Теоретичні дослідження над виявами ритмічного варіювання в музичному фольклорі. Мовні засоби суто стилістичного характеру, які модифікують початкову структуру вірша та породжують похідні роздроблення основних (первісних) ритмічних тривалостей у наспіві.

Особливості ритму прозолірики О. Кобилянської "Акорди". Визначення недоцільності винесення на перший план у жанровому термінотворенні формальних характеристик типів письма. Цикл філософської інтимної прозолірики, що складається з чотирьох частин.

Методологічний аспект значення музичних занять для розвитку мовлення у дітей дошкільного віку. Методичні вправи на засвоєння простих ритмічних малюнків фонематичного складу слова. Ілюстрація відбиття ритму в мовленні конкретними музичними прикладами.

Через аналіз ритмомелодики доведено експресіоністичний характер віршів у прозі В. Стефаника. Наголошується контрастність ритміко-інтонаційного членування внаслідок спорадичної появи метрично організованих фрагментів на тлі прозового висловлювання.

Выявление основных приемов, характерных для "ритмической прозы" и "орнаментальной прозы". Характеристика ритмообразующих принципов в "Слугах старого века" И.А. Гончарова. Использование лексико-звуковых и грамматических повторов в "ритмической прозе".

Роль развития ребенка средствами музыки и ритмопластических движений в развитии творческой и гармонично-успешной личности ребёнка. Разработка системы упражнений, способствующих развитию музыкальных и ритмопластических способностей младших школьников.

Творчество – форма человеческой активности, выполняющая преобразующую функцию. Рассмотрение проблемы развития ритмопластики младших школьников. Ритмопластика – предмет, обучающий детей свободному владению своим телом. Основные приемы и методы в обучении.

Различные уровни восприятия музыки: физический, биологический, культурный, математический. Исследование музыкального произведения Г. Гладкова "Бременские музыканты". Характеристика схем, в которых содержится геометрический анализ великой музыки.

Ритм как упорядочение времени, его главные свойства и признаки, физическое обоснование и значение, сравнение двух видов – космических и биологических. Общая характеристика волны и ее главных форм – упругой и электромагнитной. Характер волновых явлений.

Обзор различных точек зрения по проблеме семиотического осмысления кода, его функциональности в тексте. Проблема риторического кода как ментальной парадигмы. Анализ текстов масс-медиа в риторическом аспекте - форма исследования публицистического дискурса.

Понятие ораторского искусства и риторики. Основные качества, которые отличают ораторскую речь от других видов речи. Виды риторики, законы и категории. Эффективность речи и успех речевого общения в различных ситуациях. Законы современной общей риторики.

Основные этапы развития риторики как науки и искусства. Античный период - аристотелевская концепция. Ораторская практика Древней Руси. Роль в развитии риторики М.В. Ломоносова. "Правила высшего красноречия" М.М. Сперанского. Русская риторика XIX–ХХ вв.

Предмет, структура риторики или филологической дисциплины, изучающей искусство речи, правила построения художественной речи, ораторское искусство, красноречие. Общая, частная, тематическая риторика. Принципы публичного выступления в процессе коммуникации.

Качественный анализ антипрививочных и ковид-диссидентских воззрений, высказываемых в социальных сетях. Острота социального напряжения, возникшего в ходе пандемии коронавирусной инфекции COVID-19. Негатив в комментариях в различных социальных сетях.

Специфіка аргументації публіцистичного тексту, визначення її ролі у переконуванні реципієнтів. Система доказів, що використовується з метою зміни позиції чи переконування адресата. Принципи композиції та спілкування. Потреба в новому красномовстві.

Аналіз специфіки аргументації публіцистичного тексту, визначення її ролі у переконуванні реципієнтів на прикладі української публіцистики кінця XVI – початку XVIІ ст. Характеристика джерельної бази, з якої українські полемісти запозичували аргументи.

Изучение проблемы риторики с логической точки зрения, ее сходство с диалектикой. Первый классический античный трактат по риторике Феофраста. Способы построения правильных силлогизмов в риторике Аристотеля. Определения PR и его реализация в наше время.

Риторика как филологическая дисциплина, изучающая теорию красноречия и способы построения выразительной речи. Основные риторические средства деловой беседы. Основы делового этикета и деловой беседы как риторического жанра. "Малые жанры" деловой беседы.

Причины возникновения риторики как науки. Использование в речевом процессе пространной и пышной речи, изобилующей разнообразными эпитетами, метафорами, сравнениями. Первые учителя греческой риторики: Лисий, Сократ и Платон. Демосфен – мастер устной речи.

Два основных стиля в древнеримской риторике: аттицизм и азианизм, их характеристика и особенности. Эллинистическая риторика, ее части. Римская школа красноречия. Краткая биография выдающегося древнеримского оратора, политика, философа, писателя Цицерона.

Історія становлення риторики, її значення та прояви у житті та професійній діяльності педагогів минулого та сучасності. Майстерне володіння словом у духовних закладах освіти. Поняття “педагогічного голосу". Невербальні засоби: рух, міміка, жести, паузи.

Обоснование и осмысление "фигур риторики" творчества П.И. Чайковского с позиции изучения внутритекстовых отношений его произведений. Анализ организации вокальных и камерных сочинений. Корреляция вербального и музыкального уровней поэтики в романсах.

Искусственные приемы, позволяющие поддерживать общую готовность к работе с аудиторией. Выдающиеся ораторы классической эпохи в области судебного красноречия. Характеристика основных этапов развития риторики в России, представители теории красноречия.

Сущность риторики как науки. Правила речевого поведения. Развитие русского красноречия в XVIII веке в России. Знание теории, элементов и структуры публичной речи, правила ее построения. Методики обучения риторике. Изучение проблемы подготовки оратора.

Рассмотрение исторического фундамента, послужившего толчком к зарождению и развитию риторики на Руси. Правила речевого поведения в быту XVII века. Специфика публичного красноречия в эпоху классицизма. Роль ораторского искусства в современном мире.

Дослідження взаємозв'язків риторики і спеціальної методики розвитку мовлення дітей дошкільного віку і навчання мови молодших школярів. Огляд античної теорії риторики і неориторичних течій. Оволодіння навичками створення висловлювання у формі монологу.

Місце і роль дисципліни "Риторика" у процесі професійної підготовки фахівців із документознавства. Визначення необхідності використання риторичної бази під час формування фахової та комунікативної компетентності спеціалістів інформаційної сфери.

Появление средневековых университетов в XI–XII веках, зарождение университетского красноречия. Основные приемы схоластической риторики. Представители ораторского искусства Эпохи Средневековья: И. Златоуст, Беда Достопочтенный, Ф. Аквинский, Ф. Меланхтон.

Дослідження риторики політичних промов Вінстона Черчилля та Бориса Джонсона з позицій лінгвопрагматики дозволяє виявити еволюцію риторики війни в англійському політикумі протягом зазначеного періоду, що визначає актуальність теми пропонованої розвідки.

Особливості риторики Холодної та сучасної "гарячої" війни в Україні в англійському політикумі шляхом порівняльного аналізу політичних промов В. Черчилля та Б. Джонсона. Еволюція риторики війни в англійському політикумі другої половини ХХ - початку ХХІ ст.