Понимание науки Фейерабендом. Недопустимость абсолютизации науки. Наука как один из способов изучения мира. Направленность концепции Фейерабенда. Концепция теоретического и методологического плюрализма. Рассуждения об эпистемологическом анархизме.

Противоречие между системой и методом Гегеля. Антропологический принцип в философии. Структура социальной реальности: материальный базис общества и его политико-идеологическая надстройка. Отчуждение труда и его социальные и экзистенциальные последствия.

Жизнь и становление Людвига Андреаса Фейербаха как философа, основные принципы и положения его учения. Материалистические позиции в понимании природы человека. Понятие эвдемонизма, его сильные и слабые стороны. Этические работы Фейербаха и их содержание.

Рассмотрение противоположности идеалистического и материалистического мировоззрений с точки зрения теоретиков марксизма. Идеология вообще, немецкая в особенности. Предпосылки, из которых исходит материалистическое понимание истории развития цивилизации.

Особенности природных фейерверков. Связь природных аномальных явлений с электрическими процессами в атмосфере. Составляющие образования энергетической газоионной плазмы линейной и шаровой молний, разница в их истечении. Мощность линейной и шаровой молний.

Приёмы формирования профессиональных компетенций работников СМИ на базе анализа фейков как базового эмпирического материала. Методические разработки эффективного использования фейков на практических примерах современных СМИ, а также кинематографа.

Досліджено факти, як важливу складову журналістської творчості, на яких будується будь-яке інформаційне повідомлення у сучасному комунікаційному просторі. Досліджено трактування категорії "факт" провідними вітчизняними вченими в сфері журналістики.

Аналіз основних підходів до формування комунікативних взаємодій в умовах війни з погляду використання маніпулятивних компонентів у межах гібридного інфополя. Оцінка масштабності інформаційного проникнення фейків у соціально-політичний дискурс країни.

Анализ фейковых новостей, функционирующих в рекламном, политическом, научном дискурсах. Характерологические признаки мистифицированного сообщения. Противопоставление истинной и ложной информации в медиапространстве, лингвистические механизмы их отличия.

Рассмотрены проблемные аспекты обеспечения ментальной безопасности личности и социума в информационном пространстве, связанные с реальными и потенциальными угрозами, формируемыми медиа. Фейк-ньюс - фальшивые новости, фейки - информационные манипуляции.

Фейки как средство реализации дискурсивной стратегии, нацеленной на конструирование фиктивной реальности. Сущность рекламного дискурса. Функциональный потенциал фейков на примере рекламных медиатекстов информационно-коммуникативного пространства Беларуси.

Вивчення та аналіз поняття фейків з точки зору інформаційно-комунікативної технології впливу. Визначення основних складників технології фейків. Дослідження та характеристика знання фейків та особливостей протидії дезінформації учнівської молоді.

Розгляд гібридної війни, як прихованої, але справжньої війни в режимі постправди. Дослідження її інформаційного складника, включно з продукуванням фейків. Джерела сексуального наративу нового етапу війни Росії проти України, його розголос в медіасфері.

Аналіз особливостей деструктивного використання преси як інструменту інформаційної війни. Встановлення складових радянської пропаганди. Характеристика зміст основних пропагандистських наративів радянської преси. Визначення переліку основних фейків.

Аналіз змісту та прийомів подачі фейків у інформаційного боротьбі радянської влади з націоналістичним рухом. Нейтралізація впливу ОУН та насадження комуністичної ідеології. Характеристика змісту основних пропагандистських наративів радянської преси.

Теоретичне обґрунтування сутності поняття "фейк" в політичній інформації як форми політичного протиборства у кіберпросторі. Відзначення впливу фейків на свідомість громадян з метою дискредитації суб’єктів політики, політичних партій чи груп політиків.

Фейк як явище суспільного інформаційного простору є невід’ємною складовою формування інформаційної системи. Сучасні інформаційні технології допомагають блокувати в інформаційному просторі джерела недостовірної інформації для зменшення впливу на громадян.

Поняття неправдивої і фейкової інформації та їх відмінності. Класифікація фейків за різними ознаками. Методи їх поширення в мережі Інтернет. Вплив таких повідомлень на користувачів соціальних мереж. Методи боротьби з їх поширенням в соціальних медіа.

Побудова моделі мотивів створення фейкових акаунтів студентами, розробка анкети. Необхідність виявлення ставлень молоді до фейкової інформації, конкретизація причин, що обумовлюють звернення молоді до процедури проектування своєї онлайн-ідентичності.

Аналіз ведення інформаційної операції з боку Російської Федерації із використанням малих груп в соціальних мережах. Розробка рекомендацій щодо захисту інтересів національної безпеки та оборони шляхом побудови реактивної комунікації на локальному рівні.

Аналіз процесу ведення інформаційної операції з боку РФ із використанням малих груп в соціальних мережах для обґрунтування рекомендацій щодо захисту інтересів національної безпеки та оборони шляхом побудови реактивної комунікації на локальному рівні.

Фейкові новини як засіб для систематичного маніпулювання масовою свідомістю та формування негативного образу країни в глобальному співтоваристві. Вплив фейкових новин на формування громадської думки, політичний ландшафт та загальну безпеку суспільства.

Феномен фейкових новин як інструменту впливу на політичну свідомість громадськості, особливості його використання. Необхідність вироблення ефективних методів протидії згубному впливу недостовірних новин на політичну свідомість громадянського суспільства.

Проблематика використання російською федерацією спотворених цінностей і інститутів демократії для легітимації результатів своєї військової агресії в Україні. Аналіз цінностей, принципів, інститутів і практик Західної демократії з часів Афінської політії.

Механизм возникновения фейковых новостей и распространения их в медийном пространстве. Основные причины фейковизации: высокая скорость подачи контента, "инфотейнмент" и ретранслятивный характер журналистики. Специфические русско- и англоязычные сайты.

Особенности фейковых новостей, причины их массового распространения. Устойчивость и привлекательность дезинформации для аудитории. Роль интернет-технологий и социальных сетей в распространении новостей. Результаты воздействия фейков на аудиторию.

Рассмотрение проблемы фейковых новостей в контексте информационных войн между сторонниками и противниками постройки мусорного полигона на станции Шиес на границе Архангельской области и Республики Коми. Фактчекинговая активность гражданских журналистов.

Исследование языковых особенностей фейковых новостей с точки зрения медиалингвистики. Анализ фейковых новостей в англоязычных средствах массовой информации. Использование метафоры и стилистически маркированной лексики для привлечения внимания читателей.

Фейковые новости как средство конструирования социально значимых событий. Заголовки сообщений вводят в фокус внимания аспект некоторого происшествия, тем самым конструируют событие и создают условия для того, чтобы оно оставалось в центре внимания.

Класифікація контрфактуальних художніх практик через визначення їх функціонального значення. Проведення демаркаційної лінії між поняттям фікції і КХП, які мають відмінні риси. Фікціональні художні проекти на прикладах українського та світового мистецтва.