Розгляд проблеми прихованих кодів лексичних одиниць у слов’янських і германських мовах. Значення міфологічного мислення у формуванні англомовної картини світу. Спільність і відмінність семантики концептів "місяць" і "сонце" у слов’янській фразеології.

Особливості трансформації елементів (сюжетів, мотивів, образів) національного фольклору у структурі творів української літератури початку ХХ ст. Специфіка переосмислення фольклорного матеріалу з огляду на його семантико-функціональний потенціал.

Проблема художнього слова та його міфологічна природа. Поняття неологізму, та аналіз його міфопоетичних принципів. Прояви міфологічних аспектів авторських неологізмів, крізь призму езотеричного слова та однослів'я. Зміст міфологічного синкретизму слова.

Дерево як символ розгалуженого роду, сім’ї у народному світосприйманні. Мотив перетворення людини в дерево в українському фольклорі. Міфічні метаморфози дерев у творчості письменників. Наділення дерев захисною енергетикою у віруваннях українців.

Перетворення людини в дерево - особливо поширений мотив в українському фольклорі. Серцевина верби - один з предметів, яким можна вдарити відьму, нейтралізуючи її силу. Демонічні істоти жіночої статі, що пов’язані з березою в українській міфології.

Соціально-психологічний вплив обрядів на поведінку людини та теоретично-методологічні підходи до його вивчення. Аналіз психологічної природи колядництва та новорічних обрядів. Характеристика міфологічних першоджерел у святковій циклічній обрядності.

Дослідження мотивів та образів роману Доріс Лессінг "Шикаста" крізь призму антропогенічних легенд. Зіставлення літературних та міфологічних образів. Визначення психологічного підґрунтя образів божества, оповідей про "золоту добу" та "гріхопадіння".

Людина в історико-культурній проекції. Традиційність як часова психосемантична проекція, питання відправної точки її формування. Уявлення про душу людини як різновид енергетично-польової підсистеми. Формалізована модель психічного, космічний універсум.

Аналіз раціональності та особистісної ідентичності, які відтворюються в процесі трансформації новоєвропейської моделі суб’єкта в сучасній культурі. Концепція визначення міфа в некласичній філософії та його відмінність від архаїчних відповідників.

Аналіз та систематизація образної будови творів двох серій символістського живопису Михайла Сапожникова крізь призму слов’янської та античної міфології, християнської релігії. Розгляд естетики та образного ладу символістського живопису М.І. Сапожникова.

Дослідження образної будови творів двох серій символістського живопису Михайла Сапожникова крізь призму слов'янської та античної міфології, християнської релігії. Характеристика творчості Михайла Сапожникова, як послідовного художника-символіста.

Мета статті полягає в аналізі й систематизації образної будови творів двох серій символістського живопису М. Сапожникова крізь призму слов’янської та античної міфології, християнської релігії. Творчість М. Сапожникова як послідовного художника-символіста.

Відродження фольклорної традиції в поезії Тодося Осьмачки. Дослідження специфіки художньої трансформації міфологічних та фольклорних мотивів у поетичній збірці Т. Осьмачки "Круча". Звернення письменника до образів, мотивів та символіки міфології.

Розгляд універсальних міфологічних сюжетів, мовою яких є сталі архетипи світової культури, що проявлялися в творчості видатних майстрів Всеукраїнського фотокіноуправління. Аналіз кінострічок "Нічний візник", "Два дні", "Звенигора", "Арсенал" та "Земля".

Образи античної міфології у скульптурі О.В. Князика. Діалогізм як принцип творчості Б.О. Румянцева. Міфологема жінки у творах Ю.М. Єгорова. Індивідуальна "манера" та класична традиція у творчості А.С. Шопіна. Архетипи у творчості Ю.А. Коваленка.

Стан теоретичного осмислення проблеми в сфері образотворчого мистецтва Одеси. Античний міф як парадигма в образотворчому мистецтві Одеси останньої третини ХХ – початку XXI століття. Ремінісценції фольклору в індивідуальній міфотворчості художників Одеси.

Дослідження міфологічних архетипів матері в діалозі малої прози українських та російських письменників-емігрантів міжвоєнної доби. Визначення міфологічних мотивів, пов’язаних з материнськими образами. Особливості трактування письменниками образу матері.

Досліджуються міфологічні мотиви й архетипи матері в діалозі малої прози українських та російських письменників-емігрантів міжвоєнної доби. Автором окреслюються різноманітні міфологічні мотиви: помсти, прохання милостині, сліпої материнської любові.

Спроба комплексного вивчення характеру функціонування міфологічних образів народної прози в контексті сучасної народної культури та інформаційного середовища суспільства. Практика художнього відтворення в літературі, кіномистецтві, мультиплікації.

Народні вірування про вовкулаків, їх особливості як персонажів української демонології. Образ русалки в українській народній уяві, звичаї і обряди пов'язані з ними. Мавки, чугайстер, повір'я про упирів. Відьми, сутність відьмацької натури в народній уяві.

Суть дохристиянських вірувань українців, які відбивають їх етнічну свідомість. Арсенал фольклорно-міфологічної образності, який переосмислюється сучасними митцями. Використання здобутків фольклорного типу мислення, що є результатом нової міфотворчості.

Етапи формування та розвитку іранської міфології, фактори, що вплинули на даний процес, джерела його реконструкції. Аналіз її відмінних особливостей від інших індоєвропейських традицій: етичне забарвлення, різкий дуалізм добра і зла, гносеологія.

Творчість Пьотра Биковського; бібліографія його творів. Висвітлення у творах етнокультурних взаємин багатонаціональної громади Поділля. Міфологічні та аксіологічні концепти взаємовідносин польського та українського народів у повісті "Син знайди".

Аналіз вірувань давніх народів та їх зв’язку з повсякденним життям, навколишнім світом та природою. Головні герої українських міфів. Дослідження характерних особливостей української міфології. Пантеїзм, анімізм, тотемізм та фетишизм. Вірування і забобони.

Українська міфологія як сукупність різноманітних переказів про живу й неживу природу, її характерні риси. Уявлення про язичницьких богів і фантастичних істот, що були притаманні пересічним українцям. Чинники складання духовної культури українців.

Аналіз слів на позначення кольорів чорний / білий. Обґрунтування тези про первісний синкретизм понять чорне / біле і подальше їх перетворення на антонімічні поняття. Спроби психолінгвістичного вивчення семантичних відношень у групі кольоропозначень.

Феномен права і цінностей, які воно захищає. Вплив міфології, релігії і культури на право. Особливість міфологічної свідомості як складової частини універсального світу. Функції права в культурному середовищі. Формування правосвідомості особистості.

Дослідження української народної творчості зимового циклу. Особливості міфологічно-символічного відтворення астрального культу. Аналіз і оцінка втілення міфологічного мислення народу в жанрах календарно-обрядової поезії, зокрема колядок і щедрівок.

Головне заняття стародавніх слов'ян, примітивні релігійні вірування, формування елементів первісного мистецтва. Культурно-мистецька спадщина скіфської доби у південній Право- і Лівобережній Україні. Образність та художня символіка фольклору слов'ян.

Поняття міфів як фантастичних оповідань про виникнення світу, народження богів, появу людей на Землі, початок культури. Космогонія в грецькій міфології. Схожість міфічних сюжетів античного світу та інших епох та народів. Дві версії міфічної космогонії.