Економічний потенціал аграрних підприємств: механізми формування та розвитку

1244

1198

2690

2663

7887

7606

Працезабезпеченість, осіб

1,9

6,3

2,6

6,1

2,7

4,7

Отримано на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.: валової продукції

126,48

161,61

184,80

189,91

213,48

227,74

товарної продукції

170,54

239,35

240,03

258,28

383,22

364,59

прибутку (збитку)

41,96

7,68

38,34

-5,25

87,62

83,74

Продуктивність праці, тис. грн./особу

66,24

26,59

73,36

30,58

76,71

49,92

Рівень рентабельності (збитковості), %

31,8

3,9

18,5

-2,2

40,7

31,3

Норма прибутку, %

10,0

2,2

9,4

-1,1

9,2

13,8

Як свідчать дані таблиці 2.37, зі збільшенням розміру економічного потенціалу підвищується ефективність виробництва. Слід відмітити, що у другій групі підприємств, які мають сільськогосподарські угіддя розміром 2000 - 4000 га у середньому спостерігалося значне зниження ефективності господарської діяльності.

Досить високою ефективністю діяльності характеризувалися підприємства, які мають у середньому 1244 га сільськогосподарських угідь та працезабезпеченість до 4 осіб, рентабельність яких знаходиться на рівні 31,8 % та підприємства, що мають у середньому 7887 га угідь та працезабезпеченість до 4 осіб, рентабельність даних підприємств складає 40,7 % [163, с. 45].

Якщо досліджувати вплив працезабезпеченості, то можна відмітити, що вища ефективність спостерігається у тих аграрних підприємствах, які мають працезабезпеченічть у межах 1,9 - 2,7 осіб.

Для підвищення ефективності використання економічного потенціалу необхідно впроваджувати систему економічних, організаційних і соціальних чинників, що забезпечують комплексне використання усіх елементів економічного потенціалу підприємства. При цьому потрібно враховувати дії як зовнішніх, так і внутрішніх чинників, що впливають на ефективність використання потенціалу.

Елементи, які складають аграрний економічний потенціал, якісно неоднорідні за функціональною ознакою, адже усі вони являють собою ресурси, що визначають результати виробництва. Для кількісної співставності різнойменні види ресурсів необхідно привести до єдиної розмірності, для чого використаємо метод стандартизації, методичні засади якого описані у підрозділі 1.3.

У результаті застосування методу питомої участі різні види ресурсів, стають кількісно порівнянними, однорідними, а, отже, і зіставними і можуть додаватися, оскільки розраховані до однієї бази. Подібного роду підсумовування правомірне з погляду статистичної методології ще й тому, що сукупні ресурси - не набір випадкових якісно різних ознак. Це система органічно взаємозалежних і взаємозумовлених елементів продуктивних сил, об'єднаних продуктивним характером їх споживання з метою створення матеріальних благ, необхідних для існування і розвитку суспільства.

Розглянемо розраховані значення економічного потенціалу в розрізі окремих сільськогосподарських підприємств Полтавської області за даними таблиці 2.38.

Таблиця 2.38 Індекси економічного потенціалу аграрних підприємств Полтавської області, 2007 - 2009 рр.

Підприємства	Роки:	Абсолютне відхилення 2009 р. до 2007 р, (+, -)
	2007	2008	2009
СВК “Батьківщина” Котелевського району	2,784	2,992	2,927	0,143
ПОСП ім. Суворова Решетилівського району	0,690	0,559	0,590	-0,1
ДПДГ “Степне” Полтавського району	1,526	1,449	1,482	-0,044

Аналіз даних таблиці 2.38 показує, що найбільшим економічним потенціалом володіє СВК “Батьківщина”, розмір якого за досліджуваний період збільшився на 0,143 до 2,927. Друге місце займає ДПДГ “Степне” - 1,482, однак слід відмітити негативну тенденцію до зменшення розмірів потенціалу підприємства у порівнянні з іншими аграрними підприємствами. Найменший економічний потенціал має ПОСП ім. Суворова - 0,59.

За допомогою методики, описаної у розділі 1.3, розрахуємо інтегральний індекс ефективності використання економічного потенціалу, але в якості результативного критерію використаємо не чистий прибуток, а валову продукцію. Це обумовлено тим, що аграрні підприємства Полтавського району у 2007, 2009 рр. були збиткові, що не дозволяє обчислити інтегральний індекс для ДПДГ “Степне” Полтавського району.

Дослідимо динаміку індексу ефективності використання економічного потенціалу СВК “Батьківщина” за допомогою таблиці 2.39.

Таблиця 2.39 Індекси ефективності використання потенціалу СВК “Батьківщина”, 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки:	Абсолютне відхилення 2009 р. до 2007 р, (+, -)
	2007	2008	2009
Індекс продуктивності праці	1,663	1,692	1,548	-0,115
Індекс фондовіддачі	1,363	1,229	1,132	-0,231
Індекс матеріаловіддачі	2,478	2,571	1,952	-0,526
Індекс ефективності використання земельних ресурсів	1,968	2,066	1,795	-0,173
Інтегральний індекс ефективності використання потенціалу	1,823	1,823	1,574	-0,249

Як свідчать дані таблиці 2.39, ефективність використання потенціалу у СВК “Батьківщина” порівняно з середньорайонними показниками у 2009 р. була вища на 57,4 %, однак за досліджуваний період інтегральна ефективність зменшилася на 24,9 %. Це зумовлено зниженням усіх одиничних показників ефективності діяльності підприємства порівняно з базисним періодом.

Розглянемо індекс ефективності використання потенціалу ПОСП ім. Суворова за допомогою таблиці 2.40.

Таблиця 2.40 Індекси ефективності використання потенціалу ПОСП ім. Суворова, 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки:	Абсолютне відхилення 2009 р. до 2007 р, (+, -)
	2007	2008	2009
Індекс продуктивності праці	0,881	0,794	0,563	-0,318
Індекс фондовіддачі	1,324	1,618	1,323	-0,001
Індекс матеріаловіддачі	1,563	1,491	1,427	-0,136
Індекс ефективності використання земельних ресурсів	1,414	1,146	0,991	-0,423
Інтегральний індекс ефективності використання потенціалу	1,267	1,217	1,013	-0,254

Виходячи з даних, наведених у таблиці 2.40, можна відмітити, що інтегральна ефективність використання потенціалу ПОСП ім. Суворова за досліджуваний період зменшилася на 25,4 % до 1,3 %, тобто у звітному році ефективність використання потенціалу знаходилася на рівні середньорайонних показників. Слід відмітити, що у попередніх роках підприємство мало вищу ефективність використання потенціалу за рахунок вищих одиничних показників таких, як індекс фондовіддачі, індекс матеріаловіддачі та індекс ефективності використання земельних угідь. При цьому підприємство значно відстає за показником продуктивності праці.

Дослідимо ефективність використання потенціалу ДПДГ “Степне” за даними таблиці 2.41.

Таблиця 2.41 Індекси ефективності використання потенціалу ДПДГ “Степне”, 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки:	Абсолютне відхилення 2009 р. до 2007 р, (+, -)
	2007	2008	2009
Індекс продуктивності праці	1,032	0,956	0,703	-0,329
Індекс фондовіддачі	0,795	0,953	0,940	0,145
Індекс матеріаловіддачі	1,819	2,021	1,718	-0,101
Індекс ефективності використання земельних ресурсів	2,644	2,277	2,350	-0,294
Інтегральний індекс ефективності використання потенціалу	1,410	1,431	1,278	-0,132

Аналіз даних таблиці 2.41 показує, що інтегральна ефективність використання потенціалу ДПДГ “Степне” за 2007 - 2009 рр. зменшилася на 13,2 % до 27,8 %. Зниження ефективності використання потенціалу обумовлене зниженням рівня продуктивності праці та фондовіддачі на підприємстві порівняно з середньорайонними показниками. При цьому на підприємстві спостерігається досить високий рівень використання земельних ресурсів та оборотних фондів.

У світовій та українській фінансово-аналітичній практиці розроблено систему фінансових коефіцієнтів, які відображають різні аспекти стану активів і пасивів балансу, характеризуючи фінансову стійкість підприємства. Розглянемо показники фінансової стійкості та ділової активності СВК “Батьківщина” за даними таблиці 2.42.

Таблиця 2.42 Показники фінансової стійкості та ділової активності СВК “Батьківщина” Котелевського району, 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки:	Абсолютне відхилення 2009 р. від 2007 р., (+, -)
	2007	2008	2009
Коефіцієнт автономії	0,935	0,963	0,940	0,005
Коефіцієнт фінансової стабільності	14,314	26,024	15,761	1,447
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	0,307	0,0	0,351	0,044
Коефіцієнт поточних зобов'язань	0,693	1,000	0,649	-0,044
Коефіцієнт фінансового лівериджу	0,021	0,0	0,022	0,001
Коефіцієнт страхування бізнесу	0,553	0,538	0,531	-0,022
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,531	0,524	0,551	0,02
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами	0,918	0,935	0,932	0,014
Тривалість одного обороту оборотних активів, днів	356	348	294	-62
Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості, днів	91	91	160	69
Середній період погашення кредиторської заборгованості, днів	20	24	17	-3
Чиста рентабельність капіталу, %	12,3	20,7	22,0	9,7
Період окупності капіталу, років	8,1	4,8	4,5	-3,6
Чиста рентабельність господарської діяльності, %	24,3	43,3	41,9	17,6

Як свідчать дані таблиці 2.42, СВК “Батьківщина” має високий рівень фінансової стійкості. Коефіцієнт автономії збільшився до 0,94, що свідчить значну питому вагу власного капіталу та про низький рівень фінансової залежності підприємства від кредиторів. У структурі залучених коштів у 2009 р. 35,1 % припадає на довгострокові кредити та 64,9 % на поточні зобов'язання.

На кінець 2009 р. власні оборотні кошти становили 55,1 % у структурі власного капіталу. Про високий рівень забезпеченості підприємства власними оборотними коштами свідчить коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами - 0,932, що у 9,3 рази перевищує нормативне значення.

За 2007 - 2009 рр. тривалість одного обороту дебіторської заборгованості збільшився на 69 днів, що негативно впливає на оборотність активів підприємства, а період погашення кредиторської заборгованості зменшився на 3 дні.

За досліджуваний період чиста рентабельність капіталу збільшилася на 9,7 % до 22 %, відповідно період окупності капіталу зменшився на 3,6 років до 4,5 роки. Чиста рентабельність господарської діяльності збільшилася на 17,6 % до 41,9 %, що свідчить про підвищення ефективності використання економічного потенціалу за критерієм чистого прибутку.

Проаналізуємо показники фінансової стійкості та ділової активності ПОСП ім. Суворова за допомогою таблиці 2.43.

Таблиця 2.43 Показники фінансової стійкості та ділової активності ПОСП ім. Суворова Решетилівського району, 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки:	Абсолютне відхилення 2009 р. від 2007 р., (+, -)
	2007	2008	2009
Коефіцієнт автономії	0,665	0,651	0,645	-0,02
Коефіцієнт фінансової стабільності	1,989	1,866	1,817	-0,172
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	0,594	0,673	0,586	-0,008
Коефіцієнт поточних зобов'язань	0,406	0,327	0,414	0,008
Коефіцієнт фінансового лівериджу	0,299	0,361	0,322	0,023
Коефіцієнт страхування бізнесу	0,180	0,205	0,272	0,092
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,342	0,481	0,462	0,12
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами	0,626	0,733	0,670	0,044
Тривалість одного обороту оборотних активів, днів	233	154	189	-44
Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості, днів	41	8	10	-31
Середній період погашення кредиторської заборгованості, днів	79	36	54	-25
Чиста рентабельність капіталу, %	0,6	11,3	9,6	9
Період окупності капіталу, років	162,0	8,8	10,5	-151,5
Чиста рентабельність господарської діяльності, %	1,0	11,8	9,7	8,7

Виходячи з даних, наведених у таблиці 2.43, можна відмітити, що коефіцієнт автономії за досліджуваний період практично не змінився і становив 0,645, що свідчить про переважаючу питому вагу власного капіталу у формуванні активів підприємства. У структурі позичкових коштів 58,6 % займають довгострокові зобов'язання і 41,4 % - поточні зобов'язання. Коефіцієнт страхування бізнесу за досліджуваний період збільшився з 18 % або 27,2 %.

На кінець 2009 р. власні оборотні кошти становили 46,2 % у структурі власного капіталу. Про високий рівень забезпеченості підприємства власними оборотними коштами свідчить коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами - 0,67, що у 6,7 рази перевищує нормативне значення.

За 2007 - 2008 рр. чиста рентабельність капіталу збільшилася на 9 % до 9,6 %, відповідно період окупності капіталу зменшився до 10,5 роки. Чиста рентабельність господарської діяльності збільшилася на 8,7 % до 9,7 %, що свідчить про позитивну динаміку показників прибутковості, однак їх рівень продовжує лишатися на досить низькому рівні.

Дослідимо показники фінансової стійкості та ділової активності ДПДГ “Степне” за даними таблиці 2.44.

Аналіз даних таблиці 2.44 показує, що питома вага власного капіталу у структурі майна підприємства становить 92,9 %. У структурі позикового капіталу 26,9 % займають довгострокові зобов'язання і 73,1 % - поточні зобов'язання. При цьому слід відмітити, що коефіцієнт фінансової стабільності за досліджуваний період зменшився на 11,062 до 13,175. Коефіцієнт страхування бізнесу збільшився на 0,9 % до 4,3 % і перебував на досить низькому рівні.

На кінець 2009 р. власні оборотні кошти становили лише 7,1 % у структурі власного капіталу. Про низький рівень забезпеченості підприємства власними оборотними коштами свідчить коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами - 0,071, що менше нормативного значення (> 0,1).

Таблиця 2.44 Показники фінансової стійкості та ділової активності ДПДГ “Степне” Полтавського району, 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки:	Абсолютне відхилення 2009 р. від 2007 р., (+, -)
	2007	2008	2009
Коефіцієнт автономії	0,960	0,956	0,929	-0,031
Коефіцієнт фінансової стабільності	24,237	24,585	13,175	-11,062
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	0,101	0,179	0,269	0,168
Коефіцієнт поточних зобов'язань	0,899	0,821	0,731	-0,168
Коефіцієнт фінансового лівериджу	0,004	0,007	0,020	0,016
Коефіцієнт страхування бізнесу	0,034	0,043	0,043	0,009
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,092	0,090	0,071	-0,021
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами	0,712	0,698	0,558	-0,154
Тривалість одного обороту оборотних активів, днів	210	173	109	-101
Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості, днів	25	24	17	-8
Середній період погашення кредиторської заборгованості, днів	34	31	28	-6
Чиста рентабельність капіталу, %	0,2	1,0	0,2	0
Чиста рентабельність господарської діяльності, %	0,9	3,5	0,5	-0,4

У 2009 р. порівняно з 2007 р. тривалість одного обороту оборотних активів зменшилася на 101 день (48,1 %) і становила 109 днів, тривалість одного обороту дебіторської заборгованості - на 8 днів (32 %), середній період погашення кредиторської заборгованості - на 6 днів (17,6 %).

За досліджуваний період чиста рентабельність капіталу знаходилася на досить низькому рівні - 0,2 %, а рентабельність господарської діяльності зменшилася на 0,4 % до 0,5 %, що свідчить про зниження ефективності використання потенціалу підприємства.

Провівши оцінку ефективності використання економічного потенціалу аграрних підприємств Полтавської області, ми прийшли до висновку, що зростання питомої ваги пасивної частини основних фондів у загальній вартості основних виробничих фондів негативно впливає на фондовіддачу та результативні показники функціонування підприємств. Основні виробничі фонди забезпечують вищий економічний ефект за наявності оптимальних розмірів оборотних засобів.

Технічне забезпечення сільськогосподарського виробництва за кількісними параметрами становить менше половини від потреби, причому близько 85 % машин відпрацювали 1,5 - 2 амортизаційних терміни, що призводить до порушення оптимальних термінів виконання технологічних операцій і, як наслідок, до зростання втрат продукції. Основні засоби на 40 - 60 % спрацювали свій ресурс, а їх відтворення здійснюється повільними темпами через нестачу фінансових ресурсів аграрних підприємств.

В аграрних підприємствах спостерігається загальна тенденція до скорочення чисельності працівників та старіння персоналу. Ресурс праці використовується не повністю, про що свідчить загальний коефіцієнт робочого часу - 85 - 95 %. Незважаючи на зменшення чисельності працівників, зайнятих у сільському господарстві, спостерігається загальна динаміка до зростання продуктивності праці.

На основі анкетування визначено, що для робітників аграрних підприємств важливими мотиваційними чинниками є: 1) отримання стабільної заробітної плати - 65,5 %; 2) забезпечення сприятливих умов праці - 20,7 %; 3) можливість самовираження і творчого розвитку - 5,2 %; 4) потреба у змістовній та цікавій праці - 8,6 %. Для спеціалістів найважливішими мотиваційними чинниками є: 1) винагорода за роботу -41,7 %; 2) потреба у владі - 19,4 %; 3) просування по службі - 25,0 %; 4) потреба у цікавій праці - 13,9 %.

У структурі річного економічного потенціалу аграрних підприємств Полтавської області найбільшу питому вагу посідають матеріальні витрати та трудовий потенціал, вартість якого постійно зростає. Так, сума річного економічного потенціалу з урахуванням коефіцієнтів значимості ресурсів у СВК “Батьківщина” Котелевського району за 2007 - 2009 рр. збільшилася на 9343 тис. грн. (41,8 %) і становить 31696 тис. грн., а у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь - 5,52 тис. грн. Сума річного економічного потенціалу ПОСП ім. Суворова Решетилівського району збільшилася на 666 тис. грн. (30,2 %) і становила 2872 тис. грн., у тому числі на 1 га сільськогосподарських угідь - 1,4 тис. грн. Сума річного економічного потенціалу ДПДГ “Степне” Полтавського району з урахуванням коефіцієнтів значимості ресурсів за досліджуваний період збільшилася на 1791 тис. грн. (23,2%) і становила 9503 тис. грн., у тому числі на 1 га угідь - 2,84 тис. грн.

За результатами розрахунку інтегрального індексу ефективності використання потенціалу визначено, що найвищу ефективність використання потенціалу має СВК “Батьківщина”, на другому місці - ДПДГ “Степне”, на третьому - ПОСП ім. Суворова. При цьому слід відмітити, що спостерігалося значне зниження даного показника у 2009 р. порівняно з 2007 р.

Ефективність використання потенціалу у СВК “Батьківщина” порівняно з середньорайонними показниками у 2009 р. була вища на 57,4 %, однак за досліджуваний період інтегральна ефективність зменшилася на 24,9 %. Це зумовлено зниженням усіх одиничних показників ефективності діяльності підприємства порівняно з базисним періодом. Інтегральна ефективність використання потенціалу ПОСП ім. Суворова за досліджуваний період зменшилася на 25,4 % до 1,3 %, тобто у звітному році ефективність використання потенціалу знаходилася на рівні середньорайонних показників. Інтегральна ефективність використання потенціалу ДПДГ “Степне” зменшилася на 13,2 % (27,8 %). Зниження ефективності використання потенціалу обумовлене падінням рівня продуктивності праці та фондовіддачі на підприємстві порівняно з середньорайонними показниками.

Розділ 3 Шляхи оптимізації організаційно-економічного механізму формування та розвитку потенціалу аграрних підприємств

3.1 Шляхи оптимізації економічного потенціалу аграрних підприємств

У практиці господарювання виникає потреба постійно прагнути до оптимального співвідношення між видами використовуваних ресурсів, оскільки нестача чи надмірне забезпечення одними ресурсами природно позначиться на збалансованості виробничих можливостей, створенні оптимальних економічних пропорцій. Потреби ринку на перший план висувають необхідність не лише кількісного забезпечення ресурсами, а і їх якісного стану.

Результати проведеного нами дослідження свідчать, що аграрні підприємства не ефективно використовують наявний економічний потенціал, що зумовлює уповільнення темпів зростання виробництва валової продукції [160, c. 120].

Для розрахунку резервів зростання виробництва продукції сільського господарства, розрахуємо норматив валової продукції на 1 га сільськогосподарських угідь з урахуванням наступних чинників:

Х1 - середньорічна вартість основних засобів сільськогосподарського призначення у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь;

Х2 - середньорічна вартість оборотних активів на 1 га сільськогосподарських угідь;

Х3 - фонд оплати праці працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, у розрахунку на 1 га угідь;

Y - валова продукція у порівняльних цінах 2005 р. у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь.

У результаті розв'язання даної економетричної моделі для аграрних підприємств Котелевського району Полтавської області нами отримано наступне рівняння регресії (додаток Ж):

Y = 675,6 + 0,173 · X1 + 0,417 · X2 + 0,529 · X3. (3.1)

Оскільки, Fроз > Fтаб, то багатофакторну лінійну економетричну модель з надійністю Р = 0,95 можна вважати адекватною експериментальним даним і на підставі прийнятої моделі можна проводити економічний аналіз та прогнозування. Загальний коефіцієнт кореляції r = 0,903, що свідчить про високу якість моделі.

На основі отриманого рівняння регресії розрахуємо резерви збільшення виробництва валової продукції в аграрних підприємствах Котелевського району Полтавської області за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів за даними таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Резерви підвищення ефективності використання ресурсів в аграрних підприємствах Котелевського району Полтавської області, 2009 р.

Підприємства	Фактичне виробництво валової продукції на 1 га угідь, грн.	Норматив валової продукції на 1 га, грн.	Інтегральна ефективність використання ресурсів, %	Резерв вироб-ництва, грн./га	Площа угідь, га	Сукупний резерв на всю площу, тис. грн.
ТОВ “Агрофірма “Маяк”	2958,09	2952,25	100,2	-	12765	-
СВК “Батьківщина”	3968,67	3974,61	99,9	5,94	5746	34,1
СК “Дружба”	1829,80	2010,91	91,0	181,11	4242	768,3
ФГ “Мир”	2404,38	1629,37	147,6	-	1600	-
СТОВ “Промінь”	1795,53	2272,91	79,0	477,38	2328	1111,3
СТОВ “Скіф”	2780,06	2249,20	123,6	-	2878	-
ПСП “Ковпаківець”	1148,02	1356,56	84,6	208,54	885	184,6
СТОВ “Правда”	1084,15	1623,49	66,8	539,34	2032	1095,9
СТОВ “Україна”	2042,31	1983,65	103,0	-	1229	-
ТОВ “Зоря”	1018,73	976,80	104,3	-	2830	-
Всього по району	х	х	х	х	36535	3194,2

Виходячи з даних, наведених у таблиці 3.1, слід зазначити, що п'ять підприємств Котелевського району не ефективно використовують ресурси порівняно з середньорайонними показниками.

Найвища інтегральна ефективність використання ресурсів спостерігається у ФГ “Мир”, СТОВ “Скіф”. За умови впровадження організаційно-економічних заходів підвищення рівня ефективності використання ресурсів у СВК “Батьківщина”, СК “Дружба”, СТОВ “Промінь”, ПСП “Ковпаківець” та СТОВ “Правда”, додатково у 2011 р. можливо отримати валової продукції на суму 3194,2 тис. грн.

Нами розроблений алгоритм оптимізації економічного потенціалу аграрного підприємства, що передбачає низку послідовних етапів:

1. Визначити перелік економічних ресурсів, що беруть участь у процесі аграрного виробництва.

2. Розрахувати очікуваний вихід валової продукції з урахуванням існуючих ресурсних обмежень.

3. Дослідити граничну ефективність чинників виробництва.

4. Розрахувати граничні норми заміщення економічних ресурсів.

5. Обрати оптимальне співвідношення економічних ресурсів з урахуванням фактичної наявності та ефективності використання ресурсів.

Відбір чинників для включення у багатофакторну регресійну модель здійснюють на основі попереднього логіко-теоретичного аналізу. Він обмежується метою аналізу та наявністю вихідної інформації про розміри економічних чинників. У математичну модель, яка характеризує ефективність економічного потенціалу в аграрних підприємствах, нами були включені такі основні елементи: земля, виробничі фонди і трудові ресурси, тобто відібрані три чинники: Х1 - площа сільськогосподарських угідь у розрахунку на одне підприємство, га; Х2 - середньорічна чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, осіб; Х3 - середньорічна вартість основних та оборотних засобів, тис. грн. За показник ефективності використання економічного потенціалу (Y) прийнято обсяг валової продукції у порівняльних цінах 2005 р. у розрахунку на одне підприємство.

Внаслідок проведених розрахунків за допомогою кореляційно-регресійного аналізу одержано множинну функцію регресії (додаток З):

. (3.2)

Статистична перевірка адекватності степеневої моделі показала, що вона вірогідна (розрахункове значення F-критерію становить 85,9 коефіцієнт множинної кореляції дорівнює 0,942).

Дані кореляційно-регресійної моделі свідчать про значні коливання окремих елементів економічного потенціалу у досліджуваних підприємствах Полтавської області. Диференціація елементів потенціалу, у свою чергу, зумовлює широку варіацію обсягу виробництва валової продукції (у межах ± 28,6 %). Слід зазначити, що між результативною ознакою і чинниками Х1, Х2, Х3 існує щільний взаємозв'язок. Коефіцієнти, що характеризують його, знаходяться у межах 0,8 - 0,9.

На основі кореляційно-регресійної моделі проведемо розрахунок очікуваного виходу валової продукції, величини додаткового продукту, граничної норми замінності чинників. Використання зазначених показників дозволяє оцінити потенціальні можливості включених у модель економічних ресурсів окремо, а також за певного їх поєднання і на цій основі визначити найефективніші граничні норми замінності одного ресурсу іншим.

У таблиці 3.2 наведені результати розрахунків очікуваного обсягу виходу валової продукції за степеневою функцією для аграрних підприємств Полтавської області.

Аналіз даних таблиці 3.2 показує, що розмір виробництва валової продукції у розрахунку на одне підприємство зростає зі збільшенням площі сільськогосподарських угідь, виробничих фондів і чисельності працівників.

Таблиця 3.2

Очікуваний вихід валової продукції в аграрних підприємствах Полтавської області при різних варіантах поєднання ресурсів, 2011 р.

Вартість фондів (Х3), тис. грн.	Середньорічна чисельність працівників (Х2), осіб:
	50	100	150	200	250	300	350	400	500
Площа сільськогосподарських угідь (Х1) 1500 га
5000	2409	2518	2585	2633	2671	2702	2729	2752	2792
7000	2570	2687	2758	2809	2850	2883	2912	2937	2979
10000	2753	2878	2954	3009	3053	3088	3119	3146	3191
15000	2977	3112	3194	3254	3301	3340	3373	3402	3451
20000	3147	3290	3377	3439	3489	3530	3565	3596	3648
30000	3403	3558	3651	3719	3773	3817	3855	3888	3944
Площа сільськогосподарських угідь (Х1) 3000 га
5000	4278	4473	4591	4676	4743	4799	4847	4888	4959
7000	4565	4773	4898	4989	5061	5121	5172	5216	5291
10000	4890	5112	5247	5345	5422	5485	5540	5587	5668
15000	5288	5528	5674	5779	5862	5931	5990	6042	6129
20000	5589	5843	5997	6109	6197	6270	6332	6386	6478
30000	6044	6318	6485	6605	6701	6779	6847	6906	7005
Площа сільськогосподарських угідь (Х1) 4500 га
5000	5987	6259	6424	6543	6638	6716	6782	6841	6939
7000	6388	6679	6854	6982	7083	7166	7237	7299	7404
10000	6843	7154	7342	7479	7587	7676	7752	7819	7931
15000	7399	7736	7939	8087	8204	8300	8382	8455	8576
20000	7821	8177	8392	8548	8671	8773	8861	8937	9065
30000	8457	8842	9075	9243	9377	9487	9581	9663	9803
Площа сільськогосподарських угідь (Х1) 6000 га
5000	7599	7944	8153	8305	8425	8524	8608	8682	8807
7000	8108	8477	8700	8862	8989	9095	9185	9264	9398
10000	8685	9080	9319	9492	9629	9742	9839	9924	10067
15000	9392	9818	10077	10264	10412	10535	10639	10731	10885
20000	9927	10378	10651	10850	11006	11135	11246	11343	11506
30000	10734	11222	11518	11732	11901	12041	12160	12265	12442

Так, при сталій площі сільськогосподарських угідь 3000 га і середньорічній чисельності працівників 250 осіб при змінних значеннях виробничих фондів 7000, 1000 та 15000 тис. грн. потенційний обсяг валової продукції становить відповідно 5061, 5422 і 5862 тис. грн.

Слід зазначити, що однаковий обсяг валової продукції в аграрних підприємствах може бути одержаний за різних комбінацій економічних чинників. Зокрема, виробництво валової продукції на суму 8861 тис. грн. може бути забезпечено при площі сільськогосподарських угідь 4500 га, виробничих фондах 20000 тис. грн. і чисельності працюючих 350 осіб, а також при поєднанні даних чинників відповідно у таких пропорціях: 6000 га, 7000 тис. грн. та 200 осіб.

У зв'язку з тим, що економічна ефективність віддачі окремих елементів економічного потенціалу у сільському господарстві залежить не тільки від їх розмірів, а й визначається їх кількісним співвідношенням, величина абсолютного приросту показника економічної ефективності - обсягу виробництва валової продукції, яка формується під впливом цих елементів, не стабільна і змінюється залежно від їх кількісного поєднання.

Розглянемо тенденцію, яка характеризує зрушення розмірів абсолютного приросту обсягу валової продукції під впливом досліджуваних чинників за різних їх співвідношеннях. Як відомо, абсолютні прирости залежної змінної Y визначаються першою частинною похідною функцією за відповідним чинником. В економічному розумінні цей приріст називають граничною ефективністю (продуктивністю) і-го економічного чинника, яка характеризує розмір додаткового продукту, одержаний за рахунок збільшення чинника на одиницю за умови, що усі інші включені у модель чинники не змінювалися. У нашому випадку величина додаткового продукту, обчислена похідною функцією, за кожним структурним елементом економічного потенціалу характеризується наступними рівняннями:

за чинником Х1:

; (3.3)

за чинником Х2:

; (3.4)

за чинником Х3:

. (3.5)

У таблиці 3.3 наведено розрахунки величини граничної ефективності чинника Х1 у розрахунку на одне підприємство за різних значень чинників Х2 та Х3.

Таблиця 3.3 Гранична ефективність чинника Х1 за різних значень чинників Х2 та Х3

Вартість фондів (Х3), тис. грн.	Площа сільськогосподарських угідь (Х1), га:
	1500	3000	4500	6000
Середньорічна чисельність працівників (Х2) 100 осіб
7000	1,485	1,318	1,230	1,171
15000	1,720	1,527	1,425	1,356
20000	1,818	1,614	1,506	1,433
30000	1,966	1,745	1,628	1,550
Середньорічна чисельність працівників (Х2) 200 осіб
7000	1,552	1,378	1,286	1,224
15000	1,798	1,596	1,489	1,418
20000	1,900	1,688	1,574	1,499
30000	2,055	1,825	1,702	1,620
Середньорічна чисельність працівників (Х2) 300 осіб
7000	1,593	1,415	1,320	1,256
15000	1,845	1,639	1,529	1,455
20000	1,950	1,732	1,616	1,538
30000	2,109	1,873	1,747	1,663
Середньорічна чисельність працівників (Х2) 400 осіб
7000	1,623	1,441	1,344	1,280
15000	1,879	1,669	1,557	1,482
20000	1,987	1,764	1,646	1,567
30000	2,148	1,908	1,780	1,694

Як свідчать дані таблиці 3.3, за незмінної величини чинників Х2 і Х3 із збільшенням чинника Х1 гранична ефективність знижується, при збільшенні чинників Х2 та Х3 і незмінному значенні чинника Х1 - зростає. Так, якщо вартість виробничих фондів і середньорічна чисельність працівників відповідно становлять 7000 тис. грн. і 100 осіб відповідно, у групі підприємств з площею сільськогосподарських угідь 1500 га із збільшенням її на 1 га виробництво валової продукції зростає на 1485 грн., а у підприємствах, де площа сільськогосподарських угідь досягає 6000 га, величина абсолютного приросту валової продукції становить лише 1171 грн.

Однак, гранична ефективність чинника Х1 не залишається постійною. При зростанні чинників Х2 та Х3 гранична ефективність чинника Х1 також підвищується. Зокрема, при поєднанні чинників Х2 та Х3 (відповідно 30000 тис. грн. і 100 осіб) у групі підприємств з площею 1500 га сільськогосподарських угідь, гранична ефективність останніх становить 1966 грн., а при їх співвідношенні 30000 грн. і 400 осіб, тобто при зростанні чинника Х3 вона досягає 2148 грн., при зростанні ж чинника Х2 від 7000 до 30000 тис. грн. - збільшується на 182 грн.

Аналогічні висновки можна зробити щодо закономірностей формування величини граничної ефективності інших чинників.

Розрахунки кількісних змін граничної ефективності чинника виявили таку закономірність: при фіксованих розмірах чинників Х1 та Х2 збільшення середньорічної вартості виробничих засобів супроводжується зниженням випуску додаткової продукції, отриманої за рахунок даного чинника. При цьому її обсяги зростають зі збільшенням в аграрних підприємствах площі сільськогосподарських угідь (Х1).

Таким чином, аналіз розрахункових даних свідчить про значні коливання ефективності використання окремих структурних елементів економічного потенціалу аграрних підприємств, зумовлені різним їх поєднанням. Останнє, як свідчать розрахунки, суттєво впливає на розміри економічно виправданого заміщення одного елемента потенціалу іншим.

Одержана за результатами кореляційно-регресійного аналізу похідна функція може бути використана для визначення граничних норм заміщення досліджуваних чинників. Гранична норма заміщення кількісно характеризує процес компенсації економічної ефективності чинників, дія яких у виробництві з тих чи інших причин припиняється, тобто зазначений показник за своєю природою відображає додатковий обсяг конкретного елемента економічного потенціалу, необхідний для підтримання виробництва продукції на певному рівні за умов, коли ефективність іншого елемента знижується на певну величину або він повністю вилучається з процесу виробництва.

У нашому дослідженні практичний інтерес має компенсація виробничими фондами (Х3) земельних (Х1) і трудових (Х2) ресурсів, які у сільськогосподарському виробництві щорічно скорочуються.

У результаті розрахунків одержано наступні параметри рівняння граничних норм заміщення досліджуваних чинників:

для заміни чинника Х1 чинником Х3

; (3.6)

для заміни чинника Х2 чинником Х3

. (3.7)

Закономірності формування граничної норми заміщення досліджуваних чинників наведені у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 Прогнозні граничні норми заміщення сільськогосподарських угідь виробничими фондами в аграрних підприємствах Полтавської області, 2011 р.

Вартість фондів (Х3), тис. грн.	Площа сільськогосподарських угідь (Х1), га:
	1500	3000	4500	6000
5000	-14,327	-7,164	-4,776	-3,582
7000	-20,058	-10,029	-6,686	-5,015
10000	-28,655	-14,327	-9,552	-7,164
15000	-42,982	-21,491	-14,327	-10,746
20000	-57,309	-28,655	-19,103	-14,327
30000	-85,964	-42,982	-28,655	-21,491

Як свідчать дані таблиці 3.4, зміна граничної норми заміщення сільськогосподарських угідь (Х1) виробничими фондами (Х3) зумовлюються розмірами цих чинників: збільшення чинника Х3 відбувається за сталої площі сільськогосподарських угідь (Х1), збільшенням граничної норми їх заміщення, а збільшення останніх за фіксованого значення вартості виробничих фондів призводить до зменшення граничної норми заміщення. Зокрема, у групі аграрних підприємств з вартістю виробничих фондів 5000 тис. грн. і площею сільськогосподарських угідь 1500 га вилучення 1 га сільськогосподарських угідь компенсується виробничими фондами вартістю 14327 грн., а у групі підприємств з площею сільськогосподарських угідь 6000 га і вартістю виробничих фондів 5000 тис. грн. гранична норма заміщення становить 3582 грн., тобто вона у 4 рази менша.

Водночас при збільшенні вартості виробничих фондів компенсаційна дія їх збільшується. Якщо у підприємствах з площею 1500 га сільськогосподарських угідь за середньорічної вартості виробничих фондів 5000 тис. грн. гранична норма заміщення дорівнює 1 га становить 14327 грн., то у підприємств з вартістю виробничих фондів 300000 тис. грн. вона становить 85964 грн.

Крім того, зі збільшенням площі сільськогосподарських угідь компенсаційний ефект чинника Х3, який характеризується різницею між суміжними у напрямі зростання цього чинника граничними нормами заміщення, прогресивно збільшується, а при збільшенні самого чинника Х3 - зменшується. Це зумовлено тим, що із зростанням насиченості підприємств виробничими фондами економічна ефективність їх використання знижується.

Аналогічна тенденція спостерігається при формуванні граничної норми заміщення середньорічної чисельності працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, виробничими фондами (табл. 3.5).

Виходячи з даних, наведених у таблиці 3.5, можна зазначити, що за незмінної чисельності середньорічних працівників у аграрному підприємстві (250 осіб) і вартості виробничих фондів (5000 тис. грн.), збільшення останніх на 6650 грн. забезпечує вивільнення одного працівника, а при вартості виробничих фондів 30000 тис. грн. для вивільнення одного працівника необхідно додатково ввести у дію 39900 грн. основних засобів.

Таблиця 3.5 Прогнозні граничні норми заміщення працівників виробничими фондами в аграрних підприємствах Полтавської області, 2011 р. [розраховано авторами]

Вартість фондів (Х3), тис. грн.	Середньорічна чисельність працівників (Х2), осіб:
	50	100	150	200	250	300	350	400	500
5000	-33,250	-16,625	-11,083	-8,313	-6,650	-5,542	-4,750	-4,156	-3,325
7000	-46,550	140,000	-15,517	-11,638	-9,310	-7,758	-6,650	-5,819	-4,655
10000	-66,500	-23,750	-22,167	-16,625	-13,300	-11,083	-9,500	-8,313	-6,650
15000	-99,750	210,000	-33,250	-24,938	-19,950	-16,625	-14,250	-12,469	-9,975
20000	-133,000	-31,667	-44,333	-33,250	-26,600	-22,167	-19,000	-16,625	-13,300
30000	-199,500	315,000	-66,500	-49,875	-39,900	-33,250	-28,500	-24,938	-19,950

Із зростанням середньорічної чисельності працівників за постійної вартості виробничих фондів у розрахунку на одне підприємство гранична норма заміщення одного працівника фондами знижується. При вартості основних фондів 5000 тис. грн. із збільшенням чисельності працівників від 50 до 500 осіб, гранична норма заміщення зменшується з 33250 до 3325 грн.

Неодмінною умовою високопродуктивного конкурентоспроможного сільськогосподарського виробництва є науково обґрунтоване ведення окремих галузей з урахуванням грунтово-кліматичних умов і привабливості продукції. Така постановка проблеми вимагає дотримання оптимальних принципів землекористування, а також обґрунтування їх для кожного підприємства з урахуванням його ресурсних можливостей.

Важливою складовою оптимізації потенціалу аграрного підприємства є оптимізація використання земельних ресурсів підприємства з урахуванням раціональної сівозміни та існуючих обмежень у ресурсах [156, c. 173].

Оскільки рівень урожайності безпосередньо впливає на кінцеві результати функціонування галузі рослинництва, а отже, і підприємства, спробуємо скласти прогноз рівня урожайності товарних сільськогосподарських культур у СВК “Батьківщина” (табл. 3.6).

Як свідчать дані таблиці 3.6, урожайність озимої пшениці у 2011 р. становитиме - 47,2 ц/га, ячменю - 30,4, гречки - 16,6, кукурудзи - 76,5, гороху - 28,1, соняшнику - 24,3, цукрових буряків - 313,2, овочів - 86,6, картоплі - 119,9 ц/га.

Таблиця 3.6 Прогноз рівня урожайності товарних сільськогосподарських культур СВК “Батьківщина” на 2011 р.

Культура	Виробничі функції урожайності, 2005 - 2009 рр.	Прогноз на 2011 р., ц/га
Озима пшениця	Y = 54,271Х-0,0713	47,2
Ячмінь	Y = 66,163Х-0,4	30,4
Гречка	Y = 6,9678Х0,4451	16,6
Кукурудза на зерно	Y = 64,301Х0,0896	76,5
Горох	Y = 33,558Х-0,0918	28,1
Просо	Y = 29,178Х0,0304	31,0
Соняшник	Y = 33,051Х-0,1581	24,3
Цукрові буряки	Y = 248,5Х0,1189	313,2
Овочі	Y = 177,69Х-0,3691	86,6
Картопля	Y = 215,33Х-0,3007	119,9

Побудуємо таблицю вихідних даних для розрахунку оптимального розміру посівних площ підприємства (табл. 3.7).

Таблиця 3.7 Вихідна інформація для оптимізації площ посіву культур СВК “Батьківщина” на 2011 р.

Культури	Урожайність, ц/га	Реалізаційна ціна, грн./ц	Витрати на 1 ц, грн.	Прибуток на 1 ц, грн.	Умовні позначення (площі посіву)
Озима пшениця	47,2	86,21	45,74	40,47	Х1
Ячмінь	30,4	84,07	37,51	46,56	Х2
Гречка	16,6	165,69	46,69	119	Х3
Кукурудза на зерно	76,5	69,33	52,65	16,68	Х4
Горох	28,1	84,51	59,90	24,61	Х5
Овес	25,6	54,13	31,32	22,81	Х6
Просо	31,0	106,84	28,14	78,7	Х7
Соняшник	24,3	220,32	92,48	127,84	Х8
Цукрові буряки	313,2	24,75	23,39	1,36	Х9
Овочі	86,6	93,41	78,61	14,8	Х10
Картопля	119,9	110,36	87,01	23,35	Х11

Оптимізація посівних площ підприємства спрямована на максимізацію прибутку і проводиться шляхом вирішення наступної системи рівнянь:

Х1 + Х2 + Х3 + Х4 + Х5 + Х6 + Х7 + Х8 + Х9 + Х10 + Х11 ? 3849;

Х1 + Х2 + Х3 + Х4 + Х5 + Х6 + Х7 ? 2846;

Х1 ? 1000;

Х1 ? 1300;

Х2 + Х3 + Х5 + Х6 + Х7 ? 1550;

Х2 ? 400;

Х3 ? 90;

Х3 ? 150;

Х4 ? 200;

Х4 ? 340;

Х5 ? 200;

Х5 ? 490;

Х6 = 40;

Х7 ? 60;

Х8 ? 700;

Х9 ? 100;

Х9 ? 350;

Х10 ? 5;

Х10 ? 10;

Х11 ? 5;

Х11 ? 10;

45,74•47,2•Х1 + 37,51•30,4•Х2 + 46,69•16,6•Х3 + 52,65•76,5•Х4 + 59,90•28,1•Х5 + 31,32•25,6•Х6 + 28,14•31,0•Х7 + 92,48•24,3•Х8 + 23,39•313,2•Х9 + + 78,61?86,6?Х10 + 87,01?119,9?Х11 ? 12556000;

Z = 40,47•47,2•Х1 + 46,56•30,4•Х2 + 119,00•16,6•Х3 + 16,68•76,5•Х4 + 24,61•28,1•Х5 + 84,08•25,6•Х6 + 78,70•31,0•Х7 + 127,84•24,3•Х8 + 1,36•313,2•Х9 + + 14,80?86,6?Х10 + 23,35?119,9?Х11 > max.

Розв'яжемо задачу за допомогою комп'ютерної програми MS Excel, використовуючи ресурс: Сервіс > Поиск решения, який реалізує алгоритм симплексного методу розв'язку задач лінійного програмування. У результаті розрахунків отримані оптимальні площі посіву сільськогосподарських культур, які забезпечують повне використання ріллі, забезпечення галузі тваринництва кормами та отримання максимального прибутку (додаток И).

Оптимальна структура посівної площі СВК “Батьківщина” наведена у таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 Резерви збільшення виробництва продукції рослинництва у СВК “Батьківщина” на 2011 р.

Культура	Посівна площа, га	Структура посівів, %	Фактична урожайність у середньому за 5 років, ц/га	Резерв збільшення виробництва продукції:
	2009 р.	2011 р.	2009 р.	2011 р.		у натураль-ному виразі, ц	прибутку, тис. грн.
Озима пшениця	1500	1600	37,1	39,5	52,0	5200	210,4
Ячмінь	465	796	11,5	19,7	47,2	15623,2	727,4
Гречка	90	150	2,2	3,7	11,5	690	82,1
Кукурудза на зерно	503	302	12,4	7,5	70,6	-14191	-236,7
Горох	200	200	4,9	4,9	31,7	0	0,0
Овес	40	40	1,0	1,0	31,2	0	0,0
Просо	60	60	1,5	1,5	28,6	0	0,0
Соняшник	830	780	20,5	19,3	28,6	-1430	-182,8
Цукрові буряки	350	100	8,6	2,5	281,5	-70375	-95,7
Овочі	5	10	0,1	0,2	137,4	687	10,2
Картопля	5	10	0,1	0,2	168,2	841	19,6
Всього	4048	4048	100,0	100,0	х	х	534,5

Аналіз даних таблиці 3.8 показує, що для СВК “Батьківщина” оптимальними є наступні площі посіву: озима пшениця - 1600 га (39,5 %), ячмінь - 796 га (19,7 %), гречка - 150 га (3,7 %), кукурудза на зерно - 302 га (7,5 %), горох - 200 га (4,9 %), соняшник - 780 га (19,3 %), цукрові буряки - 100 га (2,5 %), овочі та картопля - по 10 га.

Наведені площі посіву товарних культур за існуючих обмежень забезпечать одержання додаткового прибутку на суму 534,6 тис. грн.

Не менш важливою галуззю сільського господарства є галузь тваринництва, яка спрямована на раціональний розвиток і використання сільськогосподарських тварин. Оскільки у СВК “Батьківщина” розвинена галузь молочного скотарства, то необхідно звернути увагу на оптимізацію її розміру. Розглянемо три варіанти виробництва молока: 800 голів, 1000 голів, 1200 голів на основі технологічних карт.

Порівняємо техніко-економічні показники виробництва молока при утриманні різної кількості корів за допомогою таблиці 3.9.

Таблиця 3.9 Техніко-економічні показники виробництва молока у СВК “Батьківщина” при утриманні 800, 1000 та 1200 корів

Показники	Поголів'я корів, гол.
	800	1000	1200
Капітальні вкладення, тис. грн.	4210,66	5924,96	7796,0
Валове виробництво продукції, ц	36000	55000	66000
Поточні витрати на виробництво продукції, тис. грн.	5589	7265,7	8457,6
Собівартість одиниці продукції, грн./ц	155,25	132,10	128,14
Прибуток, тис. грн.	1611	3734,5	4742,8
Рівень рентабельності, %	28,8	51,4	56,1
Термін окупності, років	2,6	1,6	1,6

Виходячи з даних, наведених у таблиці 3.9, можна відмітити, що для СВК “Батьківщина” найбільш вигідним є утримання 1200 корів. Це потребує додаткових капітальних вкладень у будівництво і обладнання, однак собівартість виробництва молока зменшиться з 155,25 грн./ц до 128,14 грн./ц. а рівень рентабельності виробництва молока зросте до 56,1%, що на 11,7 % більше порівняно з 2009 р. При цьому термін окупності капітальних вкладень становитиме 1,6 років.

За умови оптимізації галузі молочного скотарства підприємство може отримати прибуток у розмірі 4742,8тис. грн. у 2011 р., що на 1380,5 тис. грн. більше порівняно з 2009 р.

Аналогічним чином проведемо оптимізацію посівних площ ПОСП ім. Суворова Решетилівського району.

Прогнозні рівні урожайності товарних культур ПОСП ім. Суворова наведені у таблиці 3.10.

Таблиця 3.10 Прогноз рівня урожайності товарних сільськогосподарських культур у ПОСП ім. Суворова на 2011 р.

Культура	Виробничі функції урожайності, 2005 - 2009 рр.	Прогноз на 2011 р., ц/га
Озима пшениця	Y = 0,557Х2 - 5,0829Х + 44,52	36,6
Ячмінь	Y = 0,3Х2 - 0,78Х + 31,04	30,7
Гречка	Y = 7,0022Х0,0762	8,1
Кукурудза на зерно	Y = 2,7286Х2 - 15,231Х + 71	51,4
Овес	Y = 32,027Х-0,0778	27,5
Соняшник	Y = 9,3137Х0,2556	15,3

Як свідчать дані таблиці 3.9, планова урожайність озимої пшениці становить 36,6 ц/га, ячмінь - 30,7, гречка - 8,1, кукурудза на зерно - 51,4, овес - 27,5, соняшник - 15,3 ц/га.

Побудуємо таблицю вихідних даних для розрахунку оптимального розміру посівних площ (табл. 3.11).

Таблиця 3.11 Вихідна інформація для оптимізації площ посіву товарних культур у ПОСП ім. Суворова на 2011 р.

Культури	Урожайність, ц/га	Реалізаційна ціна, грн./ц	Витрати на 1 ц, грн.	Прибуток на 1 ц, грн.	Умовні позначення (площі посіву)
Озима пшениця	36,6	71,35	59,84	11,51	Х1
Ячмінь	30,7	87,08	68,97	18,11	Х2
Гречка	8,1	159,29	92,90	66,39	Х3
Кукурудза на зерно	51,4	63,38	37,27	26,11	Х4
Горох	19,9	130,84	113,06	17,78	Х5
Овес	27,9	98,15	52,01	46,14	Х6
Просо	20,2	97,81	69,07	28,74	Х7
Соняшник	15,3	157,61	136,96	20,65	Х8
Ріпак	13,5	212,44	171,15	41,29	Х9

У результаті оптимізації посівної площі ПОСП ім. Суворова були отримані наступні результати (додаток К): площа посіву озимої пшениці - 520 га (31,9 %), ячменю - 177 га (10,8 %), кукурудзи на зерно - 270 га (16,5 %), горох - 100 га (6,1 %), соняшник - 198 га (12,1 %), ріпак - 180 га (11,0 %).

Розрахуємо резерви збільшення виробництва продукції рослинництва та прибутку підприємства за рахунок оптимізації посівних площ (табл. 3.12).

Таблиця 3.12 Резерви збільшення виробництва продукції рослинництва у ПОСП ім. Суворова на 2011 р.

Культура	Посівна площа, га	Структура посівів, %	Фактична урожайність у середньому за 5 років, ц/га	Резерв збільшення виробництва продукції:
	2009 р.	2011 р.	2009 р.	2011 р.		у натуральному виразі, ц	прибутку, тис. грн.
Озима пшениця	428	520	28,8	31,9	35,4	3256,8	37,5
Ячмінь	230	177	15,5	10,8	32	-1696	-30,7
Гречка	51	77	3,4	4,7	7,8	202,8	13,5
Кукурудза на зерно	223	270	15,0	16,5	55,3	2599,1	67,9
Горох	0	100	0,0	6,1	15,9	1590	28,3
Овес	40	40	2,7	2,5	31,5	0	0,0
Просо	68	70	4,6	4,3	20,2	40,4	1,2
Соняшник	351	198	23,7	12,1	12	-1836	-37,9
Ріпак	93	180	6,3	11,0	13,5	1174,5	48,5
Всього	1484	1632	100,0	100,0	х	х	128,1

Як свідчать дані таблиці 3.12, наведені площі посіву товарних культур за існуючих обмеженнях можуть забезпечити ПОСП ім. Суворова додатковий прибуток у розмірі 128,1 тис. грн.

Визначимо плановий рівень урожайності сільськогосподарських культур у ДПДГ “Степне” (табл. 3.13).

Аналіз даних таблиці 3.13 показує, що планова урожайність озимої пшениці дорівнює 52,8 ц/га, ячменю - 39,3, гречки - 11,9, кукурудзи на зерно - 67,5, гороху - 20,5, соняшнику - 29,3, сої - 16,2 ц/га.

Таблиця 3.13 Прогноз рівня урожайності товарних сільськогосподарських культур у ДПДГ “Степне” на 2011 р.

Культура	Виробничі функції урожайності, 2005 - 2009 рр.	Прогноз на 2011 р., ц/га
Озима пшениця	Y = 2Х2 - 13,14Х + 71,08	52,8
Ячмінь	Y = 3,7857Х2 - 24,874Х + 73,9	39,3
Гречка	Y = 9,6212Х0,12	11,9
Кукурудза на зерно	Y = 56,066Х0,1038	67,5
Горох	Y = 44,973Х-0,4376	20,5
Соняшник	Y = 18,194Х0,2657	29,3
Соя	Y = 15,73Х0,0172	16,2

Побудуємо таблицю вихідних даних для розрахунку оптимального розміру посівних площ ДПДГ “Степне” (табл. 3.14).

Таблиця 3.14 Вихідна інформація для оптимізації площ посіву товарних культур у ДПДГ “Степне” на 2011 р. [розраховано авторами]

Культури	Урожайність, ц/га	Реалізаційна ціна, грн/ц	Витрати на 1 ц, грн.	Затрати праці на 1 ц, люд-год.	Прибуток на 1 ц, грн.	Умовні позначення (площі посіву)
Озима пшениця	52,8	81,64	69,82	0,91	11,82	Х1
Ячмінь	39,3	98,84	61,85	1,05	36,99	Х2
Гречка	11,9	181,67	131,20	3,34	50,47	Х3
Кукурудза на зерно	67,5	93,14	49,56	0,94	43,58	Х4
Горох	20,5	121,07	83,99	1,06	37,08	Х5
Соняшник	29,3	135,57	107,43	1,86	28,14	Х6
Соя	16,2	166,56	89,06	1,56	77,50	Х7

Підприємство має у своєму розпорядженні 3267 га, з яких 2352 га може засіяти товарними культурами, 915 га відводиться під посіви кормових культур. Для запобігання перенасиченню сівозміни однією чи кількома культурами існують обмеження щодо площ посіву. Так, озимої пшениці має бути посіяно не більше 35 %, під посіви зернових і зернобобових може бути виділено не більше 67 % посівної площі, кукурудзи на зерно - не більше 300 га, соняшнику - не більше 160 га, сої - не більше 400 га.

У результаті розрахунків отримані оптимальні площі посіву товарних культур, які забезпечують повне використання ріллі та отримання максимального прибутку (додаток Л).

Розглянемо резерви збільшення прибутку підприємства за рахунок оптимального використання земельних ресурсів підприємства (табл. 3.15).

Таблиця 3.15 Резерви збільшення виробництва продукції рослинництва у ДПДГ “Степне” на 2011 р. [розраховано авторами]

Культура	Посівна площа, га	Структура посівів, %	Фактична урожайність у середньому за 5 років, ц/га	Резерв збільшення виробництва продукції:
	2009 р.	2011 р.	2009 р.	2011 р.		у натуральному виразі, ц	прибутку, тис. грн.
Озима пшениця	693	738	32,1	31,5	53,7	2416,5	28,6
Ячмінь	350	465	16,2	19,8	40,9	4703,5	174,0
Гречка	27	30	1,3	1,3	10,9	32,7	1,7
Кукурудза на зерно	200	250	9,3	10,7	64,0	3200	139,5
Горох	148	300	6,9	12,8	30,8	4681,6	173,6
Соняшник	294	160	13,6	6,8	23,7	-3175,8	-89,4
Соя	447	400	20,7	17,1	16,1	-756,7	-58,6
Всього	2159	2343	100,0	100,0	х	х	369,2

Виходячи з даних, наведених у таблиці 3.15, можна зазначити, що у результаті оптимізації були отримані наступні посівні площі товарних культур у ДПДГ “Степне” на 2011 р.: озима пшениця - 738 га (31,5 %), ячмінь - 465 га (19,8 %), гречка - 30 га (1,3 %), кукурудза на зерно - 250 га (10,7 %), горох - 300 га (12,8 %), соняшник - 160 га (6,8 %), соя - 400 га (17,1 %).

Наведені площі посіву товарних культур за існуючих обмеженнях можуть забезпечити ДПДГ “Степне” отримання прибутку у сумі 2751,9 тис. грн. Додатковий ефект від оптимізації посівних площ полягає у дотриманні науково обґрунтованих сівозмін та отриманні додаткового прибутку у розмірі 369,2 тис. грн.

Оптимізація економічного потенціалу підприємства передбачає також оптимальну структуру капіталу. Оптимальна структура капіталу - це таке співвідношення між власним і позиковим капіталом, за якого одночасно забезпечується висока рентабельність і не втрачається фінансова стійкість підприємства.

Оптимізація структури капіталу можлива лише у випадку, коли рентабельність активів вища за відсотки користування позичковим капіталом, в іншому випадку залучення позикових коштів є недоцільним, оскільки приносить збитки.

Проведемо оптимізацію структури капіталу СВК “Батьківщина”, яка забезпечить найвищу рентабельність використання власного капіталу (табл. 3.16).

Таблиця 3.16 Прогноз оптимізації структури капіталу СВК “Батьківщина” на 2011 р.

Показники	Варіанти рішень:
	1	2	3	4	5	6	7
Сума власного капіталу, тис. грн.	60812	60812	60812	60812	60812	60812	60812
Можлива сума позичкового капіталу, тис. грн.	6081,2	9121,8	12162,4	15203	18243,6	21284,2	24324,8
Загальна сума капіталу, тис. грн.	66893,2	69933,8	72974,4	76015	79055,6	82096,2	85136,8
Коефіцієнт фінансового лівериджу	0,1	0,15	0,2	0,25	0,3	0,35	0,4
Коефіцієнт валової рентабельності активів, %	25	25	25	25	25	25	25
Ставка відсотку за кредит без ризику, %	23	23	23	23	23	23	23
Премія за ризик, %	0,5	0,5	1	1,5	2	2,5	3
Ставка відсотку за кредит з урахуванням ризику, %	23,5	23,5	24	24,5	25	25,5	26
Сума валового прибутку без відсотків за кредит, тис. грн.	16723,3	17483,5	18243,6	19003,8	19763,9	20524,1	21284,2
Сума сплачених відсотків за кредит, тис. грн.	1429,1	2143,6	2919,0	3724,7	4560,9	5427,5	6324,4
Сума валового прибутку без врахування виплати відсотків за кредит, тис. грн.	15294,2	15339,8	15324,6	15279,0	15203,0	15096,6	14959,8
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу, %	25,2	25,2	25,2	25,1	25,0	24,8	24,6

Виходячи з даних, наведених у таблиці 3.16, можна зазначити, що для СВК “Батьківщина” найбільш доцільним є залучення від 15 до 20 % позичкового капіталу. Такий варіант структури передбачає збільшення капіталу підприємства, не загрожує фінансовому стану підприємства і дозволяє отримати додаткові доходи від функціонування позичкового капіталу. При цьому рентабельність власного капіталу знаходитиметься на рівні 25,2 %.

Не існує універсальних принципів, які б робили функціонування підприємства ефективним, але існують підходи, які допомагають керівникам підвищити ймовірність ефективного досягнення цілей підприємства. Ефективне інформаційне забезпечення господарської діяльності є однією із найважливіших складових успішного досягнення цілей підприємництва і отримання прибутку.