Огляд взаємодії філософії та літератури у співвідношенні літератури та музики як відмінних жанрів мистецтва. Феномен лінгвістичної іконографії. Процес отілеснення смислів. Задіяння ментальних й тілесних здатностей людини у їх когнітивній цілісності.

Актуальні питання прийомів формування іншомовних фонетичних навичок на заняттях з практичної фонетики англійської мови в умовах реформування системи освіти в рамках Болонського процесу. Висвітлення проблеми використання лінгвістичної казки у навчанні.

Механізми і принципи когнітивно-комунікативного моделювання й вербалізації різних типів знань в англомовному дискурсі програмного забезпечення. Основні комунікативні стратегії і тактики, що реалізуються в процесі вербальної комунікації з комп’ютером.

Проблема "м'яких" навичок (soft skills) майбутніх медиків, у вирішенні якої важливу роль відіграє лінгвістична компетентність здобувачів вищої освіти. Погляди науковців щодо визначення, класифікації, особливостей розвитку групи навичок студентів.

Аналіз поняття "лінгвістична компетентність вчителя іноземної мови". Інноваційні технології формування лінгвістичної компетентності студентів. Виявлення схожих і відмінних рис лінгвістичної компетентності з іншими мовними компетентностями вчителя-мовника.

Визначення місця арабської мови в культурі арабського світу. Розгляд релігійної доктрини і граматичного змісту арабських текстів. Детальний текстологічний аналіз трактату Ібн Фаріса на підставі зіставлення ісламського фікгу і фікг яскраво-червоні луги.

Спроба розрізнення понять наукової теорії та концепції. Розуміння теорії як логічно систематизованої наукової інформації предметного характеру, а концепції - як ієрархічно вищого та більш значущого дискурсивного рівня організації наукового знання.

Теоретична і соціологічна основа поглядів Ф. де Соссюра. Творчий доробок лінгвіста. Мовознавча концепція як цілісна система поглядів Ф. де Соссюра на мовотворення та науку про неї, еволюційні фази розвитку. Зміст праці "Курс загальної лінгвістики".

Вивчення явища лінгвістичної творчості. Погляд на мовотворчість як підґрунтя для оказіонального словотворення. Групи оказіоналізмів, створені користувачами. Компоненти, завдяки яким відбувається реалізація оцінності, емоційності чи експресії в мовленні.

Характеристика особливостей вербальної об’єктивації концепту "брехун" у фрагменті паремійної мовної картини світу української комунікативної спільноти. Дослідження лінгвокультурних аспектів омовлення студійованого концепту, його смислової структури.

Логіко-філософське підґрунтя вивчення лінгвістичної модальності, розмежуванні її суб’єктивного та об’єктивного різновидів. Систематизація засобів маніфестації в мові. Переосмислення здобутків логіки та філософії у розбудові лінгвістичних концепцій.

Визначення логіко-філософського підґрунтя вивчення лінгвістичної категорії модальності. Комплексне вивчення специфіки формально зорієнтованого погляду на модальність. Здатність та потреба людини надавати своїм висловленням різне "модальне аранжування".

Розгляд явища лінгвістичної неввічливості - комунікативної поведінки, яка суперечить нормам і параметрам взаємодії, установленим у цьому жанрі. Створення соціальної напруги, підтримання наявного рольового розподілу при побудові новинного інтерв’ю.

Аналіз лінгвістичної парадигми як елемента сучасної гуманітарно-наукової методології, становлення якої зумовлено двома головними чинниками: значними успіхами наук про мову, сучасними тенденціями розвитку і трансформації філософії та методології науки.

Портретування основних структурно-семантичних особливостей російськомовного слогана як особливого різновиду рекламного тексту російською мовою в контексті ментальності сучасного споживача, особливості тенденцій їхньої актуалізації рекламними кампаніями.

Лінгвістичне визначення поняття "слоган". Принципи комбінаторики слогана і бренда, типи речень, що використовуються у слоганах. Комунікативно-прагматична спрямованість російськомовного слогана, національно-культурні фактори, що впливають на її специфіку.

Аналіз індивідуально-авторських новотворів, виявлених у поетичних текстах В. Стуса, розгляд лінгвістичної природи оказіональних слів як стилістичних засобів номінації позамовної дійсності. Розгляд авторських новотворів з погляду словотвірних особливостей.

Аналіз індивідуально-авторських новотворів, виявлених у поетичних текстах Василя Стуса, зокрема розглянуто лінгвістичну природу оказіональних слів як стилістичних засобів номінації позамовної дійсності. Сутність оказіональної стилістичної номінації.

Аналізу ключових напрямів лінгвістичного дослідження можливого впливу специфіки мовної культури Китаю на зміст і характер інтелектуального дискурсу, що розпізнається нами як філософський. Специфіка структури судження та прагматики китайської філософії.

Філософія та психологія несвідомого в ХХ сторіччі. Мовна взаємодія учасників психотерапевтичного процесу в сукупності з екстралінгвістичними параметрами її породження та функціонування. Несвідоме в дискурсі суб'єкта та його аналіз в психотерапії.

Питання розроблення процедури лінгвістичної реконструкції когнітивних структур як однієї із продуктивних методик конструювання моделі поєднання одиниць мислення й мови. Завдання когнітивної лінгвістики. Опис концептуальної та мовної картин світу.

Характеристика лексики на позначення кольору в латинській мові. Систематизація лексико-семантичного поля кольору в латинській мові. Аналіз кількісних параметрів латинських колоративів, а також лексичного матеріалу за морфологічною та семантичною ознаками.

Засади розуміння поетичного тексту як складної відкритої нерівноважної системи. Зовнішні та внутрішні системотворчі чинники, релевантні для функціонування системи ідіолекту письменника. Роль явищ ментальної сфери у постанні ідіостилю Є. Маланюка.

Обґрунтування значення англійської мови для формування майбутніх фахівців авіаційної галузі. Аналіз підготовки перекладача, здатного працювати у галузі цивільної авіації, за допомогою дисциплін варіативної складової навчального плану зі спеціальності.

Обґрунтування значення англійської мови для формування майбутніх фахівців авіаційної галузі. Характеристика документів, якими визначено необхідність її вивчення різними спеціалістами цієї галузі. Аналіз змісту англійської мови за професійним спрямуванням.

Аналіз твердження П.О. Бузука щодо методології дослідження мовної історії, враховуючи еволюцію поглядів ученого. Відбиття методологічних поглядів мовознавця. Особливості інтерпретації історії фонетичних і морфологічних явищ у лінгвістичній концепції.

Виявленні внеску П.О. Бузука в методику моделювання історії мови, у принципи її періодизації, дослідження фонетичних і морфологічних процесів. Особливості інтерпретації історії фонетичних і морфологічних явищ у лінгвістичній концепції П.О. Бузука.

Визначено особливості німецького та українського екодискурсу у сфері маркетингу. Встановлено, що відмінності використання мовних засобів можуть спричинити часткову або повну втрату прагматичного потенціалу при відтворенні рекламного повідомлення.

Дослідження питання словотвору, лексикології та лексикографії турецької лінгвістичної термінології. Теоретичні питання визначення терміна з семіотичної точки зору. Опис формування та розвитку турецької лінгвістичної термінології та засобів словотвору.

Висвітлення проблеми формування термінології, що окреслює метамову лінгвістичної ментіології, формує терміносистему, презентує поняття, зумовлені вербалізацією концепту "неістинність" (неправда, брехня). терміни з формальними компонентами квазі- і псевдо.