Жизнь оперного театра XVIII в. Французская лирическая трагедия. Приход Глюка к классической музыкальной трагедии. Жизненный и творческий путь композитора, реформаторская деятельность. Парижские оперы Глюка. Принципы оперной реформы. Анализ оперы "Орфей".

Оперный театр в XVIII веке. Жизненный и творческий путь Глюка. Французская комическая и трагическая опера. Приход Глюка к классической музыкальной трагедии. Реформаторская деятельность венского периода. Принципы оперной реформы, анализ оперы "Орфей".

Краткая биография немецкого композитора и теоретика искусства Р. Вагнера, его влияние на европейскую музыкальную культуру. Особенности Оперной реформы, стремление к синтезу музыки и драмы. Создание тетралогии "Кольцо нибелунга", роль оркестра в опере.

Характеристика оперного інтонування як синтетичного художньо-експресивного феномену. Вивчення його за допомогою синтезу психо-семантичного, текстологічного, жанрово-композиційного підходів, виконавських спостережень. Призначення творчої постаті співака.

Еволюція опери як жанру від її витоків у XVII столітті до сьогодення. Етапи розвитку опери: бароко, класицизм, романтизм, сучасні форми. Вплив історичних і соціальних контекстів на зміни у музичному стилі, постановці та технічних аспектах оперних вистав.

Дослідження типів репрезентації міста в одеському живописі 1950-2010 років, з’ясування зв’язку між моделями ментального освоєння і репрезентативними артефактами. Міфологія як основа мистецтва. Художні артефакти в якості маркерів локальної ідентичності.

Становлення творчої особистості режисера Армена Калояна, головного режисера ХНАТОБ. Період його навчання в університеті як актора і режисера, набуття досвіду акторської роботи. Творчі пошуки митця в контексті тенденцій розвитку сценічного мистецтва.

Сучасні інтерпретації серйозних та комічних опер Джоаккіно Россіні. Застосування режисерами у сучасних постановках кінематографічні прийоми стоп-кадрів, уповільненої зйомки, суб’єктивної камери, інші нетрадиційні для оперного театру виражальні засоби.

Основні види й технології соціальної комунікації Театру Сан Карло в музичному житті сьогодення. Відносини між оперним театром як соціальним інститутом і художнім феноменом та аудиторією, що здійснюється завдяки різним комунікаційним технологіям.

Виявлення ролі та значення соціальної комунікації у театральній сфері. Визначення особливостей організації комунікаційної діяльності Театру Сан Карло в системі соціальної комунікації міста Неаполь. Характеристика публікацій італійських дослідників.

Визначення ключових ліній в оперній творчості С. Слонимського. Розгляд опери композитора з позицій творчого прочитання літературних першоджерел, що вплинули на жанрову специфіку музично-театральних творів. Дослідження її зв’язків з художньою традицією.

Система тлумачень оперного театру як категорія української оперології. Механізм утворення понятійної системи навколо змістотворення категорії "оперний театр". Уведення до української оперології понять авторський оперний театр і колективний імпресаріо.

Специфіка оперних хорів як виконавських складів та особливості їх трансформації в контексті розвитку мистецької практики. Особливості оперного хору як специфічного виконавського складу. Елементи шотландської балади та українських народних пісень.

Традиції світових виконавських шкіл щодо оперних арій для басу. Особливості західноєвропейської, російської та української виконавських оперних шкіл. Специфіка трактування оперних басових арій виконавцями Чезаре Сьєпі, Іваном Петровим, Борисом Гмирею.

Дослідження специфіки роботи піаніста-концертмейстера з оперним жанром, виявлення характерних настанов концертмейстера при виконанні клавіру опери. Розгляд питань, пов’язаних з набуттям піаністом професійних навичок в процесі вивчення оперних творів.

Становлення творчої майстерності Ірини Молостової в контексті розвитку українського театру, виявлення її значення в ідейно-художньому вирішенні сучасної оперної вистави. З’ясування теоретико-методологічних засад режисури як виду театрального мистецтва.

Постановка "современных" западноевропейских опер на советской сцене в 1920-х гг. в Малом оперном (Михайловском) театре и Государственном академическом театре оперы и балета (Мариинском). Рецепция оперного "современничества" в советском искусстве.

Образный строй и стилистика музыкального модернизма. Перенесение стиля импрессионизма в сферу музыки. Новаторство и музыкально-драматические искания Дебюсси. Поэзия детства и полифоничность инструментальных построений в опере Равеля "Дитя и волшебство".

Характеристика произведений А. Тихомирова. Комплексный анализ музыкальных и драматургических компонентов камерной оперы "Последние дни" и оперы большого формата "Дракула". Обращение автора к музыкальному контексту эпохи, к музыке, "звучащей вокруг".

Роль оперы и ее жанровая разновидность в творчестве Моцарта, его новый реформаторский взгляд на оперу. Значение либреттистов в успехе опер Моцарта, его сотрудничество с Лоренцо Да Понте и П. Метастазио. Перечень опер, написанных Моцартом за всю его жизнь.

Рассмотрение творчества Глюка. 5 октября 1762 года явилось знаменательной датой в истории оперного театра: в этот день впервые был поставлен в Вене "Орфей" Глюка на текст Кальцабиджи. Это было начало оперно-реформаторской деятельности композитора.

Сведения о жизни и творчестве оперного композитора Италии XIX века Джоаккино Россини. Наиболее известные произведения автора - "Севильский цирюльник" и "Вильгельм Телль". Роль композитора в реформации и возрождении европейского оперного искусства.

Культура belcanto как одна из наиболее плодотворных форм проявления вокального искусства. Определение функциональности canto spianato и canto fiorito. Исследование оперного творчества К. Монтеверди как одного из основателей классической культуры belcanto.

Соотношение либретто глинкинских опер с либреттистикой музыкального театра XVIII – первой половины XIX веков. Общее и индивидуальное оперной поэтики Глинки (свойства мелодики, полифонии, оркестровки и формы) в соотношении с общеевропейскими нормами.

Биографическая справка о детских годах Саломеи Крушельницкой. Музыкальная подготовка певицы, ее первые и триумфальные выступления. Жизнь артистки во время Второй мировой войны и послевоенные годы. История жизней Антонины Неждановой и Ксении Держинской.

Исторически сложившиеся жанровые типы опер. Типология развития средств музыкальной драматургии опер различных жанров. Анализ жанровой панорамы оперных произведений русской классики XIX в. – первой половины XX в. Свойства композиции опер на всех уровнях.

Постановки опер, которые были осуществлены силами томских музыкантов. Сведения об исполнителях, режиссерах и дирижерах оперных спектаклей. Деятельность общественных организаций, которые занимались организацией художественной и культурной жизни города.

Анализ оперного творчества современного китайского композитора Го Вэньцзина. Тематика пяти опер, в основу которых положены хорошо известные шедевры национальной литературы и живописи "Записки сумасшедшего", "Вечерний прием", "Беседка Фэнъи", "Поэт Ли Бо".

Творческая эволюция Верди 1860-1880-х годов, приведшая к появлению особого рода музыкальной драмы. Отмечено появление сольных номеров нового типа и сохранение ведущей роли ансамблей, непривычное для реформаторских опер. Утверждается трактовка "Отелло".

Особенности отражения эволюционного процесса создания оперного хора в исторической ретроспективе, определение многогранности его функционирования. Формы организации оперного театра, а также хора - важного компонента драматургической структуры спектакля.