Економічний потенціал аграрних підприємств: механізми формування та розвитку

За досліджуваний період середньооблікова чисельність штатних працівників зменшилася на 61 особу (13,9 %) і становила 378 осіб. Аналізуючи вікову структуру підприємства, можна відмітити, що відбувається старіння персоналу. Так, питома вага працівників у віці 15 -34 років зменшилася з 25,3 % у 2007 р. до 18,0 % у 2009 р., а питома вага працівників у віці від 55 до 59 років зросла на 4,2 % до 8,7 %. Це пояснюється насамперед тим, що люди передпенсійного і пенсійного віку не мають перспективи розвитку і професійного росту, і тому продовжують працювати на підприємстві.

У СВК “Батьківщина” спостерігається негативна тенденція до зниження рівня освіченості персоналу. У 2009 р. порівняно з 2007 р. чисельність працівників, які закінчили вищі заклади освіти 1 - 2 рівнів акредитації зменшилася на 2 особи, 3 - 4 рівнів акредитації - на 13 осіб (28,9 %).

Розглянемо якісний склад працівників ПОСП ім. Суворова Решетилівського району за даними таблиці 2.16.

Таблиця 2.16 Динаміка показників кількісного та якісного складу працівників ПОСП ім. Суворова, 2007 - 2009 рр., осіб

Показники	Роки:	2009 р. до 2007 р.:
	2007	2008	2009	абсолютне відхилення, (+, -)	відносне відхилення, %
Середньооблікова чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві	107	101	102	-18	-15,0
у т.ч. у рослинництві	39	39	45	6	15,4
у тваринництві	68	62	57	-11	-16,2
Навантаження сільськогосподарських угідь на одного працівника, зайнятого у сільському господарстві	22,6	24,6	20,1	-2,5	-11,1
Середньооблікова чисельність штатних працівників, осіб	111	104	105	-6	-5,4
Кількість працюючих у віці: 15 - 34 років	18	17	17	-1	-5,6
50 - 54	11	10	11	0	0,0
55 - 59 років	3	3	6	3	100,0
Чисельність працівників, які закінчили вищі заклади освіти: 1 - 2 рівнів акредитації	7	7	7	0	0,0
3 - 4 рівнів акредитації	10	10	10	0	0,0

Як свідчать дані таблиці 2.16, у ПОСП ім. Суворова за останні роки чисельність працівників мала тенденцію до зменшення. За досліджуваний період середньооблікова чисельність штатних працівників зменшилася на 6 осіб (5,4 %) і становила 105 осіб. Навантаження угідь на одного працівника сільського господарства зменшилося на 11,1 % і становило 20,1 га/особу.

У 2009 р. порівняно з 2007 р. кількість працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві зменшилася на 18 осіб (15 %), у тому числі у рослинництві збільшилася на 6 осіб (15,4 %) і становила 45 осіб, у тваринництві зменшилася на 11 осіб (16,2 %) і становила 57 осіб. Такі зміни зумовлені скороченням галузі тваринництва на підприємстві.

У віковій структурі персоналу за 2007 - 2009 рр. відбулися незначні зміни. Зокрема, питома вага працівників у віці 15 - 34 років зменшилася на 0,9 % до 15,3 %, питома вага працівників у віці 55 - 59 років збільшилася на 3,0 % і становила 5,7 %. За досліджуваний період, чисельність працівників, які закінчили вищі заклади освіти 1 - 2 та 3 - 4 рівнів акредитації не змінилася і становила 7 та 10 осіб відповідно.

Дослідимо динаміку чисельності та складу персоналу ДПДГ “Степне”.

Таблиця 2.17 Динаміка показників кількісного та якісного складу працівників ДПДГ “Степне”, 2007 - 2009 рр., осіб

Показники	Роки:	2009 р. до 2007 р.:
	2007	2008	2009	абсолютне відхилення, (+, -)	відносне відхилення, %
Середньооблікова чисельність працівників, зайнятих у сільському господарстві	325	308	289	-36	-12,5
у т. ч у рослинництві	178	137	124	-54	-43,5
у тваринництві	170	171	165	-5	-3,0
Навантаження сільськогосподарських угідь на одного працівника, зайнятого у сільському господарстві	10,3	10,9	11,6	1,3	12,6
Середньооблікова кількість штатних працівників на кінець року, осіб	348	330	309	-39	-12,6
Кількість працюючих у віці: 15 - 34 років	43	38	40	-3	-7,5
50 - 54	15	18	21	6	28,6
55 - 59 років	21	25	28	7	25,0
Чисельність працівників, які закінчили вищі заклади освіти: 1 - 2 рівнів акредитації	23	25	26	3	11,5
3 - 4 рівнів акредитації	32	30	28	-4	-14,3

Виходячи з даних, наведених у таблиці 2.17, можна відмітити, що за досліджуваний період середньооблікова чисельність штатних працівників у ДПДГ “Степне” зменшилася на 39 осіб (12,6 %) і становила 309 осіб. При цьому чисельність працівників, зайнятих у сільському господарстві зменшилася на 36 до 289 осіб, у тому числі в рослинництві - 124 осіб, тваринництві - 165 осіб.

У підприємстві спостерігається старіння персоналу. Зокрема, чисельність працівників у віці 15 - 34 років зменшилася на 3 до 40 осіб, а чисельність працівників у віці 50 - 54 осіб збільшилася на 53,6 % і дорівнювала 49 осіб.

За 2007 - 2009 рр. чисельність працівників, які закінчили вищі заклади освіти 1 - 2 рівнів акредитації збільшилася до 26 осіб або 8,4 % чисельності штатних працівників.

Аналіз даних про склад і структуру персоналу аграрних підприємств показує загальну тенденцію до скорочення чисельності працівників, зайнятих у сільському господарстві та старіння персоналу. Це пов'язано, передусім, з низьким рівнем заробітної плати, важкими умовами праці та підвищенням рівня продуктивності праці у сільському господарстві.

Оскільки рівень працезабезпеченості впливає на продуктивність праці, а, отже, і на результативні показники діяльності підприємства, дослідимо за допомогою методу статистичного групування ефективність господарської діяльності підприємств у залежності від рівня навантаження сільськогосподарських угідь на одного працівника (табл. 2.18).

Аналіз даних таблиці 2.18 показує, що найвища ефективність господарювання досягається у аграрних підприємствах другої групи, де навантаження сільськогосподарських угідь на одного працівника, зайнятого у сільському господарстві коливається у межах 21 - 45 га. Рівень ефективності діяльності підприємств у даній групі за товарною продукцією і прибутком найвищі - 345,89 та 74,89 грн. відповідно, а середній рівень рентабельності знаходиться на рівні 27,6 %.

Таблиця 2.18 Показники залежності ефективності господарювання від навантаження сільськогосподарських угідь на одного працівника, 2009 р.

Показники	Групи підприємств за розміром навантаження сільськогосподарських угідь на одного працівника, зайнятого у сільському господарстві, га/особу:
	до 21	21 - 45	більше 45
Кількість підприємств	11	20	12
Припадає на одного працівника сільськогосподарських угідь, га	16,2	29,4	63,6
Продуктивність праці, тис. грн./особу	35,52	58,67	110,80
Одержано на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.: валової продукції	229,17	215,00	161,91
товарної продукції	302,77	345,89	259,07
прибутку	30,18	74,89	41,33
Рівень рентабельності, %	11,4	27,6	19,0

При цьому слід відмітити, що найвищий рівень продуктивності (110,8 тис. грн./особу) спостерігається у третій групі, де спостерігається найвищий рівень навантаження угідь на одного працівника, однак рівень рентабельності складає лише 19,0 %.

Таким чином, можна зазначити, оптимальний рівень навантаження сільськогосподарських угідь на одного працівника, зайнятого у сільському господарстві, що забезпечує високий рівень ефективності господарювання підприємства дорівнює 29,4 га.

На рівень ефективності використання трудових ресурсів також суттєво впливає сезонність сільськогосподарського виробництва. Неспівпадання робочого періоду з періодом виробництва зумовлює нерівномірне використання трудових ресурсів протягом року.

Зміни у обліковій чисельності персоналу відбуваються внаслідок прийому на роботу і звільнення робітників. Рух кадрів обумовлений необхідністю приведення до відповідності потреб виробництва з потребами в праці певної якості та кількості. Від раціональної організації внутрішніх переміщень на підприємстві залежать можливості кваліфікаційного росту, отримання та виконання роботи за інтересами, оплати праці. Система використання співробітників повинна бути такою, щоб вони могли давати найбільшу віддачу на своєму робочому місці. Це можна забезпечити найбільш ефективно тільки у тому випадку, якщо здатності і схильності співробітника максимально збігаються з вимогами, які висуваються до нього на даному робочому місці. Цілеспрямоване навчання і підвищення кваліфікації сприяють необхідній відповідності кваліфікації працівника даному робочому місцю.

Показники обороту кадрів використовуються для характеристики загальних обсягів їх руху. При цьому обчислюють загальний та частковий коефіцієнт обороту.

Розглянемо показники руху робочої сили СВК “Батьківщина” за допомогою таблиці 2.19.

Таблиця 2.19 Показники руху робочої сили у СВК “Батьківщина”, 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки:	Абсолютне відхилення (+, -) 2009 р. до:
	2007	2008	2009	2007 р.	2008 р.
Середньооблікова чисельність працівників, осіб	439	407	378	-61	-29
Загальний оборот робочої сили, осіб	118	71	60	-58	-11
у т.ч.: прийнято на роботу	64	26	12	-52	-14
звільнено з роботи	54	45	48	-6	3
з них: за власним бажанням	54	45	48	-6	3
Коефіцієнт загального обороту, %	26,9	17,4	15,9	-11	-1,5
Коефіцієнт обороту по прийому, %	14,6	6,4	3,2	-11,4	-3,2
Коефіцієнт обороту по вибуттю, %	12,3	11,1	12,7	0,4	1,6

Як свідчать дані таблиці 2.19, за досліджуваний період загальний оборот робочої сили у СВК “Батьківщина” зменшився вдвічі і становив 60 осіб, у тому числі прийнято на роботу - 12 осіб, звільнено - 48 осіб.

За 2007 - 2009 рр. коефіцієнт обороту по прийому зменшився на 11,4 % до 3,2 %, а коефіцієнт вибуття зріс з 12,3 до 12,7 %. Таке перевищення коефіцієнту вибуття персоналу над коефіцієнтом обороту по прийому зумовило зменшення середньооблікової чисельності штатних працівників на 61 особу (29,0 %).

Дослідимо показники руху робочої сили ПОСП ім. Суворова на основі даних таблиці 2.20.

Таблиця 2.20

Показники руху робочої сили у ПОСП ім. Суворова, 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки:	Абсолютне відхилення (+, -) 2009 р. до:
	2007	2008	2009	2007 р.	2008 р.
Облікова чисельність штатних працівників, осіб	111	104	105	-6	4
Загальний оборот робочої сили, осіб	40	62	76	36	14
у т. ч.: прийнято на роботу	10	26	40	30	14
звільнено з роботи	30	36	36	6	0
з них: за власним бажанням	20	20	16	-4	-4
за порушення трудової дисципліни	10	16	20	10	4
Коефіцієнт загального обороту, %	36,0	59,6	72,4	36,4	12,8
Коефіцієнт обороту по прийому, %	9,0	25,0	38,1	29,1	13,1
Коефіцієнт обороту по вибуттю, %	27,0	34,6	34,3	7,3	-0,3

Як свідчать дані таблиці 2.20, у ПОСП ім. Суворова спостерігається значний оборот трудових ресурсів. Зокрема, коефіцієнт загального обороту у 2009 р. порівняно з 2007 р. збільшився на 36,4 до 72,4 %.

Коефіцієнт обороту по прийому збільшився з 9,0 до 38,1 %, а коефіцієнт вибуття кадрів зріс з 27,0 до 34,3 %. Для підприємства характерна негативна тенденція до збільшення чисельності звільнених працівників за порушення трудової дисципліни.

Проаналізуємо показники руху робочої сили у ДПДГ “Степне” за допомогою таблиці 2.21.

Виходячи з даних таблиці 2.21, можна відмітити, що у ДПДГ “Степне”, як і в інших аграрних підприємствах спостерігається перевищення чисельності звільнених над чисельністю прийнятих на роботу працівників. Коефіцієнт обороту по прийому за досліджуваний період не змінився - 7,8 %, а коефіцієнт плинності збільшився з 11,2 до 13,3 %.

Таблиця 2.21 Показники руху робочої сили у ДПДГ “Степне”, 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки:	Абсолютне відхилення (+, -) 2009 р. до:
	2007	2008	2009	2007 р.	2008 р.
Облікова чисельність штатних працівників, осіб	348	330	309	-39	-21
Загальний оборот робочої сили, осіб	66	67	65	-1	-2
у т.ч.: прийнято на роботу	27	30	24	-3	-6
звільнено з роботи	39	37	41	2	4
з них: за власним бажанням	39	37	38	-1	1
за порушення трудової дисципліни	-	-	2	2	2
Коефіцієнт загального обороту, %	19,0	20,3	21,0	2	0,7
Коефіцієнт обороту по прийому, %	7,8	9,1	7,8	0	-1,3
Коефіцієнт плинності кадрів, %	11,2	11,2	13,3	2,1	2,1

Ефективність використання персоналу характеризує рівень продуктивності праці. Під продуктивністю праці розуміють реалізовану здатність конкретної праці (праці конкретних працівників) виробляти певну кількість продукції або виконувати відповідний обсяг роботи за одиницю робочого часу. Підвищення продуктивності праці у кінцевому рахунку зводиться до економії робочого часу, оскільки чим менше часу необхідно для виробництва певного виду продукції, тим більше робочого часу може бути використано для збільшення виробництва цього самого або іншого виду продукції. Із скороченням робочого часу на виробництво одиниці продукції знижується (за інших рівних умов) її собівартість, а, отже, зростає дохідність підприємств, підвищується їх конкурентоспроможність.

Розглянемо динаміку показників продуктивності праці у СВК “Батьківщина” за даними таблиці 2.22.

Аналіз даних таблиці 2.22 показує, що продуктивність праці у СВК “Батьківщина” має тенденцію до зростання. Так, за досліджуваний період виробництво валової продукції на 1 люд.-год. збільшилося на 9,87 грн. (45,3 %) і становило 31,64 грн.

Таблиця 2.22 Вартісні показники продуктивності праці у СВК “Батьківщина”, 2007 - 2009 рр., тис. грн.

Показники	Роки:	2009 р. у % до 2007 р.
	2007	2008	2009
Вироблено валової продукції, тис. грн.: на 1 середньооблікового працівника	39,94	42,73	52,80	132,2
на 1 люд.-год., грн.	21,77	24,98	31,64	145,3
Одержано товарної продукції, тис. грн.: на 1 середньооблікового працівника	42,10	52,32	83,41	198,2
на 1 люд.-год., грн.	22,95	30,59	50,03	218,0
Одержано чистого прибутку, тис. грн.: на 1 середньооблікового працівника	9,50	19,42	27,35	288,0
на 1 люд.-год.	5,18	11,35	16,37	316,0
Окупність трудового потенціалу, грн.	4,51	3,64	3,20	71,0

Сума прибутку, одержана на одного середньооблікового працівника зросла вдвічі до 27,35 тис. грн., а на 1 люд.-год. - у 2,2 рази (16,37 грн.). При цьому окупність трудового потенціалу підприємства за досліджуваний період зменшилася на 1,31 грн. (29 %) і дорівнює 3,2 грн.

Зростання вартісних показників продуктивності праці свідчить про підвищення ефективності використання персоналу у СВК “Батьківщина”.

Дослідимо вартісні показники продуктивності праці у ПОСП ім. Суворова за допомогою таблиці 2.23.

Таблиця 2.23 Вартісні показники продуктивності праці у ПОСП ім. Суворова, 2007 - 2009 рр., тис. грн.

Показники	Роки:	2009 р. у % до 2007 р.
	2007	2008	2009
Вироблено валової продукції, тис. грн.: на 1 середньооблікового працівника	33,33	34,64	32,14	96,4
на 1 люд.-год., грн.	18,71	20,49	18,72	100,1
Одержано товарної продукції, тис. грн.: на 1 середньооблікового працівника	27,84	43,66	42,98	45,6
на 1 люд.-год., грн.	15,63	25,82	25,04	160,2
Одержано чистого прибутку, тис. грн.: на 1 середньооблікового працівника	0,28	9,60	0,17	61,4
на 1 люд.-год.	0,16	5,68	0,10	62,5
Окупність трудового потенціалу, грн.	5,41	4,52	3,37	62,3

Як свідчать дані таблиці 2.23, вартісні показники продуктивності праці ПОСП ім. Суворова погіршилися. Зокрема, виробництво валової продукції на 1 люд.-год. за досліджуваний період не змінилося - 18,72 грн., а сума прибутку, одержаного на одного середньооблікового працівника зменшилася на 0,11 тис. грн. (38,6 %) і становила 0,17 тис. грн.

За досліджуваний період окупність використання трудового потенціалу підприємства зменшилася на 2,04 грн. (37,7 %) і становить 3,37 грн., що свідчить про зниження ефективності використання персоналу.

Дослідимо динаміку продуктивності праці у ДПДГ “Степне” Полтавського району за допомогою таблиці 2.24.

Таблиця 2.24 Вартісні показники продуктивності праці у ДПДГ “Степне”, 2007 - 2009 рр., тис. грн.

Показники	Роки:	2009 р. у % до 2007 р.
	2007	2008	2009
Вироблено валової продукції, тис. грн.: на 1 середньооблікового працівника	27,77	27,42	35,34	127,2
на 1 люд.-год., грн.	14,44	14,35	18,06	125,1
Одержано товарної продукції, тис. грн.: на 1 середньооблікового працівника	21,86	27,88	48,05	219,8
на 1 люд.-год., грн.	11,37	14,58	24,56	216,0
Одержано чистого прибутку, тис. грн.: на 1 середньооблікового працівника	0,21	1,04	0,27	128,3
на 1 люд.-год., грн.	0,11	0,55	0,14	127,3
Окупність трудового потенціалу, грн.	3,68	2,88	2,58	70,1

Виходячи з даних таблиці 2.24 можна відмітити, що продуктивність праці у ДПДГ “Степне” збільшилася. Виробництво валової продукції за досліджуваний період на 1 люд.-год. збільшилося на 25,1 % і дорівнювало 18,06 грн. Сума чистого прибутку на одного середньооблікового працівника збільшилася на 0,06 до 0,27 тис. грн., а на 1 люд.-год. - на 0,03 до 0,14 грн. При цьому окупність трудового потенціалу зменшилася на 29,9 % і становила 2,58 грн.

Таким чином, незважаючи на зменшення чисельності працівників, зайнятих у сільському господарстві Полтавської області, спостерігається загальна динаміка до зростання продуктивності праці, однак окупність використання трудового потенціалу аграрних підприємств постійно знижується.

Затрати праці у сільському господарстві виражаються в одиницях робочого часу. При виробництві сільськогосподарської продукції затрачається праця безпосередніх виробників (механізаторів, майстрів машинного доїння, скотарів, пташниць) та спеціалістів і керівників господарства. Рівень продуктивності праці визначають також за витратами робочого часу. Розглянемо показники рівня використання робочого часу у аграрних підприємствах Полтавської області.

Проаналізуємо показники рівня використання робочого часу у СВК “Батьківщина” за допомогою таблиці 2.25.

Таблиця 2.25 Показники рівня використання робочого часу у СВК “Батьківщина” Котелевського району, 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки:	Абсолютне відхилення 2009 р. до 2007 р, (+, -)
	2007	2008	2009
Середньооблікова чисельність працівників, осіб	439	407	378	-61
Фонд робочого часу - всього, люд.-год.	855932	777069	712731	-143201
Відпрацьовано всіма працівниками за рік: тисяч людино-днів	116712	99453	90119	-26593
тисяч людино-годин	805314	696173	630835	-174479
Номінальний фонд робочого часу, днів	286	286	286	0
Нормативна тривалість робочого дня, год.	7	7	7	0
Кількість днів відпрацьованих одним середньосписковим працівником за рік	266	244	238	-27,6
Середня фактична тривалість робочого дня, год.	6,9	7	7	0,1
Коефіцієнт використання календарного фонду робочого часу, %	93,0	85,4	83,4	-9,6
Коефіцієнт використання робочого дня, %	98,6	100,0	100,0	1,4
Загальний коефіцієнт використання робочого часу, %	94,1	89,6	88,5	-5,6

Аналіз даних таблиці 2.25 показує, що загальний коефіцієнт використання робочого часу у СВК “Батьківщина” за 2007 - 2009 рр. зменшився на 5,6 % до 88,5 %.

Це зумовлено, передусім, неефективним використанням календарного фонду робочого часу. Зокрема, кількість днів, відпрацьованих одним працівником, зменшилася до 238, тоді як номінальний фонд робочого часу становить 286 днів.

Розглянемо показники рівня використання робочого часу у ПОСП ім. Суворова за допомогою таблиці 2.26.

Таблиця 2.26 Показники рівня використання робочого часу у ПОСП ім. Суворова Решетилівського району, 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки:	Абсолютне відхилення 2008 р. до 2006 р, (+, -)
	2007	2008	2009
Середньооблікова чисельність працівників, осіб	111	104	105	-6,0
Фонд робочого часу - всього, люд.-год.	228743	202915	208585	-20158
Відпрацьовано всіма працівниками за рік: тисяч людино-днів	29509	25861	26508	-3001
тисяч людино-годин	197713	175858	180254	-17459
Номінальний фонд робочого часу, днів	286	286	286	0
Нормативна тривалість робочого дня, год.	7	7	7	0
Кількість днів відпрацьованих одним середньосписковим працівником за рік	266	249	252	-13
Середня фактична тривалість робочого дня, год.	6,7	6,8	6,8	0,1
Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу, %	93,0	86,9	88,3	-4,7
Коефіцієнт використання робочого дня, %	95,7	97,1	97,1	1,4
Загальний коефіцієнт використання робочого часу, %	86,4	86,7	86,4	0,0

Виходячи з даних, наведених у таблиці 2.26, можна відмітити, що загальний коефіцієнт використання робочого часу у ПОСП ім. Суворова у 2009 р. порівняно з 2007 р не змінився - 86,4 %.

У підприємстві неефективно використовується номінальна тривалість робочого дня та номінальний фонд робочого часу.

Зокрема, кількість днів відпрацьованих одним працівником за досліджуваний період зменшилася на 13 до 252 днів, а середня фактична тривалість робочого дня не перевищує 6,8 год. за нормативної тривалості 7 год.

Дослідимо динаміку показників використання робочого часу у ДПДГ “Степне” за даними таблиці 2.27.

Таблиця 2.27 Показники рівня використання робочого часу у ДПДГ “Степне” Полтавського району, 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки:	Абсолютне відхилення 2008 р. до 2006 р, (+, -)
	2006	2007	2008
Середньооблікова чисельність працівників, осіб	348	330	309	-39
Фонд робочого часу - всього, люд.-год.	727169	698749	665339	-61830
Відпрацьовано всіма працівниками за рік:тисяч людино-днів	96972	91423	86348	-10623
тисяч людино-годин	669104	630819	604439	-64665
Номінальний фонд робочого часу, днів	286	286	286	0
Нормативна тривалість робочого дня, год.	7	7	7	0
Кількість днів відпрацьованих одним середньосписковим працівником за рік	278	277	279	1
Середня фактична тривалість робочого дня, год.	6,9	6,9	7	0,1
Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу, %	97,4	96,9	97,7	0,3
Коефіцієнт використання робочого дня, %	98,6	98,6	100,0	1,4
Загальний коефіцієнт використання робочого часу, %	92,0	90,3	90,8	-1,2

Як свідчать дані таблиці 2.27, загальний коефіцієнт використання робочого часу у ДПДГ “Степне” Полтавського району зменшився на 1,2 до 90,8 %. Такий рівень показника свідчить про ефективне використання робочого часу працівниками підприємства.

Отже, можна зробити висновок, що аграрні підприємства Полтавської області не повністю використовують ресурс праці, що негативно впливає на показники продуктивності праці.

За допомогою факторного аналізу розглянемо вплив чинників на зміну продуктивності праці та обсягу виробництва валової продукції і отримані розрахункові дані занесемо до таблиці 2.28.

Як свідчать дані таблиці 2.28, зростання продуктивності праці одного середньооблікового працівника у СВК “Батьківщина” у 2009 р. порівняно з 2007 р. обумовлено збільшенням тривалості робочого дня та годинної продуктивності праці.

Таблиця 2.28 Факторний аналіз продуктивності праці в аграрних підприємствах Полтавської області, 2007, 2009 рр.

Показники	Підприємства:
	СВК “Батьківщина”	ПОСП ім. Суворова	ДПДГ “Степне”
Загальна зміна продуктивності праці, тис. грн.	12,8	-1,19	7,57
у тому числі за рахунок зміни:
кількості днів, відпрацьованих одним середньообліковим працівником	-4,2	-1,68	0,1
середньої тривалості робочого дня	0,5	0,47	0,40
годинної продуктивності праці	16,5	0,02	7,07

Зниження рівня продуктивності у ПОСП ім. Суворова на 1,19 тис. грн. обумовлено зменшенням кількості днів, відпрацьованих одним працівником на 13. Збільшення рівня продуктивності праці у ДПДГ “Степне” на 7,57 тис. грн. зумовлене, переважно, зростанням годинної продуктивності праці у підприємстві.

Одним з чинників ефективного використання та розвитку трудових ресурсів сільської місцевості є мотивація праці. Мотивація праці - це процес стимулювання окремої людини або групи людей до більш ефективної діяльності, який направлений на досягнення індивідуальних та загальних цілей підприємства.

Складність проблеми мотивації полягає у тому, що структура потреб є неоднаковою у різних людей, крім того, потреби змінюються у часі і за різних обставин. Менеджер має вміло стимулювати ті цілі, які ставить перед собою працівник.

Ефективно управляти мотивацією можна лише за таких умов, коли є чітке уявлення про потреби, мотиви діяльності працівника, про його позицію, ціннісну орієнтацію. Нами було проведено анкетування робітників досліджуваних підприємств Полтавської області та аналіз чинників, які впливають на рівень мотивації праці. Опитано 58 респондентів. В анкеті запропоновано п'ять мотивів, серед яких кожен працівник обрав один найважливіший для себе варіант (додаток А).

1. Отримання стабільної заробітної плати.

2. Забезпечення сприятливих умов праці.

3. Сприятливий режим праці та відпочинку.

4. Можливість розвитку особистості (підвищення кваліфікації, самовираження, змістовна робота).

5. Сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі.

На основі аналізу визначено, що для робітників аграрних підприємств важливими мотиваційними чинниками є (рис. 2.1):

– отримання стабільної заробітної плати - 33 осіб (56,9%);

– забезпечення сприятливих умов праці - 10 осіб (17,2 %);

– сприятливий режим праці та відпочинку - 8 осіб (13,8 %);

– сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі - 5 осіб (8,6 %);

– можливість розвитку особистості - 2 особи (3,5 %).

Рис. 2.1 Структура мотиваційних чинників працівників аграрних підприємств Полтавської області

Аналогічне анкетування проведено і серед спеціалістів. Опитано 36 респондентів. В анкеті запропоновано п'ять таких мотивів (додаток Б):

1. Винагорода за роботу (оплата праці, справедливість винагороди за результати роботи).

2. Потреба у владі та можливість кар'єрного росту.

3. Можливість розвитку особистості (підвищення кваліфікації, самовираження, змістовна робота).

4. Сприятливий режим праці та відпочинку.

5. Сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі.

На основі аналізу було виявлено, що для спеціалістів найважливішими мотиваційними чинниками є (рис. 2.2):

– винагорода за роботу - 14 осіб (32,6 %);

– потреба у владі та можливість кар'єрного росту - 10 осіб (23,3 %);

– сприятливий режим праці та відпочинку - 6 осіб (14 %);

– можливість розвитку особистості - 8 осіб (18,6 %);

– сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі - 5 осіб (11,6 %).

Рис. 2.2 Структура мотиваційних чинників спеціалістів аграрних підприємств Полтавської області

Проблема мотивації полягає в тому, що сучасний господарсько-фінансовий стан аграрних підприємств не дозволяє виділити достатню кількість коштів на матеріальне стимулювання своїх працівників. На сьогодні оплату праці в аграрних підприємствах здійснюють за залишковим принципом і після задоволення поточних потреб часто виявляється, що не має можливості виділити на оплату кошти, які забезпечать її хоча б на мінімальному, визначеному Галузевою угодою рівні. Зокрема, у структурі собівартості виробництва сільськогосподарської продукції частка витрат на оплату праці за досліджуваний період зменшилася з 13,7 % до 10,8 %.

Дослідимо вплив рівня середньомісячної заробітної плати на ефективність використання персоналу за допомогою таблиці 2.29.

Таблиця 2.29 Вплив рівня середньомісячної заробітної плати у аграрних підприємствах Полтавської області на продуктивність праці, 2009 р.

Групи аграрних підприємств за рівнем середньомісячної номінальної заробітної плати, грн.	Кількість районів у групі	Середньомісячна номінальна заробітна плата, грн.	Чисельність працівників на 1000 га угідь, осіб	Продуктивність праці, тис. грн./особу
І - до 900 грн.	4	839,25	25,4	61,42
ІІ - 901 - 1100	8	982,88	23,3	67,55
ІІІ - 1101 - 1300	11	1190,55	27,3	70,09
ІV - 1301 і вище	2	1502,50	25,9	70,58
У середньому по області	25	1092,80	25,5	68,20

Аналіз даних таблиці 2.29 показує, що зі збільшенням середньомісячної заробітної плати у аграрних підприємствах Полтавської області спостерігається тенденція до підвищення ефективності використання праці. Так, при середньомісячній оплаті праці у 839,25 грн. продуктивність праці становить 61,42 тис. грн./особу, а при оплаті праці у 1502,50 грн., продуктивність праці - 70,58 тис. грн./особу.

Слід зазначити, що оплата праці у аграрних підприємствах Полтавської області зростає вищими темпами порівняно з продуктивністю праці, що негативно впливає на кінцеві результати діяльності підприємств.

Важливо проаналізувати не лише економічні, але і соціальні аспекти використання трудових ресурсів сільської місцевості. У сільській місцевості соціальна інфраструктура має забезпечувати гідні умови життя її мешканцям, створити належні умови для їх праці і відпочинку.

Розглянемо показники розвитку соціальної інфраструктури сільської місцевості Полтавської області за даними таблиці 2.30.

Таблиця 2.30 Показники розвитку соціальної інфраструктури сільської місцевості Полтавської області, 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки	2009 р. у % до 2007р.
	2007	2008	2009
Сільський житловий фонд	16880,4	16905,6	16882,1	100,0
У середньому на одного сільського жителя, м2	27,7	28,2	28,5	102,9
у т. ч. Котелевський район	26,4	26,4	26,5	100,4
Полтавський район	22,9	23,2	23,4	102,2
Решетилівський район	24,2	24,7	25,0	103,3
Питома вага загальної житлової площі сільської місцевості, обладнаної: водопроводом	24,6	25,4	26,0	х
каналізацією	21,9	22,6	23,2	х
опаленням	39,0	44,3	47,1	х
газом	90,5	90,6	90,6	х
гарячим водопостачанням	10,2	10,4	10,7	х
Кількість дошкільних закладів у сільській місцевості	394	395	403	102,3
у т. ч. Котелевський район	11	10	11	100,0
Полтавський район	18	19	19	105,6
Решетилівський район	18	17	17	94,4
Охоплення дітей закладами, відсотків до кількості дітей відповідного віку	32,7	33,9	33,3	х
Кількість загальноосвітніх закладів	834	820	801	96,0
у т. ч. Котелевський район	15	15	15	100,0
Полтавський район	43	42	42	97,7
Решетилівський район	30	28	28	93,3
Кількість ВНЗ закладів І - ІІ рівня акредитації	18	16	16	88,9
Кількість ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації	8	7	7	87,5
Кількість лікарняних закладів	135	131	126	93,3
Кількість лікарняних ліжок на 10 тис. населення	90	91	91	101,1

Як свідчать дані таблиці 2.30, за 2007 - 2009 рр. сільський житловий фонд практично не змінився і становив 16882,1 м2, а у середньому на одного жителя 28,5 м2, у тому числі Котелевський район - 26,5 м2, Решетилівський район - 25 м2, Полтавський район - 26,5 м2, що не відповідає нормативному значенню (28 м2). При цьому частка житлової площі обладнаної водопроводом у сільській місцевості у 2009 р. становила лише 26 %, каналізацією - 23,2 %, опаленням - 47,1 %, газом - 90,6 %, гарячим водопостачанням - 10,7 %.

Кількість дошкільних закладів у сільській місцевості Полтавської області за досліджуваний період збільшилася на 9 од. і становила 403 од., у тому числі Котелевський район - 11 од., Решетилівський район - 17 од., Полтавський район - 19 од. При цьому частка дітей, охоплених дошкільними закладами збільшилася на 0,6 % до 33,3 %, однак продовжує лишатися на досить низькому рівні.

Кількість загальноосвітніх закладів зменшилася на 33 од. (4 %) і становить 834 од., у тому числі Котелевський район - 15 од., Решетилівський район - 28 од., Полтавський район - 42 од. У 2009 р. порівняно з 2007 р. кількість ВНЗ І - ІІ рівнів акредитації Полтавської області зменшилася з 18 од. до 16 од., ІІІ - ІV рівнів акредитації - з 8 од. до 7 од.

Кількість лікарняних закладів за аналізований період зменшилася на 9 од. (6,7 %) і дорівнює 126 од., при цьому кількість лікарняних ліжок на 10 тис. населення збільшилося з 90 од. до 91 од.

Таким чином, можна відмітити, що сільське населення має низький доступ до базових послуг (якісна освіта, охорона здоров'я, культура, фізична культура і спорт, інформація тощо). Існуюча нерівність зумовлена як нижчими доходами сільських жителів порівняно з міськими, так і віддаленістю закладів, установ та організацій, що надають ці послуги.

Проаналізувавши трудові ресурси аграрних підприємств Полтавської області, можна виділити наступні проблеми їх ефективного використання.

1. У аграрних підприємств спостерігається загальна тенденція до скорочення чисельності працівників, зайнятих у сільському господарстві та старіння персоналу. При цьому ресурс праці використовується не повністю, про що свідчить загальний коефіцієнт робочого часу.

2. Найвища ефективність господарювання досягається у тих аграрних підприємствах, де навантаження сільськогосподарських угідь на одного працівника, зайнятого у сільському господарстві коливається в межах 21 -45 га/особу. Рівень ефективності діяльності підприємств у даній групі за товарною продукцією і прибутком найвищі - 329,36 та 71,31 грн. відповідно, а середній рівень рентабельності знаходиться на рівні 30,9 %.

3. Незважаючи на зменшення чисельності працівників, зайнятих у сільському господарстві, спостерігається загальна динаміка до зростання продуктивності праці.

4. В аграрних підприємствах Полтавської області оплата праці зростає вищими темпами порівняно з продуктивністю праці. Це зумовлено тим, що заробітна плата у сільському господарстві не виконує стимулюючої функції, оскільки її рівень є нижчим порівняно з іншими галузями національної економіки, також низьким рівнем механізації праці та важкими умовами праці.

5. Сільське населення має низький доступ до базових послуг (якісна освіта, охорона здоров'я, культура, фізична культура і спорт, інформація тощо). Існуюча нерівність зумовлена як нижчими доходами сільських жителів порівняно з міськими, так і віддаленістю закладів, установ та організацій, що надають ці послуги.

2.3 Оцінка ефективності використання економічного потенціалу аграрних підприємств

Підвищення рівня ефективності використання економічного потенціалу відіграє провідну роль в успішному вирішенні найважливіших економічних і соціальних завдань, досягненні головної мети виробництва - послідовного підвищення прибутковості аграрних підприємств. Проблема підвищення ефективності економічного потенціалу охоплює усі аспекти виробничо-господарської діяльності національної економіки у цілому і агропромислового комплексу зокрема. На думку авторів, дана проблема має два основних аспекти: визначення змісту, структури та сукупної величини економічного потенціалу з урахуванням кількісних і якісних показників, які характеризують окремі складові елементи, а також системи критеріїв і показників економічної ефективності його використання.

За змістом і структурою економічний потенціал - категорія складна і різнопланова. Вона охоплює низку динамічно взаємопов'язаних елементів і ланцюгів, які у сукупності становлять поряд з виробничими відносинами матеріальну основу будь-якого суспільного виробництва. Теоретично обґрунтоване визначення змісту, структури, функцій і закономірностей розвитку економічного потенціалу як економічної категорії має не тільки методологічне, а й важливе практичне значення, оскільки від ефективності його використання значною мірою залежать темпи розвитку сільського господарства України.

Складність дослідження змісту і структури економічного потенціалу підприємства зумовлена його різноплановістю та масштабністю. Багатовимірність, непорівнянність, специфічність окремих компонентів, взаємопереплетіння їх економічного змісту і функціональної спрямованості, чисельність кількісних і якісних показників, які характеризують економічний потенціал, безліч можливих варіантів поєднання різних елементів ускладнюють зведення їх до єдиного інтегрального вимірника та визначення загального розміру економічного потенціалу.

Відповідно до теорії факторного аналізу про потенціал сільського господарства з достатнім рівнем імовірності можна робити висновки за характеристиками його головних складових елементів. Однозначний висновок щодо оцінки використання сукупності ресурсів певними суб'єктами господарювання урізні періоди або різними суб'єктами господарювання в одні й ті самі періоди можна зробити, звівши ресурси до порівнянного вигляду і виразивши їх сукупність одним показником.

Використаємо методику грошової оцінки річного економічного потенціалу аграрного підприємства, запропоновану у розділі 1.3.

Грошова оцінка земель Котелевського району станом на 01.07.1995 р. складала: сільськогосподарські угіддя - 3303 грн./га; Полтавського району: сільськогосподарські угіддя - 4262 грн./га; Решетилівського району: сільськогосподарські угіддя - 3185 грн./га. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про проведення індексації грошової оцінки земель”, грошова оцінка сільськогосподарських угідь станом на 01.07.95 р. підлягає індексації станом на 01.01.2010 р. на коефіцієнт 3,2 [3, с. 62]. Указом Президента України від 02.02.2002 р. (зі змінами) визначено розмір орендної плати не менше 3 % вартості земельної ділянки [93, с. 89].

Розрахуємо величину річного економічного потенціалу СВК “Батьківщина” за допомогою таблиці 2.31.

Таблиця 2.31 Грошова оцінка річного економічного потенціалу СВК “Батьківщина” Котелевського району, 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки:
	2007	2008	2009
Площа сільськогосподарських угідь, га	5740	5738	5746
Грошова оцінка 1 га, грн.: сільськогосподарських угідь	8426	8662	9979
Грошова оцінка земельних ресурсів, тис. грн.	48365,2	49702,6	57339,3
Орендна плата, тис. грн.	1451,0	1491,1	1720,2
Амортизаційні відрахування, тис. грн.	1257,7	1325	1440
Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.	18254	20581	25763,5
Середньооблікова чисельність працівників, осіб	439	407	378
Середньорічна оплата праці одного працівника, грн.	8856,26	11725,06	16510,85
Трудовий потенціал, тис. грн.	3887,9	4772,1	6241,1
Оцінка річного економічного потенціалу, тис. грн.	24850,6	28169,2	35164,8
Економічний потенціал у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.	4,33	4,91	6,12
Структура економічного потенціалу, %: сільськогосподарські угіддя	5,8	5,3	4,9
основні фонди	5,1	4,7	4,1
оборотні фонди	73,5	73,1	73,3
трудові ресурси	15,6	16,9	17,7
Ресурсовіддача, грн.	0,71	0,62	0,57
Ресурсоємність, грн.	1,42	1,62	1,76

Аналіз даних таблиці 2.31 показує, що за 2007 - 2009 рр. сума річного економічного потенціалу СВК “Батьківщина” збільшилася на 10314,2 тис. грн. (41,5 %) і становила 35164,8 тис. грн. Економічний потенціал у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь збільшився з 4,33 тис. грн. до 6,12 тис. грн.

У структурі економічного потенціалу найбільшу питому вагу займають оборотні фонди - 73,3 %. Питома вага сільськогосподарських угідь зменшилася на 0,9 до 4,9 %, при цьому частка трудового потенціалу збільшилася з 15,6 до 17,7 %.

Розглянемо грошову оцінку річного економічного потенціалу ПОСП ім. Суворова (табл. 2.32).

Таблиця 2.32 Грошова оцінка річного економічного потенціалу ПОСП ім. Суворова Решетилівського району, 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки:
	2007	2008	2009
Площа сільськогосподарських угідь, га	2417	2486	2055
Грошова оцінка 1 га, грн.: сільськогосподарських угідь	8125	8352	9622
Грошова оцінка земельних ресурсів, тис. грн.	19638,1	20763,1	19773,2
Орендна плата, тис. грн.	589,1	622,9	593,2
Амортизаційні відрахування, тис. грн.	88	131	261
Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.	1852,5	1940,5	2365
Середньооблікова чисельність працівників, осіб	107	101	102
Середньорічна оплата праці одного працівника, грн.	6152,34	7904,95	9821,57
Трудовий потенціал, тис. грн.	658,3	798,4	1001,8
Оцінка річного економічного потенціалу, тис. грн.	3187,9	3492,8	4221,0
Економічний потенціал у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.	1,32	1,40	2,05
Структура економічного потенціалу, %: сільськогосподарські угіддя	18,5	17,8	14,1
основні фонди	2,8	3,8	6,2
оборотні фонди	58,1	55,6	56,0
трудові ресурси	20,6	22,9	23,7
Ресурсовіддача, грн.	1,16	1,03	0,80
Ресурсоємність, грн.	0,86	0,96	1,25

Як свідчать дані таблиці 2.32, за досліджуваний період річний економічний потенціал ПОСП ім. Суворова збільшився на 1033,1 тис. грн. (32,4 %) і становив 4221 тис. грн. При цьому економічний потенціал в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угіль збільшився на 55,3 % і становив 2,05 тис. грн.

Даний рівень ресурсозабезпеченості є доволі низьким, що негативно впливає на виробничі результати діяльності підприємства.

У структурі економічного потенціалу найбільшу питому вагу займають оборотні фонди - 56,0 %, однак їх частка постійно зменшується. У той же час, питома вага основних засобів зросла з 2,8 до 6,2 %, а питома вага трудових ресурсів - на 3,1 до 23,7 %.

Визначимо розмір і структуру річного економічного потенціалу ДПДГ “Степне” (табл. 2.33).

Таблиця 2.33 Грошова оцінка річного економічного потенціалу ДПДГ “Степне” Полтавського району, 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки:
	2007	2008	2009
Площа сільськогосподарських угідь, га	3350	3350	3350
Грошова оцінка 1 га, грн.: сільськогосподарських угідь	10872	11177	12876
Грошова оцінка земельних ресурсів, тис. грн.	36421,2	37443,0	43134,6
Орендна плата, тис. грн.	1092,6	1123,3	1294,0
Амортизаційні відрахування, тис. грн.	419	474	543
Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.	4443	4433,5	4484,5
Середньооблікова чисельність працівників, осіб	371	340	310
Середньорічна оплата праці одного працівника, грн.	7072,78	9257,94	13653,22
Трудовий потенціал, тис. грн.	2624	3147,7	4232,5
Оцінка річного економічного потенціалу, тис. грн.	8578,6	9178,5	10554
Економічний потенціал у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.	2,56	2,74	3,15
Структура економічного потенціалу, %: сільськогосподарські угіддя	12,7	12,2	12,3
основні фонди	4,9	5,2	5,1
оборотні фонди	51,8	48,3	42,5
трудові ресурси	30,6	34,3	40,1
Ресурсовіддача, грн.	1,13	0,99	1,03
Ресурсоємність, грн.	0,89	1,01	0,97

Виходячи з даних, наведених у таблиці 2.33 можна відмітити, що річний економічний потенціал ДПДГ “Степне” за 2006 - 2008 рр. збільшився на 1975,4 тис. грн. (23,0 %) і становив 10554 тис. грн., а в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угіль - 3,15 тис. грн.

У структурі економічного потенціалу найбільшу питому вагу займають оборотні фонди - 42,5 %, однак їх частка поступово зменшується. При цьому питома вага трудових ресурсів у економічному потенціалі підприємства збільшилася на 30,6 % до 40,1 %, питома вага сільськогосподарських угідь зменшилася до 12,3 %.

Проілюструємо графічно динаміку ресурсовіддачі потенціалу окремих аграрних підприємств Полтавської області (рис. 2.3).

Рис. 2.3 Динаміка ресурсовіддачі у окремих аграрних підприємствах Полтавської області, 2007 - 2009 рр.

Як свідчать дані рис. 2.3, за досліджуваний період ресурсовіддача у СВК “Батьківщина” Котелевського району зменшилася на 19,7 % і становила 0,57 грн., відповідно ресурсоємність збільшилася до 1,76 грн. У ПОСП ім. Суворова Решетилівського району за 2007 - 2009 рр. показник ресурсовіддачі зменшився на 31 % до 0,8 грн., а у ДПДГ “Степне” Полтавського району - на 8,8 % до 1,03 грн.

Грошова оцінка економічного потенціалу не дає достовірного уявлення про розмір потенціалу, оскільки кожен ресурс неоднаковою мірою впливає на результати виробництва. Тому необхідно коригувати грошову оцінку потенціалу, враховуючи коефіцієнти значимості ресурсів, які визначаються на основі кореляційно-регресійної моделі.

Рівняння, що відображає зміну середньої величини однієї ознаки (Y) в залежності від іншої (Х), називається рівнянням регресії, або рівнянням кореляційного зв'язку. При багатофакторній кореляції це рівняння має вигляд:

Y= а0 + а1 ? х1 + а2 ? х2 + а3 ? х3 + ... + аm ? xm, (2.1)

де Y - середнє теоретичне значення при даних значеннях Х;

а0, а1, а2, а3, ..., аm - параметри рівняння.

У даному випадку для побудови регресійної моделі оцінки річного економічного потенціалу аграрних підприємств Полтавської області були обрані наступні чинники:

Х1 - розмір орендної плати, тис. грн.

Х2 - сума амортизації основних засобів, тис. грн.;

Х3 - матеріальні витрати, тис. грн.;

Х4 - трудовий потенціал (фонд оплати праці підприємства), тис. грн.

Результативним показником (Y) виступає валова продукція у порівняльних цінах 2005 р.

Проаналізуємо параметри кореляційно-регресійної моделі, отриманої для СВК “Батьківщина” за допомогою комп'ютерної програми МKOR (додаток В). Запишемо модель у явному вигляді:

Y= 38679,8 - 32,204Х1 + 1,932Х2 + 1,314Х3 + 1,064Х4.

Значення кореляційного відношення 0,969 вказує на тісний зв'язок між факторними та результативною ознаками, якість моделі висока. Вплив кожного чинника можна проаналізувати за допомогою парних коефіцієнтів кореляції. Одержані розрахунки показують, що найбільший кореляційний вплив має чинник Х4 (фонд оплати праці). Значення ?-коефіцієнтів показує, що найбільшу частку варіації у загальному варіюванні результативної ознаки займає чинник Х3 (матеріальні витрати) - 2,257, звільнений від впливу інших чинників. При зміні чинника Х3 на 1 %, величина валової продукції зміниться на 1,08, а чинника Х4 - на 0,24 %.

Проведемо розрахунок економічного потенціалу СВК “Батьківщина” Котелевського району з урахуванням коефіцієнтів значимості ресурсів, за допомогою таблиці 2.34. У якості коефіцієнтів значимості ресурсів використаємо парні коефіцієнти кореляції, які характеризують тісноту лінійного зв'язку результативної ознаки з однією із факторних ознак при виключенні впливу іншої факторної ознаки.

Таблиця 2.34 Розрахунок річного економічного потенціалу з урахуванням коефіцієнтів значимості ресурсів у СВК “Батьківщина”, 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки:
	2007	2008	2009
Оцінка земельних ресурсів з урахуванням коефіцієнта значимості	1240,6	1274,9	1470,8
Оцінка основних фондів з урахуванням коефіцієнта значимості	997,4	1050,7	1141,9
Оцінка матеріальних витрат з урахуванням коефіцієнта значимості	16538,1	18646,4	23341,7
Оцінка трудового потенціалу з урахуванням коефіцієнта значимості	3576,9	4390,3	5741,8
Сума річного економічного потенціалу з урахуванням коефіцієнтів, тис. грн.	22353	25362	31696
Економічний потенціал у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.	3,89	4,42	5,52
Одержано на 100 грн. економічного потенціалу, грн.:валової продукції	78,44	68,59	62,97
товарної продукції	82,67	83,96	99,48
чистого прибутку	18,65	31,16	32,61

Аналіз даних таблиці 2.34 показує, що сума річного економічного потенціалу з урахуванням коефіцієнтів значимості ресурсів СВК “Батьківщина” за 2007 -2009 рр. збільшилася на 9343 тис. грн. (41,8 %) і дорівнювала 31696 тис. грн., а у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь - 5,52 тис. грн. За досліджуваний період ефективність використання потенціалу за критерієм валової продукції знизилася, а за товарною продукцією та прибутком - зросла.

Зокрема, вартість валової продукції, що одержана на 100 грн. економічного потенціалу зменшилася на 19,7 % до 62,97 грн. Сума прибутку на 100 грн. економічного потенціалу у 2009 р. порівняно з 2007 р. на 13,97 грн. (74,9 %) і дорівнювала 32,61 грн.

У результаті вирішення кореляційно-регресійної задачі для ПОСП м. Суворова Решитилівського району була отримана наступна модель (додаток Д):

Y = -281,8 + 4,481Х1 - 3,233Х2 + 1,145Х3 - 2,623Х4.

Значення кореляційного відношення 0,857 вказує на тісний зв'язок між факторними та результативною ознаками, якість моделі висока. Одержані розрахунки показують, що найбільший кореляційний вплив має чинник Х1 (розмір орендної плати). Значення ?-коефіцієнтів показує, що найбільшу частку варіації у загальному варіюванні результативної ознаки посідає чинник Х3 (матеріальні витрати) - 1,715, звільнений від впливу інших чинників. При зміні чинника Х3 на 1 %, величина валової продукції зміниться на 0,93, а чинника Х1 - на 0,79 %.

Коефіцієнти рівняння регресії показують, що на збільшення валової продукції підприємства позитивно впливає зростання розміру орендної плати та матеріальних витрат. При цьому збільшення амортизаційних відрахувань та оплати праці негативно впливають на результативну ознаку. Це обумовлено низькою ефективністю використання основних фондів та персоналу підприємства.

Проаналізуємо розмір та ефективність використання економічного потенціалу ПОСП ім. Суворова з урахуванням коефіцієнтів значимості ресурсів за даними таблиці 2.35.

Як свідчать дані таблиці 2.34, сума річного економічного потенціалу ПОСП ім. Суворова з урахуванням коефіцієнтів значимості ресурсів збільшився на 666 тис. грн. (30,2 %) і становив 2872 тис. грн., у тому числі на 1 га сільськогосподарських угідь - 1,4 тис. грн.

Таблиця 2.35 Розрахунок річного економічного потенціалу з урахуванням коефіцієнтів значимості ресурсів у ПОСП ім. Суворова, 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки:
	2007	2008	2009
Оцінка земельних ресурсів з урахуванням коефіцієнта значимості	444,2	469,7	447,3
Оцінка основних фондів з урахуванням коефіцієнта значимості	40,2	59,9	119,3
Оцінка матеріальних витрат з урахуванням коефіцієнта значимості	1280,1	1340,9	1634,2
Оцінка трудового потенціалу з урахуванням коефіцієнта значимості	441,1	534,9	671,2
Сума річного економічного потенціалу з урахуванням коефіцієнтів, тис. грн.	2206	2405	2872
Економічний потенціал у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.	0,91	0,97	1,40
Одержано на 100 грн. економічного потенціалу, грн.: валової продукції	167,72	149,81	117,51
товарної продукції	140,07	188,81	157,14
чистого прибутку	1,41	41,50	0,63

За 2007 - 2009 рр. ефективність використання потенціалу підприємства зменшилася. Так, вартість валової продукції, отримана на 100 грн. економічного потенціалу зменшилася на 50,21 грн. (29,9 %) і становила 117,51 грн., а сума прибутку зменшилася на 55,3 % до 0,63 грн. на 100 грн. економічного потенціалу.

Розглянемо параметри моделі, отримані у результаті розв'язання кореляційно-регресійної задачі для ДПДГ “Степне” Полтавського району (додаток Е):

Y = 12309,6 - 8,369Х1 - 6,077Х2 + 0,31Х3 + 2,327Х4.

Загальний коефіцієнт кореляції у розглянутій моделі дорівнює 0,937, що говорить про її високу якість. Аналіз регресійної моделі показує, що на збільшення валової продукції позитивно впливають зростання матеріальних витрат та витрат на трудові ресурси, а негативно - збільшення амортизаційних відрахувань і зростання вартості земельних ресурсів. Це пояснюється низькою віддачею основних фондів та неврахуванням вартості землі при ціноутворенні на сільськогосподарську продукцію.

Одержані розрахунки показують, що найбільший кореляційний вплив має чинник Х4 (фонд оплати праці). Значення ?-коефіцієнтів показує, що найбільшу частку варіації у загальному варіюванні результативної ознаки займає чинник Х4 - 1,122, звільнений від впливу інших чинників. При зміні чинника Х4 на 1 %, величина валової продукції зміниться на 0,71 %, а чинника Х3 - на 0,22 %.

Проведемо оцінку річного економічного потенціалу з урахуванням величини коефіцієнтів значимості для ДПДГ “Степне” за допомогою даних таблиці 2.36.

Таблиця 2.36

Розрахунок річного економічного потенціалу з урахуванням коефіцієнтів значимості ресурсів у ДПДГ “Степне”, 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки:
	2007	2008	2009
Оцінка земельних ресурсів з урахуванням коефіцієнта значимості	850,0	873,9	1006,7
Оцінка основних фондів з урахуванням коефіцієнта значимості	365,4	413,3	473,5
Оцінка матеріальних витрат з урахуванням коефіцієнта значимості	4069,8	4061,1	4107,8
Оцінка трудового потенціалу з урахуванням коефіцієнта значимості	2427,2	2911,6	3915,1
Сума річного економічного потенціалу з урахуванням коефіцієнтів, тис. грн.	7712	8260	9503
Економічний потенціал у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.	2,30	2,47	2,84
Одержано на 100 грн. економічного потенціалу, грн.: валової продукції	125,31	109,56	114,90
товарної продукції	98,63	111,49	156,25
чистого прибутку	0,93	4,16	0,86

Виходячи з даних, наведених у таблиці 2.36, можна зазначити, що сума річного економічного потенціалу ДПДГ “Степне” з урахуванням коефіцієнтів значимості ресурсів за досліджуваний період збільшилася на 1791 тис. грн. (23,2%) і становила 9503 тис. грн., у тому числі на 1 га угідь - 2,84 тис. грн.

Ефективність використання потенціалу за 2007 - 2009 рр., так само як і в інших досліджуваних підприємствах зменшилася.

Виробництво валової продукції на 100 грн. економічного потенціалу зменшилося на 10,41 грн. (8,3 %) і становило 114,90 грн., а сума прибутку зменшилася на 7,5 % до 0,86 грн.

Аналіз використання економічного потенціалу аграрних підприємств Полтавської області свідчить, що на річний потенціал підприємств найбільший вплив мають матеріальні витрати та фонд оплати праці. За аналізований період спостерігається зниження ефективності використання потенціалу за критерієм валової продукції та чистого прибутку.

Дослідимо вплив кількості сільськогосподарських угідь та чисельності працівників на ефективність діяльності аграрних підприємств за допомогою групування (табл. 2.37).

Таблиця 2.37 Вплив розміру економічного потенціалу аграрних підприємств Полтавської області на ефективність господарювання, 2009 р.

Показники	Групи підприємств за площею сільськогосподарських угідь, га:
	до 2000 га	2000 - 4000 га	більше 4000 га
	Підгрупи за працезабезпеченістю (припадає працівників, зайнятих у сільському господарстві, на 100 га сільськогосподарських угідь), осіб:
	до 4,0	більше 4,0	до 4,0	більше 4,0	до 4,0	більше 4,0
Кількість підприємств	12	6	9	6	4	6
Площа сільськогосподарських угідь, га

Подобные документы

• Проблема і напрямки дослідження земельно-ресурсного потенціалу

  Визначення природно-ресурсного потенціалу та його складові. Поняття та визначення земельно-ресурсного потенціалу. Структура і сучасний стан земель. Деградація земель в Україні. Перспективи розвитку раціонального використання земельних ресурсів України.
  
  курсовая работа [1,6 M], добавлен 14.07.2016
  

• Основні напрями підвищення ефективності використання потенціалу зернового господарства Херсонської області

  Створення необхідних елементів механізму розкриття експортного потенціалу зернового господарства в області. Основні покупці на ринку зернових в області. Організаційні напрями системи регулювання експортного потенціалу, стратегічні аспекти використання.
  
  курсовая работа [37,5 K], добавлен 25.03.2011
  

• Шляхи підвищення ефективності виробництва зерна

  Показники економічної ефективності виробництва сої і методика їх визначення. Напрями інтенсифікації розвитку сільськогосподарських підприємств. Впровадження комплексної механізації виробничих процесів. Динаміка розвитку та підвищення виробництва зерна.
  
  курсовая работа [88,4 K], добавлен 08.08.2015
  

• Процес виробництва, виходу продукції соняшнику та визначення її собівартості у СГ ТОВ "Хлібопродукт"

  Суть ефективності як економічної категорії і методичні аспекти оцінки ефективності виробництва соняшнику. Рентабельність аграрних підприємств. Валовий збір, площі та урожайність соняшнику. Ефективність використання ресурсів в СГ ТОВ "Хлібопродукт".
  
  дипломная работа [166,8 K], добавлен 10.05.2011
  

• Основи раціонального й ефективного використання землі в сільському господарстві

  Суть, показники та методика визначення ефективності використання землі. Земельні ресурси сільськогосподарського підприємства та результати їх використання. Інтенсифікація землеробства як головний напрямок підвищення ефективності використання землі.
  
  курсовая работа [108,2 K], добавлен 29.05.2014
  

• Планування та організація діяльності аграрного підприємства

  Планування діяльності аграрних підприємств. Організація оплати праці. Створення господарського розрахунку в аграрних формуваннях. Система веденя господарства. Організація земельної території сільськогосподарських підприємств. Зберигання готової продукції.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 20.10.2008
  

• Реструктуризація аграрних підприємств

  Форми реструктуризації агропромислових підприємств. Природно-економічні умови, розмір і спеціалізація господарства. Забезпеченість виробничими ресурсами і рівень їх використання. Форми реструктуризації, які можна запропонувати ТОВ "Кожухівське".
  
  курсовая работа [598,4 K], добавлен 26.04.2016
  

• Інженерний менеджмент на ринку сільськогосподарської техніки

  Аналіз сучасного стану ринку аграрних технічних засобів в умовах ринкової економіки. Методи та особливості оцінки конкурентоспроможності сільськогосподарської техніки. Лізинг як метод придбання засобів механізації, його перспективи розвитку в АПК України.
  
  реферат [85,6 K], добавлен 20.09.2010
  

• Реформування агропромислового комплексу в Україні

  Сільське господарство як каталізатор розвитку ринкової економіки. Історія розвитку аграрних відносин в Україні, її періоди. Особливості розвитку аграрних відносин, ринкові перетворення. Утворення нових форм господарювання та відносин в аграрному секторі.
  
  реферат [25,6 K], добавлен 03.05.2009
  

• Економіка використання бджільництва

  Початкове бджільництво та наступний період реорганізації, розміщення галузі бджільництва по території України. Рівень розвитку, економічна ефективність використання, ринок продукції, шляхи підвищення ефективності використання бджільництва.
  
  реферат [684,2 K], добавлен 10.03.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам