Комплексне дослідження семантичних, функціональних та стилістичних особливостей контекстуальних синонімів, ужитих у сучасній українській жіночій прозі. Теоретичне обґрунтування сутності й підстав виникнення контекстуальної синонімії у художньому тексті.

Характеристика та класифікація субстантивованих дієприкметників. Семантичні особливості мотивуючих дієслів в лексичній іменниковій парадигмі. Створення дистрибуційних сполучень. Зміна категоріального статусу та синтаксичної позиції слова в реченні.

Закономірності, особливості функціонування і стилістична роль прізвищних номінацій персонажів у художньому творі на матеріалі прози О.Ю. Кобилянської: відповідне і розмаїте використання прізвищ, їх семантична роль в утворенні авторських коннотацій.

Аналіз семантико-стилістичного потенціалу синтаксем нижчого рівня, зокрема сурядних словосполучень, у новелі М. Коцюбинського "Цвіт яблуні". Зазначено, що імпресіоністичні риси аналізованого тексту є домінантними. Показана синтаксична організація твору.

Аналіз брендонімів з позиції визначення статусу лексичної належності та їх ролі у стилістичній організації різностильових текстів. З'ясування термінів "універсалія", "етранжизм", "варваризм", "брендонім", "текст". Стилістичні функції пропріальних назв.

Семантико-стилістичні реалії сучасної англомовної публіцистики. Основні риси функціонального стилю публіцистичних текстів, прийоми, які в них використовуються, особливості їхнього перекладу українською мовою. Приклади вживання стилістичних фігур і тропів.

Аналіз інтер’єктивів, використаних Лесею Українкою в творі, їх семантико-стилістичні особливості. Семантика інтр’єктивів, що виконують комунікативно-волюнтативну функцію. Ряд дієслівно-вигукових форм, особливістю яких є відображення миттєвої дії.

Філологічні дослідження семантики кольору. Семантико-стилістичні особливості кольоропозначень у повісті О. Кобилянської "В неділю рано зілля копала... ". Роль кольорів в описі пейзажів, інтер’єру, одягу та портретних характеристик персонажів повісті.

Вивчення українського традиційного фольклору. Дослідження семантико-стилістичного наповнення ономастичного простору України. Особливості функціонування поетонімів в народних казках. Апелятивне позначення персонажів у циклі "Бузиновий цар" Л. Костенко.

Розгляд семантично-стилістичних особливостей термінологічних англомовних неологізмів. Нові слова або словосполучення, які з’являються в мові внаслідок соціально-політичних змін. Медичний дискурс, який містить лінгвістичні і екстралінгвістичні компоненти.

Провідна роль фразеологічних одиниць у системі мовних засобів художньої виразності. Дослідження семантичних типів фразеологічних одиниць, використаних у детективних романах Андрія Кокотюхи, розкриття емоційно-оцінного потенціалу фразеологізмів.

Дослідження особливості індивідуально-авторських складених найменувань у поезії Л. Українки. Розгляд критерії, згідно з якими юкстапозити, уживані в художніх текстах, кваліфікуються як авторські лексичні твори. Дослідження поетичних текстів письменниці.

Характеристика семантико-стилістичних метафор у поетичній творчості Василя Стуса. Особливості функціювання метафор-оживлення, метафор-опредмечування, метафор-синестезії. Суб’єктивність, унікальність, новизна індивідуально-авторських метафор поезії Стуса.

Вивчення складних субстантивних одиниць, поширених в підсистемах сучасної німецької мови. Семантико-стилістичні функції субстантивних композит. Виникнення стилістичних ефектів на основі контрасту композиту з макроконтекстом або культурологічним фоном.

Класифікація семантико-стилістичних функцій мовлення напівпредикативної апозитивної синтаксеми в науково-навчальних текстах. Характеристика денотативної, аксіологічної, сигніфікативної (ототожнювальної), пояснювально-уточнювальної ідентифікацій НАС.

Дослідження функціонування християнської лексики в ліриці Івана Світличного. Приклади поетичного переосмислення емоційно-оцінних конотативних значень у художніх текстах письменники. Художні освоєння міфонімів, осмислення їх топонімних характеристик.

Аналіз семантики, структури фразеологізмів, засвідчених у пам’ятках української мови XVI – XVII ст. Тенденції формування ФО у досліджуваний період та їх еволюцію упродовж етапів функціонування української мови. Системні зв’язки на фразеологічному рівні.

Дослідження специфіки функціонування українських фразеологізмів із компонентом горобець, який є однією з найуживаніших назв диких птахів у вказаних одиницях. Структура фразеологізмів з орнітономеном горобець. Морфологічне вираження опорного слова.

Дослідження формально-синтаксичних параметрів складнопідрядних речень з підрядним з’ясувальним у поєднанні з комбінаторно-семантичними можливостями антецедента. Встановлення закономірностей семантичної комбінаторики позначуваного компонента.

Аналіз дослідження індивідуально-авторських неологізмів як одного з актуальних питань сучасної лінгвістики. Розгляд лексико-семантичних груп слів у поезіях. Основна характеристика оказіоналізмів В. Шовкошитного та І. Калинця у морфологічному аспекті.

Особливості складних конструкцій у турецькій мові. Диференційні та класифікаційні ознаки складнопідрядних з’ясувальних конструкцій у турецькій мові. Вживання турецьких складнопідрядних з’ясувальних конструкцій у текстах різних функціональних стилів.

Описание семантико-тематических свойств медицинской лексики, проявляющихся в ее функционировании. Влияние латыни на современную медицинскую лексику французского языка. Результативность терминологической продуктивности в франкоязычной медицинской сфере.

Рассмотрение одного из вопросов вариативности семантики термина – межнаучной терминологической омонимии. Связь проблематики омонимии в терминологии и лексической семантике. Установление понятийного различия естественнонаучных омонимичных терминов.

Рассмотрение поля предложение со значением количества с точки зрения семантико-функционального синтаксиса. Описание номинативного аспекта устройства нумеративных предложений, в которых признаковый компонент выражен числительным или его "заместителем".

Определение наличия в татарском языке слов и словосочетаний с отрицательной семантикой. Роль эмоционально-экспрессивной лексики в выражении отрицания. Анализ групп фразеологизмов говора, способных выражать логическое отвержение исходя из их составляющих.

Выявление субъективных форм синтаксиса и семантики русской орнаментальной прозы. Анализ коммуникативных и прагматических особенностей обращений с учетом горизонтального и вертикального срезов произведений писателей А. Белого, К. Федина, Ю. и В. Набокова.

Выявление семантических и функциональных особенностей лексемы "ночь" в поэме Низами Гянджеви "Хосров и Ширин". Характеристика разных изафетных конструкций с "ночной" составляющей. Традиционная функция рифмования, формирование ассоциативно-смысловой пары.

Семантика имен прилагательных в романе В. Набокова "Дар". Поэтика и композиционная организации прозаических текстов Набокова. Семантические связи в словах, используемых автором в своем мета-романе. Особенности использования известным писателем метафор.

Поняття метафори та її особливість як семантичної мовної одиниці. Дослідження особливостей функціонування і творення концептуальних метафор у поезіях О. Забужко, Ю. Іздрика та С. Жадана. Класифікація метафор, ужитих у творах поетів-постмодерністів.

Проведення комплексного аналізу фразеологічного багатства в художніх творах закарпатоукраїнських прозаїків 40-90 рр. ХХ ст. Дослідження текстотвірних можливостей і механізму функціонування фразеологічних одиниць у системі внутрішньотекстових зв’язків.