Удосконалення елементів технології вирощування картоплі у фермерських і селянських господарствах Лісостепу України

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України протягом 2002-2004 рр.

It has been proved that green fertilizers may alter manure. The use of siderite intermediate plants - oil radish, whete mustard and their mixture, and also winter rape, winter rye and their mixture provides average extra yield 16-20% higher compared to unfertilized plot. Green fertilizers plowed with mineral fertilizers promote yield increase by 34-42% that corresponds to 40 t/ha manure level.

Еnergetic and economic efficiency estimation of potato growing depending on the factors investigated is given.

The kea words: variety, potato, mineral fertilizer, manure, siderites, crop rotation, mono-crop, yield, bulbs quality, elements of nutrition, return, efficiency.

РОЗДІЛ 1. СТАН ВИВЧЕНОСТІ ПИТАННЯ

У розділі проаналізовано результати попередніх досліджень і сучасні уявлення про вплив різних видів добрив на ріст, розвиток, урожайність, біохімічний склад бульб різних сортів картоплі та баланс поживних речовин у ґрунті за беззмінного їх вирощування та в сівозміні. Проте аналіз літературних даних показує, що ці питання вивчені недостатньо, зокрема застосування сидератів як альтернативи гною та використання короткоротаційних сівозмін у картоплярстві. Саме це й зумовило необхідність проведення наших досліджень.

Фактор В - розміщення картоплі. Досліди закладались на фоні беззмінного вирощування картоплі протягом 6 років площею 0,63 га (В1) та в короткоротаційній, трипільній сівозміні, яка з моменту закладання пройшла дві ротації з середньою площею поля 0,63 га (В2). Контролем є (В1).

Сівозміна: поле 1 - ярі зернові, 2 - картопля, 3 - овочеві культури.

Фактор С - добрива. Варіанти наведені в таблиці 1. Добрива використовували під картоплю як за беззмінного її вирощування, так і в короткоротаційній сівозміні. Контролем є перший варіант.

Дослід мав чотири повторення. Ділянки чотирьохрядкові довжиною 10 м. Площа облікової ділянки - 25 м2.

Органічні добрива у вигляді підстилкового напівперепрілого гною великої рогатої худоби вносили восени під зяблеву оранку. Біомасу ярих сидеральних культур (редьки олійної, гірчиці білої та їх суміші) заорювали восени, а озимих (озимого жита, озимого ріпаку та їх суміші) - навесні. Мінеральні добрива у формі нітроамофоски (NPK по 17% кожного елемента) вносили вручну згідно із схемою досліду врозкид по поверхні ґрунту перед садінням картоплі під передпосадкову культивацію.

Під час проведення дослідів проводили обліки та спостереження відповідно до методичних рекомендацій щодо проведення досліджень з картоплею (2002 р.). Агрохімічні, біохімічні та біометричні аналізи проводились згідно загальноприйнятих методик:

Фенологічні спостереження - визначали такі фази: початок та масову появу сходів, початок та масову бутонізацію, початок та масове цвітіння, початок відмирання бадилля. Настання окремих фаз розвитку визначали таким чином: початок сходів - при появі 5-10 % рослин, повні сходи - при появі 50-75 % рослин. За аналогічними показниками визначали і наступні фази. Фенологічні спостереження виконувалися візуально.

Облік густоти насаджень після сходів та перед збиранням картоплі проводили суцільним підрахунком кількості рослин картоплі на облікових ділянках. При обліку густоти стояння рослин картоплі, підраховували кількість кущів і стебел в тисячах штук на гектарну площу.

Одержані в 2002-2004 рр. дані свідчать про те, що найвища врожайність бульб була відмічена за вирощування сорту Явір у сівозміні на фоні 40 т/га гною + N45P45K45, яка становила 361 ц/га (табл. 2).

Таблиця 2 Урожайність бульб картоплі залежно від умов вирощування, ц/га, середнє за 2002-2004 рр.

Слід зазначити, що реакція сортів на розміщення картоплі в сівозміні була неоднаковою, тобто приріст урожайності від її використання в сортів був різний, порівняно з беззмінним вирощуванням. Якщо в беззмінних насадженнях сорт Бородянська рожева в середньому забезпечив урожайність 229 ц/га, а сорт Явір - 249 ц/га з різницею між сортами 20 ц/га, то при вирощуванні картоплі в короткоротаційній сівозміні урожайність бульб відповідно становила 276 і 292 ц/га з різницею 16 ц/га. Тобто, приріст по сортах складав відповідно 20 і 17%, порівняно з беззмінним їх вирощуванням. Ці дані свідчать про те, що сорт Бородянська рожева більш інтенсивно реагує на вирощування його в сівозміні, порівняно із сортом Явір.

Значний вплив на урожайність картоплі мало внесення органічних та мінеральних добрив. (рис. 2). Урожайність бульб на контрольному варіанті (без добрив) у середньому по досліду становила 203 ц/га. За внесення 40 т/га гною вона підвищувалась до 286 ц/га, або на 41%. При застосуванні N45P45K45 окремо і в поєднанні з гноєм приріст урожайності складав відповідно 21 і 63%, порівняно з контролем.

При використанні ярих сидеральних культур (редьки олійної, гірчиці білої та їх суміші) приріст урожайності картоплі складав 16; 18 і 17%. При внесенні мінеральних добрив разом із цими сидератами урожайність зросла на 34; 36 і 35% відповідно, порівняно з неудобреним варіантом.

Заорювання озимих сидеральних культур (озимого жита, озимого ріпаку та їх суміші) підвищило врожайності на 19; 18 і 20%, а за додаткового використання N45P45K45 на фоні перерахованих сидератів - відповідно на 40; 40 і 42%, порівняно з варіантом, на якому добрива не вносилися.

РОЗДІЛ 5. БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ БУЛЬБ

Як показують результати досліджень, вміст крохмалю, білка, амінокислот, вітаміну С та нітратів у бульбах залежить від їхніх сортових особливостей. Так, якщо в бульбах сорту Бородянська рожева в середньому на сиру речовину накопичувалось 16,2% крохмалю, 1,55% білка і 6,22% амінокислот у перерахунку на суху речовину, а вміст нітратів на сиру речовину склав 75,3 мг/кг, то в сорту Явір ці показники були вищими на 1,1; 1,75; 0,56 та 13,6% відповідно, проте вміст аскорбінової кислоти, порівняно з Бородянською рожевою, був нижчий.

Найбільш суттєво на накопичення в бульбах крохмалю, білка, амінокислот, вітаміну С та нітратів впливали добрива (рис. 3). Слід зазначити, що характер цього впливу залежав від виду добрив. Якщо використання 40 т/га гною спричинювало зниження вмісту крохмалю на 0,2%, вітаміну С - на 0,9 мг% та підвищенню вмісту нітратів на 27,5%, то при внесенні N45P45K45 на фоні гною ці показники були ще нижчими, порівняно з варіантом, на якому добрива не вносились.

Фактор (С); НІР05 = крохмаль - 0,46%, білок - 0,09%, вітамін С - 1,04 мг%, нітрати - 2,29 мг/кг, сирої маси, амінокислоти - 0,23% на суху речовину

Рис. 3. Уміст крохмалю, білка, амінокислот, вітаміну С та нітратів у бульбах картоплі залежно від рівня живлення, середнє за 2002-2004 рр.

1 - без добрив (контроль); 2 - 40 т/га гною; 3 - 40 т/га гною + N45P45K45; 4 - N45P45K45; 5 - редька олійна; 6 - редька олійна + N45P45K45; 7 - гірчиця біла; 8 - гірчиця біла + N45P45K45; 9 - редька олійна + гірчиця біла; 10 - редька олійна + гірчиця біла + N45P45K45; 11 - озиме жито; 12 - озиме жито + N45P45K45; 13 - озимий ріпак; 14 - озимий ріпак + N45P45K45; 15 - озиме жито + озимий ріпак; 16 - озиме жито + озимий ріпак + N45P45K45

Необхідно зазначити, що використання сидератів позитивно впливало на вміст крохмалю та вітаміну С в бульбах. Найвищий вміст крохмалю в них виявляли при заорюванні гірчиці білої та озимого жита - 17,6%. У середньому приріст крохмалю при використанні сидератів становив 0,7%, а аскорбінової кислоти - 1,3 мг%, порівняно з контролем, де вміст крохмалю та вітаміну С склав 16,8% та 20,9 мг% відповідно.

Встановлено, що використання зелених добрив позитивно впливає на процес накопичення нітратів у бульбах, тобто знижують його вміст. Так, ярі сидерати та їх суміш у середньому знижують вміст нітратів на 26,9%, а озимі та їх суміш - на 23,7%, порівняно з контролем, де вміст нітратного азоту становив 76,5 мг/кг. Поєднання внесення мінеральних добрив із сидератами негативно впливало на вміст крохмалю та вітаміну С у бульбах. Вміст нітратів при цьому зростав: при внесенні N45P45K45 з ярими сидератами - у середньому на 20%, а з озимими - на 19%, порівняно з контролем.

Отже, основним фактором, який суттєво впливає на зростання вмісту нітратів у бульбах, є рівень живлення. Проте навіть на варіантах із внесенням гною та мінеральних добрив цей показник був значно нижчий від гранично допустимих норм.

Слід зазначити, що при внесенні органічних і мінеральних добрив уміст білка та амінокислот у бульбах підвищувався незалежно від видів та норм добрив.

РОЗДІЛ 6. ВИХІДНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ БАЛАНС ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН У ҐРУНТІ ЗА ВНЕСЕННЯ ЗЕЛЕНИХ ДОБРИВ

Кількість основних елементів живлення, внесених у ґрунт із добривами. Одним із перспективних шляхів забезпечення рослин картоплі елементами живлення є використання органічних і мінеральних добрив. Зроблений хімічний аналіз гною на вміст основних елементів живлення показав, що в середньому вміст азоту становить 0,33-0,37%, фосфору - 0,22-025%, калію - 0,55-0,60%. При внесенні 40 т/га гною в ґрунт надходило в середньому 140 кг/га азоту, 94 кг/га фосфору та 230 кг/га калію.

Слід зазначити, що, крім урожайності біомаси сидеральних культур, важливе значення має вміст у них основних поживних речовин, який залежить від умов вирощування. За врожайністю біомаси у беззмінних насадженнях та в сівозміні переважали ярі сидерати, у яких вона в середньому за роки досліджень становила відповідно 213 і 262 ц/га, що на 35 і 44 ц/га більше, ніж в озимих. Проте за накопиченням елементів живлення в біомасі сидератів переважали озимі культури (табл. 3).

Якщо в короткоротаційній сівозміні при заорюванні біомаси ярих культур в середньому в ґрунт надходить 77 кг/га азоту, 21 кг фосфору та 78 кг калію, то при використанні озимих культур - 95 кг; 26 кг та 99 кг.

За беззмінного вирощування картоплі накопичення поживних речовин у біомасі сидератів в середньому зменшувалося, особливо азоту та калію. Вміст фосфору при цьому майже не змінювався.

Кращим зеленим добривом щодо накопичення елементів живлення в середньому за три роки виявилась біомаса озимого жита та суміші озимого жита з озимим ріпаком, при заорюванні яких в ґрунт вносили 91-107 кг/га азоту, 26-31 кг фосфору та 67-108 кг калію. згаданому варіанту.

Таблиця 3 Урожайність біомаси сидеральних культур та вміст у ній елементів живлення, середнє за 2002-2004 рр.

Примітка. * - варіанти з наступним внесенням мінеральних добрив (N45P45K45)

Вихідний господарський баланс поживних речовин у ґрунті. У 2002-2004 рр. в обох сортів за беззмінного вирощування їх та в сівозміні в середньому на контрольному варіанті виявляли негативний баланс елементів живлення, який склав 78; 22 і 137 кг/га відповідно за вмістом азоту, фосфору та калію.

Позитивний баланс азоту в ґрунті було виявлено лише на варіантах, де вносили N45P45K45 в поєднанні з гноєм та разом із сидератами, крім редьки олійної та озимого ріпаку. При роздільному внесенні мінеральних добрив і сидератів виявляли негативний баланс цього елемента в ґрунті.

Негативний баланс фосфору реєстрували на всіх ділянках із внесенням лише сидератів. На всіх інших варіантах баланс фосфору був позитивним.

Дефіцитний баланс калію виявляли майже на всіх варіантах, за винятком тих, де вносили гній та N45P45K45 на його фоні. Надходження калію в ґрунт в цілому компенсувало лише половину винесеного з урожаєм.

РОЗДІЛ 7. ЕНЕРГЕТИЧНА ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕЛЕНИХ ДОБРИВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ БЕЗЗМІННО І В СІВОЗМІНІ

Окупність зелених добрив додатковим урожаєм бульб. Нами встановлено, що окупність 1 т гною додатковим урожаєм картоплі сорту Бородянська рожева в беззмінних насадженнях у середньому за 2002-2004 рр. становила 188 кг. Окупність 1 кг мінеральних добрив відповідно склала 27 кг. Слід зазначити, що середня окупність 1 т зеленого добрива ярих сидеральних культур урожаєм картоплі становила 143 кг. За використання озимих сидеральних культур окупність 1 т сидерату була в середньому більшою на 51 кг, порівняно з окупністю 1 т ярих сидеральних культур та на 8 кг - за 1 т гною.

У сорту Явір, порівняно з Бородянською рожевою, приріст урожайності картоплі був нижчим. Відповідно до цього окупність добрив додатковим урожаєм також зменшувалась. У короткоротаційній сівозміні вона була значно більшою, ніж за беззмінного вирощування.

Енергетична оцінка вирощування картоплі. Проведені нами розрахунки енергетичної ефективності показали, що найбільш суттєво впливали добрива. Найнижча енергетична ефективність спостерігалась у варіантах, де картоплю вирощували без добрив. Так, якщо на контрольному варіанті в середньому по досліду на виробництво витрачалося 41615-43935 МДж/га, а накопичення її врожаєм склало 6482-83389 МДж/га з енергетичною собівартістю бульб 193-235 МДж/ц та коефіцієнтом енергетичної ефективності 1,56-1,90, то при внесенні 40 т/га гною приріст валової енергії становив 39934-60897 МДж/га, енергетична собівартість у середньому знизилась на 23 МДж/ц, а коефіцієнт зріс на 0,21.

При заорюванні сидератів також спостерігалось підвищення показників енергетичної ефективності, які, однак, дещо поступалися варіанту із внесенням 40 т/га гною. Найбільш ефективним виявилося поєднання використання сидератів і мінеральних добрив.

Економічна ефективність виробництва картоплі. Важливими чинниками, які визначають рівень показників економічної ефективності вирощування картоплі, є сорти, добрива та умови вирощування (табл. 4).

Найкращі показники економічної ефективності були виявлені в сорту Явір.

При вирощуванні досліджуваних сортів у беззмінних насадженнях показники економічної ефективності у більшості варіантів були дещо гіршими, порівняно з вирощуванням їх у сівозміні.

Значною мірою на економічну ефективність вирощування картоплі впливали добрива. Якщо на контрольному варіанті на виробництво картоплі в середньому витрачалося 7747-7852 грн/га, що дозволило отримати 2204-4470 грн/га умовно чистого прибутку при собівартості продукції 34,4-43,8 грн/ц та рентабельності 28,4-56,9, то при внесенні 40 т/га гною ці показники були значно вищими і відповідно склали 10135-11002 грн/га, 3823-6712 грн/га, 32,4-40,2 грн/ц та 37,7-65,4%.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне обґрунтування елементів технології вирощування картоплі у фермерських і селянських господарствах Лісостепу України, які дозволяють підвищити врожайність та покращити якість бульб картоплі, головними з яких є застосування високопродуктивних адаптованих сортів, введення короткоротаційної сівозміни та заміна дефіцитного гною зеленими добривами.

1. Доведено, що за беззмінного вирощування картоплі у рослин сортів Бородянська рожева та Явір змінюється габітус куща: зменшуються площа листкового апарата, кількість стебел і їхня висота, кількість бульб і їхня маса, що призводить до виродження картоплі, втрати нею здатності накопичувати повноцінний урожай бульб.

2. Запропонована трипільна сівозміна (ячмінь - картопля - овочеві культури) дозволяє знизити негативну дію беззмінного вирощування картоплі та формувати достатньо розвинені кущі. За таких умов площа листкового апарата зростає в середньому у сорту Бородянська рожева на 7%, кількість стебел - на 13%, бульб - на 8%, маса бульб з одного куща - на 117%, і у сорту Явір - на 7; 19; 8 і 14% відповідно, порівняно з беззмінною культурою.

3. Встановлено, що найбільшою мірою на ріст і розвиток рослин впливають добрива. За внесення 40 т/га гною площа листків одного куща в середньому по досліду зростала на 29%, кількість стебел - на 16%, маса бульб - на 39%. Використання зелених добрив (ярих - редьки олійної, гірчиці білої та їх суміші, озимих - ріпаку, жита та їх суміші) дозволило підвищити параметри куща в середньому на 12, 16 та 14% відповідно.

4. Введення короткоротаційної сівозміни забезпечило розвиток листкового апарата рослин на одному гектарі в середньому у сорту Бородянська рожева до 45,5 і у Явора - до 50,9 тис. м2, стеблостою сорту Бородянська рожева - 231 тис. м2 та сорту Явір - до 188 тис. м2, що більше відповідно на 17 і 22%, ніж за беззмінного вирощування, де показники були значно нижчі оптимальних величин. Таким чином, лише при вирощуванні картоплі в сівозміні густота стеблостою наближається до оптимальних величин.

5. Отримано значний приріст площі листкового апарата за внесення добрив, зокрема гною - на 36%, мінеральних добрив (N45P45K45) - на 21%, використання сидератів - на 15%. При додаванні до зелених добрив NPK у нормі 45 кг діючої речовини приріст її склав 37%, що дорівнювало дії 40 т/га гною.

У середньому по сортах за беззмінного вирощування та в сівозміні найвищий стеблостій (227 тис. шт./га) було досягнуто при внесенні 40 т/га гною + N45P45K45, 40 т/га гною - 205 тис., а заораних сидератів разом із мінеральними добривами в такій же дозі - 204 тис. шт./га.

6. Визначена більш висока врожайність сорту Явір у всі роки досліджень. В середньому по всіх варіантах вона склала 270 ц/га, що вище у порівнянні з Бородянською рожевою на 17 ц/га або на 7%. Це пояснюється кращими морфо-фізіологічними показниками рослин і його високими їх адаптивними можливостями.

7. Спостерігається підвищення врожайності бульб, за розміщення картоплі в короткоротаційній сівозміні яка в середньому становила 284 ц/га, що на 19% більше, ніж за беззмінного вирощування її. Помітно підвищувало врожайність картоплі застосування добрив. За внесення 40 т/га гною вона зросла на 41%, мінеральних добрив (N45P45K45) - на 21%, використання ярих сидератів - на 16-18%, озимих - на 18-20%. При заорюванні біомаси сидеральних культур із мінеральними добривами врожайність підвищувалася на 40-42%, що дорівнювало показникам варіанту із внесенням гною.

8. Знайдено сортові відмінності у біохімічному складі бульб картоплі за однакових умов вирощування. Сорт Бородянська рожева відзначається меншим умістом у бульбах сухої речовини, крохмалю, білку, амінокислот та нітратів і більшим вмістом вітаміну С, у порівняні з сортом Явір.

9. Виявлений вплив добрив на вміст у бульбах сухої речовини, крохмалю та вітаміну С. Якщо при внесенні гною і мінеральних добрив, а також при поєднаному їх застосуванні вміст цих речовин помітно зменшувався, то при використанні сидератів він, навпаки, зростав. Усі форми добрив сприяли підвищенню вмісту в бульбах білка і загальної суми амінокислот. Збільшенню збору сухої речовини, крохмалю і білка з одиниці площі сприяло розміщення картоплі в сівозміні.

10. Відзначено, що при застосуванні добрив зростає вміст нітратів у бульбах: при внесенні 40 т/га гною - на 27,5%, мінеральних добрив (N45P45K45) - на 35,7%, а за поєднаного їх використання - на 52,3%, порівняно з неудобреною ділянкою. При застосуванні зелених добрив спостерігався зворотний процес - вміст їх у середньому по сидератах зменшувався на 25,3%. Менше нітратів у бульбах картоплі було виявлено за вирощування її в короткоротаційній сівозміні.

11. Встановлено, що при одержанні в пожнивних посівах урожайності ярих сидеральних культур по 239 ц/га біомаси, а від озимих - 198 ц/га в ґрунт надходить із ярих 75 кг азоту, 21 кг фосфору, 77 кг калію, з озимих - відповідно 93, 26, 94 кг.

Оскільки з урожаєм бульб і бадилля, який одержали в дослідах, винос поживних речовин із ґрунту був значно більшим, досягнути позитивного їх балансу не вдалося, особливо за вмістом фосфору та калію. З цією метою слід при заорюванні біомаси сидеральних культур додавати необхідну кількість поживних речовин, вносячи мінеральні добрива.

12. Знайдено, що використання сидератів є високоокупним заходом. Окупність 1 т зеленого добрива ярих сидеральних культур додатковим урожаєм бульб за беззмінного вирощування сорту Бородянська рожева склала 143 кг, а озимих - 194 кг, що дорівнює показникам, одержаним при внесенні гною. У короткоротаційній сівозміні окупність усіх видів добрив була вищою, ніж за беззмінного вирощування картоплі.

13. Підтверджено зростання енергетичної ефективності вирощування картоплі за введення короткоротаційної сівозміни. Порівняно з беззмінною культурою, витрати енергії на виробництво її хоча дещо і збільшились за рахунок підвищення урожайності, але накопичення енергії врожаєм помітно зросло, а коефіцієнт енергетичної ефективності підвищився до 2,0.

14. Виявлений найбільший прибуток та рентабельність із найменшою собівартістю продукції за поєднання використання органічних і мінеральних добрив при вирощуванні картоплі в сівозміні. У середньому максимальний прибуток при внесенні 40 т/га гною і N45P45K45 був удвічі вищим, ніж без внесення добрив. Найвища рентабельність була одержана у сорту Явір за вирощування в короткоротаційній сівозміні з використанням суміші озимого жита з озимим ріпаком в поєднанні з мінеральними добривами в дозі N45P45K45 - 93,2%, що на 38,5% більше, порівняно з контролем.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для впровадження у виробництво запропоновані елементи технології вирощування високих урожаїв картоплі у фермерських і селянських господарствах Лісостепу України, а саме:

1. З метою максимальної реалізації потенційних можливостей сортів картоплі Бородянська рожева і Явір пропонується їх вирощування в короткоротаційній сівозміні: 1 поле - ячмінь, 2 поле - картопля, 3 поле - овочеві культури (столовий буряк, морква, огірок).

2. Як альтернатива гною рекомендується використання сидеральних культур: редька олійна, гірчиця біла, жито озиме, ріпак озимий та їх суміші. Біомасу ярих культур заорють восени, а озимих - навесні.

3. У сівозміні сидерати вирощують у пожнивних посівах після збирання ячменю і використовують їх під ранні і середньостиглі сорти. За беззмінного вирощування сидеральні культури сіють після викопування ранньої картоплі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Федорук Ю.В., Молоцький М.Я. Вплив попередника та добрив на ріст і розвиток різних сортів картоплі в умовах правобережного Лісостепу України // Картоплярство. - К.: Аграрна наука. - 2003. - Вип. 32. - С. 151-158 (частка авторства - 70%: проведення досліджень, аналіз, математична обробка та опис експериментального матеріалу).

Федорук Ю.В., Молоцький М.Я. Вплив сівозміни і сидератних добрив на урожайність картоплі в умовах правобережного Лісостепу України // Аграрні вісті - Біла Церква. - 2003. - № 4. - С. 4-6 (частка авторства - 70%: проведення досліджень, обґрунтування та математична обробка результатів).

Федорук Ю.В., Молоцький М.Я. Інтенсивність росту та розвитку рослин картоплі під впливом сидеральних добрив // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун - ту. - Біла Церква, 2003. - Вип. 26. - С. 117-128 (частка авторства - 75%: проведення досліджень, написання та математична обробка результатів).

Молоцький М.Я., Федорук Ю.В. Урожайність картоплі залежно від сорту, способу вирощування та видів добрив на чорноземах типових малогумусних // Аграрний вісник Причорномор'я: Зб. наук. праць. - Одеса, 2004. - Вип. 26, ч.2. - С. 75-81 (частка авторства - 60%: проведення досліджень, написання та математична обробка результатів).