Удосконалення елементів технології вирощування гречки на насіння в підзоні нестійкого зволоження південного лісостепу України

Робота виконана в Уманській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України протягом 1999-2001 рр.

Апробація результатів дисертації. Матеріали результатів досліджень щороку обговорювалися на засіданнях кафедри рослинництва та кормовиробництва Уманської державної аграрної академії. Основні положення результатів досліджень оприлюднені на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького, аспірантського складу та науковців Подільської аграрно-технічної академії у 2000-2001 роках, на міжвузівській науково-практичній конференції в Уманській державній аграрній академії, присвяченій 10-річчю незалежності України у 2001 році.

Публікації. За темою дисертації опубліковано п'ять статей, в тому числі чотири - в збірниках наукових праць, що входять до списку Положення ВАК.

Шляхи підвищення врожайності та якості насіння гречки

(огляд літератури)

У розділі подано відомості про залежність якості насіння гречки від чинників довкілля. Проаналізовано напрям досліджень з екології насіння - як першопричину в мінливості його якості. Визначено мету й завдання досліджень: взаємозв'язок умов вирощування, підготовки, зберігання і проростання насіння у поєднанні з біологічними властивостями; виявлення умов, що сприяють максимальній реалізації генетичного потенціалу продуктивності сорту.

Умови та методика досліджень

Середня температура січня становить -5,9?С, липня - +20?С. Середньорічна температура повітря - біля 7,6?С. В окремі роки можна спостерігати суттєве відхилення температур від середніх багаторічних. З травня по вересень спостерігається значна кількість днів з високою температурою, а в літній період їх кількість була в середньому більша 50%. Середня кількість днів за рік з температурою вище +25?С становить 72 дні, максимальна кількість - 84 (відповідно 40-43 і 48-51% до періоду активної вегетації сільськогосподарських культур). Максимальна денна температура повітря значно перевищує оптимальну, а в літні місяці - і критично допустиму. В середньому за рік сума опадів становить 618 мм, проте є роки, коли їх буває мало (350 мм) або значно більше норми (700 мм). В роки досліджень погодні умови загалом були близькими до середньобагаторічних, характерних для зони. Однак в окремі періоди мали місце і різкі відхилення, зокрема приморозки у травні та посушливе жарке літо у 1999 і 2001 роках.

Грунт дослідного поля - чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі. Орний шар характеризується такими показниками: вміст гумусу (за Тюріним) - 2,98-3,31%; реакція грунтового розчину - слабо кисла (рН сольової суспензії 5,50-5,75; гідролітична кислотність (за Каппеном) - 1,94-2,25 смоль/кг; ступінь насичення основами (за Хіссинком) - 89,8-92,5%. За Чириковим грунт середньозабезпечений рухомими формами фосфору (109-132 мг/кг) та калію (105-120 мг/кг). Забезпеченість легкогідролізованим азотом за Корнфілдом низька (89-103 мг/кг). Грунт добре поглинає воду і рівномірно віддає її рослинам, придатний для вирощування всіх сільськогосподарських культур, в тому числі і гречки.

Роботу виконували шляхом проведення польових дослідів на дослідному полі УДАА в польовій сівозміні кафедри рослинництва та кормовиробництва протягом 1999-2001 років.

Дослід 1. Посівні та врожайні властивості насіння гречки залежно від співвідношення мінеральних добрив та способів сівби. Схема досліду наведена в табл. 1.

Способи сівби: звичайний рядковий, норма висіву - 3,6 млн. схожих насінин на гектар; широкорядний з шириною міжрядь 45 см, норма висіву - 2,0 млн. схожих насінин на гектар. Площа облікової ділянки - 50 мІ. Повторність - чотириразова. Попередник - озима пшениця. Фосфорні і калійні добрива вносили під основний обробіток грунту у формі суперфосфату гранульованого і калійної солі (40%), азотні - весною під передпосівну культивацію. насіння врожайність гречка сівба

Дослід 2. Посівні та врожайні властивості насіння гречки залежно від строків збирання та фону живлення. Схема досліду представлена в табл. 2.

Площа облікової ділянки - 50 мІ. Повторність - чотириразова. Попередник - озима пшениця. Фосфорні і калійні добрива вносили під основний обробіток грунту у формі суперфосфату гранульованого і калійної солі (40%), азотні - весною під передпосівну культивацію. Спосіб сівби -широкорядний з шириною міжрядь 45 см і нормою висіву - 2 млн. схожих насінин на гектар.

Дослід 3. Модифікаційні зміни, що відбуваються під впливом екологічних факторів на врожайних властивостях насіння гречки.

Облікова площа ділянок становила 4 мІ, повторність - шестиразова, розміщення ділянок - рендомізоване. Попередник - озима пшениця. Мінеральні добрива під гречку не вносили. Спосіб сівби - широкорядний, норма висіву - 2,0 млн. схожих насінин на гектар.

Гречку сорту Любава (еліта) в дослідах вирощували за загальноприйнятою технологією крім заходів, що вивчалися.

Обліки, спостереження та аналізи в дослідах проводили згідно з загальноприйнятими методиками:

1. Фенологічні спостереження проводили за методикою Держсортовипробування з визначенням фаз повних сходів, бутонізації, початку цвітіння, масового цвітіння, збиральної стиглості. 2. Вплив погодних умов на ріст і розвиток гречки аналізували за даними метеостанції "Умань". 3. Облік приросту насіння проводили шляхом взяття проб. Для цього на кожному варіанті фіксували дату цвітіння і через 30 днів подекадно відбирали проби рослин. 4. Площу листків і фотосинтетичний потенціал посівів визначали за А.А. Ничипоровичем та ін. 5. Вологість грунту та сумарне водоспоживання рослин визначали за методикою А.А. Роде ваговим методом через кожні 10 см на глибину 1 м перед сівбою і в основні фази росту і розвитку гречки. 6. Облік врожаю проводили суцільним поділяночним методом збирання переобладнаним комбайном "Нива". Врожайність приводили до 100 %-ної чистоти та стандартної вологості. 7. Аналіз структури рослин проводили за такими ознаками: рослини в цілому: висота рослин, см; число гілок першого порядку, шт.; число пазушних суцвіть на рослині, шт.; маса плодів з рослини, г.; а стебла: довжина другого міжвузля, см; висота прикріплення першого суцвіття, см; довжина зони гілкування, см; число вузлів, шт.: в зоні гілкування; в зоні плодоношення; на стеблі; вузол першого гілкування, порядковий номер; вузол першого суцвіття, порядковий номер. 8. При оцінці якості насіння визначали: масу 1000 зерен - за ГОСТ 12041-80; схожість, енергію, швидкість та дружність проростання - за ГОСТ 12083-84; життєздатність - за ГОСТ 12039-82; посівну якість насіння - за ДСТУ 2240-93. 9. Польову схожість та збереженість рослин - за методикою, яка викладена В.Ф. Мойсейченком та В.О. Єщенком. 10. Економічну ефективність результатів досліджень визначали за загальноприйнятими методиками на основі діючих нормативів. 11. Результати досліджень аналізували статистично дисперсійним, кореляційним та регресійним методами з використанням ЕОМ Pentium II.

Вплив фонів живлення, способів сівби та строків збирання на формування насіння материнських рослин

Найвища врожайність насіння гречки материнських рослин формувалася на фоні без добрив з тривалістю вегетації 75 днів; а на удобреному фоні - при тривалості вегетації 65 і 75 днів (відповідно 13,0, 13,9 та 14,6 ц/га). Зростання врожайності на цих варіантах забезпечувалося ростом маси плодів на одній рослині. За несприятливих погодних умов ступінь дозрівання плодів на цих варіантах на час скошування була низькою - лише 50-75% плодів побуріло. Збирання врожаю гречки у фазі побуріння більше 75% плодів призводило до значних втрат насіння.

Вплив елементів технології на посівні якості та врожайні властивості насіння гречки

Посівні якості насіння. Найякісніше насіння формувалося при звичайному способі сівби гречки (табл. 1). На фоні азотно-калійного, фосфорного та повного мінерального живлення за показниками лабораторної схожості воно відповідало категорії оригінального (лабораторна схожість - 93,2-96,7%, енергія проростання - 90,5-90,8%, сила росту - 92,8-96,5%).

Встановлено тісну залежність між лабораторною схожістю та енергією проростання (r = 0,79) а також між лабораторною схожістю та силою росту (r = 0,98). За коефіцієнтами детермінації лабораторна схожості на 63% залежить від енергії проростання і на 97% - від сили росту.

На звичайних посівах найвищий рівень польової схожості та повноти сходів був на варіантах з азотним, калійним та фосфорно-калійним добривами, а на широкорядних - на фоні азотних, фосфорних та фосфорно-калійних добрив.

За несприятливих погодних умов першої половини генеративного періоду гречки значно якісніше насіння формується при продовженні вегетації до 85 та 95 днів, тоді як за сприятливих умов високоякісне насіння формується вже на 65 та 75 день після повних сходів (табл. 2). Встановлено тісний зв'язок лабораторної схожості з енергією проростання (r = 0,89).

Підвищеною польовою схожістю та повнотою сходів виділялося насіння, отримане з материнських рослин на удобреному фоні з тривалістю вегетації 65, 75 та 85 днів. Тут польова схожість була на рівні 87,3-88,3%, а повнота сходів -91,0-91,9%. Встановлено прямий зв'язок між повнотою сходів і польовою схожістю (r = 0,94).

Врожайні властивості насіння. Більш висока густота стеблостою спостерігався на тих ділянках першого насіннєвого потомства, де рослини були вирощенні з насіння широкорядних посівів. Проте, якщо на всіх варіантах звичайної сівби показники виживання рослин порівняно з контролем були нижчими, особливо на фоні азотно-фосфорного добрива, то у рослин, отриманих з широкорядних посівів, виживання на фоні фосфорних, калійних, азотно-фосфорних та азотно-калійних добрив було значно вище, ніж на контролі (на 3,0-4,8 пункти). За звичайної сівби найбільша кількість рослин першого насіннєвого потомства на кінець вегетації була на азотному, калійному та фосфорно-калійному фонах, а при широкорядній сівбі - на фонах азотного та фосфорного добрива.

Встановлено сильний кореляційний зв'язок між густотою стеблостою рослин першого насіннєвого потомства на початку вегетації і польовою

Таблиця 1 Якість отриманого посівного матеріалу залежно від фону живлення та способу сівби материнських рослин (середнє за 1999-2001 рр.)

Економічний аналіз наслідків досліджень показав, що в умовах підзони нестійкого зволоження південного Лісостепу України для одержання високоякісного насіння сортів гречки типу Любава слід застосовувати звичайний рядковий спосіб сівби на фонах живлення P₄₅ та N₄₅К₄₅. Завдяки високій врожайності та невисокій собівартості 1 ц насіння першого насіннєвого потомства одержано максимальний сукупний прибуток за два покоління - відповідно 682,31 грн. та 717,79 грн., що на 98,69-134,23 грн. більше, ніж на контролі (табл. 3).

Використовуючи різні фони живлення та строки збирання гречки перевагу слід віддати вирощуванню материнських рослин на фоні повного мінерального добрива (N₄₅Р₄₅К₄₅) протягом 65 та 75 днів. На цих варіантах отримано максимальну прибавку врожаю, що сприяло зниженню собівартості одиниці продукції до 7,85 та 7,95 грн.; а сукупний прибуток з 1 га становив відповідно 838,32 та 852,47 грн.

Таким чином, економічний аналіз елементів технології вирощування насіння гречки свідчить про перевагу використання звичайного рядкового способу сівби з фонами живлення P₄₅ та N₄₅К₄₅. Роздільне збирання гречки на всіх агротехнічних фонах необхідно розпочинати через 65-75 днів після появи повних сходів.

Таблиця 3 Економічна ефективність вирощування насіння гречки залежно від фонів живлення, способів сівби та строків збирання (перше покоління - материнські рослини, середні дані за 1999-2001 рр., друге покоління - перше насіннєве потомство, середні дані за 2000-2001 рр., кращі варіанти)

ВИСНОВКИ

Дослідження впливу елементів технології на врожайні властивості та якість насіннєвого потомства гречки дозволили встановити оптимальний фон живлення, спосіб сівби та строк збирання. За поколіннями насіннєвих посівів вплив цих факторів суттєво різнився.

1. Материнські рослини.

1.1. Зрідженість рослин протягом вегетації змінювалася таким чином:

- за способами сівби: при звичайному рядковому на фоні живлення - азотному, фосфорному та калійному - зрідженість не перевищувала 13,9-14,6 %; за широкорядного - на фоні азотного та фосфорного живлення 13,5-15,9%;

- за строками збирання - найбільша збереженість посівів була при збиранні через 65 та 75 днів після повних сходів (вижило 90,9-93,1% рослин).

1.2. Фотосинтетична продуктивність та водоспоживання посівів материнських рослин характеризується показниками:

- найвища чиста продуктивність фотосинтезу була на фоні повного мінерального живлення як на звичайних, так і широкорядних посівах (відповідно 12,47 та 11,02 г/м² за добу);

- вище сумарне водоспоживання було за звичайного, потім широкорядного способу сівби (відповідно 3387 і 3225 м³/га);

1.3. Найвища врожайність материнських рослин гречки формувалася на звичайних посівах - на фоні азотно-калійного та повного мінерального живлення (відповідно 12,4 і 13,3 ц/га) та широкорядних посівах - на фоні азотно-фосфорного, фосфорно-калійного та повного мінерального живлення (відповідно 10,5-12,3 ц/га) за вегетаційного періоду 65 та 75 днів ( відповідно 13,9 та 14,6 ц/га).

1.4. Рівень врожайності насіння на 53,0-82,4% визначався впливом добрив, на 61,0-87,3% - строками збирання і на 0,7-17,7% - способами сівби.

1.5. Врожайність насіння пов'язана з рядом господарсько-цінних ознак:

- з витрачанням вологи на звичайних посівах у вегетативний період (r = 0,39) та у генеративний період (r = -0,44); широкорядних - відповідно r = _0,37 та r = 0,72;

- у варіантах строків збирання та фонів удобрення: з кількістю пазушних суцвіть (r = 0,42), з довжиною другого міжвузля (r = 0,43), з висотою прикріплення першого суцвіття (r = 0,57), з номером першого вузла з суцвіттям (r = 0,64), з масою 1000 насінин (r = -0,36), з масою виповнених плодів на рослині (r = 0,95).

2. Перше насіннєве потомство формувалося з кращими якостями:

2.1. При звичайному рядковому способі сівби на фоні азотно-калійного, фосфорного та повної норми мінерального живлення; на фоні живлення N₄₅P₄₅K₄₅ за тривалості вегетації материнських рослин 65 та 75 днів.

2.2. Встановлено сильний кореляційний зв'язок лабораторної схожості з енергією проростання (r = 0,79) та силою росту (r = 0,98); густоти стеблостою на початку вегетації з польовою схожістю (r = 0,72) та в кінці вегетації (r = 0,73); густоти стеблостою в кінці вегетації з польовою схожістю (r = 0,81), повнотою сходів (r = 0,71).

2.3. За строками збирання та фонами живлення встановлено тісний зв'язок між виживанням рослин і густотою в кінці вегетації (r = 0,95).

2.4. Найвищі показники чистої продуктивності фотосинтезу формувалися: у варіанті звичайної сівби - на фоні фосфорного, азотно-калійного та фосфорно-калійного живлення; широкорядної - на фоні азотно-калійного, фосфорно-калійного та повної норми мінерального добрив;

- в посівах, де материнські рослини формували врожай на удобреному фоні живлення протягом 65 та 75 днів.

2.5. Достовірно істотна врожайність насіння була у варіантах:

- за звичайної сівби та фону мінерального живлення: на варіантах фосфорного (15,1 ц/га), азотно-калійного (14,6 ц/га) та азотно-фосфорного (14,3 ц/га); широкорядної - відповідно фосфорно-калійного (15,2 ц/га), азотно-калійного та повного мінерального добрива (14,4 ц/га);

- за строками збирання, де материнські рослини вегетували на удобреному фоні 65 та 75 днів (відповідно 16,9 і 17,1 ц/га).

2.6. Частка впливу на врожайність першого насіннєвого потомства гречки розподілялася таким чином:

- у досліді з фонами живлення та способами сівби частка впливу добрив становила 19,9-61,5%, способів сівби - 1,8-23,5%, взаємодії їх - 9,7-31,3%, погодних умов - 25,3-27,0%; встановлено тісний кореляційний зв'язок між врожайністю і масою плодів на одній рослині (r = 0,95), вмістом сухої речовини в листках (r = 0,78), вмістом хлорофілу в листках (r = 0,77) та чистою продуктивністю фотосинтезу (r = 0,88);

- у досліді з фонами живлення та строками збирання частка впливу строків збирання становила 43,1-46,8%, фонів живлення - 12,8-28,2%, погодних умов - 11,9-41,2%; встановлено тісну кореляційну залежність між врожайністю та вмістом хлорофілу в листках (r = 0,71), вмістом сухої речовини в листках (r = 0,74) та чистою продуктивністю фотосинтезу (r = 0,77).

3. В умовах нестійкого зволоження південного Лісостепу України для одержання насіння гречки з високими посівними якостями та врожайними властивостями рекомендується:

- сіяти гречку звичайним рядковим способом на фоні азотно-калійного (N₄₅K₄₅), або фосфорного (Р₄₅) живлення;

- при сівбі гречки широкорядним способом з шириною міжрядь 45 см застосовувати повне мінеральне добриво в нормі N₄₅Р₄₅К₄₅;

- за такої технології до скошування гречки приступати через 65-75 днів після появи повних сходів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Білоножко В.Я., Березовський А.П., Полторецький С.П. Вплив умов вирощування на фізико-механічні властивості та посівні якості насіння гречки // Збірник наукових праць Уманської сільськогосподарської академії. - Умань, 1999. - С.183-193. / обробка експерементальних даних, аналіз результатів досліджень з їх узагальненням/.

2. Білоножко В.Я., Аверчев О.В., Полторецький С.П. Урожайність гречки залежно від крупнисті насіння // Таврійський науковий вісник, випуск 19. - Херсон: ХДАУ, 2001. - С.87-92. / закладка дослідів, обробка експерементальних даних, аналіз результатів досліджень з їх узагальненням/.

3. Білоножко В.Я., Березовський А.П., Полторецький С.П. Посівні та врожайні властивості насіння гречки залежно від строків збирання в підзоні нестійкого зволоження південного Лісостепу України // Збірник наукових праць Уманської державної аграрної академії. - Умань, 2001. - С.30-35. / закладка дослідів, обробка експерементальних даних, аналіз результатів досліджень з їх узагальненням/.

4. Білоножко В.Я., Полторецький С.П. Вплив способів сівби та співвідношення мінеральних добрив на посівні та врожайні властивості насіння гречки в підзоні нестійкого зволоження південного Лісостепу України // Збірник наукових праць Подільської державної аграрно-технічної академії, випуск 9. - Кам'янець-Подільський: ПДАТА, 2001. - С.57-62. / закладка дослідів, обробка експерементальних даних, аналіз результатів досліджень з їх узагальненням/.

5. Полторецький С.П. Врожайність та якість насіння гречки залежно від строків збирання в підзоні нестійкого зволоження південного Лісостепу України // Десять років незалежності України: шляхи державотворення. Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції. - К.: ЗАТ "НІЧЛАВА", 2001. - С.137-140.

АНОТАЦІЇ

Полторецький С.П. Удосконалення елементів технології вирощування гречки на насіння в підзоні нестійкого зволоження південного Лісостепу України. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2002.

Високоякісне насіння формувалося при сівбі гречки звичайним рядковим способом і внесенні мінеральних добрив в нормі N₄₅K₄₅, або Р₄₅ та при сівбі гречки широкорядним способом з шириною міжрядь 45 см з внесенням мінеральних добрив в нормі N₄₅Р₄₅К₄₅. За такої технології до скошування гречки приступати через 65-75 днів після появи повних сходів.

Ключові слова: насіння гречки, посівні якості, врожайні властивості, фони живлення, способи сівби, строки збирання.

Полторецкий С.П. Улучшение элементов технологии выращивания гречихи на семена в подзоне неустойчивого увлажнения южной Лесостепи Украины. Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. Институт сахарной свеклы УААН, Киев, 2002.

Целью работы была разработка элементов технологии выращивания высококачественных семян гречихи для зоны неустойчивого увлажнения Лесостепи Украины. Она достигалась путем изучения влияния фона питания, способа сева, срока уборки и погодных условий на: рост и развитие растений, полевую всхожесть семян и густоту стеблестоя растений, фотосинтетическую деятельность посевов и водопотребление растений, формирование урожайности семян и элементов ее структуры на материнских растениях, посевные качества и урожайные свойства семян, экономическую эффективность усовершенствования технологии выращивания семян.

Объектом исследований были семена гречихи сорта Любава, его посевные и урожайные свойства.

Наиболее высокая чистая продуктивность фотосинтеза (ЧПФ) была на фоне полного минерального удобрения как на обычных, так и широкорядных посевах (соответственно 12,47 и 11,02 г/м² за сутки). На обычных посевах полное минеральное удобрение, а также калийные и азотно-калийные удобрения способствовали использованию от 52,5 до 62,7% доступной влаги в вегетативный период. В то же время на широкорядных посевах в вариантах с полным минеральным удобрением и при исключении одного из компонентов основная масса воды (от 60,1 до 79,2%), используется в генеративный период.

Наиболее высокая урожайность материнских растений гречихи формировалась на обычных посевах - на фоне азотно-калийного и полного минерального питания (соответственно 12,4 и 13,3 ц/га) и широкорядных посевах - на фоне азотно-фосфорного, фосфорно-калийного и полного минерального питания (соответственно 10,5-12,3 ц/га); при вегетационном периоде 65 и 75 дней (соответственно 13,9 и 14,6 ц/га).

Уровень урожайности семян на 53,0-82,4% определялся влиянием удобрений, на 61,0-87,3% - сроками уборки, и на 0,7-17,7% - способами сева.

Первое семенное потомство формировалось с лучшими посевными качествами при обычном рядковом способе сева на фоне азотно-калийного, фосфорного и полной нормы минерального питания; на фоне полного минерального питания при продолжительности вегетации материнских растений 65 и 75 дней.

Установлена сильная корреляционная связь лабораторной всхожести с энергией прорастания (r = 0,79) и силой роста (r = 0,98); густоты стеблестоя в начале вегетации с полевой всхожестью (r = 0,72) и в конце вегетации (r = 0,73); густоты стеблестоя в конце вегетации с полевой всхожестью (r = 0,81), полнотой всходов (r = 0,71). В опыте со сроками уборки и фонами питания существует тесная зависимость между выживанием растений и густотой в конце вегетации (r = 0,95); густотой стеблестоя и энергией прорастания (r = _0,53), дружностью прорастания (r = -0,58), лабораторной всхожестью (r = _0,48), полевой всхожестью (r = 0,46), выживанием растений (r = 0,41).

Наиболее высокие показатели ЧПФ формировались в варианте обычного сева - на фоне фосфорного, азотно-калийного и фосфорно-калийного питания; широкорядного - на фоне азотно-калийного, фосфорно-калийного и полной нормы минеральных удобрений; в посевах, где материнские растения формировали урожай на удобренном фоне на протяжении 65 и 75 дней.

Достоверно существенная урожайность семян была в вариантах при обычном севе и фоне минерального питания: на вариантах фосфорного (15,1 ц/га), азотно-калийного (14,6 ц/га) и азотно-фосфорного (14,3 ц/га); широкорядном - соответственно фосфорно-калийного (15,2 ц/га), азотно-калийного и полного минерального удобрения (14,4 ц/га); по срокам уборки, где материнские растения были на удобренном фоне 65 и 75 дней (соответственно 16,9 и 17,1 ц/га).

В опыте с фонами питания и способами сева доля влияния на урожайность удобрений составляла 19,9-61,5%, способов сева - 1,8-23,5%, их взаимодействия - 9,7-31,3%, погодных условий - 25,3-27,0%; в опыте со сроками уборки и фонами питания доля влияния сроков уборки составляла 43,1-46,8%, фонов питания - 12,8-28,2%, погодных условий - 11,9-41,2%.

В условиях неустойчивого увлажнения южной Лесостепи Украины для получения семян гречихи с высокими посевными качествами и урожайными свойствами рекомендуется сеять гречиху сортов типа Любава обычным рядковым способом на фоне азотно-калийного (N₄₅K₄₅), или фосфорного (Р₄₅) удобрения; при севе гречихи широкорядным способом с шириной междурядий 45 см применять полное минеральное удобрение в норме N₄₅Р₄₅К₄₅; при такой технологии к скашиванию гречихи приступать через 65-75 дней после появления полных всходов.

Ключевые слова: семена гречихи, посевные качества, урожайные свойства, фоны питания, способы сева, сроки уборки.

Poltoretskyi S.P. Improvement of elements of technology of buckwheat cultivation for seeds in a subzone of unstable humidity of Southern Forest Steppe Zone of Ukraine. Manuscript. The thesis is for conferring the scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.01.09 - plant growing. Institute of Sugar Beet UAAS, Kiev, 2002.

The optimum backgrounds of nutrition, methods of sowing and terms of harvesting the buckwheat variety Lubava for getting seeds with high level of sowing and crop yield capacities for improvement the technology of buckwheat cultivation for seeds are offered. They take into account the concrete weather conditions of a subzone of unstable humidity of Southern Forest Steppe of Ukraine which are made of long-term forecast.

High-quality seeds were formed by sowing buckwheat with an ordinary line method and applying mineral fertilizers at a norm N₄₅K₄₅ or P₄₅ and by sowing buckwheat with wide line method with interrow width of 45 cm with applying mineral fertilizers in the norm N₄₅K₄₅P₄₅. Using such technology it is necessary to begin mowing in 65-75 days after seedlings emergence.

Key words: buckwheat seeds, sowing qualities, yielding capacities, background, methods of sowing, terms of harvest.

Размещено на Allbest.ru