. При цьому обслуговуючий персонал викликають на робоче місце у міру необхідності. Така організація обслуговування не завжди гарантує його своєчасність, допускає можливість зупинок виробничого процесу, непродуктивних втрат робочого часу, але відрізняється відносною простотою.

Планово-попереджувальна обслуговування найбільш часто застосовується в серійному виробництві і проводиться по планах-графікам (розкладу). Ця форма організації обслуговування вимагає більшої підготовчої роботи, ніж чергове обслуговування, характеризується чітким ритмом роботи служб обслуговування і мінімальною вірогідністю простоїв робочого місця через невчасність обслуговування.

Стандартне обслуговування використовують в потоково-масових виробництвах. Це найдосконаліша форма організації обслуговування робочих місць. Воно проводиться в строго регламентованому порядку по стандартних розкладах і стандарт-планах. Цю форму організації обслуговування називають стандартною ще і тому що, будучи обгрунтованою і розробленою, система обслуговування включається в стандарт підприємства, який є обов'язковий для всього персоналу документом.

Стандартне обслуговування характеризується високою економічністю, відсутністю простоїв з вини обслуговуючих робочих, але вимагає чіткої організації основного виробництва.

Розробку організації обслуговування робочих місць доцільно проводити в наступній послідовності:

ь встановлюється склад і об'єм робіт по обслуговуванню в цілому для підрозділу;

ь виділяються роботи по обслуговуванню, які доцільно передати основним працівникам;

ь виходячи з складу і об'єму робіт розраховуються норми витрат праці допоміжних працівників для обслуговування робочих місць (норми чисельності, норми обслуговування, норми часу обслуговування);

ь склад і об'єм робіт по обслуговуванню розподіляються між допоміжними працівниками з урахуванням функціонального розділення праці між ними і норм витрат праці;

ь встановлюються форми обслуговування (індивідуальна, колективна) і розробляються умови їх застосування;

ь розраховуються фізичні норми обслуговування;

ь розробляються регламенти обслуговування (графіки, розклади, маршрути руху);

ь проектується організація стаціонарних і пересувних робочих місць допоміжних працівників В результаті удосконалення принципів може бути сформована оптимальна система обслуговування, забезпечуючи безперервність всього виробничого процесу.

Вимоги до робочого місця

Головним елементом впорядкування управлінського процесу вважається впровадження типових проектів організації робочих місць. Інтер'єр має важливе значення:

ь щоб високу стелю зробити нижче, її фарбують в більш темний колір і навпаки;

ь якщо спеціально немає необхідності в підсиленні освітленості приміщення, то підлогу слід робити більш темною, ніж стіни;

ь слід уникати різких контрастів у кольорі;

ь використовуючи колір, можна підкреслити найважливіші елементи приміщення і приховати менш важливі (для виділення використовують більш яскраві кольори);

ь має підтримуватися постійна вогкість повітря і температура від 18 до 20єС. Можна досягти цього за допомогою кондиціонерів. Це збільшує продуктивність праці на 15%;

ь уникнення травматизму.

Робоче місце - просторова зона, оснащена необхідними матеріальними засобами і технікою, певним чином організована, для здійснення трудової діяльності працівником, місце, де виконується робота.

Організація робочого місця - сукупність заходів для оснащення робочого місця пристроями і предметами праці та їх розташування в необхідному порядку.

Робоча зона - частина простору робочого місця, обмеженого крайніми точками доступності рук і ніг працюючого із зсувом на

1-2 кроки від умовного центру робочого місця.

Проектування організації робочого місця

1. Зміст праці (що і за допомогою чого робиться).

2. Технологічні, інформаційні та інші зв'язки.

3. Ескіз розміщення устаткування.

4. Забезпечення необхідними ресурсами.

5. Господарське і технічне обслуговування.

6. Кваліфікаційні та освітні вимоги до працівників.

Є кількісні та якісні показники до вимог, що висуваються до проектування робочих місць. Обов'язкові - санітарія, техніка безпеки, правила використовування устаткування (порушення може призвести навіть до кримінальної відповідальності); бажані - естетичність, ергономічність.

Удосконалення робочого місця бухгалтера

Розглянемо ефективність пропонованих заходів на прикладі робочого місця бухгалтера - економіста:

1. Збільшення і доведення до необхідної норми освітлення дозволить працівнику не напружувати зір і істотно підняти продуктивність його роботи.

2. Оснащення даного робочого місця додатковими засобами естетизації, зокрема жалюзі або штори, дозволить уникнути підвищення температури повітря в приміщення (особливо в літній період) і запобігти передчасному виходу з ладу організаційної і основного технологічного устаткування.

3. Оснащення господарський - побутовими обладнаннями для прибирання приміщення істотно понизило б зміст пилу в повітрі, а так само бруду і сміття на даному робочому місці. Це привело б до зменшення стомлюваності працівника, до пониження ризику захворювання дихальних шляхів, а так само запобігло передчасній поломці комп'ютерної і копіювальної техніки.

4. Наладка і регламентація постачання канцелярськими товарами дозволила б уникнути затримок в роботі бухгалтера - економіста.

5. Підбір потрібних меблів, дозволило б істотно понизити стомлюваність виконавця, що привело б до зростання його продуктивності.

6. Оснащення робочою тарою дозволило б скоротити час на пошуки потрібних документів.

7. Оснащення сканером дозволило б істотно підвищити продуктивність роботи за рахунок ліквідації часу, який працівник витрачає на відлучення від роботи для сканування документа, а так само ліквідовувало б непотрібні відволікання директора.

8 Оснащення засобами механічної вентиляції (кондиціонер, винтиляторів) приміщення, збільшило б комфортність роботи і, як наслідок, підвищило б її якість і терміни виконання.

Висновок до розділу 4

Всі поняття, окрім робочого місця, є в тій чи іншій мірі досить абстрактними, оскільки виражаються через інші поняття. Наприклад, якомога описати робочу ділянку? Це є ніщо інше як сума робочих місць. У свою чергу з суми робочих ділянок формується цех, а з останніх складається сама організація. Ми бачимо, що робоча ділянка є сумою характеристик робочих місць, тобто він напряму залежить від робочих місць розташованих на ньому. Так, якість виробництва в цеху знаходяться в безпосередній залежності від якості виробництва на робочій ділянці. А продуктивність всієї організації в цілому знаходитися в тісному взаємозв'язку з продуктивністю що входять в неї цехів. З цього всього можна зробити висновок про те, що якість роботи на робочому місці впливає на всю організацію в цілому. Тому раціоналізація робіт на низовій ланці - робочому місці, є самим обгрунтованим з тієї точки зору, що покращуючи показники роботи на робочих місцях, ми покращуємо роботу всієї організації вцелом. Окрім цього організація робочого місця безпосередньо формує обстановку і роботу, в якій постійно знаходиться працівник на виробництві, що впливає на самопочуття, настрій, працездатність і, кінець кінцем, на продуктивність праці.

Будь-яка робота немислима без обслуговування як трудового процесу, так і самого працівника. Обслуговування займає одну з ключових ролей в раціоналізації робочого місця, оскільки саме вона часто визначає ту атмосферу, в якій знаходитиметься той або оний працівник. Тому дуже важливо надати належну увагу цьому аспекту наукової організації праці.



ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Грошові кошти є найбільш обмеженим ресурсом і успіх підприємства у виробничо-комерційній діяльності визначається здатністю керівництва мобілізувати ці засоби і ефективно їх використовувати.

Розрахунки готівкою здійснюються при купівлі дрібних господарських речей, виплаті заробітної плати, оплаті витрат на відрядження тощо, майже весь інший платіжний оборот, як по товарних, так і по всіх інших операціях, охоплюється безготівковими розрахунками. Установи банку здійснюють безготівкові розрахунки у формах, встановлених Національним банком України, а також прийнятих у міжнародній банківській практиці.

Необхідно наголосити на тому, що система безготівкових розрахунків сприяє зміцненню договірної дисципліни, прискоренню оборотності оборотних засобів, ефективному використанню коштів і посиленню контролю за фінансовою діяльністю підприємства.

Проведення розрахунково-касових операцій через банк дозволяє державі всебічно контролювати господарчо-фінансову діяльність підприємств. Банк контролює підприємства й у частині дотримання ними установлених фондів заробітної плати, лімітів на відрядження і господарські витрати, стежить за своєчасністю розрахунків підприємств із бюджетом по податках і платежам, за своєчасною оплатою рахунків і платіжних вимог постачальників, видає підприємству позички на різні цілі, під визначені забезпечення і спостерігає за поверненням цих позичок у встановлений термін і т.п.

Оскільки грошові кошти виступають посередником у всіх розрахунках, то для забезпечення нормального кругообігу їх у господарстві необхідно правильно і вчасно виконувати всі розрахунки. В свою чергу ефективність розрахункових операцій багато в чому залежить від стану бухгалтерського обліку коштів, розрахункових і кредитних операцій. Перед бухгалтерським обліком в області обліку грошових коштів стоять наступні основні задачі:

ь своєчасне і правильне проведення необхідних розрахунків як шляхом безготівкових перерахувань, так і готівкою;

ь повне й оперативне відображення в облікових регістрах наявності і руху грошових коштів і розрахункових операцій;

ь дотримання діючих правил використання коштів по призначенню відповідно до виділених лімітів, фондів і кошторисів;

ь організація і проведення у встановлений термін інвентаризацій коштів і стану розрахунків, вишукування можливостей недопущення виникнення простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості;

ь контроль за наявністю і схоронністю грошей у касі, на розрахунковому й іншому рахунках у банках;

ь контроль дотримання розрахунково-платіжної дисципліни, своєчасності перерахування сум за матеріальні цінності, а також коштів, отриманих у порядку кредитування.

Основу побудови бухгалтерського обліку безготівкових розрахунків визначають основні принципи їх організації. При цьому, інформаційні зв'язки між первинними документами, реєстрами аналітичного та синтетичного обліку, бухгалтерською звітністю в значній мірі залежать від форми та порядку здійснення безготівкових розрахунків.

Потрібно перейти на ту, систему обліку, яка дозволяє набагато простіше обліковувати операції, широко використовувати комп'ютерну техніку. В розвинутих країнах компанії стараються перейти на так званий безпаперовий офіс, адже в умовах ринкових відносин інформація - це гроші, а своєчасна інформація - великі гроші.



Огляд авторефератів та наукових статей

	Джерело	Зміст
	Гриліцька Анжела Вікторівна, кандидатська дисертація “Облік,аудит та аналіз грошових коштів: управлінський аспект.” Київ - 2006	Метою дисертаційного дослідження є розвиток теоретичних положень і розробка організаційно-методичних рекомендацій з удосконалення обліку, аудиту та аналізу грошових коштів та грошових потоків для підприємств споживчої кооперації з метою підвищення ефективності управління ними. Відповідно до поставленої мети передбачено вирішення таких основних завдань: ь поглибити дослідження сутності грошей як економічної категорії та уточнити їх визначення на мікрорівні; ь на основі удосконаленої класифікації грошових потоків дослідити закономірності та особливості їх формування на підприємствах споживчої кооперації, розкрити роль управління грошовими потоками в підвищенні фінансової стабільності підприємств; ь надати пропозиції щодо удосконалення обліку грошових коштів та їх відображення у фінансовій звітності; ь розробити алгоритм формування та модель грошового потоку на підставі Звіту про рух грошових коштів; ь визначити методичні прийоми проведення внутрішнього аудиту операцій з руху грошових коштів, що уможливить встановлення єдиних підходів до розробки методик контролю та процедур управління грошовими коштами; ь удосконалити методику аналізу достатності грошових коштів підприємств з використанням моделей Баумоля, Міллера-Орра, Стоуна з метою підвищення ефективності системи управління грошовими коштами; ь визначити шляхи удосконалення та обґрунтувати методику ретроспективного аналізу грошових потоків на прикладі підприємств споживчої кооперації, запропонувати шляхи їх виходу зі стану неплатоспроможності; ь опрацювати методику прогнозного аналізу грошових потоків та розробити бюджет грошових коштів для підприємств споживчої кооперації
	Івашевська Олена Михайлівна, кандидатська дисертація ”Облік і аналіз ліквідних активів”. Київ - 2006	Мета дисертаційної роботи - обґрунтування теоретичних і методичних положень, розробка практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення обліку й аналізу операцій з ліквідними активами, методів формування інформації про них у звітності для розвитку інформаційної системи підприємства з метою управління його платоспроможністю. Відповідно до поставленої мети в дисертації було вирішено такі завдання: ь дослідження ролі оборотних і фінансових активів в економічному механізмі підприємства, обґрунтування доцільності виокремлення категорії “ліквідні активи” як об'єкта управління, уточнення їх визначення та складу; ь аналіз особливостей функціонування грошей на макроекономічному рівні, а також в операційній, інвестиційній, фінансовій діяльності промислового підприємства, виділення зовнішніх і внутрішніх чинників дефіциту ліквідних активів на суднобудівних та судноремонтних підприємствах, обґрунтування заходів, необхідних для підвищення їхньої фінансової стабільності; ь узагальнення чинних методик обліку елементів ліквідних активів, норм стандартів фінансової звітності для розробки пропозицій щодо вдосконалення обліку еквівалентів грошових коштів, операцій факторингу й купівлі-продажу векселів, дебіторської заборгованості замовників за будівельними контрактами, а також рекомендацій з організації аналітичного обліку грошових документів; ь удосконалення підходів до формування звітності про рух грошових коштів, а також розкриття інформації про ліквідні активи у Балансі та Примітках; ь розширення методики аналізу ліквідності і грошових потоків за даними звітності через обґрунтування й доповнення системи фінансових коефіцієнтів; ь обґрунтування організаційної моделі оперативного, поточного аналізу й фінансового планування грошових потоків із використанням системного підходу.
	Варавка Василь Володимирович,кандидатська дисертація “Облік,контроль і аналіз руху грошових коштів підприємства: методика і оргінізація”	Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій стосовно удосконалення методики і організації обліку, контролю і аналізу руху грошових коштів суб'єктів підприємницької діяльності. Для досягнення мети поставлені наступні завдання: ь уточнити економічну сутність руху грошових коштів та вдосконалити його класифікацію як основу інформаційної системи обліку, контролю і аналізу; ь виявити тенденції, закономірності і напрями розвитку методики та організації обліку, контролю і аналізу руху грошових коштів та визначити основні проблеми, які потребують вирішення в контексті удосконалення інформаційного забезпечення процесу прийняття рішень щодо руху грошових коштів; ь розробити рекомендації щодо удосконалення методики і організації фінансового обліку руху грошових коштів підприємства; ь запропонувати організаційні засади управлінського обліку руху грошових коштів за центрами фінансової відповідальності; ь удосконалити організаційні засади контролю і аналізу руху грошових коштів від поточної господарської діяльності та руху грошових коштів, пов'язаного з розвитком підприємства; ь удосконалити методику контролю і аналізу руху грошових коштів від поточної господарської діяльності підприємства; ь розробити рекомендації щодо удосконалення методики контролю і аналізу руху грошових коштів, пов'язаного з розвитком підприємства.
	Гриліцька А.В., стаття “Гроші і грошові активи підприємства”	Метою статті є дослідження грошей і грошових активів підприємства. Перш за все, визначити відмінність між поняттями "грошові активи", "грошові засоби", "грошові кошти", розкрити вплив функцій грошей на систему бухгалтерського обліку та запропонувати деякі зміни у план рахунків.
	Гавриленко В.О., Олексюк І.В. “Удосконалення обліку грошових коштів на підприємствах торгівлі”	Підприємства торгівлі в ході своєї діяльності постійно підтримують фінансові взаємовідносини з іншими підприємствами й організаціями, працівниками підприємства та окремими особам, тому зростає потреба всіх рівнів управління у своєчасній і достовірній інформації, що забезпечує прийняття обґрунтованих рішень. У зв'язку з цим роль обліку грошових коштів на підприємствах торгівлі набуває широкого значення. Грошовим коштам належить значне місце в життєдіяльності торговельних підприємств. Вони є вираженням оборотних коштів на стадіях постачання і реалізації та вираженням капіталу підприємства, який спрямований на забезпечення його повноцінного функціонування.
	Адамова І.З., Грубляк С.А. “Організація управлінського обліку в умовах компютерної обробки даних”	1. Оформлення операцій з грошовими коштами Облік готівкових національних і валютних коштів може вестися в декількох касах, наприклад, в основній касі, касі керівника і т.д. У цьому випадку слід розглядати касу як об'єкт обліку готівки, а не як офіційну касу підприємства. Відмінною особливістю програми є можливість в одному документі оформляти всі операції з національною та валютною готівкою, що здійснюються за день в одній касі. Така можливість значно скорочує час, необхідний для введення даних. В управлінському обліку для контролю підзвітних грошових коштів недостатньо вказувати статтю руху грошей при списанні готівки під звіт. Грошові кошти, видані підзвітній особі, можуть використовуватися нею для здійснення різних платежів. Можливість вказівки будь-якої статті руху грошей при списанні підзвітних засобів є характерною особливістю програми «1С: Управляющий 8. Стандарт». Ця можливість дозволяє керівникові контролювати рух підзвітних грошей і напрям їх використання. Інформацію по розрахунках з підзвітними особами можна знайти в описі підсистеми „Расчеты с сотрудниками". 2.Звітність по грошових коштах Програма дозволяє аналізувати обороти готівки, безготівкових і підзвітних грошових коштів по касах, розрахункових рахунках і підзвітних особах підприємства. Звіт «Відомість залишків і зворотів грошей» дає керівникові інформацію про те, де знаходяться гроші підприємства. Звіт «Структура вступів і платежів грошей» дає керівникові інформацію про те, звідки прийшли гроші і куди вони були витрачені. Окрім оборотів грошей програма дозволяє відстежувати хронологію операцій з грошовими коштами. Користувач може вибирати і групувати об'єкти обліку грошових коштів (каса, розрахунковий рахунок, підзвітні особи), по яких будуть відображені всі операції з грошовими коштами за вказаний період. 3.Контроль запланованих і фактичних грошових потоків Звіт «Порівняння грошових потоків» дозволяє детально оцінити зроблені раніше прогнози і проаналізувати відхилення між запланованим і фактичним рухом грошей.
	Шубіна С.В., Авакян М.Ю. “Напрямки управління грошовими потоками підприємства: теоретичні аспект”	1. Мета наукового дослідження є теоретичне обґрунтування сутності управління грошовими потоками підприємства, визначення ролі системи управління грошовими потоками та напрямків поліпшення фінансового стану суб'єкта господарювання на базі узагальнення існуючих концепцій. 2. У процесі дослідження були використані наступні методи порівняльного аналізу, синтезу, систематизації та узагальнення (для уточнення сутності категорій для обґрунтування послідовності формування напрямків управління грошовими потоками підприємства); статистичні (для групування інформації, для дослідження впливу певних факторів на ефективність управління грошовими потоками).
	Талах Т. А. “Особливості методики проведення аналізу та оптимізації грошових потоків підприємства”	Важливою характеристикою платоспроможності сучасного підприємства є його можливість генерувати грошові кошти. Нерідко прибуткове підприємство може виявитися неплатоспроможним, тобто мати дефіцит грошових коштів, і навпаки, збиткове підприємство може мати значні суму коштів. Це наслідок незбалансованості надходжень і відтоків грошових коштів за часом виникнення і величині. Тому виникає необхідність комплексного підходу до аналізу грошових потоків підприємства та розрахунку оптимального грошового потоку. Отже, метою даної статті є дослідження особливостей методики аналізу грошових потоків на підприємстві та вивчення способів їх оптимізації.

Огляд періодичної літератури

№	Джерело	Зміст
1	“Все про бухгалтерський облік” №14/2008 “Готівкові розрахунки”	Весь випуск присвячений даній темі. Зокрема розглядаються такі питання: 1. Що потрібно знати про розрахункові документи “Про те, як оформляти і застосовувати видатковий і прибутковий касові ордери, касові та розрахункові чеки...”(І.Назаренко) 2. Розмінна монета в касі “Два способи оформлення...”(І.Назаренко) 3. Договір про повну матеріальну відповідальність з касиром “Коли і як його укладають...” 4. (С.Ільяшенко) 5. Граничний строк внесення понадлімітної виручки до банку “Якщо понадлімітна виручка потрапить до банку наступного дня, штраф вам не загрожує...” (С.Пісочний) 6. Факсиміле на касових документах “Чинне законодавство не дозволяє використовувати факсиміле для підписання касових документів...” (Б.Свіржський) 7. Строки для зберігання в касі коштів на виплату лікарняних “Якщо сума лікарняних більше ліміту -- її (чи її частину) потрібно здати до банку; коли вона менше ліміту -- її можна залишити в касі до дня виплати...”(В.Нагорний) 8. Ліміт каси: розраховуємо і встановлюємо “Ліміт каси потрібен для того, щоб мати можливість зберігати гроші у ній. Доти, поки підприємство не встановлює його, ліміт залишку готівки в касі вважають нульовим...”(І.Шершун) 9. Перегляд ліміту каси “Причин може бути дві: 1) зміни законодавства і 2) бажання підприємства...” (І.Шершун) 10. Можливість працювати без ліміту “Банки, підприємці та всі, хто не хоче, вправі не встановлювати собі ліміт каси...” (І.Шершун) 11. Вимоги до реквізитів касового чека, що підтверджує податковий кредит з ПДВ “Придбаваючи щось для виробничих потреб за готівку, стежте, щоб продавець видав вам оформлений фіскальний касовий чек. Некоректно заповнений документ не дасть права на податковий кредит(Ю.Знайко) 12. Відповідальність за пошкоджену пломбу на касовому апараті “Як карають за використання касового апарата з пошкодженою пломбою? Що потрібно робити, якщо на касовому апараті виявлено пошкодження пломби?...”(Є.Рудий) 13. 1Застосування адмінштрафу за порушення правил ведення касових операцій “Порушення правил ведення касових операцій тягне за собою накладення штрафу від 8 до 15 НМДГ...”(С.Строїч) 14. Проведення розрахунків через РРО 15. Розгляд нормативних документів з даної теми
2	“Все про бухгалтерський облік” №37/2008 Назаренко І. “Касові операції”	У статті розглядаються наступні питання 1. Кількість прибуткових касових ордерів при розрахунках через РРО 2. Порядок ведення касових операцій у 2008р. 3. Нумерація суворих касових ордерів 4. Обнулення нумерації касових документів у зв'язку з їх суворістю 5. Вартість бланків касових документів за балансом 6. Заповнення граф у касових документах на загальні суми
3	“Все про бухгалтерський облік” №38/2008 “Касові ордери та довіреності на одержання ТМЦ стали не суворими”	Мова йдеться про скасування Кабміном Постанови від 06.06.07р. №809, в якій касові ордери перетворились на бланки суворого обліку. Також було відредаговано перелік бланків документів суворого обліку.
4	“Все про бухгалтерський облік” №43/2008 Нікітенко Т. “Оплачуємо товари через касу банку: чи є податкових кредит без податкової накладної”	Без податкової накладної права на кредит немає, що випливає з пп. 7.2.6. Закону України Про прибуток на додану вартість»ю Таким чином, щоб підтвердити право на податковий кредит, в продавця потрібно вимагати податкову накладну.
5	“Все про бухгалтерський облік” №48/2008 І.Назаренко “Як подолати обмеження при готівкових розрахунках”	У статті розглянуто те, що розплачуватися з постачальниками готівкою на суму більше ніж 10тис.грн. можна по-різному. Наприклад: 1. Оформити розрахунок частинами протягом декількох днів 2. Оформити розрахунок через поручителя 3. Застосувати договір купівлі-продажу між працівником, який купив повар на своє ім'я та за власні гроші і підприємством у чиїх інтересах він це зробив
6	“Все про бухгалтерський облік” №53/2008 “Розрахункові операції”	Розглядаються наступні питання: 1. Внесок до статутного фонду готівкою: прямо до каси або лише через банк?(І.Назаренко) 2. Що робити якщо повернено товар, а готівки не вистачає? (С. Пісочний) 3. Чи потрібен РРО при поверненні позики в касу? (С. Пісочний)
7	“Все про бухгалтерський облік” №88/2008 “Грошовий обіг”	У статті розглядається наступне: 1. Які назва та адреса повинні бути в касовому чеку? Санкції за порушення таких вимог (В.Кропивницький) 2. Чи оштрафують підприємця за перевищення розміру готівкових розрахунків (В.Кропивницький) 3. Що робити з невикористаними коштами, знятими з корпоративної картки? (С. Пісочний)
8	“Все про бухгалтерський облік” №7/2009 Алпатова Н. “Звіт про рух грошових коштів”	Розглядається як заповнюється форма №3 фінансової звітності «Звіт про рух грошових коштів. Докладно розкривається що слід заносити до кожного рядка. Розкриваються принципи його заповнення, оскільки вони дають змогу відчути на чому базується звіт і яку інформацію він відображає. Наведено приклади.
9	“Бухгалтерський облік і аудит” 4/2009 “Електронні гроші”	Досліджується сутність, стан та перспективи розвитку електронних грошей в Україні. Розглядаються такі поняття як: 1. Національна система масових електронних платежів (НСМЕП) 2. Смарт картка 3. Офф-лайнова технологія 4. Електронний гаманець 5. Електронний чек 6. Операції, які можуть виконуватись держателями карток НСМЕП 7. Система «Web Money Transfer» 8. Система «Інтернет. Гроші» 9. Електронна (цифрова) готівка
	“Д-т К-т” №39/2009 “ВКО може підписувати заступник керівника”	НБУ роз'яснив, що касові ордери може підписувати керівник або особа, повноваження якої передбачаються установчими документами, наказом про облікову політику, нормативним документом про розподіл обов'язків між керівництвом, посадовою інструкцією відповідного працівника, довіреністю.
1	“Головбух” №10(561)/2008 “Як вигідніше внести кошти в оборот”	Відповіддю на це питання у статті стали 3 варіанта: 1варіант: внесок до статутного капіталу 2варіант: надати своєму підприємству позику а) безпроцентну б) позику з процентами - замість внеску з дивідендами 3варіант: подарунок від засновника
1	“Головбух” №55(606)/2008 Л.Ільяш “Готівковий обіг”	У статті розглядається наступне: 1. Особливості готівкових розрахунків та виплат а) гранична сума готівкових розрахунків б) перевищення граничної суми розрахунків в) особливості розрахунків 2. Встановлення ліміту каси а) що таке ліміт каси і хто його встановлює б) чи можна не встановлювати ліміт каси в) коли переглядається ліміт каси г) особливості встановлення ліміту каси д) порядок встановлення ліміту залишку готівки в касі ж) відповідальність за перевищення ліміту каси 3. Документування касових операцій а) які форми касових документів застосовуються б) квитанція до ПКО і право на податковий кредит

Порівняльна характеристика МСФЗ 7 “Звіти про рух грошових коштів” та П(С)БО 4 ”Звіт про рух гршових коштів”

Ознака	МСФЗ 7	П(С)БО 4
Мета складання звіту про рух грошових коштів	Інформація про зміни в грошових коштів та їх еквівалентів за період представляється у звіті про рух грошових коштів, який класифікує грошові потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Користувачам така інформація необхідна для складання власної думки щодо: ь змін в чистих активах; ь фінансової структури компанії; ь платоспроможності та ліквідності компанії; ь здатності компанії впливати на величину і регулярність потоків грошових коштів; ь здатності компанії генерувати грошові кошти; ь дисконтованою вартості грошових потоків різних компаній в майбутньому (за допомогою моделей).	Надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах (далі - грошові кошти) за звітний період.
Визначення термінів	Грошові кошти складаються з готівки в касі і депозитів до запитання. Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Грошові потоки -- це надходження та вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів. Операційна діяльність - це основна діяльність суб'єкта господарювання, яка приносить дохід, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю. Інвестиційна діяльність - це придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Фінансова діяльність - це діяльність, яка спричиняє зміни розміру та складу власного і запозиченого капіталу суб'єкта господарювання.	Грошові кошти - готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. Група - материнське (холдингове) підприємство та його дочірні підприємства. Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості. Негрошові операції - операції, які не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів. Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Рух грошових коштів - надходження і вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів. Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.
Сфера застосування	ь суб'єктові господарювання слід складати звіт про рух грошових коштів згідно з вимогами цього Стандарту та подавати його як складову частину за кожний період подання фінансових звітів. ь цей Стандарт замінює МСБО 7 "Звіт про зміни у фінансовому стані", затверджений у липні 1977 р. ь користувачі фінансових звітів суб'єкта господарювання зацікавлені в тому, як суб' єкт господарювання генерує і використовує грошові кошти та їхні еквіваленти. Це відбувається незалежно від характеру діяльності суб' єкта господарювання і від того, чи можна розглядати грошові кошти як продукцію суб'єкта господарювання, наприклад, у випадку фінансової установи. Грошові кошти потрібні суб'єктам господарювання, в основному, з однакових причин, якою різною не була б їх основна діяльність, від котрої одержують дохід. Суб' єктам господарювання потрібні грошові кошти для здійснення операцій, погашення зобов' язань і забезпечення доходу інвесторам. Відповідно, цей Стандарт вимагає від усіх суб'єктів господарювання подання звіту про рух грошових коштів.
Загальні положення	ь Мета ь Сфера застосування ь Грошові кошти та їхні еквіваленти ь Визначення ь Подання звіту про рух грошових коштів

Подобные документы

• Облік грошових коштів на рахунках в банках

  Порядок відкриття, переоформлення і закриття рахунків в установах банків. Завдання обліку і контролю руху коштів на рахунках. Форми безготівкових розрахунків в Україні, їх документальне оформлення. Синтетичний і аналітичний облік руху коштів на рахунках.
  
  курсовая работа [250,8 K], добавлен 27.04.2015
  

• Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками

  Розгляд нормативно-правового регулювання розрахункових відносин на підприємствах та форми безготівкових розрахунків. Документальне оформлення операцій за розрахунками з постачальниками та підрядниками. Синтетичний і аналітичний облік таких розрахунків.
  
  курсовая работа [109,1 K], добавлен 12.05.2013
  

• Облік безготівкових розрахунків у бюджетних установах

  Облік та аудит проведення безготівкових розрахункових операцій. Теоретичний аспект безготівкових форм розрахунку. Акредитив, розрахункові чеки та платіжні картки. Платіжне доручення, платіжна вимога, платіжна вимога-доручення. Вексельна форма розрахунків.
  
  реферат [63,3 K], добавлен 07.12.2010
  

• Облік готівкових та касових операцій приватного підприємства "Індустрія Клімату"

  Теоретичні основи обліку готівкових та касових операцій: економічний зміст, законодавчо-нормативне регулювання. Характеристика ПП "Індустрія Клімату", формування її облікової політики. Організація бухгалтерського обліку готівкових та касових операцій.
  
  дипломная работа [341,3 K], добавлен 14.12.2009
  

• Організація обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

  Організаційно-економічна характеристика товариства з обмеженою відповідальністю "Ранок". Форми безготівкових розрахунків. Організація первинного обліку. Синтетичний і аналітичний облік. Напрямки удосконалення розрахунків з постачальниками і підрядниками.
  
  курсовая работа [62,5 K], добавлен 13.09.2013
  

• Облік грошових коштів на рахунках в банку

  Організаційна характеристика і облікова політика господарства. Правила заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях. Первинні документи обліку коштів і розрахунків. Документація з безготівкових розрахунків платіжної системи України.
  
  курсовая работа [50,2 K], добавлен 23.12.2012
  

• Документальне оформлення та облік касових операцій

  Організація готівкових розрахунків в Україні та законодавче регулювання готівкового обігу. Документування господарських операцій з руху грошових коштів у касі. Синтетичний та аналітичний облік касових операцій. Порядок проведення інвентаризації каси.
  
  курсовая работа [56,0 K], добавлен 19.09.2014
  

• Облік безготівкових розрахунків (на прикладі ЗАТ "Галахер Україна")

  Економічна сутність, нормативна база та організація обліку операцій на рахунках в банку на підприємстві. Практичні аспекти обліку безготівкових операцій ЗАТ "Галахер Україна". Впровадження розрахунків в системі платежів "Клієнт-банк" на підприємстві.
  
  курсовая работа [109,5 K], добавлен 03.06.2010
  

• Бухгалтерський облік в в КРУ "Медичний центр по обслуговуванню депортованих народів"

  Облік коштів на рахунках в держказначействі, розрахунків з підзвітними особами. Касові операції. Планування і контроль наявності та руху грошових коштів. Облік оплати праці, розрахунків з працівниками, зі страхування, з бюджетом. Облік витрат і доходів.
  
  отчет по практике [52,6 K], добавлен 22.11.2013
  

• Грошові розрахунки та їх документообіг

  Загальна характеристика організації грошових розрахунків (готівкових та безготівкових). Порядок оформлення, схема документообігу розрахункових документів та їх приймання установами банків. Особливості відкриття і режим функціонування рахунків у банках.
  
  контрольная работа [236,5 K], добавлен 06.10.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам