Політико-дипломатичні механізми у сфері безпеки українсько-російського державного кордону

Ключові слова: державний кордон, недоторканість державних кордонів, політико-дипломатичне врегулювання, політико-дипломатична підтримка, політико-дипломатичні механізми, формування та реалізація державноїполітики, суверенітет, територіальна цілісність.

Key words:the state border, integrity of the state border, politico-diplomatic regulation, politico-diplomatic support, politico-diplomatic mechanisms, formation and realization of the state policy, sovereignty, inviolability of territory.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Виклики та загрози сучасному державотворенню України з боку Російської Федерації зумовлюють актуальність питання опрацювання політико-дипломатичних механізмів формування та реалізації державної політики у сфері безпеки державного кордону України.

На сьогоднішній день питання безпеки в європейському регіоні є одним із ключових пріоритетів для більшості урядів провідних країн світу.

В умовах військово-політичної ситуації, що склалася в Україні, Адміністрація Президента України одним із головних своїх завдань визначила проведення ефективної та прозорої дипломатичної політики, необхідність якої зумовлена нагальною потребою удосконалення системи забезпечення національної безпеки у сфері безпеки державного кордону України.

У цьому контексті вважаємо, що саме ефективність політико-дипломатичних механізмів формування та реалізації державної політики національної безпеки у сфері безпеки державного кордону України, особливо українсько-російської його ділянки, має стати гарантом суверенітету та незалежності України, недоторканості її кордонів, а також миру і стабільності Української держави.

Акцентуємо увагу, що міжнародні переговори Президента України Петра Порошенко за короткий проміжок часу продемонстрували "...потужний запит на мирне політико-дипломатичне врегулювання конфлікту на Донбасі" [1] та важливість консолідованої рішучої підтримки нашої держави з боку держав-членів Європейського Союзу та Великої сімки у зв'язку з триваючою агресією з боку Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях.

З метою формування та реалізації державної політики національної безпеки у сфері безпеки державного кордону, грунтуючись на принципах суверенної рівності, територіальної цілісності, взаємної поваги та недоторканості державних кордонів, у часи коли за словами Глави Української держави "...міжнародно-правові механізми були безсилі запобігти агресії щодо України." ми підкреслюємо важливість пошуку ефективних політико-дипломатичних механізмів та рішення як підтримати мир і стабільність у світі в різних багатосторонніх форматах - НАТО, Європейського Союзу, Об'єднаних Націй [2].

Відтак, нагальною потребою сьогодення є опрацювання новітніх політико-дипломатичних механізмів формування та реалізації державної політики України у сфері безпеки українсько-російського державного кордону. Це стратегічне завдання зумовлено сучасною військово-політичною ситуацією на українсько-російському державному кордоні в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що питання запровадження ефективних механізмів державного управління у сфері безпеки українсько-російського державного кордону досліджуються науковцями Державної прикордонної служби, а саме: О.В. Ананьїним, О.А. Біньковським, М.М. Литвиним, А.В. Махнюком, О.Г. Мельниковим, В.Ю. Мишаковським, В.К. Плеш- ком, А.С. Сіцінським, П.А. Шишоліним та іншими науковцями.

Водночас, сучасна військово-політична ситуація на українсько-російському державному кордоні зумовлює необхідність проведення комплексних наукових досліджень з питань формування та реалізації державної політики України у сфері безпеки державного кордону з РФ в умовах військової загрози з боку Росії.

МЕТА СТАТТІ

Мета статті - опрацювати політико-дипломатичні- механізми формування та реалізації державної політики у сфері безпеки державного кордону України в умовах військової агресії Російської Федерації.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

Військово-політична ситуація на українсько-російському державному кордоні характеризується військовою агресією Російської Федерації на суверенну територію України. На сьогоднішній день російська сторона не лише надає підтримку терористичним та екстремістським угрупуванням у Луганській і Донецькій областях, але й є стороною військового протистояння з Україною.

За оцінками більшості вітчизняних та зарубіжних експертів, ескалація військового протистояння на Сході країни може призвести до втрати Україною частини суверенної території. Ситуація є доволі загрозливою для національної безпеки держави і потребує невідкладного запровадження політико-дипломатичних механізмів формування державної політики у сфері безпеки українсько-російського державного кордону.

На нашу думку, сутність політико-дипломатичних механізмів у сфері безпеки українсько-російського державного кордону (далі - політико-дипломатичні механізми) полягає у необхідності запровадження Україною комплексу політичних, дипломатичних, міжнародно-правових та інших заходів, що будуть спрямовані на залучення політико-дипломатичної підтримки провідних країн світу, міжнародних безпекових організацій та впливових міжнародних інституцій з метою захисту суверенітету, територіальної цілісності України та недоторканості українсько-російського державного кордону.

Політико-дипломатичні механізми у сфері безпеки українсько-російського державного кордону упроваджуються з метою:

— захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державного кордону України;

— забезпечення юридичного титулу на суверенну територію;

— захисту національних інтересів на державному кордоні;

— недопущення територіальних посягань на державну територію України;

— дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму;

— створення належних умов для сталого соціально-економічного розвитку прикордонних територій та охорону довкілля.

Акцентуємо увагу, що політико-дипломатичні механізми грунтуються на усталених принципах міжнародного права: суверенної рівності; територіальної цілісності, недоторканості державних кордонів; мирного врегулювання конфліктних ситуацій.

Тому відповідно до зазначеної вище мети політико- дипломатичні механізми спрямовуються на реалізацію таких стратегічних завдань.

1. Залучення політичної підтримки провідних країн світу до прагнень України врегулювати кризову ситуацію у Луганській та Донецькій областях мирним шляхом.

Вважаємо, що основоположним документом, з якого розпочався політико-дипломатичний діалог Президента України Петра Порошенко з лідерами провідних країн світу, став Мирний план Президента України щодо врегулювання ситуації в східних регіонах України (далі - Мирний план Президента України), який вперше був представлений 6 червня 2014 року під час візиту П. Порошенка до Франції та згодом - громадськості під час першої поїздки Президента України на Донбас 20 червня 2014 року [3].

Мирний план Президента України складається з 15 кроків та передбачає гарантії безпеки для всіх учасників переговорів, звільнення від кримінальної відповідальності тих, хто склав зброю і не здійснив тяжких злочинів, звільнення заручників. Крім цього, планується створити 10-ти кілометрову буферну зону на українсько-російському державному кордоні, а також підрозділи в структурі Міністерства внутрішніх справ для здійснення спільного патрулювання. Цей план став приводом широкого обговорення ситуації на Сході України в міжнародних колах та пошуку консолідованих шляхів мирного виходу держави із кризи.

Визначною подією на шляху втілення в життя Мирного плану Президента України став робочий візит до Києва 23 червня 2014 року Федерального Канцлера ФРН Ангели Меркель - ".доброго друга та сильного адвоката України" (за словами Президента України Петра Порошенка) [4].

Канцлер ФРН А. Меркель заявила, що Німеччина не визнає анексію Криму, зокрема,"...це сталося з порушенням територіальної цілісності в Європі. Якщо ми це визнаємо, у нас в Європі таке може статися. Тоді це стосуватиметься не лише України, але й у кожній європейській країні можуть виникати претензії до тих чи інших районів, що порушить мирне співіснування". Канцлер ФРН Ангела Меркель також наголосила: "Наш наступний крок - зберегти Донецьк та Луганськ".

У своєму виступі Канцлер ФРН А. Меркель зазначила, що повністю підтримує мирний план Президента України Петра Порошенко та відзначила важливість досягнення припинення вогню з обох боків та встановлення дієвого контролю над станом кордону та запевнила". що вирішення проблеми має бути підсумком переговорів, та має бути дипломатичне рішення" [5].

У контексті врегулювання кризової ситуації в Луганській та Донецькій областях мирним шляхом неможливо незгадати про американський вектор політичного діалогу.

Під час першої офіційної телефонної розмови Президента України Петра Порошенка з віце-президентом Сполучених Штатів Америки Джозефом Байденом було обговорено ситуацію щодо порушення міжнародного права з боку Росії. Співрозмовники домовилися координувати дії для подальшого реагування на виклики та загрози, спричинені діями Росії [6]. Віце-президент США Дж. Байден повідомив про можливість збільшення макроекономічної допомоги для України з боку США та про готовність підтримати позицію України на засіданні Виконавчої Ради Міжнародного валютного фонду з метою виділення другого траншу за програмою Stand-By.

10 липня 2014 р. віце-президент США Джозеф Байденд омовився з Президентом України Петром Порошенком про необхідність швидко ввести в дію місію з моніторингу кордону в Україні від Організації з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ), чиї функції може бути потенційно розширено до моніторингу майбутнього припинення вогню, і про необхідність негайного звільнення українських заручників, захоплених сепаратистами [7].

25 липня 2014 р. під час розмови з Президентом України віце-президент США Дж. Байден проінформував Петра Порошенком, що ".Сполучені Штати й далі узгоджуватимуть з Європейським Союзом і Великою сімкою накладання наступних витрат на Росію через її глибоко дестабілізаційні й безвідповідальні дії в Україні" [8].

9 серпня віце-президент США і Президент України засвідчили проте, що ".ми продовжуємо закликати Росію до співпраці з міжнародною спільнотою й українським урядом над пошуком політичного врегулювання цієї кризи" [9].

Вже 23 серпня 2014 року віце-президент США Джон Байден відзначив продовження ізоляції Росії в Раді безпеки ООН і пообіцяв, що Сполучені Штати Америки і далі працюватимуть зі своїми партнерами з Великої сімки над реакцією на дестабілізаційні дії Росії в Україні [10].

На нашу думку, українсько-американський вектор політичного діалогу набув найбільших обертів під час проведення 4 вересня 2014 року Саміту НАТО. Так, під час засідання круглого столу Держсекретар США Джон Керрі підкреслив, що Сполучені Штати Америки і надалі підтримуватимуть всіма засобами незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також продовжать наполегливо працювати задля консолідації міжнародних зусиль для підтримки України. "Ми сподіваємося на реальне припинення вогню, на те, що російські війська покинуть Україну", - також зазначив Держсекретар США Джон Керрі додавши, - ".це наша мета, і ми маємо обговорити деталі, як уникнути довготривалої конфронтації" [11].

У свою чергу, Президент Сполучених Штатів Америки Барак Обама під час свого привітання Президента України Петра Порошенка з Днем незалежності України відзначив, що ".минулий рік був водночас обнадійливим і непростим для України. Але і в кращі часи, і в найскладніші моменти люди в Україні мають знати, що Сполучені Штати Америки є партнером і другом. Ми рішуче підтримуємо суверенітет і територіальну цілісність України, ми рішуче підтримуємо право України обирати своє власне майбутнє" [12].

У своїй заяві з приводу України від 18 липня 2014 року Президент Сполучених Штатів Америки Барак Обама зазначив, що ".настав час для відновлення миру і безпеки в Україні. Протягом багатьох місяців ми підтримували шлях до миру, і український уряд звертався до всіх українців, висунув мирний план і діяв згідно з домовленістю про припинення вогню, незважаючи на неодноразові порушення з боку сепаратистів. Ми з самого початку давали дуже ясно зрозуміти, що хочемо, щоб Росія стала на шлях, який приведе до миру в Україні, але принаймні досі Росія не змогла вийти на цей шлях. Натомість вона продовжувала порушувати суверенітет України і підтримувати насильницькі дії сепаратистів. Ось чому, разом із нашими союзниками, ми наклали ще серйозніші санкції на Росію"[13].

Дійсно, необхідно зазначити, що Сполучені Штати Америки є "піонерами" з питань введення санкцій щодо Росії за її постійну ескалацію конфлікту. На сьогоднішній день, після трьох хвиль санкцій, США завершують підготовку нового пакету санкцій проти Росії, які торкнуться оборонної сфери, а також енергетичного та фінансового секторів. Про це заявила заступниця прес- секретаря Державного департаменту США Марі Г арф [14].

Надзвичайно показовим моментом в українсько- американських відносинах можна назвати те, що Спікер Палати представників Конгресу Сполучених Штатів Америки Джон Бейнер запросив Президента України Петра Порошенка виступити на спільному засіданні Конгресу США 18 вересня 2014 року. "Виступ Президента України Петра Порошенка у Конгресі США є ще одним сигналом нашої підтримки прагнень українського народу. Для нас буде великою честю вітати Президента України в Капітолії", - сказав Джон Бейнер [15].

Завершуючи характеристику розвитку політико- дипломатичних відносин між Україною та Сполученими Штатами Америки, неможливо не відмітити підтримку України Державним секретарем США Джоном Керрі: ".українці готові прийняти взаємне припинення вогню зараз - не в майбутньому, а зараз. І вони запропонували план мирного врегулювання, який включає серйозний і предметний діалог з підтримуваними Росією сепаратистами за участю міжнародних представників, адже вони розуміють, що це єдиний спосіб покінчити з цією кризою" [16], а також заяву американського сенатора Роберта Менендеса під час зустрічі з Президентом України Петром Порошенко 1 вересня 2014 р.: "...події, які відбуваються в Україні, загрожують не лише Україні, а всьому світові. І хоча першими жертвами є українці, вони - не єдині жертви. Це питання світової безпеки" [17].

Лише за останні два місяці в рамках американської технічної допомоги Україна отримала від США більше 1500 індивідуальних наборів першої допомоги, 2000 бронежилетів "Інтерсептор", прилади нічного бачення, засоби зв'язку та інші засоби для полегшення ведення операцій службовців Збройних сил та Державної прикордонної служби України, а також роботів-саперів, призначених для знешкодження вибухових пристроїв у ході АТО на сході країни.

2. Надання військово-політичної підтримки України у рамках виконання завдань АТО.

Ключовою подією в історії новітнього державотворення України можна назвати робочий візит Г енераль- ного секретаря НАТО Андерса Фог Расмуссена до Києва, що відбувся 7 червня 2014 р. Під час зустрічі Глава Української держави наголосив, що протягом багатьох років Генеральний секретар НАТО". був і залишається другом України, і ми сподіваємося, що розвиток нашого співробітництва з НАТО є запорукою успіху наших реформ, безпеки і територіальної цілісності".

У свою чергу, Генсекретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що захоплюється "прагненням українців до свободи". Він висловив свої найщиріші співчуття родинам тих, хто загинув у боротьбі за свободу та заявив, що Альянс ". залишається на боці України та боротьби України за фундаментальні принципи демократичного суспільства". Він підкреслив, що в НАТО дуже цінують особливе партнерство з Україною, додавши: "Я з нетерпінням чекаю подальшого розвитку цього партнерства". Кожна держава, наголосив Андерс Фог Расмуссен, має право самостійно вирішувати власне майбутнє [18].

Наступним кроком надання військово-політичної підтримки з боку НАТО було проведення, на прохання України, позачергового засідання Комісії Україна - НАТО 29 серпня 2014 року внаслідок ".серйозної ескалації російської військової агресії проти України". Генеральний секретар НАТО А.Ф. Расмуссен зазначив, що ". попри порожні заперечення Москви, вже очевидно, що російські війська і озброєння незаконно перетнули кордон на сході і південному сході України. Це зухвале порушення суверенітету і територіальної цілісності України. Воно перекреслює усі дипломатичні зусилля з пошуку мирного врегулювання". На засіданні також була висловлена думка щодо повної солідарності з Україною та прийнято рішення зустрітися з Президентом України Петром Порошенко на саміті в Уельсі та чітко висловити йому ". рішучу підтримку України з боку НАТО" [19].

Дійсно, на саміті НАТО, що відбувся в Уельсі 4--5 вересня 2014 р., Україна отримала дуже потужну підтримку, в тому числі фінансову, від країн-членів та партнерів НАТО в питаннях захисту суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України. Під час зустрічей Президента України Петра Порошенка із світовими лідерами в Ньюпорті привселюдно домінували настрої на політико-дипломатичне врегулювання конфлікту на Донбасі. Конкретні країни взяли на себе відповідальність за координацію наповнення чотирьох трастових фондів, які в першу чергу присвячені важливим напрямам української безпеки та сприятимуть вирішенню питань логістики, комунікації, кіберзлочинності, соціальної реабілітації поранених. "Наша підтримка конкретна і відчутна", - сказав Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, - "Ми високо цінуємо внесок України в наші операції і Сили реагування НАТО. Україна підтримувала НАТО. Тепер, у ці важкі часи, НАТО підтримує Україну".

Як стало відомо, допомога НАТО, спрямована на поглиблення співпраці з Україною, становитиме майже 15 мільйонів євро [20].

Унікальний формат спільної зустрічі Президента України Пертра Порошенка з Прем'єр-міністром Великої Британії Девідом Кемероном, Президентом США Бараком Обамою, Канцлером Німеччини Ангелою Меркель, Прем'єр-міністром Італії Маттео Ренці та Президентом Франції Франсуа Олландом продемонстрував підтримку країнами НАТО територіальної цілісності України, що зіткнулася із зовнішньою агресією.

Як наголосив Глава держави: "Є розуміння, що, підтримуючи Україну, підтримуючи мир, стабільність і деескалацію ситуації на Сході, вони підтримують стабільність Європи та світу. Це сьогодні не тільки питання українського конфлікту, це - глобальне питання" [21].

Комісія Україна - НАТО, що зібралася на засідання 4 вересня 2014 р., рішуче засудила порушення міжнародного права Росією. "Росія повинна припинити свої агресивні дії проти України, вивести тисячі своїх вояків з України і прикордонних регіонів, і припинити підтримувати сепаратистів в Україні", а також ".відмовитися від незаконної і нелегітимної "анексії" Криму, яку члени Альянсу не визнають", - зазначив Генеральний секретар та додав, що незалежна, суверенна і стабільна Україна, повністю віддана демократії і верховенству права, "є ключем до євроатлантичної безпеки" [21].

Під час свого виступу за результатами саміту НАТО Президент Сполучених Штатів Америки Барак Обама- повідомив, що ". Альянс абсолютно єдиний в підтримці суверенітету України, незалежності та територіальної цілісності, а також її права на захист". У підтримку такої прихильності всі 28 союзників НАТО ".тепер надаватимуть Україні допомогу в забезпеченні безпеки" [22]. Це буде включати допомогу засобами нелетальної дії українській армії (бронежилетами, паливом і медичною допомогою пораненим українським військовим), а також допомогу в модернізації українських збройних сил, в тому числі у питаннях логістики та управління. У той же час Президент США Барак Обама наголосив, що ". ми рішуче підтримуємо зусилля Президента України Петра Порошенка, спрямовані на мирне врегулювання конфлікту в його країні. Припинення вогню, яке оголошено сьогодні, може сприяти досягненню цієї мети, але тільки якщо буде подальша робота на місцях" [22].

Необхідно наголосити на тому, що цілком нова ситуація в контексті безпеки, яка виникла внаслідок агресії Російської Федерації, потребує спільних разом з НАТО заходів, спрямованих на протистояння новим викликам, зокрема загрозі гібридної війни, та на побудову нових стратегічних рамок співробітництва Україна - НАТО.

За результатами засідання Комісії Україна - НАТО на рівні Г лав держав та урядів країн-членів та партнерів НАТО Президент України Петро Порошенко зазначив, що:

— подальша співпраця буде спрямована на досягнення повної сумісності між Україною і НАТО та розробку спільних можливостей у військовому, оборонному секторі та секторі безпеки;

— зміцнюватиметься інтенсивне співробітництво з НАТО в секторі оборони та безпеки через програми розвитку та нарощування потенціалу, зосереджуючись на реформах Збройних Сил України та інших силових структур;

— важливим елементом нових стратегічних рамок співробітництва Україна - НАТО буде участь України в ініціативі сумісного партнерства;

— не менш важливим елементом буде подальше поглиблення особливого партнерства Україна - НАТО, яке стане невід'ємною частиною євроінтеграційного курсу України [23].

Разом з тим відзначаємо, що напередодні саміту НАТО Кабінет Міністрів України на черговому засіданні затвердив проект Указу Президента України "Про затвердження Щорічної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2014 рік", що був доопрацьований Міністерством закордонних справ України за участю Комісії з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору в умовах збройної агресії Російської Федерації проти Української держави [24].

Вважаємо за доцільне зазначити, що Україна планує залучити фінансову допомогу європейських донорів для облаштування українсько-російського кордон. За словами заступника Глави Адміністрації Президента Валерія Чалого успіх облаштування кордонів з Молдовою та ефективна реалізація роботи EUBAM з цього питання показує, що ми можемо вже зараз запропонувати розпочати таку роботу. За його словами кордон України з Росією повинен бути захищений від нелегального перетину. "Без цього ми навряд чи зможемо далі реалізувати своє бачення взаємодії в широкому розумінні", - підкреслив він, а також нагадав, що демаркацію українсько-російського кордону ще досі не завершено і велика ділянка кордону не контролюється, а також, що "... треба забезпечити контроль по лінії кордону" [25].

Висновки

Сучасна військово-політична ситуація в Україні демонструє існування реальних викликів та загроз суверенітету, збереженню територіальної цілісності та захисту державних кордонів України, а також зумовлює зміни до підходів формування та реалізації державної політики у сфері безпеки державного кордону.

Розпочатий керівництвом Української держави унікальний формат політико-дипломатичного врегулювання ситуації, що склалася на Сході України, дійсно потребує пошуку новітніх політико-дипломатичних механізмів формування та реалізації державної політики у сфері безпеки українсько-російського державного кордону.

Вважаємо, що політико-дипломатичні механізми формування державної політики у сфері безпеки українсько-російського державного кордону, що мають за мету запровадження комплексу політичних, дипломатичних та спеціальних заходів, будуть спрямовані на залучення політико-дипломатичної підтримки з боку провідних світових країн та впливових міжнародних безпекових організацій прагненням України забезпечити свій суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість державного кордону.

На сьогоднішній день, не дивлячись на зусилля України та міжнародної спільноти щодо врегулювання ситуації на Сході нашої держави, обстановка на українсько-російському державному кордоні залишається складною та вкрай напруженою, а також має усі тенденції до подальшого погіршення та, таким чином, потребує опрацювання дієвих сучасних політико-дипломатичних механізмів для деескалації конфлікту та пошуку спільних зусиль по забезпеченню безпеки кордону.

Перспективою подальших розвідок даної проблематики є необхідність вивчення досвіду у сфері безпеки державного кордону Ізраїлю.