Сущность и содержание понятий "личностные универсальные учебные действия", "гражданственность", "патриотизм". Возможности уроков русского языка в контексте воспитания патриотизма у младших школьников. Диагностика когнитивного компонента гражданственности.

Первое летописное упоминание города Владимира, его расположение. Расширение Владимиро-Суздальского княжества до Великого Устюга, Северной Двины и Белого моря. Историко-архитектурное наследие города. Достопримечательности и выдающиеся люди Владимира.

Родной язык как форма мысли, средство накопления, сохранения и применения знаний. Его значение для идентификации и развития личности и народа как субъекта исторической деятельности. Свобода родного языка – исходное условие существования государства.

Национальный язык - основа формирования самобытности каждого народа. Культурная идентичность - инструмент, определяющий жизненную и гражданскую позицию человека и помогающий создать взаимосвязи с окружающим миром в коллективной жизнедеятельности.

Школьное образование на национальных языках и проблема их сохранения и изучения в регионах России как инструмента общения в социальном коллективе для обеспечения национальной и этнической идентичности, ощущения отличия от других народов и государств.

Определение роли родного языка в жизни человека. Изучение понятия родного, государственного, иностранного языка. Исследование отражения традиционных духовно-нравственных ценностей в родном русском языке. Рассмотрение речевой составляющей профессии.

Оценка гендерных различий в восприятии марийцами родного языка как этнической ценности. Место родного языка в системе этнических ценностей. Построение коммуникационной картины родного языка в разрезе гендерной репрезентации марийской этноидентичности.

Исследование философского имяславия, как совершенно оригинального направления отечественной интеллектуальной культуры ХХ века. Логоцентрическая креация в бальмонтовском мире, характеристика семиотической революции в родном Бальмонту малом городе.

Аналіз родо-видових зв’язків термінів у термінологічній системі криміналістичної експертизи. Внутрішня системна будова терміносистеми, роль і місце кожного терміна всередині поняттєвої сфери. Приналежність об’єкта до певного виду, його ідентифікація.

Дослідження співвідношення документального та художнього начал у книзі Ірини Жиленко "Homo feriens". Характеристика органічного злиття жанрових та родових форм, які складають основу твору-симбіонта. Узагальнення спостережень про жанрову природу книги.

Аналіз літературних механізмів структурно-змістових змін різних видів драматургічного висловлювання, що передавали ознаки певних жанрових прототипів. Поняття гетерогенних жанрових форм драми відповідно до авторських стратегій та інтенцій тексту.

Способи виявлення внутрішньо-родових, міжродових, міжвидових факторів, що сприяли родо-жанровим трансформаціям української драматургії означеного періоду. Загальна характеристика видів трансформацій різної природи у гетерогенних жанрових формах драми.

Лінгвістичні погляди Огієнка щодо визначення граматичного значення роду іншомовних невідмінюваних іменників, в українській літературній мові: назв осіб, неістот, власних географічних назв. Встановлення розбіжності іменників в кодифікації родової ознаки.

Відмінність драми та епосу. Розгляд специфіки функцій діалогу на прикладі прозаїчного й драматургічного втілення сюжету автором: п’єса та повість "Аварія" швейцарського німецькомовного письменника Ф. Дюрренматта. Створення драматичного художнього образу.

Драматичний цикл О.С. Пушкіна як художня цілість. Цикл карнавального сміху як стихійна культурна форма єдності людей. Перехід особистості в процесі її розвитку до нових різновидів людської єдності з метою забезпечення повноти загальнолюдського буття.

Порушено питання граматичного роду французьких лексем, запозичених туніським діалектом арабської мови. На матеріалі досліджених мовних одиниць висвітлено процес перерозподілу галліцизмів за ознакою роду, розкрито особливості їхнього родового оформлення.

Рассмотрение явление "боли" в физиологическом, психологическом и культурном аспектах сознания. Попытки реконструирования основных представлений о боли в традиционной культуре. Характеристика возникновения необходимости гиперболизации и "заземления".

Особенности образования государства Урарту. Клинописные тексты, состав урартского Пантеона Богов. Особенности письменности Урарту, связь между урартским и хурритским языком. Строительство крепостей и городов, их расположение на возвышенностях и скалах.

Взгляды отечественных и зарубежных лингвистов на категорию рода в английском языке и морфологические классы слов, выражающих эту категорию. Анализ переводов зоонимов из английской литературы, родовая категоризация животных в английском и русском языке.

Изучение категории рода в современном русском языке. Анализ взглядов А. Мейе и А. Потебни на проблемы диахронии грамматического рода. Принципы распределения имен существительных по родовым классам. Противопоставление названий лиц мужского и женского пола.

Язычество - комплекс религиозных обрядов, верований, предшествовавший возникновению мировых религий. Прошлое славянского язычества, анализ тотемистического культа у восточных славян. Боги древнерусского языческого пантеона. Язычество древнерусской общины.

Определение понятия и основные виды родовых травм: травмы нервной системы, мягких тканей, костей и внутренних органов. Родовые опухоли и кефалогематомы. Причины, симптомы, диагностика и лечение родовой травмы центральной нервной системы новорожденных.

Обследование органов дыхания, кровообращения и пищеварения. Характеристика неврологического и психического состояния, описание двигательной функции и виды её патологий. Вегетативно-трофические функции. Постановка диагноза на основании обследования.

Дослідження особливостей родового об'єкта кримінальних правопорушень, передбачених статтями 398, 400 КК України. Визначення родового (групового) об'єкту кримінального правопорушення. Поняття "правосуддя" як родового об'єкта кримінальних правопорушень

Обґрунтування гіпотези щодо необхідності розгляду родового об'єкта кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг за допомогою філософських категорій "суще" та "належне".

Характеристика актуальних проблем кримінально-правового визначення об’єкта злочинів проти правосуддя, які залишаються на сьогодні дискусійними й вирішуються суперечливо. Діяльність суду з розгляду кримінальних, цивільних і адміністративних проваджень.

Аналізуються основні наукові підходи, які є у кримінальному праві нашої країни, щодо визначення поняття об'єкта злочину. Акцентується увага на відмежуванні об'єкта злочину від об'єкта кримінально-правової охорони. Практична значимість об'єкта злочину.

Відсутність єдиних підходів до визначення об’єкта злочину в теорії кримінального права і в правозастосовній діяльності. Родовий об’єкт злочину відмова свідка від давання показань або експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків.

Теоретичні і прикладні проблеми кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища. Забруднення, засмічення і виснаження водних об’єктів: відповідальність, досудове, судове слідство і запобігання. Раціональне використання природних ресурсів.

Дослідження родового об’єкту злочину незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму. Найбільш поширені історичні концепції об’єкта злочину в теорії кримінального права. Застосування триступеневої класифікації об’єктів злочинів.