Визначення Вінницької області як історично амбівалентного регіону. З’ясування кількості прихильників радянських і націоналістичних сил. Розгляд особливостей історичної політики після здобуття незалежності України. Аналіз відношення до радянських пам’яток.

У статті розглядаються особливості історичної політики щодо пам’ятників радянської доби, і в першу чергу пам’ятників Леніну, в Україні після здобуття незалежності. Встановлена цікавість Вінницької області в контексті аналізу історичної політики.

Сутність та характер державного утворення Російська Федерація, її специфічні ознаки та відмінності від подібних державних утворень в минулому. Історичні міфологеми, які використовуються путінським режимом для виправдання військової агресії проти України.

Характер державного утворення Російська Федерація її специфічні ознаки та відмінності від подібних державних утворень в минулому. російські історичні міфологеми, які використовуються путінським режимом для виправдання військової агресії проти України.

Слово про Гетьмана. Причини, які спровокували початок національно-визвольної боротьби в 1648 р. Початок війни і перші перемоги. Білоцерківські турботи гетьмана. Визначні битви Б. Хмельницького. Білоцерківський мир, його умови. Переяславська рада 1654 р.

Історія князювання Данила Галицького. Стратегія та тактика 40-річної боротьби за володіння Галичиною. Реформаторська політична діяльність Данила. Відносини з іноземними державами: Угорщиною, Австрією та Польщею. Прихильність до князя Папи Римського.

Біографія І. Мазепи та його діяльність до гетьманства. Опозиція до політики гетьмана. Україна і "Північна війна". Перехід Мазепи до шведів, еміграція і смерть гетьмана. Мазепа у народній пам’яті українського народу: його доброчинно-меценатська діяльність.

Значення поетичної і драматичної спадщини М. Старицького в історії української літератури. Роль письменника у розвитку художньої прози. Поєднання граней історичної правди і художнього вимислу у романах. Реалістичне висвітлення подій української історії.

Висвітлення проблеми історичної природи та специфіки українського менталітету та його співставності з російським і європейським менталітетом у контексті вибору інтеграційного вектора. Формування психічного складу українського народу під впливом факторів.

Основні фольклорні жанри, що стали джерелами зародження кримськотатарської історичної прози. Процес становлення кримськотатарської історіографії в контексті золотоординської словесності. Етапи розвитку прози в придворній літературі Кримського ханства.

Аналіз творів кримських істориків, матеріалів архівів і досліджень. Зародження кримськотатарської історіографії в контексті золотоординської літератури, її розвиток в складі придворної літератури Кримського ханства і загасання в Османській імперії.

Характеристика української історичної белетристики першої половини ХХ ст. Жанрова приналежність історичних творів Филипчака відповідно до сучасних підходів у галузі генології історичної прози. Особливості тематичного розмаїття та проблематика повістей.

Аналіз моделей оповідності, представлених в історичних романах М. Чайковського ("Стефан Чарнецький"), З. Мілковського ("З бурхливої хвилі") та Ю. Крашевського ("Божий гнів"). Поєднання категорії часопростору та галереї історичних персонажів в прозі.

Аналіз моделей оповідності, представлених в історичних романах М. Чайковського, З. Мілковського ("З бурхливої хвилі") та Ю.І. Крашевського ("Божий гнів"). Категорія часопростору та галерея історичних персонажів, наративні моделі історичної прози.

Теоретичне осмислення історичної прози Павла Загребельного – знакової постаті сучасної української літератури кінця XX ст. Особливості метаісторичного погляду на сучасність та на історію митця. Романтичний оповідний модус у творчості П. Загребельного.

Знайомство з історією української літератури. Розгляд української еміграційної прози ХХ століття. Загальна характеристика творчої діяльності Ю. Косача, аналіз найвідоміших творів українського поета. Особливості концепції екзистенціалізму Ж.П. Сартра.

Аналіз історичної прози Ю. Трифонова. Висвітлення жанрової специфіки історичних романів і повістей, художнє відтворення історичних осіб, типологічне зіставлення його творів з творами І. Тургенєва, Ф. Достоєвського в контексті традицій і новаторства.

Творчість Косача як важливий етап становлення і розвитку письменника у контексті доби міжвоєння крізь призму формування його світоглядних уявлень, переконань і в аналізі історичних оповідань прозаїка. Ідейно-формальні особливості та художні вартості.

Створення концепції аналізу історичної прози Ю.Мушкетика під кутом її жанрової своєрідності та художньої вартості, у дослідженні структурних особливостей творів, їх стильової специфіки, внутріжанрових змін, у типологічному зіставленні їх проблематики.

Проблеми взаємин між художньою літературою та історією ментальностей й повсякденності. Історична проза, особливості її виникнення. Література та історія у пошуках цивілізаційних елементів буття на прикладі роману Франсуа Рабле "Ґарґантюа та Пантаґрюель".

Розгляд проблеми взаємин між художньою літературою та історією ментальностей й історією повсякденності. Історія повсякденності як джерело контекстуальних фактів для дослідження історії літератури. Дослідження історії ментальностей та повсякденності.

Висвітлення духовності та релігійності як важливих чинників мотивації учасників руху Опору. Вивчення мотивів спротиву загарбникам. Виявлення особливостей партизанів і підпільників, створення колективних психологічних портретів, їх типологізації.

Пропаганда ідеї української державності на сорінках журналу "Універсум". Формування плюралістичних поглядів і методологій на тему історії України. Інтерпретація історичних подій в інтересах політичної нації країни, зміцнення національної ідентичності.

Дослідження ролі історичної публіцистики. Розкриття сутності минулого України. Історія державотворення та самоорганізації суспільства. Правомірність застосування в журналістиці системного підходу до вивчення історичних фактів та суспільних явищ.

Дослідження міжцивілізаційних, політичних, етнонаціональних відносин. Спроба вписати історію Донецького краю у більш об’ємну цілісність історичного ареалу, яка піддається осмисленню у широкому контексті взаємодії цивілізацій, держав, етносів, культур.

Своєрідний бум локальних досліджень й історична регіоналістика. Істотне переосмислення відносин по лінії "Я" і "Інший", складна мозаїка українських регіонів, прихід на зміну громіздким "синтезам" конкретики, орієнтованої і спрямованої на практичне знання.

Процеси регіоналізації та регіоналізму в руслі сучасної глобалізаційної та соціотрансформаційної динаміки. Генезис регіональних відмінностей українських земель та процес відображення знань про регіони в історичній літературі і в суміжних галузях знання.

Характеристика історичної регіоналістики як науки про простір. Активізація усіх складових регіонального аналізу – від географічних до етнокультурних. Дисциплінарний статус історичної регіоналістики. Аналіз зростання інтересу до концепту граничності.

Ретроспективне дослідження територіальної структури та прогнозування оптимальної моделі регіональної організації як одне з головних питань що складають предмет історичної регіоналістики. Урбанізованість – рівень чи ступінь розвитку міського життя.

Принципи територіальної організації держав. Аналіз змін у тематичному спрямуванні й глосарії історичної регіоналістики, спричинених подіями ХХІ століття. Відображення у регіональній аналітиці проблем, пов’язаних із реаліями протистояння на сході України.