У статті йдеться про особливості представлення українізмів-фразеологізмів у масмедійних текстах України новітнього часу російською. Фразеологізми як різновид мовних одиниць мають низку лінгвістичних ознак, що обумовлюють особливості їх функціонування.

Висвітлення літературного і суспільно-політичного процесу слов'янських народів доби романтизму і реалізму 40—60-х рр. XIX ст. Становлення і розвиток зв'язків Й.В. Фріча з діячами української літератури і культури, української теми в його творчості.

Теоретичні засади дослідження медійного дискурсу. Лінгвопрагматичний аспект висвітлення української суспільно-політичної тематики у дискурсі французької преси. Аналіз особливостей вербалізації українських суспільно-політичних подій у французькій пресі.

Висвітлення життєвого шляху і наукової діяльності видатного українського антрополога Федора Вовка. Визначення ролі вченого в розвитку українознавства, знайомстві читачів із значними слов’янознавчими працями на сторінках еміграційних періодичних видань.

Життєвий шлях і наукова діяльність українського вченого-енциклопедиста, антрополога Федора Вовка (1847-1918). Еміграційна діяльність ученого. Українознавчі публікації на сторінках бельгійського фольклорного журналу. Взаємини Ф. Вовка із Іваном Франком.

Життєвий шлях і наукова діяльність видатного українського вченого-енциклопедиста, антрополога Федора Вовка (1847—1918), висвітлені в публікаціях на сторінках українських періодичних видань. Розробка питань української антропології, етнології, історії.

Розкриття питання надання матеріальної допомоги українській емігрантській спільноті українськими жіночими організаціями у Чехословаччині міжвоєнного періоду. Співпраця Українського жіночого союзу в Праці із українським кооперативом "Самопоміч".

Політична активність Болгарії на міжнародній арені, активізація двосторонніх зв'язків із сусідніми країнами. Характеристика болгарсько-українських відносин, договір про співробітництво. Опис та специфіка міжрегіональних та культурно-гуманітарних зв’язків.

Досліджуються проблеми україно-польських відносин на сучасному етапі. Головну увагу в публікації автор приділяє дослідженню євроінтеграційних і міждержавних зв’язків обох країн та особистої участі Л.Д. Кучми в цих процесах. Проаналізовано спільні проєкти.

Боротьба за територіальну спадщину Київської Русі. Посилення польської експансії на українські землі. Наслідки польсько-литовських уній для українського народу. Адміністративно-політичний устрій, економічна та військова організація українського козацтва.

Характеристика особливостей війни між Росією та Україною як наслідку взаємодії політичних систем, уражених політичними кризами, спричиненими відсутністю модернізації. Визначення основних закономірностей взаємовпливу кризових процесів різних систем.

Етапи розвитку українознавства, гетьманщина. Українці як світовий феномен, ідеал національно-державного відродження. Національна ідея, нація і націоналізм, роль наукової теорії та практики. Козацтво як становий хребет нації, його історична місія.

Розроблення й застосування нового підходу та методологічних основ українознавства в останньому десятилітті ХХ і на початку ХХІ ст.. Роль та завдання діяльності Асоціації "Інститут українознавства". Досягнення деяких дослідників в цій галузі, їх видання.

Проблеми формування українознавства як методології культурологічних досліджень епохи національного відродження України початку і кінця ХХ ст. Перспективи розвитку вітчизняної гуманітаристики та виведення української науки і культури у світовий простір.

Досліджуються проблеми формування українознавства епохи національного відродження України ХХ століття. Зазначено, що українознавство спирається на міждисциплінарно-проблемні способи пізнання посткласичної науки в парадигмі культури постмодернізму.

З'ясування ключових процесуальних аспектів виховання і розвитку дітей та молоді у поглядах О. Вишневського. Виокремлення ключових аспектів українознавчих візій О. Вишневського. Визначення виховних завдань українознавства в загальноосвітній школі.

Консолідація суспільства та посилення загальнонаціональної ідентичності українського народу. Вплив державної політики на формування та функціонування системи забезпечення національної безпеки. Утвердження, розвиток і поширення українознавства в Україні.

Аналіз інформаційної складової української версії стратегії "розумної сили", яка може стати передумовою Перемоги України в російсько-українській війні. Роль українознавчої компетентності у контексті подолання деструктивних наслідків інформаційної війни.

Проблема українознавства в контексті сучасних наукових викликів. Розгляд ідеологічних засад наукового виробництва. Українознавство як дисциплінарний комплекс. Важливість інтелектуальної свободи та наукового етосу для збереження державності України.

Аналіз виданого Тарасом Шевченком "Букваря" як концептуального феномену становлення системи повноцінної української освіти. Характеристика історичного контексту появи цієї книги, її ролі і місця у процесі формування світоглядних домінант українства.

Аналіз змісту "Букваря" Тараса Шевченка. Становлення системи повноцінної української освіти. Роль і місце книги у процесі формування світоглядних домінант українства. Шевченкове розуміння української словесності як універсального символічного коду.

Порівняльний аналіз образів Олександра Потебні й Івана Огієнка як українознавців і українотворців. Дослідження поглядів науковців на проблему безперервного зв’язку мова - культура - етнос, значення рідномовної освіти та небезпеки двомовності народу.

Дослідження особливостей діяльності сільських закладів культури на українознавчих засадах на прикладі Черкаської області. Аналіз роботи фольклорно-етнографічного товариства "Струмок", дитячих колективів, бібліотек Шполянського і Смілянського районів.

Аналіз українізмів, які є невід'ємною частиною лексикону козаків регіону. Приклади і зміст українських прислів'їв і фразеологічних зворотів, що зберігаються у донських говірках. Нівелювання прихоперських козацьких говорів, що може призвести до їх втрати.

Аналіз навчальних програм та підручників для учнів початкових класів на предмет наповнення їх українознавчим змістом. Бачення українського виховання класиками української педагогіки, зокрема, С. Русовою. Необхідність кардинальних змін у змісті освіти.

Чинники формування українознавчого світогляду й наукового методу О. Бодянського. Місце О. Бодянського в колі української і російської творчої та наукової еліти. Внесок ученого у справу українських видань та збагачення джерельної бази українознавства.

Розгляд інформаційного та комунікаційного полів сучасної гуманітаристики. Суть феноменів українського культуротворчого та державотворчого фактуму. Наповнення шкільного навчально-виховного простору україноцентричними знаннями та викладовими підходами.

Основні принципи та технології збагачення словникового запасу молодших школярів на уроках української мови та літературного читання в контексті змісту освіти в Новій українській школі. Роль народознавчих засобів у розвитку мовлення учнів початкової школи.

Етнодемографічна та етнополітична ситуація в Криму. Національна та культурна ідентичність домінуючих в Криму національно-етнічних груп. Сучасна мовно-культурна ситуація поліетнічного середовища. Тенденції розвитку мережі культурно-освітніх закладів.

Проведення об’єктивного аналізу наукової спадщини, суспільно-політичної та громадської діяльності П. Рябкова. Процес формування наукового світогляду П. Рябкова і методології його досліджень, еволюція політичних переконань та їх вплив на діяльність.