Філософський аналіз лінгвістичного аспекту культури свободи як ускладненого комунікативного процесу з потенційними конфліктами інтерпретацій. Характеристика основного парадоксу культури свободи – необхідності створення ситуації конфлікту інтерпретацій.

Філософський аналіз лінгвістичного аспекту культури свободи як ускладненого комунікативного процесу з потенційними конфліктами інтерпретацій. Дослідження проблеми культури домовляння в сучасній комунікативній філософії. Стратегії "м'якого" домовляння.

Аналіз складових частин комунікативної компетентності авіафахівця: лінгвістичної, соціолінгвістичної та прагматичної. Зміст лінгвістичної компетенції й елементів процесу формування лінгвістичних навичок майбутніх диспетчерів управління повітряним рухом.

Підвищена відповідальність за власні мовленнєві вчинки - характерна особливість, що визначає професійну діяльність викладача англійської мови. Педагогічний дискурс - особливий різновид спілкування, який відбувається в умовах освітнього середовища.

Розгляд фонетичного варіювання слова з погляду значущості звукового обрису, пов’язаного з процесами внутрішньомовних змін. Вплив фонетичних, акцентологічних і морфологічних закономірностей на варіювання слова. Переваги варіанта з губним сонорним звуком.

Виявлення потенційних та реальних загроз національним інтересам України. Розвиток мовознавства, створення сприятливих умов для міжнародного діалогу. Відображення дійсності в мовній свідомості українців. Лінгвістичний аналіз терміну "безпекове середовище".

Англомовний лобістський дискурс Д. Грібаускайте в контексті української євроінтеграції, його аналіз. Виявлення характеристик лобістського дискурсу на основі аналізу лобістських текстів. Роль основних мовних засобів у процесі вербалізації цілей лобістів.

Специфіка реалізації маніпулятивних сценаріїв, лінгвістичний зміст відповідних стратегій та тактик, особливості використання. Специфіка використання лінгвістичних методів політичного маніпулювання на прикладі реалізації сценарію в українській політиці.

Наукові підходи щодо проблеми політичного маніпулювання та визначення лінгвістичного виміру феномену. Особливості політичної мови у маніпулятивних процесах та специфіка використання лінгвістичних методів на прикладі реалізації в українській політиці.

Прикладний аналіз конфліктного маніпулятивного сценарію навколо острова Коса Тузла. Специфіка використання лінгвістичних методів політичного маніпулювання. Етапи розвитку політичної мови, головні маніпулятивні тенденції в українських політичних процесах.

Комплексний розгляд особливостей лексичної полісемії, способів розмежування значень багатозначного слова. Вивчення типів метафоричних і метонімічних перенесень. Вправи з лексикології, які вироблятимуть уміння диференціювати метафору і метонімію.

Виявлення проблемних завдань, які виникають під час розробки та створення корпусу текстів української термінології, способів їх вирішення та вагомості для проведення наукових досліджень. Лексикографічна та алгоритмічна форми побудови корпусу текстів.

Систематизований огляд корпусної лінгвістики як інноваційного інформаційно-семіотичного напряму емпіричного мовознавства. Характеристика лінгвістичного корпусу як багатофункціональної мовно-інформаційної системи, прототипові ознаки сучасного корпусу.

Характеристика онтологічного компоненту порівняльно-історичного методу. Визначення ключових аргументів на користь широкого трактування методу як складної логічної одиниці гетерогенного характеру. Розкриття сутності традиційної класифікації методів.

Обґрунтування тези про лінгвістичний метод як складної логічної одиниці. Його інтерпретація у вузькому і широкому трактуванні відповідно як гомогенного і гетерогенного феноменів. Характеристика його онтологічного, телеологічного, операційного компонентів.

Обґрунтування концепції лінгвістичного повороту як одного з головних факторів сучасного парадигмального зрушення в філософії в цілому та філософії науки зокрема. Експлікація сутності лінгвістичного повороту, його епістемологічних та когнітивних наслідків.

Захист концепції лінгвістичного повороту як одного з головних факторів сучасного парадигмального зрушення в філософії в цілому та філософії науки зокрема. Дослідження рис картезіанської парадигми філософування та характеристик парадигми філософування.

Дослідження історико-філософських особливостей інтерпретації концепту лінгвістичного повороту. З'ясування, чому проблема мови стала визначальною не лише для аналітичної традиції філософування, а й для континентальної філософії і гуманітарної науки.

Особливості реалізації стратегії демагогії у передвиборчій риториці Дональда Трампа у 2016-2021 роках, яка найбільше демонструє інтенцію боротьби політика за електоральну підтримку. Дослідження популізму та вербальних маніпуляцій у дискурсі Д. Трампа.

Характеристика типових фонетичних, морфологічних, синтаксичних і лексико-семантичних особливостей говірки, збереження багатьох архаїчних мовних фактів. Покутсько-буковинський діалект південно-західного наріччя як материнська основа анклавної говірки.

Визначення мовного потенціалу візуально-графічних засобів англомовного комп’ютерного текстопростору. Аналіз емотиконів як потенційних словотвірних морфем. Опис елементів, що виконують граматичні та синтаксичні функції у комп’ютерному текстопросторі.

Характеристика лінгвокультурних типажів, що представляють собою впізнавані узагальнені образи представників певних соціальних груп. Дослідження поведінкових характеристик типізованої особистості панни через призму української літератури XIX століття.

Проаналізовано лінгвістичний складник невербального вираження поняття емоції в художньому дискурсі. Виявлено лексеми для експлікування цих станів в авторському мовленні, окреслено їхню лінгвостилістичну природу й семантико-стилістичне навантаження.

З’ясування лінгвістичного статусу безсполучникових складних утворень у сучасній українській літературній мові. Визначення особливостей їхньої формально-граматичної й семантико-синтаксичної організації і відмінних рис при належності до різних типів речень.

З’ясування лінгвістичного статусу безсполучникових складних утворень у сучасній українській літературній мові. Суть їхньої формально-граматичної та семантико-синтаксичної організації. Зарахування безсполучникових конструкцій до різних типів речень.

Дослідження категорії інтенсивності, що реалізовує кількісні і якісні відношення в українській мові. Семантична структура категорії інтенсивності, особливості функціонального навантаження мовних одиниць, де спільна для них семантична ознака має градацію.

У статті на основі аналізу наявного в гуманітарних науках міждисциплінарного знання про явище харизми обґрунтовано мовець, визначення, особливості і ознаки його актуалізації у процесі комунікації та визначено лінгвістичний статус поняття "харизма".

Визначення, особливості та ознаки харизми, актуалізація даного питання в процесі комунікації та його лінгвістичний статус. Необхідність визначення такого поняття харизми, яке відповідає нагальним вимогам міждисциплінарних гуманітарних наукових пошуків.

Обгрунтування та аналіз специфіки сутності модусної частини, яка з'ясовується умовним диктумним компонентом реального або уявного змісту. Визначення та характеристика деяких особливостей співвідношення диктуму і модусу у різних типах умовних періодів.

Лінгвістичний статус обсценізмів. Культурні особливості німецької лайки Обмеженість поняття "обсценна лексика" в німецькій мові двома сферами людської діяльності: сексуальним життям і фізіологічним процесом дефекації (з урахуванням суміжних понять).