Аналіз процесу розвитку політико-дипломатичних зв'язків між урядами Української Народної Республіки і Туреччини в 1918-1920 роках на основі документальних і архівних джерел. Розробка українською і турецькою стороною проекту консульського протоколу.

Зовнішня політика Республіки Польща на пострадянському просторі. Офіційна Варшава намагається закріпити за собою статус країни-експерта, яка задає тон у формуванні політики ЄС щодо східних країн-сусідів. Роль Варшави у стосунках Брюсселю та Москви.

Аналіз політико-дипломатичних механізмів формування та реалізації державної політики України в сфері безпеки українсько-російського державного кордону в умовах військової загрози з боку РФ. Залучення міжнародної підтримки в питаннях захисту суверенітету.

Підходи до побудови національної економіки Німеччини, до державного управління нею на ринково-індустріальному етапі. Концепції німецької економічної думки. Модернізація країни згідно доктрини О. фон Бісмарка для розвитку національного господарства.

Розгляд сутності поняття "людського капіталу" в політико-економічному контексті. Аналіз історичної еволюції сутності поняття. Визначення пріоритетні підходи до розуміння концепту "людський капітал". Науково-дослідницькі підходи до його розуміння.

Аналіз політико-економічної складової взаємодії країн БРІКС, тенденцій їх подальшої співпраці та перспектив впливу на сучасну систему міжнародних відносин. Характеристика особливостей співпраці Китаю і Росії. Розгляд геополітичної взаємодії країн.

Соціально-економічні перетворення в умовах встановлення радянської влади на українських землях. Аналіз залежності між голодом 1921-1923 рр. і системою більшовицького правління. Наслідки внутрішньої політики уряду у соціогуманітарному становищі населення.

Організація політико-економічного консультування в Україні з урахуванням міжнародного досвіду та німецької практики. Функції та завдання Експертної ради Німеччини, повноваження її членів. Значення і напрямки політичного консультування для України.

Етапи та методи впровадження соціально-економічної політики польської влади в Східній Галичині у першій половині 1920-х років, її наслідки для розвитку регіону. Політико-економічні процеси у системі місцевого самоврядування, освіти та судочинства.

Сутність, ознаки та елементи банківського сектору в господарській системі. Особливості передавального механізму грошово-кредитної політики України в сучасних умовах. Основні напрями та пропозиції щодо активізації впливу банків на економічне зростання.

Дослідження співпраці між державними установами та приватними підприємствами і організаціями в сучасній Україні. Виявлення можливостей досягнення компромісів між державою та приватним капіталом щодо капіталізації соціально-економічних відносин.

Аналіз екзогенного впливу Росії на політико-економічну сферу України протягом 1991-2013 рр. Розкол між Сходом і Заходом України: чинники та етапи розвитку. Донбас як авангард відстоювання проросійського зовнішньополітичного вектора, його зв’язки з РФ.

Визначення основних перешкод у політичній, економічній та правовій сферах у відносинах між Україною та Європейським Союзом на шляху інтеграційних процесів. Конкретні внутрішні та зовнішні чинники, які стимулюють або стримують процес інтеграції країни.

Розкриття політико-ідеологічної складової процесу статеворольової соціалізації молоді, реформування побуту, інституту шлюбу та сім'ї в 1920-30-х роках через політико-ідеологічний дискурс 1920-30 рр. Аналіз політики більшовиків у сфері сімейних відносин.

Уявлення етносу про самого себе та про суміжні народи - складний, багатозначний соціокультурний, історико-психологічний феномен. Причини міцних позицій, що має концепція давньоруської народності у сучасному російському історіографічному дискурсі.

Місце та роль засад плюралізму в процесах державного будівництва. Розгляд специфіки формування громадянського суспільства в умовах посттоталітарної країни. Аналіз чинників демократичних перетворень та особливостей свідомості плюралістичного суспільства.

У статті порушено важливу проблему – періодизацію та класифікацію польської жіночої періодики в Галичині, яка виходила з українською жіночою періодикою. Загальні тенденції розвитку польської жіночої преси простежуються в еволюції жіночих часописів.

Аналіз впливу студентства на темпи і напрям соціально-політичних змін. Сучасні університети як центри формування інтелектуальної еліти українського суспільства. Специфіка громадянсько-політичної ідентифікації студентів з різними політичними уподобаннями.

У статті розглянуто політико-ідеологічні передумови формування груп активістів у 1920-х рр., які згодом були виконавцями рішень радянсько-партійної номенклатури, спрямованих на організацію та вчинення Голодомору-геноциду українців у 1932-1933 рр.

Механізми управління культурою в умовах тоталітарного та демократичного суспільств. Культурна політика як один із видів державної політики, що регулює внутрішню та зовнішню сфери життя суспільства. Політико-ідеологічні пріоритети управління культурою.

Парламентська більшість як важливий інститут демократії, який має політико-правову природу. Знайомство з основами та принципами статусу уряду в формах правління країн Європи. Загальна характеристика форм правління сучасної України, розгляд особливостей.

Еволюція політичних інститутів в Україні, формальних і неформальних інститутів з позицій забезпечення національної резильєнтності. Створення системи формальних політичних інститутів, які б забезпечували динамічну стабільність, політичний розвиток.

Представництво політичних партій у виборчій кампанії. Формування територіальних виборчих комісій. Рівень розвитку і характер відносин між владою та громадянським суспільством. Фактори делегітимізації виборчого процесу в умовах суспільно-політичної кризи.

Процес ухвалення безпекових рішень, детермінований конфігурацією політико-інституційного середовища, що зумовлює динаміку прийняття рішень і їх результативність. Комплексне розуміння політичної безпеки, яке визначає вектори модернізації врахування загроз.

Уухвалення безпекових рішень, детермінований конфігурацією політико-інституційного середовища, яке може зумовлювати динаміку прийняття рішень та їх результативність. Одностайність ухвалення політичних рішень в ЄС, яка гарантує їх визнання всіма членами.

Дослідження політико-інституційних механізмів реформування Спільної безпекової та оборонної політики як інструменту кризового менеджменту Європейського Союзу. Наявні структурні дефекти у механізмах прийняття рішень та планування миротворчих операцій.

Розгляд процесу формування та інституціоналізації системи СЗБП ЄС крізь призму основних парадигм теорії міжнародних відносин. Вивчення перспективи інтенсифікації співпраці України та ЄС, з огляду на можливості використання інструментів та механізмів СЗБП.

Стратегічні пріоритети перетворювального впливу державно-політичної структури сучасної України на характер та зміст реформування системи місцевого самоврядування. Роль та місце політичних партій, груп інтересів та громадських об’єднань в державі.

Узагальнення підходів до поняття "державний брендінг". Вивчення його програмно-інституціонального забезпечення і визначення ролі в сучасних політичних трансформаціях. Дослідження політико-прикладних аспектів державного брендінгу пострадянських країн.

Інтерпретація політичної історії формування людського ресурсу міста Донецька в періоди Першої світової війни, радянської Росії, періоду голодомору та подій Другої світової війни. Політика Радянської влади щодо донецького регіону до кінця 1980-х років.